Адольф Арвидссон (швед. Adolf Ivar (Iwar) Arwidsson; 1791, Падасйокі, Пяйят-Гяме, Фінляндія — 1858, Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія) — фінський шведськомовний поет, письменник, журналіст, історик. Відомий як один із натхненників національного фінського руху, «піонер ідеї фінської незалежності». З політичних причин змушений був переїхати з Фінляндії до Швеції; в еміграції займався історичними дослідженнями, а також публікував статті з аналізом поточної ситуації у Фінляндії і роздумами про можливі шляхи розвитку своєї батьківщини. Директор Королівської бібліотеки Швеції у Стокгольмі.
Адольф Арвидссон | ||||
---|---|---|---|---|
швед. Adolf Ivar Arwidsson | ||||
Народився | 7 серпня 1791[1][2] d, Пяйят-Гяме, Фінляндія[1][3] | |||
Помер | 21 червня 1858[1] (66 років) Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[1] ·пневмонія | |||
Країна | Фінляндія Швеція | |||
Діяльність | журналіст, бібліотекар, викладач університету, політик, поет, історик, письменник | |||
Alma mater | Королівська академія Обо | |||
Заклад | Королівська академія Обо | |||
Мова творів | шведська | |||
Жанр | романтизм | |||
Діти | d[4] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Адольф Арвидссон у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Адольф Арвидссон народився 7 серпня 1791 в Падасйокі (фінська провінція Пяйят-Хяме). Його мати, Анна Катаріна Молін (1768—1843), була донькою помічника пастора, а батько, Арвид Адольф Арвидссон (1762—1832), походив з родини шевця і служив в Падасйокі помічником пастора. Пізніше, коли Арвид Адольф отримав посаду настоятеля парафії, сім'я переїхала в Лаукаа (провінція Кескі-Суомі (Центральна Фінляндія)).
Адольф навчався в гімназії в Порвоо, потім в Королівській академії Обо, де в 1814 став кандидатом філософії.
Ще навчаючись в академії, почав писати ліричні і романтичні вірші в дусі шведського поета Франса Міхаеля Францена і німецького поета Новаліса; в 1815 йому вдалося опублікувати свій перший вірш.
У 1817 став доцентом після написання дисертації «Історичне уявлення про дух романтизму, що зародився в Середньовіччі», Арвидссон на рік поїхав до Швеції, де познайомився з багатьма літераторами та громадськими діячами, а також з одною із довірених осіб спадкового принца Карла Юхана.
З 1820 почав активну журналістську діяльність. Писав велику кількість політичних статей, які публікував як у фінських, так і в шведських газетах, а з 1821 почав випускати власну газету «Åbo Morgonblad».
Арвидссон писав про небезпеку, в якій знаходиться фінська нація, про необхідність розвитку фінської мови, про становлення національної громадянської свідомості і про створення фінської держави. В результаті цієї діяльності Арвидссон був звільнений з Королівської академії Обо у 1822 і був змушений наступного року емігрувати до Швеції.
Оскільки Швеція в ті роки проводила обережну зовнішню політику і не хотіла сваритися з сусідами, Арвидссон не міг знайти ніякої роботи. Тільки у 1825 він зміг отримати посаду молодшого бібліотекаря в Королівській бібліотеці Швеції у Стокгольмі.
Усі наступні роки він з більшою або меншою активністю брав участь в різних дискусіях про долю Фінляндії, що проходили як у формі публікацій статей в газетах, так і у формі публікації окремих брошур.
У 1843 призначений на посаду директора Королівської бібліотеки Швеції.
Арвидссон раптово помер у 1858 під час поїздки по Фінляндії. Похований в Лаукаа — там, де жив у молодості.
Оцінка діяльності Арвидссона
Арвидссон найбільш відомий гаслом, яке нерідко йому приписували: «Ми не шведи, росіянами ми не хочемо ставати, будемо ж фінами». Насправді це не його слова, а оцінка суті його політичного мислення, яка була дана в 1861 професором Юганом Снелльманом. Традиційний погляд на ідеї Арвидссона полягає в тому, що він був проповідником національної самобутності і саме його слід вважати піонером ідеї незалежності.
Роботи
- Lärobok i Finlands historia och geografi för gymnasier och skolor / AI Arwidsson. Turku 1832. Підручник з історії та географії Фінляндії; вийшов без вказівки автора.
Арвидссоном були здійснені проєкти з видання тритомника «Шведська давнина» і десятитомної серії «Документи з висвітлення минулого Фінляндії».
Родина
У 1824 Арвидссон одружився з Йоганною Кароліною Армфельт (1795—1878) — донькою покійного барона Фредріка Армфельта. Слід зазначити, що шлюб між представниками різних станів в ті часи був вкрай рідкісним. В їхньому шлюбі народилося четверо дітей:
- Гуго Івар (1825—1886);
- Торстен Адольф (1827? );
- Альфільд Йоханна (1829—1887);
- Сігрід Аура (1833 — ?).
Онук Адольфа Арвидссона, Івар Арвидссон (1873—1936), був зоологом.
Література
- Таркиайнен, Кари. Адольф Ивар Арвидссон // Сто замечательных финнов = 100 suomalaista pienoiselämäkertaa venäjäksi / Ред. Тимо Вихавайнен (Timo Vihavainen); пер. с финск. И. М. Соломеща. — Хельсинки : Общество финской литературы (Suomalaisen Kirjallisuuden Seura), 2004. — 814 с. — .. — Электронная версия [Архівовано 18 грудня 2012 у WebCite]
Посилання
- Полный комплект оцифрованных номеров газеты Åbo Morgonblad(швед.)
- Muisto värsyt Arvidsson’ille (1870). Стихотворение неизвестного автора, посвящённое памяти Арвидссона, в финской викитеке.(фін.)
Примітки
- Adolph Ivar Arwidsson — 1917.
- Adolf Ivar Arwidsson — SLS.
- Granqvist K. Two Hundred Years of Finnish RomaniLinguistics1
- Thorsten A Arwidsson — 1917.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.) . Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 69—70.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.) . Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 70—71.
- Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.) . Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 72.
- Арвидсон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adolf Arvidsson shved Adolf Ivar Iwar Arwidsson 1791 Padasjoki Pyajyat Gyame Finlyandiya 1858 Viborg Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiya finskij shvedskomovnij poet pismennik zhurnalist istorik Vidomij yak odin iz nathnennikiv nacionalnogo finskogo ruhu pioner ideyi finskoyi nezalezhnosti Z politichnih prichin zmushenij buv pereyihati z Finlyandiyi do Shveciyi v emigraciyi zajmavsya istorichnimi doslidzhennyami a takozh publikuvav statti z analizom potochnoyi situaciyi u Finlyandiyi i rozdumami pro mozhlivi shlyahi rozvitku svoyeyi batkivshini Direktor Korolivskoyi biblioteki Shveciyi u Stokgolmi Adolf Arvidssonshved Adolf Ivar ArwidssonNarodivsya7 serpnya 1791 1791 08 07 1 2 d Pyajyat Gyame Finlyandiya 1 3 Pomer21 chervnya 1858 1858 06 21 1 66 rokiv Viborg Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiya 1 pnevmoniyaKrayinaFinlyandiya ShveciyaDiyalnistzhurnalist bibliotekar vikladach universitetu politik poet istorik pismennikAlma materKorolivska akademiya OboZakladKorolivska akademiya OboMova tvorivshvedskaZhanrromantizmDitid 4 Nagorodi Adolf Arvidsson u VikishovishiZhittyepisAdolf Arvidsson narodivsya 7 serpnya 1791 v Padasjoki finska provinciya Pyajyat Hyame Jogo mati Anna Katarina Molin 1768 1843 bula donkoyu pomichnika pastora a batko Arvid Adolf Arvidsson 1762 1832 pohodiv z rodini shevcya i sluzhiv v Padasjoki pomichnikom pastora Piznishe koli Arvid Adolf otrimav posadu nastoyatelya parafiyi sim ya pereyihala v Laukaa provinciya Keski Suomi Centralna Finlyandiya Adolf navchavsya v gimnaziyi v Porvoo potim v Korolivskij akademiyi Obo de v 1814 stav kandidatom filosofiyi She navchayuchis v akademiyi pochav pisati lirichni i romantichni virshi v dusi shvedskogo poeta Fransa Mihaelya Francena i nimeckogo poeta Novalisa v 1815 jomu vdalosya opublikuvati svij pershij virsh Pershij nomer gazeti Abo Morgonblad vid 5 sichnya 1821 U 1817 stav docentom pislya napisannya disertaciyi Istorichne uyavlennya pro duh romantizmu sho zarodivsya v Serednovichchi Arvidsson na rik poyihav do Shveciyi de poznajomivsya z bagatma literatorami ta gromadskimi diyachami a takozh z odnoyu iz dovirenih osib spadkovogo princa Karla Yuhana Z 1820 pochav aktivnu zhurnalistsku diyalnist Pisav veliku kilkist politichnih statej yaki publikuvav yak u finskih tak i v shvedskih gazetah a z 1821 pochav vipuskati vlasnu gazetu Abo Morgonblad Arvidsson pisav pro nebezpeku v yakij znahoditsya finska naciya pro neobhidnist rozvitku finskoyi movi pro stanovlennya nacionalnoyi gromadyanskoyi svidomosti i pro stvorennya finskoyi derzhavi V rezultati ciyeyi diyalnosti Arvidsson buv zvilnenij z Korolivskoyi akademiyi Obo u 1822 i buv zmushenij nastupnogo roku emigruvati do Shveciyi Oskilki Shveciya v ti roki provodila oberezhnu zovnishnyu politiku i ne hotila svaritisya z susidami Arvidsson ne mig znajti niyakoyi roboti Tilki u 1825 vin zmig otrimati posadu molodshogo bibliotekarya v Korolivskij biblioteci Shveciyi u Stokgolmi Usi nastupni roki vin z bilshoyu abo menshoyu aktivnistyu brav uchast v riznih diskusiyah pro dolyu Finlyandiyi sho prohodili yak u formi publikacij statej v gazetah tak i u formi publikaciyi okremih broshur U 1843 priznachenij na posadu direktora Korolivskoyi biblioteki Shveciyi Arvidsson raptovo pomer u 1858 pid chas poyizdki po Finlyandiyi Pohovanij v Laukaa tam de zhiv u molodosti Ocinka diyalnosti ArvidssonaArvidsson najbilsh vidomij gaslom yake neridko jomu pripisuvali Mi ne shvedi rosiyanami mi ne hochemo stavati budemo zh finami Naspravdi ce ne jogo slova a ocinka suti jogo politichnogo mislennya yaka bula dana v 1861 profesorom Yuganom Snellmanom Tradicijnij poglyad na ideyi Arvidssona polyagaye v tomu sho vin buv propovidnikom nacionalnoyi samobutnosti i same jogo slid vvazhati pionerom ideyi nezalezhnosti RobotiLarobok i Finlands historia och geografi for gymnasier och skolor AI Arwidsson Turku 1832 Pidruchnik z istoriyi ta geografiyi Finlyandiyi vijshov bez vkazivki avtora Arvidssonom buli zdijsneni proyekti z vidannya tritomnika Shvedska davnina i desyatitomnoyi seriyi Dokumenti z visvitlennya minulogo Finlyandiyi RodinaU 1824 Arvidsson odruzhivsya z Jogannoyu Karolinoyu Armfelt 1795 1878 donkoyu pokijnogo barona Fredrika Armfelta Slid zaznachiti sho shlyub mizh predstavnikami riznih staniv v ti chasi buv vkraj ridkisnim V yihnomu shlyubi narodilosya chetvero ditej Gugo Ivar 1825 1886 Torsten Adolf 1827 Alfild Johanna 1829 1887 Sigrid Aura 1833 Onuk Adolfa Arvidssona Ivar Arvidsson 1873 1936 buv zoologom LiteraturaTarkiajnen Kari Adolf Ivar Arvidsson Sto zamechatelnyh finnov 100 suomalaista pienoiselamakertaa venajaksi Red Timo Vihavajnen Timo Vihavainen per s finsk I M Solomesha Helsinki Obshestvo finskoj literatury Suomalaisen Kirjallisuuden Seura 2004 814 s ISBN 951 746 522 X Elektronnaya versiya Arhivovano 18 grudnya 2012 u WebCite PosilannyaPolnyj komplekt ocifrovannyh nomerov gazety Abo Morgonblad shved Muisto varsyt Arvidsson ille 1870 Stihotvorenie neizvestnogo avtora posvyashyonnoe pamyati Arvidssona v finskoj vikiteke fin PrimitkiAdolph Ivar Arwidsson 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Adolf Ivar Arwidsson SLS d Track Q769544d Track Q10429758 Granqvist K Two Hundred Years of Finnish RomaniLinguistics1 d Track Q11871517 Thorsten A Arwidsson 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukr Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im O Gonchara s 69 70 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukr Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im O Gonchara s 70 71 Kovalov D V 2021 Porivnyalnij analiz naciyetvorchih procesiv u Finlyandiyi ta Pidrosijskij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolit Ukr Dnipro NTU Dniprovska politehnika i DNU im O Gonchara s 72 Arvidson Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref