Цві клівці Перші село в Україні у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмельницької

Цві́клівці Перші — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Цвіклівці Перші
Цвиклівці Перші з оглядового майданчика в с.Устя Цвиклівці Перші з оглядового майданчика в с.Устя
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Жванецька сільська громада
Основні дані
Засноване	1406
Населення	350
Площа	1,626 км²
Густота населення	301,35 осіб/км²
Поштовий індекс	32378
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°34′33″ пн. ш. 26°37′35″ сх. д. / 48.57583° пн. ш. 26.62639° сх. д. / 48.57583; 26.62639Координати: 48°34′33″ пн. ш. 26°37′35″ сх. д. / 48.57583° пн. ш. 26.62639° сх. д. / 48.57583; 26.62639
Водойми	річки Дністер та Смотрич, долиною тече маленький потічок


Місцева влада
Адреса ради	32366, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Руда
Карта
Цвіклівці Перші
Цвіклівці Перші
Мапа

Цвіклівці Перші у Вікісховищі

Назва

Назву поселення мовознавці виводять від флороксеми «цвікла», а науковці пов'язують з найменуванням предків «Цвікло» — Цвіклівці. Друга частка сучасної назви села є диференційованим числівником доповненим в 1987 році після його роз'єднання.

Географія

Подільське село Цвіклівці Перші розкинулося на правому березі річки Смотрич, за 21 кілометр від Кам'янця-Подільського та за 8 кілометрів від автошляху національного значення Н03. Селом тече потік Безіменний, який на сході села впадає в Смотрич.

Клімат

Цвіклівці Перші знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

Докладніше: Цвіклівці

Поблизу села на малодоступному останці берега річки Смотрич виявлено трипільське поселення, в урочищі «Гряда» відкрито напівземлянку з двома вогнищами, вісім ям різного призначення. Зафіксовано сліди поселення скіфського часу, два черняхівських поселення: в урочищі «Бесаги» та урочищі «Оботуха». В урочищі «Щовб» зібрано фрагменти давньоруської кераміки, знайдено римську монету.

Перша писемна згадка про село датується XV століттям, а саме 1441 році.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

У 1959 році селі знайдено Цвіклівецький скарб прикрас: мідні пластинчасті браслети, мідні, кістяні та вапнякові намиста та пронизки, усього 822 вироби.

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Цвіклівці Перші затоплено в долині річки Смотрич, неподалік від її впадини у Дністер. А саме село надалі розділене на дві частини.

4 березня 1987 року виконавчий комітет обласної ради народних депутатів ухвалив у Кам'янець-Подільському районі частину села Цвіклівці, розташовану на лівому березі річки Смотрич, іменувати як село Цвіклівці Другі та підпорядкував його Устянській сільській раді, а частину села на правому березі річки — як село Цвіклівці Перші та залишив його в підпорядкуванні Рудської сільської ради.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

2 квітня 2023 року парафіяни церкви Святого великомученика Георгія Побідоносця села Цвіклівці Перші на загальних зборах вирішили долучилися до канонічної Православної Церкви України (ПЦУ).

Населення

Населення становить 350 осіб станом на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Релігія

Церква Святого великомученика Георгія Побідоносця (ПЦУ)

Туризм

Село є популярним місцем для відпочинку серед місцевого населення, працює декілька екосадиб. Поряд з поселенням знаходиться геологічна пам'ятка природи місцевого значення — розріз конилівської світи площею 4,0 га. Також біля села знаходиться Устянський заказник та оглядовий майданчик Гирло.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея

В'їзд у село
Свято-Георгіївська церква
Будинок культури
Школа
Краєвид села
Краєвид села

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.

Посилання

Примітки

ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
Дві громади на Кам’янеччині перейшли з моспатріархату до ПЦУ.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11

[2] Дві громади на Кам’янеччині перейшли з моспатріархату до ПЦУ.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()