Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пулинський район 1935 2016 роки Червоноармійський колишня адміністративно територіальна одиниця Волинської округи УСРР К

Червоноармійський район (Житомирська область)

Червоноармійський район (Житомирська область)

Пулинський район (1935—2016 роки — Червоноармійський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Волинської округи, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у смт Пулини. Населення становить 26 600 осіб (на 15.08.2016). Площа — 855 км². Утворений в 1923 році.

Пулинський район
адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Колишній район на карті Волинська округа
image УРСР
Київська область
Житомирська область
Основні дані
Країна: image СРСР
image Україна
Область: Волинська округа
image УРСР
Київська область
Житомирська область
Код КОАТУУ: 1825400000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: ▲26600
Площа: 855 км²
Густота: 31.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4131
Поштові індекси: 12000—12056
Населені пункти та ради
Районний центр: Пулини
Селищні ради: 1
Сільські ради: 19
Смт: 1
Села: 65
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Липко Анатолій Петрович
Голова РДА: Кацімон Інна Миколаївна
Вебсторінка: Офіційний вебсайт
Адреса: вул. Шевченка, 104, смт Пулини, Пулинський р-н, Житомирська обл., 12001
Мапа

image Пулинський район у Вікісховищі

Географія

Межує на сході з Черняхівським, на північному сході — з Хорошівським; на півночі — з Ємільчинським; на північному заході — з Новоград-Волинським; на заході — з Баранівським, на південному заході — з Романівським, на півдні — з Житомирським районами.

Належить до зони Житомирського Полісся з точки зору фізико-географічного районування та до Волинського Полісся з точки зору історично-культурного поділу.

Тут переважають піщані та дерново-підзолисті супіщані ґрунти.

Корисні копалини: торф, каолін, уран, глина, пісок;

Річки: Тенька, Тня, Лісова Кам'янка, Ірша, Тартак, Світлиця-

Населення

Станом на 1925 рік проживало:

Національність Кількість, осіб Відсотки, %
Українців 26954 51,9 %
Євреїв 2113 4,07 %
Німців 14821 28,5 %
Поляків 7377 14,2 %
Чехів 234 0,45 %
Росіян 415 0,79 % %
Всього 51914 100 %

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 31 656 осіб, з них українців — 23 744, росіян — 2 106, німців — 1 885, євреїв — 1 013, поляків — 2 352, інших — 556.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Історія

image
Знак при в'їзді в район зі сторони Житомира

Район утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 21 сільської ради Пулинської волості Житомирського повіту та Курненської волості Новоград-Волинського повіту.

3 червня 1930 року район було реорганізовано в Пулинський національний (німецький) район, (нім. Deutscher Kreis Pulin; рос. Пулинский немецкий район)  — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки, створений в рамках політики коренізації, з центром у містечку Пулини.

До 14 вересня 1930 — у складі Волинської округи, з вересня 1930 по лютий 1932 підпорядкований центру, з лютого 1932 по 1935 — у складі Київської області, із 4 травня 1935 — Новоград-Волинської округу Житомирської області.

В нього були включені 30 сільських рад, які раніше знаходилися не території Пулинського та Володарського районів Волинської округи, а також Барашівського району Коростенської округи.

Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 535 чол., імена яких на сьогодні встановлено.

У 1935 році Пулинський німецький район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р.

У 1935 році з частин розформованих Мархлевського і Пулинського районів і частини Новоград-Волинського району утворено Червоноармійський район з адміністративним центром в Червоноармійську. Решта території розформованого Пулинського району ввійшла до Барашівського, Володарсько-Волинського, Черняхівського районів і Житомирської міськради.

До складу новоствореної Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Було утворено 8 сільських управ.

30 грудня 1962 року район було розформовано, територію поділено між Ємільчинським, Новоград-Волинським та Черняхівським районами. Відновлений 8 грудня 1966 року.

19 травня 2016 року районові повернено історичну назву — Пулинський.

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Пулинського району

Адміністративно-територіально район поділяється на селищну та 3 сільських об'єднаних територіальні громади і сільську раду, які об'єднують 67 населених пунктів та підпорядковані Пулинській районній раді. Адміністративний центр — смт Пулини.

Транспорт

Територією району проходить автошлях E40М06.

Освіта

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів нараховує: 30 загальноосвітніх навчальних закладів, в тому числі 4 — І ступеня, 13 — І-ІІ ступеня, 12 — І-ІІІ ступеня, 1 гімназія, 1 професійно-технологічний ліцей, школа мистецтв, 2- ДЮСШ, в яких навчається 2966 дітей.

У школах працює 464 вчителі та 40 педпрацівників дитячих дошкільних закладів. Комп'ютеризовано усі ЗОШ І-ІІІ ступеня.

Охоплено профільним навчанням вісім шкіл за такими напрямками: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Функціонує 15 дитячих садків, ними охоплено 455 дітей дошкільного віку.

Охорона здоров'я

В районі працює центральна районна лікарня на 105 ліжок, дільнична лікарня (с. Соколів) на 15 ліжок, 5 сільських лікарських амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерські пункти, 21 фельдшерські пункти. При райполіклініці організовано дільницю загальної практики сімейної медицини.

Культура

Зараз в районі діє 69 закладів культури: районний будинок культури, 4 бібліотеки, школа мистецтв, 18 сільських Будинків культури, 24 сільські клуби, 22 сільські бібліотеки та районна картинна галерея «Пулинські барви».

Пулинська музична школа відкрита в 1969 році. Директором школи був призначений І. Ф. Мамайчук. За час роботи школи повний курс навчання пройшли близько 450 випускників. Близько 20 працюють викладачами в галузі культури, освіти.

Пам'ятки культури, археології

На території району нараховується 67 пам'яток історії та культури місцевого значення, у тому числі 8 пам'яток археології і 2 пам'ятки природи — Тетеревиний тік і Яремів ліс. Діє в навчальних закладах 7 музеїв різного спрямування. В Очеретянській ЗОШ І-ІІ ступеня імені К. М. Новрузалієва функціонує комплекс музеїв: Великої Вітчизняної війни, історії села, школи, природи та 2 виставкові зали.

Релігія

На території району діє 33 релігійні організації, які представляють 6 конфесійних напрямків. Відправляються служби в 32 кам'яних та дерев'яних культових спорудах.

Фізична культура та спорт

Спортивні об'єкти району налічують: 1 стадіон в смт. Пулини, 23 спортивні майданчики, 20 футбольних полів, 9 спортивних залів, 15 приміщень для занять фізичною культурою, 1 поле зі штучним покриттям.

Сільське господарство

Зернові

За 10 місяців 2016 року валове виробництво сільгосппродукції становить 68,3 млн грн, що на 134 % більше відповідного періоду минулого року. Зважаючи на несприятливі погодні умови, урожайність зернових залишилася на рівні минулого року і у середньому по району становить 20,7 ц/га.

Посів озимих зернових культур проведено на площі 3932 га, що становить 90 % до запланованих площ. Господарства району для сортозміни і сортооновлення закупили 90 тонн елітного насіння озимих культур.

Тваринництво

Тваринництвом в районі займаються 14 сільгосппідприємств району. Поголів'я ВРХ становить 1438 голів, у тому числі — 912 корів, свиней нараховується 3050 та 96 тис. поголів'я птиці. За 10 місяців 2016 року вироблено 1552 т молока (на 11 % більше минулого року), м'яса вирощено 1657 т (на 7 % більше від минулого року). Досить непоганими є середньодобові прирости по ВРХ — 502 г та у свиней — 511 г. Удій на фуражну корову становить 2100 кг, що на 297 кг більше, ніж у минулому році

Список сіл району

Назва Підпорядкування
Андріївка Андріївська сільська рада
Бабичівка Бабичівська сільська рада
Березова Гать Курненська сільська рада
Білка Старомайданська сільська рада
Будище Бабичівська сільська рада
Буряківка Пулинська селищна рада
Великий Луг Великолугівська сільська рада
Веселе Пулинська селищна рада
Веснянка Кошелівська сільська рада
Видумка Бабичівська сільська рада
В'юнки В'юнківська сільська рада
В'язовець Кошелівська сільська рада
Грузливець Стрибізька сільська рада
Гута-Юстинівка Новозаводська сільська рада
Зелена Діброва Теньківська сільська рада
Зелена Поляна Зеленополянська сільська рада
Івановичі Івановицька сільська рада
Калиновий Гай Стрибізька сільська рада
Колодіївка Ялинівська сільська рада
Корчівка Мартинівська сільська рада
Кошелівка Кошелівська сільська рада
Курне Курненська сільська рада
Мартинівка Мартинівська сільська рада
Мирне Зеленополянська сільська рада
Муравня Тетірська сільська рада
Нарцизівка Зеленополянська сільська рада
Неборівка Мартинівська сільська рада
Новий Завод Новозаводська сільська рада
Новини Великолугівська сільська рада
Олізарка В'юнківська сільська рада
Очеретянка Очеретянська сільська рада
Павлівка Павлівська сільська рада
Підлісне Стрибізька сільська рада
Поплавка Ялинівська сільська рада
Пулино-Гута Пулино-Гутська сільська рада
Радецька Болярка Кошелівська сільська рада
Радецьке Будище Кошелівська сільська рада
Рудокопи Андріївська сільська рада
Сколобів Кошелівська сільська рада
Слобідка Стрибізька сільська рада
Соколів Соколівська сільська рада
Стара Олександрівка Ялинівська сільська рада
Стара Рудня Теньківська сільська рада
Старий Майдан Старомайданська сільська рада
Стрибіж Стрибізька сільська рада
Тартачок Новозаводська сільська рада
Теньківка Теньківська сільська рада
Тетірка Тетірська сільська рада
Трудове Новозаводська сільська рада
Ужівка Кошелівська сільська рада
Улашанівка Андріївська сільська рада
Ходорівка Тетірська сільська рада
Цвітянка Курненська сільська рада
Червоносілка Великолугівська сільська рада
Чернявка Пулино-Гутська сільська рада
Чехівці Новозаводська сільська рада
Шереметів Павлівська сільська рада
Юлянівка Ялинівська сільська рада
Ягодинка Пулинська селищна рада
Ялинівка Ялинівська сільська рада
Ясенівка Пулино-Гутська сільська рада
Ясна Поляна Очеретянська сільська рада
Ясногірка Ялинівська сільська рада

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Пулинського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 11 386 із 17 083 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,19 % (5 829 виборців); Юлія Тимошенко — 21,74 % (2 475 виборців), Олег Ляшко — 9,97 % (1 135 виборців), Сергій Тігіпко — 6,46 % (735 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 456/2019-рп «Про призначення І.Кацімон головою Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області»
  2. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
  3. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  4. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.772. Процитовано 16 січня 2023.
  5. s:ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56/Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Київської області
  6. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 31, 539, 540, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 22 жовтня 2020.
  7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 22 жовтня 2020.
  8. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 28 грудня 2020.
  9. Адміністративно-територіальний устрій Пулинського району на сайті Верховної Ради України
  10. День працівників сільського господарства
  11. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016.

Посилання

  • Новини Пулинського району «Чортоліси.zt.ua»
  • Довгалюк Андрій — з життя району.
  • Погода в смт. Пулини
  • Картка на сайті ВР[недоступне посилання з липня 2019]
  • Офіційний вебсайт ПУЛИНСЬКОЇ районної державної адміністрації та районної ради
  • Пулинський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

Література

  • Національні меншини в Україні 1920–1930-ті роки. Істрико-картографічний атлас. Київ, 1996.
  • Нові адміністративні райони УСРР: Статистичний довідник. Х., 1930;
  • Райони УСРР, т. 1: Статистичний довідник. К., 1936;
  • Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
  • Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920–1930-е годы. М., 1998;(рос.)
  • Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.(рос.)
Новоград-Волинський район Ємільчинський район Хорошівський район
Баранівський район image Черняхівський район
Романівський район Житомирський район

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pulinskij rajon 1935 2016 roki Chervonoarmijskij kolishnya administrativno teritorialna odinicya Volinskoyi okrugi USRR Kiyivskoyi i Zhitomirskoyi oblastej URSR ta Ukrayini z administrativnim centrom u smt Pulini Naselennya stanovit 26 600 osib na 15 08 2016 Plosha 855 km Utvorenij v 1923 roci Pulinskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Volinska okruga URSR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastOsnovni daniKrayina SRSR UkrayinaOblast Volinska okruga URSR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastKod KOATUU 1825400000Utvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 19 lipnya 2020 rokuNaselennya 26600Plosha 855 km Gustota 31 1 osib km Tel kod 380 4131Poshtovi indeksi 12000 12056Naseleni punkti ta radiRajonnij centr PuliniSelishni radi 1Silski radi 19Smt 1Sela 65Selisha 1Rajonna vladaGolova radi Lipko Anatolij PetrovichGolova RDA Kacimon Inna MikolayivnaVebstorinka Oficijnij vebsajtAdresa vul Shevchenka 104 smt Pulini Pulinskij r n Zhitomirska obl 12001MapaPulinskij rajon u VikishovishiGeografiyaMezhuye na shodi z Chernyahivskim na pivnichnomu shodi z Horoshivskim na pivnochi z Yemilchinskim na pivnichnomu zahodi z Novograd Volinskim na zahodi z Baranivskim na pivdennomu zahodi z Romanivskim na pivdni z Zhitomirskim rajonami Nalezhit do zoni Zhitomirskogo Polissya z tochki zoru fiziko geografichnogo rajonuvannya ta do Volinskogo Polissya z tochki zoru istorichno kulturnogo podilu Tut perevazhayut pishani ta dernovo pidzolisti supishani grunti Korisni kopalini torf kaolin uran glina pisok Richki Tenka Tnya Lisova Kam yanka Irsha Tartak Svitlicya NaselennyaStanom na 1925 rik prozhivalo Nacionalnist Kilkist osib Vidsotki Ukrayinciv 26954 51 9 Yevreyiv 2113 4 07 Nimciv 14821 28 5 Polyakiv 7377 14 2 Chehiv 234 0 45 Rosiyan 415 0 79 Vsogo 51914 100 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 31 656 osib z nih ukrayinciv 23 744 rosiyan 2 106 nimciv 1 885 yevreyiv 1 013 polyakiv 2 352 inshih 556 Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 88 6 polyaki 8 9 rosiyani 2 inshi nacionalnosti 0 5 IstoriyaZnak pri v yizdi v rajon zi storoni Zhitomira Rajon utvorenij 7 bereznya 1923 roku v skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z 21 silskoyi radi Pulinskoyi volosti Zhitomirskogo povitu ta Kurnenskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu 3 chervnya 1930 roku rajon bulo reorganizovano v Pulinskij nacionalnij nimeckij rajon nim Deutscher Kreis Pulin ros Pulinskij nemeckij rajon administrativno teritorialna odinicya nimeckij nacionalnij rajon Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki stvorenij v ramkah politiki korenizaciyi z centrom u mistechku Pulini Do 14 veresnya 1930 u skladi Volinskoyi okrugi z veresnya 1930 po lyutij 1932 pidporyadkovanij centru z lyutogo 1932 po 1935 u skladi Kiyivskoyi oblasti iz 4 travnya 1935 Novograd Volinskoyi okrugu Zhitomirskoyi oblasti V nogo buli vklyucheni 30 silskih rad yaki ranishe znahodilisya ne teritoriyi Pulinskogo ta Volodarskogo rajoniv Volinskoyi okrugi a takozh Barashivskogo rajonu Korostenskoyi okrugi Vnaslidok Golodomoru 1932 1933 za danimi riznih dzherel u rajoni zaginulo 535 chol imena yakih na sogodni vstanovleno U 1935 roci Pulinskij nimeckij rajon buv likvidovanij v zv yazku z ekonomichnoyu slabkistyu za postanovoyu Politbyuro KP b U Pro Marhlevskij i Pulinskij rajoni vid 17 veresnya 1935 roku i za postanovoyu VUCVK pid analogichnoyu nazvoyu vid 3 zhovtnya 1935 r U 1935 roci z chastin rozformovanih Marhlevskogo i Pulinskogo rajoniv i chastini Novograd Volinskogo rajonu utvoreno Chervonoarmijskij rajon z administrativnim centrom v Chervonoarmijsku Reshta teritoriyi rozformovanogo Pulinskogo rajonu vvijshla do Barashivskogo Volodarsko Volinskogo Chernyahivskogo rajoniv i Zhitomirskoyi miskradi Do skladu novostvorenoyi Zhitomirskoyi oblasti uvijshov 22 veresnya 1937 roku V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Zvyagel Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno 8 silskih uprav 30 grudnya 1962 roku rajon bulo rozformovano teritoriyu podileno mizh Yemilchinskim Novograd Volinskim ta Chernyahivskim rajonami Vidnovlenij 8 grudnya 1966 roku 19 travnya 2016 roku rajonovi poverneno istorichnu nazvu Pulinskij Likvidovanij vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Pulinskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na selishnu ta 3 silskih ob yednanih teritorialni gromadi i silsku radu yaki ob yednuyut 67 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Pulinskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Pulini TransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E40M06 OsvitaMerezha zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv narahovuye 30 zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv v tomu chisli 4 I stupenya 13 I II stupenya 12 I III stupenya 1 gimnaziya 1 profesijno tehnologichnij licej shkola mistectv 2 DYuSSh v yakih navchayetsya 2966 ditej U shkolah pracyuye 464 vchiteli ta 40 pedpracivnikiv dityachih doshkilnih zakladiv Komp yuterizovano usi ZOSh I III stupenya Ohopleno profilnim navchannyam visim shkil za takimi napryamkami suspilno gumanitarnij prirodnicho matematichnij tehnologichnij sportivnij Funkcionuye 15 dityachih sadkiv nimi ohopleno 455 ditej doshkilnogo viku Ohorona zdorov yaV rajoni pracyuye centralna rajonna likarnya na 105 lizhok dilnichna likarnya s Sokoliv na 15 lizhok 5 silskih likarskih ambulatorij 14 feldshersko akusherski punkti 21 feldsherski punkti Pri rajpoliklinici organizovano dilnicyu zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini KulturaZaraz v rajoni diye 69 zakladiv kulturi rajonnij budinok kulturi 4 biblioteki shkola mistectv 18 silskih Budinkiv kulturi 24 silski klubi 22 silski biblioteki ta rajonna kartinna galereya Pulinski barvi Pulinska muzichna shkola vidkrita v 1969 roci Direktorom shkoli buv priznachenij I F Mamajchuk Za chas roboti shkoli povnij kurs navchannya projshli blizko 450 vipusknikiv Blizko 20 pracyuyut vikladachami v galuzi kulturi osviti Pam yatki kulturi arheologiyiNa teritoriyi rajonu narahovuyetsya 67 pam yatok istoriyi ta kulturi miscevogo znachennya u tomu chisli 8 pam yatok arheologiyi i 2 pam yatki prirodi Teterevinij tik i Yaremiv lis Diye v navchalnih zakladah 7 muzeyiv riznogo spryamuvannya V Ocheretyanskij ZOSh I II stupenya imeni K M Novruzaliyeva funkcionuye kompleks muzeyiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni istoriyi sela shkoli prirodi ta 2 vistavkovi zali ReligiyaNa teritoriyi rajonu diye 33 religijni organizaciyi yaki predstavlyayut 6 konfesijnih napryamkiv Vidpravlyayutsya sluzhbi v 32 kam yanih ta derev yanih kultovih sporudah Fizichna kultura ta sportSportivni ob yekti rajonu nalichuyut 1 stadion v smt Pulini 23 sportivni majdanchiki 20 futbolnih poliv 9 sportivnih zaliv 15 primishen dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu 1 pole zi shtuchnim pokrittyam Silske gospodarstvoZernovi Za 10 misyaciv 2016 roku valove virobnictvo silgospprodukciyi stanovit 68 3 mln grn sho na 134 bilshe vidpovidnogo periodu minulogo roku Zvazhayuchi na nespriyatlivi pogodni umovi urozhajnist zernovih zalishilasya na rivni minulogo roku i u serednomu po rajonu stanovit 20 7 c ga Posiv ozimih zernovih kultur provedeno na ploshi 3932 ga sho stanovit 90 do zaplanovanih plosh Gospodarstva rajonu dlya sortozmini i sortoonovlennya zakupili 90 tonn elitnogo nasinnya ozimih kultur Tvarinnictvo Tvarinnictvom v rajoni zajmayutsya 14 silgosppidpriyemstv rajonu Pogoliv ya VRH stanovit 1438 goliv u tomu chisli 912 koriv svinej narahovuyetsya 3050 ta 96 tis pogoliv ya ptici Za 10 misyaciv 2016 roku virobleno 1552 t moloka na 11 bilshe minulogo roku m yasa virosheno 1657 t na 7 bilshe vid minulogo roku Dosit nepoganimi ye serednodobovi prirosti po VRH 502 g ta u svinej 511 g Udij na furazhnu korovu stanovit 2100 kg sho na 297 kg bilshe nizh u minulomu rociSpisok sil rajonuNazva PidporyadkuvannyaAndriyivka Andriyivska silska radaBabichivka Babichivska silska radaBerezova Gat Kurnenska silska radaBilka Staromajdanska silska radaBudishe Babichivska silska radaBuryakivka Pulinska selishna radaVelikij Lug Velikolugivska silska radaVesele Pulinska selishna radaVesnyanka Koshelivska silska radaVidumka Babichivska silska radaV yunki V yunkivska silska radaV yazovec Koshelivska silska radaGruzlivec Stribizka silska radaGuta Yustinivka Novozavodska silska radaZelena Dibrova Tenkivska silska radaZelena Polyana Zelenopolyanska silska radaIvanovichi Ivanovicka silska radaKalinovij Gaj Stribizka silska radaKolodiyivka Yalinivska silska radaKorchivka Martinivska silska radaKoshelivka Koshelivska silska radaKurne Kurnenska silska radaMartinivka Martinivska silska radaMirne Zelenopolyanska silska radaMuravnya Tetirska silska radaNarcizivka Zelenopolyanska silska radaNeborivka Martinivska silska radaNovij Zavod Novozavodska silska radaNovini Velikolugivska silska radaOlizarka V yunkivska silska radaOcheretyanka Ocheretyanska silska radaPavlivka Pavlivska silska radaPidlisne Stribizka silska radaPoplavka Yalinivska silska radaPulino Guta Pulino Gutska silska radaRadecka Bolyarka Koshelivska silska radaRadecke Budishe Koshelivska silska radaRudokopi Andriyivska silska radaSkolobiv Koshelivska silska radaSlobidka Stribizka silska radaSokoliv Sokolivska silska radaStara Oleksandrivka Yalinivska silska radaStara Rudnya Tenkivska silska radaStarij Majdan Staromajdanska silska radaStribizh Stribizka silska radaTartachok Novozavodska silska radaTenkivka Tenkivska silska radaTetirka Tetirska silska radaTrudove Novozavodska silska radaUzhivka Koshelivska silska radaUlashanivka Andriyivska silska radaHodorivka Tetirska silska radaCvityanka Kurnenska silska radaChervonosilka Velikolugivska silska radaChernyavka Pulino Gutska silska radaChehivci Novozavodska silska radaSheremetiv Pavlivska silska radaYulyanivka Yalinivska silska radaYagodinka Pulinska selishna radaYalinivka Yalinivska silska radaYasenivka Pulino Gutska silska radaYasna Polyana Ocheretyanska silska radaYasnogirka Yalinivska silska radaPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Pulinskogo rajonu buli stvoreni 53 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 66 65 progolosuvali 11 386 iz 17 083 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 51 19 5 829 viborciv Yuliya Timoshenko 21 74 2 475 viborciv Oleg Lyashko 9 97 1 135 viborciv Sergij Tigipko 6 46 735 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 99 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 5 grudnya 2019 roku 456 2019 rp Pro priznachennya I Kacimon golovoyu Pulinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zhitomirskoyi oblasti Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023 Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 s 772 Procitovano 16 sichnya 2023 s ZZNRSUSRSR 1935 1 56 Pro rozformuvannya Marhlyevskogo i Pulinskogo rajoniv i pro utvorennya Chervonoarmijskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti PDF http www archive zt gov ua s 31 539 540 617 620 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2020 Kartka postanovi Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 22 zhovtnya 2020 Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 28 grudnya 2020 Administrativno teritorialnij ustrij Pulinskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Den pracivnikiv silskogo gospodarstva ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 17 bereznya 2016 PosilannyaNovini Pulinskogo rajonu Chortolisi zt ua Dovgalyuk Andrij z zhittya rajonu Pogoda v smt Pulini Kartka na sajti VR nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oficijnij vebsajt PULINSKOYi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi ta rajonnoyi radi Pulinskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s LiteraturaNacionalni menshini v Ukrayini 1920 1930 ti roki Istriko kartografichnij atlas Kiyiv 1996 Novi administrativni rajoni USRR Statistichnij dovidnik H 1930 Rajoni USRR t 1 Statistichnij dovidnik K 1936 Nacionalni procesi v Ukrayini istoriya i suchasnist Dokumenti i materiali Dovidnik ch 2 K 1997 Chencov V V Tragicheskie sudby Politicheskie repressii protiv nemeckogo naseleniya Ukrainy v 1920 1930 e gody M 1998 ros Nemcy v Rossii Enciklopediya t 1 M 1999 ros Novograd Volinskij rajon Yemilchinskij rajon Horoshivskij rajonBaranivskij rajon Chernyahivskij rajonRomanivskij rajon Zhitomirskij rajon

Дата публікації:
Топ