Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бежтинська ділянка — муніципальне утворення зі статусом «муніципальної ділянки» в Республіці Дагестан (Росія). Розташована в південно-західній гірській частині Дагестану, у витоках (річки Сімбіріс-хеві, Хзанор і Жекада), на перевальних хребтах Великого Кавказу на висоті 1500-3500 м над рівнем моря. Межує з Цунтинським і Тляратинським районами республіки. На заході межує з Грузією. Адміністративно створений як частина Цунтинського району. Адміністративний центр — село Бежта.
| Бежтинська ділянка | |||
|---|---|---|---|
| Бежтинский участок | |||
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан | ||
| Утворений: | 1992 | ||
| Населення (2014): | 7387 | ||
| Площа: | 575 км² | ||
| Густота населення: | 17 осіб/км² | ||
| Населені пункти та поселення | |||
| Адміністративний центр: | село Бежта | ||
| Кількість сільських поселень: | 5 | ||
| Влада | |||
Історія
Бежтинська ділянка була утворена в 1992 році і є унікальним явищем в адміністративному розподілі як Республіки Дагестан, так і всієї Російської Федерації.
Входження Бежтинської ділянки до складу Цунтинського району визначено Конституцією Республіки Дагестан.
Ст. 39 Закону Республіки Дагестан «Про статус і межі муніципальних утворень в Республіці Дагестан» наділяє статусом «муніципальна ділянка» муніципальне утворення «Бежтинська ділянка» у складі Цунтинського району.
Відповідно до Постанови Народних Зборів Республіки Дагестан від 26 вересня 2013 № 619-V «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій Республіки Дагестан» утворені села , , у складі Бежтинської сільради.
Населення
Населення — 7387 осіб.
Національний склад МУ «Бежтинська ділянка» за оцінкою на 1 січня 2009 року:
| Народ | Чисельність, чол. | Частка від усього населення,% |
|---|---|---|
| Аварці | 9783 | 100 % |
| * Бежтинці | 8280 | 84,6 % |
| * Гунзибці | 1040 | 10,6 % |
| * дідойці (цези) | 468 | 4,8 % |
| Усього | 9783 | 100,00 % |
Мови — бежтинська і гунзибська. Релігійна приналежність — мусульмани-суніти.
Адміністративний поділ
До складу дільниці входять 5 муніципальних утворень (жирним шрифтом виділено адміністративні центри):
- Село Бежта
- (села, , , , і )
- Село
- Село
- (села і )
Економіка
Муніципальне утворення «Бежтинська ділянка» є сільськогосподарським районом, за провідної ролі тваринництва.
Природно-кліматичні умови
Клімат Бежтинської ділянки — континентальний, який має свої особливості, зумовлені висотною зональністю. Середня температура в холодний період (листопад-березень) в долинах річок становить 0-(-2°С), в горах опускається до -8°С, середньомісячна температура холодного періоду -2,4°С. Абсолютний мінімум температур становить -33°С. Тривалість снігового покриву змінюється від 20-30 днів до 150 і більше днів на рік. На території району можливі заморозки протягом усього року. Глибина сезонного промерзання глинистих ґрунтів сягає 80 см. У теплий період (квітень-жовтень) температура змінюється від +12° до +20 °С, в долинах піднімається до +22 °С. Середньомісячна температура теплого періоду становить +12 °С. Абсолютний максимум температур досягає + 35 °С. Середньорічна температура становить + 4 °С. Середня тривалість періоду з температурою вище + 10 ° С в долині становить 140—180 днів, в субнівального поясі — менше 100 днів, на вершинах хребтів середні добові температури вище 10 °С не піднімаються. Тривалість сонячного сяйва збільшується з півдня на північ від 1600 до 1800 год. Середньорічна кількість опадів зростає від 600 мм на сході до 1000 мм на заході. Велика частина опадів випадає в теплий період, в холодний їх кількість не перевищує 100 мм. Середня річна швидкість вітру не перевищує 2-3 м/сек.
Рослинність і тваринний світ
Рослинність
Гірська частина Бежтинської ділянки — один із наймальовничіших куточків Дагестану. Вершини гір покриті льодовиками і вічними снігами, а схили — альпійськими і субальпійськими луками. Субальпійські луки відрізняються виключно пишною і різноманітною рослинністю з висотою травостою до 80-120 см.
Рослинність гірської Бежтінської ділянки відрізняється багатством і різноманітністю, що обумовлено складністю високогірного рельєфу, розходженням мікрокліматичних і ґрунтових умов зростання рослинних угруповань. Характер рослинності змінюється із заходу на схід від рослинності альпійських і субальпійських лугів до рослинності лісів. У невеликій кількості на північному сході розвинена рослинність плавнів.
До числа природних багатств ділянки слід віднести і її ліси, що складаються з таких порід дерев, як сосна, береза, осика, дуб, бук та ін. Ліси займають 37 % території ділянки. Найбільш значну площу широколисті і хвойні ліси займають в басейні річки Сімбіріс-хеві та її приток.
Тваринний світ
Тваринний світ Бежтинської ділянки також дуже різноманітний і представлений багатьма видами ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб. З копитних тут мешкають тур дагестанський, безоаровий козел, благородний олень, козуля, кабан, сарна, а також рись, ведмідь, борсук, куниця кам'яна, видра, лисиця, заєць-русак, білка, улар кавказький, тетерев кавказький, кеклик, сизий голуб, орел-бородань, беркут, гриф, стерв'ятник, білоголовий сип. З рептилій — гюрза, звичайна гадюка і вуж. У водоймах — озерна і струмкова форель, вусань.
Мінеральні джерела
На території Бежтинської ділянки зустрічається безліч дрібних і великих мінеральних джерел (солоні, содові — придатні в їжу і гарячі сірководневі, сірчані, бурозалізні — для лікувального купання).
Туризм
Поєднання гір, лісів і річкової мережі на території Бежтинської ділянки утворює унікальні ландшафти, які становлять потенціал для організації екологічного туризму (екотуризму).
На території району знаходиться Бежтинський республіканський зоологічний заказник.
Цікаві факти
З 12 населених пунктів, які адміністративно входять до складу Бежтинської ділянки, лише половина розташована безпосередньо на території ділянки в горах, решта ж перебувають на рівнині, на території Бабаюртівського району.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 18 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 18 березня 2015.
- Бежтинська ділянка. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 18 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 18 березня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezhtinska dilyanka municipalne utvorennya zi statusom municipalnoyi dilyanki v Respublici Dagestan Rosiya Roztashovana v pivdenno zahidnij girskij chastini Dagestanu u vitokah richki Simbiris hevi Hzanor i Zhekada na perevalnih hrebtah Velikogo Kavkazu na visoti 1500 3500 m nad rivnem morya Mezhuye z Cuntinskim i Tlyaratinskim rajonami respubliki Na zahodi mezhuye z Gruziyeyu Administrativno stvorenij yak chastina Cuntinskogo rajonu Administrativnij centr selo Bezhta Bezhtinska dilyanka Bezhtinskij uchastok Gerb Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Dagestan Utvorenij 1992 Naselennya 2014 7387 Plosha 575 km Gustota naselennya 17 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr selo Bezhta Kilkist silskih poselen 5 VladaIstoriyaBezhtinska dilyanka bula utvorena v 1992 roci i ye unikalnim yavishem v administrativnomu rozpodili yak Respubliki Dagestan tak i vsiyeyi Rosijskoyi Federaciyi Vhodzhennya Bezhtinskoyi dilyanki do skladu Cuntinskogo rajonu viznacheno Konstituciyeyu Respubliki Dagestan St 39 Zakonu Respubliki Dagestan Pro status i mezhi municipalnih utvoren v Respublici Dagestan nadilyaye statusom municipalna dilyanka municipalne utvorennya Bezhtinska dilyanka u skladi Cuntinskogo rajonu Vidpovidno do Postanovi Narodnih Zboriv Respubliki Dagestan vid 26 veresnya 2013 619 V Pro vnesennya zmin v administrativno teritorialnij ustrij Respubliki Dagestan utvoreni sela u skladi Bezhtinskoyi silradi NaselennyaNaselennya 7387 osib Nacionalnij sklad MU Bezhtinska dilyanka za ocinkoyu na 1 sichnya 2009 roku Narod Chiselnist chol Chastka vid usogo naselennya Avarci 9783 100 Bezhtinci 8280 84 6 Gunzibci 1040 10 6 didojci cezi 468 4 8 Usogo 9783 100 00 Movi bezhtinska i gunzibska Religijna prinalezhnist musulmani suniti Administrativnij podilDo skladu dilnici vhodyat 5 municipalnih utvoren zhirnim shriftom vidileno administrativni centri Selo Bezhta sela i Selo Selo sela i EkonomikaMunicipalne utvorennya Bezhtinska dilyanka ye silskogospodarskim rajonom za providnoyi roli tvarinnictva Prirodno klimatichni umoviKlimat Bezhtinskoyi dilyanki kontinentalnij yakij maye svoyi osoblivosti zumovleni visotnoyu zonalnistyu Serednya temperatura v holodnij period listopad berezen v dolinah richok stanovit 0 2 S v gorah opuskayetsya do 8 S serednomisyachna temperatura holodnogo periodu 2 4 S Absolyutnij minimum temperatur stanovit 33 S Trivalist snigovogo pokrivu zminyuyetsya vid 20 30 dniv do 150 i bilshe dniv na rik Na teritoriyi rajonu mozhlivi zamorozki protyagom usogo roku Glibina sezonnogo promerzannya glinistih gruntiv syagaye 80 sm U teplij period kviten zhovten temperatura zminyuyetsya vid 12 do 20 S v dolinah pidnimayetsya do 22 S Serednomisyachna temperatura teplogo periodu stanovit 12 S Absolyutnij maksimum temperatur dosyagaye 35 S Serednorichna temperatura stanovit 4 S Serednya trivalist periodu z temperaturoyu vishe 10 S v dolini stanovit 140 180 dniv v subnivalnogo poyasi menshe 100 dniv na vershinah hrebtiv seredni dobovi temperaturi vishe 10 S ne pidnimayutsya Trivalist sonyachnogo syajva zbilshuyetsya z pivdnya na pivnich vid 1600 do 1800 god Serednorichna kilkist opadiv zrostaye vid 600 mm na shodi do 1000 mm na zahodi Velika chastina opadiv vipadaye v teplij period v holodnij yih kilkist ne perevishuye 100 mm Serednya richna shvidkist vitru ne perevishuye 2 3 m sek Roslinnist i tvarinnij svitRoslinnist Girska chastina Bezhtinskoyi dilyanki odin iz najmalovnichishih kutochkiv Dagestanu Vershini gir pokriti lodovikami i vichnimi snigami a shili alpijskimi i subalpijskimi lukami Subalpijski luki vidriznyayutsya viklyuchno pishnoyu i riznomanitnoyu roslinnistyu z visotoyu travostoyu do 80 120 sm Roslinnist girskoyi Bezhtinskoyi dilyanki vidriznyayetsya bagatstvom i riznomanitnistyu sho obumovleno skladnistyu visokogirnogo relyefu rozhodzhennyam mikroklimatichnih i gruntovih umov zrostannya roslinnih ugrupovan Harakter roslinnosti zminyuyetsya iz zahodu na shid vid roslinnosti alpijskih i subalpijskih lugiv do roslinnosti lisiv U nevelikij kilkosti na pivnichnomu shodi rozvinena roslinnist plavniv Do chisla prirodnih bagatstv dilyanki slid vidnesti i yiyi lisi sho skladayutsya z takih porid derev yak sosna bereza osika dub buk ta in Lisi zajmayut 37 teritoriyi dilyanki Najbilsh znachnu ploshu shirokolisti i hvojni lisi zajmayut v basejni richki Simbiris hevi ta yiyi pritok Tvarinnij svit Tvarinnij svit Bezhtinskoyi dilyanki takozh duzhe riznomanitnij i predstavlenij bagatma vidami ssavciv ptahiv reptilij amfibij i rib Z kopitnih tut meshkayut tur dagestanskij bezoarovij kozel blagorodnij olen kozulya kaban sarna a takozh ris vedmid borsuk kunicya kam yana vidra lisicya zayec rusak bilka ular kavkazkij teterev kavkazkij keklik sizij golub orel borodan berkut grif sterv yatnik bilogolovij sip Z reptilij gyurza zvichajna gadyuka i vuzh U vodojmah ozerna i strumkova forel vusan Mineralni dzherelaNa teritoriyi Bezhtinskoyi dilyanki zustrichayetsya bezlich dribnih i velikih mineralnih dzherel soloni sodovi pridatni v yizhu i garyachi sirkovodnevi sirchani burozalizni dlya likuvalnogo kupannya TurizmPoyednannya gir lisiv i richkovoyi merezhi na teritoriyi Bezhtinskoyi dilyanki utvoryuye unikalni landshafti yaki stanovlyat potencial dlya organizaciyi ekologichnogo turizmu ekoturizmu Na teritoriyi rajonu znahoditsya Bezhtinskij respublikanskij zoologichnij zakaznik Cikavi faktiZ 12 naselenih punktiv yaki administrativno vhodyat do skladu Bezhtinskoyi dilyanki lishe polovina roztashovana bezposeredno na teritoriyi dilyanki v gorah reshta zh perebuvayut na rivnini na teritoriyi Babayurtivskogo rajonu Primitki Arhiv originalu za 15 kvitnya 2009 Procitovano 18 bereznya 2015 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 18 bereznya 2015 Bezhtinska dilyanka Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 18 bereznya 2015 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2014 Procitovano 18 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 travnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2015