Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адміністративний устрій Пулинського району — адміністративно-територіальний поділ Пулинського району Житомирської області на 1 селищну громаду, 3 сільські громади і 1 сільську раду (до 2017 р. — на 1 селищну та 19 сільських рад), які об'єднують 67 населених пунктів та підпорядковані Пулинській районній раді. Адміністративний центр — смт Пулини.
Сучасний устрій
Список громад
Список рад
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Павлівська сільська рада | с. Павлівка | с. Павлівка с. Шереметів |
Список рад до початку реформи (2015 року)
* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище
Історія
Утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з Адамівської, Буряківської, Вацлавпільської, В'юнківської, Корчівської, Кошелівської, Мартинівської, Неборівської, Новозаводської, Олізарівської, Павлівської, Прутівської, Пулино-Гутянської, Пулинської, Радецько-Болярської, Стрибізької, Цвітянської, Чернявської, Шереметівської сільських рад Пулинської волості Житомирського повіту та Довбишської, Курненської, Лугської, Недбаївської, Очеретянської, Соколовської, Старомайданської, Тетірської, Улашанівської, Яблунецької, Янушівської сільських рад Курненської волості Новоград-Волинського повіту.
24 серпня 1923 року до складу району включено Бабичівську, Гуто-Юстинівську та Старо-Олександрівську сільські ради Черняхівського району, утворено В'язовецьку, ліквідовано Чернявську сільські ради. 27 червня 1925 року В'юнківську, Гуто-Юстинівську, Довбишську, Новозаводську, Олізарівську та Шереметівську сільські ради передано до складу новоствореного Довбишського району. 28 вересня 1925 року до складу району передано Дубовецьку, Здань-Болярську, Колодіївську, Кручинецьку, Новопільську, Окілківську, Черемошненську, Щербинську та Юліанівську сільські ради Черняхівського району, Березівську та Василівську сільські ради Троянівського району, сільську раду Володарського району. Утворено в складі району Березовогатську, Вольвахівську, Генрихівську, Курганську, відновлено Чернявську та ліквідовано Павлівську сільські ради. 27 жовтня 1926 року в складі району було утворено Видумську, Габрівську, Кароліно-Дерманську, Мирненську, Рудокопську та Стрибізьку німецьку сільські ради.
3 червня 1930 року до складу району було передано Лісківську та Солодирівську сільські ради Володарського району, Крем'янську, Олександрівську, Сорочинську та Будо-Бобрицьку сільські ради Барашівського району. До складу новоутвореного Соколовського району було передано Вацлавпільську, Великолугську, Генрихівську, Кароліно-Дерманську, Курненську, Недбаївську, Очеретянську, Рудокопівську, Соколовську, Старомайданську, Тетірську, Улашанівську, Яблунецьку та Янушівську сільські ради. 10 березня 1933 року було ліквідовано Мирненську сільську раду, 21 березня 1934 року Бабичівську сільську раду передано до складу Черняхівського району. 17 жовтня 1935 року реформований та перейменований Червоноармійський район затверджено з Адамівською, Березово-Гатською, Вольвахівською, В'язовецькою, Габрівською, Корчівською, Кошелівською, Курганською, Мартинівською, Пулино-Гутською, Пулино-Єврейською, Пулино-Німецькою, Пулино-Українською, Стрибізькою, Фрайнвальдською, Цвітянською, Чернявською сільськими радами Пулинського району, Білківською, Грузливецькою, Костянтинівською, Неборівською, Нейгеймською, Олізарівською, Прутівською, Шереметівською сільськими радами Мархлевського району, Вацлавпільською, Великолузькою, Генрихівською, Кароліно-Дерманською, Курненською, Очеретянською, Рудокопською, Соколовською, Старомайданською, Тетірською, Улашанівською, Яблонецькою, Янушівською сільськими радами Новоград-Волинської міської ради у складі. 20 червня 1937 року до складу району включено Буряківську сільську раду Черняхівського району. 14 травня 1939 року передано до складу Щорського району Білківську, Грузливецьку, Костянтинівську, Нейгеймську, Олізарівську, Прутівську, Старомайданську та Шереметівську сільські ради. До складу району було передано Видумську сільську раду зі складу Житомирської міської ради.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Було утворено Будищенську, Каролінську, Поплавську, Сосново-Болярську, Старчанську, Старобудську, Староруднянську та Ягодинську сільські управи.
11 серпня 1954 року ліквідовано Адамівську, Буряківську, Видумську, Вольвахівську, В'язовецьку, Корчівську, Неборівську, Рудокопську, Слобідську, Соколовську, Старо-Олександрівську, Улашанівську, Червоноармійську Другу, Червоноармійську Першу, Чернявську, Юліанівську, Яблонську та Яснополянську сільські ради. 28 листопада 1957 року до складу району передано Великолугівську та Шереметівську сільські ради ліквідованого Довбишського району, 20 березня 1959 — передано В'юнківську та Новозаводську сільські ради Дзержинського району.
30 грудня 1962 року район ліквідовано, сільські ради приєднано до складу Ємільчинського, Новоград-Волинського та Черняхівського районів. 8 грудня 1966 року район відновлено з Андріївською, Бабичівською, В'юнківською, Івановицькою, Колодіївською, Кошелівською, Курненською, Мартинівською, Новозаводською, Очеретянською, Стрибізькою, Теньківською, Червоноармійською, Чернявською сільськими радами Житомирського району, Старомайданською сільською радою Дзержинського району, Зеленополянською сільською радою Ємільчинського району, Великолугівською та Тетірською сільськими радами Новоград-Волинського району в складі.
20 вересня 1989 року було відновлено Теньківську та Павлівську сільські ради.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили селищна та 19 сільських рад.
8 червня 2017 року в складі району утворено Пулинську селищну територіальну громаду, внаслідок чого 16 листопада 2017 року припинили існування Пулинська селищна та Зеленополянська, Івановицька, Кошелівська, Очеретянська, Пулино-Гутська та Ялинівська сільські ради Пулинського району, що увійшли до її складу.
1 серпня 2017 року в складі району були утворені Курненська, Мартинівська та Соколівська сільські територіальні громади, до складу котрих увійшли та були ліквідовані Андріївська, Бабичівська, Великолугівська, В'юнківська, Курненська, Мартинівська, Новозаводська, Соколівська, Старомайданська, Стрибізька, Теньківська та Тетірська сільські ради Пулинського району.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили селищна та 3 сільські об'єднані територіальні громади і сільська рада.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 31, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 24 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij ustrij Pulinskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Pulinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 1 selishnu gromadu 3 silski gromadi i 1 silsku radu do 2017 r na 1 selishnu ta 19 silskih rad yaki ob yednuyut 67 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Pulinskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Pulini Suchasnij ustrijSpisok gromad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Pulinska selishna gromada smt Pulini s Buryakivka s Vesele s Vesnyanka s V yazovec s Zelena Polyana s Ivanovichi s Kolodiyivka s Koshelivka s Mirne s Narcizivka s Ocheretyanka s Poplavka smt Pulini s Pulino Guta s Radecka Bolyarka s Radecke Budishe s Skolobiv s Stara Oleksandrivka s Uzhivka s Chernyavka s Yulyanivka s Yagodinka s Yalinivka s Yasenivka s Yasna Polyana s Yasnogirka s Babichivka s Budishe s Vidumka s V yunki s Guta Yustinivka s Korchivka s Lipivka s Martinivka s Neborivka s Novij Zavod s Olizarka s Tartachok s Trudove s Chehivci 2 Kurnenska silska gromada s Kurne s Berezova Gat s Bilka s Velikij Lug s Gruzlivec s Kalinovij Gaj s Kurne s she Kurne s Molodizhne s Muravnya s Novini s Pidlisne s Slobidka s Starij Majdan s Stribizh s Tetirka s Hodorivka s Cvityanka s Chervonosilka 3 Sokolivska silska gromada s Sokoliv s Andriyivka s Zelena Dibrova s Rudokopi s Sokoliv s Stara Rudnya s Tenkivka s Ulashanivka Spisok rad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Pavlivska silska rada s Pavlivka s Pavlivka s SheremetivSpisok rad do pochatku reformi 2015 roku Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Pulinska selishna rada smt Pulini smt Pulini s Buryakivka s Vesele s Yagodinka 2 Andriyivska silska rada s Andriyivka s Andriyivka s Rudokopi s Ulashanivka 3 Babichivska silska rada s Babichivka s Babichivka s Budishe s Vidumka 4 Velikolugivska silska rada s Velikij Lug s Velikij Lug s Novini s Chervonosilka 5 V yunkivska silska rada s V yunki s V yunki s Olizarka 6 Zelenopolyanska silska rada s Zelena Polyana s Zelena Polyana s Mirne s Narcizivka 7 Ivanovicka silska rada s Ivanovichi s Ivanovichi 8 Koshelivska silska rada s Koshelivka s Koshelivka s Vesnyanka s V yazovec s Radecka Bolyarka s Radecke Budishe s Skolobiv s Uzhivka 9 Kurnenska silska rada s Kurne s Kurne s Berezova Gat s she Kurne s Molodizhne s Cvityanka 10 Martinivska silska rada s Martinivka s Martinivka s Korchivka s Lipivka s Neborivka 11 Novozavodska silska rada s Novij Zavod s Novij Zavod s Guta Yustinivka s Tartachok s Trudove s Chehivci 12 Ocheretyanska silska rada s Ocheretyanka s Ocheretyanka s Yasna Polyana 13 Pavlivska silska rada s Pavlivka s Pavlivka s Sheremetiv 14 Pulino Gutska silska rada s Pulino Guta s Pulino Guta s Chernyavka s Yasenivka 15 Sokolivska silska rada s Sokoliv s Sokoliv 16 Staromajdanska silska rada s Starij Majdan s Starij Majdan s Bilka 17 Stribizka silska rada s Stribizh s Stribizh s Gruzlivec s Kalinovij Gaj s Pidlisne s Slobidka 18 Tenkivska silska rada s Tenkivka s Tenkivka s Zelena Dibrova s Stara Rudnya 19 Tetirska silska rada s Tetirka s Tetirka s Muravnya s Hodorivka 20 Yalinivska silska rada s Yalinivka s Yalinivka s Kolodiyivka s Poplavka s Stara Oleksandrivka s Yulyanivka s Yasnogirka Primitki smt selishe miskogo tipu s selo s she selisheIstoriyaUtvorenij 7 bereznya 1923 roku v skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z Adamivskoyi Buryakivskoyi Vaclavpilskoyi V yunkivskoyi Korchivskoyi Koshelivskoyi Martinivskoyi Neborivskoyi Novozavodskoyi Olizarivskoyi Pavlivskoyi Prutivskoyi Pulino Gutyanskoyi Pulinskoyi Radecko Bolyarskoyi Stribizkoyi Cvityanskoyi Chernyavskoyi Sheremetivskoyi silskih rad Pulinskoyi volosti Zhitomirskogo povitu ta Dovbishskoyi Kurnenskoyi Lugskoyi Nedbayivskoyi Ocheretyanskoyi Sokolovskoyi Staromajdanskoyi Tetirskoyi Ulashanivskoyi Yabluneckoyi Yanushivskoyi silskih rad Kurnenskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu 24 serpnya 1923 roku do skladu rajonu vklyucheno Babichivsku Guto Yustinivsku ta Staro Oleksandrivsku silski radi Chernyahivskogo rajonu utvoreno V yazovecku likvidovano Chernyavsku silski radi 27 chervnya 1925 roku V yunkivsku Guto Yustinivsku Dovbishsku Novozavodsku Olizarivsku ta Sheremetivsku silski radi peredano do skladu novostvorenogo Dovbishskogo rajonu 28 veresnya 1925 roku do skladu rajonu peredano Dubovecku Zdan Bolyarsku Kolodiyivsku Kruchinecku Novopilsku Okilkivsku Cheremoshnensku Sherbinsku ta Yulianivsku silski radi Chernyahivskogo rajonu Berezivsku ta Vasilivsku silski radi Troyanivskogo rajonu silsku radu Volodarskogo rajonu Utvoreno v skladi rajonu Berezovogatsku Volvahivsku Genrihivsku Kurgansku vidnovleno Chernyavsku ta likvidovano Pavlivsku silski radi 27 zhovtnya 1926 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Vidumsku Gabrivsku Karolino Dermansku Mirnensku Rudokopsku ta Stribizku nimecku silski radi 3 chervnya 1930 roku do skladu rajonu bulo peredano Liskivsku ta Solodirivsku silski radi Volodarskogo rajonu Krem yansku Oleksandrivsku Sorochinsku ta Budo Bobricku silski radi Barashivskogo rajonu Do skladu novoutvorenogo Sokolovskogo rajonu bulo peredano Vaclavpilsku Velikolugsku Genrihivsku Karolino Dermansku Kurnensku Nedbayivsku Ocheretyansku Rudokopivsku Sokolovsku Staromajdansku Tetirsku Ulashanivsku Yablunecku ta Yanushivsku silski radi 10 bereznya 1933 roku bulo likvidovano Mirnensku silsku radu 21 bereznya 1934 roku Babichivsku silsku radu peredano do skladu Chernyahivskogo rajonu 17 zhovtnya 1935 roku reformovanij ta perejmenovanij Chervonoarmijskij rajon zatverdzheno z Adamivskoyu Berezovo Gatskoyu Volvahivskoyu V yazoveckoyu Gabrivskoyu Korchivskoyu Koshelivskoyu Kurganskoyu Martinivskoyu Pulino Gutskoyu Pulino Yevrejskoyu Pulino Nimeckoyu Pulino Ukrayinskoyu Stribizkoyu Frajnvaldskoyu Cvityanskoyu Chernyavskoyu silskimi radami Pulinskogo rajonu Bilkivskoyu Gruzliveckoyu Kostyantinivskoyu Neborivskoyu Nejgejmskoyu Olizarivskoyu Prutivskoyu Sheremetivskoyu silskimi radami Marhlevskogo rajonu Vaclavpilskoyu Velikoluzkoyu Genrihivskoyu Karolino Dermanskoyu Kurnenskoyu Ocheretyanskoyu Rudokopskoyu Sokolovskoyu Staromajdanskoyu Tetirskoyu Ulashanivskoyu Yabloneckoyu Yanushivskoyu silskimi radami Novograd Volinskoyi miskoyi radi u skladi 20 chervnya 1937 roku do skladu rajonu vklyucheno Buryakivsku silsku radu Chernyahivskogo rajonu 14 travnya 1939 roku peredano do skladu Shorskogo rajonu Bilkivsku Gruzlivecku Kostyantinivsku Nejgejmsku Olizarivsku Prutivsku Staromajdansku ta Sheremetivsku silski radi Do skladu rajonu bulo peredano Vidumsku silsku radu zi skladu Zhitomirskoyi miskoyi radi V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Zvyagel Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno Budishensku Karolinsku Poplavsku Sosnovo Bolyarsku Starchansku Starobudsku Starorudnyansku ta Yagodinsku silski upravi 11 serpnya 1954 roku likvidovano Adamivsku Buryakivsku Vidumsku Volvahivsku V yazovecku Korchivsku Neborivsku Rudokopsku Slobidsku Sokolovsku Staro Oleksandrivsku Ulashanivsku Chervonoarmijsku Drugu Chervonoarmijsku Pershu Chernyavsku Yulianivsku Yablonsku ta Yasnopolyansku silski radi 28 listopada 1957 roku do skladu rajonu peredano Velikolugivsku ta Sheremetivsku silski radi likvidovanogo Dovbishskogo rajonu 20 bereznya 1959 peredano V yunkivsku ta Novozavodsku silski radi Dzerzhinskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku rajon likvidovano silski radi priyednano do skladu Yemilchinskogo Novograd Volinskogo ta Chernyahivskogo rajoniv 8 grudnya 1966 roku rajon vidnovleno z Andriyivskoyu Babichivskoyu V yunkivskoyu Ivanovickoyu Kolodiyivskoyu Koshelivskoyu Kurnenskoyu Martinivskoyu Novozavodskoyu Ocheretyanskoyu Stribizkoyu Tenkivskoyu Chervonoarmijskoyu Chernyavskoyu silskimi radami Zhitomirskogo rajonu Staromajdanskoyu silskoyu radoyu Dzerzhinskogo rajonu Zelenopolyanskoyu silskoyu radoyu Yemilchinskogo rajonu Velikolugivskoyu ta Tetirskoyu silskimi radami Novograd Volinskogo rajonu v skladi 20 veresnya 1989 roku bulo vidnovleno Tenkivsku ta Pavlivsku silski radi Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili selishna ta 19 silskih rad 8 chervnya 2017 roku v skladi rajonu utvoreno Pulinsku selishnu teritorialnu gromadu vnaslidok chogo 16 listopada 2017 roku pripinili isnuvannya Pulinska selishna ta Zelenopolyanska Ivanovicka Koshelivska Ocheretyanska Pulino Gutska ta Yalinivska silski radi Pulinskogo rajonu sho uvijshli do yiyi skladu 1 serpnya 2017 roku v skladi rajonu buli utvoreni Kurnenska Martinivska ta Sokolivska silski teritorialni gromadi do skladu kotrih uvijshli ta buli likvidovani Andriyivska Babichivska Velikolugivska V yunkivska Kurnenska Martinivska Novozavodska Sokolivska Staromajdanska Stribizka Tenkivska ta Tetirska silski radi Pulinskogo rajonu Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili selishna ta 3 silski ob yednani teritorialni gromadi i silska rada PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 31 617 620 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 24 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2020