Релігійні війни у Франції — низка громадянських конфліктів між католиками, які складали більшість населення, і протестантською меншістю, що сповідувала кальвінізм.
Релігійні війни у Франції | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Облога Ла-Рошелі у 1572—1573 роках | ||||||||
| ||||||||
Сторони | ||||||||
Протестанти: Гугеноти Королівство Англія Курпфальц | Політики | Католики: Католицька ліга Іспанія Савойське герцогство | ||||||
Командувачі | ||||||||
Людовик I Бурбон-Конде Ґаспар де Коліньї Єлизавета I Генріх Наваррський | Франсуа де Монморансі Шарль де Монморансі-Дамвіль | Франсуа де Гіз Генріх I де Гіз Філіп II Габсбург Сикст V Карл-Емануел I Савойський Катерина Медічі Карл IX Генріх III |
Передумови
У рамках Реформації, що відбувалася в Європі із середини XVI ст. відповідні процеси торкнулися й Королівства Франція. Тут переважно на півдні та заході країни почали з'являтися громади кальвіністів. Перші дії проти них застосовував ще король Франциск I.
Цю політику продовжив його син Генріх II. Ситуація стрімко погіршилася у зв'язку з поразкою Франції в Італійських війнах і укладанням Като-Камбрезького мирного договору в 1559 році. Численні загони професійних і водночас невдоволених солдатів та дворян поверталися додому. Їх із легкістю навертали до себе численні протестантські проповідники. Вже у 1559 році створюється Синод прес церкви. У 1561 році гугеноти нараховували 2 тисячі громад, куди входило близько 40 тисяч віруючих. При цьому більшість з них складали заможні купці та банкіри.
Перебіг подій
Початком війни послужила різанина, яку влаштував у 1562 році один з лідерів католиків Франсуа де Гіз у місті Вассі. За цим почалися бойові дії, так звана Перша війна. Вона тривала до 1563 року. В цей час католики розбили гугенотів у битві при Дре у 1562 році.
У 1565 році Гізи уклали союз з Іспанією, спрямований проти гугенотів. Від іспанського короля Філіпа II католики головним чином отримували кошти. У свою чергу гугеноти спиралися на підтримку Англії та Пфальца.
У 1567 році розпочалася . Спочатку католики перемогли у битві при Сен-Дені, але згодом втратили перевагу. Зрештою у 1568 році було укладено новий мирний договір. Утім, невирішеність завдань обох сторін призвело до . У 1569 році католики здобули низку важливих перемог, проте у 1570 році зазнали поразки при Арне-ле-Дюкі. Тому було укладено новий мир. Однією з його причин також було фактичне банкрутство королівської скарбниці, неможливість сплачувати виплати найманцям.
В цей час адмірал Гаспар де Коліньї вирішив, що зовнішня загроза повинна об'єднати обидві табори. Деякий час в цьому його підтримував король Карл IX. Вони планували напасти на Нідерланди, де на той час відбувалося повстання проти Іспанії. Коліньї й король бажали здобути реванш за поразку в Італійських війнах та успіхом проти зовнішнього ворога об'єднати країну. Водночас Іспанія почала тиск на королеву Катерину Медічі й католицьку партію щодо неможливості їхнього союзу з протестантами. До цього додалося впевненість Медічі та Гізів стосовно неможливості збройно протидіяти іспанцям. Тому вирішено було позбутися внутрішньої загрози для королівства — лідерів гугенотів. Для цього обрано привід весілля Маргарити Валуа та одного з лідерів гугенотів Генріха Наваррського. У 1572 році відбувається Варфоломіївська ніч — винищення гугенотів. Утім, план Медічі та Гізів зазнав змін. Після знищення протестантських лідерів на чолі із Гаспаром де Коліньї низка католицьких вождів на чолі зі старшиною Парижа розпочали різанину всіх гугенотів, які перебували у Парижі. Далі це перекинулося на інші міста Франції. В цілому вже відбувалася боротьба між провідними родами у кожному місті, які лише прикривалися релігійними догмами.
Варфоломійська ніч стала приводом для початку . Спочатку армія католиків на чолі із Генріхом Анжуйським, майбутнім королем Генріхом III, розпочала облогу Ла-Рошелі, яка тривала до 1573 року. Зрештою невдачі змусили католиків укласти новий мир, який в цілому повторював попередні договори. Водночас формується група аристократів, що виступала за прояв поміркованості з обох боків задля країни. Вони отримали назву політики. Їх очолили представники роду Монморансі, які мали дуже сильні позиції як у центральній Франції, так й на півдні — у Лангедоку. З ними вимушені були рахуватися лідери гугенотів і католиків.
У 1574—1576 роках відбулася , проте без наявного успіху якоїсь з сторін. У 1576 році король Генріх III з огляду на складне своє становище видав едикт щодо свободи віросповідання, окрім Парижа. Це викликало спротив католиків на чолі із Генріхом де Гізом — . У 1577 році остаточно сформувалася Католицька ліга, що ставила собі за мету знищення протестантів.
У цей час зі своїми амбіціями втрутився молодший брат короля (Монсиньйор) Франциск Алансонський і Анжуйський. У 1579 році розпочалася Сьома релігійна війна або , яку Франциск розпочав у союзі з гугенотами. Щоб вдовольнити його амбіції, Катерина Медічі надала допомогу синові у завоюванні південних Нідерландів. Проте цей намір завершився цілковитою поразкою.
На деякий час ситуація в країні заспокоїлася. Втім вже у 1585 році розпочалася нова «Восьма релігійна війна» або (Генріха III, Генріха де Гіза, Генріха Наваррського). У цей час війна релігійна дедалі більше нагадувала боротьбу за владу, за здобуття французької корони. У 1587 році Генріх Наваррський здобув перемогу при Кутра. Водночас збільшив свій вплив Генріх Гіз. У 1588 році проти короля повстав Париж, відбувся так званий день барикад. Генріх Гіз здобув майже повну владу, ставши фактичним королем. За Генріха III стояла лише невелика кількість міст. У цей час відбулися засідання Генеральних штатів у Блуа. Тоді ж король віддав наказ вбити Генріха Гіза та його брата кардинала. Після цього від короля відійшли всі, крім Генріха Наваррського. Водночас вбивством Гіза Генріх III фактично допоміг королю Наварри, усунувши найбільш здібного й небезпечного супротивника. У 1589 році у передмісті Парижа Сен-Клу — вбито самого Генріха III.
Після цього розпочинається боротьба Генріха Наваррського за корону. До 1598 року він зі змінним успіхом воює проти Католицької ліги на чолі з герцогом Маєнським, якого підтримувала Іспанія. Зрештою у 1594 році Генріх Наваррський входить до Парижу й коронується як Генріх IV. У 1598 році в Бретані укладено з Іспанією та герцогом Меркером (останнім лідером католиків). Того ж року новий король під тиском колишніх своїх соратників-гугенотів видає Нантський едикт, що гарантував гугенотам свободу віросповідання і 200 безпечних міст.
Однак це виявилося тимчасовою поступкою з боку католиків. Поступово колишній лідер гугенотів Генріх IV став підтримувати католиків, запросив єзуїтів. Цю справу продовжив його син Людовик XIII разом із кардиналом Рішельє, які знищили у 1620-х роках військовий вплив гугенотів на півдні.
Остаточний край поклав онук Генріха IV — Людовик XIV, який у 1685 році скасував Нантський едикт.
Джерела
- Knecht, Robert J. (2007). The Valois: Kings of France 1328—1589 (2nd ed.). New York: Hambledon Continuum. .
- Davis, Natalie Zemon: The Rites of Voilence: Religious Riot in Sixteenth-Century France. In: Soman, Alfred (Hrsg.): The Massacre of St. Bartholomew. Reappraisals and Documents. The Hague 1974, S. 203—242.
- Arlette Jouanna (dir.), Histoire et dictionnaire des guerres de religion, 1559—1598, Robert Laffont, 1998 (coll. «Bouquins»)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Religijni vijni u Franciyi nizka gromadyanskih konfliktiv mizh katolikami yaki skladali bilshist naselennya i protestantskoyu menshistyu sho spoviduvala kalvinizm Religijni vijni u FranciyiObloga La Rosheli u 1572 1573 rokah Obloga La Rosheli u 1572 1573 rokahData 1562 1598Misce Korolivstvo FranciyaRezultat Nantskij ediktStoroniProtestanti Gugenoti Korolivstvo Angliya Kurpfalc Politiki Katoliki Katolicka liga Ispaniya Savojske gercogstvoKomanduvachiLyudovik I Burbon Konde Gaspar de Kolinyi Yelizaveta I Genrih Navarrskij Fransua de Monmoransi Sharl de Monmoransi Damvil Fransua de Giz Genrih I de Giz Filip II Gabsburg Sikst V Karl Emanuel I Savojskij Katerina Medichi Karl IX Genrih IIIPeredumoviU ramkah Reformaciyi sho vidbuvalasya v Yevropi iz seredini XVI st vidpovidni procesi torknulisya j Korolivstva Franciya Tut perevazhno na pivdni ta zahodi krayini pochali z yavlyatisya gromadi kalvinistiv Pershi diyi proti nih zastosovuvav she korol Francisk I Cyu politiku prodovzhiv jogo sin Genrih II Situaciya strimko pogirshilasya u zv yazku z porazkoyu Franciyi v Italijskih vijnah i ukladannyam Kato Kambrezkogo mirnogo dogovoru v 1559 roci Chislenni zagoni profesijnih i vodnochas nevdovolenih soldativ ta dvoryan povertalisya dodomu Yih iz legkistyu navertali do sebe chislenni protestantski propovidniki Vzhe u 1559 roci stvoryuyetsya Sinod pres cerkvi U 1561 roci gugenoti narahovuvali 2 tisyachi gromad kudi vhodilo blizko 40 tisyach viruyuchih Pri comu bilshist z nih skladali zamozhni kupci ta bankiri Perebig podijPochatkom vijni posluzhila rizanina yaku vlashtuvav u 1562 roci odin z lideriv katolikiv Fransua de Giz u misti Vassi Za cim pochalisya bojovi diyi tak zvana Persha vijna Vona trivala do 1563 roku V cej chas katoliki rozbili gugenotiv u bitvi pri Dre u 1562 roci U 1565 roci Gizi uklali soyuz z Ispaniyeyu spryamovanij proti gugenotiv Vid ispanskogo korolya Filipa II katoliki golovnim chinom otrimuvali koshti U svoyu chergu gugenoti spiralisya na pidtrimku Angliyi ta Pfalca U 1567 roci rozpochalasya Spochatku katoliki peremogli u bitvi pri Sen Deni ale zgodom vtratili perevagu Zreshtoyu u 1568 roci bulo ukladeno novij mirnij dogovir Utim nevirishenist zavdan oboh storin prizvelo do U 1569 roci katoliki zdobuli nizku vazhlivih peremog prote u 1570 roci zaznali porazki pri Arne le Dyuki Tomu bulo ukladeno novij mir Odniyeyu z jogo prichin takozh bulo faktichne bankrutstvo korolivskoyi skarbnici nemozhlivist splachuvati viplati najmancyam V cej chas admiral Gaspar de Kolinyi virishiv sho zovnishnya zagroza povinna ob yednati obidvi tabori Deyakij chas v comu jogo pidtrimuvav korol Karl IX Voni planuvali napasti na Niderlandi de na toj chas vidbuvalosya povstannya proti Ispaniyi Kolinyi j korol bazhali zdobuti revansh za porazku v Italijskih vijnah ta uspihom proti zovnishnogo voroga ob yednati krayinu Vodnochas Ispaniya pochala tisk na korolevu Katerinu Medichi j katolicku partiyu shodo nemozhlivosti yihnogo soyuzu z protestantami Do cogo dodalosya vpevnenist Medichi ta Giziv stosovno nemozhlivosti zbrojno protidiyati ispancyam Tomu virisheno bulo pozbutisya vnutrishnoyi zagrozi dlya korolivstva lideriv gugenotiv Dlya cogo obrano privid vesillya Margariti Valua ta odnogo z lideriv gugenotiv Genriha Navarrskogo U 1572 roci vidbuvayetsya Varfolomiyivska nich vinishennya gugenotiv Utim plan Medichi ta Giziv zaznav zmin Pislya znishennya protestantskih lideriv na choli iz Gasparom de Kolinyi nizka katolickih vozhdiv na choli zi starshinoyu Parizha rozpochali rizaninu vsih gugenotiv yaki perebuvali u Parizhi Dali ce perekinulosya na inshi mista Franciyi V cilomu vzhe vidbuvalasya borotba mizh providnimi rodami u kozhnomu misti yaki lishe prikrivalisya religijnimi dogmami Varfolomijska nich stala privodom dlya pochatku Spochatku armiya katolikiv na choli iz Genrihom Anzhujskim majbutnim korolem Genrihom III rozpochala oblogu La Rosheli yaka trivala do 1573 roku Zreshtoyu nevdachi zmusili katolikiv uklasti novij mir yakij v cilomu povtoryuvav poperedni dogovori Vodnochas formuyetsya grupa aristokrativ sho vistupala za proyav pomirkovanosti z oboh bokiv zadlya krayini Voni otrimali nazvu politiki Yih ocholili predstavniki rodu Monmoransi yaki mali duzhe silni poziciyi yak u centralnij Franciyi tak j na pivdni u Langedoku Z nimi vimusheni buli rahuvatisya lideri gugenotiv i katolikiv U 1574 1576 rokah vidbulasya prote bez nayavnogo uspihu yakoyis z storin U 1576 roci korol Genrih III z oglyadu na skladne svoye stanovishe vidav edikt shodo svobodi virospovidannya okrim Parizha Ce viklikalo sprotiv katolikiv na choli iz Genrihom de Gizom U 1577 roci ostatochno sformuvalasya Katolicka liga sho stavila sobi za metu znishennya protestantiv U cej chas zi svoyimi ambiciyami vtrutivsya molodshij brat korolya Monsinjor Francisk Alansonskij i Anzhujskij U 1579 roci rozpochalasya Soma religijna vijna abo yaku Francisk rozpochav u soyuzi z gugenotami Shob vdovolniti jogo ambiciyi Katerina Medichi nadala dopomogu sinovi u zavoyuvanni pivdennih Niderlandiv Prote cej namir zavershivsya cilkovitoyu porazkoyu Na deyakij chas situaciya v krayini zaspokoyilasya Vtim vzhe u 1585 roci rozpochalasya nova Vosma religijna vijna abo Genriha III Genriha de Giza Genriha Navarrskogo U cej chas vijna religijna dedali bilshe nagaduvala borotbu za vladu za zdobuttya francuzkoyi koroni U 1587 roci Genrih Navarrskij zdobuv peremogu pri Kutra Vodnochas zbilshiv svij vpliv Genrih Giz U 1588 roci proti korolya povstav Parizh vidbuvsya tak zvanij den barikad Genrih Giz zdobuv majzhe povnu vladu stavshi faktichnim korolem Za Genriha III stoyala lishe nevelika kilkist mist U cej chas vidbulisya zasidannya Generalnih shtativ u Blua Todi zh korol viddav nakaz vbiti Genriha Giza ta jogo brata kardinala Pislya cogo vid korolya vidijshli vsi krim Genriha Navarrskogo Vodnochas vbivstvom Giza Genrih III faktichno dopomig korolyu Navarri usunuvshi najbilsh zdibnogo j nebezpechnogo suprotivnika U 1589 roci u peredmisti Parizha Sen Klu vbito samogo Genriha III Pislya cogo rozpochinayetsya borotba Genriha Navarrskogo za koronu Do 1598 roku vin zi zminnim uspihom voyuye proti Katolickoyi ligi na choli z gercogom Mayenskim yakogo pidtrimuvala Ispaniya Zreshtoyu u 1594 roci Genrih Navarrskij vhodit do Parizhu j koronuyetsya yak Genrih IV U 1598 roci v Bretani ukladeno z Ispaniyeyu ta gercogom Merkerom ostannim liderom katolikiv Togo zh roku novij korol pid tiskom kolishnih svoyih soratnikiv gugenotiv vidaye Nantskij edikt sho garantuvav gugenotam svobodu virospovidannya i 200 bezpechnih mist Odnak ce viyavilosya timchasovoyu postupkoyu z boku katolikiv Postupovo kolishnij lider gugenotiv Genrih IV stav pidtrimuvati katolikiv zaprosiv yezuyitiv Cyu spravu prodovzhiv jogo sin Lyudovik XIII razom iz kardinalom Rishelye yaki znishili u 1620 h rokah vijskovij vpliv gugenotiv na pivdni Ostatochnij kraj poklav onuk Genriha IV Lyudovik XIV yakij u 1685 roci skasuvav Nantskij edikt DzherelaKnecht Robert J 2007 The Valois Kings of France 1328 1589 2nd ed New York Hambledon Continuum ISBN 1 85285 522 3 Davis Natalie Zemon The Rites of Voilence Religious Riot in Sixteenth Century France In Soman Alfred Hrsg The Massacre of St Bartholomew Reappraisals and Documents The Hague 1974 S 203 242 Arlette Jouanna dir Histoire et dictionnaire des guerres de religion 1559 1598 Robert Laffont 1998 coll Bouquins ISBN 2 221 07425 4