Церква Святого Миколая — пам'ятка архітектури національного значення в місті Бучачі Тернопільської области. Найдавніший збережений мурований храм міста. Збудований як православний. Нині — храм ПЦУ, раніше — храм УАПЦ, ще раніше — деканатний храм Галицької греко-католицької митрополії УГКЦ. Розташована за адресою: вул. Святого Миколая, 8.
Церква Святого Миколая | |
---|---|
Церква Святого Миколая (Бучач). Фасад, січень 2012 | |
49°03′49″ пн. ш. 25°23′37″ сх. д. / 49.06361° пн. ш. 25.39361° сх. д.Координати: 49°03′49″ пн. ш. 25°23′37″ сх. д. / 49.06361° пн. ш. 25.39361° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Бучач |
Засновник | Марія Амалія Могилянка-Потоцька, Стефан Потоцький |
Кінець будівництва | близько 1610 |
Належність | ПЦУ |
Єпархія | Тернопільсько-Бучацька єпархія |
Адреса | вул. Святого Миколая, 8 |
Епонім | Миколай Чудотворець |
Присвячення | Миколай Чудотворець |
Церква Святого Миколая (Бучач) (Україна) | |
Церква Святого Миколая у Вікісховищі |
Коротка історія
За переказами, церква збудована на місці храмуІвана Хрестителя, в якому перебувала його ікона, яку шанували вірні.
Теперішній мурований храм Святого Миколая почали будувати на початку XVII ст. на місці дерев'яної церкви. Збудована та освячена 1610 року. Фундаторами зведення храму стали Марія Могилянка та її чоловік — подільський генеральний староста Стефан Потоцький, що підтверджує зображення їхнього шлюбного герба (Потоцьких-Могилів) над дверима церкви. Церква Святого Миколая була першим повністю кам'яним храмом у місті. В тодішніх актах називалась «міською». 23 липня 1700 року дідич Бучача Стефан Александер Потоцький видав привілей, зокрема, щодо стосовно церковних маєтностей, звільнення від податків, призначення адміністратором парафії о. Дмитра Желенського.
Під час ремонту іконостасу тодішній парох о. Михаїл Курилович звернув увагу на ікону Івана Хрестителя, яка перебувала на дзвіниці. Пізніше її забрав для реставрації Войцех Дідушицький, а в 1920-х роках вона перебувала на одній з виставок у Львові.
29 червня 2008 р. у Львові на Міжнародному ярмарку колекціонерів виставили стару оригінальну світлину (розмір фото 23х29 см, картонного планшету 27,6х34 см), наклеєну на картонний планшет, із зображенням іконостаса церкви Святого Миколая в м. Бучачі.
Близько 400 років церква св. Миколая — осередок духовності для бучачан. Храм використовували для богослужінь спочатку й нині православні, тривалий час — вірні УГКЦ (наприклад, теперішній дзвін встановлений у 1920-х рр., коли в церкві служив парох Бучача о. Денис Нестайко).
Опис
Споруда має ознаки візантійсько-романського стилю, невеликих розмірів, т. зв. триконхового типу (попередником цього типу церков був візантійсько-руський тип трьохабсидної церкви), будована за прикладом буковинських (молдовських) церков. Храм тридільний, з двома малими конхами гармонійних форм, у плані — прямокутник із прибудовою (між вхідною брамою та дверима церкви) — дерев'яним бабинцем 1862 року) спереду та вежею в центрі. У часи оборони Бучача від турків і татар вікна церкви служили бійницями. На думку Григорія Логвина, над притвором (присінком) колись містилася оборонна вежа (як і в оборонної церкви монастиря поблизу Жизномира). Вівтар має форму дещо видовженого прямокутника, східна стіна має гранчасте завершення.
Подвір'я церкви похиле, оточене масивним кам'яним муром. У 1780 та 1855 роках великі повені завалювали мур, який потім відновлювали.
До найбільших скарбів храму відносили до 1990-х років ікону «Богородиця» XVI ст. на східній стіні вівтаря. Її привезла до Бучача Марія Могилянка, молилася до неї як до своєї опікунки, і подарувала церкві як старша сестриця. Ймовірно, ікона спочатку перебувала в замковій каплиці (або була там до середини XVIII ст.). Микола Василь Потоцький оплатив виготовлення для ікони срібних шат та корони, також срібну лампаду. Нині місце знаходження ікони невідоме.
Стіни храми розписані зображеннями святих. Незвичайним є зображення ангелів на сходах у вівтарній абсиді.
Іконостас
Основною цінністю церкви є унікальний іконостас — синтез малих архітектурних форм, різьби по дереву, малярства. Дорого оздоблений різьбленням і позолотою, характерним для стилю бароко. Іконостас — визначна пам'ятка українського образотворчого мистецтва першої половини XVIII століття, встановлений за сприяння Миколи Василя Потоцького. Припускають, що він установлений на місці іншого або теперішній має зі старого намісні ікони «Благовіщення», «Ісус Христос», «Богородиця Одигітрія», «Святий Миколай». Фахівці вважають, що його створили майстри жовківської школи різьби по дереву та малярства (на думку Володимира Овсійчука, маляр Василь Петранович з учнями в 1744—1749 роках, м. Жовква, нині Львівської области). Інша версія — іконостас встановлено в церкві 1743 р. Виконаний у стилі бароко. Головне в ньому — архітектонічні конструкції та декоративні різьблення. Динаміка архітектурних мас виділена значним збільшенням висоти центральної частини іконостасу, що надає йому пірамідальної композиції; напружена пластичність декоративного обрамлення передана суцільним різьбленням, у якому домінують виноградна лоза та зубчасті листки аканта. Живописні картини іконостасу стилістично пов'язані з його декором.
Іконостас має оригінальну конструкцію, динамічно заповнює прямокутний, з півкруглим завершенням простір вівтаря чотирма рядами ікон: намісним, празничним, апостольським, пророчим (останній зник після «реставрації» в 1980 р.). Центр композиції — царські ворота з двох половинок, над якими — ікона «Тайна вечеря».
Володимир Вуйцик припускав, що автором різьби для іконостасу міг бути жовківський майстер Гнат Стобенський.
Відомі люди
Парохи
Греко-католики
- о. Димитрій Зілинський — декан, освятив в Золотому Потоці
- о. Михайло Зарицький
- о. Степан Ходинський
- о. Степан Климентій Салевич, 1773 р., декан бучацький
- о. Антін Барушевич (?—1832) — зокрема, у 1832
- о. Іван Кропивницький (1803—1861, висвячений 1828) — у 1833—1861 роках 1858
- о. Іван Маритинець — у 1861—1863 роках адімінстратор
- о. Михаїл Курилович
- о. Е. Весоловський(1866-1910) у 1903-1905 р.
- о. Теодор Теляковський; радний міста Бучача з квітня 1897
- о. Денис Нестайко
- о. Петро Мельничук
Православні
- о. Анатолій Сидоренко
- о. Іван Пилипишин (пізніше — архієпископ Буковинський Варлаам)
- о. Тарас Дручок[]
Сотрудники
о. Олексій Студинський (1838—1839)
о. Ілля Лучаковський (1844—1846)
о. Петро Корчинський (1846—1847)
о. Маркел Попель (1850—1851)
о. Кирило Церкевич (1853—1854)
о. Домінік Стеблецький (1854—1855)
о. Юліан Левицький (1855—1856)
о. Порфирій Нестайко (прадід письменника Всеволода Нестайка; 1856—1857)
о. Леопольд Залеський (1857—1858), о. Антін Гузар (1858—1860)
о. Авдій Шепарович (1860—1862)
о. Іларій Лукашевич (1862—1866)
о. Роман Зарицький (1866—1868)
о. Євген Алексевич (1870—1871)
о. Омелян Білинський (1871—1872)
о. (1847—6.3.1900) Жизномир 1872—1878),
о. Іларій Шушковський (1878—1879)
о. Микола Галущинський (1879—1880)
о. Олексій Заячківський (1880—1881)
о. Леонтій Копертинський (1881—1882)
о. Григорій Рибчак (1884—1889).
Церква у творах
- Антін Малюца. Церква св. Миколая в Бучачі. — 1943.
Світлини
-
- Мур біля церкви (початок XX ст.)
- Вигляд із боку апсиди
- Вигляд із південного сходу
- У лютому 2015
- Старий вхід до церкви, герби фундаторів
- Герб Марії Могилянки та Миколи Потоцького
- Царські ворота
- Доріжка біля церкви св. Миколая, 2014
-
Див. також
Примітки
- У польськомовному джерелі вжито означення «kościół».
- Odnaleziona — utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza. [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] — S. 1. (пол.)
- Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач. Фотопутівник… — С. 27.
- Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 62.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 132.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 133—134.
- Odnaleziona — utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza. [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] — S. 2.
- Островський Ю., Пелех М.Нові матеріали… [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] — С. 212.
- о. Пастух М. Архітектура Тернопільщини сакральна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 55. — .
- Гординський С. Бучач і його мистецькі традиції // Бучач і Бучаччина… — С. 92.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 379.
- Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 63.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 133.
- Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 65.
- Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 72.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 137.
- Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 65.
- Там само. — С. 65—69.
- Там само. — С. 68.
- Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — 399 с. — ISBN 5-88500-27-1.
- Щербак Л.. Бучацької Миколаївської церкви іконостас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — .
- Чень Л. Церква Св. Миколая… — С. 16.
- Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 415.
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 42.
- Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 817.
- Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 146.
- Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944)… — P. I. — P. 153.
- зокрема, у 1843 році → Schematismus… 1843. — С. 76. (лат.)
- Schematismus universi venerabilis cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis: pro anno domini…; 1858. — P. 137. (лат.)
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 467.
- Z Buczacza // Kurjer Lwowski. — 1890. — № 119 (30 kwietnia). — S. 4. (пол.)
- Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 765.
- Золота Пілава. — 1991. — № 82 (19 лип.). — С. 3.
- Чень Л. Церква Св. Миколая… — С. 17.
- Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944)… — P. II. — P. 255.
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Вітоль Я. Церква в урочищі Монастирок під Бучачем [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Оборонні сакральні споруди Західного Поділля. — С. 162—163.
- Вітоль Я. Церква святого Миколая в м. Бучачі [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Оборонні сакральні споруди Західного Поділля. — С. 164—165.
- Вуйцик В.. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 413—416.
- Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач. Фотопутівник. — Тернопіль : ВАТ «Збруч», 2010. — 64 с., іл.
- Островський Ю., Пелех Ю. / Національний науково-дослідний реставраційний центр. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. — Львів — № 1 (10), 2008. — С. 212—216.
- Станкевич М. Бучач та околиці // Львів: СКІМ, 2010. — 256 с., іл. — .
- Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — 28 с.
- Barącz S. Pamiątki buczackie // Lwów: Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — 168 s. (пол.)
- Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — P. I. — 1103 p. — . (англ.)
- Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — P. II. — 570 p. — . (англ.)
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C.). — . (пол.)
- Odnaleziona — utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza. — 6 s. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святого Миколая (Бучач) |
- Церква в ЄДР.
- Газета «Експрес». Підмінений Бог. Священик судиться з прихожанами // Бучацькі новини, 20 травня 2013 (передрук з газети «Експрес»)
- В Бучачі відремонтували сходи // Бучацькі новини, 8 серпня 2013
- Миколаївська церква Бучача // Блог «Zabytki»
- Скандал у легендарному бучацькому храмі: священиків підозрюють у крадіжці безцінних святинь.
- У Бучачі скандал: парафіянка Галина Гнатів звинувачує священника Тараса Дручка у грабунку церкви.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatogo Mikolaya Cerkva Svyatogo Mikolaya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya v misti Buchachi Ternopilskoyi oblasti Najdavnishij zberezhenij murovanij hram mista Zbudovanij yak pravoslavnij Nini hram PCU ranishe hram UAPC she ranishe dekanatnij hram Galickoyi greko katolickoyi mitropoliyi UGKC Roztashovana za adresoyu vul Svyatogo Mikolaya 8 Cerkva Svyatogo MikolayaCerkva Svyatogo Mikolaya Buchach Fasad sichen 201249 03 49 pn sh 25 23 37 sh d 49 06361 pn sh 25 39361 sh d 49 06361 25 39361 Koordinati 49 03 49 pn sh 25 23 37 sh d 49 06361 pn sh 25 39361 sh d 49 06361 25 39361Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaUkrayina BuchachZasnovnikMariya Amaliya Mogilyanka Potocka Stefan PotockijKinec budivnictvablizko 1610NalezhnistPCUYeparhiyaTernopilsko Buchacka yeparhiyaAdresavul Svyatogo Mikolaya 8EponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecCerkva Svyatogo Mikolaya Buchach Ukrayina Cerkva Svyatogo Mikolaya u VikishovishiKorotka istoriyaViglyad z vul Pidgayeckoyi Za perekazami cerkva zbudovana na misci hramuIvana Hrestitelya v yakomu perebuvala jogo ikona yaku shanuvali virni Teperishnij murovanij hram Svyatogo Mikolaya pochali buduvati na pochatku XVII st na misci derev yanoyi cerkvi Zbudovana ta osvyachena 1610 roku Fundatorami zvedennya hramu stali Mariya Mogilyanka ta yiyi cholovik podilskij generalnij starosta Stefan Potockij sho pidtverdzhuye zobrazhennya yihnogo shlyubnogo gerba Potockih Mogiliv nad dverima cerkvi Cerkva Svyatogo Mikolaya bula pershim povnistyu kam yanim hramom u misti V todishnih aktah nazivalas miskoyu 23 lipnya 1700 roku didich Buchacha Stefan Aleksander Potockij vidav privilej zokrema shodo stosovno cerkovnih mayetnostej zvilnennya vid podatkiv priznachennya administratorom parafiyi o Dmitra Zhelenskogo Pid chas remontu ikonostasu todishnij paroh o Mihayil Kurilovich zvernuv uvagu na ikonu Ivana Hrestitelya yaka perebuvala na dzvinici Piznishe yiyi zabrav dlya restavraciyi Vojceh Didushickij a v 1920 h rokah vona perebuvala na odnij z vistavok u Lvovi 29 chervnya 2008 r u Lvovi na Mizhnarodnomu yarmarku kolekcioneriv vistavili staru originalnu svitlinu rozmir foto 23h29 sm kartonnogo planshetu 27 6h34 sm nakleyenu na kartonnij planshet iz zobrazhennyam ikonostasa cerkvi Svyatogo Mikolaya v m Buchachi Blizko 400 rokiv cerkva sv Mikolaya oseredok duhovnosti dlya buchachan Hram vikoristovuvali dlya bogosluzhin spochatku j nini pravoslavni trivalij chas virni UGKC napriklad teperishnij dzvin vstanovlenij u 1920 h rr koli v cerkvi sluzhiv paroh Buchacha o Denis Nestajko OpisSporuda maye oznaki vizantijsko romanskogo stilyu nevelikih rozmiriv t zv trikonhovogo tipu poperednikom cogo tipu cerkov buv vizantijsko ruskij tip trohabsidnoyi cerkvi budovana za prikladom bukovinskih moldovskih cerkov Hram tridilnij z dvoma malimi konhami garmonijnih form u plani pryamokutnik iz pribudovoyu mizh vhidnoyu bramoyu ta dverima cerkvi derev yanim babincem 1862 roku speredu ta vezheyu v centri U chasi oboroni Buchacha vid turkiv i tatar vikna cerkvi sluzhili bijnicyami Na dumku Grigoriya Logvina nad pritvorom prisinkom kolis mistilasya oboronna vezha yak i v oboronnoyi cerkvi monastirya poblizu Zhiznomira Vivtar maye formu desho vidovzhenogo pryamokutnika shidna stina maye granchaste zavershennya Podvir ya cerkvi pohile otochene masivnim kam yanim murom U 1780 ta 1855 rokah veliki poveni zavalyuvali mur yakij potim vidnovlyuvali Do najbilshih skarbiv hramu vidnosili do 1990 h rokiv ikonu Bogorodicya XVI st na shidnij stini vivtarya Yiyi privezla do Buchacha Mariya Mogilyanka molilasya do neyi yak do svoyeyi opikunki i podaruvala cerkvi yak starsha sestricya Jmovirno ikona spochatku perebuvala v zamkovij kaplici abo bula tam do seredini XVIII st Mikola Vasil Potockij oplativ vigotovlennya dlya ikoni sribnih shat ta koroni takozh sribnu lampadu Nini misce znahodzhennya ikoni nevidome Stini hrami rozpisani zobrazhennyami svyatih Nezvichajnim ye zobrazhennya angeliv na shodah u vivtarnij absidi IkonostasIkonostas Cerkvi Svyatogo Mikolaya stare foto Osnovnoyu cinnistyu cerkvi ye unikalnij ikonostas sintez malih arhitekturnih form rizbi po derevu malyarstva Dorogo ozdoblenij rizblennyam i pozolotoyu harakternim dlya stilyu baroko Ikonostas viznachna pam yatka ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva pershoyi polovini XVIII stolittya vstanovlenij za spriyannya Mikoli Vasilya Potockogo Pripuskayut sho vin ustanovlenij na misci inshogo abo teperishnij maye zi starogo namisni ikoni Blagovishennya Isus Hristos Bogorodicya Odigitriya Svyatij Mikolaj Fahivci vvazhayut sho jogo stvorili majstri zhovkivskoyi shkoli rizbi po derevu ta malyarstva na dumku Volodimira Ovsijchuka malyar Vasil Petranovich z uchnyami v 1744 1749 rokah m Zhovkva nini Lvivskoyi oblasti Insha versiya ikonostas vstanovleno v cerkvi 1743 r Vikonanij u stili baroko Golovne v nomu arhitektonichni konstrukciyi ta dekorativni rizblennya Dinamika arhitekturnih mas vidilena znachnim zbilshennyam visoti centralnoyi chastini ikonostasu sho nadaye jomu piramidalnoyi kompoziciyi napruzhena plastichnist dekorativnogo obramlennya peredana sucilnim rizblennyam u yakomu dominuyut vinogradna loza ta zubchasti listki akanta Zhivopisni kartini ikonostasu stilistichno pov yazani z jogo dekorom Ikonostas maye originalnu konstrukciyu dinamichno zapovnyuye pryamokutnij z pivkruglim zavershennyam prostir vivtarya chotirma ryadami ikon namisnim praznichnim apostolskim prorochim ostannij znik pislya restavraciyi v 1980 r Centr kompoziciyi carski vorota z dvoh polovinok nad yakimi ikona Tajna vecherya Volodimir Vujcik pripuskav sho avtorom rizbi dlya ikonostasu mig buti zhovkivskij majster Gnat Stobenskij Vidomi lyudiParohi Greko katoliki o Dimitrij Zilinskij dekan osvyativ v Zolotomu Potoci o Mihajlo Zarickij o Stepan Hodinskij o Stepan Klimentij Salevich 1773 r dekan buchackij o Antin Barushevich 1832 zokrema u 1832 o Ivan Kropivnickij 1803 1861 visvyachenij 1828 u 1833 1861 rokah 1858 o Ivan Maritinec u 1861 1863 rokah adiminstrator o Mihayil Kurilovich o E Vesolovskij 1866 1910 u 1903 1905 r o Teodor Telyakovskij radnij mista Buchacha z kvitnya 1897 o Denis Nestajko o Petro MelnichukPravoslavni o Anatolij Sidorenko o Ivan Pilipishin piznishe arhiyepiskop Bukovinskij Varlaam o Taras Druchok dzherelo Sotrudniki o Oleksij Studinskij 1838 1839 o Illya Luchakovskij 1844 1846 o Petro Korchinskij 1846 1847 o Markel Popel 1850 1851 o Kirilo Cerkevich 1853 1854 o Dominik Stebleckij 1854 1855 o Yulian Levickij 1855 1856 o Porfirij Nestajko pradid pismennika Vsevoloda Nestajka 1856 1857 o Leopold Zaleskij 1857 1858 o Antin Guzar 1858 1860 o Avdij Sheparovich 1860 1862 o Ilarij Lukashevich 1862 1866 o Roman Zarickij 1866 1868 o Yevgen Aleksevich 1870 1871 o Omelyan Bilinskij 1871 1872 o 1847 6 3 1900 Zhiznomir 1872 1878 o Ilarij Shushkovskij 1878 1879 o Mikola Galushinskij 1879 1880 o Oleksij Zayachkivskij 1880 1881 o Leontij Kopertinskij 1881 1882 o Grigorij Ribchak 1884 1889 Cerkva u tvorahAntin Malyuca Cerkva sv Mikolaya v Buchachi 1943 SvitliniMur bilya cerkvi pochatok XX st Viglyad iz boku apsidi Viglyad iz pivdennogo shodu U lyutomu 2015 Starij vhid do cerkvi gerbi fundatoriv Gerb Mariyi Mogilyanki ta Mikoli Potockogo Carski vorota Dorizhka bilya cerkvi sv Mikolaya 2014Div takozhVozdvizhenska cerkva Ternopil Kostel dominikanok Oboronna cerkva v urochishi Monastirok Cerkva Svyatogo Mikolaya Berezhani Cerkva Svyatogo Onufriya Gusyatin PrimitkiU polskomovnomu dzhereli vzhito oznachennya kosciol Odnaleziona utracona O ikonie uskrzydlonego sw Jana Chrzciciela z Buczacza 11 serpnya 2016 u Wayback Machine S 1 pol Kozak M avtor tekstu Bubnij P litredaktor Buchach Fotoputivnik S 27 Stankevich M Buchach ta okolici S 62 Baracz S Pamiatki buczackie S 132 Baracz S Pamiatki buczackie S 133 134 Odnaleziona utracona O ikonie uskrzydlonego sw Jana Chrzciciela z Buczacza 11 serpnya 2016 u Wayback Machine S 2 Ostrovskij Yu Peleh M Novi materiali 4 listopada 2016 u Wayback Machine S 212 o Pastuh M Arhitektura Ternopilshini sakralna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 55 ISBN 966 528 197 6 Gordinskij S Buchach i jogo mistecki tradiciyi Buchach i Buchachchina S 92 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VI S 379 Stankevich M Buchach ta okolici S 63 Baracz S Pamiatki buczackie S 133 Bodnaruk I Buchach sto rokiv tomu Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 65 Stankevich M Buchach ta okolici S 72 Baracz S Pamiatki buczackie S 137 Stankevich M Buchach ta okolici S 65 Tam samo S 65 69 Tam samo S 68 Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V 399 s ISBN 5 88500 27 1 Sherbak L Buchackoyi Mikolayivskoyi cerkvi ikonostas Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 211 ISBN 966 528 197 6 Chen L Cerkva Sv Mikolaya S 16 Vujcik V Krasnopushanskij ikonostas Vasilya Petranovicha 26 serpnya 2016 u Wayback Machine S 415 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 42 Zaleskij O Nashe shkilnictvo vid sivoyi davnini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 817 Baracz S Pamiatki buczackie S 146 Blazejowskyj D Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 P I P 153 zokrema u 1843 roci Schematismus 1843 S 76 lat Schematismus universi venerabilis cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro anno domini 1858 P 137 lat Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 467 Z Buczacza Kurjer Lwowski 1890 119 30 kwietnia S 4 pol Shipilyavij S Mecenati fundatori i peredplatniki propam yatnoyi knigi Buchach i Buchachchina Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 765 Zolota Pilava 1991 82 19 lip S 3 Chen L Cerkva Sv Mikolaya S 17 Blazejowskyj D Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 P II P 255 DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Vitol Ya Cerkva v urochishi Monastirok pid Buchachem 22 listopada 2016 u Wayback Machine Oboronni sakralni sporudi Zahidnogo Podillya S 162 163 Vitol Ya Cerkva svyatogo Mikolaya v m Buchachi 22 listopada 2016 u Wayback Machine Oboronni sakralni sporudi Zahidnogo Podillya S 164 165 Vujcik V Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Tom CCXXXVI Praci Komisiyi obrazotvorchogo ta uzhitkovogo mistectva Lviv 1998 S 413 416 Kozak M avtor tekstu Bubnij P litredaktor Buchach Fotoputivnik Ternopil VAT Zbruch 2010 64 s il Ostrovskij Yu Peleh Yu Nacionalnij naukovo doslidnij restavracijnij centr Lvivskij filial Byuleten Informacijnij vipusk Lviv 1 10 2008 S 212 216 Stankevich M Buchach ta okolici Lviv SKIM 2010 256 s il ISBN 966 95709 0 4 Chen L Cerkva Sv Mikolaya perlina Buchacha Lviv 2010 28 s Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Blazejowskyj D Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 Kyiv Publishing house KM Akademia 2004 P I 1103 p ISBN 966 518 225 0 angl Blazejowskyj D Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 Kyiv Publishing house KM Akademia 2004 P II 570 p ISBN 966 518 225 0 angl Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 Zeszyt 3 208 s 118 il Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C ISBN 978 83 60976 45 6 pol Odnaleziona utracona O ikonie uskrzydlonego sw Jana Chrzciciela z Buczacza 6 s pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Svyatogo Mikolaya Buchach Cerkva v YeDR Gazeta Ekspres Pidminenij Bog Svyashenik suditsya z prihozhanami Buchacki novini 20 travnya 2013 peredruk z gazeti Ekspres V Buchachi vidremontuvali shodi Buchacki novini 8 serpnya 2013 Mikolayivska cerkva Buchacha Blog Zabytki Skandal u legendarnomu buchackomu hrami svyashenikiv pidozryuyut u kradizhci bezcinnih svyatin U Buchachi skandal parafiyanka Galina Gnativ zvinuvachuye svyashennika Tarasa Druchka u grabunku cerkvi