Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фінський націоналізм (фін. Suomalainen nationalismi) виник як політичне явище у XIX столітті. Поняття "Фінляндія", "фіни", "фінський народ" та "фінська нація" були загальновживані вже у XVIII столітті. У XIX столітті фіни були рішуче налаштовані розбудовувати фінську націю, займатися створенням та дослідженням національної філософії, історії, художньої літератури та поезії. Феномани прагнули розвинути фінську мову та добитися її офіційного статусу у Фінляндії.
Після здобуття Фінляндією незалежності у грудні 1917 року, ідеї фінського націоналізму стали всеосяжними. У молодій фінській національній державі гостро постало мовне питання. Рух "[fi]" (від фін. aito, "істинна"/"справжня" та фін. suomalaisuus, "фінськість") ставив собі за мету підвищення статусу фінської мови в незалежній Фінляндії. До середини 1930-х майже все фінське суспільство охоплювали націоналістичні ідеї. Водночас вони стали значно поміркованішими внаслідок розв'язання мовного питання в країні. У 2010-х роках учасники партії «Істинні фіни» визначають себе фінськими націоналістами.
Виникнення фінської національної ідеї (XVIII століття)
Поняття "Фінляндія", "фіни", "фінський народ" та "фінська нація" були загальновживані у XVIII столітті, проте у період шведського панування на фінських землях ще не асоціювалися публічно з національним майбутнім. У конституційному вимірі існувала лише одна нація — шведська. Однак, на думку деяких шведських дослідників, Фінляндія вже в той час чітко сприймалася як окрема частина Шведської імперії, жителі якої також ідентифікували себе, принаймні частково, як окремий від решти держави суб'єкт. Наприклад, [fi] вже на початку 1700-х років використовував поняття "батьківщина" та "нація" разом із сильною ідентифікацією з Фінляндією і фінами. У 1780-х роках [fi] також постійно використовував поняття "фінська нація" у своїх лекціях, хоча й не пов'язував його з ідеєю політичного майбутнього Фінляндії.
Політичний націоналізм (XIX століття)
Як політичне явище фінський націоналізм виник у XIX столітті під владою Росії, після того, як Фінляндія стала Великим князівством Фінляндським у 1809 році. Нова політична концепція національності поступово почала проникати в мислення населення країни, а в суспільній дискусії почав формуватися новий спосіб обґрунтування існування національної державної одиниці. Мова, культура та традиції фінського народу розглядалися як основа майбутнього фінської держави. Коли у 1820-х роках з'явилася фінськомовна преса, основні засади націєтворення також набули фінськомовного обличчя. Почала писатися історія "фінського народу", в якій провідними темами були минуле мовно-етнічного народу і майбутнє нового політичного утворення. Поняття етнічної та правової нації були тісно пов'язані між собою. Радикальні ідеї щодо національної політики висловлював, зокрема, Адольф Арвидссон, якого зрештою було засуджено до депортації.
У 1830-х роках з'явилося молоде покоління інтелектуалів, серед яких Еліас Леннрут, Юган Людвіг Рунеберг, Юган-Вільгельм Снелльман та Захаріас Топеліус, які набули популярності завдяки своїй творчості. На їхню думку, національний дух стосувався головним чином народної освіти, збереження звичаїв і мови народу та розвитку високої національної культури. У наступні десятиліття ці четверо чоловіків були сповнені рішучості розбудовувати фінську націю та державу, створюючи національну філософію, історію, художню літературу та поезію. Леннрут склав фінський національний епос Калевала. У своїх працях Снелльман зосереджувався на зміцненні державного статусу Великого князівства Фінляндського. Інститут Снелльмана називає його, серед іншого, "будівником" і "сценаристом" нації.
У Підручнику з історії фінського народу (1869-1873) [fi] представив ідею, що рушійною силою розвитку держави є народ. Ідея національної держави стала більш конкретною і політизованою, а принцип народного суверенітету і питання народного представництва знову виринули на поверхню. У 1870-х роках фінський націоналізм набув нового політичного змісту, і центральним питанням стало розширення політичної сфери та виклик старим владним структурам в ім'я народу. Феномани, як і Коскінен, покладалися на народну просвітницьку масову організацію та намагалися сформувати таке бачення волі народу, яке здобуло б підтримку фінськомовної більшості населення. Ліберали були стурбовані загрозою єдності країни й наголошували на неподільності вітчизни та фінського народу, попри те, що в країні розмовляють двома мовами.
Появу фінського націоналізму інколи розглядають як своєрідний наслідок пізньої індустріалізації, оскільки вона посилила тиск на національну спільноту, забезпечувала достатньо рівномірну підготовку робочої сили й полегшувала переміщення робітників з одного місця на інше. Подібне відбувалося й у тогочасній Естонії. Націоналізм також допоміг підняти самооцінку фінського "народу без історії" або принаймні його більш привілейованих верств.
Незадовго до проголошення незалежності
Наприкінці XIX століття спроби русифікації у Фінляндії посилилися, і фінський рух розділився на конституціоналістів, які рішуче виступали проти, і тих, хто підтримував "компромісний підхід". Конституціоналістів очолював Леопольд Мехелін, а прихильників "компромісного підходу" — [fi], історик. Також було сформовано нелегальну групу активістів, рух "[fi]". Фінськомовні феномани поділялися на учасників "[fi]" та учасників "[fi]", що ставилися до них менш прихильно. Страйками фіни захищали свої громадянські права та свободи від російського режиму. [fi] стала перемогою фінськомовного націоналістичного руху, оскільки становище шведськомовного вищого класу увідповіднили до їхньої частки населення, встановивши пропорційну виборчу систему. Також було засновано [fi] для боротьби за фінську мову та [fi].
У 1910 році почалася нова хвиля русифікації, що викликала пасивний опір і нелегальну активність фінів. Дехто почав мріяти про відокремлення від Росії, повернення до Швеції або досягнення повної незалежності Фінляндії. Остаточним поштовхом до незалежності став початок Громадянської війни у Російській Імперії у 1917 році.
Міжвоєнний період
Після того, як Фінляндія стала незалежною у грудні 1917 року, ідея націоналізму набула нової ролі. Якщо раніше націоналізм був спрямований на створення нації, то тепер він став універсальним патріотизмом, зосереджений на забезпеченні існування фінської нації. Націоналізм покращив свої позиції у Фінляндії в 1920-х роках з декількох причин. Націоналізм вважався рятівником країни від більшовизму, а незалежність підвищила національну гордість. Однак націоналісти були незадоволені фінськими кордонами, які не включали, наприклад, Східну Карелію. Їм також не подобалися розмови фінських шведів про расову та культурну неповноцінність фінів, а також сильні позиції шведської мови у Фінляндії, гарантовані мовним законодавством. Відносини зі Швецією та фінськими шведами також були послаблені тим, що Швеція не була зацікавлена в оборонній співпраці з Фінляндією.
Важливою частиною націоналістичного мислення була Громадянська війна, яка розглядалася як "визвольна війна". Незалежність Фінляндії розглядалася як велика героїчна історія, в якій національна свобода була здобута завдяки наполегливій праці. Жертви та боротьбу виставляли як здобуток виключно фінського народу, а тогочасні міжнародні відносини та геополітика, які зробили незалежність можливою, не висвітлювалися.
Мовне питання перейшло від колишньої феноманії до нового патріотизму 1920-х років. У середині 1920-х років "Aitosuomalaisus" почав вимагати виправлень у державній службі та шкільній системі, наприклад, відповідно до демографічних пропорцій мовних груп. Політичні та культурні ліберали, з іншого боку, звернули увагу на космополітизм та інтернаціоналізм і відмовилися від того, що вони вважали "вузьколобим патріотизмом".
Між двома світовими війнами студентська молодь відіграла важливу роль у формуванні та поширенні ідей фінського націоналізму. Наслідуючи культурні ідеали буржуазії та сільського населення, діяльність студентів включала голосний націоналізм, мовну боротьбу, пропаганду та розвиток ідей панфінно-угризму та створення Великої Фінляндії. Студенти хотіли очистити університет не лише від шведської мови, але й від пам'яті про російськість Гельсінкі. Наприкінці 1920-х років близько чверті студентів Гельсінського університету належали до Карельської Академічної Спілки.
Протягом перших двох десятиліть незалежної Фінляндії були створені сотні об'єднань та організацій, які можна було б назвати націоналістичними. На додаток до них були створені молодіжні клуби та Біла гвардія, які також можна вважати націоналістичними. Найбільшими і найвпливовішими національними організаціями на той час були [fi], Карельська Академічна Спілка і [fi].
Ставлення робітничого руху до націоналізму після громадянської війни було переважно негативним. Ліві не схвалювали дій гвардійців та не були у захваті від радикалізму в мовному питанні. Наприклад, у 1932 році Ернст Ляде, засновник Гельсінської робітничої асоціації, описував лівих як таких, що визнають позитивні аспекти націоналізму, такі як право вести справи рідною мовою, але відкидають націоналізм, який веде до мілітаризму та імперіалізму.
Восени 1929 року було засновано "Рух Лапуа", який, прагнучи обмежити діяльність комуністів, об'єднав довкола себе багато націоналістичних організацій. Коли рух почав вдаватися до беззаконня, найбільші націоналістичні організації заявили про свою відстороненість від таких заходів, але все одно підтвердили свою підтримку головних принципів Руху Лапуа. Заколот у Мянтсяля, однак, став переломним моментом.
Мовні баталії та націоналістичні вимоги реформування мовного законодавства досягли кульмінації в парламенті у 1934-1935 роках. Студенти-націоналісти також брали участь у протестах, маршах, страйках і великих мітингах у різних населених пунктах.
Націоналістична боротьба втратила своє значення як першочергова політична проблема наприкінці 1930-х років внаслідок скандинавської орієнтації фінської зовнішньої політики з одного боку, та реформи університетського законодавства, в результаті якої фінська мова стала єдиною адміністративною мовою Гельсінського університету з іншого. Нападки на комуністів, трайбалізм і мрії про Велику Фінляндію поступилися місцем роздумам про передумови фінської демократії та національної держави, а також більш загальному розумінню національної оборони. У той же час національне мислення вже пронизали фінське суспільство в цілому, і фінська боротьба поширилася з академічних і селянських кіл на всі фінськомовні буржуазні кола. Святкування "Калевали" у 1935 році символізувало утвердження націоналізму як панівної ідеології, і того ж року 74 000 фінів змінили свої прізвища зі шведських на фінські.
Після війни
Довоєнні освітні суперечки та антишведські настрої розвіялися з 1940-х років, коли відносно нечисленні фінськомовні школи, які існували раніше, почали з'являтися дедалі частіше, а надмірне представництво шведськомовних у діловому житті зменшилося. Після Другої світової війни палкий націоналізм також більше не був великою проблемою.
Новий підйом націоналізму почався в 2010-х роках, коли до Фінляндії почало прибувати дедалі більше біженців. Зростання націоналізму у Фінляндії було частиною глобального зростання впливу консервативного правого популізму та націоналізму.
З фінських парламентських партій Істинні фіни у 2010-х роках визначали себе як націоналістичні. Серед інших нових націоналістичних організацій — "[fi]" та "[fi]".
Див. також
Джерела
Примітки
- Liikanen, Ilkka (Nationalismit, 2005), s. 224–226.
- Liikanen, Ilkka (Nationalismit, 2005), s. 226–228.
- Liikanen, Ilkka (Nationalismit, 2005), s. 230–231.
- Snellman kansakunnan käsikirjoittajana [ 2016-07-08 у Wayback Machine.] Snellman-instituutti
- Liikanen, Ilkka (Nationalismit, 2005), s. 232–241.
- Allardt, Erik: Yhteiskuntamuoto ja kansallisvaltio. Teoksessa
- Valtonen 2018, s. 198–200.
- Valtonen 2018, s. 201.
- Valtonen 2018, s. 201–202.
- Hämäläinen 1968, 98–102.
- Valtonen 2018, s. 214.
- Valtonen 2018, s. 202–205.
- Valtonen 2018, s. 217.
- Valtonen 2018, s. 218–223.
- Hämäläinen 1968, 221–230.
- Hämäläinen 1968, s. 250–264.
- Hämäläinen 1968, s. 265–266.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Finskij nacionalizm fin Suomalainen nationalismi vinik yak politichne yavishe u XIX stolitti Ponyattya Finlyandiya fini finskij narod ta finska naciya buli zagalnovzhivani vzhe u XVIII stolitti U XIX stolitti fini buli rishuche nalashtovani rozbudovuvati finsku naciyu zajmatisya stvorennyam ta doslidzhennyam nacionalnoyi filosofiyi istoriyi hudozhnoyi literaturi ta poeziyi Fenomani pragnuli rozvinuti finsku movu ta dobitisya yiyi oficijnogo statusu u Finlyandiyi Uosoblennya Finlyandiyi Diva Finlyandiya na listivci 1906 roku Pislya zdobuttya Finlyandiyeyu nezalezhnosti u grudni 1917 roku ideyi finskogo nacionalizmu stali vseosyazhnimi U molodij finskij nacionalnij derzhavi gostro postalo movne pitannya Ruh fi vid fin aito istinna spravzhnya ta fin suomalaisuus finskist staviv sobi za metu pidvishennya statusu finskoyi movi v nezalezhnij Finlyandiyi Do seredini 1930 h majzhe vse finske suspilstvo ohoplyuvali nacionalistichni ideyi Vodnochas voni stali znachno pomirkovanishimi vnaslidok rozv yazannya movnogo pitannya v krayini U 2010 h rokah uchasniki partiyi Istinni fini viznachayut sebe finskimi nacionalistami Viniknennya finskoyi nacionalnoyi ideyi XVIII stolittya Ponyattya Finlyandiya fini finskij narod ta finska naciya buli zagalnovzhivani u XVIII stolitti prote u period shvedskogo panuvannya na finskih zemlyah she ne asociyuvalisya publichno z nacionalnim majbutnim U konstitucijnomu vimiri isnuvala lishe odna naciya shvedska Odnak na dumku deyakih shvedskih doslidnikiv Finlyandiya vzhe v toj chas chitko sprijmalasya yak okrema chastina Shvedskoyi imperiyi zhiteli yakoyi takozh identifikuvali sebe prinajmni chastkovo yak okremij vid reshti derzhavi sub yekt Napriklad fi vzhe na pochatku 1700 h rokiv vikoristovuvav ponyattya batkivshina ta naciya razom iz silnoyu identifikaciyeyu z Finlyandiyeyu i finami U 1780 h rokah fi takozh postijno vikoristovuvav ponyattya finska naciya u svoyih lekciyah hocha j ne pov yazuvav jogo z ideyeyu politichnogo majbutnogo Finlyandiyi Politichnij nacionalizm XIX stolittya Yugan Vilgelm Snellman budivnik finskoyi naciyi Yak politichne yavishe finskij nacionalizm vinik u XIX stolitti pid vladoyu Rosiyi pislya togo yak Finlyandiya stala Velikim knyazivstvom Finlyandskim u 1809 roci Nova politichna koncepciya nacionalnosti postupovo pochala pronikati v mislennya naselennya krayini a v suspilnij diskusiyi pochav formuvatisya novij sposib obgruntuvannya isnuvannya nacionalnoyi derzhavnoyi odinici Mova kultura ta tradiciyi finskogo narodu rozglyadalisya yak osnova majbutnogo finskoyi derzhavi Koli u 1820 h rokah z yavilasya finskomovna presa osnovni zasadi naciyetvorennya takozh nabuli finskomovnogo oblichchya Pochala pisatisya istoriya finskogo narodu v yakij providnimi temami buli minule movno etnichnogo narodu i majbutnye novogo politichnogo utvorennya Ponyattya etnichnoyi ta pravovoyi naciyi buli tisno pov yazani mizh soboyu Radikalni ideyi shodo nacionalnoyi politiki vislovlyuvav zokrema Adolf Arvidsson yakogo zreshtoyu bulo zasudzheno do deportaciyi U 1830 h rokah z yavilosya molode pokolinnya intelektualiv sered yakih Elias Lennrut Yugan Lyudvig Runeberg Yugan Vilgelm Snellman ta Zaharias Topelius yaki nabuli populyarnosti zavdyaki svoyij tvorchosti Na yihnyu dumku nacionalnij duh stosuvavsya golovnim chinom narodnoyi osviti zberezhennya zvichayiv i movi narodu ta rozvitku visokoyi nacionalnoyi kulturi U nastupni desyatilittya ci chetvero cholovikiv buli spovneni rishuchosti rozbudovuvati finsku naciyu ta derzhavu stvoryuyuchi nacionalnu filosofiyu istoriyu hudozhnyu literaturu ta poeziyu Lennrut sklav finskij nacionalnij epos Kalevala U svoyih pracyah Snellman zoseredzhuvavsya na zmicnenni derzhavnogo statusu Velikogo knyazivstva Finlyandskogo Institut Snellmana nazivaye jogo sered inshogo budivnikom i scenaristom naciyi U Pidruchniku z istoriyi finskogo narodu 1869 1873 fi predstaviv ideyu sho rushijnoyu siloyu rozvitku derzhavi ye narod Ideya nacionalnoyi derzhavi stala bilsh konkretnoyu i politizovanoyu a princip narodnogo suverenitetu i pitannya narodnogo predstavnictva znovu virinuli na poverhnyu U 1870 h rokah finskij nacionalizm nabuv novogo politichnogo zmistu i centralnim pitannyam stalo rozshirennya politichnoyi sferi ta viklik starim vladnim strukturam v im ya narodu Fenomani yak i Koskinen pokladalisya na narodnu prosvitnicku masovu organizaciyu ta namagalisya sformuvati take bachennya voli narodu yake zdobulo b pidtrimku finskomovnoyi bilshosti naselennya Liberali buli sturbovani zagrozoyu yednosti krayini j nagoloshuvali na nepodilnosti vitchizni ta finskogo narodu popri te sho v krayini rozmovlyayut dvoma movami Poyavu finskogo nacionalizmu inkoli rozglyadayut yak svoyeridnij naslidok piznoyi industrializaciyi oskilki vona posilila tisk na nacionalnu spilnotu zabezpechuvala dostatno rivnomirnu pidgotovku robochoyi sili j polegshuvala peremishennya robitnikiv z odnogo miscya na inshe Podibne vidbuvalosya j u togochasnij Estoniyi Nacionalizm takozh dopomig pidnyati samoocinku finskogo narodu bez istoriyi abo prinajmni jogo bilsh privilejovanih verstv Nezadovgo do progoloshennya nezalezhnostiDiv takozh Rusifikaciya Finlyandiyi Naprikinci XIX stolittya sprobi rusifikaciyi u Finlyandiyi posililisya i finskij ruh rozdilivsya na konstitucionalistiv yaki rishuche vistupali proti i tih hto pidtrimuvav kompromisnij pidhid Konstitucionalistiv ocholyuvav Leopold Mehelin a prihilnikiv kompromisnogo pidhodu fi istorik Takozh bulo sformovano nelegalnu grupu aktivistiv ruh fi Finskomovni fenomani podilyalisya na uchasnikiv fi ta uchasnikiv fi sho stavilisya do nih mensh prihilno Strajkami fini zahishali svoyi gromadyanski prava ta svobodi vid rosijskogo rezhimu fi stala peremogoyu finskomovnogo nacionalistichnogo ruhu oskilki stanovishe shvedskomovnogo vishogo klasu uvidpovidnili do yihnoyi chastki naselennya vstanovivshi proporcijnu viborchu sistemu Takozh bulo zasnovano fi dlya borotbi za finsku movu ta fi U 1910 roci pochalasya nova hvilya rusifikaciyi sho viklikala pasivnij opir i nelegalnu aktivnist finiv Dehto pochav mriyati pro vidokremlennya vid Rosiyi povernennya do Shveciyi abo dosyagnennya povnoyi nezalezhnosti Finlyandiyi Ostatochnim poshtovhom do nezalezhnosti stav pochatok Gromadyanskoyi vijni u Rosijskij Imperiyi u 1917 roci Mizhvoyennij periodPislya togo yak Finlyandiya stala nezalezhnoyu u grudni 1917 roku ideya nacionalizmu nabula novoyi roli Yaksho ranishe nacionalizm buv spryamovanij na stvorennya naciyi to teper vin stav universalnim patriotizmom zoseredzhenij na zabezpechenni isnuvannya finskoyi naciyi Nacionalizm pokrashiv svoyi poziciyi u Finlyandiyi v 1920 h rokah z dekilkoh prichin Nacionalizm vvazhavsya ryativnikom krayini vid bilshovizmu a nezalezhnist pidvishila nacionalnu gordist Odnak nacionalisti buli nezadovoleni finskimi kordonami yaki ne vklyuchali napriklad Shidnu Kareliyu Yim takozh ne podobalisya rozmovi finskih shvediv pro rasovu ta kulturnu nepovnocinnist finiv a takozh silni poziciyi shvedskoyi movi u Finlyandiyi garantovani movnim zakonodavstvom Vidnosini zi Shveciyeyu ta finskimi shvedami takozh buli poslableni tim sho Shveciya ne bula zacikavlena v oboronnij spivpraci z Finlyandiyeyu Vazhlivoyu chastinoyu nacionalistichnogo mislennya bula Gromadyanska vijna yaka rozglyadalasya yak vizvolna vijna Nezalezhnist Finlyandiyi rozglyadalasya yak velika geroyichna istoriya v yakij nacionalna svoboda bula zdobuta zavdyaki napoleglivij praci Zhertvi ta borotbu vistavlyali yak zdobutok viklyuchno finskogo narodu a togochasni mizhnarodni vidnosini ta geopolitika yaki zrobili nezalezhnist mozhlivoyu ne visvitlyuvalisya Demonstraciya prihilnikiv ruhu fi bilya Pam yatnika Yuganu Vilgelmu Snellmanu sho roztashovanij pered Bankom Finlyandiyi za finsku movu v Gelsinskomu universiteti Na plakatah demonstrantiv buli teksti pozbudmosya subnacionalnogo mislennya odna dumka odna mova i v universiteti tezh nacionalne pitannya ne tovar Movne pitannya perejshlo vid kolishnoyi fenomaniyi do novogo patriotizmu 1920 h rokiv U seredini 1920 h rokiv Aitosuomalaisus pochav vimagati vipravlen u derzhavnij sluzhbi ta shkilnij sistemi napriklad vidpovidno do demografichnih proporcij movnih grup Politichni ta kulturni liberali z inshogo boku zvernuli uvagu na kosmopolitizm ta internacionalizm i vidmovilisya vid togo sho voni vvazhali vuzkolobim patriotizmom Mizh dvoma svitovimi vijnami studentska molod vidigrala vazhlivu rol u formuvanni ta poshirenni idej finskogo nacionalizmu Nasliduyuchi kulturni ideali burzhuaziyi ta silskogo naselennya diyalnist studentiv vklyuchala golosnij nacionalizm movnu borotbu propagandu ta rozvitok idej panfinno ugrizmu ta stvorennya Velikoyi Finlyandiyi Studenti hotili ochistiti universitet ne lishe vid shvedskoyi movi ale j vid pam yati pro rosijskist Gelsinki Naprikinci 1920 h rokiv blizko chverti studentiv Gelsinskogo universitetu nalezhali do Karelskoyi Akademichnoyi Spilki Protyagom pershih dvoh desyatilit nezalezhnoyi Finlyandiyi buli stvoreni sotni ob yednan ta organizacij yaki mozhna bulo b nazvati nacionalistichnimi Na dodatok do nih buli stvoreni molodizhni klubi ta Bila gvardiya yaki takozh mozhna vvazhati nacionalistichnimi Najbilshimi i najvplivovishimi nacionalnimi organizaciyami na toj chas buli fi Karelska Akademichna Spilka i fi Stavlennya robitnichogo ruhu do nacionalizmu pislya gromadyanskoyi vijni bulo perevazhno negativnim Livi ne shvalyuvali dij gvardijciv ta ne buli u zahvati vid radikalizmu v movnomu pitanni Napriklad u 1932 roci Ernst Lyade zasnovnik Gelsinskoyi robitnichoyi asociaciyi opisuvav livih yak takih sho viznayut pozitivni aspekti nacionalizmu taki yak pravo vesti spravi ridnoyu movoyu ale vidkidayut nacionalizm yakij vede do militarizmu ta imperializmu Voseni 1929 roku bulo zasnovano Ruh Lapua yakij pragnuchi obmezhiti diyalnist komunistiv ob yednav dovkola sebe bagato nacionalistichnih organizacij Koli ruh pochav vdavatisya do bezzakonnya najbilshi nacionalistichni organizaciyi zayavili pro svoyu vidstoronenist vid takih zahodiv ale vse odno pidtverdili svoyu pidtrimku golovnih principiv Ruhu Lapua Zakolot u Myantsyalya odnak stav perelomnim momentom Movni bataliyi ta nacionalistichni vimogi reformuvannya movnogo zakonodavstva dosyagli kulminaciyi v parlamenti u 1934 1935 rokah Studenti nacionalisti takozh brali uchast u protestah marshah strajkah i velikih mitingah u riznih naselenih punktah Nacionalistichna borotba vtratila svoye znachennya yak pershochergova politichna problema naprikinci 1930 h rokiv vnaslidok skandinavskoyi oriyentaciyi finskoyi zovnishnoyi politiki z odnogo boku ta reformi universitetskogo zakonodavstva v rezultati yakoyi finska mova stala yedinoyu administrativnoyu movoyu Gelsinskogo universitetu z inshogo Napadki na komunistiv trajbalizm i mriyi pro Veliku Finlyandiyu postupilisya miscem rozdumam pro peredumovi finskoyi demokratiyi ta nacionalnoyi derzhavi a takozh bilsh zagalnomu rozuminnyu nacionalnoyi oboroni U toj zhe chas nacionalne mislennya vzhe pronizali finske suspilstvo v cilomu i finska borotba poshirilasya z akademichnih i selyanskih kil na vsi finskomovni burzhuazni kola Svyatkuvannya Kalevali u 1935 roci simvolizuvalo utverdzhennya nacionalizmu yak panivnoyi ideologiyi i togo zh roku 74 000 finiv zminili svoyi prizvisha zi shvedskih na finski Pislya vijniDovoyenni osvitni superechki ta antishvedski nastroyi rozviyalisya z 1940 h rokiv koli vidnosno nechislenni finskomovni shkoli yaki isnuvali ranishe pochali z yavlyatisya dedali chastishe a nadmirne predstavnictvo shvedskomovnih u dilovomu zhitti zmenshilosya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni palkij nacionalizm takozh bilshe ne buv velikoyu problemoyu Novij pidjom nacionalizmu pochavsya v 2010 h rokah koli do Finlyandiyi pochalo pribuvati dedali bilshe bizhenciv Zrostannya nacionalizmu u Finlyandiyi bulo chastinoyu globalnogo zrostannya vplivu konservativnogo pravogo populizmu ta nacionalizmu Z finskih parlamentskih partij Istinni fini u 2010 h rokah viznachali sebe yak nacionalistichni Sered inshih novih nacionalistichnih organizacij fi ta fi Div takozhIstoriya FinlyandiyiDzherelaPrimitkiLiikanen Ilkka Nationalismit 2005 s 224 226 Liikanen Ilkka Nationalismit 2005 s 226 228 Liikanen Ilkka Nationalismit 2005 s 230 231 Snellman kansakunnan kasikirjoittajana 2016 07 08 u Wayback Machine Snellman instituutti Liikanen Ilkka Nationalismit 2005 s 232 241 Allardt Erik Yhteiskuntamuoto ja kansallisvaltio Teoksessa Valtonen 2018 s 198 200 Valtonen 2018 s 201 Valtonen 2018 s 201 202 Hamalainen 1968 98 102 Valtonen 2018 s 214 Valtonen 2018 s 202 205 Valtonen 2018 s 217 Valtonen 2018 s 218 223 Hamalainen 1968 221 230 Hamalainen 1968 s 250 264 Hamalainen 1968 s 265 266