Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Францішек Вєльопольський У Вікіпедії є статті про інших людей із пріз

Францішек Вєльопольський

Францішек Вєльопольський
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Францішек Вєльопольський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вєльопольський.

Францішек Вєльопольський, Вельопольський гербу Стариконь (нар. 21 вересня 1732 — пом. 14 січня 1809) — державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, граф на Пєсковй Скалі та Живцю, маркграф на Мірові (частина Пінчова); маршалок надвірний коронний (1767—1775), перший президент Кракова (14 квітня — 11 вересня 1792 року).

Францішек Вєльопольський
пол. Franciszek Wielopolski
image
image
Родовий герб Стариконь
Маршалок надвірний коронний
14 листопада 1767 — перед 4 серпня 1775
Монарх: Станіслав-Август Понятовський
Попередник: Єжи Август Мнішек
Наступник: Франциск Жевуський
Президент Кракова
14 квітня 1792 — 11 вересня 1792
Наступник: [pl]
 
Народження: 1732[1][2]
Смерть: 1809[1][2]
Країна: Річ Посполита
Рід: Вельопольські
Батько: d
Мати: d
Шлюб: Ізабела Ельжбета з Бєлінських
Діти: [pl], Міхал
Нагороди:
image

Життєпис

Народився Францішек 21 вересня 1732 року в сім'ї, на той час, конюшого великого коронного [pl] та його дружини Ельжбети з Мнішеків.

Розпочав свою кар'єру Францішек Вєльопольський при дворі як королівський шамбелян.

Був послом князівств Освенцімського та Заторського на конвокаційний сейм 1764 року. Спочатку він виступав проти обрання Станіслава Августа Понятовського королем, хоча врешті підписав його «pacta conventa» 4 грудня 1764 року.

Був обраний маршалком Радомської конфедерації Краківського воєводства 1767 року. Був послом від Краківського воєводства на сейм 1767 року. У додатку до телеграми від 2 жовтня 1767 року президенту Колегії закордонних справ Російської імперії Нікітє Паніну російський посол Ніколай Рєпнін назвав його послом, відповідальним за реалізацію російських планів на цьому сеймі. 23 жовтня 1767 року ввійшов до складу делегації Сейму, обраної під тиском Рєпніна, створеної для визначення устрою Речі Посполитої. 14 листопада був номінований на посаду маршалка надвірного коронного.

24 березня 1768 року на Раді Сенату Вєльопольський проголосував за заклик російських військ до Польщі для придушення Барської конфедерації. Проте згодом він приєднався до останньої, належав до цешинського угруповання. Він був дуже активним і ревним її прихильником, витрачав багато власних коштів для її цілей і, перебуваючи в Сілезії, навіть відмовився від уряду маршалка в липні 1775 року після її падіння.

Досягнувши примирення з королем, 1778 року був відзначений орденом Білого Орла.

Після запровадження автономії для найбільших міст Речі Посполитої відповідно до ухваленого 18 квітня 1791 року під час Чотирирічного сейму «Закону про міста», Францішек Вєльопольський прийняв громадянство міста Кракова. 14 квітня 1792 року він став першим в історії президентом міста, обіймав цю посаду до 11 вересня цього ж року. Він не втручався надмірно в міські справи, залишивши фактичну владу віце-президенту [pl]. Після захоплення міста російськими військами був ліквідований магістрат, були відновлені колишні органи управління. Його попросили знову обійняти президентську посаду, коли за наказом Начальника Тадеуша Костюшка 24 квітня 1794 року було відновлено магістратуру, обрану 1792 року, — він прийняв цю посаду заочно, але не прибув до Кракова і не виконував обов'язки президента. У цій ситуації віце-президент Вольман продовжува виконувати ці обов'язки до прусської окупації та відновлення передповстанської ради 15 червня 1794 року.

Помер Францішек Вєльопольський 14 січня 1809 року.

Сім'я

Францішек Вєльопольський 1761 року одружився з Ізабелою Ельжбетою з Бєлінських (пом. 1814), донькою колишнього воєводи хелмінського [pl]. Подружжя мало 2 синів:

Маєтності

Вєльопольський був X-м ординатом [pl]. Його краківською резиденцією була кам'яниця на площі Головний ринок під номером 47, відома як кам'яниця Менніца (монетний двір) чи [pl].

Пінчовську ординацію він прийняв після смерті свого батька 26 березня 1774 року. Всупереч ординатській ерекції, він 1776 року віддав ключ Кемпський в оренду на 6 років Юзефу Стецькому, а ключ Малоксьонзький заставив за 160 000 злотих Юзефові Гноїнському, через два роки він віддав Великоксьонзький ключ в оренду Янові Вітте де Вехтеру; 1791 року віддав у оренду Міхаловський ключ Анджею та Зофії Войцеховським; 1796 року села Павловиці та Заґаювек віддав у оренду [pl]; ключ Козубовський віддав Янові Зеелоффу тощо. Фактично, таким чином Францішек Вєльопольський розпочав процес дроблення та упадку ординації.

В останній чверті XVIII століття Францішком Вєльопольським був збудований [pl]. Комплекс складається з палацу, парку та прямокутного двору (з трьох колишніх господарських будівель, що оточували його, дві знищені сучасною забудовою). Палац Вєльопольських у стилі класицизму був побудований близько 1789 року (ймовірно, архітектором був [pl]). У трикутному завершенні його даху розміщений герб Францішека Вєльопольського.

1809 року на замовлення Францішека Велопольського розпочалася реконструкція палаці Мірув у Ксьонжі Великому, яку виконав архітектор Юзеф Леброні. Під час неї були видалені ренесансні фронтони, центральний корпус, що імітує вежу, був підвищений на один поверх, а всю будівлю прикрасили неокласичними вазами та готичними зубцями.

  • image
    Кам'яниця Вєльопольських у Кракові
  • image
    Герб Францішека Вєльопольського
  • image
    Палац Вєльопольських у Пінчові
  • image
    Палац Мірув у Ксьонжі-Великому

Примітки

  1. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  2. MAK
    d:Track:Q105192847
  3. Teodor Żychliński, Złota księga szlachty polskiej, R. 9, Poznań, 1887, s. 198.
  4. Robert Zwierzyniecki, Ordynacja Myszkowskich czyli kto miał Chroberz Książ i Szaniec. Kraków 2017, s.47.
  5. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 212.
  6. Tomasz Szwaciński, Sejmiki poselskie przed konwokacją 1764 r., [w:] Kwartalnik Historyczny, R. 113, nr 1 (2006), s. 23.
  7. Aleksander Kraushar, Książę Repnin i Polska, Warszawa 1900 t. I, s. 389.
  8. Volumina Legum, t. VII, Petersburg 1860, s. 246
  9. Носов Б. В. Установление российского господства в Речи Посполитой. 1756—1768 гг. — Москва, 2004. — С. 663.
  10. Volumina Legum, t. VII, Petersburg, 1860, s. 244—248.
  11. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 89.
  12. Władysław Konopczyński, Konfederacja barska, t. I, Warszawa, 1991, s. 46
  13. Władysław A. Serczyk, Początek końca. Konfederacja barska i I rozbiór Polski, Warszawa, 2000, s. 48-49.
  14. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008, s. 222
  15. Franciszek Wielopolski. Encyklopedia Krakowa.
  16. Franciszek Wielopolski, [w:] Poczet sołtysów, wójtów, burmistrzów i prezydentów miasta Krakowa (1228-2010), T. I. Poczet krakowski.
  17. Teodor Żychliński, Złota księga szlachty polskiej, R. 9, Poznań, 1887, s. 199.
  18. Robert Zwierzyniecki, Ordynacja Myszkowskich czyli kto miał Chroberz Książ i Szaniec. Kraków 2017, s.46.
  19. Teodor Żychliński, Złota księga szlachty polskiej, R. 9, Poznań, 1887, s. 198—199.
  20. Dawny zespół pałacowy Wielopolskich w Pińczowie. Pińczów travel.
  21. Książ Wielki, zamek renesansowy Mirów. Zamki i Warownie.
  22. Zespół pałacowy „Na Mirowie” w Książu Wielkim. Portal Zabytek.pl.
  23. Герб Францішека Вєльопольського гербу Стариконь (зверху справа); сина Ельжбети Мнішек гербу Кончиць III (або Мнішек; зверху зліва), онук Терези Тарло гербу Топор (знизу зліва), правнук Кристини Коморовської гербу Корчак (знизу справа), правнучки Зиґмунта Мишковського гербу Ястшембець (посередині)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Francishek Vyelopolskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vyelopolskij Francishek Vyelopolskij Velopolskij gerbu Starikon nar 21 veresnya 1732 pom 14 sichnya 1809 derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo ta Rechi Pospolitoyi graf na Pyeskovj Skali ta Zhivcyu markgraf na Mirovi chastina Pinchova marshalok nadvirnij koronnij 1767 1775 pershij prezident Krakova 14 kvitnya 11 veresnya 1792 roku Francishek Vyelopolskij pol Franciszek Wielopolski Rodovij gerb Starikon Marshalok nadvirnij koronnij 14 listopada 1767 pered 4 serpnya 1775 Monarh Stanislav Avgust Ponyatovskij Poperednik Yezhi Avgust Mnishek Nastupnik Francisk Zhevuskij Prezident Krakova 14 kvitnya 1792 11 veresnya 1792 Nastupnik pl Narodzhennya 1732 1 2 Smert 1809 1 2 Krayina Rich PospolitaRid VelopolskiBatko dMati dShlyub Izabela Elzhbeta z ByelinskihDiti pl Mihal Nagorodi ZhittyepisNarodivsya Francishek 21 veresnya 1732 roku v sim yi na toj chas konyushogo velikogo koronnogo pl ta jogo druzhini Elzhbeti z Mnishekiv Rozpochav svoyu kar yeru Francishek Vyelopolskij pri dvori yak korolivskij shambelyan Buv poslom knyazivstv Osvencimskogo ta Zatorskogo na konvokacijnij sejm 1764 roku Spochatku vin vistupav proti obrannya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo korolem hocha vreshti pidpisav jogo pacta conventa 4 grudnya 1764 roku Buv obranij marshalkom Radomskoyi konfederaciyi Krakivskogo voyevodstva 1767 roku Buv poslom vid Krakivskogo voyevodstva na sejm 1767 roku U dodatku do telegrami vid 2 zhovtnya 1767 roku prezidentu Kolegiyi zakordonnih sprav Rosijskoyi imperiyi Nikitye Paninu rosijskij posol Nikolaj Ryepnin nazvav jogo poslom vidpovidalnim za realizaciyu rosijskih planiv na comu sejmi 23 zhovtnya 1767 roku vvijshov do skladu delegaciyi Sejmu obranoyi pid tiskom Ryepnina stvorenoyi dlya viznachennya ustroyu Rechi Pospolitoyi 14 listopada buv nominovanij na posadu marshalka nadvirnogo koronnogo 24 bereznya 1768 roku na Radi Senatu Vyelopolskij progolosuvav za zaklik rosijskih vijsk do Polshi dlya pridushennya Barskoyi konfederaciyi Prote zgodom vin priyednavsya do ostannoyi nalezhav do ceshinskogo ugrupovannya Vin buv duzhe aktivnim i revnim yiyi prihilnikom vitrachav bagato vlasnih koshtiv dlya yiyi cilej i perebuvayuchi v Sileziyi navit vidmovivsya vid uryadu marshalka v lipni 1775 roku pislya yiyi padinnya Dosyagnuvshi primirennya z korolem 1778 roku buv vidznachenij ordenom Bilogo Orla Pislya zaprovadzhennya avtonomiyi dlya najbilshih mist Rechi Pospolitoyi vidpovidno do uhvalenogo 18 kvitnya 1791 roku pid chas Chotiririchnogo sejmu Zakonu pro mista Francishek Vyelopolskij prijnyav gromadyanstvo mista Krakova 14 kvitnya 1792 roku vin stav pershim v istoriyi prezidentom mista obijmav cyu posadu do 11 veresnya cogo zh roku Vin ne vtruchavsya nadmirno v miski spravi zalishivshi faktichnu vladu vice prezidentu pl Pislya zahoplennya mista rosijskimi vijskami buv likvidovanij magistrat buli vidnovleni kolishni organi upravlinnya Jogo poprosili znovu obijnyati prezidentsku posadu koli za nakazom Nachalnika Tadeusha Kostyushka 24 kvitnya 1794 roku bulo vidnovleno magistraturu obranu 1792 roku vin prijnyav cyu posadu zaochno ale ne pribuv do Krakova i ne vikonuvav obov yazki prezidenta U cij situaciyi vice prezident Volman prodovzhuva vikonuvati ci obov yazki do prusskoyi okupaciyi ta vidnovlennya peredpovstanskoyi radi 15 chervnya 1794 roku Pomer Francishek Vyelopolskij 14 sichnya 1809 roku Sim yaFrancishek Vyelopolskij 1761 roku odruzhivsya z Izabeloyu Elzhbetoyu z Byelinskih pom 1814 donkoyu kolishnogo voyevodi helminskogo pl Podruzhzhya malo 2 siniv pl bl 1760 1838 suddyu zemskogo vishlickogo ostannogo XI go ordinata povnoyi Ordinaciyi Mishkovskih 1809 1813 Mihala 1761 1838 spadkoyemcya mayetkiv Slabkovici Pshibislavici Gontovici Tomini Vion i Zavada moralno j fizichno oslablenogo MayetnostiVyelopolskij buv X m ordinatom pl Jogo krakivskoyu rezidenciyeyu bula kam yanicya na ploshi Golovnij rinok pid nomerom 47 vidoma yak kam yanicya Mennica monetnij dvir chi pl Pinchovsku ordinaciyu vin prijnyav pislya smerti svogo batka 26 bereznya 1774 roku Vsuperech ordinatskij erekciyi vin 1776 roku viddav klyuch Kempskij v orendu na 6 rokiv Yuzefu Steckomu a klyuch Maloksonzkij zastaviv za 160 000 zlotih Yuzefovi Gnoyinskomu cherez dva roki vin viddav Velikoksonzkij klyuch v orendu Yanovi Vitte de Vehteru 1791 roku viddav u orendu Mihalovskij klyuch Andzheyu ta Zofiyi Vojcehovskim 1796 roku sela Pavlovici ta Zagayuvek viddav u orendu pl klyuch Kozubovskij viddav Yanovi Zeeloffu tosho Faktichno takim chinom Francishek Vyelopolskij rozpochav proces droblennya ta upadku ordinaciyi V ostannij chverti XVIII stolittya Francishkom Vyelopolskim buv zbudovanij pl Kompleks skladayetsya z palacu parku ta pryamokutnogo dvoru z troh kolishnih gospodarskih budivel sho otochuvali jogo dvi znisheni suchasnoyu zabudovoyu Palac Vyelopolskih u stili klasicizmu buv pobudovanij blizko 1789 roku jmovirno arhitektorom buv pl U trikutnomu zavershenni jogo dahu rozmishenij gerb Francisheka Vyelopolskogo 1809 roku na zamovlennya Francisheka Velopolskogo rozpochalasya rekonstrukciya palaci Miruv u Ksonzhi Velikomu yaku vikonav arhitektor Yuzef Lebroni Pid chas neyi buli vidaleni renesansni frontoni centralnij korpus sho imituye vezhu buv pidvishenij na odin poverh a vsyu budivlyu prikrasili neoklasichnimi vazami ta gotichnimi zubcyami Kam yanicya Vyelopolskih u Krakovi Gerb Francisheka Vyelopolskogo Palac Vyelopolskih u Pinchovi Palac Miruv u Ksonzhi VelikomuPrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729 MAK d Track Q105192847 Teodor Zychlinski Zlota ksiega szlachty polskiej R 9 Poznan 1887 s 198 Robert Zwierzyniecki Ordynacja Myszkowskich czyli kto mial Chroberz Ksiaz i Szaniec Krakow 2017 s 47 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 212 Tomasz Szwacinski Sejmiki poselskie przed konwokacja 1764 r w Kwartalnik Historyczny R 113 nr 1 2006 s 23 Aleksander Kraushar Ksiaze Repnin i Polska Warszawa 1900 t I s 389 Volumina Legum t VII Petersburg 1860 s 246 Nosov B V Ustanovlenie rossijskogo gospodstva v Rechi Pospolitoj 1756 1768 gg Moskva 2004 S 663 Volumina Legum t VII Petersburg 1860 s 244 248 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 89 Wladyslaw Konopczynski Konfederacja barska t I Warszawa 1991 s 46 Wladyslaw A Serczyk Poczatek konca Konfederacja barska i I rozbior Polski Warszawa 2000 s 48 49 Kawalerowie i statuty Orderu Orla Bialego 1705 2008 2008 s 222 Franciszek Wielopolski Encyklopedia Krakowa Franciszek Wielopolski w Poczet soltysow wojtow burmistrzow i prezydentow miasta Krakowa 1228 2010 T I Poczet krakowski Teodor Zychlinski Zlota ksiega szlachty polskiej R 9 Poznan 1887 s 199 Robert Zwierzyniecki Ordynacja Myszkowskich czyli kto mial Chroberz Ksiaz i Szaniec Krakow 2017 s 46 Teodor Zychlinski Zlota ksiega szlachty polskiej R 9 Poznan 1887 s 198 199 Dawny zespol palacowy Wielopolskich w Pinczowie Pinczow travel Ksiaz Wielki zamek renesansowy Mirow Zamki i Warownie Zespol palacowy Na Mirowie w Ksiazu Wielkim Portal Zabytek pl Gerb Francisheka Vyelopolskogo gerbu Starikon zverhu sprava sina Elzhbeti Mnishek gerbu Konchic III abo Mnishek zverhu zliva onuk Terezi Tarlo gerbu Topor znizu zliva pravnuk Kristini Komorovskoyi gerbu Korchak znizu sprava pravnuchki Zigmunta Mishkovskogo gerbu Yastshembec poseredini Dzherela

Дата публікації:
Топ