Церква Різдва Пресвятої Богородиці — втрачена пам'ятка мурованої культової архітектури кінця XVIII століття, що знаходилась в історичному районі міста Глухова Веригіне на розі сучасних вулиць Веригінської та Матросова. Поряд із західного боку розташовувалась триярусна дзвіниця, зведена 1803 року. Обидві споруди зруйновані за часів радянської боротьби з релігією в середині 1930-х років.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці Церква Різдва Пресвятої Богородиці на Веригині | |
---|---|
Вид на церкву Різдва Пресвятої Богородиці з боку центра Глухова | |
51°40′43″ пн. ш. 33°54′01″ сх. д. / 51.67861° пн. ш. 33.90028° сх. д.Координати: 51°40′43″ пн. ш. 33°54′01″ сх. д. / 51.67861° пн. ш. 33.90028° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Глухів |
Сумська область | м. Глухів, на розі сучасних вулиць Веригінської та Матросова |
Тип будівлі | дерев'яна та мурована церква |
Стиль | бароко |
Початок будівництва | 1769 (мурована церква) |
Побудовано | 1780 або 1799 (мурована церква) 1836 (дзвіниця) |
Стан | зруйнована в 1930-х роках |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Україна) | |
Храмове свято — це одне з дванадесятих свят: Різдво Пресвятої Богородиці або Мала Пречиста на честь Богородиці Діви Марії, матері Ісуса Христа (8 вересня за старим стилем або 21 вересня за новим).
Історія
Село Веригіне (біля Глухова) вперше згадується у переліку населених пунктів Новгород-Сіверського повіту Чернігівського воєводства в складі Речі Посполитої. У 1619 році Глухівщина увійшла до складу Московської держави, а в 1621 знову повернулась до складу Речі Посполитої. Веригине фігурує на мапі 1639 року — так званій «Генеральній карті України» (лат. Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis), складеної як рукопис французьким військовим інженером Гійомом Левассером де Бопланом та виготовлена як гравюра голландським картографом Вільгельмом Гондіусом.
На середину XVII ст вже існувала дерев'яна церква та дзвіниця. Зокрема, в 1665 р. до неї офірували Євангеліє львівського друку 1636 року
Церква розташовувалася на місці будинку по вулиці Веригинській, 7. Вона входила до складу палацово-паркового комплексу «Міністерський дім» (готель для російських вельмож). У цьому будинку, починаючи 1709 року, мешкали регулярно російські дипломати, що приїздили до столиці Лівобережної України. Серед відомих мешканців — це президент першої малоросійської колегії Степан Вельямінов, а також останній гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський та його брат Олексій. Під час відвідин міста російською імператрицею Єлизаветою Петрівною в 1744 року тут також зупинялися майбутні керманичі Російської імперії Петро III та Катерина II. На цьому місці нині знаходиться двоповерховий будинок офісного приміщення ТОВ «Велетень».
В історіографії існують різні версії часу початку будівництва кам'яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Дослідники називають 1769 рік під наглядом архітектора Андрія Квасова або 1791 рік.
Також різняться в дослідників версії і стосовно датування завершення будівництво та освячення кам'яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці: 1786, 1795, 1798 або 1799 рік.
Церква зводилась за фінансування священика та на пожертви доброчинців і прихожан. Три десятиліття (до 1836 року) велось будівництво триярусної дзвіниці. Прихожани церкви неодноразово, в 1804—1806 роках, піднімали питання про будівництво кам'яної дзвіниці замість дерев'яної, бо після зведення нової кам'яної церкви залишились матеріали «…яко то дикой камень для фундамента довольно, и часть кирпича», тому вони «…разсудясь, дабы тот материал и составался в не действии, вознамерились к сей Рождества Богородичной церкви на место ныне существующей деревянной, выстроить каменную, а также и на место разбитого в прошедшей великий пост большой колокол перелить».
Причт церкви, що складався зі священика, диякона та дяка мав задовольнятися винагородженням за справляння треб. Наприклад, із прибутку 1200 рублів, одержаного церквою, половина пішла на платню: священику (300 руб.), диякону (200 руб.) та дяку (100 руб.) Ще 80 рублів склав відсоток зі вкладених капіталів. На 1911 рік прихід церкви був одним із найбільшим у місті — 2983 людини. Церква Різдва Пресвятої Богородиці володіла 1366 квадратними сажнями землі. Для священика та церковнослужителів 1898 року неподалік церкви збудували дерев'яні, криті залізом будинки.
Храм знищений у 1930-х роках. Найімовірніше, це сталося в 1935 чи 1936 році. Останнім священником був отець Феоген (Таран). На думку дослідника Василя Пуцка кам'яну церкву знищено наприкінці 1930-х років.
Опис
В описі , складеному 1778 року, зазначено, що церква розташовувалась праворуч від .
Перше відоме зображення церкви на Веригині розміщене на плані Глухова 1724-го року. На плані міста 1776 року Веригінська церква іменується, як «Церковь Рождества Богородицы». Дерев'яна хрещата в плані церква Різдва Пресвятої Богородиці фігурує на плані Глухова 1778-го року. Розпланувальна мережа мікрорайону Веригине не змінилася з часів Гетьманщини, бо правобережний Глухів не був перепланований на початку XIX століття як решта міста.
Церква була на один престол Різдва Пресвятої Богородиці, теплою. Вона була тридільною і триверхою, а в центрі мала класицистичну сферичну баню на високому циліндричному підбаннику. В його фризовій частині створено 16 віконних отворів-ілюмінаторів, діаметром 1,2 метра. Крім оригінальності та привабливості споруда була схожа на американський Капітолій. Із західного боку зведено трьохярусну дзвіницю.
Територію храму обнесено кам'яною огорожею, в якій вбудована сторожка, де проживав сторож караулу. Далі знаходився цвинтар, огороджений парканом. За інформацію з «Топографічного опису Малоросійської губернії 1798—1800 років» на Веригинському кладовищі залишалась дерев'яна . 1905 року на цвинтарі коштом дворянки Дарини Грицевич була споруджена дерев'яна, крита соломою хата-богадільня для проживання найбідніших верств населення.
Світлини із зображенням храму початку ХХ століття публікувались у ряді фотокниг. Це світлини мистецтвознавця Павла Жолтовського, зроблені під час експедиції в 1930 році. На одній з них зображено дзвони на дзвіниці храму. В своєму щоденнику дослідник занотував: «Серед пам'яток ливарного мистецтва відзначено дзвін у церкві на веригинськім передмісті м. Глухова з написом: „Во иміα Ѡтца и Сина и Свѩтаго духа аминь соωружисѩ звонъ сей до храму рождества Пресватіѩ Богородыці веригинъской року αψ (1700 — Ю. М., І. Т.) мѣсѩцѩ марта днѩ К (20 ‒ Ю. М., І. Т.) коштом и старанием пана Иоана Уласовіча Мороза значного козака сотнънѣ глуховъской“). На дзвоні є тавро з написом „Карпъ Иωсифович дѣлатель“. В другому таврі виображення Богородиці. Цей дзвін є типовою роботою відомого людвисара Карпа Балашевича».
На дзвіниці храму Трьох-Анастасій і досі висить дзвін, відлитий у Глухові 1787 року для церкви Різдва Пресвятої Богородиці коштом Петра Шуби.
Навчальна діяльність та приписані церкви
При церкві Різдва Пресвятої Богородиці діяла Веригинська приходська школа, з 1906 року вона стала (нині Глухівський навчально-виховний комплекс: дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 4 Глухівської міської ради), де священник та законоучитель навчали шість учнів. Для утримання училища місто щороку виділяло 274 рублі..
До приходу Різдва Богородицької церкви відносилася дерев'яна цвинтарна церква Всіх Святих із дзвіницею. 1873 року її збудували на кошти почесного дворянина Артемія Яковича Терещенка. Але служби у ній проводились рідко.
Каплиця на Ярмарковій площі, збудована глухівською громадою. В ній щороку в серпні розміщувалась ікона Божої Матері, яку приносили з монастиря Глинської пустині.
Священики та причт
Від середини XIX та до початку XX століття священиками служили батько Микола та його син Михайло Флерови (Фльорови; нар. 1849). Так, у 1871 році о. Михайло закінчив Орловську духовну семінарію. Його дружиною була Ганна Євдокимівна (нар. 1849). У родині виховувалось двоє дітей. Церковним старостою був Михайло Мойсейович Чайковський. Родина священника проживала у будинку, що належав єпархії. На цьому місці зараз розташовано дім по вулиці Веригинській, 15. Також він володів великою ділянкою землі із садом. У сусідньому будинку з сім'ю проживав диякон церкви.
1932 року настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Веригині призначено отця Феогена (Фому Семеновича Тарана, нар. 1883). Вже у другій половині 1936 року його перевели до однієї з церков Севська. Також у 1958—1959 роках він був ігуменом та в 1959—1960 роках настоятелем монастиря Глинська пустинь.
Галерея
- Вид на Церкву Різдва Пресвятої Богородиці через Київську браму
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці на Веригині
- Головний дзвін на дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Веригині
Примітки
- Кулаковський, П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618—1648) [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.]: Наукове видання. — Київ: Темпора, 2006. — С. 423
- Боплан, Гійом Левассер де. Опис України [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.] / Гійом Левассер де Боплан. Українські козаки та їхні останні гетьмани ; Богдан Хмельницький / П. Меріме. — Львів: Каменяр, 1990. (форзаци)
- Пуцко В. Г. Церковна топографія Глухова XVII—XVIII ст. [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.] / В. Г. Пуцко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 91.
- Деркач, А. Л. Глухів — гетьманська столиця. — Київ: «Павлим», 2000. — С. 72
- Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — С. 34, 59, 141
- Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — С. 59
- Деркач, А. Л. Глухів — гетьманська столиця. — Київ: «Павлим», 2000. — С. 151
- Пуцко В. Г. Церковна топографія Глухова XVII—XVIII ст. [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.] / В. Г. Пуцко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 91
- Корнієнко, О. М. Книга Пам′яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт. — упорядн. О. М. Корнієнко . — Суми: Ярославна, 2007. — С. 73
- Пуцко В. Г. Церковна топографія Глухова XVII—XVIII ст. [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.] / В. Г. Пуцко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 91, 94
- Шишкіна, Ю. Парафіяльне життя Глухова початку ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Чернігівської області) [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України. Глухів: Нац. заповідник «Глухів», 2014. — Вип. 7. — С. 210
- Гумилевский Ф. Историко—статистическое описание Черниговской епархии. — Кн. 7. — Чернигов, 1873. — С. 284
- Деркач, А. Л. Глухів — гетьманська столиця. — Київ: «Павлим», 2000. — С. 159
- Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — С. 189
- Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. С. 33
- Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.] // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890. — С. 135
- Вечерський, В. Замки та Фортеці України / Віктор Вечерський ; основ. фотозйомка Сергія Тарасова. — Київ: Балтія- Друк, 2015. — С. 212
- . Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона [ 3 травня 2021 у Wayback Machine.]: [монографія] / В. В. Вечерський; Держ. ком. буд-ва, архітектури та житл. політики України, НДІ теорії та історії архітектури й містобудування, Голов. упр. містобудування та архітектури Київ. міськдержадмін. — Київ: Головкиївархітектура: НДІТІАМ, 2001. — С. 227
- Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — С. 57
- Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — С. 110
- Мельник О. П., Деркач А. Л., Єрмаков В. Д. Глухів погляд крізь століття. Фотокнига / О. П. Мельник, А. Л. Деркач, В. Д. Єрмаков. — Суми: В. «Корпункт», 2008. — 280 с
- Бурлака Ю. О., Деркач А. Л., Єрмаков В. Д. Глухів погляд крізь століття. Фотокнига / Ю. О. Бурлака, А. Л. Деркач, В. Д. Єрмаков. — К.: «Новий друк», 2012. — 264 с
- Мицик Ю. А., Тарасенко І. Ю. Глухівські старожитності (1930 р.) очима мистецтвознавця П. М. Жолтовського // Соборний майдан. — 2016. — № 3 (75). — С. 3
- Коваленко Ю. Глухівські дзвони // Соборний майдан. — 2006. — № 6 (18). — С. 1
- Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — С. 183
- Шишкіна, Ю. Парафіяльне життя Глухова початку ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Чернігівської області) [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України. Глухів: Нац. заповідник «Глухів», 2014. — Вип. 7. — С. 211
- Елена Клюєва (21 жовтня 2007). Улица Веригинская. https://hlukhiv.com.ua. Неофициальный сайт Глухова. оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- Пуцко Василий Глинская трагедия [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.] // Соборний майдан. 2020. № 5 (101). С. 4-5
Джерела та література
Джерела
- «Дело о разрешении строительства новой каменной колокольни Глуховской Рождествабогородичной церкви. 1804—1806 рр.» // Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), ф. 679, оп. 2, спр. 221, 18 арк.
- Документи Чернігівської духовної консисторії про церкви і церковних служителів Глухівського повіту початку ХХ ст. // ДАЧО. — Ф. 679, справи № 387 та № 388.
- Документи будівельного відділення Чернігівського губернського правління // Державний архів Чернігівської області (ДАЧО). Фонд 127, — Оп. 10. — Спр. 1900.
- Зображення планів та карт міста Глухова 1724, 1776, 1778 років // Державна архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного (далі ДНАББ ім. В. Г. Заболотного). Шифр зберігання: 72 (084.12) / Ф. 4806/1-4-2731154;Ф. 4804-443279.
- Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.] // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890. — 584 с.
- Архиепископ Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга седьмая. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды / Д. Г. Гумилевский. — Чернигов: Губернская типография, 1873. — 279 с.
Література
- Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
- Книга Пам′яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт. -упорядн. О. М. Корнієнко . — Суми: Ярославна, 2007. — 324 с. : іл. —
- Нестуля, О. О. Доля церковної старовини в Україні. 1917—1941 рр. у 2-х частинах: Монографія / Київ: Ін-т історії України НАНУ, 1995. — 278 с.
- Сотник, О. М. Православна Сумщина (Нариси з історії православ'я на Сумщині): (988—2004) / О. М. Сотник. — Суми: Козацький вал, 2004. — 198 с.
- Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — 220 с.
- Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — 256 с.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vtrachena pam yatka murovanoyi kultovoyi arhitekturi kincya XVIII stolittya sho znahodilas v istorichnomu rajoni mista Gluhova Verigine na rozi suchasnih vulic Veriginskoyi ta Matrosova Poryad iz zahidnogo boku roztashovuvalas triyarusna dzvinicya zvedena 1803 roku Obidvi sporudi zrujnovani za chasiv radyanskoyi borotbi z religiyeyu v seredini 1930 h rokiv Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici na VeriginiVid na cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici z boku centra Gluhova Vid na cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici z boku centra Gluhova51 40 43 pn sh 33 54 01 sh d 51 67861 pn sh 33 90028 sh d 51 67861 33 90028 Koordinati 51 40 43 pn sh 33 54 01 sh d 51 67861 pn sh 33 90028 sh d 51 67861 33 90028Krayina UkrayinaMistoGluhivSumska oblastm Gluhiv na rozi suchasnih vulic Veriginskoyi ta MatrosovaTip budivliderev yana ta murovana cerkvaStilbarokoPochatok budivnictva1769 murovana cerkva Pobudovano1780 abo 1799 murovana cerkva 1836 dzvinicya Stanzrujnovana v 1930 h rokahCerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Hramove svyato ce odne z dvanadesyatih svyat Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici abo Mala Prechista na chest Bogorodici Divi Mariyi materi Isusa Hrista 8 veresnya za starim stilem abo 21 veresnya za novim IstoriyaSelo Verigine bilya Gluhova vpershe zgaduyetsya u pereliku naselenih punktiv Novgorod Siverskogo povitu Chernigivskogo voyevodstva v skladi Rechi Pospolitoyi U 1619 roci Gluhivshina uvijshla do skladu Moskovskoyi derzhavi a v 1621 znovu povernulas do skladu Rechi Pospolitoyi Verigine figuruye na mapi 1639 roku tak zvanij Generalnij karti Ukrayini lat Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina Cum adjacentibus Provinciis skladenoyi yak rukopis francuzkim vijskovim inzhenerom Gijomom Levasserom de Boplanom ta vigotovlena yak gravyura gollandskim kartografom Vilgelmom Gondiusom Na seredinu XVII st vzhe isnuvala derev yana cerkva ta dzvinicya Zokrema v 1665 r do neyi ofiruvali Yevangeliye lvivskogo druku 1636 roku Cerkva roztashovuvalasya na misci budinku po vulici Veriginskij 7 Vona vhodila do skladu palacovo parkovogo kompleksu Ministerskij dim gotel dlya rosijskih velmozh U comu budinku pochinayuchi 1709 roku meshkali regulyarno rosijski diplomati sho priyizdili do stolici Livoberezhnoyi Ukrayini Sered vidomih meshkanciv ce prezident pershoyi malorosijskoyi kolegiyi Stepan Velyaminov a takozh ostannij getman Livoberezhnoyi Ukrayini Kirilo Rozumovskij ta jogo brat Oleksij Pid chas vidvidin mista rosijskoyu imperatriceyu Yelizavetoyu Petrivnoyu v 1744 roku tut takozh zupinyalisya majbutni kermanichi Rosijskoyi imperiyi Petro III ta Katerina II Na comu misci nini znahoditsya dvopoverhovij budinok ofisnogo primishennya TOV Veleten V istoriografiyi isnuyut rizni versiyi chasu pochatku budivnictva kam yanoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Doslidniki nazivayut 1769 rik pid naglyadom arhitektora Andriya Kvasova abo 1791 rik Takozh riznyatsya v doslidnikiv versiyi i stosovno datuvannya zavershennya budivnictvo ta osvyachennya kam yanoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1786 1795 1798 abo 1799 rik Cerkva zvodilas za finansuvannya svyashenika ta na pozhertvi dobrochinciv i prihozhan Tri desyatilittya do 1836 roku velos budivnictvo triyarusnoyi dzvinici Prihozhani cerkvi neodnorazovo v 1804 1806 rokah pidnimali pitannya pro budivnictvo kam yanoyi dzvinici zamist derev yanoyi bo pislya zvedennya novoyi kam yanoyi cerkvi zalishilis materiali yako to dikoj kamen dlya fundamenta dovolno i chast kirpicha tomu voni razsudyas daby tot material i sostavalsya v ne dejstvii voznamerilis k sej Rozhdestva Bogorodichnoj cerkvi na mesto nyne sushestvuyushej derevyannoj vystroit kamennuyu a takzhe i na mesto razbitogo v proshedshej velikij post bolshoj kolokol perelit Pricht cerkvi sho skladavsya zi svyashenika diyakona ta dyaka mav zadovolnyatisya vinagorodzhennyam za spravlyannya treb Napriklad iz pributku 1200 rubliv oderzhanogo cerkvoyu polovina pishla na platnyu svyasheniku 300 rub diyakonu 200 rub ta dyaku 100 rub She 80 rubliv sklav vidsotok zi vkladenih kapitaliv Na 1911 rik prihid cerkvi buv odnim iz najbilshim u misti 2983 lyudini Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici volodila 1366 kvadratnimi sazhnyami zemli Dlya svyashenika ta cerkovnosluzhiteliv 1898 roku nepodalik cerkvi zbuduvali derev yani kriti zalizom budinki Hram znishenij u 1930 h rokah Najimovirnishe ce stalosya v 1935 chi 1936 roci Ostannim svyashennikom buv otec Feogen Taran Na dumku doslidnika Vasilya Pucka kam yanu cerkvu znisheno naprikinci 1930 h rokiv OpisV opisi skladenomu 1778 roku zaznacheno sho cerkva roztashovuvalas pravoruch vid Pershe vidome zobrazhennya cerkvi na Verigini rozmishene na plani Gluhova 1724 go roku Na plani mista 1776 roku Veriginska cerkva imenuyetsya yak Cerkov Rozhdestva Bogorodicy Derev yana hreshata v plani cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici figuruye na plani Gluhova 1778 go roku Rozplanuvalna merezha mikrorajonu Verigine ne zminilasya z chasiv Getmanshini bo pravoberezhnij Gluhiv ne buv pereplanovanij na pochatku XIX stolittya yak reshta mista Cerkva bula na odin prestol Rizdva Presvyatoyi Bogorodici teployu Vona bula tridilnoyu i triverhoyu a v centri mala klasicistichnu sferichnu banyu na visokomu cilindrichnomu pidbanniku V jogo frizovij chastini stvoreno 16 vikonnih otvoriv ilyuminatoriv diametrom 1 2 metra Krim originalnosti ta privablivosti sporuda bula shozha na amerikanskij Kapitolij Iz zahidnogo boku zvedeno trohyarusnu dzvinicyu Teritoriyu hramu obneseno kam yanoyu ogorozheyu v yakij vbudovana storozhka de prozhivav storozh karaulu Dali znahodivsya cvintar ogorodzhenij parkanom Za informaciyu z Topografichnogo opisu Malorosijskoyi guberniyi 1798 1800 rokiv na Veriginskomu kladovishi zalishalas derev yana 1905 roku na cvintari koshtom dvoryanki Darini Gricevich bula sporudzhena derev yana krita solomoyu hata bogadilnya dlya prozhivannya najbidnishih verstv naselennya Svitlini iz zobrazhennyam hramu pochatku HH stolittya publikuvalis u ryadi fotoknig Ce svitlini mistectvoznavcya Pavla Zholtovskogo zrobleni pid chas ekspediciyi v 1930 roci Na odnij z nih zobrazheno dzvoni na dzvinici hramu V svoyemu shodenniku doslidnik zanotuvav Sered pam yatok livarnogo mistectva vidznacheno dzvin u cerkvi na veriginskim peredmisti m Gluhova z napisom Vo imia Ѡtca i Sina i Svѩtago duha amin sowruzhisѩ zvon sej do hramu rozhdestva Presvatiѩ Bogorodyci veriginskoj roku aps 1700 Yu M I T mѣsѩcѩ marta dnѩ K 20 Yu M I T koshtom i staraniem pana Ioana Ulasovicha Moroza znachnogo kozaka sotnnѣ gluhovskoj Na dzvoni ye tavro z napisom Karp Iwsifovich dѣlatel V drugomu tavri viobrazhennya Bogorodici Cej dzvin ye tipovoyu robotoyu vidomogo lyudvisara Karpa Balashevicha Na dzvinici hramu Troh Anastasij i dosi visit dzvin vidlitij u Gluhovi 1787 roku dlya cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici koshtom Petra Shubi Navchalna diyalnist ta pripisani cerkviPri cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici diyala Veriginska prihodska shkola z 1906 roku vona stala nini Gluhivskij navchalno vihovnij kompleks doshkilnij navchalnij zaklad zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv 4 Gluhivskoyi miskoyi radi de svyashennik ta zakonouchitel navchali shist uchniv Dlya utrimannya uchilisha misto shoroku vidilyalo 274 rubli Do prihodu Rizdva Bogorodickoyi cerkvi vidnosilasya derev yana cvintarna cerkva Vsih Svyatih iz dzviniceyu 1873 roku yiyi zbuduvali na koshti pochesnogo dvoryanina Artemiya Yakovicha Tereshenka Ale sluzhbi u nij provodilis ridko Kaplicya na Yarmarkovij ploshi zbudovana gluhivskoyu gromadoyu V nij shoroku v serpni rozmishuvalas ikona Bozhoyi Materi yaku prinosili z monastirya Glinskoyi pustini Svyasheniki ta prichtVid seredini XIX ta do pochatku XX stolittya svyashenikami sluzhili batko Mikola ta jogo sin Mihajlo Flerovi Florovi nar 1849 Tak u 1871 roci o Mihajlo zakinchiv Orlovsku duhovnu seminariyu Jogo druzhinoyu bula Ganna Yevdokimivna nar 1849 U rodini vihovuvalos dvoye ditej Cerkovnim starostoyu buv Mihajlo Mojsejovich Chajkovskij Rodina svyashennika prozhivala u budinku sho nalezhav yeparhiyi Na comu misci zaraz roztashovano dim po vulici Veriginskij 15 Takozh vin volodiv velikoyu dilyankoyu zemli iz sadom U susidnomu budinku z sim yu prozhivav diyakon cerkvi 1932 roku nastoyatelem cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici na Verigini priznacheno otcya Feogena Fomu Semenovicha Tarana nar 1883 Vzhe u drugij polovini 1936 roku jogo pereveli do odniyeyi z cerkov Sevska Takozh u 1958 1959 rokah vin buv igumenom ta v 1959 1960 rokah nastoyatelem monastirya Glinska pustin GalereyaVid na Cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici cherez Kiyivsku bramu Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici na Verigini Golovnij dzvin na dzvinici cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici na VeriginiPrimitkiKulakovskij P Chernigovo Sivershina u skladi Rechi Pospolitoyi 1618 1648 2 travnya 2021 u Wayback Machine Naukove vidannya Kiyiv Tempora 2006 S 423 Boplan Gijom Levasser de Opis Ukrayini 2 travnya 2021 u Wayback Machine Gijom Levasser de Boplan Ukrayinski kozaki ta yihni ostanni getmani Bogdan Hmelnickij P Merime Lviv Kamenyar 1990 forzaci Pucko V G Cerkovna topografiya Gluhova XVII XVIII st 1 listopada 2018 u Wayback Machine V G Pucko Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2009 Vip 2 S 91 Derkach A L Gluhiv getmanska stolicya Kiyiv Pavlim 2000 S 72 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu Kiyiv 2001 S 34 59 141 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu Kiyiv 2001 S 59 Derkach A L Gluhiv getmanska stolicya Kiyiv Pavlim 2000 S 151 Pucko V G Cerkovna topografiya Gluhova XVII XVIII st 1 listopada 2018 u Wayback Machine V G Pucko Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2009 Vip 2 S 91 Korniyenko O M Kniga Pam yati Sumskoyi oblasti v 3 h t t 2 Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Avt uporyadn O M Korniyenko Sumi Yaroslavna 2007 S 73 Pucko V G Cerkovna topografiya Gluhova XVII XVIII st 1 listopada 2018 u Wayback Machine V G Pucko Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2009 Vip 2 S 91 94 Shishkina Yu Parafiyalne zhittya Gluhova pochatku HH st za materialami Derzhavnogo arhivu Chernigivskoyi oblasti 1 travnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Gluhiv Nac zapovidnik Gluhiv 2014 Vip 7 S 210 Gumilevskij F Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kn 7 Chernigov 1873 S 284 Derkach A L Gluhiv getmanska stolicya Kiyiv Pavlim 2000 S 159 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 189 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv RVV GDPU 2006 S 33 Opisanie atlasa XVIII st podarennogo chernigovskoj gimnazii kn N P Golicynym 2 travnya 2021 u Wayback Machine Kievskaya starina Ezhemesyachnyj istoricheskij zhurnal God devyatyj Tom XXIX Kiev 1890 S 135 Vecherskij V Zamki ta Forteci Ukrayini Viktor Vecherskij osnov fotozjomka Sergiya Tarasova Kiyiv Baltiya Druk 2015 S 212 Arhitekturna j mistobudivna spadshina dobi Getmanshini Formuvannya doslidzhennya ohorona 3 travnya 2021 u Wayback Machine monografiya V V Vecherskij Derzh kom bud va arhitekturi ta zhitl politiki Ukrayini NDI teoriyi ta istoriyi arhitekturi j mistobuduvannya Golov upr mistobuduvannya ta arhitekturi Kiyiv miskderzhadmin Kiyiv Golovkiyivarhitektura NDITIAM 2001 S 227 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv RVV GDPU 2006 S 57 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 110 Melnik O P Derkach A L Yermakov V D Gluhiv poglyad kriz stolittya Fotokniga O P Melnik A L Derkach V D Yermakov Sumi V Korpunkt 2008 280 s Burlaka Yu O Derkach A L Yermakov V D Gluhiv poglyad kriz stolittya Fotokniga Yu O Burlaka A L Derkach V D Yermakov K Novij druk 2012 264 s Micik Yu A Tarasenko I Yu Gluhivski starozhitnosti 1930 r ochima mistectvoznavcya P M Zholtovskogo Sobornij majdan 2016 3 75 S 3 Kovalenko Yu Gluhivski dzvoni Sobornij majdan 2006 6 18 S 1 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 183 Shishkina Yu Parafiyalne zhittya Gluhova pochatku HH st za materialami Derzhavnogo arhivu Chernigivskoyi oblasti 1 travnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Gluhiv Nac zapovidnik Gluhiv 2014 Vip 7 S 211 Elena Klyuyeva 21 zhovtnya 2007 Ulica Veriginskaya https hlukhiv com ua Neoficialnyj sajt Gluhova originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 2 travnya 2021 Pucko Vasilij Glinskaya tragediya 2 travnya 2021 u Wayback Machine Sobornij majdan 2020 5 101 S 4 5Dzherela ta literaturaDzherela Delo o razreshenii stroitelstva novoj kamennoj kolokolni Gluhovskoj Rozhdestvabogorodichnoj cerkvi 1804 1806 rr Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti DAChO f 679 op 2 spr 221 18 ark Dokumenti Chernigivskoyi duhovnoyi konsistoriyi pro cerkvi i cerkovnih sluzhiteliv Gluhivskogo povitu pochatku HH st DAChO F 679 spravi 387 ta 388 Dokumenti budivelnogo viddilennya Chernigivskogo gubernskogo pravlinnya Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti DAChO Fond 127 Op 10 Spr 1900 Zobrazhennya planiv ta kart mista Gluhova 1724 1776 1778 rokiv Derzhavna arhitekturno budivelna biblioteka imeni V G Zabolotnogo dali DNABB im V G Zabolotnogo Shifr zberigannya 72 084 12 F 4806 1 4 2731154 F 4804 443279 Opisanie atlasa XVIII st podarennogo chernigovskoj gimnazii kn N P Golicynym 2 travnya 2021 u Wayback Machine Kievskaya starina Ezhemesyachnyj istoricheskij zhurnal God devyatyj Tom XXIX Kiev 1890 584 s Arhiepiskop Filaret Gumilevskij Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga sedmaya Starodubskij Mglinskij Novozybkovskij Gluhovskij i Nezhinskij uezdy D G Gumilevskij Chernigov Gubernskaya tipografiya 1873 279 s Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Kniga Pam yati Sumskoyi oblasti v 3 h t t 2 Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Avt uporyadn O M Korniyenko Sumi Yaroslavna 2007 324 s il ISBN 978 966 97024 0 1 Nestulya O O Dolya cerkovnoyi starovini v Ukrayini 1917 1941 rr u 2 h chastinah Monografiya Kiyiv In t istoriyi Ukrayini NANU 1995 278 s Sotnik O M Pravoslavna Sumshina Narisi z istoriyi pravoslav ya na Sumshini 988 2004 O M Sotnik Sumi Kozackij val 2004 198 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu Kiyiv 2001 220 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv RVV GDPU 2006 256 s Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi