Цезькі мови

Це́зькі мови або дідо́йські мови — підгрупа аваро-андо-цезьких мов, що входять у склад нахсько-дагестанської сім'ї. Як самостійний таксон виділилися зі складу аваро-андо-цезьких ймовірно в V ст. до н. е. до розпаду аваро-андійської підгрупи на аварську мову та андійську групу. Цезькі мови були безписемними до 1993 року.

Цезькі мови
Поширені:	Кавказ Дагестан (переважно у гірській частині) Цунтинський район
Класифікація:	Північнокавказькі мови  Нахсько-дагестанські мови   Аваро-андо-цезькі мови    Цезькі мови
Групи:	Західноцезькі мови Східноцезькі мови
ISO 639-2 and 639-5:	cau
Цезькі мови

Склад

Виділяються мови західноцезької та східноцезької групи.

Західноцезькі мови

• Гінухська;
• Хваршинська;
• ;
• Цезька.

Розділення західноцезької на гінухську, протохваршинську та цезьку датується III ст. н. е., в IX ст. протохваршинська розділяється на хваршинську та інхокваринську.

Східноцезькі мови

• Бежтинська;
• Гунзибська.

Розділення східноцезької датується IX століття н. е.

Посилання

• Алексеев М. Е. Цезские языки // Языки мира. Кавказские языки, М., 1999.