Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Францу́зька акаде́мія (фр. Académie française) — наукова установа у Франції. Заснована 1635 року кардиналом Рішельє. Одна із найстаріших інституцій Франції. Складається з сорока членів, вибраних своїми колегами. Членів академії кличуть «безсмертними».
| Французька академія | |
|---|---|
 | |
| Тип | наукове товариство d d |
| Засновник | Кардинал Рішельє[1] |
| Засновано | 29 січня 1635[2] |
| Правовий статус | d[3] |
| Сфера | французька |
| Країна |  Франція |
| Штаб-квартира | Париж (48°51′26″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.85743000002777592° пн. ш. 2.337120000028° сх. д.) |
| Офіційні мови | французька |
| Генеральний секретар | Амін Маалуф (2023)[4] |
| Вебсайт: academie-francaise.fr | |
 Французька академія у Вікісховищі | |
Мета
Академія ставить перед собою дві мети:
Піклуватися про стан французької мови
Ця перша мета була записана в статуті академії при заснуванні. Щоб досягти її академія в минулому працювала над тим, щоб стандартизувати мову й зробити її рідною мовою для всіх французів. В статті XXIV статуту академії записано, що «первинним завданням академії є невтомна турбота про те, щоб надати нашій мові певних правил, зробити її чистою, красномовною й здатною для праці в області мистецтв і науки».
Нині академія піклується про підтримку якості, відслідковуючи необхідну еволюцію. Вона визначає правила хорошого вжитку, розробляючи Словник французької академії, який впроваджує мовні стандарти, друкуючи рекомендації й беручи участь у роботі різноманітних комісій з термінології.
Меценатство
Інше завдання академії, не записане при її заснуванні, є розподіл пожертвувань. Академія щороку вручає приблизно шістдесят літературних премій, серед яких Велика літературна премія Французької академії.
Велика премія франкомовного співтовариства, яку вручають щороку, починаючи з 1986, свідчить про увагу академії до розповсюдження французької мови у світі.
Академія також надає матеріальну допомогу літературним товариствам і вченим, бере участь у доброчинності, допомагає багатодітним родинам, вдовам, обездоленим, а ще надає певну кількість стипендій.
Історія
Французька академія заснована в 1635 році герцогом Рішельє. Розроблений кардиналом статут підписав король Людовик XIII. В 1637 році він був затверджений парламентом, надавши товариству, що збиралося раніше неформально, офіційного статусу.
Початковою місією була стандартизація французької мови, вироблення правил, очищення з метою зробити мову зрозумілою для всіх. Для досягнення цієї мети потрібно було почати зі словника. Перше видання Словника академії побачило світ у 1694 році. Потім у 1718, 1740, 1762, 1798, 1835, 1878, 1932—1935, 1992. Дев'яте видання готується до друку.
Спочатку академія збиралася у одного із членів, потім, починаючи з 1639, у радника Сеґ'єра, з 1672 — в Луврі, й нарешті в Колеж-де-Катр-Насьон, який в 1805 році став палацом інституту Франції і залишається ним досі.
Протягом трьох з половиною століть свого існування, академія зуміла втримати свої інституції, які продовжували регулярно працювати за винятком періодів революції, директорії й консулату.
Кардинал Рішельє оголосив себе покровителем академії. Після його смерті цю роль взяв на себе радник Сеґ'єр, далі Людовик XV, королі, які були його спадкоємцями, імператор і керівники французького уряду.
Історія перших років академії відома з детальної розповіді двох із перших членів (Поля Пелісона й абата д'Олів'є) у книзі «Історія Французької академії», перший том якої був опублікований в 1653, а другий — в 1729 році.
40 крісел
Питання про походження крісла в Французькій академії висвітлює також академік Шарль Піно Дюкло. Він розповідає, що спочатку в академії було лише одне крісло, яке належало директору. Всі решту академіки, яку б посаду вони не займали, мали тільки стільці. Кардинал д'Естре, ставши дуже немічним, висловив прохання, щоб йому принесли щось зручніше, ніж стілець. Це передали королю Людовику XV, який, розуміючи наслідки такого рішення, наказав принести в академію сорок крісел і затвердив раз і назавжди рівність серед академіків.
Сорок перше крісло
Чимало знаменитих письменників ніколи не переступали порогу академії. Деякі з них ніколи не були кандидатами, кандидатури деяких не затвердили, а дехто помер надто рано. Письменник Арсен Усе в 1855 році ввів у обіг вираз «сорок перше крісло», умовно присуджуючи його тим, хто заслуговував бути членом академії, але ніколи ним не був. Серед цих знаменитостей Декарт, Мольєр, Паскаль, , Ларошфуко, , Пірон, Дідро, Бомарше, Андре Шеньє, Бальзак, Дюма-батько, Золя та інші.
Безсмертні
За час існування академії її членами були понад 700 видатних поетів, письменників, представників театрального мистецтва, філософів, істориків, медиків, науковців, етнологів, мистецьких критиків, військових, державних діячів, представників церкви, що мали заслуги перед французькою мовою.
Звання «безсмертних» походить від девізу академії «Заради безсмертя», вирізьбленого на печатці академії, подарованій їй засновником — кардиналом Рішельє. Академіки вважаються знавцями французької мови, що своїм прикладом затверджують норми вжитку слів та понять, які ці слова виражають.
Вибір людини в члени Французької академії вважається найвищою честю, чимось на зразок посвячення. В той же час існує щось на зразок контр-культури, яку представляють ті, чиї кандидатури академія ніколи не розглядала, або відкинула. Ці автори ніколи не пропускають нагоди покритикувати академію та її марнославних членів, що щиро сподіваються себе за виразом Жана Кокто «увічнити на віки».
Едмон Ростан, який сам був академіком, підсміюється в «Сірано де Бержераку» над академіками, перераховуючи імена колишніх членів академії, давно забутих наступними поколіннями: Поршер, Коломбі, Бурзе, Бурдон, Арбо — «…усе це імена, серед яких не помре жоден, яка краса!».
Перша жінка була обраною в академію в 1980 році. Нею стала письменниця Марґеріт Юрсенар. Відтоді до лав академії зарахували ще чотири жінки.
Список дійсних членів
Список членів Французької академії на 2023 рік:
|
|
Див. також
- Список членів Французької академії — повний список членів Французької академії з року заснування за кріслами.
- Академія наук, або Французька академія наук, Паризька академія наук — на відміну від Французької академії, головним завданням якої є аналіз стану французької мови, ця установа є національною академією, що займається переважно природничими науками.
- Інститут Франції — об'єднує головні наукові установи Франції, зокрема Французьку академію та Академію наук Франції
- Словник Французької академії
Примітки
- Académie française // The Oxford Companion to the Book / M. F. Suarez, H.R. Woudhuysen — Oxford, New York: Oxford University Press, 2010. — P. 446. —
- https://www.academie-francaise.fr/linstitution-lhistoire/les-grandes-dates
- SIRENE
- https://www.academie-francaise.fr/actualites/election-du-secretaire-perpetuel-0
- Lebars, Jean. The French Academy // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
Джерела
- Lebars, Jean. The French Academy // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
Посилання
- Французька академія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 547.
- Французька академія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Homepage Academie France
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Francuzkoyu akademiyeyu nauk Francu zka akade miya fr Academie francaise naukova ustanova u Franciyi Zasnovana 1635 roku kardinalom Rishelye Odna iz najstarishih institucij Franciyi Skladayetsya z soroka chleniv vibranih svoyimi kolegami Chleniv akademiyi klichut bezsmertnimi Francuzka akademiyaTipnaukove tovaristvo d dZasnovnikKardinal Rishelye 1 Zasnovano29 sichnya 1635 2 Pravovij statusd 3 SferafrancuzkaKrayina FranciyaShtab kvartiraParizh 48 51 26 pn sh 2 20 13 sh d 48 85743000002777592 pn sh 2 337120000028 sh d 48 85743000002777592 2 337120000028 Oficijni movifrancuzkaGeneralnij sekretarAmin Maaluf 2023 4 Vebsajt academie francaise fr Francuzka akademiya u VikishovishiMetaAkademiya stavit pered soboyu dvi meti Pikluvatisya pro stan francuzkoyi movi Cya persha meta bula zapisana v statuti akademiyi pri zasnuvanni Shob dosyagti yiyi akademiya v minulomu pracyuvala nad tim shob standartizuvati movu j zrobiti yiyi ridnoyu movoyu dlya vsih francuziv V statti XXIV statutu akademiyi zapisano sho pervinnim zavdannyam akademiyi ye nevtomna turbota pro te shob nadati nashij movi pevnih pravil zrobiti yiyi chistoyu krasnomovnoyu j zdatnoyu dlya praci v oblasti mistectv i nauki Nini akademiya pikluyetsya pro pidtrimku yakosti vidslidkovuyuchi neobhidnu evolyuciyu Vona viznachaye pravila horoshogo vzhitku rozroblyayuchi Slovnik francuzkoyi akademiyi yakij vprovadzhuye movni standarti drukuyuchi rekomendaciyi j beruchi uchast u roboti riznomanitnih komisij z terminologiyi Mecenatstvo Inshe zavdannya akademiyi ne zapisane pri yiyi zasnuvanni ye rozpodil pozhertvuvan Akademiya shoroku vruchaye priblizno shistdesyat literaturnih premij sered yakih Velika literaturna premiya Francuzkoyi akademiyi Velika premiya frankomovnogo spivtovaristva yaku vruchayut shoroku pochinayuchi z 1986 svidchit pro uvagu akademiyi do rozpovsyudzhennya francuzkoyi movi u sviti Akademiya takozh nadaye materialnu dopomogu literaturnim tovaristvam i vchenim bere uchast u dobrochinnosti dopomagaye bagatoditnim rodinam vdovam obezdolenim a she nadaye pevnu kilkist stipendij IstoriyaFrancuzka akademiya zasnovana v 1635 roci gercogom Rishelye Rozroblenij kardinalom statut pidpisav korol Lyudovik XIII V 1637 roci vin buv zatverdzhenij parlamentom nadavshi tovaristvu sho zbiralosya ranishe neformalno oficijnogo statusu Pochatkovoyu misiyeyu bula standartizaciya francuzkoyi movi viroblennya pravil ochishennya z metoyu zrobiti movu zrozumiloyu dlya vsih Dlya dosyagnennya ciyeyi meti potribno bulo pochati zi slovnika Pershe vidannya Slovnika akademiyi pobachilo svit u 1694 roci Potim u 1718 1740 1762 1798 1835 1878 1932 1935 1992 Dev yate vidannya gotuyetsya do druku Spochatku akademiya zbiralasya u odnogo iz chleniv potim pochinayuchi z 1639 u radnika Seg yera z 1672 v Luvri j nareshti v Kolezh de Katr Nason yakij v 1805 roci stav palacom institutu Franciyi i zalishayetsya nim dosi Protyagom troh z polovinoyu stolit svogo isnuvannya akademiya zumila vtrimati svoyi instituciyi yaki prodovzhuvali regulyarno pracyuvati za vinyatkom periodiv revolyuciyi direktoriyi j konsulatu Kardinal Rishelye ogolosiv sebe pokrovitelem akademiyi Pislya jogo smerti cyu rol vzyav na sebe radnik Seg yer dali Lyudovik XV koroli yaki buli jogo spadkoyemcyami imperator i kerivniki francuzkogo uryadu Istoriya pershih rokiv akademiyi vidoma z detalnoyi rozpovidi dvoh iz pershih chleniv Polya Pelisona j abata d Oliv ye u knizi Istoriya Francuzkoyi akademiyi pershij tom yakoyi buv opublikovanij v 1653 a drugij v 1729 roci 40 krisel Pitannya pro pohodzhennya krisla v Francuzkij akademiyi visvitlyuye takozh akademik Sharl Pino Dyuklo Vin rozpovidaye sho spochatku v akademiyi bulo lishe odne krislo yake nalezhalo direktoru Vsi reshtu akademiki yaku b posadu voni ne zajmali mali tilki stilci Kardinal d Estre stavshi duzhe nemichnim visloviv prohannya shob jomu prinesli shos zruchnishe nizh stilec Ce peredali korolyu Lyudoviku XV yakij rozumiyuchi naslidki takogo rishennya nakazav prinesti v akademiyu sorok krisel i zatverdiv raz i nazavzhdi rivnist sered akademikiv Sorok pershe krislo Chimalo znamenitih pismennikiv nikoli ne perestupali porogu akademiyi Deyaki z nih nikoli ne buli kandidatami kandidaturi deyakih ne zatverdili a dehto pomer nadto rano Pismennik Arsen Use v 1855 roci vviv u obig viraz sorok pershe krislo umovno prisudzhuyuchi jogo tim hto zaslugovuvav buti chlenom akademiyi ale nikoli nim ne buv Sered cih znamenitostej Dekart Molyer Paskal Laroshfuko Piron Didro Bomarshe Andre Shenye Balzak Dyuma batko Zolya ta inshi BezsmertniSklepinnya pid yakim zbirayutsya bezsmertni pid chas publichnih zasidan Za chas isnuvannya akademiyi yiyi chlenami buli ponad 700 vidatnih poetiv pismennikiv predstavnikiv teatralnogo mistectva filosofiv istorikiv medikiv naukovciv etnologiv misteckih kritikiv vijskovih derzhavnih diyachiv predstavnikiv cerkvi sho mali zaslugi pered francuzkoyu movoyu Zvannya bezsmertnih pohodit vid devizu akademiyi Zaradi bezsmertya virizblenogo na pechatci akademiyi podarovanij yij zasnovnikom kardinalom Rishelye Akademiki vvazhayutsya znavcyami francuzkoyi movi sho svoyim prikladom zatverdzhuyut normi vzhitku sliv ta ponyat yaki ci slova virazhayut Vibir lyudini v chleni Francuzkoyi akademiyi vvazhayetsya najvishoyu chestyu chimos na zrazok posvyachennya V toj zhe chas isnuye shos na zrazok kontr kulturi yaku predstavlyayut ti chiyi kandidaturi akademiya nikoli ne rozglyadala abo vidkinula Ci avtori nikoli ne propuskayut nagodi pokritikuvati akademiyu ta yiyi marnoslavnih chleniv sho shiro spodivayutsya sebe za virazom Zhana Kokto uvichniti na viki Edmon Rostan yakij sam buv akademikom pidsmiyuyetsya v Sirano de Berzheraku nad akademikami pererahovuyuchi imena kolishnih chleniv akademiyi davno zabutih nastupnimi pokolinnyami Porsher Kolombi Burze Burdon Arbo use ce imena sered yakih ne pomre zhoden yaka krasa Persha zhinka bula obranoyu v akademiyu v 1980 roci Neyu stala pismennicya Margerit Yursenar Vidtodi do lav akademiyi zarahuvali she chotiri zhinki Spisok dijsnih chlenivDokladnishe Spisok chleniv Francuzkoyi akademiyi Spisok chleniv Francuzkoyi akademiyi na 2023 rik Nomer miscya Im ya Data obrannya 1 Klod Dazhan 2008 2 Dani Laferr yer 2013 3 vakantne z 2021 4 Zhan Lyuk Marion 2008 5 Andrij Makin 2016 6 vakantne z 2020 7 Zhul Offman 2012 8 Daniel Rondo 2019 9 Patrik Grenvil 2018 10 Florans Dele 2000 11 Gabriel de Brolyi 2001 12 Shantal Toma 2021 13 Mauricio Serra 2020 14 vakantne z serpnya 2023 15 Frederik Vitu 2001 16 vakantne z 2020 17 Erik Orsenna 1998 18 Mario Vargas Ljosa 2021 19 vakantne 2019 20 Anzhelo Rinaldi 2001 Nomer miscya Im ya Data obrannya 21 Alen Finkelkraut 2014 22 vakantne z 2022 23 P yer Rozenberg 1995 24 Fransua Syuro 2020 25 Dominik Fernandes 2007 26 Zhan Mari Ruar 1997 27 P yer Nora 2001 28 Zhan Kristof Ryufen 2008 29 Amin Maaluf 2011 30 Daniel Sallnav 2011 31 Majkl Edvards 2013 32 Paskal Ori 2022 33 Dominik Bona 2013 34 Fransua Chen 2002 35 Antuan Kompanon 2022 36 Barbara Kassen 2018 37 Mishel Zenk 2017 38 Mark Lambron 2014 39 Zhan Kler 2008 40 Ksav ye Darkos 2013Div takozhSpisok chleniv Francuzkoyi akademiyi povnij spisok chleniv Francuzkoyi akademiyi z roku zasnuvannya za krislami Akademiya nauk abo Francuzka akademiya nauk Parizka akademiya nauk na vidminu vid Francuzkoyi akademiyi golovnim zavdannyam yakoyi ye analiz stanu francuzkoyi movi cya ustanova ye nacionalnoyu akademiyeyu sho zajmayetsya perevazhno prirodnichimi naukami Institut Franciyi ob yednuye golovni naukovi ustanovi Franciyi zokrema Francuzku akademiyu ta Akademiyu nauk Franciyi Slovnik Francuzkoyi akademiyiPrimitkiAcademie francaise The Oxford Companion to the Book M F Suarez H R Woudhuysen Oxford New York Oxford University Press 2010 P 446 ISBN 978 0 19 860653 6 d Track Q37878937d Track Q16849772d Track Q106403986 https www academie francaise fr linstitution lhistoire les grandes dates SIRENE d Track Q3509449 https www academie francaise fr actualites election du secretaire perpetuel 0 Lebars Jean The French Academy The Catholic Encyclopedia Vol 1 New York Robert Appleton Company 1907 DzherelaLebars Jean The French Academy The Catholic Encyclopedia Vol 1 New York Robert Appleton Company 1907 PosilannyaFrancuzka akademiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 547 Francuzka akademiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Homepage Academie France