Церква Петра і Павла на Городянці (рос. Церковь Петра и Павла на Городянке) — реставрована сакральна пам'ятка архітектури 12 століття в місті Смоленськ.
Церква Церква Петра і Павла на Городянці | |
---|---|
Церква Петра і Павла на Городянці (Смоленськ) | |
54°47′47.5″ пн. ш. 32°02′16.72″ сх. д. / 54.796528° пн. ш. 32.0379778° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Росія,, Смоленськ |
Початок будівництва | до 1146 року 12 століття н. е. |
Кінець будівництва | 1146 р., реставрована у 20 ст. |
Зруйновано | 16 ст. |
Відбудовано | 20 століття н. е. |
Стиль | Q4070874? |
Належність | православна |
Єпархія | Смоленська єпархія РПЦ |
Стан | d |
Епонім | День апостолів Петра і Павла |
Вебсайт | smol-stt-app.cerkov.ru |
Церква Петра і Павла на Городянці (Росія) | |
Церква Петра і Павла на Городянці у Вікісховищі |
Історія
Перша споруда
Храм виник у першій половині 12 століття. Його засновник — онук Володимира Мономаха, князь Ростислав. У ті часи князі мали два імені — слов'янське, світське(Ростислав), і церковне. Останнє ім'я вони отримували під час хрещення. Ростислав отримав церковне ім'я Михаїл, княжив у Смоленську у 1125–1160 рр. Ділянка, де побудували церкву, була заміською, тут був двір князя поблизу невеликої річки Городянки, звідси додаток до назви церкви. Храм був кам'яний, а хороми князя — дерев'яні, поєднані з храмом галереєю. Первісно храм був княжий і обслуговував релігійні потреби князя, його родини і дружини, що жила поряд. Освятив церкву єпископ Мануїл Грек.
Церкву створено у 1146 році. За порівняльними даними — храм мав дахи, криті свинцевими пластинами, поливні зелені, жовті, коричневі кахлі, фрески.
У 1168 році, по смерті князя Ростислава (Михаїла) — храм став звичним парафіяльним, приходським.
Перебудови і ремонти
Пам'ятка архітектури з такою давньою історією не може зберегти первісні форми незмінними і через війни, руйнації, зміни власників і їх релігійні уподобання, зміни будівельних технологій і стилів. Усе це притаманно й церкві Петра і Павла на Городенці. Але факти про них збережені.
Підлитовський період і під Польщею
У 1404 р. місто Смоленськ і землі колишнього Смоленського князівства захоплені вояками Великого князя Литовського Вітовта. Підлитовський період історії Смоленська тривав 110 років (1404–1514).
3 липня 1611 г. Смоленськ став польським містом, бо не витримав 20-місячну блокаду військом польського короля Сигизмунда III. Більшість православних церков міста була поруйнована. Церква Св. Апостолів Петра і Павла віталася через шанування цих святих і католиками, але перетворена на костел. Колишні князівські хори в храмі розширили заради пристосування їх під орган. Спустошені і знелюднені землі навколо храму заселені поляками. Деякий час церква Петра і Павла була головною для смоленських поляків, поки йшло будівництво катедрального собору. Почалося ополячення міста — воно отримало магдебурзьке право, діловодство дозволили вести 10 років польською з переходом опісля на наукову мову середньовіччя — латину. Місцеве населення важко сприймало нововведення, тому ополячення міста прийняло компромісні форми. Місту повернули право-привілей вільного віросповідання. Три роки головою Смоленської єпархії був митрополит Йов Борецький, але тиск з боку католиків посилювався і православ'я — занепадало.
Серед світських споруд польського періоду — приміщення архіву. Кам'яна споруда збереглася, незважаючи на війни і неодноразові руйнації міста. У 18 столітті споруда пристосована під кузню Інженерного підрозділу. Кузня у Смоленську — найдавніша нецерковна споруда міста. У 20 ст. віддана під Музей ковальського ремесла.
Відвоювання Московією
По відвоюванню Смоленська у 1654 р. вояками царя Олексія Михайловича католицтво скасовують. З 1654 року костел Петропавлівська церква стає парафіяльним православним храмом. Споруда отримала декор «Наришкінського бароко». У роки царювання Петра I до знелюдненого Смоленська з Дону переселили козаків. З цього періоду серед парафіян Петропавловської церкви були й мешканці Донської козацької слободи, що розселилися на Горішньо-Донській вулиці. У 1737 році на гроші купців — донаторів (ктиторів храму) Сисоєва А. Ф. та Крємніцина земельну ділянку обгородили кам'яним парканом замість нетривкого дерев'яного. До західного торця кам'яних (ще польських) палат прибудували шатрову дзвіницю московського типу зі сходами на так званих повзучих арках. Над палатами надбудували церкву в ім'я Св. великомучениці Варвари.
У 19 столітті
Прикордонний Смоленськ сильно постраждав під час Франко-російської війни 1812 року. Вояки Наполеона ввійшли до поруйнованого міста 6 серпня 1812 р. Також, Церкву Петра і Павла на Городянці та її дзвіницю пошкодила пожежа такої потужності, що поплавила дзвони. У 1814 р. до Смоленська російська імператриця Марія Федорівна прислала коштовні ризи і посуд для поруйнованих храмів. Частку з них отримав і Петропавлівський храм. Пошкоджену у війну споруду церкви ремонтували довго — до 1837 року.
Новий ктитор храму смоленський купець Петров С. І. у 1864 році дав гроші для церкви: до оздоблення залучили художника Свєшнікова, що створив 18 сюжетів-стінописів на стінах вівтаря і храму.
За часів СРСР
Відомо, що 20 грудня 1918 р. нова радянська влада оприлюднила Декрет про свободу совісті (тобто віросповідання) та відокремлення Церкви від держави і освіти від Церкви. Тим самим декрет позбавляв релігійні громади прав юридичних осіб, і вони втратили права на церковне майно, яке стало державним.
Згідно з постановами Народного комісаріату юстиції від 24 серпня 1918 р. церковне майно віддавалося по найму громадам — закладам у безстрокове чи безкоштовне користування. Церкву Петра і Павла до користування не взяли, а релігійна громада взяла лише добудову 17 століття. Частка священиків Смоленська була розстріляна більшовиками.
22 березня 1922 р . оприлюднили Декрет ВЦИК про конфіскацію церковних скарбів нібито на користь голодуючих, що було початком концентрації радянським урядом великих коштів у власних руках. Більшовицький уряд робив необтяжливі для політичних лідерів дії з привласнення церковного та музейного майна для досягнення власних, антикультурних, антинародних політичних кампаній. Конфісковували як церковне майно, так і майно приватних осіб — роялі, килими, бібліотеки, коштовні тканини. Конфісковане майно перевозили до Москви, де й сортували. Найкоштовніші речі йшли на продаж, як за кордон, так і до Москви через велику мережу крамниць. З храму Петра і Павла конфіскували ікони та Євангеліє в коштовних окладах і шатах, коштовні сосуди і вироби з міді. Церкву використовували для богослужінь, хоча перший поверх був складом для зерна.
Стародавня частина церкви 12 століття, перебудована це у 17 ст., стала майном радянської Головнауки. До споруди почалося цивільне паломництво науковців з Ленінграда з метою дослідження споруди, її замальовки, фотофіксації.
З кінця 1934 р. діє новий наказ про скасування договору на користування храму Петра і Павла та перетворення останнього на архів. З 1935 року почав діяти наказ про конфіскацію церковних дзвонів задля отримання бронзи. Вага церковних дзвонів лише храму Петра і Павла сягала чотирьох тон. Петропавлівську церкву остаточно зачиняють. Священиків Смоленська судять і висилають до Казахстану на 10 років. Заслані наново арештовані в Казахстані, де за вироком трійки НКВС — розстріляні.
У 1943 році в дні боїв за звільнення Смоленська від нацистських загарбників храм, розташований поблизу стратегічної залізної дороги, сильно постраждав.
У 1962–1963 роках під керівництвом історика архітектури Барановського Петра Дмитровича Смоленські реставраційні майстерні розібрали пізні прибудови і нашарування храму. Церкві Петра та Павла відновлено вигляд споруди 12 століття, але збережені пізні прибудови іншої стилістичної доби.
Дослідження споруди в 20 ст. і реставраційне відновлення
У 20 столітті нарешті проведені дослідження залишків храму та археологічні розкопки на земельній ділянці. Знайдені підмурки якоїсь кам'яної споруди, можливо, нецерковної за призначенням. Значення храму підкреслили поховальні ніші (аркосолії), призначені для князя та померлих членів його родини. На відкосах вікон збереглися рослинні візерунки. Знайдений і фресковий медальйон діаметром 40 см з зображенням пророка із сувоєм у руці (можливо, Даниїл). На залишках фресок знайдені стародавні написи — фрески, що стали важливими пам'ятками епіграфіки 12 ст. По залишкам інших фесок припустимо, що церкву прикрашали стінописи на сюжети — * Різдва Богородиці
- Св. імператор Костянтин і Гелена, його мати
- Неопалима Купина та інші.
Археологічні розкопки довели, що первісний храм мав кам'яні галереї, підмурки яких і знайшли. При відновленні храму в 20 ст. галереї не відновлені через відсутність даних про їх зовнішню форму. Бажання відтворити храм на 12 ст. призвело до спроби відтворити його первісні, найдавніші форми, оминаючи добудови подальших століть.
-
-
-
- Сучасний вигляд середхрестя, фото 2013 р.
-
-
- Вікна храму з імітаціями колишніх віконниць, виконані у сучасній техніці вітражів
-
Сучасність
Церква Петра і Павла на Городянці й зараз розташована неподалік залізничного вокзалу міста Смоленськ. Зараз це храмовий комплекс, до складу якого входять:
- храм Святих Апостолів Петра і Павла 1146 р.,
- храм Св. великомучениці Варвари 18 ст.,
- крамниця «Православна книга»,
- майстерні,
- службові приміщення.
Територію комплексу обгороджено муром. Храмовий комплекс розташований неподалік від Смоленського вокзалу та сучасного автовокзалу на вулиці Марселя Кашена.
Див. також
Джерела
- Коротка художня енциклопедія. Мистецтво країн та народів світу, Т 3,М, 1971, с. 624–625
- Рапапорт П. А., Смірнова А. Т. Визначні архітектурні пам’ятки Смоленська. М., 1976.
- Варонін Н. Н., Рапопорт П. А. Архітектура Смоленська XII–XIII вв. Л., 1979.
- Архітектурні пам’ятки Смоленської области. Каталоґ. М., 1987.
- Свящ. Владислав Степанов. Коротка історія храму святих Петра і Павла, спеціяльно до його 850-річчя. // Смоленські єпархіяльні відомости. № 4, 1996. — С. 24-30.
Посилання
- Смоленськ. Визначні пам’ятки. Храми XII сторіччя
- Свящ. Владислав Степанов. Коротка історія храму святих Петра й Павла, спеціяльно до його 850-річчя [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Petra i Pavla Cerkva Petra i Pavla na Gorodyanci ros Cerkov Petra i Pavla na Gorodyanke restavrovana sakralna pam yatka arhitekturi 12 stolittya v misti Smolensk Cerkva Cerkva Petra i Pavla na GorodyanciCerkva Petra i Pavla na Gorodyanci Smolensk 54 47 47 5 pn sh 32 02 16 72 sh d 54 796528 pn sh 32 0379778 sh d 54 796528 32 0379778Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Rosiya SmolenskPochatok budivnictvado 1146 roku 12 stolittya n e Kinec budivnictva1146 r restavrovana u 20 st Zrujnovano16 st Vidbudovano20 stolittya n e StilQ4070874 NalezhnistpravoslavnaYeparhiyaSmolenska yeparhiya RPCStanob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyadEponimDen apostoliv Petra i PavlaVebsajtsmol stt app cerkov ruCerkva Petra i Pavla na Gorodyanci Rosiya Cerkva Petra i Pavla na Gorodyanci u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Persha sporuda 1 2 Perebudovi i remonti 1 3 Pidlitovskij period i pid Polsheyu 1 4 Vidvoyuvannya Moskoviyeyu 2 U 19 stolitti 3 Za chasiv SRSR 4 Doslidzhennya sporudi v 20 st i restavracijne vidnovlennya 5 Suchasnist 6 Div takozh 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriyared Persha sporudared Hram vinik u pershij polovini 12 stolittya Jogo zasnovnik onuk Volodimira Monomaha knyaz Rostislav U ti chasi knyazi mali dva imeni slov yanske svitske Rostislav i cerkovne Ostannye im ya voni otrimuvali pid chas hreshennya Rostislav otrimav cerkovne im ya Mihayil knyazhiv u Smolensku u 1125 1160 rr Dilyanka de pobuduvali cerkvu bula zamiskoyu tut buv dvir knyazya poblizu nevelikoyi richki Gorodyanki zvidsi dodatok do nazvi cerkvi Hram buv kam yanij a horomi knyazya derev yani poyednani z hramom galereyeyu Pervisno hram buv knyazhij i obslugovuvav religijni potrebi knyazya jogo rodini i druzhini sho zhila poryad Osvyativ cerkvu yepiskop Manuyil Grek Cerkvu stvoreno u 1146 roci Za porivnyalnimi danimi hram mav dahi kriti svincevimi plastinami polivni zeleni zhovti korichnevi kahli freski U 1168 roci po smerti knyazya Rostislava Mihayila hram stav zvichnim parafiyalnim prihodskim Perebudovi i remontired Pam yatka arhitekturi z takoyu davnoyu istoriyeyu ne mozhe zberegti pervisni formi nezminnimi i cherez vijni rujnaciyi zmini vlasnikiv i yih religijni upodobannya zmini budivelnih tehnologij i stiliv Use ce pritamanno j cerkvi Petra i Pavla na Gorodenci Ale fakti pro nih zberezheni Pidlitovskij period i pid Polsheyured nbsp Ratusha u Smolensku Starij malyunok u 18 st pristosovana pid Prikaznu hatinu U 1404 r misto Smolensk i zemli kolishnogo Smolenskogo knyazivstva zahopleni voyakami Velikogo knyazya Litovskogo Vitovta Pidlitovskij period istoriyi Smolenska trivav 110 rokiv 1404 1514 3 lipnya 1611 g Smolensk stav polskim mistom bo ne vitrimav 20 misyachnu blokadu vijskom polskogo korolya Sigizmunda III Bilshist pravoslavnih cerkov mista bula porujnovana Cerkva Sv Apostoliv Petra i Pavla vitalasya cherez shanuvannya cih svyatih i katolikami ale peretvorena na kostel Kolishni knyazivski hori v hrami rozshirili zaradi pristosuvannya yih pid organ Spustosheni i znelyudneni zemli navkolo hramu zaseleni polyakami Deyakij chas cerkva Petra i Pavla bula golovnoyu dlya smolenskih polyakiv poki jshlo budivnictvo katedralnogo soboru Pochalosya opolyachennya mista vono otrimalo magdeburzke pravo dilovodstvo dozvolili vesti 10 rokiv polskoyu z perehodom opislya na naukovu movu serednovichchya latinu Misceve naselennya vazhko sprijmalo novovvedennya tomu opolyachennya mista prijnyalo kompromisni formi Mistu povernuli pravo privilej vilnogo virospovidannya Tri roki golovoyu Smolenskoyi yeparhiyi buv mitropolit Jov Boreckij ale tisk z boku katolikiv posilyuvavsya i pravoslav ya zanepadalo Sered svitskih sporud polskogo periodu primishennya arhivu Kam yana sporuda zbereglasya nezvazhayuchi na vijni i neodnorazovi rujnaciyi mista U 18 stolitti sporuda pristosovana pid kuznyu Inzhenernogo pidrozdilu Kuznya u Smolensku najdavnisha necerkovna sporuda mista U 20 st viddana pid Muzej kovalskogo remesla Vidvoyuvannya Moskoviyeyured Po vidvoyuvannyu Smolenska u 1654 r voyakami carya Oleksiya Mihajlovicha katolictvo skasovuyut Z 1654 roku kostel Petropavlivska cerkva staye parafiyalnim pravoslavnim hramom Sporuda otrimala dekor Narishkinskogo baroko U roki caryuvannya Petra I do znelyudnenogo Smolenska z Donu pereselili kozakiv Z cogo periodu sered parafiyan Petropavlovskoyi cerkvi buli j meshkanci Donskoyi kozackoyi slobodi sho rozselilisya na Gorishno Donskij vulici U 1737 roci na groshi kupciv donatoriv ktitoriv hramu Sisoyeva A F ta Kryemnicina zemelnu dilyanku obgorodili kam yanim parkanom zamist netrivkogo derev yanogo Do zahidnogo torcya kam yanih she polskih palat pribuduvali shatrovu dzvinicyu moskovskogo tipu zi shodami na tak zvanih povzuchih arkah Nad palatami nadbuduvali cerkvu v im ya Sv velikomuchenici Varvari U 19 stolittired Prikordonnij Smolensk silno postrazhdav pid chas Franko rosijskoyi vijni 1812 roku Voyaki Napoleona vvijshli do porujnovanogo mista 6 serpnya 1812 r Takozh Cerkvu Petra i Pavla na Gorodyanci ta yiyi dzvinicyu poshkodila pozhezha takoyi potuzhnosti sho poplavila dzvoni U 1814 r do Smolenska rosijska imperatricya Mariya Fedorivna prislala koshtovni rizi i posud dlya porujnovanih hramiv Chastku z nih otrimav i Petropavlivskij hram Poshkodzhenu u vijnu sporudu cerkvi remontuvali dovgo do 1837 roku Novij ktitor hramu smolenskij kupec Petrov S I u 1864 roci dav groshi dlya cerkvi do ozdoblennya zaluchili hudozhnika Svyeshnikova sho stvoriv 18 syuzhetiv stinopisiv na stinah vivtarya i hramu Za chasiv SRSRred nbsp Smolensk u 1912 roci Vidomo sho 20 grudnya 1918 r nova radyanska vlada oprilyudnila Dekret pro svobodu sovisti tobto virospovidannya ta vidokremlennya Cerkvi vid derzhavi i osviti vid Cerkvi Tim samim dekret pozbavlyav religijni gromadi prav yuridichnih osib i voni vtratili prava na cerkovne majno yake stalo derzhavnim Zgidno z postanovami Narodnogo komisariatu yusticiyi vid 24 serpnya 1918 r cerkovne majno viddavalosya po najmu gromadam zakladam u bezstrokove chi bezkoshtovne koristuvannya Cerkvu Petra i Pavla do koristuvannya ne vzyali a religijna gromada vzyala lishe dobudovu 17 stolittya Chastka svyashenikiv Smolenska bula rozstrilyana bilshovikami 22 bereznya 1922 r oprilyudnili Dekret VCIK pro konfiskaciyu cerkovnih skarbiv nibito na korist goloduyuchih sho bulo pochatkom koncentraciyi radyanskim uryadom velikih koshtiv u vlasnih rukah Bilshovickij uryad robiv neobtyazhlivi dlya politichnih lideriv diyi z privlasnennya cerkovnogo ta muzejnogo majna dlya dosyagnennya vlasnih antikulturnih antinarodnih politichnih kampanij Konfiskovuvali yak cerkovne majno tak i majno privatnih osib royali kilimi biblioteki koshtovni tkanini Konfiskovane majno perevozili do Moskvi de j sortuvali Najkoshtovnishi rechi jshli na prodazh yak za kordon tak i do Moskvi cherez veliku merezhu kramnic Z hramu Petra i Pavla konfiskuvali ikoni ta Yevangeliye v koshtovnih okladah i shatah koshtovni sosudi i virobi z midi Cerkvu vikoristovuvali dlya bogosluzhin hocha pershij poverh buv skladom dlya zerna Starodavnya chastina cerkvi 12 stolittya perebudovana ce u 17 st stala majnom radyanskoyi Golovnauki Do sporudi pochalosya civilne palomnictvo naukovciv z Leningrada z metoyu doslidzhennya sporudi yiyi zamalovki fotofiksaciyi Z kincya 1934 r diye novij nakaz pro skasuvannya dogovoru na koristuvannya hramu Petra i Pavla ta peretvorennya ostannogo na arhiv Z 1935 roku pochav diyati nakaz pro konfiskaciyu cerkovnih dzvoniv zadlya otrimannya bronzi Vaga cerkovnih dzvoniv lishe hramu Petra i Pavla syagala chotiroh ton Petropavlivsku cerkvu ostatochno zachinyayut Svyashenikiv Smolenska sudyat i visilayut do Kazahstanu na 10 rokiv Zaslani nanovo areshtovani v Kazahstani de za virokom trijki NKVS rozstrilyani U 1943 roci v dni boyiv za zvilnennya Smolenska vid nacistskih zagarbnikiv hram roztashovanij poblizu strategichnoyi zaliznoyi dorogi silno postrazhdav U 1962 1963 rokah pid kerivnictvom istorika arhitekturi Baranovskogo Petra Dmitrovicha Smolenski restavracijni majsterni rozibrali pizni pribudovi i nasharuvannya hramu Cerkvi Petra ta Pavla vidnovleno viglyad sporudi 12 stolittya ale zberezheni pizni pribudovi inshoyi stilistichnoyi dobi Doslidzhennya sporudi v 20 st i restavracijne vidnovlennyared U 20 stolitti nareshti provedeni doslidzhennya zalishkiv hramu ta arheologichni rozkopki na zemelnij dilyanci Znajdeni pidmurki yakoyis kam yanoyi sporudi mozhlivo necerkovnoyi za priznachennyam Znachennya hramu pidkreslili pohovalni nishi arkosoliyi priznacheni dlya knyazya ta pomerlih chleniv jogo rodini Na vidkosah vikon zbereglisya roslinni vizerunki Znajdenij i freskovij medaljon diametrom 40 sm z zobrazhennyam proroka iz suvoyem u ruci mozhlivo Daniyil Na zalishkah fresok znajdeni starodavni napisi freski sho stali vazhlivimi pam yatkami epigrafiki 12 st Po zalishkam inshih fesok pripustimo sho cerkvu prikrashali stinopisi na syuzheti Rizdva Bogorodici Sv imperator Kostyantin i Gelena jogo mati Neopalima Kupina ta inshi Arheologichni rozkopki doveli sho pervisnij hram mav kam yani galereyi pidmurki yakih i znajshli Pri vidnovlenni hramu v 20 st galereyi ne vidnovleni cherez vidsutnist danih pro yih zovnishnyu formu Bazhannya vidtvoriti hram na 12 st prizvelo do sprobi vidtvoriti jogo pervisni najdavnishi formi ominayuchi dobudovi podalshih stolit nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Suchasnij viglyad seredhrestya foto 2013 r nbsp nbsp nbsp Vikna hramu z imitaciyami kolishnih vikonnic vikonani u suchasnij tehnici vitrazhiv nbsp Suchasnistred nbsp Smolenskij zaliznichnij vokzal Cerkva Petra i Pavla na Gorodyanci j zaraz roztashovana nepodalik zaliznichnogo vokzalu mista Smolensk Zaraz ce hramovij kompleks do skladu yakogo vhodyat hram Svyatih Apostoliv Petra i Pavla 1146 r hram Sv velikomuchenici Varvari 18 st kramnicya Pravoslavna kniga majsterni sluzhbovi primishennya Teritoriyu kompleksu obgorodzheno murom Hramovij kompleks roztashovanij nepodalik vid Smolenskogo vokzalu ta suchasnogo avtovokzalu na vulici Marselya Kashena Div takozhred Spisok davnoruskih arhitekturnih sporud domongolskogo periodu Smolensk Muzeyi Smolenska Pam yatka arhitekturi Baranovskij Petro Dmitrovich Kuznya u Smolensku Epigrafika Freska Kahli Svirska cerkvaDzherelared Korotka hudozhnya enciklopediya Mistectvo krayin ta narodiv svitu T 3 M 1971 s 624 625 Rapaport P A Smirnova A T Viznachni arhitekturni pam yatki Smolenska M 1976 Varonin N N Rapoport P A Arhitektura Smolenska XII XIII vv L 1979 Arhitekturni pam yatki Smolenskoyi oblasti Katalog M 1987 Svyash Vladislav Stepanov Korotka istoriya hramu svyatih Petra i Pavla speciyalno do jogo 850 richchya Smolenski yeparhiyalni vidomosti 4 1996 S 24 30 Posilannyared Smolensk Viznachni pam yatki Hrami XII storichchya Svyash Vladislav Stepanov Korotka istoriya hramu svyatih Petra j Pavla speciyalno do jogo 850 richchya Arhivovano 6 serpnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Cerkva Petra i Pavla na Gorodyanci