Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теокріт також Феокріт грец Θεόκριτος кінець 4 століття до н е перша половина 3 століття до н е давньогрецький поет один

Феокрит

Феокрит

Теокріт, також Феокріт (грец. Θεόκριτος) (кінець 4 століття до н. е. — перша половина 3 століття до н. е.) — давньогрецький поет, один з найвидатніших представників літератури раннього еллінізму, молодший сучасник Каллімаха, уродженець Сиракуз. Заснував жанр ідилії, у якій предметом милування стає простота і природність невимогливого побуту. Ідилії Теокріта започаткували європейську традицію «буколічної» літератури.

Теокріт
дав.-гр. Θεόκρῐτος
image
Народився не раніше 315 до н. е. і не пізніше 300 до н. е.
Сиракузи[2] або Кос, Кос[d], Південні Егейські острови, Греція[2]
Помер 260 до н. е.
Елліністичний Єгипет
Країна Сиракузи
Діяльність поет, письменник
Вчителі Філет
Відомі учні Біон Смірнський
Знання мов давньогрецька[5]

Життя

Теокріт народився на Сицилії в Сиракузах або поблизу від них, ймовірно, в останні роки IV ст. до н. е. Його батьки, Праксагор і Філіна, згадані в одній з епіграм, походили з острова Коса, де поет жив у молодості. На Косі Теокріт увійшов до гуртка поетів, куди входили Філет і Асклепіад. Ймовірно, там зав'язалася і його дружба, що тривала все життя, з поетом і лікарем Нікієм. Повернувшись бл. 280 до н. е. на Сицилію, Теокріт марно звернувся по допомогу до тирана Сиракуз Гієрона II. (Зберігся перший твір, ідилія XVI, Харити, або Гієрон, у якому Теокріт просить правителя Сиракуз про прийняття його до двору.) Прихильнішим виявився цар Єгипту Птолемей II Філадельф: з 274 по 270 до н. е. Теокріт користувався в Олександрії його гостинністю.

Очевидно, близько 270 до н. е., була створена ідилія XVII Похвала Птолемею, хвалебний гімн на честь владики, усупереч традиції, складений гекзаметром. Імовірно, на кілька років Теокріт повертався на Кос; можливо, він відвідував Мілет, батьківщину Нікія та інші острови Егейського моря. Розквіт його творчості прийшовся на 275—260 до н. е. Поет жив досить довго, оскільки в ХХХ ідилії він згадує своє сиве волосся, а римський поет Стацій називає його Siculus senex («старий сицилієць»). Відомості про життя витягаються в основному з творів самого Теокріта, оскільки навіть в античності про його життя було відоме небагато.

Буколічна традиція, початок якій поклав Теокріт, зобов'язана його прямому чи опосередкованому впливу. Мосх і Біон розвивали цей жанр грецькою; серед римлян очевидна залежність від Теокріта Вергілія, який цінував «чутливий» бік поезії, від якого ця традиція перейшла до Кальпурнія та Немезіана. З XVI ст. вплив Теокріта посилився, й буколіка користувалася величезною популярністю в Європі. Просвітителі XVIII ст. звеличували Теокріта за його «природність».

Творчість

Теокріт був дуже плідним поетом. Під його іменем до нас дійшла збірка, що складається з 30 ідилій (коротких, обсягом до 280 рядків поем і віршів, гр. eidylion — «картинка») і близько 25 епіграм. Тільки одна третина творів насправді є буколіками, тобто сільськими елегіями. Значна частина збірника (приблизно чверть) — це твори пізніших наслідувачів. Автентичність епіграм важко піддається оцінці, хоча багато з них цілком гідні Теокріта; з ідилій лише двадцять дві можуть вважатися безумовно справжніми. Список втрачених творів, що включає гімни, героїди, трени, елегії і ямби, свідчить про різнобарвність таланта поета.

Ідилії Теокріта розпадаються на три основні категорії: 1) «буколічні» вірші — тут повно виявляються специфічні особливості творчості Теокріта: фольклорна маска «пастухів» з їхніми лайками, «змаганнями» і піснями дає можливість розгорнути і поезію любовного томління й іронічні замальовки побуту. 2) невеликі поеми на сюжети героїчного епосу, у яких міфологічні фігури зводяться до рівня інтимної поезії («Геракл-дитина», «Весільна піснь на честь Єлени» та ін.), — тут Теокріт стикається з поширеним в елліністичній поезії жанром «малого епосу» («епілію»); світ служить лише стрижнем для описів природи, побутових картинок або чуттєвого ліризму; 3) мімічні сценки, у яких зображуються нижчі прошарки міського населення («Сиракузянки», «Любов Кіпісії», «Чарівниці»);

Головними героями Феокріта, окрім міфологічних персонажів, є представники різних, зазвичай середніх і нижчих, верств населення — рибалки, домогосподарки, старі кумасі, пастухи, женці. Тобто його ліричні герої — це маленькі люди, кинуті напризволяще безжальною державною машиною. Де їм знайти тихий притулок і розраду? І Феокріт запрошує їх на вмиротворююче лоно природи, від якої вони давно вже відірвані. Найбільшу його прихильність завойовують пастухи, які стають для поета символом гармонійного єднання людини та природного світу. Феокріт ідеалізує пастухів, ніколи не згадуючи про їхню нелегку працю. Вони зображуються безтурботними й безжурними, їхні улюблені заняття — це неспішна дружня розмова, мрії про кохання і пісні.

Буколіки

Теокріт відомий насамперед як творець нового літературного жанру — буколіки, пастушої пісні. У цій області він не мав літературних попередників. Зразком Теокріту послужили справжні народні пісні, що їх співали сицилійські пастухи. Літературна традиція могла надати тільки двох міфічних героїв сільської елегії, пастуха Дафніса і Поліфема, закоханого в морську німфу Галатею кіклопа. Буколічні вірші в монологічної та в діалогічній формі зображують як сільське, так і міське життя. Постійний елемент цих драматичних сцен — додаткова пісня, що виконується або одним співаком, або двома співаками поперемінно. Обов'язковими для буколіки елементами є любов і пісні, а формально — пастушачий сюжет. Мотиви, запозиченим з фольклору: змагання співаків, суперництво в співі двох пастухів з нагородою за перемогу. Однак не в кожній буколіці Теокріта ми знаходимо всі ці елементи. До цього найважливішого у творчості Теокріта напрямку належать 12 творів (у тому числі 4 неавтентичних):

  • І Тірсіс (Thyrsis e ode) — програмний твір, присвячений смерті Дафніса, міфічного сицилійського пастуха, історія якого була темою одного з незбережених творів Стесіхора;
  • ІІІ Пісня пастуха (Komos) — монолог закоханого пастуха з пісенними вставками;
  • IV Пастухи (Nomeis) — розмова двох пастухів, легка і непозбавлений гумору;
  • V Пастух кіз (Aipolikon kai poimenikon) — твір, що має найбільше народних рис, про сварку двох пастухів-рабів, що переходить у співочий агон;
  • VI Пастушачі пісні (Bukoliastai) — змагання в співі двох друзів;
  • VII Свято врожаю (Thalysia) — алегорична буколіка, що надала дослідникам простір для домислів. Тут Теокріт розповідає про свою присвяту в поети. Персонажі твору — поети під маскою пастухів. Дія відбувається на Косі, ландшафт відповідає реальній топографії острова.
  • VIII та IX з тією самою назвою і схожим характером є пізнішими наслідуваннями;
  • X Женці (Ergatinai e theristai) — справжній сільський мім, героями якого є землеробці, яких під час жнив розважають розмови про любов одного з них і спів;
  • XI Кіклоп — жартівливий рецепт викликання любові, присвячений лікареві Нікію, являє собою повість про любов кіклопа Поліфема до Галатеї, сюжет, обіграний згодом безліч разів, але не вигаданий Теокрітом, який сам запозичав його з незбереженого дифірамба Філоксена з Кіфери;
  • XX Молодий погонич (Bukoliskos) — неавтентичний, це жартівна скарга пастуха, закоханого в міську дівчину, на її нечутливість;
  • XXVII Спокушена (Oaristys) — неавтентичний діалог пастуха і пастушки, єдиний твір, де промовляє дівчина.

Твори на героїчні теми

  • XVI Харити, або Гієрон (Charites e Hieron) та XVII Похвала Птолемею (Enkomion eis Ptolemaion) — панегірики на честь правителів. (Приблизна дата створення 275—274 до н. е.)
  • XXII Гімн Диоскурам (Dioshumi) та XXVI Вакханки (Lenai e Bakchai) — гімни богам, що значно відрізняються за формою від традиційних гімнів.
  • XVIII Епіталама Єлени (Helenes epithalamios), написана з приводу якогось реального весілля.
  • XXVIII Веретено (Alakata) — вірш на честь Теугенії, дружини друга Теокріта, лікаря Нікія.
  • Три твори, XIII, XXIV, XXV, у тому числі один неавтентичний (XXV) — Гілас, Малий Геракл і Геракл, що убиває Лева — є справжніми олександрійськими епіліями. Усі три зв'язані з образом дорійського героя Геракла.
  • Твори XII, а також XXIX, XXX — любовні пісні до юнаків.

Мімічні сценки

Пасторальні добутки Теокріта, що виникли з добре відомих йому народних сицилійських пісень, залишають, незважаючи на штучну форму, враження сили і свіжості, яких не вистачало всім його послідовникам. Жвавість таких драматичних сцен, як Сиракузянки, або Жінки на святі Адоніса, зобов'язані сицилійський традиції зображувати побутове життя, що проходить від Епіхарма та Софрона.

Ідилії ІІ, XI і XV є міськими мімами:

  • ІІ Чаклунство (Pharmakeutriai) — твір олександрійської епохи, орієнтований у першій частині на Софрона, як стверджують схолії, доносить до нас ліричний монолог дівчини, що намагається за допомогою чарівництва приворожити коханого. В другій частині дівчина розповідає богині Селені історію свого кохання.
  • XV Сиракузянки (Syrakosiai e Adoniazusai) — інший жіночий мім, являє собою сценку в дусі Геронда. Дві олександрійські міщанки, по походженню із Сиракуз, вибираються в місто, щоб подивитися на свято на честь Адоніса. Після розмови між двома подругами, у якому вони обговорюють своїх чоловіків, поет виводить нас на вулиці Олександрії і веде до царського палацу, де в ході свята, заснованого царицею Арсіноєю ІІ, співачка з Аргоса виконує гімн на честь Адоніса.
  • Ідилія XI Любов Кініски (Aischinas kai Thyonischos) — це чоловічий мім, у якому один з героїв розповідає іншому про зраду коханої. Друг радить йому вступити до армії і славить прихильність єгипетського царя.

Епіграми

Епіграми Теокріта розрізняються по змісту. Перші 6 наближаються до буколік, інші являють собою надгробні епіграми і звернення. Епіграми на поетів (наприклад, на Архілоха, Анакреонта, Гіппонакса) написані їхніми власними метрами, інші — елегійним дистихом.

Мова і стиль

Поезія Теокріта досить проста, доступна навіть для не дуже освіченого читача, хоча і вчений знайшов би там чимало ерудиції і безліч алюзій на відомих авторів. Однак усе це не ускладнює читання.

Майже всі ідилії написані гекзаметром. Використання цього метра в драматичних творах (як буколіки і міми) — одне з нововведень, що любили олександрійські поети. Діалект переважно дорійський і лише в  — , а в ліричних творах — еолійський.

Теокріт тонко використовував найрізноманітніші літературні прийоми. Легкий невимушений діалог, у якому чітко вимальовувалися характери героїв, змінюється ліричною піснею культового, драматичного, агоністичного чи жартівливого змісту, описи краєвиду — зображенням внутрішнього стану героя тощо. Своєрідність поетичної манери Теокріта полягає у відсутності загалом поширених в античній ліриці й епосі епітетів, серед описів природи переважають лише мирні і тихі картини.

Переклади українською

Примітки

  1. Ф. Зелинский Феокрит // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLIа. — С. 921–923.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24505352d:Track:Q23892996
  2. Шталь И. В. Феокрит // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 7.
    d:Track:Q18786209d:Track:Q649d:Track:Q4239850
  3. Любкер Ф. Theocritus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1372.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q30092829d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  4. Филет // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXVа. — С. 743.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q23892979d:Track:Q24507214
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Посилання

Теокріт
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Теокріт у Вікісховищі?
  • .
  • Феокріт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 662. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teokrit takozh Feokrit grec 8eokritos kinec 4 stolittya do n e persha polovina 3 stolittya do n e davnogreckij poet odin z najvidatnishih predstavnikiv literaturi rannogo ellinizmu molodshij suchasnik Kallimaha urodzhenec Sirakuz Zasnuvav zhanr idiliyi u yakij predmetom miluvannya staye prostota i prirodnist nevimoglivogo pobutu Idiliyi Teokrita zapochatkuvali yevropejsku tradiciyu bukolichnoyi literaturi Teokritdav gr 8eokrῐtosNarodivsya ne ranishe 315 do n e i ne piznishe 300 do n e Sirakuzi 2 abo Kos Kos d Pivdenni Egejski ostrovi Greciya 2 Pomer 260 do n e Ellinistichnij YegipetKrayina SirakuziDiyalnist poet pismennikVchiteli FiletVidomi uchni Bion SmirnskijZnannya mov davnogrecka 5 Mediafajli u VikishovishiZhittyaTeokrit narodivsya na Siciliyi v Sirakuzah abo poblizu vid nih jmovirno v ostanni roki IV st do n e Jogo batki Praksagor i Filina zgadani v odnij z epigram pohodili z ostrova Kosa de poet zhiv u molodosti Na Kosi Teokrit uvijshov do gurtka poetiv kudi vhodili Filet i Asklepiad Jmovirno tam zav yazalasya i jogo druzhba sho trivala vse zhittya z poetom i likarem Nikiyem Povernuvshis bl 280 do n e na Siciliyu Teokrit marno zvernuvsya po dopomogu do tirana Sirakuz Giyerona II Zberigsya pershij tvir idiliya XVI Hariti abo Giyeron u yakomu Teokrit prosit pravitelya Sirakuz pro prijnyattya jogo do dvoru Prihilnishim viyavivsya car Yegiptu Ptolemej II Filadelf z 274 po 270 do n e Teokrit koristuvavsya v Oleksandriyi jogo gostinnistyu Ochevidno blizko 270 do n e bula stvorena idiliya XVII Pohvala Ptolemeyu hvalebnij gimn na chest vladiki usuperech tradiciyi skladenij gekzametrom Imovirno na kilka rokiv Teokrit povertavsya na Kos mozhlivo vin vidviduvav Milet batkivshinu Nikiya ta inshi ostrovi Egejskogo morya Rozkvit jogo tvorchosti prijshovsya na 275 260 do n e Poet zhiv dosit dovgo oskilki v HHH idiliyi vin zgaduye svoye sive volossya a rimskij poet Stacij nazivaye jogo Siculus senex starij siciliyec Vidomosti pro zhittya vityagayutsya v osnovnomu z tvoriv samogo Teokrita oskilki navit v antichnosti pro jogo zhittya bulo vidome nebagato Bukolichna tradiciya pochatok yakij poklav Teokrit zobov yazana jogo pryamomu chi oposeredkovanomu vplivu Mosh i Bion rozvivali cej zhanr greckoyu sered rimlyan ochevidna zalezhnist vid Teokrita Vergiliya yakij cinuvav chutlivij bik poeziyi vid yakogo cya tradiciya perejshla do Kalpurniya ta Nemeziana Z XVI st vpliv Teokrita posilivsya j bukolika koristuvalasya velicheznoyu populyarnistyu v Yevropi Prosvititeli XVIII st zvelichuvali Teokrita za jogo prirodnist TvorchistTeokrit buv duzhe plidnim poetom Pid jogo imenem do nas dijshla zbirka sho skladayetsya z 30 idilij korotkih obsyagom do 280 ryadkiv poem i virshiv gr eidylion kartinka i blizko 25 epigram Tilki odna tretina tvoriv naspravdi ye bukolikami tobto silskimi elegiyami Znachna chastina zbirnika priblizno chvert ce tvori piznishih nasliduvachiv Avtentichnist epigram vazhko piddayetsya ocinci hocha bagato z nih cilkom gidni Teokrita z idilij lishe dvadcyat dvi mozhut vvazhatisya bezumovno spravzhnimi Spisok vtrachenih tvoriv sho vklyuchaye gimni geroyidi treni elegiyi i yambi svidchit pro riznobarvnist talanta poeta Idiliyi Teokrita rozpadayutsya na tri osnovni kategoriyi 1 bukolichni virshi tut povno viyavlyayutsya specifichni osoblivosti tvorchosti Teokrita folklorna maska pastuhiv z yihnimi lajkami zmagannyami i pisnyami daye mozhlivist rozgornuti i poeziyu lyubovnogo tomlinnya j ironichni zamalovki pobutu 2 neveliki poemi na syuzheti geroyichnogo eposu u yakih mifologichni figuri zvodyatsya do rivnya intimnoyi poeziyi Gerakl ditina Vesilna pisn na chest Yeleni ta in tut Teokrit stikayetsya z poshirenim v ellinistichnij poeziyi zhanrom malogo eposu epiliyu svit sluzhit lishe strizhnem dlya opisiv prirodi pobutovih kartinok abo chuttyevogo lirizmu 3 mimichni scenki u yakih zobrazhuyutsya nizhchi prosharki miskogo naselennya Sirakuzyanki Lyubov Kipisiyi Charivnici Golovnimi geroyami Feokrita okrim mifologichnih personazhiv ye predstavniki riznih zazvichaj serednih i nizhchih verstv naselennya ribalki domogospodarki stari kumasi pastuhi zhenci Tobto jogo lirichni geroyi ce malenki lyudi kinuti naprizvolyashe bezzhalnoyu derzhavnoyu mashinoyu De yim znajti tihij pritulok i rozradu I Feokrit zaproshuye yih na vmirotvoryuyuche lono prirodi vid yakoyi voni davno vzhe vidirvani Najbilshu jogo prihilnist zavojovuyut pastuhi yaki stayut dlya poeta simvolom garmonijnogo yednannya lyudini ta prirodnogo svitu Feokrit idealizuye pastuhiv nikoli ne zgaduyuchi pro yihnyu nelegku pracyu Voni zobrazhuyutsya bezturbotnimi j bezzhurnimi yihni ulyubleni zanyattya ce nespishna druzhnya rozmova mriyi pro kohannya i pisni Bukoliki Teokrit vidomij nasampered yak tvorec novogo literaturnogo zhanru bukoliki pastushoyi pisni U cij oblasti vin ne mav literaturnih poperednikiv Zrazkom Teokritu posluzhili spravzhni narodni pisni sho yih spivali sicilijski pastuhi Literaturna tradiciya mogla nadati tilki dvoh mifichnih geroyiv silskoyi elegiyi pastuha Dafnisa i Polifema zakohanogo v morsku nimfu Galateyu kiklopa Bukolichni virshi v monologichnoyi ta v dialogichnij formi zobrazhuyut yak silske tak i miske zhittya Postijnij element cih dramatichnih scen dodatkova pisnya sho vikonuyetsya abo odnim spivakom abo dvoma spivakami popereminno Obov yazkovimi dlya bukoliki elementami ye lyubov i pisni a formalno pastushachij syuzhet Motivi zapozichenim z folkloru zmagannya spivakiv supernictvo v spivi dvoh pastuhiv z nagorodoyu za peremogu Odnak ne v kozhnij bukolici Teokrita mi znahodimo vsi ci elementi Do cogo najvazhlivishogo u tvorchosti Teokrita napryamku nalezhat 12 tvoriv u tomu chisli 4 neavtentichnih I Tirsis Thyrsis e ode programnij tvir prisvyachenij smerti Dafnisa mifichnogo sicilijskogo pastuha istoriya yakogo bula temoyu odnogo z nezberezhenih tvoriv Stesihora III Pisnya pastuha Komos monolog zakohanogo pastuha z pisennimi vstavkami IV Pastuhi Nomeis rozmova dvoh pastuhiv legka i nepozbavlenij gumoru V Pastuh kiz Aipolikon kai poimenikon tvir sho maye najbilshe narodnih ris pro svarku dvoh pastuhiv rabiv sho perehodit u spivochij agon VI Pastushachi pisni Bukoliastai zmagannya v spivi dvoh druziv VII Svyato vrozhayu Thalysia alegorichna bukolika sho nadala doslidnikam prostir dlya domisliv Tut Teokrit rozpovidaye pro svoyu prisvyatu v poeti Personazhi tvoru poeti pid maskoyu pastuhiv Diya vidbuvayetsya na Kosi landshaft vidpovidaye realnij topografiyi ostrova VIII ta IX z tiyeyu samoyu nazvoyu i shozhim harakterom ye piznishimi nasliduvannyami X Zhenci Ergatinai e theristai spravzhnij silskij mim geroyami yakogo ye zemlerobci yakih pid chas zhniv rozvazhayut rozmovi pro lyubov odnogo z nih i spiv XI Kiklop zhartivlivij recept viklikannya lyubovi prisvyachenij likarevi Nikiyu yavlyaye soboyu povist pro lyubov kiklopa Polifema do Galateyi syuzhet obigranij zgodom bezlich raziv ale ne vigadanij Teokritom yakij sam zapozichav jogo z nezberezhenogo difiramba Filoksena z Kiferi XX Molodij pogonich Bukoliskos neavtentichnij ce zhartivna skarga pastuha zakohanogo v misku divchinu na yiyi nechutlivist XXVII Spokushena Oaristys neavtentichnij dialog pastuha i pastushki yedinij tvir de promovlyaye divchina Tvori na geroyichni temi XVI Hariti abo Giyeron Charites e Hieron ta XVII Pohvala Ptolemeyu Enkomion eis Ptolemaion panegiriki na chest praviteliv Priblizna data stvorennya 275 274 do n e XXII Gimn Dioskuram Dioshumi ta XXVI Vakhanki Lenai e Bakchai gimni bogam sho znachno vidriznyayutsya za formoyu vid tradicijnih gimniv XVIII Epitalama Yeleni Helenes epithalamios napisana z privodu yakogos realnogo vesillya XXVIII Vereteno Alakata virsh na chest Teugeniyi druzhini druga Teokrita likarya Nikiya Tri tvori XIII XXIV XXV u tomu chisli odin neavtentichnij XXV Gilas Malij Gerakl i Gerakl sho ubivaye Leva ye spravzhnimi oleksandrijskimi epiliyami Usi tri zv yazani z obrazom dorijskogo geroya Gerakla Tvori XII a takozh XXIX XXX lyubovni pisni do yunakiv Mimichni scenki Pastoralni dobutki Teokrita sho vinikli z dobre vidomih jomu narodnih sicilijskih pisen zalishayut nezvazhayuchi na shtuchnu formu vrazhennya sili i svizhosti yakih ne vistachalo vsim jogo poslidovnikam Zhvavist takih dramatichnih scen yak Sirakuzyanki abo Zhinki na svyati Adonisa zobov yazani sicilijskij tradiciyi zobrazhuvati pobutove zhittya sho prohodit vid Epiharma ta Sofrona Idiliyi II XI i XV ye miskimi mimami II Chaklunstvo Pharmakeutriai tvir oleksandrijskoyi epohi oriyentovanij u pershij chastini na Sofrona yak stverdzhuyut sholiyi donosit do nas lirichnij monolog divchini sho namagayetsya za dopomogoyu charivnictva privorozhiti kohanogo V drugij chastini divchina rozpovidaye bogini Seleni istoriyu svogo kohannya XV Sirakuzyanki Syrakosiai e Adoniazusai inshij zhinochij mim yavlyaye soboyu scenku v dusi Geronda Dvi oleksandrijski mishanki po pohodzhennyu iz Sirakuz vibirayutsya v misto shob podivitisya na svyato na chest Adonisa Pislya rozmovi mizh dvoma podrugami u yakomu voni obgovoryuyut svoyih cholovikiv poet vivodit nas na vulici Oleksandriyi i vede do carskogo palacu de v hodi svyata zasnovanogo cariceyu Arsinoyeyu II spivachka z Argosa vikonuye gimn na chest Adonisa Idiliya XI Lyubov Kiniski Aischinas kai Thyonischos ce cholovichij mim u yakomu odin z geroyiv rozpovidaye inshomu pro zradu kohanoyi Drug radit jomu vstupiti do armiyi i slavit prihilnist yegipetskogo carya Epigrami Epigrami Teokrita rozriznyayutsya po zmistu Pershi 6 nablizhayutsya do bukolik inshi yavlyayut soboyu nadgrobni epigrami i zvernennya Epigrami na poetiv napriklad na Arhiloha Anakreonta Gipponaksa napisani yihnimi vlasnimi metrami inshi elegijnim distihom Mova i stil Poeziya Teokrita dosit prosta dostupna navit dlya ne duzhe osvichenogo chitacha hocha i vchenij znajshov bi tam chimalo erudiciyi i bezlich alyuzij na vidomih avtoriv Odnak use ce ne uskladnyuye chitannya Majzhe vsi idiliyi napisani gekzametrom Vikoristannya cogo metra v dramatichnih tvorah yak bukoliki i mimi odne z novovveden sho lyubili oleksandrijski poeti Dialekt perevazhno dorijskij i lishe v a v lirichnih tvorah eolijskij Teokrit tonko vikoristovuvav najriznomanitnishi literaturni prijomi Legkij nevimushenij dialog u yakomu chitko vimalovuvalisya harakteri geroyiv zminyuyetsya lirichnoyu pisneyu kultovogo dramatichnogo agonistichnogo chi zhartivlivogo zmistu opisi krayevidu zobrazhennyam vnutrishnogo stanu geroya tosho Svoyeridnist poetichnoyi maneri Teokrita polyagaye u vidsutnosti zagalom poshirenih v antichnij lirici j eposi epitetiv sered opisiv prirodi perevazhayut lishe mirni i tihi kartini Perekladi ukrayinskoyuTeokrit Idiliyi Epigrami Pereklav z davnogreckoyi Andrij Cisik Lviv vidavnictvo Apriori 2020 184 s ISBN 978 617 629 548 8PrimitkiF Zelinskij Feokrit Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLIa S 921 923 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24505352d Track Q23892996 Shtal I V Feokrit Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 7 d Track Q18786209d Track Q649d Track Q4239850 Lyubker F Theocritus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1372 d Track Q4249594d Track Q30092829d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Filet Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1902 T XXXVa S 743 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892979d Track Q24507214 CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaTeokrit u sestrinskih VikiproyektahPortal Greciya Teokrit u Vikishovishi Feokrit Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 662 ISBN 966 692 744 6

Дата публікації:
Топ