Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (листопад 2023) |
Цезькі народи або дідойські народи — група народів, що проживають в Росії (дідойці, гинухці, гунзибці, бежтинці, ) та Грузії (бежтинці та гунзибці). Близькі до аварців, в складі яких вони враховувалися в переписах населення СРСР (окрім перепису 1926 року) та Росії. Сповідують сунізм.
Розмовляють цезькими мовами, які утворюють окрему групу мов у складі аваро-андо-цезької гілки нахсько-дагестанських мов. Відмінності між цезькими мовами більші, аніж між андійськими мовами. Більшість вільно володіють аварською. Усі цезькі мови безписемні, тому ці народи користуються в письмі аварською мовою.
Розселення
Загальна чисельність (разом з андійськими народами) — 55-60 тис. осіб (1992, оцінка) та 57 498 ос. (2002, перепис). Власне цезькі народності за переписом 2002 року склали 23 111 ос. (у РФ), в тому числі в Дагестані — 22 964 ос.
Історично живуть на південному заході Дагестану в верхів'ях річок Андійське Койсу — в Цунтинському районі (цези, гинухці), на півдні Цумадинського району (), та — в Бежтинській муніципальній ділянці (бежтинці, гунзибці). Багато хто з них розселений в рівнинному Дагестані.
Окрім Дагестану, також компактно представлені в Кварельскому муниципалітеті Грузії (бежтинці та гунзибці).
Історія
Вперше згадуються в античних авторів I—II століть як «дідури» (дідойці). Під назвою Дідо був відомий союз сільських громад, що об'єднував багато гірських народів західного Дагестану. Бежтинці-капучинці згадуються в арабських географічних творах X століття. Грузинські хроніки згадують ензебців (гунзибців) та хуайнів (). З XV століття починається активна ісламізація цезьких народів, пов'язана з посиленням експансії аварських ханів. З цього часу Дідо розпадається на ряд самостійних союзів сільських громад. Процес ісламізації завершився в основному в кінці XVIII століття. В середині 1940-х років багато сімей цезьких народів було примусово переселено на спорожнілі чеченські території. В 1957—1958 роках їм було дозволено повернутися на споконвічні місця.
Побут і культура
Територіально-родинні громади (джамаат) об'єднувалися в військово-політичні союзи сільських громад. Найвищим законодавчим органом громади був схід чоловіків (з 15-річного віку). Виконавча та судова влада знаходилася в руках старійшин.
Традиційні заняття — скотарство, головним чином вівчарство, землеробство, ремесла. З 2-ї половини XIX століття росте товарне виробництво. В останні десятиліття XX століття з'явилися нові галузі господарства.
Переважала мала сім'я. Нерозділені братерські сім'ї зберігалися епізодично в силу економічної доцільності. Велике значення мали кровнородинні союзи сімей — тухуми. В джамааті могло бути від 2-3 до 7-8 тухумів. Голови тухумів (частіше за все вони ж старійшини громади) представляли інтереси свого тухуму перед громадою та союзом громад. Тухум надавав підтримку своїм членам, давав їм рекомендації та настанови, в його межах був найкращий вибір шлюбних партнерів. В сім'ях були патріархальні відносини.
Поселення розташовувалися по схилах ущелин. Доступ в поселення, як правило, був можливий лише однією стежкою. В поселеннях будувалися багатоповерхові кам'яні бойові вежі з бійницями. Частіше за все в центрі поселення розташовувалася мечеть. В поселеннях було декілька годеканів — місць збору та проведення дозвілля дорослих чоловіків. Головний годекан зазвичай знаходився біля мечеті. Житла кам'яні, 2-4-поверхові. Стіни верхніх поверхів часто будувалися з дощок або плетінки, обмазаної глиною.
Чоловічий одяг однотипний з одягом інших народів Дагестану: овчині папахи, шуби, бурка, , черкеска, штани з завуженими штанинами, тунікоподібна рубаха без коміра, з довгими рукавами без манжет. Обов'язковим атрибутом чоловічого костюма був кинджал. Найпоширеніший тип взуття — в'язані шерстяні чоботи з товствою шерстяною підошвою та загнутими носками.
Жінки носили рубахи (тунікопобного крою або відрізані по талії), підперезані тканинним поясом, штани, зкроєні з двох полотнищ, хутряні шуби, хустки та шалі. Неодмінним головним убором дівчаток та жінок був очіпок-накосник чухту: невеликий мішечок, що закриває волосся від чола до потилиці та спускається по спині до поясу.
Харчування переважно складалось із борошна, круп, толокна, сушеного та свіжого м'яса, курдюка, молока, масла, сиру, свіжих та сушених фруктів. З борошна готували прісний і кислий хліб, коржі, декілька різновидів хинкалів; з борошна та круп готували каші; м'ясо найчастіше споживалося вареним, з хинкалом, іноді смаженим; готувалися пироги типу чуду та курзе — з сиром, м'ясом, зеленню та ін.
Календарні свята відзначалися спортивними змаганнями, розведенням багаття, процесіями ряджених. Збереглися доісламські уявлення, віра в чортів, джинів, відьом, домових. Література та фольклор — аварською та рідною мовами.
Посилання
www.narodru.ru: Цезские народы Всероссийская перепись населения 2002 года
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2023 Cezki narodi abo didojski narodi grupa narodiv sho prozhivayut v Rosiyi didojci ginuhci gunzibci bezhtinci ta Gruziyi bezhtinci ta gunzibci Blizki do avarciv v skladi yakih voni vrahovuvalisya v perepisah naselennya SRSR okrim perepisu 1926 roku ta Rosiyi Spoviduyut sunizm Rozmovlyayut cezkimi movami yaki utvoryuyut okremu grupu mov u skladi avaro ando cezkoyi gilki nahsko dagestanskih mov Vidminnosti mizh cezkimi movami bilshi anizh mizh andijskimi movami Bilshist vilno volodiyut avarskoyu Usi cezki movi bezpisemni tomu ci narodi koristuyutsya v pismi avarskoyu movoyu RozselennyaZagalna chiselnist razom z andijskimi narodami 55 60 tis osib 1992 ocinka ta 57 498 os 2002 perepis Vlasne cezki narodnosti za perepisom 2002 roku sklali 23 111 os u RF v tomu chisli v Dagestani 22 964 os Istorichno zhivut na pivdennomu zahodi Dagestanu v verhiv yah richok Andijske Kojsu v Cuntinskomu rajoni cezi ginuhci na pivdni Cumadinskogo rajonu ta v Bezhtinskij municipalnij dilyanci bezhtinci gunzibci Bagato hto z nih rozselenij v rivninnomu Dagestani Okrim Dagestanu takozh kompaktno predstavleni v Kvarelskomu municipaliteti Gruziyi bezhtinci ta gunzibci IstoriyaVpershe zgaduyutsya v antichnih avtoriv I II stolit yak diduri didojci Pid nazvoyu Dido buv vidomij soyuz silskih gromad sho ob yednuvav bagato girskih narodiv zahidnogo Dagestanu Bezhtinci kapuchinci zgaduyutsya v arabskih geografichnih tvorah X stolittya Gruzinski hroniki zgaduyut enzebciv gunzibciv ta huajniv Z XV stolittya pochinayetsya aktivna islamizaciya cezkih narodiv pov yazana z posilennyam ekspansiyi avarskih haniv Z cogo chasu Dido rozpadayetsya na ryad samostijnih soyuziv silskih gromad Proces islamizaciyi zavershivsya v osnovnomu v kinci XVIII stolittya V seredini 1940 h rokiv bagato simej cezkih narodiv bulo primusovo pereseleno na sporozhnili chechenski teritoriyi V 1957 1958 rokah yim bulo dozvoleno povernutisya na spokonvichni miscya Pobut i kulturaTeritorialno rodinni gromadi dzhamaat ob yednuvalisya v vijskovo politichni soyuzi silskih gromad Najvishim zakonodavchim organom gromadi buv shid cholovikiv z 15 richnogo viku Vikonavcha ta sudova vlada znahodilasya v rukah starijshin Tradicijni zanyattya skotarstvo golovnim chinom vivcharstvo zemlerobstvo remesla Z 2 yi polovini XIX stolittya roste tovarne virobnictvo V ostanni desyatilittya XX stolittya z yavilisya novi galuzi gospodarstva Perevazhala mala sim ya Nerozdileni braterski sim yi zberigalisya epizodichno v silu ekonomichnoyi docilnosti Velike znachennya mali krovnorodinni soyuzi simej tuhumi V dzhamaati moglo buti vid 2 3 do 7 8 tuhumiv Golovi tuhumiv chastishe za vse voni zh starijshini gromadi predstavlyali interesi svogo tuhumu pered gromadoyu ta soyuzom gromad Tuhum nadavav pidtrimku svoyim chlenam davav yim rekomendaciyi ta nastanovi v jogo mezhah buv najkrashij vibir shlyubnih partneriv V sim yah buli patriarhalni vidnosini Poselennya roztashovuvalisya po shilah ushelin Dostup v poselennya yak pravilo buv mozhlivij lishe odniyeyu stezhkoyu V poselennyah buduvalisya bagatopoverhovi kam yani bojovi vezhi z bijnicyami Chastishe za vse v centri poselennya roztashovuvalasya mechet V poselennyah bulo dekilka godekaniv misc zboru ta provedennya dozvillya doroslih cholovikiv Golovnij godekan zazvichaj znahodivsya bilya mecheti Zhitla kam yani 2 4 poverhovi Stini verhnih poverhiv chasto buduvalisya z doshok abo pletinki obmazanoyi glinoyu Cholovichij odyag odnotipnij z odyagom inshih narodiv Dagestanu ovchini papahi shubi burka cherkeska shtani z zavuzhenimi shtaninami tunikopodibna rubaha bez komira z dovgimi rukavami bez manzhet Obov yazkovim atributom cholovichogo kostyuma buv kindzhal Najposhirenishij tip vzuttya v yazani sherstyani choboti z tovstvoyu sherstyanoyu pidoshvoyu ta zagnutimi noskami Zhinki nosili rubahi tunikopobnogo kroyu abo vidrizani po taliyi pidperezani tkaninnim poyasom shtani zkroyeni z dvoh polotnish hutryani shubi hustki ta shali Neodminnim golovnim uborom divchatok ta zhinok buv ochipok nakosnik chuhtu nevelikij mishechok sho zakrivaye volossya vid chola do potilici ta spuskayetsya po spini do poyasu Harchuvannya perevazhno skladalos iz boroshna krup tolokna sushenogo ta svizhogo m yasa kurdyuka moloka masla siru svizhih ta sushenih fruktiv Z boroshna gotuvali prisnij i kislij hlib korzhi dekilka riznovidiv hinkaliv z boroshna ta krup gotuvali kashi m yaso najchastishe spozhivalosya varenim z hinkalom inodi smazhenim gotuvalisya pirogi tipu chudu ta kurze z sirom m yasom zelennyu ta in Kalendarni svyata vidznachalisya sportivnimi zmagannyami rozvedennyam bagattya procesiyami ryadzhenih Zbereglisya doislamski uyavlennya vira v chortiv dzhiniv vidom domovih Literatura ta folklor avarskoyu ta ridnoyu movami Posilannyawww narodru ru Cezskie narody Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda