Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хмелі та зразок провінційної садиби доби бароко 18 століття в Росії що розташована у Вяземському районі Смоленської обла

Хмеліта

Хмеліта

«Хмелі́та» — зразок провінційної садиби доби бароко 18 століття в Росії, що розташована у Вяземському районі Смоленської області. Належала родині Грибоєдових, з якої походить видатний поет Російської імперії - Грибоєдов Олександр Сергійович .

Хмеліта (музей-садиба)
image
55°24′20″ пн. ш. 33°53′17″ сх. д. / 55.405690000028° пн. ш. 33.88828000002777685° сх. д. / 55.405690000028; 33.88828000002777685Координати: 55°24′20″ пн. ш. 33°53′17″ сх. д. / 55.405690000028° пн. ш. 33.88828000002777685° сх. д. / 55.405690000028; 33.88828000002777685Типсадиба[d] і dСтатус спадщиниd[1]Країнаimage РосіяРозташуванняселище Хмеліта, Вяземський район, Смоленська область, РосіяЗаснованоМузей-заповідник з 1990 р. З січня 1994 р. самостійний музей.ДиректорКулаков Віктор ЄвгеновичСайтkhmelita.com
image
image
Хмеліта (музей-садиба) (Росія)
image Хмеліта у Вікісховищі

Трохи історії

Назва походить від малої місцевої річки Хмеліта, на берегах котрої ріс хмель. Звідси і назва садиби.

Родина Грибоєдових походить з Польщі. Їх прізвище-Гржибовичі. «Хмеліта» належала родині з 1680 року( село відоме з 1614 року). Назва села і садиби походить від місцевої річки Хмелітки.

Садиба була маєтком діда поета з 1747 року. Федір Олександрович був капітан-поручик лейб-гвардії Преображенського полку. Життя в Петербурзі привчило до споглядань за побутом столичних дворян, до нових європейських звичок, нових споруд в стилі бароко. Мету створити власну садибу за новим проектом і почав здійснювати колишній капітан-поручик в своєму маєтку. Архітектор проекту - невідомий.

Садибні будівлі спочатку були дерев'яними. Дід поета, Федір Олександрович, започаткував перебудову в камені. Ансамбль будівель склався в 1750—1760-ті рр., коли побудували флігель та присадибну Казанську церкву ( вибудована у 1759 – 1767 рр. ), стайні, манеж, службові приміщення. Повної симетрії ансамбль не мав. Це був комплекс натурального господарства з власним кінним заводом, дерев'яним вітряком, винним заводом тощо.

В кінці 18 століття тут влітку мешкав Олексій Федорович Грибоєдов, дядя майбутнього поета, пан з Москви. Панський дім тоді мав бібліотеку, садибний театр, колекцію картин, хор циган.

Близько 1836 року головні споруди садиби перебудували. Панський палац- будинок перебудували в стилі пізнього ампіру, практично палац з колонним портиком і оголеними стінами втратив всі ознаки бароко. Ймовірно, тоді поруйнували і заокруглені паркові сходи. Трапезну Казанської церкви збільшили.

Панський будинок (палац)

image
Панський будинок (палац), відновлений садовий фасад.

Панський будинок - цегляний, потинькований, двоповерховий, декор в стилі бароко доби імператриці Єлизавети Петрівни. Розфарбування у два кольори : тло - блакить, деталі - білі. В часи археологічного дослідження земельної ділянки поблизу колишнього садового фасаду виявлені підмурки заокруглених парадних сходів, відомих за іншими проектами тої доби. Було прийняте рішення відтворити наново втрачені сходи на історичних підмурках. Вони стали справжньою родзинкою реставрованого панського будинку - палацу.

Поруйнований у війну і пошкоджений будинок стояв без дахів. Але зберіг первісні розміри і частково - внутрішнє розпланування. Пізні добудови і декор доби класицизму прибрали заради відновлення споруди на 1750-ті роки ( період побудови панського будинку ).

Справу відновлення, консервації і реставрації садибних споруд після П.Д. Барановського продовжив його послідовник Кулаков Віктор Євгенович.

Бароковий парк «Хмеліти»

image
Хмеліта. Бароковий план саду, копія.


Тоді ж розплановано регулярний парк (сад бароко), план якого зберігся. Видовжений чотирикутник парку мав ухил до ставка. На ставку зробили штучний острів з чайною альтанкою. В чотирикутник було вписано хрест, кінцівки якого замикав ромб. В місцях перехрестя алей були утворені колоподібні галявини. Центральна вісь парку проходила і крізь палац , як то за правилами барокових садиб. Різноманітність в досить скромний парк вносили тераси та два штучні пагорби на березі ставка. За описами відомо, що проводили експерименти з деревами саду. Головною породою барокових садів була липа. У парку Хмеліти росли липа, що нагадувала Ліру (музичний інструмент) і навіть фігурна липа «Пірнаюча німфа».

Окрім декоративного парку був і плодовій сад з грушами, яблунями тощо.

Подальша історія

image
image
Палац в Хмеліті, перебудований в 19 ст. до невпізнання. Архівне фото.

Після Грибоєдових маєток дістався родині Волкових. Остання володарка садиби по жіночій лінії була Гейден-Волкова В.П .

В другій половині 19 ст. садиба Хмеліта занепала. 1894 г. Хмелиту придбав граф П. А. Гейден, котрий не тільки відремонтував старовинний палац, але і перевіз в садибу картинну галерею із 130 полотен власного тестя князя Дондукова-Корсакова. В збірці були картини Гвідо Рені, , пейзажі Каміля Коро, копії картин італійських художників. Після Жовтневого перевороту більшовиків картинну галерею націоналізували та вивезли в столицю.

У зв'язку з загрозою їх життю, Гейден-Волкови ємігрували за кордон. Барський палац зробили спочатку Народним домом, потім їдальнею, потім лікарнею. Але пам'ять про родинний маєток Грибоєдових жила в більшовицькій Москві. За наказом наркома А.В.Луначарського садибні меблі вивезли в Смоленськ і частково в Музей в Москву. Меблі в Смоленську загинуть під час фашистської навали 1941-1945 років. В садибі теж були фашисти. В післявоєнні роки садиба перебувала в руйнівному стані. А за СРСР постраждала від пожежі 1954 р. і стояла пусткою без дахів.

Рятівник Кулаков Віктор Євгенович

Дослідження перебудованої і напівзруйнованої садиби провів геніальний архітектор-реставратор Барановський Петро Дмитрович , ( котрий врятував після війни і реставрував П'ятницьку церкву 12 століття в місті Чернігів в Україні). З 1960-х років велося дослідження в архівах і на натурі; з 1980-х рр. тут філія Смоленського архітектурного заповідника. З січня 1994 р. самостійний музей-садиба «Хмеліта».

Зберігся старий план садиби, за яким ведуть археологічні розкопи і реставрацію садибних будівель. Справа збереження чи відновлення з руїн старовинних споруд в провінціях була би неможливою без співчуваючих справі послідовників Петра Барановського. Добра ідея підняла над буденністю життя і діяльність Віктора Кулакова. Надала їй нового напрямку і піднесеності. Знайомство з Барановським змінило життєві плани колишнього автомеханіка одної з автобаз міста Москви . Він дав згоду Петру Барановському попрацювати в колишній садибі тимчасово.

Попрацював і захопився сам ідеєю відновити одну з найкращих садиб Смолещини. Роботи по відновленню садибного ансамблю розпочали 1968 р. Порад і підтримки старого на той час Барановського було недостатньо. Дорослий Віктор Кулаков влаштувався на заочне відділення Ленинградського державного інституту живопису, скульптури и архитектури імені І. Ю. Рєпіна, так перейменованої за часів СРСР Петербурзької Академії мистецтв. І отримав фах історика мистецтв, тепер він розмовляв з дослідниками і істориками на рівних.

Садибний ансамбль перебував в руїнах. З чотирьох колишніх флігелів існувало два. Від колишньої оранжереї залишились кутові корпуси в поганому стані і без самої оранжереї. Не було і колишніх стаєнь. Дзвіниця садибної церкви була висаджена в повітря ще фашистськими загарбниками, котрі позбавляли радянських вояків висотних об'єктів, гідних для корегування артилерійських обстрілів. Від панського будинку залишився один поверх і прибудовані частини з колонами доби класицизму. Кількість споруд, що підлягала зміцненню та відновленню, була досить значною.


Відновити первісне розпланування палацу допомогли археологічні розкопки. Тоді і відкрили підмурки напівциркульних сходинок у парк, які відновили при реставрації. Панському палацу повернули два поверхи і дахи з зломом, характерну деталь палаців доби російського бароко. Історично дахи міняли покривні матеріали декілька разів. Реставратори зупинились на міді, хоча це викликало спротив. Але мова йде не про відновлення історичних матеріалів, а про міцний дах музею-садиби, здатний захистити споруду і в дощ, і в сніг, і в заметіль. До того ж зелена мідь надала споруді старовинної патини, втраченої колись. Відбудовані наново на історичних підмурках два флігелі та огорожа. Залишили і одну галерею, що пов'язувала панський будинок із панським флігелем. Другої не існувало історично. Це порушувало симетрію розпланування, але весло у ансамбль дихання реального життя, не підкореного регулярності і симетрії. Будівникі відновили і підірвану дзвіницю, що повернуло силуету ансамблю висотну споруду.

В відновлену Хмелиту Віктор Кулаков перебрався на постійне житло в вересні 1988 року . Він же став і першим директором новоствореного музею, а згодом і музею-заповідника. В музеї-садибі працюють і його син та донька.

Декор залів палацу створено наново, вони музеєфіковані, використовуються для демонстрації панського побуту 18-19 ст. (історичні меблі доби, живопис, гіпсові виливки погрудь французького скульптора кінця 18 століття Жана Антуана Гудона). Верхній майданчик і заокруглені сходи використовувались як сцена під час вистав о літню пору, коли в садибу на свята прибували актори зі Смоленська чи Петербурга.

Примітки

  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 624 от 04.12.1974
  2. http://smolensk-7chudes.narod.ru/hmelitaistor.htm
  3. ж «Знание—сила», Игорь Харичев, статья «Судьба Хмелиты » http://www.znanie-sila.su/?issue=projects/issue_49.html&r=1
  4. журнал «Встреча», № 11,1995 (рос)

Джерела

  • Фомичёв С. А."Грибоедов в Петербурге", Л, 1882 (рос)
  • журнал «Встреча», № 11,1995 (рос)

Посилання

  • http://hmelita.narod.ru/ ( Хмеліта на narod.ru )
  • Хмелита. Родовое имение Грибоедовых

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hmeli ta zrazok provincijnoyi sadibi dobi baroko 18 stolittya v Rosiyi sho roztashovana u Vyazemskomu rajoni Smolenskoyi oblasti Nalezhala rodini Griboyedovih z yakoyi pohodit vidatnij poet Rosijskoyi imperiyi Griboyedov Oleksandr Sergijovich Hmelita muzej sadiba 55 24 20 pn sh 33 53 17 sh d 55 405690000028 pn sh 33 88828000002777685 sh d 55 405690000028 33 88828000002777685 Koordinati 55 24 20 pn sh 33 53 17 sh d 55 405690000028 pn sh 33 88828000002777685 sh d 55 405690000028 33 88828000002777685Tipsadiba d i dStatus spadshinid 1 Krayina RosiyaRoztashuvannyaselishe Hmelita Vyazemskij rajon Smolenska oblast RosiyaZasnovanoMuzej zapovidnik z 1990 r Z sichnya 1994 r samostijnij muzej DirektorKulakov Viktor YevgenovichSajtkhmelita comHmelita muzej sadiba Rosiya Hmelita u VikishovishiTrohi istoriyiNazva pohodit vid maloyi miscevoyi richki Hmelita na beregah kotroyi ris hmel Zvidsi i nazva sadibi Rodina Griboyedovih pohodit z Polshi Yih prizvishe Grzhibovichi Hmelita nalezhala rodini z 1680 roku selo vidome z 1614 roku Nazva sela i sadibi pohodit vid miscevoyi richki Hmelitki Sadiba bula mayetkom dida poeta z 1747 roku Fedir Oleksandrovich buv kapitan poruchik lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku Zhittya v Peterburzi privchilo do spoglyadan za pobutom stolichnih dvoryan do novih yevropejskih zvichok novih sporud v stili baroko Metu stvoriti vlasnu sadibu za novim proektom i pochav zdijsnyuvati kolishnij kapitan poruchik v svoyemu mayetku Arhitektor proektu nevidomij Sadibni budivli spochatku buli derev yanimi Did poeta Fedir Oleksandrovich zapochatkuvav perebudovu v kameni Ansambl budivel sklavsya v 1750 1760 ti rr koli pobuduvali fligel ta prisadibnu Kazansku cerkvu vibudovana u 1759 1767 rr stajni manezh sluzhbovi primishennya Povnoyi simetriyi ansambl ne mav Ce buv kompleks naturalnogo gospodarstva z vlasnim kinnim zavodom derev yanim vitryakom vinnim zavodom tosho V kinci 18 stolittya tut vlitku meshkav Oleksij Fedorovich Griboyedov dyadya majbutnogo poeta pan z Moskvi Panskij dim todi mav biblioteku sadibnij teatr kolekciyu kartin hor cigan Blizko 1836 roku golovni sporudi sadibi perebuduvali Panskij palac budinok perebuduvali v stili piznogo ampiru praktichno palac z kolonnim portikom i ogolenimi stinami vtrativ vsi oznaki baroko Jmovirno todi porujnuvali i zaokrugleni parkovi shodi Trapeznu Kazanskoyi cerkvi zbilshili Panskij budinok palac Panskij budinok palac vidnovlenij sadovij fasad Panskij budinok ceglyanij potinkovanij dvopoverhovij dekor v stili baroko dobi imperatrici Yelizaveti Petrivni Rozfarbuvannya u dva kolori tlo blakit detali bili V chasi arheologichnogo doslidzhennya zemelnoyi dilyanki poblizu kolishnogo sadovogo fasadu viyavleni pidmurki zaokruglenih paradnih shodiv vidomih za inshimi proektami toyi dobi Bulo prijnyate rishennya vidtvoriti nanovo vtracheni shodi na istorichnih pidmurkah Voni stali spravzhnoyu rodzinkoyu restavrovanogo panskogo budinku palacu Porujnovanij u vijnu i poshkodzhenij budinok stoyav bez dahiv Ale zberig pervisni rozmiri i chastkovo vnutrishnye rozplanuvannya Pizni dobudovi i dekor dobi klasicizmu pribrali zaradi vidnovlennya sporudi na 1750 ti roki period pobudovi panskogo budinku Spravu vidnovlennya konservaciyi i restavraciyi sadibnih sporud pislya P D Baranovskogo prodovzhiv jogo poslidovnik Kulakov Viktor Yevgenovich Barokovij park Hmeliti Hmelita Barokovij plan sadu kopiya Todi zh rozplanovano regulyarnij park sad baroko plan yakogo zberigsya Vidovzhenij chotirikutnik parku mav uhil do stavka Na stavku zrobili shtuchnij ostriv z chajnoyu altankoyu V chotirikutnik bulo vpisano hrest kincivki yakogo zamikav romb V miscyah perehrestya alej buli utvoreni kolopodibni galyavini Centralna vis parku prohodila i kriz palac yak to za pravilami barokovih sadib Riznomanitnist v dosit skromnij park vnosili terasi ta dva shtuchni pagorbi na berezi stavka Za opisami vidomo sho provodili eksperimenti z derevami sadu Golovnoyu porodoyu barokovih sadiv bula lipa U parku Hmeliti rosli lipa sho nagaduvala Liru muzichnij instrument i navit figurna lipa Pirnayucha nimfa Okrim dekorativnogo parku buv i plodovij sad z grushami yablunyami tosho Podalsha istoriyaPalac v Hmeliti perebudovanij v 19 st do nevpiznannya Arhivne foto Pislya Griboyedovih mayetok distavsya rodini Volkovih Ostannya volodarka sadibi po zhinochij liniyi bula Gejden Volkova V P V drugij polovini 19 st sadiba Hmelita zanepala 1894 g Hmelitu pridbav graf P A Gejden kotrij ne tilki vidremontuvav starovinnij palac ale i pereviz v sadibu kartinnu galereyu iz 130 poloten vlasnogo testya knyazya Dondukova Korsakova V zbirci buli kartini Gvido Reni pejzazhi Kamilya Koro kopiyi kartin italijskih hudozhnikiv Pislya Zhovtnevogo perevorotu bilshovikiv kartinnu galereyu nacionalizuvali ta vivezli v stolicyu U zv yazku z zagrozoyu yih zhittyu Gejden Volkovi yemigruvali za kordon Barskij palac zrobili spochatku Narodnim domom potim yidalneyu potim likarneyu Ale pam yat pro rodinnij mayetok Griboyedovih zhila v bilshovickij Moskvi Za nakazom narkoma A V Lunacharskogo sadibni mebli vivezli v Smolensk i chastkovo v Muzej v Moskvu Mebli v Smolensku zaginut pid chas fashistskoyi navali 1941 1945 rokiv V sadibi tezh buli fashisti V pislyavoyenni roki sadiba perebuvala v rujnivnomu stani A za SRSR postrazhdala vid pozhezhi 1954 r i stoyala pustkoyu bez dahiv Ryativnik Kulakov Viktor YevgenovichDoslidzhennya perebudovanoyi i napivzrujnovanoyi sadibi proviv genialnij arhitektor restavrator Baranovskij Petro Dmitrovich kotrij vryatuvav pislya vijni i restavruvav P yatnicku cerkvu 12 stolittya v misti Chernigiv v Ukrayini Z 1960 h rokiv velosya doslidzhennya v arhivah i na naturi z 1980 h rr tut filiya Smolenskogo arhitekturnogo zapovidnika Z sichnya 1994 r samostijnij muzej sadiba Hmelita Zberigsya starij plan sadibi za yakim vedut arheologichni rozkopi i restavraciyu sadibnih budivel Sprava zberezhennya chi vidnovlennya z ruyin starovinnih sporud v provinciyah bula bi nemozhlivoyu bez spivchuvayuchih spravi poslidovnikiv Petra Baranovskogo Dobra ideya pidnyala nad budennistyu zhittya i diyalnist Viktora Kulakova Nadala yij novogo napryamku i pidnesenosti Znajomstvo z Baranovskim zminilo zhittyevi plani kolishnogo avtomehanika odnoyi z avtobaz mista Moskvi Vin dav zgodu Petru Baranovskomu popracyuvati v kolishnij sadibi timchasovo Popracyuvav i zahopivsya sam ideyeyu vidnoviti odnu z najkrashih sadib Smoleshini Roboti po vidnovlennyu sadibnogo ansamblyu rozpochali 1968 r Porad i pidtrimki starogo na toj chas Baranovskogo bulo nedostatno Doroslij Viktor Kulakov vlashtuvavsya na zaochne viddilennya Leningradskogo derzhavnogo institutu zhivopisu skulpturi i arhitekturi imeni I Yu Ryepina tak perejmenovanoyi za chasiv SRSR Peterburzkoyi Akademiyi mistectv I otrimav fah istorika mistectv teper vin rozmovlyav z doslidnikami i istorikami na rivnih Sadibnij ansambl perebuvav v ruyinah Z chotiroh kolishnih fligeliv isnuvalo dva Vid kolishnoyi oranzhereyi zalishilis kutovi korpusi v poganomu stani i bez samoyi oranzhereyi Ne bulo i kolishnih stayen Dzvinicya sadibnoyi cerkvi bula visadzhena v povitrya she fashistskimi zagarbnikami kotri pozbavlyali radyanskih voyakiv visotnih ob yektiv gidnih dlya koreguvannya artilerijskih obstriliv Vid panskogo budinku zalishivsya odin poverh i pribudovani chastini z kolonami dobi klasicizmu Kilkist sporud sho pidlyagala zmicnennyu ta vidnovlennyu bula dosit znachnoyu Vidnoviti pervisne rozplanuvannya palacu dopomogli arheologichni rozkopki Todi i vidkrili pidmurki napivcirkulnih shodinok u park yaki vidnovili pri restavraciyi Panskomu palacu povernuli dva poverhi i dahi z zlomom harakternu detal palaciv dobi rosijskogo baroko Istorichno dahi minyali pokrivni materiali dekilka raziv Restavratori zupinilis na midi hocha ce viklikalo sprotiv Ale mova jde ne pro vidnovlennya istorichnih materialiv a pro micnij dah muzeyu sadibi zdatnij zahistiti sporudu i v dosh i v snig i v zametil Do togo zh zelena mid nadala sporudi starovinnoyi patini vtrachenoyi kolis Vidbudovani nanovo na istorichnih pidmurkah dva fligeli ta ogorozha Zalishili i odnu galereyu sho pov yazuvala panskij budinok iz panskim fligelem Drugoyi ne isnuvalo istorichno Ce porushuvalo simetriyu rozplanuvannya ale veslo u ansambl dihannya realnogo zhittya ne pidkorenogo regulyarnosti i simetriyi Budivniki vidnovili i pidirvanu dzvinicyu sho povernulo siluetu ansamblyu visotnu sporudu V vidnovlenu Hmelitu Viktor Kulakov perebravsya na postijne zhitlo v veresni 1988 roku Vin zhe stav i pershim direktorom novostvorenogo muzeyu a zgodom i muzeyu zapovidnika V muzeyi sadibi pracyuyut i jogo sin ta donka Dekor zaliv palacu stvoreno nanovo voni muzeyefikovani vikoristovuyutsya dlya demonstraciyi panskogo pobutu 18 19 st istorichni mebli dobi zhivopis gipsovi vilivki pogrud francuzkogo skulptora kincya 18 stolittya Zhana Antuana Gudona Verhnij majdanchik i zaokrugleni shodi vikoristovuvalis yak scena pid chas vistav o litnyu poru koli v sadibu na svyata pribuvali aktori zi Smolenska chi Peterburga PrimitkiPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 624 ot 04 12 1974 http smolensk 7chudes narod ru hmelitaistor htm zh Znanie sila Igor Harichev statya Sudba Hmelity http www znanie sila su issue projects issue 49 html amp r 1 zhurnal Vstrecha 11 1995 ros DzherelaFomichyov S A Griboedov v Peterburge L 1882 ros zhurnal Vstrecha 11 1995 ros PosilannyaPortal Muzeyi Portal Sadi i parki http hmelita narod ru Hmelita na narod ru Hmelita Rodovoe imenie Griboedovyh

Дата публікації:
Топ