Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Центральний аеродром імені М. В. Фрунзе (раніше — Центральне летовище імені Л. Д. Троцького) — колишній аеродром в Москві. Розташовувався на території .
| Центральне летовище імені М. В. Фрунзе | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Центральный аэродром имени М. В. Фрунзе | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| ІАТА: немає • ICAO: немає | |||||||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||||||
| 55°47′17″ пн. ш. 37°31′59″ сх. д. / 55.78830000002777467° пн. ш. 37.53330000002777211° сх. д.Координати: 55°47′17″ пн. ш. 37°31′59″ сх. д. / 55.78830000002777467° пн. ш. 37.53330000002777211° сх. д. | |||||||||||||||
| Тип | громадський/військовий | ||||||||||||||
| Обслуговує | |||||||||||||||
| Розташування | |||||||||||||||
| Висота над р. м. | 153 м / 502 фт | ||||||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
  | |||||||||||||||
 Центральне летовище імені М. В. Фрунзе у Вікісховищі | |||||||||||||||
Використовувався як випробувальний аеродром та військовий аеродром. Тут розташовувався перший московський аеропорт.
15 травня 1941 на аеродромі приземлився гітлерівський «Юнкерс-52», який долетів сюди з території, контрольованої німцями. За спогадами Павла Судоплатова, «це викликало переполох в Кремлі, призвело до хвилі репресій у середовищі військового командування: розпочалося зі звільнень, потім послідували арешти і розстріли вищого командування ВПС. Це феєричне приземлення в центрі Москви показало Гітлеру, наскільки слабка боєготовність радянських збройних сил».
Історія
Датою заснування аеродрому стало 17 червня 1910 року, коли Товариство повітроплавання оголосило про позитивне рішення штабу Московського військового округу по виділенню землі на території під льотне поле. Будівництво летовища велося переважно на пожертви любителів авіації. Була споруджена злітно-посадкова смуга та шість невеликих ангарів для аеропланів. Офіційне відкриття відбулося 3 жовтня 1910 р. у присутності військового начальства та багатьох російських авіаторів. Перший зліт з аеродрому здійснив М. Ф. Де-Кампо-Сціпіо.
3 травня 1922 р. з Центрального аеродрому почали виконуватися перші в історії Росії міжнародні авіаперельоти за маршрутом Москва — Кенігсберг — Берлін. 15 липня 1923 р. почалися і перші регулярні внутрішньодержавні пасажирські рейси Москва — Нижній Новгород. Шлях за 420 км долався за 2,5 години. Польоти виконувалися на чотиримісному моноплані .
На аеродромі здійснювали свої польоти видатні російські льотчики П. М. Нестеров, С. І. Уточкін та В. П. Чкалов.
21 вересня 1920 року Наказом Реввійськради № 1 903 тут був створений науково-дослідне летовище (НДЛ) Головповітрефлоті республіки — перша в країні дослідницька та випробувальна у сфері військової авіаційної техніки. 24 жовтня 1924 року НОА при ГУ РККВФ перетворений у Науково-Дослідне летовище ВПС СРСР. У зв'язку із збільшеним об'ємом робіт 26 жовтня 1926 року дослідне летовище перетворене у Науково-випробувальний інститут Військово-повітряних сил Червоної армії. 1932 року НДІ ВПС (нині це Військово-Повітряних сил) був перебазований на поблизу міста Щолково Московської області.
У листопаді 1931 року на Центральному летовищі було відкрито перша в СРСР будівля . У 1936 — 1937 роках аеродром реконструювали, була збудована бетонна злітно-посадкова смуга (у період реконструкції авіарейси виконувалися з нового московського аеропорту Биково, а всі випробувальні польоти проводилися з аеродрому НКТП в селищі Підлипки). У 1938 році до аеропорту була підведена лінія метро з однойменною станцією.
Поблизу летовища були збудовані провідні авіаційні Дослідно-конструкторські бюро: Сухого, Мікояна, Іллюшина, Яковлєва та їх авіаційні заводи. Після Другої світової війни поблизу аеродрому залишилось (і перебувають тут досі) три авіабудівних підприємства: завод № 30 (нині Виробничий центр ім. П. А. Вороніна РСК «МіГ»), завод № 51 (нині ), завод № 240 (нині Авіаційний комплекс ім. С. В. Іллюшина). До початку 1930-х років поблизу аеродрому розташовувався також державний авіаційний завод № 1 (до революції ), потім він був переведений на іншу територію, а в колишніх його цехах був сформований .
У 1947-1948 роках більша частина авіарейсів була переведена з Центрального аеродрому в аеропорти Биково та Внуково (крім того, у другій половині 1940-х років регулярні поштово-пасажирські та вантажно-пасажирські авіарейси виконувалися з аеродромів Остаф'єво та (Жулебіно)); з того часу і на всі такі десятиліття основним призначенням Центрального аеродрому стали випробування нових літаків.
Найбільш активним експлуатантом аеродрому був завод № 30. У 1950-ті роки на аеродромі випробовувалися вироблені заводом пасажирські літаки Іл-12, Іл-14, бомбардувальники Іл-28 (при цьому найчастіше використовувався магнітний курс зльоту та посадки 345°). З 1959 по 1978 роки на аеродромі випробовувалися випускаємі заводом пасажирські літаки Іл-18 та створені на їх базі військові літаки Іл-20, Іл-22, Іл-38 (при цьому використовувалися магнітні курси зльоту та посадки 093 та 273°).
З 1960 по 1971 роки на летовищі функціонувала «Центральна вертолітна станція»: звідси виконувалися за розкладом пасажирські рейси гелікоптерів Мі-4П та Мі-8 в аеропорти Внуково, Домодєдово та Шереметьєво.
У 1971 році на летовищі випробовували літак Іл-76, а у 1976 році — Іл-86, при цьому зліт здійснювався з магнітним курсом 273° (в бік вулиці Куусинена), а посадка з курсом 093°. З кінця 1970-х, опинившись в центрі міста, яке стрімко розросталося, втратило своє значення, інтенсивність польотів стала неухильно знижуватися. Тим не менш, на початку 1990-х тут проводилися випробування літаків Іл-96-300 та Іл-114.
Останній літак злетів звідси 3 липня 2003 року, це був протичовновий Іл-38SD для ВМС Індії. У 2003 аеродром був закритий та виключений з «Переліку летовищ спільного базування РФ», на залишках злітно-посадкової смуги та руліжних доріжок були залишені списані літаки та гелікоптери. На цьому місці планувалося організувати «Музей авіації на Ходинському полі». Замість цього майже не охороняється експозиція майбутнього музею з часом перетворилося в авіакладовище. З січня 2012 року почався вивіз деяких літаків на реставрацію в музей Вадима Задорожного.
Збережені будівлі
На сьогоднішній день в різному стані збереглися такі будови аеродрому:
- старий аеровокзал — перебудований, зараз в ньому розташоване штаб ОДКБ;
- новий аеровокзал — в будівлі знаходиться ТЦ «Авіасіті»;
- 3 вежі КДП на різних будівлях;
- склади ПММ — територія обгороджена, стан невідомий;
- Злітно-посадкова смуга та руліжні доріжки — збереглися частково.
Джерела
- Лебедев В. Одним ударом — семерых. Полет Юнкерса-52 в Москву в гости к Сталину. [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Є інші відомості, що він сів на Аеродромі «Тушино» → див: Ровно 30 лет назад был выпущен из советской тюрьмы Матиас Руст, посадивший самолет на Красной площади в Москве [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] / подготовила Светлана Вишневская // Факты. — 2018. — 1 августа. (рос.)
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 1 листопада 2012.
- Бойові літаки Туполєва. Н. В. Якубович. М.: Яуза, Ексмо, 2010—528 з.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 1 листопада 2012.
- Хроніка наших днів. Кіножурнал ЦСДФ, 1960, № 36.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 1 листопада 2012.
- Розпорядження Уряду РФ від 8 січня 2003 року № 6-р.
Посилання
- (рос.)
- Фоторепортаж з покинутого аеродрому, 2008 рік [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Центральний аеродром (обговорення на авіафорум) [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Ходинці (обговорення на форумі радіосканером)(рос.)
- Про людину та літаку [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Їх убила не війна. Кладовище літаків на Ходинському поле [ 3 вересня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Шелест І. І. Лечу за мрією: Оповідання, навіяне хронікою Дослідного аеродрому. — 2-е изд., доп. — М.: Молода гвардія, 1989. — 381 с. [ 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralnij aerodrom imeni M V Frunze ranishe Centralne letovishe imeni L D Trockogo kolishnij aerodrom v Moskvi Roztashovuvavsya na teritoriyi Centralne letovishe imeni M V FrunzeCentralnyj aerodrom imeni M V FrunzeIATA nemaye ICAO nemayeZagalni dani55 47 17 pn sh 37 31 59 sh d 55 78830000002777467 pn sh 37 53330000002777211 sh d 55 78830000002777467 37 53330000002777211 Koordinati 55 47 17 pn sh 37 31 59 sh d 55 78830000002777467 pn sh 37 53330000002777211 sh d 55 78830000002777467 37 53330000002777211Tipgromadskij vijskovijObslugovuyem Moskva RosiyaRoztashuvannyam Moskva RosiyaVisota nad r m 153 m 502 ftZlitno posadkovi smugiNapryamok Dovzhina Tip poverhni PCN m ft09 27 1 802 5 912 asfaltobeton16 34 1 600 5 248 asfaltobeton Centralne letovishe imeni M V Frunze u Vikishovishi Vikoristovuvavsya yak viprobuvalnij aerodrom ta vijskovij aerodrom Tut roztashovuvavsya pershij moskovskij aeroport Vijskovo transportnij litak Yunkers Yu 52 Suchasna rekonstrukciya 15 travnya 1941 na aerodromi prizemlivsya gitlerivskij Yunkers 52 yakij doletiv syudi z teritoriyi kontrolovanoyi nimcyami Za spogadami Pavla Sudoplatova ce viklikalo perepoloh v Kremli prizvelo do hvili represij u seredovishi vijskovogo komanduvannya rozpochalosya zi zvilnen potim posliduvali areshti i rozstrili vishogo komanduvannya VPS Ce feyerichne prizemlennya v centri Moskvi pokazalo Gitleru naskilki slabka boyegotovnist radyanskih zbrojnih sil IstoriyaDatoyu zasnuvannya aerodromu stalo 17 chervnya 1910 roku koli Tovaristvo povitroplavannya ogolosilo pro pozitivne rishennya shtabu Moskovskogo vijskovogo okrugu po vidilennyu zemli na teritoriyi pid lotne pole Budivnictvo letovisha velosya perevazhno na pozhertvi lyubiteliv aviaciyi Bula sporudzhena zlitno posadkova smuga ta shist nevelikih angariv dlya aeroplaniv Oficijne vidkrittya vidbulosya 3 zhovtnya 1910 r u prisutnosti vijskovogo nachalstva ta bagatoh rosijskih aviatoriv Pershij zlit z aerodromu zdijsniv M F De Kampo Scipio 3 travnya 1922 r z Centralnogo aerodromu pochali vikonuvatisya pershi v istoriyi Rosiyi mizhnarodni aviapereloti za marshrutom Moskva Kenigsberg Berlin 15 lipnya 1923 r pochalisya i pershi regulyarni vnutrishnoderzhavni pasazhirski rejsi Moskva Nizhnij Novgorod Shlyah za 420 km dolavsya za 2 5 godini Poloti vikonuvalisya na chotirimisnomu monoplani Na aerodromi zdijsnyuvali svoyi poloti vidatni rosijski lotchiki P M Nesterov S I Utochkin ta V P Chkalov 21 veresnya 1920 roku Nakazom Revvijskradi 1 903 tut buv stvorenij naukovo doslidne letovishe NDL Golovpovitrefloti respubliki persha v krayini doslidnicka ta viprobuvalna u sferi vijskovoyi aviacijnoyi tehniki 24 zhovtnya 1924 roku NOA pri GU RKKVF peretvorenij u Naukovo Doslidne letovishe VPS SRSR U zv yazku iz zbilshenim ob yemom robit 26 zhovtnya 1926 roku doslidne letovishe peretvorene u Naukovo viprobuvalnij institut Vijskovo povitryanih sil Chervonoyi armiyi 1932 roku NDI VPS nini ce Vijskovo Povitryanih sil buv perebazovanij na poblizu mista Sholkovo Moskovskoyi oblasti U listopadi 1931 roku na Centralnomu letovishi bulo vidkrito persha v SRSR budivlya U 1936 1937 rokah aerodrom rekonstruyuvali bula zbudovana betonna zlitno posadkova smuga u period rekonstrukciyi aviarejsi vikonuvalisya z novogo moskovskogo aeroportu Bikovo a vsi viprobuvalni poloti provodilisya z aerodromu NKTP v selishi Pidlipki U 1938 roci do aeroportu bula pidvedena liniya metro z odnojmennoyu stanciyeyu Zalishki aviacijnoyi tehniki na kolishnomu aerodromi imeni Frunze Poblizu letovisha buli zbudovani providni aviacijni Doslidno konstruktorski byuro Suhogo Mikoyana Illyushina Yakovlyeva ta yih aviacijni zavodi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni poblizu aerodromu zalishilos i perebuvayut tut dosi tri aviabudivnih pidpriyemstva zavod 30 nini Virobnichij centr im P A Voronina RSK MiG zavod 51 nini zavod 240 nini Aviacijnij kompleks im S V Illyushina Do pochatku 1930 h rokiv poblizu aerodromu roztashovuvavsya takozh derzhavnij aviacijnij zavod 1 do revolyuciyi potim vin buv perevedenij na inshu teritoriyu a v kolishnih jogo cehah buv sformovanij U 1947 1948 rokah bilsha chastina aviarejsiv bula perevedena z Centralnogo aerodromu v aeroporti Bikovo ta Vnukovo krim togo u drugij polovini 1940 h rokiv regulyarni poshtovo pasazhirski ta vantazhno pasazhirski aviarejsi vikonuvalisya z aerodromiv Ostaf yevo ta Zhulebino z togo chasu i na vsi taki desyatilittya osnovnim priznachennyam Centralnogo aerodromu stali viprobuvannya novih litakiv Najbilsh aktivnim ekspluatantom aerodromu buv zavod 30 U 1950 ti roki na aerodromi viprobovuvalisya virobleni zavodom pasazhirski litaki Il 12 Il 14 bombarduvalniki Il 28 pri comu najchastishe vikoristovuvavsya magnitnij kurs zlotu ta posadki 345 Z 1959 po 1978 roki na aerodromi viprobovuvalisya vipuskayemi zavodom pasazhirski litaki Il 18 ta stvoreni na yih bazi vijskovi litaki Il 20 Il 22 Il 38 pri comu vikoristovuvalisya magnitni kursi zlotu ta posadki 093 ta 273 Kolishnye lotne pole aerodromu Z 1960 po 1971 roki na letovishi funkcionuvala Centralna vertolitna stanciya zvidsi vikonuvalisya za rozkladom pasazhirski rejsi gelikopteriv Mi 4P ta Mi 8 v aeroporti Vnukovo Domodyedovo ta Sheremetyevo U 1971 roci na letovishi viprobovuvali litak Il 76 a u 1976 roci Il 86 pri comu zlit zdijsnyuvavsya z magnitnim kursom 273 v bik vulici Kuusinena a posadka z kursom 093 Z kincya 1970 h opinivshis v centri mista yake strimko rozrostalosya vtratilo svoye znachennya intensivnist polotiv stala neuhilno znizhuvatisya Tim ne mensh na pochatku 1990 h tut provodilisya viprobuvannya litakiv Il 96 300 ta Il 114 Ostannij litak zletiv zvidsi 3 lipnya 2003 roku ce buv protichovnovij Il 38SD dlya VMS Indiyi U 2003 aerodrom buv zakritij ta viklyuchenij z Pereliku letovish spilnogo bazuvannya RF na zalishkah zlitno posadkovoyi smugi ta rulizhnih dorizhok buli zalisheni spisani litaki ta gelikopteri Na comu misci planuvalosya organizuvati Muzej aviaciyi na Hodinskomu poli Zamist cogo majzhe ne ohoronyayetsya ekspoziciya majbutnogo muzeyu z chasom peretvorilosya v aviakladovishe Z sichnya 2012 roku pochavsya viviz deyakih litakiv na restavraciyu v muzej Vadima Zadorozhnogo Zberezheni budivliNa sogodnishnij den v riznomu stani zbereglisya taki budovi aerodromu starij aerovokzal perebudovanij zaraz v nomu roztashovane shtab ODKB novij aerovokzal v budivli znahoditsya TC Aviasiti 3 vezhi KDP na riznih budivlyah skladi PMM teritoriya obgorodzhena stan nevidomij Zlitno posadkova smuga ta rulizhni dorizhki zbereglisya chastkovo DzherelaLebedev V Odnim udarom semeryh Polet Yunkersa 52 v Moskvu v gosti k Stalinu 9 serpnya 2018 u Wayback Machine ros Ye inshi vidomosti sho vin siv na Aerodromi Tushino div Rovno 30 let nazad byl vypushen iz sovetskoj tyurmy Matias Rust posadivshij samolet na Krasnoj ploshadi v Moskve 9 serpnya 2018 u Wayback Machine podgotovila Svetlana Vishnevskaya Fakty 2018 1 avgusta ros Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 1 listopada 2012 Bojovi litaki Tupolyeva N V Yakubovich M Yauza Eksmo 2010 528 z Arhiv originalu za 7 lyutogo 2017 Procitovano 1 listopada 2012 Hronika nashih dniv Kinozhurnal CSDF 1960 36 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2011 Procitovano 1 listopada 2012 Rozporyadzhennya Uryadu RF vid 8 sichnya 2003 roku 6 r Posilannya ros Fotoreportazh z pokinutogo aerodromu 2008 rik 25 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Centralnij aerodrom obgovorennya na aviaforum 23 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Hodinci obgovorennya na forumi radioskanerom ros Pro lyudinu ta litaku 13 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Yih ubila ne vijna Kladovishe litakiv na Hodinskomu pole 3 veresnya 2012 u Wayback Machine ros Shelest I I Lechu za mriyeyu Opovidannya naviyane hronikoyu Doslidnogo aerodromu 2 e izd dop M Moloda gvardiya 1989 381 s 27 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros