Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катедральний собор святих Первоверховних апостолів Петра і Павла — греко-католицька культова споруда в м. Сокаль на Львівщині. Соборний храм Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.
| Катедральний собор святих Первоверховних апостолів Петра і Павла | |
|---|---|
 Катедральний собор святих Первоверховних апостолів Петра і Павла | |
| Координати: 50°28′41″ пн. ш. 24°16′40″ сх. д. / 50.47806° пн. ш. 24.27778° сх. д. | |
| Тип споруди | собор |
| Розташування |  Україна, Сокаль |
| Архітектор | Василь Нагірний |
| Скульптор | Григорій Кузневич, Андрій Коверко |
| Художник | Петро Холодний, Юрій Магалевський, Михайло Осінчук, Павло Ковжун |
| Засновник | УГКЦ |
| Початок будівництва | 1904 |
| Кінець будівництва | 1909 |
| Вартість | 240 000 крон |
| Будівельна система | цегла, бетон, дерево |
| Стиль | французький класицизм |
| Належність | УГКЦ |
| Єпархія | Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | м. Сокаль, , 103 |
| Епонім | Павло і Петро |
| Покровитель | Павло і Петро |
  Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла (Сокаль) (Україна) | |
 Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла у Вікісховищі | |
Історія
Будівництво та освячення храму
На початку XX століття у Сокалі постало питання будівництва церкви, оскільки, чисельність української громади міста була чималою, але парафіяльного храму не мали. Ініціатором будівництва храму виступив сотрудник о. Олександр Зубрицький (1878—1887), котрого підтримали місцевий парох о. Миколай Роздільський (1879—1896) та парафіяни Сокаля.
Під будівництво церкви у Василя Боярського, Терези Хмельовської та Пелагії Уласевич придбано земельну ділянку при вулиці , вартість якої становила 15 тисяч крон.
Розробкою проекту церкви займався відомий львівський архітектор Василь Нагірний. Він віднайшов у архіві міста Марсель план одного з місцевих храмів, який собі узяв за зразок. Спочатку планувалося збудувати однонавовий храм, обряд посвячення котрого планувалося здійснити на свято Зіслання Святого Духа, але раптова смерть о. Ореста Чеховича перешкодила здійснити мрію сокальців. По смерті о. Чеховича, його справу продовжили о. Микола Кишкевич та отець-митрат Василь Левицький, які вирішили будувати храм тринавовим.
1 червня 1904 року розпочато копання фундаменту храму силами місцевого населення, яке тривало два тижні. 2 липня 1904 року, у день Святих Апостолів Петра і Павла, отець-митрат Василь Левицький здійснив обряд посвячення наріжного каменю, а у фундамент майбутнього храму вмуровано пляшку, де на пергаменті були вписані прізвища визначних духівників, мирян, які прилучилися до побудови церкви. Святкову проповідь виголосив о. Степан Сапрун.
А далі розпочалось кількарічне будівництво. Наприкінці 1905 року споруджено мури церкви. Будівельні матеріали безкоштовно звозилися селянами з усіх навколишніх сіл — Ількович, Скоморохів, Горбкова, Завишня, Конотопів, Поториці, Теляжа та багатьох інших.
Металеву баню та усі три хрести виготовив Іван Комарчевський, двері та вікна виготовив Ілля Багрій, куполи міддю покрив Йосиф Полєр, частину дерев'яної бані — Антін Шалєр. 26 червня 1906 року відбулося посвячення головного хреста на великому куполі, а 3 листопада 1907 року посвячено два інших хрести на двох менших куполах.
Довжина новозбудованого храму, що тоді став найбільшим на Сокальщині, становила 52 м, ширина — 26 м, висота — 46 м та являв собою муровану, тринавову споруду, з великою банею на круглому барабані. Класицистичний ордерний портик чільного фасаду по сторонах фланкують циліндричні у верхній частині вежі, завершені подібними меншими банями. Металеві конструкції для бань проектував видатний науковець та проєктант металевих і залізобетонних конструкцій Ян Богуцький.
1909 року цісарем Франца-Йосифа I надано особистий дозвіл на надання новозбудованій святині імені Святих Верховних Апостолів Петра і Павла.
Навесні 1909 року розпочалися внутрішні роботи у церкві. Так, краківська фірма «Каден» встановила кам'яну підлогу. Головний престіл роботи Якима Мухи, кіот різьбив Рінке, бічні престоли — Євген Смішко, хори — Ілля Багрій та Олександр Левицький, всі з Сокаля. Образ «Богородиці з дитям Ісусом на руках» та «Розпяття» малював Олександр Скруток з Перемишля.
Вхід до церкви прикрашено чотирма мармуровими колонами з фігурами святих апостолів Петра і Павла, а нагорі встановлено фігуру Христа-Спасителя, роботи відомого львівського скульптора Григорія Кузневича.
Того ж року впорядковано площу перед храмом та зведено мармурові сходи. У цей час добудували притвор з трьома дверима, а всередині встановили додатково два бічних престоли — Найсолодшому Серцю Спасителя та Святого Миколая, для яких образи Святого Миколая та Найсолодшого Серця Спасителя виконав львівський маляр П. Зінькевич. Образ святого апостола Петра, котрий знаходиться у головному престолі, подарований кардиналом Ієронімом Готті з Риму.
Загальна сума витрат на цей рік становила 240 000 крон, з них:
- повітова рада виділила для будівництва 3000 крон;
- громадські організації — 600 крон;
- австрійський цісар Франц Йосиф I, як пожертву на храм, зі своєї скарбниці виділив 4000 крон;
- парафіяни — 39000 крон;
- християнська Рада Сокаля — 55305 крон.
У місті не було жодної родини, яка б не зробила пожертви на будівництво храму, але цих грошей теж не вистачило, тому 30000 крон довелося позичати у банку.
З нагоди побудови церкви в стіну вмонтовано мармурову таблицю, на якій золотими літерами викарбувано імена усіх, хто спричинився до будівництва храму.
Під час будівництва церкви члени церковного комітету — Теодор Караван, Михайло Ганіткевич, Яким Лихограй, Антін Книш, Петро Гуз, Микола Караван, Іван Радванецький, Іван Онишко, Іван і Петро Хомицькі, Іван Кліщ, Олександр Базилевич були помічниками отця-митрата Василя Левицького.
Перед посвяченням, 29 травня 1909 року відбулося урочисте перенесення образу Святого Апостола Петра з Кристинопільського монастиря святого Юра до новозбудованого храму. Образ святого апостола Петра подарував храму Святіший Отець Папа Римський Пій X, а 13 липня 1909 року видав грамоту (на даний час безслідно втрачена) з письмовим підтвердженням Апостольського благословення на вічне уділення цьому престолу відпустів за душі, терплячі в чистилищі. Після внесення до церкви образу святого апостола Петра, старенький священик Тома Шумило відслужив акафіст до Верховних Апостолів Петра і Павла. О 5-ій годині по полудню на церковній дзвіниці вперше вдарили дзвони, вітаючи єпископа Перемиського Костянтина Чеховича, о. митрата Мирона Подолинського та о. Олександра Зубрицького, а у 7-ій годині по полудню парох із Скоморохів о. Михаїл Миколаєвич відслужив першу Вечірню. сотрудниками.
Урочисті заходи з посвячення церкви розпочалося о 7:30 ранку 30 травня 1909 року. Парафіяни та гості міста вщент заповнили приміщення новозбудованого храму і за деякими джерелами, зібралося понад 20 тисяч осіб. Після посвячення престолу та церкви єпископом Перемиським Костянтином Чеховичем розпочалася Архиєрейська Літургія, яку разом із владикою Костянтином співслужили оо. митрати Василь Левицький та Мирон Подолинський. Після читання Євангелія святкову проповідь виголосив ігумен Кристинопільського василіанського монастиря Святого Юра о. Онуфрій (Теодор) Бурдяк. Святкове богослужіння та посвячення святого храму співав Сокальський церковний хор під керівництвом диригента хору Якова Кнейчука. Після закінчення єрейський свячень Преосвященніший Костянтин призначив помічником о. Василя Левицького — пароха церкви святих апостолів Петра і Павла нововисвяченого о. Івана Кашубинського замість о. Йосифа Мариновича.
1907 року парох о. Василь Левицький при церкві святих апостолів Петра і Павла заснував «Братство Чесного Покрова Пресвятої». Богородиці. Пізніше при храмі почали діяти різні молодіжні товариства та організації, Апостольство молитви, дитяча катехитична школа; також здійснювалися ремонти, розписи, придбання церковного приладдя на кошти пастви. Тут від 1912 року правили оо. Антон Твердохліб, Омелян Гнатковський, Іван Волосянський, Григорій Кулинич та інші.
Проект внутрішнього інтер'єру церкви виготовив Петро Холодний. У 1929 році до розмалювання церкви приступили художники Юрій Магалевський, Михайло Осінчук та Павло Ковжун, іконостас та тетрапод вирізьбив Андрій Коверко, а профінансували роботи Іван та Марія Білянські, заплативши 6100 золотих. З 10 березня по 4 вересня 1935 року маляр Володимир Іванюх намалював ікони для іконостасу.
Діяльність парафії
1931 року, єпископом Перемишльської єпархії Йосафатом Коциловським, о. Степана Ничая призначено адміністратором храму, а за чотири роки — деканом Сокальським.
Вранці, 1 листопада 1932 року над церквою піднесли синьо-жовтий прапор, що спричинило небачену тривогу в польської міліції.
12 липня 1936 року єпископ Йосафат Коциловський у супроводі 30 священиків відвідав храм. На цю подію зібралося 30 тисяч вірних, які зацікавлено споглядали на синьо–жовтий і папський прапори, очікуючи на приїзд Преосвященнішого Йосафата Коциловського. Ця урочистість відбулася з нагоди закінчення художнього розпису храму свтих апостолів Петра і Павла.
З приходом перших совітів у кінці жовтня 1939 року почалася конфіскація церковного майна, зокрема, 231 морг поля, яким володіла парафія церкви, які ще й донині не повернуто у її власність.
6 липня 1941 року біля храму стояла прикрашена національними прапорами святкова трибуна, зібралися мешканці міста на святкове Віче на честь проголошення Акта Відновлення Державності України. Парохом храму став о. Михайло Воробій, а деканом Сокальського деканату призначено о. Теодора Лопушанського.
Другий прихід совітів у 1944 році й період в історії церкви до кінця 1950-х років, пов'язаний з масовими арештами священослужителів УГКЦ та заслання їх до радянських концентраційних таборів Сибіру та Казахстану, які не оминули й родини сокальських церковників. Так, був заарештований і вивезений разом з родиною парох храму святих апостолів Петра і Павла о. Михайло Воробій. Згодом радянська влада відібрала й плебанію при вулиці , де мешкали священики разом зі сім'ями. Дехто з священиків помер по дорозі на заслання. Серед них парох і декан Сокаля о. Степан Ничай.
8-10 березня 1946 року було скликано Львівський псевдособор в соборі святого Юра, де було проголошено, що Українська греко-католицька церква пориває свої зв'язки з Римом і переходить до московського патріархату. Сталінсько-більшовицький уряд проголосив Українську греко-католицьку церкву поза законом. Після сумнозвісного «собору» сокальська церква Святих Апостолів Петра і Павла змушена була перейти під юрисдикцію РПЦ. Так, на усіх богослужіннях, які відбулися у храмі, священики перестали поминати Вселенського Архієрея Папу Римського Пія ХІІ, а почали поминати Патріарха Московського і всієї Русі Алексія І. Священники, кого оминули жорна радянських репресій, намагалися в умовах підпілля продовжувати свою працю в ім'я Бога. Так, приватні помешкання священиків ставали підпільними храмами, а християни, які не відмовилися від батьківської віри під дією атеїстичної пропаганди нової влади створювали малі громади. Та все ж церква залишалася навіть деякий час єдиною і діючою у так званій прикордонній зоні № 1, обмеженій мешканцями інших територій у відвідинах. Так на довгі роки почалося нелегке життя парафії в складі РПЦ.
У 1990 році розпочався процес повернення храму в лоно УГКЦ. Так, у березні 1990 року парафіяни не впустили на сходи церкви архієпископа Кіровоградського і Олександрійського Василія Васильцева, тим самим показавши, що вони є католиками східного обряду і більше не хочуть бути поєднані з московським патріархатом. Після тривалого перебування храму під юрисдикцією РПЦ його повернуто до лона батьківської церкви і вперше Святу Літургію з поминанням Вселенського Архієрея Івана Павла ІІ служив ієромонах ЧСВВ Мар'ян (Михайло) Чернега.
1990 року Митрополит Володимир, призначив адміністратором церкви і деканом Сокальського району о. Володимира Вітта, а також прийняв колишнього сотрудника РПЦ о. Василія Лепеха.
7 червня 1992 року, вперше після виходу УГКЦ із підпілля Преосвященніший Юліан (Вороновський), єпископ — помічник Львівської архієпархії, висвятив на священиків: Михайла Вітта, Богдана Гоя, Івана Макара, Степана Марцинковського, Михайла Ментуха і Василя Партику.
У 1993 році о. Ярослава Кащука було призначено адміністратором храму, а наступного року о. Михайла Ментуха призначено сотрудником.
З благословення правлячого Архієрея Зборівського Михаїла в церкві перебував чудотворний образ Зарваницької Матері Божої.
У серпні 1994 року у Сокалі при храмі святих апостолів Петра і Павла відбувся ІІ з'їзд молоді Сокальщини, на якому було проголошено відновлення товариства «Апостольство молитви».
23 квітня 1995 року на Архієрейській Літургії Преосвященніший Михаїл нагородив високою церковною нагородою — митрою адміністратора о. Ярослава Кащука.
10 березня 1996 року в храмі святих апостолів Петра і Павла після Святої Літургії була відслужена панахида, в пам'ять 50-ліття Львівського псевдособору, трагічної дати в історії Української Греко–Католицької Церкви.
У 1996 році при храмі відбулися ювілейні святкування 400–ліття Берестейської унії та 350–ліття Ужгородської унії.
Від 1999 року при храмі святих апостолів Петра і Павла розпочав діяльність сокальський регіональний осередок міжнародної мережі благодійних організацій — благодійний фонд «Карітас–Сокаль».
2000 року було створено нову Сокальську єпархію, до якої увійшли Сокальський, Радехівський, Бродівський, Жовківський, Буський, Кам'янка–Бузький райони Львівщини, храм святих апостолів Петра і Павла у Сокалі став Катедральним собором нової єпархії. Рішення про створення нової Сокальської єпархії благословив у Римі Святіший Отець Іван Павло ІІ. Тоді ж єпископом Сокальським іменовано єпископа Михаїла (Колтуна), 17 жовтня 2000 року о 10:30 дзвони Катедрального собору святих апостолів Петра і Павла сповістили про нову подію в історії церкви і міста.
У 2005 році, проголошеному «Роком Пресвятої Євхаристії» при Катедральному храмі святих апостолів Петра і Павла, проходив «Євхаристійний Конгрес», а 25 грудня того ж року в Катедральному храмі відбулася зустріч Вифлеємського вогню.
12 березня 2006 року духовенство сокальської Катедри та мешканці міста вшанували 60-ту річницю Львівського псевдособору 1946 року, який на довгі роки піддав вірних та духівництво Української греко-католицької церкви гонінням та переслідуванням.
19 вересня 2008 року у сокальській Катедрі вірні Сокальсько–Жовківської Єпархії УКГЦ святкували 15–ту річницю єпископської хіротонії Владики Михаїла Колтуна.
У 2009 році парафіяни святкували столітній ювілей катедрального собору святих апостолів Петра і Павла.
5 березня 2010 року до храму привезена копія Туринської Плащаниці.
Катедральний собор св. Апостолів Петра і Павла, м. Сокаль .
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 3 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 27 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- Сокаль з висоти пташиного польоту. Катедральний Собор. Аерозйомка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katedralnij sobor svyatih Pervoverhovnih apostoliv Petra i Pavla greko katolicka kultova sporuda v m Sokal na Lvivshini Sobornij hram Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC Katedralnij sobor svyatih Pervoverhovnih apostoliv Petra i PavlaKatedralnij sobor svyatih Pervoverhovnih apostoliv Petra i PavlaKoordinati 50 28 41 pn sh 24 16 40 sh d 50 47806 pn sh 24 27778 sh d 50 47806 24 27778Tip sporudisoborRoztashuvannya Ukrayina SokalArhitektorVasil NagirnijSkulptorGrigorij Kuznevich Andrij KoverkoHudozhnikPetro Holodnij Yurij Magalevskij Mihajlo Osinchuk Pavlo KovzhunZasnovnikUGKCPochatok budivnictva1904Kinec budivnictva1909Vartist240 000 kronBudivelna sistemacegla beton derevoStilfrancuzkij klasicizmNalezhnistUGKCYeparhiyaSokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKCStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresam Sokal 103EponimPavlo i PetroPokrovitelPavlo i PetroKatedralnij sobor svyatih apostoliv Petra i Pavla Sokal Ukrayina Katedralnij sobor svyatih apostoliv Petra i Pavla u VikishovishiIstoriyaBudivnictvo ta osvyachennya hramu Na pochatku XX stolittya u Sokali postalo pitannya budivnictva cerkvi oskilki chiselnist ukrayinskoyi gromadi mista bula chimaloyu ale parafiyalnogo hramu ne mali Iniciatorom budivnictva hramu vistupiv sotrudnik o Oleksandr Zubrickij 1878 1887 kotrogo pidtrimali miscevij paroh o Mikolaj Rozdilskij 1879 1896 ta parafiyani Sokalya Pid budivnictvo cerkvi u Vasilya Boyarskogo Terezi Hmelovskoyi ta Pelagiyi Ulasevich pridbano zemelnu dilyanku pri vulici vartist yakoyi stanovila 15 tisyach kron Rozrobkoyu proektu cerkvi zajmavsya vidomij lvivskij arhitektor Vasil Nagirnij Vin vidnajshov u arhivi mista Marsel plan odnogo z miscevih hramiv yakij sobi uzyav za zrazok Spochatku planuvalosya zbuduvati odnonavovij hram obryad posvyachennya kotrogo planuvalosya zdijsniti na svyato Zislannya Svyatogo Duha ale raptova smert o Oresta Chehovicha pereshkodila zdijsniti mriyu sokalciv Po smerti o Chehovicha jogo spravu prodovzhili o Mikola Kishkevich ta otec mitrat Vasil Levickij yaki virishili buduvati hram trinavovim 1 chervnya 1904 roku rozpochato kopannya fundamentu hramu silami miscevogo naselennya yake trivalo dva tizhni 2 lipnya 1904 roku u den Svyatih Apostoliv Petra i Pavla otec mitrat Vasil Levickij zdijsniv obryad posvyachennya narizhnogo kamenyu a u fundament majbutnogo hramu vmurovano plyashku de na pergamenti buli vpisani prizvisha viznachnih du hivnikiv miryan yaki priluchilisya do pobudovi cerkvi Svyatkovu propovid vigolosiv o Stepan Saprun A dali rozpochalos kilkarichne budivnictvo Naprikinci 1905 roku sporudzheno muri cerkvi Budivelni materiali bezkoshtovno zvozilisya selyanami z usih navkolishnih sil Ilkovich Skomorohiv Gorbkova Zavishnya Konotopiv Potorici Telyazha ta bagatoh inshih Metalevu banyu ta usi tri hresti vigotoviv Ivan Komarchevskij dveri ta vikna vigotoviv Illya Bagrij kupoli middyu pokriv Josif Polyer chastinu derev yanoyi bani Antin Shalyer 26 chervnya 1906 roku vidbulosya posvyachennya golovnogo hresta na velikomu kupoli a 3 listopada 1907 roku posvyacheno dva inshih hresti na dvoh menshih kupolah Dovzhina novozbudovanogo hramu sho todi stav najbilshim na Sokalshini stanovila 52 m shirina 26 m visota 46 m ta yavlyav soboyu murovanu trinavovu sporudu z velikoyu baneyu na kruglomu barabani Klasicistichnij ordernij portik chilnogo fasadu po storonah flankuyut cilindrichni u verhnij chastini vezhi zaversheni podibnimi menshimi banyami Metalevi konstrukciyi dlya ban proektuvav vidatnij naukovec ta proyektant metalevih i zalizobetonnih konstrukcij Yan Boguckij 1909 roku cisarem Franca Josifa I nadano osobistij dozvil na nadannya novozbudovanij svyatini imeni Svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla Navesni 1909 roku rozpochalisya vnutrishni roboti u cerkvi Tak krakivska firma Kaden vstanovila kam yanu pidlogu Golovnij prestil roboti Yakima Muhi kiot rizbiv Rinke bichni prestoli Yevgen Smishko hori Illya Bagrij ta Oleksandr Levickij vsi z Sokalya Obraz Bogorodici z dityam Isusom na rukah ta Rozpyattya malyuvav Oleksandr Skrutok z Peremishlya Vhid do cerkvi prikrasheno chotirma marmurovimi kolonami z figurami svyatih apostoliv Petra i Pavla a nagori vstanovleno figuru Hrista Spasitelya roboti vidomogo lvivskogo skulptora Grigoriya Kuznevicha Togo zh roku vporyadkovano ploshu pered hramom ta zvedeno marmurovi shodi U cej chas dobuduvali pritvor z troma dverima a vseredini vstanovili dodatkovo dva bichnih prestoli Najsolodshomu Sercyu Spasitelya ta Svyatogo Mikolaya dlya yakih obrazi Svyatogo Mikolaya ta Najsolodshogo Sercya Spasitelya vikonav lvivskij malyar P Zinkevich Obraz svyatogo apostola Petra kotrij znahoditsya u golovnomu prestoli podarovanij kardinalom Iyeronimom Gotti z Rimu Zagalna suma vitrat na cej rik stanovila 240 000 kron z nih povitova rada vidilila dlya budivnictva 3000 kron gromadski organizaciyi 600 kron avstrijskij cisar Franc Josif I yak pozhertvu na hram zi svoyeyi skarbnici vidiliv 4000 kron parafiyani 39000 kron hristiyanska Rada Sokalya 55305 kron U misti ne bulo zhodnoyi rodini yaka b ne zrobila pozhertvi na budivnictvo hramu ale cih groshej tezh ne vistachilo tomu 30000 kron dovelosya pozichati u banku Z nagodi pobudovi cerkvi v stinu vmontovano marmurovu tablicyu na yakij zolotimi literami vikarbuvano imena usih hto sprichinivsya do budivnictva hramu Pid chas budivnictva cerkvi chleni cerkovnogo komitetu Teodor Karavan Mihajlo Ganitkevich Yakim Lihograj Antin Knish Petro Guz Mikola Karavan Ivan Radvaneckij Ivan Onishko Ivan i Petro Homicki Ivan Klish Oleksandr Bazilevich buli pomichnikami otcya mitrata Vasilya Levickogo Pered posvyachennyam 29 travnya 1909 roku vidbulosya urochiste perenesennya obrazu Svyatogo Apostola Petra z Kristinopilskogo monastirya svyatogo Yura do novozbudovanogo hramu Obraz svyatogo apostola Petra podaruvav hramu Svyatishij Otec Papa Rimskij Pij X a 13 lipnya 1909 roku vidav gramotu na danij chas bezslidno vtrachena z pismovim pidtverdzhennyam Apostolskogo blagoslovennya na vichne udilennya comu prestolu vidpustiv za dushi terplyachi v chistilishi Pislya vnesennya do cerkvi obrazu svyatogo apostola Petra starenkij svyashenik Toma Shumilo vidsluzhiv akafist do Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla O 5 ij godini po poludnyu na cerkovnij dzvinici vpershe vdarili dzvoni vitayuchi yepiskopa Peremiskogo Kostyantina Chehovicha o mitrata Mirona Podolinskogo ta o Oleksandra Zubrickogo a u 7 ij godini po poludnyu paroh iz Skomorohiv o Mihayil Mikolayevich vidsluzhiv pershu Vechirnyu sotrudnikami Urochisti zahodi z posvyachennya cerkvi rozpochalosya o 7 30 ranku 30 travnya 1909 roku Parafiyani ta gosti mista vshent zapovnili primishennya novozbudovanogo hramu i za deyakimi dzherelami zibralosya ponad 20 tisyach osib Pislya posvyachennya prestolu ta cerkvi yepiskopom Peremiskim Kostyantinom Chehovichem rozpochalasya Arhiyerejska Liturgiya yaku razom iz vladikoyu Kostyantinom spivsluzhili oo mitrati Vasil Levickij ta Miron Podolinskij Pislya chitannya Yevangeliya svyatkovu propovid vigolosiv igumen Kristinopilskogo vasilianskogo monastirya Svyatogo Yura o Onufrij Teodor Burdyak Svyatkove bogosluzhinnya ta posvyachennya svyatogo hramu spivav Sokalskij cerkovnij hor pid kerivnictvom dirigenta horu Yakova Knejchuka Pislya zakinchennya yerejskij svyachen Preosvyashennishij Kostyantin priznachiv pomichnikom o Vasilya Levickogo paroha cerkvi svyatih apostoliv Petra i Pavla novovisvyachenogo o Ivana Kashubinskogo zamist o Josifa Marinovicha 1907 roku paroh o Vasil Levickij pri cerkvi svyatih apostoliv Petra i Pavla zasnuvav Bratstvo Chesnogo Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Piznishe pri hrami pochali diyati rizni molodizhni tovaristva ta organizaciyi Apostolstvo molitvi dityacha katehitichna shkola takozh zdijsnyuvalisya remonti rozpisi pridbannya cerkovnogo priladdya na koshti pastvi Tut vid 1912 roku pravili oo Anton Tverdohlib Omelyan Gnatkovskij Ivan Volosyanskij Grigorij Kulinich ta inshi Proekt vnutrishnogo inter yeru cerkvi vigotoviv Petro Holodnij U 1929 roci do rozmalyuvannya cerkvi pristupili hudozhniki Yurij Magalevskij Mihajlo Osinchuk ta Pavlo Kovzhun ikonostas ta tetrapod virizbiv Andrij Koverko a profinansuvali roboti Ivan ta Mariya Bilyanski zaplativshi 6100 zolotih Z 10 bereznya po 4 veresnya 1935 roku malyar Volodimir Ivanyuh namalyuvav ikoni dlya ikonostasu Diyalnist parafiyi 1931 roku yepiskopom Peremishlskoyi yeparhiyi Josafatom Kocilovskim o Stepana Nichaya priznacheno administratorom hramu a za chotiri roki dekanom Sokalskim Vranci 1 listopada 1932 roku nad cerkvoyu pidnesli sino zhovtij prapor sho sprichinilo nebachenu trivogu v polskoyi miliciyi 12 lipnya 1936 roku yepiskop Josafat Kocilovskij u suprovodi 30 svyashenikiv vidvidav hram Na cyu podiyu zibralosya 30 tisyach virnih yaki zacikavleno spoglyadali na sino zhovtij i papskij prapori ochikuyuchi na priyizd Preosvyashennishogo Josafata Kocilovskogo Cya urochistist vidbulasya z nagodi zakinchennya hudozhnogo rozpisu hramu svtih apostoliv Petra i Pavla Z prihodom pershih sovitiv u kinci zhovtnya 1939 roku pochalasya konfiskaciya cerkovnogo majna zokrema 231 morg polya yakim volodila parafiya cerkvi yaki she j donini ne povernuto u yiyi vlasnist 6 lipnya 1941 roku bilya hramu stoyala prikrashena nacionalnimi praporami svyatkova tribuna zibralisya meshkanci mista na svyatkove Viche na chest progoloshennya Akta Vidnovlennya Derzhavnosti Ukrayini Parohom hramu stav o Mihajlo Vorobij a dekanom Sokalskogo dekanatu priznacheno o Teodora Lopushanskogo Drugij prihid sovitiv u 1944 roci j period v istoriyi cerkvi do kincya 1950 h rokiv pov yazanij z masovimi areshtami svyashenosluzhiteliv UGKC ta zaslannya yih do radyanskih koncentracijnih taboriv Sibiru ta Kazahstanu yaki ne ominuli j rodini sokalskih cerkovnikiv Tak buv zaareshtovanij i vivezenij razom z rodinoyu paroh hramu svyatih apostoliv Petra i Pavla o Mihajlo Vorobij Zgodom radyanska vlada vidibrala j plebaniyu pri vulici de meshkali svyasheniki razom zi sim yami Dehto z svyashenikiv pomer po dorozi na zaslannya Sered nih paroh i dekan Sokalya o Stepan Nichaj 8 10 bereznya 1946 roku bulo sklikano Lvivskij psevdosobor v sobori svyatogo Yura de bulo progolosheno sho Ukrayinska greko katolicka cerkva porivaye svoyi zv yazki z Rimom i perehodit do moskovskogo patriarhatu Stalinsko bilshovickij uryad progolosiv Ukrayinsku greko katolicku cerkvu poza zakonom Pislya sumnozvisnogo soboru sokalska cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla zmushena bula perejti pid yurisdikciyu RPC Tak na usih bogosluzhinnyah yaki vidbulisya u hrami svyasheniki perestali pominati Vselenskogo Arhiyereya Papu Rimskogo Piya HII a pochali pominati Patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya I Svyashenniki kogo ominuli zhorna radyanskih represij namagalisya v umovah pidpillya prodovzhuvati svoyu pracyu v im ya Boga Tak privatni pomeshkannya svyashenikiv stavali pidpilnimi hramami a hristiyani yaki ne vidmovilisya vid batkivskoyi viri pid diyeyu ateyistichnoyi propagandi novoyi vladi stvoryuvali mali gromadi Ta vse zh cerkva zalishalasya navit deyakij chas yedinoyu i diyuchoyu u tak zvanij prikordonnij zoni 1 obmezhenij meshkancyami inshih teritorij u vidvidinah Tak na dovgi roki pochalosya nelegke zhittya parafiyi v skladi RPC U 1990 roci rozpochavsya proces povernennya hramu v lono UGKC Tak u berezni 1990 roku parafiyani ne vpustili na shodi cerkvi arhiyepiskopa Kirovogradskogo i Oleksandrijskogo Vasiliya Vasilceva tim samim pokazavshi sho voni ye katolikami shidnogo obryadu i bilshe ne hochut buti poyednani z moskovskim patriarhatom Pislya trivalogo perebuvannya hramu pid yurisdikciyeyu RPC jogo povernuto do lona batkivskoyi cerkvi i vpershe Svyatu Liturgiyu z pominannyam Vselenskogo Arhiyereya Ivana Pavla II sluzhiv iyeromonah ChSVV Mar yan Mihajlo Chernega 1990 roku Mitropolit Volodimir priznachiv administratorom cerkvi i dekanom Sokalskogo rajonu o Volodimira Vitta a takozh prijnyav kolishnogo sotrudnika RPC o Vasiliya Lepeha 7 chervnya 1992 roku vpershe pislya vihodu UGKC iz pidpillya Preosvyashennishij Yulian Voronovskij yepiskop pomichnik Lvivskoyi arhiyeparhiyi visvyativ na svyashenikiv Mihajla Vitta Bogdana Goya Ivana Makara Stepana Marcinkovskogo Mihajla Mentuha i Vasilya Partiku U 1993 roci o Yaroslava Kashuka bulo priznacheno administratorom hramu a nastupnogo roku o Mihajla Mentuha priznacheno sotrudnikom Z blagoslovennya pravlyachogo Arhiyereya Zborivskogo Mihayila v cerkvi perebuvav chudotvornij obraz Zarvanickoyi Materi Bozhoyi U serpni 1994 roku u Sokali pri hrami svyatih apostoliv Petra i Pavla vidbuvsya II z yizd molodi Sokalshini na yakomu bulo progolosheno vidnovlennya tovaristva Apostolstvo molitvi 23 kvitnya 1995 roku na Arhiyerejskij Liturgiyi Preosvyashennishij Mihayil nagorodiv visokoyu cerkovnoyu nagorodoyu mitroyu administratora o Yaroslava Kashuka 10 bereznya 1996 roku v hrami svyatih apostoliv Petra i Pavla pislya Svyatoyi Liturgiyi bula vidsluzhena panahida v pam yat 50 littya Lvivskogo psevdosoboru tragichnoyi dati v istoriyi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi U 1996 roci pri hrami vidbulisya yuvilejni svyatkuvannya 400 littya Berestejskoyi uniyi ta 350 littya Uzhgorodskoyi uniyi Vid 1999 roku pri hrami svyatih apostoliv Petra i Pavla rozpochav diyalnist sokalskij regionalnij oseredok mizhnarodnoyi merezhi blagodijnih organizacij blagodijnij fond Karitas Sokal 2000 roku bulo stvoreno novu Sokalsku yeparhiyu do yakoyi uvijshli Sokalskij Radehivskij Brodivskij Zhovkivskij Buskij Kam yanka Buzkij rajoni Lvivshini hram svyatih apostoliv Petra i Pavla u Sokali stav Katedralnim soborom novoyi yeparhiyi Rishennya pro stvorennya novoyi Sokalskoyi yeparhiyi blagosloviv u Rimi Svyatishij Otec Ivan Pavlo II Todi zh yepiskopom Sokalskim imenovano yepiskopa Mihayila Koltuna 17 zhovtnya 2000 roku o 10 30 dzvoni Katedralnogo soboru svyatih apostoliv Petra i Pavla spovistili pro novu podiyu v istoriyi cerkvi i mista U 2005 roci progoloshenomu Rokom Presvyatoyi Yevharistiyi pri Katedralnomu hrami svyatih apostoliv Petra i Pavla prohodiv Yevharistijnij Kongres a 25 grudnya togo zh roku v Katedralnomu hrami vidbulasya zustrich Vifleyemskogo vognyu 12 bereznya 2006 roku duhovenstvo sokalskoyi Katedri ta meshkanci mista vshanuvali 60 tu richnicyu Lvivskogo psevdosoboru 1946 roku yakij na dovgi roki piddav virnih ta duhivnictvo Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi goninnyam ta peresliduvannyam 19 veresnya 2008 roku u sokalskij Katedri virni Sokalsko Zhovkivskoyi Yeparhiyi UKGC svyatkuvali 15 tu richnicyu yepiskopskoyi hirotoniyi Vladiki Mihayila Koltuna U 2009 roci parafiyani svyatkuvali stolitnij yuvilej katedralnogo soboru svyatih apostoliv Petra i Pavla 5 bereznya 2010 roku do hramu privezena kopiya Turinskoyi Plashanici Katedralnij sobor sv Apostoliv Petra i Pavla m Sokal Primitki Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2017 Arhiv originalu za 15 chervnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Arhiv originalu za 13 lipnya 2019 Procitovano 27 bereznya 2022 Arhiv originalu za 28 chervnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Arhiv originalu za 9 lipnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Sokal z visoti ptashinogo polotu Katedralnij Sobor Aerozjomka