Олекса́ндр Микола́йович Цинкало́вський (пол. Aleksander Cynkałowski, рос. Александр Цинкаловский, 9 січня 1898, Володимир-Волинський, Волинська губернія — 19 квітня 1983, Краків, Польська Народна Республіка) — український історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині, професор.
Олександр Миколайович Цинкаловський | |
---|---|
пол. Aleksander Cynkałowski | |
Олександр Цинкаловський у часи студентства | |
Народився | 9 січня 1898 Володимир-Волинськ, Волинська губернія |
Помер | 19 квітня 1983 (85 років) Краків, Польська Народна Республіка |
Поховання | цвинтар «Воля» у Варшаві |
Громадянство | Російська імперія Польща |
Національність | українець |
Діяльність | археолог |
Галузь | археологія |
Відомий завдяки | історик, музейник, археолог, краєзнавець |
Alma mater | Варшавський університет |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Посада | d |
Військове звання | молодший офіцер |
У шлюбі з | Реґіна Цинкаловська |
Нагороди | Хрест Симона Петлюри |
|
Псевдоніми: О. Волинець, Антін Бужанський; криптоніми: О. В., А. Б.
Життєпис
Народився 9 січня 1898 року в місті Володимир-Волинську Волинської губернії, Російська імперія. Походить зі шляхетної родини. Його прабабуня по батькові — дитяча письменниця баронеса фон Вульф, бабуня — сестра милосердя, учасниця російсько-турецької війни, загинула на Балканах. Дід по матері, Павло Нітецький, як учасник польського повстання 1863 року, був позбавлений російською владою земельного маєтку та дворянського титулу, але користувався повагою жителів Володимира-Волинська, збираючи старожитності, від якого майбутній вчений і успадкував цікавість до краєзнавства.
Початкову освіту здобував у Ковельській гімназії, згодом сім'я переїздить до Звягеля. Під час Першої світової війни евакуюється до Тамбова, продовжує навчання в казанській гімназії.
Після Лютневої революції 1917 року повертається до України. Родина зупиняється у Звягелі, звідкіля незабаром Олександра забрали на військову службу в Житомир. Протягом 1917—1920 років у Дієвій армії УНР. Організатор українських шкіл на Кременеччині. Після поразки Визвольних змагань повертається до Володимир-Волинська. Працює учителем у селі Осмиловичі. Активний діяч володимирської «Просвіти». Займається етнографічними та фольклорними студіями.
Протягом 1925—1929 рр. — студент православного богословського факультету Варшавського університету. Спеціалізується на церковній історії та християнській археології. Додатково відвідує лекції читані на гуманітарному факультеті, знайомиться з варшавськими музеями й архівами.
Підтримує зв'язки з волинськими краєзнавцями Антоном і Олександром Коновалюками із села , Анатолієм Кревським з Торчину, Федором Леньо із села Боратин на Луччині.
За сприяння відомого польського археолога Влодзімєжа Антонєвича влаштовується на роботу в Державному археологічному музеї у Варшаві. Делегований музеєм на Волинь, Полісся і Підляшшя для дослідження історичних пам'яток та археологічних знахідок, проведення невеликих археологічних розкопок. Співпрацює з Музеєм Наукового товариства імені Шевченка, Національним музеєм та Митрополичим архівом у Львові. Передає їм знайдені рідкісні українські пам'ятки, документи і стародруки. Неодноразово зустрічається з митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким. Очолює археологічну експедицію при розкопках Зимненського городища.
По отриманні ступеня магістра, стає членом наукових організацій:
- Польського археологічного товариства;
- Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
Автор наукових і науково-популярних публікацій на сторінках «Українського юнацтва», «Нашого світу», «Життя і знання», «Записок НТШ», польськомовного часопису «пол. Wiadomości archeologiczne».
У 1936—1939 роках очолює Волинський музей при Кременецькому ліцеї.
Під час Другої світової війни повертається до Варшави і посідає керівника Волинського відділу Державного археологічного музею.
Втікаючи з палаючої Варшави, подається на Захід. Від 1952 року оселяється в Кракові, влаштовується на роботу в Дім книги. Займається археологією і публіцистикою. Стає співробітником Археологічного інституту Польської Академії наук. Не маючи можливості відвідувати Волинь, активніше досліджує Підляшшя. Ідентифікував літописне місто Червень. Співпрацював з Українським суспільно-культурним товариством. Друкувався в українських діаспорних виданнях «Наше Слово», «Наша Культура», Українському календарі, Православному календарі, «Літописі Волині» тощо. Вже після смерті Олександра Цинкаловського, зусиллями Інституту дослідів Волині з'являється друком фундаментальний двотомний краєзнавчий словник «Стара Волинь і Волинське Полісся», над яким учений працював понад 30 років. Словник вмістив гасла про 1442 населених пункти Волині і Полісся.
В останні роки життя важко хворів. Помер у Кракові в 1983 році. Похований на православному цвинтарі «Воля» у Варшаві.
Протягом життя Олександра Цинкаловського відрізняла виняткова чесність. Як у професійній діяльності, під час розкопок він не привласнив жодної цінності, так і у ставленні до себе та оточуючих його людей. Він боляче спостерігав занепад рідної культури, нищення історичних пам'яток, власною працею намагався зарадити цьому. У листі до сестри Олени Грабарчук учений писав: «Ніхто тим не цікавиться, нікому серце не болить, яка доля все те спіткає, що з того залишиться, а що навіки загине, як не одна пам'ятка наша загинула, а наші люди будуть їсти, спати, мовчати».
Праці
Крім археологічних досліджень, Олександр Цинкаловський писав про найдавніші події з історії України, про Червенські міста — Холм, княжі міста Дорогичин, Перемишль. Не оминав у своїх студіях вчений і теми мистецтва — він був одним із перших, хто пов'язував життя і творчість видатного українського іконописця початку XVIII ст. Йова Кондзелевича з Волинню, віднайшов перед війною його роботи у Загорові, Вощатині й інших селах. З мистецтва і архітектури опублікував праці «Архітектура Лемківщини і Грубешівщини» та статті «Церкви домонгольського і монгольського періоду на Волині і в Галичині» (1969), «Хрести-енколпіони» (1972), «Церкви XV—XVIII століть на Західній Україні» та ін. Значну увагу фахівець приділяв гідрології та картографії. Завдяки інтересам у цих науках він зумів створити 12 мап Полісся та Волині. Цинкаловський також брав участь у створенні бібліографії з відповідним аналізом зразків європейської літератури.
На професійному рівні цікавився гідрологією та картографією. Автор 12 карт Волині і Полісся.
Займався укладанням бібліографії з аналізом зразків європейської літератури.
Науковий доробок присвячений рідній Волині:
- (пол.)«Materiały do pradziejów Wołynia і Polesia Wołyńskiego» (1961, 1963);
- «Сліди християнства на Волині перед кн. Володимиром 981 р.» (1930);
- «Княжий город Володимир» (1935);
- «Волинські дерев'яні церкви XVII — XVIII ст.» (1935);
- «Матеріали до праісторії Волині і Волинського Полісся» (1961) ;
- «Ріка Прип'ять та її допливи: Старі водні шляхи між доріччям Чорного моря і Балтиком» (1966), як Антін Бужанський;
- «Старовинні пам'ятки Волині» (1975);
- «Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року» (1984, 1986).
- Цинкаловський О. Княжий город Володимир : попул.-наук. нарис : (з 45 образками й 1 мапою) / Олександер Цинкаловський. — Львів : Накладом фонду "Учітеся, брати мої", 1935. — 111, 1 с. : іл., карт. — (Учітеся, брати мої!; ч. 18 (2)) (Науково-популярна бібліотека товариства ”Просвіта”).
Вшанування пам'яті
Ліцею Володимирської міської ради в м. Володимирі на Волині було присвоєно ім'я Олександра Цинкаловського.
Бібліографія
Про О. Цинкаловського
- Богдан Янович. Рятувала з вогню не гроші, а рукописи наукових праць коханого. Газ. «Волинь-нова», 29 липня 2017 р., с. 9.
- Дяченко В. М. Олександр Цинкаловський як директор Кременецького краєзнавчого музею // Сучасна наука та освіта Волині: Зб. мат. наук.-практ. онлайн конф. (20 листопада 2020 р.) / упоряд., голов. ред. О. Ю. Ройко. Луцьк: Вежа-Друк, 2020. С. 43–45.
- Дяченко В. М. Наукова та культурно-просвітницька діяльність Олександра Цинкаловського. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 – історія та археологія – Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2021.
Див. також
Примітки
- «Олександр Цинкаловський (1898—1983)», Біобібліографічний нарис до 115-ї річниці від дня народження: О. Цинкаловський: штрихи до біографії [ 2015-05-29 у Wayback Machine.] / Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки (Бібліотека). Серія «Дослідники Волині. Дати і долі». Вип.6. — Луцьк, 2013 р.
- Каліщук О. М., Дяченко В. М. Олександр Цинкаловський – видатний дослідник Волині та Волинського Полісся // Історичний архів. 2015. Вип. 14. С. 41—46. / професор О. Цинкаловський С.—44.
- Ірина Надюкова. Повернення Олександра Цинкаловського у рідний Володимир-Волинський [ 2012-05-18 у Wayback Machine.] (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Данилюк А. (PDF) (укр) . Луцьк, 2004: Володимир-Волинський в історії України та Волині: Збірник наук. праць. с. 43—45. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2019.
- Цинкаловський Олександр Миколайович // Давидюк Р. В інтер'єрі міжвоєнної Волині : біограми політичних емігрантів - учасників Української революції. - Рівне : Львів, 2023. - С. 264-265
- Шиприкевич В. Олександер Цинкаловський… — С. 598.
- Олександр Цинкаловський — історик Волині 30-70-х років… — С. 66.
- Терський С. В. Археологічні матеріяли княжої доби з досліджень Олександра Цинкаловського у фондах Львівського історичного музею // Наукові записки (Львівський історичний музей).— Вип. XIII.— Львів, 2009.— С. 19—29.
- Іван Ярмошик. Основні напрямки історико-краєзнавчого вивчення Волині польськими науковцями в 1930-х роках (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Олександр Цинкаловський [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Олександр Цинкаловський — історик Волині 30—70-х років… — С. 72.
- Ліцей імені Олександра Цинкаловського м. Володимира Володимирської міської ради
- На Волині археологи знайшли митну печатку часів Київської Русі (фото). 09.04.2023
Джерела
- Бобак Олександр. Час відкривати істину. Родовід Олександра Цинкаловського — патріарха волинського краєзнавства. — Луцьк, 2008. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Кот С., Олександр Цинкаловський: життя, присвячене Волині // Праці Центру пам'яткознавства. Вип. 1. — Київ, 1992. — С. 174—180.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .
- Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20—23 січня 1998 року. — Луцьк, 1998.
- Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О., Ткач В., Романчук О., Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. — Луцьк, 2007. — .
- Олександр Цинкаловський — історик Волині 30-70-х років // Анатолій Пісоцький, Надія Войтюк. Інтелігенція Волині. — Луцьк, 2009. — , (III).
- Шиприкевич Володимир. Олександер Цинкаловський // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. Т. 1. — Вінніпег, 1986.
Посилання
Праці он-лайн
- Цинкаловський О. Старовинні пам'ятки Волині. Торонто, 1975. (Перевірено 19 жовтня 2012)
- (пол.) Cynkalowski. A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. Warszawa, 1961. (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 1. Вінніпег, 1984. (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 2. Вінніпег, 1986. (Перевірено 26 липня 2014)
- “Волинь, сестра моя”: доля науковця Олександра Цинкаловського
Інформації
- Володимир-Волинський історичний музей-офіційний вебсайт (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Цинкаловський Олександр Миколайович (1898—1983) (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Олександр Цинкаловський (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Повернення Олександра Цинкаловського у рідний Володимир-Волинський (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Янович Б. Олександр Цинкаловський: повернення із забуття (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Володимир Стемковський. З приводу трьох листів Олександра Цинкаловсько. Декілька маловідомих штрихів з біографії історика (Перевірено 19 жовтня 2012)
- Дейнека Л. Олександр Цинкаловський (1898—1983): біобібліографічний нарис до 115-ї річниці від дня народження[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 10 січня 2013)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Mikola jovich Cinkalo vskij pol Aleksander Cynkalowski ros Aleksandr Cinkalovskij 9 sichnya 1898 Volodimir Volinskij Volinska guberniya 19 kvitnya 1983 Krakiv Polska Narodna Respublika ukrayinskij istorik muzeolog arheolog etnograf doslidnik Volini profesor Oleksandr Mikolajovich Cinkalovskijpol Aleksander CynkalowskiOleksandr Cinkalovskij u chasi studentstvaNarodivsya9 sichnya 1898 1898 01 09 Volodimir Volinsk Volinska guberniyaPomer19 kvitnya 1983 1983 04 19 85 rokiv Krakiv Polska Narodna RespublikaPohovannyacvintar Volya u VarshaviGromadyanstvoRosijska imperiya PolshaNacionalnistukrayinecDiyalnistarheologGaluzarheologiyaVidomij zavdyakiistorik muzejnik arheolog krayeznavecAlma materVarshavskij universitetChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaPosadadVijskove zvannyamolodshij oficerU shlyubi zRegina CinkalovskaNagorodiHrest Simona Petlyuri Mediafajli u Vikishovishi Psevdonimi O Volinec Antin Buzhanskij kriptonimi O V A B ZhittyepisNarodivsya 9 sichnya 1898 roku v misti Volodimir Volinsku Volinskoyi guberniyi Rosijska imperiya Pohodit zi shlyahetnoyi rodini Jogo prababunya po batkovi dityacha pismennicya baronesa fon Vulf babunya sestra miloserdya uchasnicya rosijsko tureckoyi vijni zaginula na Balkanah Did po materi Pavlo Niteckij yak uchasnik polskogo povstannya 1863 roku buv pozbavlenij rosijskoyu vladoyu zemelnogo mayetku ta dvoryanskogo titulu ale koristuvavsya povagoyu zhiteliv Volodimira Volinska zbirayuchi starozhitnosti vid yakogo majbutnij vchenij i uspadkuvav cikavist do krayeznavstva Pochatkovu osvitu zdobuvav u Kovelskij gimnaziyi zgodom sim ya pereyizdit do Zvyagelya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni evakuyuyetsya do Tambova prodovzhuye navchannya v kazanskij gimnaziyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku povertayetsya do Ukrayini Rodina zupinyayetsya u Zvyageli zvidkilya nezabarom Oleksandra zabrali na vijskovu sluzhbu v Zhitomir Protyagom 1917 1920 rokiv u Diyevij armiyi UNR Organizator ukrayinskih shkil na Kremenechchini Pislya porazki Vizvolnih zmagan povertayetsya do Volodimir Volinska Pracyuye uchitelem u seli Osmilovichi Aktivnij diyach volodimirskoyi Prosviti Zajmayetsya etnografichnimi ta folklornimi studiyami Za robochim stolom pid chas studij Protyagom 1925 1929 rr student pravoslavnogo bogoslovskogo fakultetu Varshavskogo universitetu Specializuyetsya na cerkovnij istoriyi ta hristiyanskij arheologiyi Dodatkovo vidviduye lekciyi chitani na gumanitarnomu fakulteti znajomitsya z varshavskimi muzeyami j arhivami Pidtrimuye zv yazki z volinskimi krayeznavcyami Antonom i Oleksandrom Konovalyukami iz sela Anatoliyem Krevskim z Torchinu Fedorom Leno iz sela Boratin na Luchchini Za spriyannya vidomogo polskogo arheologa Vlodzimyezha Antonyevicha vlashtovuyetsya na robotu v Derzhavnomu arheologichnomu muzeyi u Varshavi Delegovanij muzeyem na Volin Polissya i Pidlyashshya dlya doslidzhennya istorichnih pam yatok ta arheologichnih znahidok provedennya nevelikih arheologichnih rozkopok Spivpracyuye z Muzeyem Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Nacionalnim muzeyem ta Mitropolichim arhivom u Lvovi Peredaye yim znajdeni ridkisni ukrayinski pam yatki dokumenti i starodruki Neodnorazovo zustrichayetsya z mitropolitom UGKC Andreyem Sheptickim Ocholyuye arheologichnu ekspediciyu pri rozkopkah Zimnenskogo gorodisha Po otrimanni stupenya magistra staye chlenom naukovih organizacij Polskogo arheologichnogo tovaristva Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi Avtor naukovih i naukovo populyarnih publikacij na storinkah Ukrayinskogo yunactva Nashogo svitu Zhittya i znannya Zapisok NTSh polskomovnogo chasopisu pol Wiadomosci archeologiczne Oleksandr Cinkalovskij bilya hresta na misci jmovirnogo znahodzhennya Peresopnickogo monastirya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici obiteli v yakij zaversheno praci nad Peresopnickim yevangeliyem U 1936 1939 rokah ocholyuye Volinskij muzej pri Kremeneckomu liceyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni povertayetsya do Varshavi i posidaye kerivnika Volinskogo viddilu Derzhavnogo arheologichnogo muzeyu Nadgrobok na mogili Oleksandra i Regini Cinkalovskih Vtikayuchi z palayuchoyi Varshavi podayetsya na Zahid Vid 1952 roku oselyayetsya v Krakovi vlashtovuyetsya na robotu v Dim knigi Zajmayetsya arheologiyeyu i publicistikoyu Staye spivrobitnikom Arheologichnogo institutu Polskoyi Akademiyi nauk Ne mayuchi mozhlivosti vidviduvati Volin aktivnishe doslidzhuye Pidlyashshya Identifikuvav litopisne misto Cherven Spivpracyuvav z Ukrayinskim suspilno kulturnim tovaristvom Drukuvavsya v ukrayinskih diaspornih vidannyah Nashe Slovo Nasha Kultura Ukrayinskomu kalendari Pravoslavnomu kalendari Litopisi Volini tosho Vzhe pislya smerti Oleksandra Cinkalovskogo zusillyami Institutu doslidiv Volini z yavlyayetsya drukom fundamentalnij dvotomnij krayeznavchij slovnik Stara Volin i Volinske Polissya nad yakim uchenij pracyuvav ponad 30 rokiv Slovnik vmistiv gasla pro 1442 naselenih punkti Volini i Polissya V ostanni roki zhittya vazhko hvoriv Pomer u Krakovi v 1983 roci Pohovanij na pravoslavnomu cvintari Volya u Varshavi Protyagom zhittya Oleksandra Cinkalovskogo vidriznyala vinyatkova chesnist Yak u profesijnij diyalnosti pid chas rozkopok vin ne privlasniv zhodnoyi cinnosti tak i u stavlenni do sebe ta otochuyuchih jogo lyudej Vin bolyache sposterigav zanepad ridnoyi kulturi nishennya istorichnih pam yatok vlasnoyu praceyu namagavsya zaraditi comu U listi do sestri Oleni Grabarchuk uchenij pisav Nihto tim ne cikavitsya nikomu serce ne bolit yaka dolya vse te spitkaye sho z togo zalishitsya a sho naviki zagine yak ne odna pam yatka nasha zaginula a nashi lyudi budut yisti spati movchati PraciPershij i drugij tomi vidannya Stara Volin i Volinske Polissya Krim arheologichnih doslidzhen Oleksandr Cinkalovskij pisav pro najdavnishi podiyi z istoriyi Ukrayini pro Chervenski mista Holm knyazhi mista Dorogichin Peremishl Ne ominav u svoyih studiyah vchenij i temi mistectva vin buv odnim iz pershih hto pov yazuvav zhittya i tvorchist vidatnogo ukrayinskogo ikonopiscya pochatku XVIII st Jova Kondzelevicha z Volinnyu vidnajshov pered vijnoyu jogo roboti u Zagorovi Voshatini j inshih selah Z mistectva i arhitekturi opublikuvav praci Arhitektura Lemkivshini i Grubeshivshini ta statti Cerkvi domongolskogo i mongolskogo periodu na Volini i v Galichini 1969 Hresti enkolpioni 1972 Cerkvi XV XVIII stolit na Zahidnij Ukrayini ta in Znachnu uvagu fahivec pridilyav gidrologiyi ta kartografiyi Zavdyaki interesam u cih naukah vin zumiv stvoriti 12 map Polissya ta Volini Cinkalovskij takozh brav uchast u stvorenni bibliografiyi z vidpovidnim analizom zrazkiv yevropejskoyi literaturi Na profesijnomu rivni cikavivsya gidrologiyeyu ta kartografiyeyu Avtor 12 kart Volini i Polissya Zajmavsya ukladannyam bibliografiyi z analizom zrazkiv yevropejskoyi literaturi Naukovij dorobok prisvyachenij ridnij Volini pol Materialy do pradziejow Wolynia i Polesia Wolynskiego 1961 1963 Slidi hristiyanstva na Volini pered kn Volodimirom 981 r 1930 Knyazhij gorod Volodimir 1935 Volinski derev yani cerkvi XVII XVIII st 1935 Materiali do praistoriyi Volini i Volinskogo Polissya 1961 Rika Prip yat ta yiyi doplivi Stari vodni shlyahi mizh dorichchyam Chornogo morya i Baltikom 1966 yak Antin Buzhanskij Starovinni pam yatki Volini 1975 Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku 1984 1986 Cinkalovskij O Knyazhij gorod Volodimir popul nauk naris z 45 obrazkami j 1 mapoyu Oleksander Cinkalovskij Lviv Nakladom fondu Uchitesya brati moyi 1935 111 1 s il kart Uchitesya brati moyi ch 18 2 Naukovo populyarna biblioteka tovaristva Prosvita Vshanuvannya pam yatiLiceyu Volodimirskoyi miskoyi radi v m Volodimiri na Volini bulo prisvoyeno im ya Oleksandra Cinkalovskogo BibliografiyaPro O Cinkalovskogo Bogdan Yanovich Ryatuvala z vognyu ne groshi a rukopisi naukovih prac kohanogo Gaz Volin nova 29 lipnya 2017 r s 9 Dyachenko V M Oleksandr Cinkalovskij yak direktor Kremeneckogo krayeznavchogo muzeyu Suchasna nauka ta osvita Volini Zb mat nauk prakt onlajn konf 20 listopada 2020 r uporyad golov red O Yu Rojko Luck Vezha Druk 2020 S 43 45 Dyachenko V M Naukova ta kulturno prosvitnicka diyalnist Oleksandra Cinkalovskogo Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora filosofiyi za specialnistyu 032 istoriya ta arheologiya Volinskij nacionalnij universitet imeni Lesi Ukrayinki Luck 2021 Div takozhStara Volin i Volinske Polissya slovnik Primitki Oleksandr Cinkalovskij 1898 1983 Biobibliografichnij naris do 115 yi richnici vid dnya narodzhennya O Cinkalovskij shtrihi do biografiyi 2015 05 29 u Wayback Machine Shidnoyevropejskij nacionalnij universitet im Lesi Ukrayinki Biblioteka Seriya Doslidniki Volini Dati i doli Vip 6 Luck 2013 r Kalishuk O M Dyachenko V M Oleksandr Cinkalovskij vidatnij doslidnik Volini ta Volinskogo Polissya Istorichnij arhiv 2015 Vip 14 S 41 46 profesor O Cinkalovskij S 44 Irina Nadyukova Povernennya Oleksandra Cinkalovskogo u ridnij Volodimir Volinskij 2012 05 18 u Wayback Machine Perevireno 19 zhovtnya 2012 Danilyuk A PDF ukr Luck 2004 Volodimir Volinskij v istoriyi Ukrayini ta Volini Zbirnik nauk prac s 43 45 Arhiv originalu PDF za 8 serpnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2019 Cinkalovskij Oleksandr Mikolajovich Davidyuk R V inter yeri mizhvoyennoyi Volini biogrami politichnih emigrantiv uchasnikiv Ukrayinskoyi revolyuciyi Rivne Lviv 2023 S 264 265 Shiprikevich V Oleksander Cinkalovskij S 598 Oleksandr Cinkalovskij istorik Volini 30 70 h rokiv S 66 Terskij S V Arheologichni materiyali knyazhoyi dobi z doslidzhen Oleksandra Cinkalovskogo u fondah Lvivskogo istorichnogo muzeyu Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip XIII Lviv 2009 S 19 29 Ivan Yarmoshik Osnovni napryamki istoriko krayeznavchogo vivchennya Volini polskimi naukovcyami v 1930 h rokah Perevireno 19 zhovtnya 2012 Oleksandr Cinkalovskij 2016 03 04 u Wayback Machine Perevireno 19 zhovtnya 2012 Oleksandr Cinkalovskij istorik Volini 30 70 h rokiv S 72 Licej imeni Oleksandra Cinkalovskogo m Volodimira Volodimirskoyi miskoyi radi Na Volini arheologi znajshli mitnu pechatku chasiv Kiyivskoyi Rusi foto 09 04 2023DzherelaBobak Oleksandr Chas vidkrivati istinu Rodovid Oleksandra Cinkalovskogo patriarha volinskogo krayeznavstva Luck 2008 ISBN 978 966 361 244 0 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kot S Oleksandr Cinkalovskij zhittya prisvyachene Volini Praci Centru pam yatkoznavstva Vip 1 Kiyiv 1992 S 174 180 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 Minule i suchasne Volini Oleksandr Cinkalovskij i Volin Materiali IH naukovoyi istoriko krayeznavchoyi mizhnarodnoyi konferenciyi 20 23 sichnya 1998 roku Luck 1998 Ohrimenko G Sklyarenko N Kalishuk O Tkach V Romanchuk O Oleksandr Cinkalovskij ta praistoriya Volini Luck 2007 ISBN 978 966 361 171 6 Oleksandr Cinkalovskij istorik Volini 30 70 h rokiv Anatolij Pisockij Nadiya Vojtyuk Inteligenciya Volini Luck 2009 ISBN 978 966 361 408 3 ISBN 978 966 361 407 6 III Shiprikevich Volodimir Oleksander Cinkalovskij Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku T 1 Vinnipeg 1986 PosilannyaCinkalovskij Oleksandr Mikolajovich u sestrinskih Vikiproyektah Portal Istoriya Cinkalovskij Oleksandr Mikolajovich u Vikishovishi Praci on lajn Cinkalovskij O Starovinni pam yatki Volini Toronto 1975 Perevireno 19 zhovtnya 2012 pol Cynkalowski A Materialy do pradziejow Wolynia i Polesia Wolynskiego Warszawa 1961 Perevireno 19 zhovtnya 2012 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya T 1 Vinnipeg 1984 Perevireno 19 zhovtnya 2012 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya T 2 Vinnipeg 1986 Perevireno 26 lipnya 2014 Volin sestra moya dolya naukovcya Oleksandra Cinkalovskogo Informaciyi Volodimir Volinskij istorichnij muzej oficijnij vebsajt Perevireno 19 zhovtnya 2012 Cinkalovskij Oleksandr Mikolajovich 1898 1983 Perevireno 19 zhovtnya 2012 Oleksandr Cinkalovskij Perevireno 19 zhovtnya 2012 Povernennya Oleksandra Cinkalovskogo u ridnij Volodimir Volinskij Perevireno 19 zhovtnya 2012 Yanovich B Oleksandr Cinkalovskij povernennya iz zabuttya Perevireno 19 zhovtnya 2012 Volodimir Stemkovskij Z privodu troh listiv Oleksandra Cinkalovsko Dekilka malovidomih shtrihiv z biografiyi istorika Perevireno 19 zhovtnya 2012 Dejneka L Oleksandr Cinkalovskij 1898 1983 biobibliografichnij naris do 115 yi richnici vid dnya narodzhennya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Perevireno 10 sichnya 2013