Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крип якевич Іва н Петро вич Крип яке вич Крипякевич псевдоніми Холмськ

Холмський Іван

Холмський Іван
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крип'якевич.

Іва́н Петро́вич Крип'яке́вич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К.; 25 червня 1886, Львів — 21 квітня 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Автор великої кількості наукових досліджень про українську козацьку державність та Богдана Хмельницького, низки підручників з історії України. Діяч НТШ.

Іван Петрович Крип'якевич
image
Іван Крип'якевич
Іван Крип'якевич
Народився25 червня 1886(1886-06-25)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер21 квітня 1967(1967-04-21) (80 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країнаimage Австро-Угорщина
image ЗУНР
image УНР
image Польська Республіка
image Українська держава
image СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, редактор, педагог
Alma materЛьвівський університет
Галузьісторія[2] і редагування[2]
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникМ.С. Грушевський
Відомі учніСливка Юрій Юрійович
ЧленствоНАН України
Наукове товариство імені Шевченка
БатькоКрип'якевич Петро Франц
Брати, сестриКрип'якевич Лев
ДітиКрип'якевич Петро-Богдан Іванович
Крип'якевич Роман Іванович
Нагороди
image
image Роботи у Вікіджерелах
image Крип'якевич Іван Петрович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 25 червня 1886 року у Львові у сім'ї священика УГКЦ о. Петра Франца Крип'якевича. Отець-доктор (теології) Петро Крип'якевич народився 1857 року, висвячений 1885, був адміністратором парафії святих Петра і Павла у Львові (1887-91), у Гнилицях поблизу Збаража, в 1895—1914 роках професором гімназії у Львові.

Спочатку навчали вдома батьки, потім вчителі. Перебуваючи в Гнилицях у дитинстві, навчився від сільських дітей, головно сина диякона Якова Зайця, руської мови, писати і читати у вчителя, диякона Дмитра Пічута. Вдома з братом розмовляли польською. У 1896—1904 роках навчався в гімназії з польською мовою викладання. Єдиний предмет українською — уроки греко-католицької релігії — викладав батько. Також батько вів у сина надобов'язкові уроки української мови (2 год), одним з вчителів був Станіслав Людкевич.

У 1904—1909 роках навчався на філософському факультеті Львівського університету. В студентські роки брав активну участь у боротьбі за український університет, стояв на поміркованих позиціях, займався культурно-освітньою діяльністю. Зокрема, брав участь у протесті 23 січня 1907 року після провокації секретаря вишу Алоїза Віняжа, після прибуття поліції був затриманий, склали протокол, відпустили. 1 лютого за вказівкою намісника Анджея Потоцького був ув'язнений зі звинуваченням у порушенні громадського спокою (спочатку інкримінували тероризм). Голодував 4 доби разом з іншими на знак протесту. Після значного резонансу в Західній Європі уряд розпорядився випустити на волю.

Від 1905 року почав друкувати свої наукові статті у періодичному виданні Наукового Товариства імені Тараса Шевченка — «Записки НТШ» (з 1934 — редактор). 1908 року організував , тісно співпрацював з «Просвітою». Наукову діяльність розпочав під керівництвом Михайла Грушевського, став одним з найвидатніших його учнів.

За його спогадами, вплив на формування його особистості мали Осип Назарук (найбільший), Богдан Бачинський. Василь Панейко — на першому місці серед знайомих, листувався з Мироном Кордубою.

Педагогічну діяльність розпочав у приватній Рогатинській гімназії імені Володимира Великого у 1909 році, куди його запросили парох о. Кудрик (старший) та її директор Михайло Галущинський.

У 1910 році працював професором новоутвореної у Буську.

1911 року захистив докторську дисертацію та тему «Козаччина і Баторієві вольності», і незабаром був обраний дійсним членом НТШ. Викладав історію в Академічній гімназії у Львові (1912—1914), згодом — в гімназіях Рогатина і Жовкви. Багато співпрацював в українських періодичних виданнях, що видавалися в Західній Україні — «Письма з Просвіти», «Молода Україна», «Літературно-Науковий Вісник» та багатьох ін., редагував журнал «Дзвіночок» (1911—1914) та «Ілюстрована Україна» (1913—1914). Із початком першої світової війни (від мобілізації вчений був звільнений через поганий зір) українські школи було закрито й доводилося перебиватись випадковими журналістськими заробітками.

У 1918—1919 роках — приват-доцент Кам'янець-Подільського державного українського університету, але хвороба на тиф так і не дала змоги зайняти цю посаду. В міжвоєнний період плідно займався науково-педагогічною роботою.

У 1921—1924 роках — професор Львівського (таємного) Українського Університету (секретар сенату університету), у 1934—39 роках викладав історію України в Богословській Академії у Львові (нині Український католицький університет (УКУ)), тісно співпрацював з Науковим Товариством імені Тараса Шевченка (від 1920-го був секретарем історичної секції, 1924 редагував «Записки НТШ», від 1934 — голова історичної секції).

У 1920—1930-х роках вів широку національно-громадську роботу. У 1921—22 роках працював у Комітеті охорони військових могил, який займався пошуком і впорядкуванням українських стрілецьких могил у Галичині, в 1923—1925 брав участь у роботі , співпрацював з журналом «Політика» (1925—1926). Від жовтня 1939 року Крип'якевич — завідувач кафедри історії України, професор (від 1941 року) Львівського державного університету імені Івана Франка.

У роки нацистської окупації працював редактором наукових видань «Українського видавництва» у Львові.

У повоєнний час був звинувачений в «українському буржуазному націоналізмі» і зазнав переслідувань. 1946 року Іван Крип'якевич разом із частиною львівських науковців депортований до Києва. Деякий час займав посаду старшого наукового співробітника Інституту історії України АН УРСР.

У травні 1948 року дістав можливість повернутися до Львова. 1951 року очолив відділ Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, у 1953—1962 роках — директор цього інституту (нині — Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України). 18 листопада 1958 року обраний дійсним членом АН УРСР. У жовтні 1961 року професор Крип'якевич указом Президії ВР УРСР удостоєний почесного звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР.

Помер 21 квітня 1967 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 59). Пам'ятник на могилі, стелу з постаттю староруського воїна зі щитом у стилізованій брамі міста, створили скульптор Теодозія Бриж та архітектор Лариса Скорик.

Сім'я

Був одружений з Марією Осипівною Сидорович (1887—1967), рідною сестрою мистецтвознавиці Савини Сидорович. У подружжя Крип'якевичів народилося двоє синів — Петро-Богдан та Роман.

Вшанування пам'яті

image
Пам'ятна таблиця І. Крип'якевичу
(вул. Острозького, 7)

На честь Івана Крип'якевича названо вулиці у багатьох містах і селах України, зокрема, у Львові, Винниках, Володимирі, Калуші, Кам'янці-Подільському, Костополі, Пустомитах, Стрию, а також провулок у Первомайську, Миколаївської області.

У січні 1993 року Інститут суспільних наук АН УРСР, який Іван Крип'якевич очолював у 1953—1962 роках перейменований на Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України з увічненням у назві інституту прізвища видатного українського історика.

На фасаді будинку, що на вулиці Острозького, 7 у Львові встановлено пам'ятну таблицю з написом: «І. Крип'якевич, український історик, академік Академії наук України жив у цьому будинку в 1944—1967 роках».

21 квітня 2017 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника відкрили меморіальний музей пам'яті Івана Крип'якевича.

Праці

Під псевдонімом «Іва́н Хо́лмський» синтетичний виклад історії України (доведений до 1914 року), переданий «Українському Видавництву» і виданий 1949 року в Мюнхені накладом Наукового Товариства ім. Шевченка (серія «Бібліотека Українознавства», ч. 2):

  • Холмський І. Iсторiя України. — Мюнхен : Українське Видавництво, 1949. — 364 с.

Найважливіші історичні праці Крип'якевича присвячені періоду козаччини і Хмельниччини — «Матеріали до історії української козаччини» (1914), «Студії над державою Б. Хмельницького» (1925—1931), «Богдан Хмельницький» (1954) та інші.

Крип'якевич — автор багатьох праць з історіографії («Українська історіографія», 1923); археології, сфрагістики, історії культури («Історія української культури», 1937); численних науково-популярних нарисів з історії України: «Історія України [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]» (1920), «Велика історія України» (1935), «» (ч. ІІ з «Історії українського війська», 1936); та підручників «Оповідання з історії України», «Коротка історія України для початкових шкіл» (1918), «Огляд історії України: Repetitorium для вищих класів середніх шкіл та вчительських курсів [ 14 травня 2015 у Wayback Machine.]» (1919), «Історичні проходи по Львові [ 28 квітня 2007 у Wayback Machine.]» (1932, перевидання 1991 р.) та інші.

Вибрані праці

  • Матеріали до історії української козаччини, т 1. Документи по рік 1631. W: Жерела до історії України-Руси, т. 8 [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Львів, 1908 (редактор і автор статті Козаччина і Баторієві вольності);
  • Студії над державою Богдана Хмельницького. — ЗНТШ, 1913, т. 117–118 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]; 1925, т. 138–140 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.] (І. Рада. II. Генеральна старшина); 1926, т. 144–145 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]; 1927, т. 147 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]; 1931, т. 151 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.];
  • Львівська Русь в першій половині XVI століття. — ЗНТШ, 1907. т. 78 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Археографічні праці Миколи Костомарова. — ЗНТШ, 1918. т. 126—127 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.] і окремі вид.;
  • Український державний скарб за Богдана Хмельницького. — ЗНТШ, 1920. т. 130 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  • Ставропігійська літографія в рр. 1847—1854, т. 1. — Львів, 1921.
  • Історія козаччини [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]. (2-ге вид. — 1934). — Львів, 1922.
  • До історії Українського Державного архіву в XVII ст. — ЗНТШ, 1924, т. 134–135 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  • Мемуари українців XIII—XVII ст. № 9–10. — Львів, 1924.
  • Нарис історії українського ловецтва до кінця XVIII в. [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — Львів, 1925.
  • Середньовічні монастирі в Галичині. «Записки Чину святого Василя Великого». Вип. 1—2. 1926.
  • Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол у Туреччині 1670-х рр. — Кн. 6 (31). — «Україна», 1928.
  • Коротка історія Зборова до початку XIX в. — Львів, 1929.
  • 3 пограничної українсько-московської переписки 1649—1651 р. — ЗНТШ, 1929, т. 150 [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  • З історії Гуцульщини. — Львів, 1929; Історичні проходи по Львові. — Львів, 1932; 1991; 2007.
  • Історія українського війська. [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Львів, 1936; — Вінніпег, 1953; Львів.
  • Князь Ярослав Осмомисл (1158—1187). — Львів, 1937.
  • Історія української колонізації, т. 1. — Львів, 1938.
  • Зв'язки Західної України з Росією до середини XVII ст.: Нариси. — К., 1953.
  • Богдан Хмельницький. К., 1954 (2-ге вид. — Львів, 1990) [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.].
  • Львів княжих часів. В кн.: Нариси історії Львова. — Львів, 1956.
  • Бібліографія історії України в дожовтневий період. № 5. — «УІЖ», 1958.
  • Стан і завдання української сфрагістики. № 1. — «УІЖ», 1959.
  • Документи Богдана Хмельницького (1648—1657) [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — К., 1961 (співупорядник).
  • З історії Гуцульщини / др. Іван Крипякевич. — Львів: Неділя, 1929. — 38 с. — (Наш рідний край: Історико-краєзнавча книгозбірня ; Рік 1, ч. 4). [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Княжий город Галич / написав І. Крипякевич. — Львів: Накладом т-ва «Просвіта» у Львові, 1923. — 15, 1 с. — (Історична бібліотека П«росвіти» ; ч. 2). [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Львів: його минувшина й теперішність / написав Іван Крипякевич. — Львів: Накладом тов. «Львів. Русь», 1910. — 64 с. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772 р.). — К., 1962.
  • image Літописи XVI—XVIII ст. в Галичині // Історичні джерела та їх використання. — 1964. — № 1. — С. 63—80.
  • Адміністративний поділ України 1648—1654, вип. 2.  — К., 1966.
  • До питання про національну самосвідомість українського народу наприкінці XVI — на початку XVII ст. № 12. — «УІЖ», 1966.
  • Нарис методики історичних досліджень. № 2—4, 7—10. — «УІЖ», 1967.
  • До питання про герб Львова // Архіви України. № 1. — К., 1968.
  • Галицько-Волинське князівство [ 6 травня 2015 у Wayback Machine.]. — К., 1984; Львів, 1999.
  • Історико-філософічна секція НТШ під керівництвом М. Грушевського у 1894—1913 рр. [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Т. 222. — ЗНТШ, 1991.
  • Історія України [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] / Відп. редактори Ф. П. Шевченко, Б. 3. Якимович — Львів: Світ, 1990.
  • Полуднева Україна в часи Хмельниччини [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]. «Український археографічний збірник». Вип. 2. — К., 1993.
  • Львівська Русь у першій половині XVI ст.: Дослідження і матеріали [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.]. — Львів, 1994 (Львівські історичні праці, Джерела. вил. 2). Зміст: Львівська Русь у першій половині XVI століття (репринт видання 1907 р.), матеріали до історії Львівської Русі (1460—1550).
  • Універсали Богдана Хмельницького. 1648—1657 / Національна академія наук України, Інститут історії України; упорядники І. Крип'якевич, І. Бутич; редакційна колегія В. Смолій та ін. — Київ : Альтернативи, 1998. — 383 с. — (Матеріали до українського дипломатарію. Серія 1 «Універсали українських гетьманів») — ..
  • Іван Федорович — перший український друкар: в пам'ять 350-ліття появи першої української друкованої книжки у Львові / написав Іван Крипякевич. – Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1924. — 7 с. — (Історична бібліотека «Просвіти» ; ч. 6).

Див. також

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 327. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Dmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944) // Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 p. — P. 226. — . (англ.)
  4. Нінель Клименко. Іван Крип'якевич як особистість і науковець… — С. 97-98.
  5. Там само. — С. 108.
  6. Нінель Клименко Штрихи до педагогічної діяльності академіка І. П. Крип'якевича… — С. 65.
  7. Крип’якевич, Р. І. (2016). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. № 28. с. 545—548. ISSN 2223-1196. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  8. / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
  9. В. О. Жадько Український Некрополь. — Київ, 2005. — С. 211. — .
  10. Вітер в долонях, 2017.
  11. Петегирич В. М. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 500. — .
  12. Мельник І., Масик Р. Личаківською до Винників // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 145. — .
  13. Галина Терещук (21 квітня 2017). У Львові відкриють меморіальні кімнати пам'яті історика Крип'якевича. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 6 травня 2023.
  14. Ніна Поліщук (24 квітня 2017). У Львові відкрили музей відомого історика Івана Крип'якевича. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 7 травня 2023.
  15. Один із стержнів української історичної науки – Іван Крип’якевич - lvivski.info (укр.). 2 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.

Джерела


Посилання

  • Крип'якевич Іван Петрович [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
  • Крип'якевич Іван [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 766. — 1000 екз.
  • Задорожний В. Є. Іван Крип'якевич — історик України (До 115-річчя від дня народження) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». — С. 91—95. [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Заболотна І. Історіографія життя та наукової спадщини І.П.Крип'якевича // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 17. — С. 201—217. [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krip yakevich Iva n Petro vich Krip yake vich Kripyakevich psevdonimi Holmskij Ivan I K 25 chervnya 1886 Lviv 21 kvitnya 1967 tam samo ukrayinskij istorik akademik AN URSR profesor Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka direktor Institutu suspilnih nauk AN URSR Avtor velikoyi kilkosti naukovih doslidzhen pro ukrayinsku kozacku derzhavnist ta Bogdana Hmelnickogo nizki pidruchnikiv z istoriyi Ukrayini Diyach NTSh Ivan Petrovich Krip yakevichIvan Krip yakevich Ivan Krip yakevichNarodivsya25 chervnya 1886 1886 06 25 Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomer21 kvitnya 1967 1967 04 21 80 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Krayina Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska Respublika Ukrayinska derzhava SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnististorik redaktor pedagogAlma materLvivskij universitetGaluzistoriya 2 i redaguvannya 2 ZakladLNU im I FrankaNaukovij stupinprofesorNaukovij kerivnikM S GrushevskijVidomi uchniSlivka Yurij YurijovichChlenstvoNAN Ukrayini Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaBatkoKrip yakevich Petro FrancBrati sestriKrip yakevich LevDitiKrip yakevich Petro Bogdan Ivanovich Krip yakevich Roman IvanovichNagorodiRoboti u Vikidzherelah Krip yakevich Ivan Petrovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 25 chervnya 1886 roku u Lvovi u sim yi svyashenika UGKC o Petra Franca Krip yakevicha Otec doktor teologiyi Petro Krip yakevich narodivsya 1857 roku visvyachenij 1885 buv administratorom parafiyi svyatih Petra i Pavla u Lvovi 1887 91 u Gnilicyah poblizu Zbarazha v 1895 1914 rokah profesorom gimnaziyi u Lvovi Spochatku navchali vdoma batki potim vchiteli Perebuvayuchi v Gnilicyah u ditinstvi navchivsya vid silskih ditej golovno sina diyakona Yakova Zajcya ruskoyi movi pisati i chitati u vchitelya diyakona Dmitra Pichuta Vdoma z bratom rozmovlyali polskoyu U 1896 1904 rokah navchavsya v gimnaziyi z polskoyu movoyu vikladannya Yedinij predmet ukrayinskoyu uroki greko katolickoyi religiyi vikladav batko Takozh batko viv u sina nadobov yazkovi uroki ukrayinskoyi movi 2 god odnim z vchiteliv buv Stanislav Lyudkevich U 1904 1909 rokah navchavsya na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu V studentski roki brav aktivnu uchast u borotbi za ukrayinskij universitet stoyav na pomirkovanih poziciyah zajmavsya kulturno osvitnoyu diyalnistyu Zokrema brav uchast u protesti 23 sichnya 1907 roku pislya provokaciyi sekretarya vishu Aloyiza Vinyazha pislya pributtya policiyi buv zatrimanij sklali protokol vidpustili 1 lyutogo za vkazivkoyu namisnika Andzheya Potockogo buv uv yaznenij zi zvinuvachennyam u porushenni gromadskogo spokoyu spochatku inkriminuvali terorizm Goloduvav 4 dobi razom z inshimi na znak protestu Pislya znachnogo rezonansu v Zahidnij Yevropi uryad rozporyadivsya vipustiti na volyu Vid 1905 roku pochav drukuvati svoyi naukovi statti u periodichnomu vidanni Naukovogo Tovaristva imeni Tarasa Shevchenka Zapiski NTSh z 1934 redaktor 1908 roku organizuvav tisno spivpracyuvav z Prosvitoyu Naukovu diyalnist rozpochav pid kerivnictvom Mihajla Grushevskogo stav odnim z najvidatnishih jogo uchniv Za jogo spogadami vpliv na formuvannya jogo osobistosti mali Osip Nazaruk najbilshij Bogdan Bachinskij Vasil Panejko na pershomu misci sered znajomih listuvavsya z Mironom Korduboyu Pedagogichnu diyalnist rozpochav u privatnij Rogatinskij gimnaziyi imeni Volodimira Velikogo u 1909 roci kudi jogo zaprosili paroh o Kudrik starshij ta yiyi direktor Mihajlo Galushinskij U 1910 roci pracyuvav profesorom novoutvorenoyi u Busku 1911 roku zahistiv doktorsku disertaciyu ta temu Kozachchina i Batoriyevi volnosti i nezabarom buv obranij dijsnim chlenom NTSh Vikladav istoriyu v Akademichnij gimnaziyi u Lvovi 1912 1914 zgodom v gimnaziyah Rogatina i Zhovkvi Bagato spivpracyuvav v ukrayinskih periodichnih vidannyah sho vidavalisya v Zahidnij Ukrayini Pisma z Prosviti Moloda Ukrayina Literaturno Naukovij Visnik ta bagatoh in redaguvav zhurnal Dzvinochok 1911 1914 ta Ilyustrovana Ukrayina 1913 1914 Iz pochatkom pershoyi svitovoyi vijni vid mobilizaciyi vchenij buv zvilnenij cherez poganij zir ukrayinski shkoli bulo zakrito j dovodilosya perebivatis vipadkovimi zhurnalistskimi zarobitkami U 1918 1919 rokah privat docent Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu ale hvoroba na tif tak i ne dala zmogi zajnyati cyu posadu V mizhvoyennij period plidno zajmavsya naukovo pedagogichnoyu robotoyu U 1921 1924 rokah profesor Lvivskogo tayemnogo Ukrayinskogo Universitetu sekretar senatu universitetu u 1934 39 rokah vikladav istoriyu Ukrayini v Bogoslovskij Akademiyi u Lvovi nini Ukrayinskij katolickij universitet UKU tisno spivpracyuvav z Naukovim Tovaristvom imeni Tarasa Shevchenka vid 1920 go buv sekretarem istorichnoyi sekciyi 1924 redaguvav Zapiski NTSh vid 1934 golova istorichnoyi sekciyi U 1920 1930 h rokah viv shiroku nacionalno gromadsku robotu U 1921 22 rokah pracyuvav u Komiteti ohoroni vijskovih mogil yakij zajmavsya poshukom i vporyadkuvannyam ukrayinskih strileckih mogil u Galichini v 1923 1925 brav uchast u roboti turistichno krayeznavchogo tovaristva Plaj spivpracyuvav z zhurnalom Politika 1925 1926 Vid zhovtnya 1939 roku Krip yakevich zaviduvach kafedri istoriyi Ukrayini profesor vid 1941 roku Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka U roki nacistskoyi okupaciyi pracyuvav redaktorom naukovih vidan Ukrayinskogo vidavnictva u Lvovi U povoyennij chas buv zvinuvachenij v ukrayinskomu burzhuaznomu nacionalizmi i zaznav peresliduvan 1946 roku Ivan Krip yakevich razom iz chastinoyu lvivskih naukovciv deportovanij do Kiyeva Deyakij chas zajmav posadu starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR U travni 1948 roku distav mozhlivist povernutisya do Lvova 1951 roku ocholiv viddil Institutu suspilnih nauk AN URSR u Lvovi u 1953 1962 rokah direktor cogo institutu nini Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini 18 listopada 1958 roku obranij dijsnim chlenom AN URSR U zhovtni 1961 roku profesor Krip yakevich ukazom Prezidiyi VR URSR udostoyenij pochesnogo zvannya zasluzhenogo diyacha nauki i tehniki URSR Pomer 21 kvitnya 1967 roku u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 59 Pam yatnik na mogili stelu z postattyu staroruskogo voyina zi shitom u stilizovanij brami mista stvorili skulptor Teodoziya Brizh ta arhitektor Larisa Skorik Sim ya Buv odruzhenij z Mariyeyu Osipivnoyu Sidorovich 1887 1967 ridnoyu sestroyu mistectvoznavici Savini Sidorovich U podruzhzhya Krip yakevichiv narodilosya dvoye siniv Petro Bogdan ta Roman Vshanuvannya pam yati Pam yatna tablicya I Krip yakevichu vul Ostrozkogo 7 Na chest Ivana Krip yakevicha nazvano vulici u bagatoh mistah i selah Ukrayini zokrema u Lvovi Vinnikah Volodimiri Kalushi Kam yanci Podilskomu Kostopoli Pustomitah Striyu a takozh provulok u Pervomajsku Mikolayivskoyi oblasti U sichni 1993 roku Institut suspilnih nauk AN URSR yakij Ivan Krip yakevich ocholyuvav u 1953 1962 rokah perejmenovanij na Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini z uvichnennyam u nazvi institutu prizvisha vidatnogo ukrayinskogo istorika Na fasadi budinku sho na vulici Ostrozkogo 7 u Lvovi vstanovleno pam yatnu tablicyu z napisom I Krip yakevich ukrayinskij istorik akademik Akademiyi nauk Ukrayini zhiv u comu budinku v 1944 1967 rokah 21 kvitnya 2017 roku u Lvivskij nacionalnij naukovij biblioteci Ukrayini imeni Vasilya Stefanika vidkrili memorialnij muzej pam yati Ivana Krip yakevicha PraciPid psevdonimom Iva n Ho lmskij sintetichnij viklad istoriyi Ukrayini dovedenij do 1914 roku peredanij Ukrayinskomu Vidavnictvu i vidanij 1949 roku v Myunheni nakladom Naukovogo Tovaristva im Shevchenka seriya Biblioteka Ukrayinoznavstva ch 2 Holmskij I Istoriya Ukrayini Myunhen Ukrayinske Vidavnictvo 1949 364 s Najvazhlivishi istorichni praci Krip yakevicha prisvyacheni periodu kozachchini i Hmelnichchini Materiali do istoriyi ukrayinskoyi kozachchini 1914 Studiyi nad derzhavoyu B Hmelnickogo 1925 1931 Bogdan Hmelnickij 1954 ta inshi Krip yakevich avtor bagatoh prac z istoriografiyi Ukrayinska istoriografiya 1923 arheologiyi sfragistiki istoriyi kulturi Istoriya ukrayinskoyi kulturi 1937 chislennih naukovo populyarnih narisiv z istoriyi Ukrayini Istoriya Ukrayini 13 grudnya 2014 u Wayback Machine 1920 Velika istoriya Ukrayini 1935 ch II z Istoriyi ukrayinskogo vijska 1936 ta pidruchnikiv Opovidannya z istoriyi Ukrayini Korotka istoriya Ukrayini dlya pochatkovih shkil 1918 Oglyad istoriyi Ukrayini Repetitorium dlya vishih klasiv serednih shkil ta vchitelskih kursiv 14 travnya 2015 u Wayback Machine 1919 Istorichni prohodi po Lvovi 28 kvitnya 2007 u Wayback Machine 1932 perevidannya 1991 r ta inshi Vibrani praci Materiali do istoriyi ukrayinskoyi kozachchini t 1 Dokumenti po rik 1631 W Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t 8 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lviv 1908 redaktor i avtor statti Kozachchina i Batoriyevi volnosti Studiyi nad derzhavoyu Bogdana Hmelnickogo ZNTSh 1913 t 117 118 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine 1925 t 138 140 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine I Rada II Generalna starshina 1926 t 144 145 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine 1927 t 147 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine 1931 t 151 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lvivska Rus v pershij polovini XVI stolittya ZNTSh 1907 t 78 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Arheografichni praci Mikoli Kostomarova ZNTSh 1918 t 126 127 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine i okremi vid Ukrayinskij derzhavnij skarb za Bogdana Hmelnickogo ZNTSh 1920 t 130 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Stavropigijska litografiya v rr 1847 1854 t 1 Lviv 1921 Istoriya kozachchini 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine 2 ge vid 1934 Lviv 1922 Do istoriyi Ukrayinskogo Derzhavnogo arhivu v XVII st ZNTSh 1924 t 134 135 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Memuari ukrayinciv XIII XVII st 9 10 Lviv 1924 Naris istoriyi ukrayinskogo lovectva do kincya XVIII v 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lviv 1925 Serednovichni monastiri v Galichini Zapiski Chinu svyatogo Vasilya Velikogo Vip 1 2 1926 Ostafij Astamatij Ostamatenko ukrayinskij posol u Turechchini 1670 h rr Kn 6 31 Ukrayina 1928 Korotka istoriya Zborova do pochatku XIX v Lviv 1929 3 pogranichnoyi ukrayinsko moskovskoyi perepiski 1649 1651 r ZNTSh 1929 t 150 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Z istoriyi Guculshini Lviv 1929 Istorichni prohodi po Lvovi Lviv 1932 1991 2007 Istoriya ukrayinskogo vijska 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lviv 1936 Vinnipeg 1953 Lviv Knyaz Yaroslav Osmomisl 1158 1187 Lviv 1937 Istoriya ukrayinskoyi kolonizaciyi t 1 Lviv 1938 Zv yazki Zahidnoyi Ukrayini z Rosiyeyu do seredini XVII st Narisi K 1953 Bogdan Hmelnickij K 1954 2 ge vid Lviv 1990 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lviv knyazhih chasiv V kn Narisi istoriyi Lvova Lviv 1956 Bibliografiya istoriyi Ukrayini v dozhovtnevij period 5 UIZh 1958 Stan i zavdannya ukrayinskoyi sfragistiki 1 UIZh 1959 Dokumenti Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine K 1961 spivuporyadnik Z istoriyi Guculshini dr Ivan Kripyakevich Lviv Nedilya 1929 38 s Nash ridnij kraj Istoriko krayeznavcha knigozbirnya Rik 1 ch 4 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Knyazhij gorod Galich napisav I Kripyakevich Lviv Nakladom t va Prosvita u Lvovi 1923 15 1 s Istorichna biblioteka P rosviti ch 2 7 chervnya 2019 u Wayback Machine Lviv jogo minuvshina j teperishnist napisav Ivan Kripyakevich Lviv Nakladom tov Lviv Rus 1910 64 s 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Dzherela z istoriyi Galichini periodu feodalizmu do 1772 r K 1962 Litopisi XVI XVIII st v Galichini Istorichni dzherela ta yih vikoristannya 1964 1 S 63 80 Administrativnij podil Ukrayini 1648 1654 vip 2 K 1966 Do pitannya pro nacionalnu samosvidomist ukrayinskogo narodu naprikinci XVI na pochatku XVII st 12 UIZh 1966 Naris metodiki istorichnih doslidzhen 2 4 7 10 UIZh 1967 Do pitannya pro gerb Lvova Arhivi Ukrayini 1 K 1968 Galicko Volinske knyazivstvo 6 travnya 2015 u Wayback Machine K 1984 Lviv 1999 Istoriko filosofichna sekciya NTSh pid kerivnictvom M Grushevskogo u 1894 1913 rr 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine T 222 ZNTSh 1991 Istoriya Ukrayini 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine Vidp redaktori F P Shevchenko B 3 Yakimovich Lviv Svit 1990 Poludneva Ukrayina v chasi Hmelnichchini 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Vip 2 K 1993 Lvivska Rus u pershij polovini XVI st Doslidzhennya i materiali 5 sichnya 2016 u Wayback Machine Lviv 1994 Lvivski istorichni praci Dzherela vil 2 Zmist Lvivska Rus u pershij polovini XVI stolittya reprint vidannya 1907 r materiali do istoriyi Lvivskoyi Rusi 1460 1550 Universali Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini uporyadniki I Krip yakevich I Butich redakcijna kolegiya V Smolij ta in Kiyiv Alternativi 1998 383 s Materiali do ukrayinskogo diplomatariyu Seriya 1 Universali ukrayinskih getmaniv ISBN 966 7217 53 1 Ivan Fedorovich pershij ukrayinskij drukar v pam yat 350 littya poyavi pershoyi ukrayinskoyi drukovanoyi knizhki u Lvovi napisav Ivan Kripyakevich Lviv Nakladom T va Prosvita 1924 7 s Istorichna biblioteka Prosviti ch 6 Div takozhInstitut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini Praci I Krip yakevicha v elektronnij biblioteci Chtivo Bibliografiya istoriyi Ukrayini Ivan Petrovich Krip yakevich bibliografichnij pokazhchik sklad O D Kizlik vidp red M K Ivasyuta Ministerstvo kulturi Ukrayinskoyi RSR Lvivska derzhavna naukova biblioteka Lvivskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Institut suspilnih nauk AN URSR Lviv b v 1966 78 s PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 327 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Dmytro Blazejowskyj Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 Kyiv Publishing house KM Akademia 2004 570 p P 226 ISBN 966 518 225 0 angl Ninel Klimenko Ivan Krip yakevich yak osobistist i naukovec S 97 98 Tam samo S 108 Ninel Klimenko Shtrihi do pedagogichnoyi diyalnosti akademika I P Krip yakevicha S 65 Krip yakevich R I 2016 Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 28 s 545 548 ISSN 2223 1196 Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 V O Zhadko Ukrayinskij Nekropol Kiyiv 2005 S 211 ISBN 966 8567 01 3 Viter v dolonyah 2017 Petegirich V M Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 500 ISBN 966 00 0610 1 Melnik I Masik R Lichakivskoyu do Vinnikiv Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 145 ISBN 978 617 629 077 3 Galina Tereshuk 21 kvitnya 2017 U Lvovi vidkriyut memorialni kimnati pam yati istorika Krip yakevicha radiosvoboda org Radio Svoboda originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 6 travnya 2023 Nina Polishuk 24 kvitnya 2017 U Lvovi vidkrili muzej vidomogo istorika Ivana Krip yakevicha risu ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 7 travnya 2023 Odin iz sterzhniv ukrayinskoyi istorichnoyi nauki Ivan Krip yakevich lvivski info ukr 2 serpnya 2022 Procitovano 20 serpnya 2022 DzherelaYa D Isayevich Krip yakevich Ivan Petrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 390 ISBN 978 966 00 0855 4 Ya D Isayevich Krip yakevich Ivan Petrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Zabolotna I I Krip yakevich uchen spivrobitnik poslidovnik M Grushevskogo Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 91 93 2007 S 12 16 Krip yakevich Ivan Petrovich Korotkij biobibliogr pokazhchik sklav O D Kizlik red I S Pavlyuk Lvivska naukova biblioteka imeni V Stefanika Lviv 1958 24 s Klimenko Ninel Ivan Krip yakevich yak osobistist i naukovec za novimi dzherelami Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2012 6 507 listopad gruden S 96 110 ISSN 0130 5247 Klimenko Ninel Shtrihi do pedagogichnoyi diyalnosti akademika I P Krip yakevicha Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2008 2 479 ber kvit S 64 75 ISSN 0130 5247 Ivan Krip yakevich Visnik NTSh vesna lito 2016 S 47 51 Svarnik I Krip yakevich Ivan Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 620 621 ISBN 978 966 7007 99 7 Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv 2017 C 238 239 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Roksolyana Zagajska Viter v dolonyah Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv Apriori 2017 S 373 374 ISBN 978 617 629 367 5 PosilannyaKrip yakevich Ivan Petrovich 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Krip yakevich Ivan 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 766 1000 ekz Zadorozhnij V Ye Ivan Krip yakevich istorik Ukrayini Do 115 richchya vid dnya narodzhennya Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Istoriya S 91 95 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Zabolotna I Istoriografiya zhittya ta naukovoyi spadshini I P Krip yakevicha Istoriografichni doslidzhennya v Ukrayini Zb nauk pr 2007 Vip 17 S 201 217 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ