Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Пуцко Василь Григорович

Пуцко Василь Григорович
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2017)

Василь Григорович Пуцко (10 січня 1941(19410110), м. Глухів Сумської області) — український, російський історик, спеціаліст з мистецтва християнського Середньовіччя.

Василь Григорович Пуцко
Народився10 січня 1941(1941-01-10) (83 роки)
Глухів, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країнаimage СРСР
image Росія
Діяльністьісторик
Alma materСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Галузьісторія, мистецтвознавство
Нагороди
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пуцко.

Життєпис

Народився в родині службовця. Після середньої школи працював у глухівському бюро технічної інвентаризації, займався архітектурними обмірами храмів. Учасник ізостудії художника М. Г. Кулішова.

Закінчив Інститут живопису, скульптури й архітектури ім. Рєпіна Академії Художеств СРСР у Ленінграді (1961—1967); займався там переважно українською архітектурою (у С. С. Бронштейна) й епохою середньовіччя (у Ц. Г. Нессельштраус). Одночасно навчався в Ленінградському університеті, на філологічному факультеті — слухав лекції Н. А. Мещерського (мова давньоруської перекладної писемності), В. Я. Проппа (обрядова поезія), а на історичному факультеті — А. В. Банк (мистецтво Візантії).

У 1966—68 рр. Василь Григорович — науковий співробітник Ярославо-Ростовського історико-архітектурного та художнього музею-заповідника. Досліджував давньоруське мистецтво, створив експозиції у восьми залах, де вперше представив багато невідомих раніше творів, які доводилось атрибутувати, що й стало темою ряду публікацій. Згодом молодий вчений — заступник директора Московського обласного краєзнавчого музею в м. Істра, працював у Церковно-археологічному кабінеті Московської духовної академії, вивчаючи мідне литво. Від 1973 р. — у Калузькому обласному художньому музеї, де нині є заступником директора з наукової роботи. Учасник численних вітчизняних і міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів, автор понад тисячі публікацій у спеціалізованих виданнях СРСР і багатьох європейських країн.

Ось така «об'єктивка» (ми використали стислу біографічну довідку з «Повідомлень Ростовського музею», вип. XII, 2002, с. 5-6) жодною мірою не відбиває справжнього значення ювіляра для російської й, особливо, української медієвістики та не висвітлює неповторність особистості вченого. Під час регулярних приїздів В. Г. Пуцка до Києва він одвідував археологічні розкопки, цікавлячись останніми знахідками, обговорював з колегами-візантиністами датування тих або інших творів, опікувався вже дуже літним земляком із Лебедина Стефаном Андрійовичем Таранушенком — опублікував у Югославії велику юнацьку працю останнього про український іконостас. Міг це зробити, бо друкувався тоді в багатьох візантологічних збірниках Центральної та Західної Європи, що дозволялося в ті роки хіба що В. М. Лазарєву й іще кільком столичним радянським фахівцям.

В. Г. Пуцко приятелював і часто супроводжував у подорожах Павла Миколайовича Жолтовського, який і помер у Москві. Взагалі, живучи весь свій дорослий вік у Росії (казав, що більшість своїх праць написав у електричках, прямуючи з Калуги до Москви і назад) ювіляр наш одночасно залишався й українським вченим, принаймні завжди друкувався в Україні українською. Часто його можна було бачити в книгарнях — купував нові книжки та здавав букіністам уже опрацьовані, адже при титанічних обсягах і темпах його праці тримати всі книги під рукою було б нереально.

Василь Григорович — заслужений працівник культури Російської Федерації. Завжди привітний, усміхнений, він випромінює гумор і оптимізм, фонтанує ідеями, щедро ділиться знаннями, гідно уособлюючи благородні, сказати б, лицарські традиції класичної вітчизняної науки, для якої честь і гідність — то не тільки красиві слова.

Вибрані нові праці з української тематики

  • До історії києво-печерської іконографії XVII ст. // Могилянські читання. — К., 2001. — С. 233—242.
  • Киевская бронзовая пластика XI—XII веков // Художественный металл России. — М., 2001. — С. 135—143.
  • Ікони давньої Волині // Церковний календар. — Сянік, 2002. — С. 77-92.
  • Орнаментальна композиція в давньокиївському кам'яному різьбленні // Родовід. Число 18-19. — К., 2002. — С. 47-57.
  • Розп'яття в києво-печерській гравюрі першої половини XVII ст.: питання іконографії й стилю // Могилянські читання. — К., 2002. — С. 162—172.
  • Хрест Ларіона Іваницького // 100 років колекції державного музею українського народного декоративного мистецтва. — К., 2002. — С. 56-62. — Співавтор Л. С. Білоус.
  • Архитектурный ансамбль княжего двора в Киеве // Кремли в России. — М., 2003. — С. 224—241.
  • Византийско-киевское культурное наследие и его изучение // Проблемы славяноведения. Вып. 5. — Брянск, 2003. — С. 12-19.
  • Волинь в історії українського іконопису XVI—XVIII ст. // Волинська ікона. Вип. XI. — Луцьк, 2004. — С. 49-60.
  • Київська готична кадильниця 1541 р.: до вивчення музейних раритетів // Музейна справа та музейна політика в Україні XX століття. — К., 2004. — С. 141—144.
  • Волинський іконопис XVII ст. і українська гравюра // Волинська ікона. Вип. XII. — Луцьк, 2005. — С. 30-40.
  • Константинополь у мистецькому житті Києва XI—XIII ст. // Лаврський альманах. Вип. 14. — К., 2005. — С. 140—151.
  • Невідома Софія Київська // Ант (Київ), випуск 13-15. — К., 2005. — С. 35-38.
  • Візантія і християнський Схід у духовній культурі Давньоруської держави // Русь на перехресті світів. — Чернігів, 2006. — С. 134—140.
  • Доба становлення українського мистецтва // Ант (Київ), випуск 16-18. — К., 2006. — С. 36-41.
  • Київські срібні браслети-наручі і тератологічна книжна орнаментика // Музейні читання. 2006. — К., 2007. — С. 102—113.
  • Українські різьблені напрестольні хрести XVI—XX століть (за матеріалами музейних збірок) // Музеї народного мистецтва та національна культура. — К., 2006. — С. 126—131.
  • Князь Володимир Мономах — меценат сакрального мистецтва // Скарбниця української культури. Вип. 8. — Чернігів, 2007. — С. 200—207.
  • Золотарство давнього Києва // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 47-60.
  • Неизвестное изображение Софии Киевской // Изучение и реставрация памятников древнерусской архитектуры и монументального искусства. — СПб., 2007. — С. 13-20.
  • О киевской ротонде XII века // Там же. — С. 92-98.
  • Іконопис Слобожанщини XVII—XVIII століть — майже втрачене мистецтво // Ант (Київ), випуск 19-21. — К., 2008. — С. 61-65.
  • Український типаж у іконописі XVI—XVIII століть // Народний костюм як виразник національної ідентичності. — К., 2008. — С. 28-33.
  • Церковная топография древнего Києва (храмы и реликвии) // Архитектура и археология Древней Руси. — СПб., 2009. — С. 72-84.
  • Візантійські основи давньоруського іконопису // Ант (Київ), випуск 22-24. — К., 2010. — С. 58-66.
  • Володимир Єрмаков // Ант (Київ), випуск 22-24. — К., 2010. — С. 139—140.
  • Іконопис із фондів чернігівського музею // Ант (Київ), випуск 22-24. — К., 2010. — С. 175—176.
  • Українські антимінси XVII ст.: історія однієї знахідки // Ант (Київ), випуск 22-24. — К., 2010. — С. 78-82. — співавтор Г. Сафонова.

Джерела

  • Василий Пуцко. Сообщения Ростовского музея, вып. XII, 2002. — С. 5-6;
  • Селівачов М., Сагайдак М. Василь Пуцко // Ант (Київ), випуск 22-24. — К., 2010. — С. 137—138.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (червень 2019)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2019)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2017 Vasil Grigorovich Pucko 10 sichnya 1941 19410110 m Gluhiv Sumskoyi oblasti ukrayinskij rosijskij istorik specialist z mistectva hristiyanskogo Serednovichchya Vasil Grigorovich PuckoNarodivsya10 sichnya 1941 1941 01 10 83 roki Gluhiv Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR RosiyaDiyalnististorikAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi RyepinaGaluzistoriya mistectvoznavstvoNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pucko ZhittyepisNarodivsya v rodini sluzhbovcya Pislya serednoyi shkoli pracyuvav u gluhivskomu byuro tehnichnoyi inventarizaciyi zajmavsya arhitekturnimi obmirami hramiv Uchasnik izostudiyi hudozhnika M G Kulishova Zakinchiv Institut zhivopisu skulpturi j arhitekturi im Ryepina Akademiyi Hudozhestv SRSR u Leningradi 1961 1967 zajmavsya tam perevazhno ukrayinskoyu arhitekturoyu u S S Bronshtejna j epohoyu serednovichchya u C G Nesselshtraus Odnochasno navchavsya v Leningradskomu universiteti na filologichnomu fakulteti sluhav lekciyi N A Mesherskogo mova davnoruskoyi perekladnoyi pisemnosti V Ya Proppa obryadova poeziya a na istorichnomu fakulteti A V Bank mistectvo Vizantiyi U 1966 68 rr Vasil Grigorovich naukovij spivrobitnik Yaroslavo Rostovskogo istoriko arhitekturnogo ta hudozhnogo muzeyu zapovidnika Doslidzhuvav davnoruske mistectvo stvoriv ekspoziciyi u vosmi zalah de vpershe predstaviv bagato nevidomih ranishe tvoriv yaki dovodilos atributuvati sho j stalo temoyu ryadu publikacij Zgodom molodij vchenij zastupnik direktora Moskovskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu v m Istra pracyuvav u Cerkovno arheologichnomu kabineti Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi vivchayuchi midne litvo Vid 1973 r u Kaluzkomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi de nini ye zastupnikom direktora z naukovoyi roboti Uchasnik chislennih vitchiznyanih i mizhnarodnih konferencij kongresiv simpoziumiv avtor ponad tisyachi publikacij u specializovanih vidannyah SRSR i bagatoh yevropejskih krayin Os taka ob yektivka mi vikoristali stislu biografichnu dovidku z Povidomlen Rostovskogo muzeyu vip XII 2002 s 5 6 zhodnoyu miroyu ne vidbivaye spravzhnogo znachennya yuvilyara dlya rosijskoyi j osoblivo ukrayinskoyi mediyevistiki ta ne visvitlyuye nepovtornist osobistosti vchenogo Pid chas regulyarnih priyizdiv V G Pucka do Kiyeva vin odviduvav arheologichni rozkopki cikavlyachis ostannimi znahidkami obgovoryuvav z kolegami vizantinistami datuvannya tih abo inshih tvoriv opikuvavsya vzhe duzhe litnim zemlyakom iz Lebedina Stefanom Andrijovichem Taranushenkom opublikuvav u Yugoslaviyi veliku yunacku pracyu ostannogo pro ukrayinskij ikonostas Mig ce zrobiti bo drukuvavsya todi v bagatoh vizantologichnih zbirnikah Centralnoyi ta Zahidnoyi Yevropi sho dozvolyalosya v ti roki hiba sho V M Lazaryevu j ishe kilkom stolichnim radyanskim fahivcyam V G Pucko priyatelyuvav i chasto suprovodzhuvav u podorozhah Pavla Mikolajovicha Zholtovskogo yakij i pomer u Moskvi Vzagali zhivuchi ves svij doroslij vik u Rosiyi kazav sho bilshist svoyih prac napisav u elektrichkah pryamuyuchi z Kalugi do Moskvi i nazad yuvilyar nash odnochasno zalishavsya j ukrayinskim vchenim prinajmni zavzhdi drukuvavsya v Ukrayini ukrayinskoyu Chasto jogo mozhna bulo bachiti v knigarnyah kupuvav novi knizhki ta zdavav bukinistam uzhe opracovani adzhe pri titanichnih obsyagah i tempah jogo praci trimati vsi knigi pid rukoyu bulo b nerealno Vasil Grigorovich zasluzhenij pracivnik kulturi Rosijskoyi Federaciyi Zavzhdi privitnij usmihnenij vin viprominyuye gumor i optimizm fontanuye ideyami shedro dilitsya znannyami gidno uosoblyuyuchi blagorodni skazati b licarski tradiciyi klasichnoyi vitchiznyanoyi nauki dlya yakoyi chest i gidnist to ne tilki krasivi slova Vibrani novi praci z ukrayinskoyi tematiki Do istoriyi kiyevo pecherskoyi ikonografiyi XVII st Mogilyanski chitannya K 2001 S 233 242 Kievskaya bronzovaya plastika XI XII vekov Hudozhestvennyj metall Rossii M 2001 S 135 143 Ikoni davnoyi Volini Cerkovnij kalendar Syanik 2002 S 77 92 Ornamentalna kompoziciya v davnokiyivskomu kam yanomu rizblenni Rodovid Chislo 18 19 K 2002 S 47 57 Rozp yattya v kiyevo pecherskij gravyuri pershoyi polovini XVII st pitannya ikonografiyi j stilyu Mogilyanski chitannya K 2002 S 162 172 Hrest Lariona Ivanickogo 100 rokiv kolekciyi derzhavnogo muzeyu ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva K 2002 S 56 62 Spivavtor L S Bilous Arhitekturnyj ansambl knyazhego dvora v Kieve Kremli v Rossii M 2003 S 224 241 Vizantijsko kievskoe kulturnoe nasledie i ego izuchenie Problemy slavyanovedeniya Vyp 5 Bryansk 2003 S 12 19 Volin v istoriyi ukrayinskogo ikonopisu XVI XVIII st Volinska ikona Vip XI Luck 2004 S 49 60 Kiyivska gotichna kadilnicya 1541 r do vivchennya muzejnih raritetiv Muzejna sprava ta muzejna politika v Ukrayini XX stolittya K 2004 S 141 144 Volinskij ikonopis XVII st i ukrayinska gravyura Volinska ikona Vip XII Luck 2005 S 30 40 Konstantinopol u misteckomu zhitti Kiyeva XI XIII st Lavrskij almanah Vip 14 K 2005 S 140 151 Nevidoma Sofiya Kiyivska Ant Kiyiv vipusk 13 15 K 2005 S 35 38 Vizantiya i hristiyanskij Shid u duhovnij kulturi Davnoruskoyi derzhavi Rus na perehresti svitiv Chernigiv 2006 S 134 140 Doba stanovlennya ukrayinskogo mistectva Ant Kiyiv vipusk 16 18 K 2006 S 36 41 Kiyivski sribni brasleti naruchi i teratologichna knizhna ornamentika Muzejni chitannya 2006 K 2007 S 102 113 Ukrayinski rizbleni naprestolni hresti XVI XX stolit za materialami muzejnih zbirok Muzeyi narodnogo mistectva ta nacionalna kultura K 2006 S 126 131 Knyaz Volodimir Monomah mecenat sakralnogo mistectva Skarbnicya ukrayinskoyi kulturi Vip 8 Chernigiv 2007 S 200 207 Zolotarstvo davnogo Kiyeva Arheologiya 2008 3 S 47 60 Neizvestnoe izobrazhenie Sofii Kievskoj Izuchenie i restavraciya pamyatnikov drevnerusskoj arhitektury i monumentalnogo iskusstva SPb 2007 S 13 20 O kievskoj rotonde XII veka Tam zhe S 92 98 Ikonopis Slobozhanshini XVII XVIII stolit majzhe vtrachene mistectvo Ant Kiyiv vipusk 19 21 K 2008 S 61 65 Ukrayinskij tipazh u ikonopisi XVI XVIII stolit Narodnij kostyum yak viraznik nacionalnoyi identichnosti K 2008 S 28 33 Cerkovnaya topografiya drevnego Kiyeva hramy i relikvii Arhitektura i arheologiya Drevnej Rusi SPb 2009 S 72 84 Vizantijski osnovi davnoruskogo ikonopisu Ant Kiyiv vipusk 22 24 K 2010 S 58 66 Volodimir Yermakov Ant Kiyiv vipusk 22 24 K 2010 S 139 140 Ikonopis iz fondiv chernigivskogo muzeyu Ant Kiyiv vipusk 22 24 K 2010 S 175 176 Ukrayinski antiminsi XVII st istoriya odniyeyi znahidki Ant Kiyiv vipusk 22 24 K 2010 S 78 82 spivavtor G Safonova DzherelaVasilij Pucko Soobsheniya Rostovskogo muzeya vyp XII 2002 S 5 6 Selivachov M Sagajdak M Vasil Pucko Ant Kiyiv vipusk 22 24 K 2010 S 137 138 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2019 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019

Дата публікації:
Топ