Домінік Бона (фр. Dominique Bona ; нар. 29 липня 1953, Перпіньян ) — французька письменниця, літературна критикиня, журналістка й історикиня, член Французької академії.
Домінік Бона | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Dominique Bona[1] | ||||
Ім'я при народженні | фр. Dominique Henriette Marie Conte | |||
Народилася | 29 липня 1953[1] (70 років) Перпіньян | |||
Країна | Франція[1] | |||
Діяльність | журналістка, письменниця-романістка, літературний критик | |||
Alma mater | Університет Париж IV і d | |||
Заклад | d, d[1], d[1], d і Q3556174?[1] | |||
Членство | Французька академія | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Домінік Бона у Вікісховищі | ||||
Біографія
Походить із сім'ї каталонського походження. Уроджена Домінік Анрієтта Марі Конт, дочка політика Артюра Конта, президента ORTF у 1972—1973 роках.
Навчалася у конгрегації Сестер немовляти Ісуса, ліцеї Віктор-Дюрюї в Парижі та в Сорбонні на факультеті сучасної літератури.
Магістр філології (1974; тема дисертації: «Феї та чаклунки в літературі XII-го та XIII-го століть»). Агреже сучасної літератури (1975, вищі курси Сорбонни).
Кар'єру в журналістиці розпочала на радіо (France Culture та France Inter з 1976 по 1980 роки). З 1980 до 1985 року працювала журналісткою та літературною критикинею у газеті Quotidien de Paris, потім з 1985 до 2004 року у Figaro littéraire.
У 1981 році опублікувала свій перший роман «Вкрадений годинник», добре прийнятий читачами та критикою. З 1987 року також почала публікувати історичні біографії. Випущена в тому році книга про Ромена Гарі отримала премію Французької академії як найкраща книга року у жанрі біографії.
1992 року Домінік Бона отримала «Премію Інтеральє» за роман «Маліка», а 1998 року премію Ренодо за роман «Рукопис із Порт-Ебена». 1999 року вона стала членом журі премії Ренодо. 2000 року отримала Гонкурівську біографічну премію за роман-біографію «Берта Морізо, секрет жінки в чорному». У 2003 році за біографічну книгу про Андре Моруа «Є лише кохання» нагороджена премією Французької академії. У 2010 році здобула літературну премію Принца П'єра де Монако.
18 квітня 2013 року була обрана до Французької академії після першого туру голосування, отримавши 15 голосів з 29 і ставши шостою жінкою-академіком у тодішньому складі та восьмою за всю історію. Прийнята до складу академії 23 жовтня 2013 року Жаном-Крістофом Рюфеном.
Одружена з вихідцем з Корсики, має двох дітей.
Твори
Романи
- Вкрадений годинник (Les Heures volées), 1981
- Аргентина (Argentina), 1984
- Маліка (Malika), 1992 — Міжсоюзна премія
- Рукопис з Порт-Ебена (Le Manuscrit de Port-Ébène) 1998 — Премія Ренодо
- Зимове місто (La Ville d'hiver), 2005
Біографії
- Ромен Гарі (Romain Gary), 1987 — Премія Французької академії за біографію .
- Чорні очі, або Незвичайні життя сестер Ередіа (Les Yeux noirs)
- Гала (Gala), 1994
- Стефан Цвейг, поранена душа (Stefan Zweig, l'ami blessé), 1996, 2010
- Берта Морізо, секрет жінки в чорному (Berthe Morisot, le secret de la femme en noir), 2000, 2002 — Гонкурівська біографічна премія, премія Берньє Академії образотворчих мистецтв
- Є тільки кохання (Il n'y a qu'un amour), 2003 — книга про Андре Моруа та його коханих
- Камілла і Поль, пристрасть Клоделя (Camille et Paul: La Passion Claudel), 2006
- Клара Марло (Clara Malraux), 2010
- Дві сестри: Івонн та Крістіна Руар, музи імпресіонізму (Deux sœurs: Yvonne et Christine Rouart, muses de l'impressionnisme), 2012 — Спеціальна премія Сімони Вейль (2012)
- Я без розуму від тебе: велике кохання Поля Валері (Je suis fou de toi: le grand amour de Paul Valéry), 2014
Інші публікації
- Промова при вступі до Французької академії (Discours de réception à l'Académie française), 2015
- Колетт та її близькі (Colette et les siennes), есе, 2017
- Мої таємні життя (Mes vies secrètes), 2018
Нагороди
- Кавалер національного ордену Заслуг (2003)
- Кавалер ордену Почесного легіону (2008)
- Офіцер ордену мистецтв та літератури
- Офіцер національного ордену Заслуг (2014)
- Офіцер ордену Почесного легіону (2017)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #11892694v // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Посилання
- Dominique BONA (фр.). Académie française. Процитовано 01.08.2020.
- Dominique Bona (фр.). fr:France Culture. Процитовано 01.08.2020.
- Домінік Бона стала однією з сорока «безсмертних». . 20.04.2013. Процитовано 01.08.2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dominik Bona fr Dominique Bona nar 29 lipnya 1953 Perpinyan francuzka pismennicya literaturna kritikinya zhurnalistka j istorikinya chlen Francuzkoyi akademiyi Dominik Bonafr Dominique Bona 1 Im ya pri narodzhennifr Dominique Henriette Marie ConteNarodilasya29 lipnya 1953 1953 07 29 1 70 rokiv PerpinyanKrayina Franciya 1 Diyalnistzhurnalistka pismennicya romanistka literaturnij kritikAlma materUniversitet Parizh IV i dZakladd d 1 d 1 d i Q3556174 1 ChlenstvoFrancuzka akademiyaBatkodBrati sestridNagorodid premiya Renodo d d 2007 d 2000 Q37794313 2012 Dominik Bona u VikishovishiBiografiyaPohodit iz sim yi katalonskogo pohodzhennya Urodzhena Dominik Anriyetta Mari Kont dochka politika Artyura Konta prezidenta ORTF u 1972 1973 rokah Navchalasya u kongregaciyi Sester nemovlyati Isusa liceyi Viktor Dyuryuyi v Parizhi ta v Sorbonni na fakulteti suchasnoyi literaturi Magistr filologiyi 1974 tema disertaciyi Feyi ta chaklunki v literaturi XII go ta XIII go stolit Agrezhe suchasnoyi literaturi 1975 vishi kursi Sorbonni Kar yeru v zhurnalistici rozpochala na radio France Culture ta France Inter z 1976 po 1980 roki Z 1980 do 1985 roku pracyuvala zhurnalistkoyu ta literaturnoyu kritikineyu u gazeti Quotidien de Paris potim z 1985 do 2004 roku u Figaro litteraire U 1981 roci opublikuvala svij pershij roman Vkradenij godinnik dobre prijnyatij chitachami ta kritikoyu Z 1987 roku takozh pochala publikuvati istorichni biografiyi Vipushena v tomu roci kniga pro Romena Gari otrimala premiyu Francuzkoyi akademiyi yak najkrasha kniga roku u zhanri biografiyi 1992 roku Dominik Bona otrimala Premiyu Interalye za roman Malika a 1998 roku premiyu Renodo za roman Rukopis iz Port Ebena 1999 roku vona stala chlenom zhuri premiyi Renodo 2000 roku otrimala Gonkurivsku biografichnu premiyu za roman biografiyu Berta Morizo sekret zhinki v chornomu U 2003 roci za biografichnu knigu pro Andre Morua Ye lishe kohannya nagorodzhena premiyeyu Francuzkoyi akademiyi U 2010 roci zdobula literaturnu premiyu Princa P yera de Monako 18 kvitnya 2013 roku bula obrana do Francuzkoyi akademiyi pislya pershogo turu golosuvannya otrimavshi 15 golosiv z 29 i stavshi shostoyu zhinkoyu akademikom u todishnomu skladi ta vosmoyu za vsyu istoriyu Prijnyata do skladu akademiyi 23 zhovtnya 2013 roku Zhanom Kristofom Ryufenom Odruzhena z vihidcem z Korsiki maye dvoh ditej TvoriRomani Vkradenij godinnik Les Heures volees 1981 Argentina Argentina 1984 Malika Malika 1992 Mizhsoyuzna premiya Rukopis z Port Ebena Le Manuscrit de Port Ebene 1998 Premiya Renodo Zimove misto La Ville d hiver 2005 Biografiyi Romen Gari Romain Gary 1987 Premiya Francuzkoyi akademiyi za biografiyu Chorni ochi abo Nezvichajni zhittya sester Eredia Les Yeux noirs Gala Gala 1994 Stefan Cvejg poranena dusha Stefan Zweig l ami blesse 1996 2010 Berta Morizo sekret zhinki v chornomu Berthe Morisot le secret de la femme en noir 2000 2002 Gonkurivska biografichna premiya premiya Bernye Akademiyi obrazotvorchih mistectv Ye tilki kohannya Il n y a qu un amour 2003 kniga pro Andre Morua ta jogo kohanih Kamilla i Pol pristrast Klodelya Camille et Paul La Passion Claudel 2006 Klara Marlo Clara Malraux 2010 Dvi sestri Ivonn ta Kristina Ruar muzi impresionizmu Deux sœurs Yvonne et Christine Rouart muses de l impressionnisme 2012 Specialna premiya Simoni Vejl 2012 Ya bez rozumu vid tebe velike kohannya Polya Valeri Je suis fou de toi le grand amour de Paul Valery 2014 Inshi publikaciyi Promova pri vstupi do Francuzkoyi akademiyi Discours de reception a l Academie francaise 2015 Kolett ta yiyi blizki Colette et les siennes ese 2017 Moyi tayemni zhittya Mes vies secretes 2018NagorodiKavaler nacionalnogo ordenu Zaslug 2003 Kavaler ordenu Pochesnogo legionu 2008 Oficer ordenu mistectv ta literaturi Oficer nacionalnogo ordenu Zaslug 2014 Oficer ordenu Pochesnogo legionu 2017 PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 11892694v BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191PosilannyaDominique BONA fr Academie francaise Procitovano 01 08 2020 Dominique Bona fr fr France Culture Procitovano 01 08 2020 Dominik Bona stala odniyeyu z soroka bezsmertnih 20 04 2013 Procitovano 01 08 2020