Бежтинська мова (самоназва бежкьалас миц) — мова бежтинців, належить до цезької (додойської) підгрупи Андо-Аваро-Цезькох групи нахсько-дагестанських мов.
Бежтинська мова | |
---|---|
Бежкьалас миц | |
Поширена в | Росія |
Регіон | Дагестан |
Носії | 6,200 (2002) |
Писемність | кирилиця[2] |
Класифікація | Північно-кавказька сім'я |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
ISO 639-2 | cau |
ISO 639-3 | kap |
Ареал та чисельність
Розповсюджена в Цунтинському районі Дагестану (Росія) та в Кварельському районі Грузії.
Загальне число мовців сягає 8 тис. осіб з них 6,5 тис. в РФ (перепис 2002) та в Грузії 700 (оцінка 2006).
Лінгвістична характеристика
Бежтинська мова разом з гунзибською мовою утворюють окрему гілку цезьких мов.
Мова має 3 діалекти: бежтинський, тлядальський та хошархотинський.
Для фонетики мови характерні умлаутировані голосні, сингармонізм та позиційний розподіл шиплячих/свистячих (в великій мірі виражено в тлядальському діалекті). Має 18 голосних звуків.
В морфології — багато словотвірних афіксів, близько 90 локативних форм, система аналітичних часів, причасні та дієприкметникові форми.
В лексиці велика кількість грузинських запозичень. На відміну від цезької мови, бежтинська має десятинну систему числівника.
Писемність
Мова неписемна, однак 1990 року в місцевій аварськомовній газеті було опубліковано проектну бежтинську абетку на основі кирилиці: А а, Аь аь, АӀ аӀ, АьӀ аьӀ, Аа аа, Б б, В в, Г г, Гъ гъ, Гь гь, ГӀ гӀ, Е е, Д д, Ё ё, Ж ж, З з, И и, ИӀ иӀ, Ии ии, Й й, К к, Къ къ, Кь кь, КӀ кӀ, Л л, Лъ лъ, ЛӀ лӀ, М м, Н н, О о, Оь оь, ОӀ оӀ, ОьӀ оьӀ, Оо оо, П п, ПӀ пӀ, Р р, С с, Т т, ТӀ тӀ, У у, Уь уь, УӀ уӀ, УьӀ уьӀ, Уу уу, Х х, Хъ хъ, ХӀ хӀ, Ц ц, ЦӀ цӀ, Ч ч, ЧӀ чӀ, Ш ш, Ъ ъ, Э э, ЭӀ эӀ, Ээ ээ.
Бежтиці послуговуються аварською як літературною.
Виноски
- Ethnologue entry for Bezhta
- Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
- Халилов М. Ш. Кин цӀалилеб ва хъвалеб бежтӀадерил мацӀалда? // ЗахӀматалъе рецц, газ., за 29 серпня 1990 року
Джерела
- Бокарев Е. А. Цезские (дидойские) языки Дагестана. М., 1959 (рос.)
- Мадиева Г. И. Грамматический очерк бежтинского языка. Махачкала, 1965 (рос.)
- Халилов М. Ш. Бежтинско-русский словарь. Мх., 1996 (рос.)
- Erckert R. Die Sprachen des kaukasischen Stammes. Wien, 1895 (нім.)
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezhtinska mova samonazva bezhkalas mic mova bezhtinciv nalezhit do cezkoyi dodojskoyi pidgrupi Ando Avaro Cezkoh grupi nahsko dagestanskih mov Bezhtinska movaBezhkalas micPoshirena vRosiyaRegionDagestanNosiyi6 200 2002 Pisemnistkirilicya 2 KlasifikaciyaPivnichno kavkazka sim ya Nahsko dagestanski moviAvaro ando cezki moviCezki movi dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1nemayeISO 639 2cauISO 639 3kapAreal ta chiselnistRozpovsyudzhena v Cuntinskomu rajoni Dagestanu Rosiya ta v Kvarelskomu rajoni Gruziyi Zagalne chislo movciv syagaye 8 tis osib z nih 6 5 tis v RF perepis 2002 ta v Gruziyi 700 ocinka 2006 Lingvistichna harakteristikaBezhtinska mova razom z gunzibskoyu movoyu utvoryuyut okremu gilku cezkih mov Mova maye 3 dialekti bezhtinskij tlyadalskij ta hosharhotinskij Dlya fonetiki movi harakterni umlautirovani golosni singarmonizm ta pozicijnij rozpodil shiplyachih svistyachih v velikij miri virazheno v tlyadalskomu dialekti Maye 18 golosnih zvukiv V morfologiyi bagato slovotvirnih afiksiv blizko 90 lokativnih form sistema analitichnih chasiv prichasni ta diyeprikmetnikovi formi V leksici velika kilkist gruzinskih zapozichen Na vidminu vid cezkoyi movi bezhtinska maye desyatinnu sistemu chislivnika PisemnistMova nepisemna odnak 1990 roku v miscevij avarskomovnij gazeti bulo opublikovano proektnu bezhtinsku abetku na osnovi kirilici A a A a AӀ aӀ AӀ aӀ Aa aa B b V v G g G g G g GӀ gӀ E e D d Yo yo Zh zh Z z I i IӀ iӀ Ii ii J j K k K k K k KӀ kӀ L l L l LӀ lӀ M m N n O o O o OӀ oӀ OӀ oӀ Oo oo P p PӀ pӀ R r S s T t TӀ tӀ U u U u UӀ uӀ UӀ uӀ Uu uu H h H h HӀ hӀ C c CӀ cӀ Ch ch ChӀ chӀ Sh sh E e EӀ eӀ Ee ee Bezhtici poslugovuyutsya avarskoyu yak literaturnoyu VinoskiEthnologue entry for Bezhta Ethnologue 25 19 Dallas Texas SIL International 1951 ISSN 1946 9675 d Track Q14793d Track Q14790 Halilov M Sh Kin cӀalileb va hvaleb bezhtӀaderil macӀalda ZahӀmatale recc gaz za 29 serpnya 1990 rokuDzherelaBokarev E A Cezskie didojskie yazyki Dagestana M 1959 ros Madieva G I Grammaticheskij ocherk bezhtinskogo yazyka Mahachkala 1965 ros Halilov M Sh Bezhtinsko russkij slovar Mh 1996 ros Erckert R Die Sprachen des kaukasischen Stammes Wien 1895 nim Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi