Архіло́х (дав.-гр. Αρχιλοχος; 689/680 до н. е., Парос, Греція — 640 до н. е., там же) — древньогрецький поет. Народився на острові Парос, був сином місцевого аристократа Телесікла та фракійської рабині [ru]. В юності Архілох був жрецем Деметри на Паросі, пізніше перебрався на Фасос, став військовим (за однією з версій, найманцем), багато мандрував грецьким світом і помер у війні з наксосійцями. Про Архілоха розповідає антична традиція, укладена декілька сторіч по його смерті, та просякнута низкою легенд і суперечливих тлумачень його творів. Зокрема, це легенди про ліру, подаровану йому музами, про заснування на Паросі культу фалічного Діоніса, про сватання поета до доньки [ru] [ru]; згідно з пізнішими версіями цієї історії, ображений відмовою Архілох своїми огудними ямбами довів і Необулу, і її батька до самогубства. Відомий також епізод, в якому поет, за його власними словами, врятувався втечею в битві, кинувши свій щит.
Архілох | |
---|---|
дав.-гр. Ἀρχίλοχος | |
Народився | 688 до н. е. Парос, Греція |
Помер | 645 до н. е. Наксос, d, d, Південні Егейські острови, Греція |
Діяльність | поет, письменник, епіграматист, елегіст |
Знання мов | давньогрецька[2] |
Жанр | d[3] |
Батько | Телесікл |
|
Біографія
Народився на острові Парос, син аристократа Телесікла і рабині Еніко. Не маючи спадкових прав, він був вимушений заробляти на прожиття самостійно, тому прожив нелегке життя. Моряк, найманець, рубака, шибайголова, він не гірше володів мечем, ніж пером. Час життя Архілоха точно не відомий, але з його іменем пов'язана перша точна дата в грецькій літературі. В одному його уривку описується сонячне затемнення, що відбувалося за обчисленнями астрономів 6 квітня 648 р. до н. е.
Існує легенда про те, що одного разу юний Архілох за наказом батька погнав у сусіднє селище на продаж корову. При світлі місяця він помітив якихось жінок, що підійшли до нього зі сміхом і жартами, пропонуючи продати корову їм. Не встиг Архілох відповісти, як вони зникли, залишивши біля його ніг ліру. Вдома ніхто не повірив йому, але через те, що корову ніде не могли знайти, батько вирушив до Дельф й там дістав від оракула відповідь: синові призначено набути безсмертної слави.
Відомо, що все життя поета супроводжувала бідність і він змушений був стати воїном-найманцем. Воював у Фракії, на острові Евбея, захищав грецьку колонію на острові Фасос, засновану ще його дідом, загинув у бою на острові Наксос. Про свою небезпечну професію він сам свідчив:
Хліб мій на списі замішаний; теж і вино я на списі
Маю ісмарське, і п'ю, спершись на списа також.
(переклад Г. Кочура)
У цьому вірші втілився дух воїнського життя, де слово «спис» є ключовим. Перше вживання цього слова («хліб мій на списі замішаний») сприймається метафорично: він заробляв гроші («хліб»), наймаючись до когось на час бойових дій (де застосовував списа). А друге («вино я на списі маю») є реальним фактом, адже еллінські вояки на марші носили на списах вузлики з харчами, де було й вино.
Безперервні бої виховують у ньому і філософське ставлення до життя, що уявляється йому продовженням битви. Поет радить завжди бути стійким і зносити удари долі. Крім того, поет вважає, що майбутнє людини залежить від долі і випадку.
Архілох жив в епоху запеклих соціально-політичних конфліктів і яскраво зобразив у своїх віршах, від яких залишилися лише уривки, життєві поневіряння відщепенця від свого класу. Архілох писав епіграми, елегії, гімни. Але особливо славилися його уїдливі ямби. У віршах Архілоха ми вперше зустрічаємо , що згодом став пануючим у грецькій і римській драмі. Архілох створив епод — строфу, що складається з ямбічного і дактилічного вірша (ахіллесова строфа), добре відому нам по наслідуванню Горація.
За переказом, Архілох не дожив до старості. Він все життя воював і навіть загинув між військами двох еллінських островів — Пароса і Наксоса. Хоч Архілох був мужнім, це вже була зовсім не та «класична» мужність, не та героїка, яку проповідував у своєму епосі Гомер. Якщо для героїв Гомера повернутися без щита означало б довічну ганьбу, адже кредо тієї героїчної доби втілювалося у вислові «зі щитом (перемога) або на щиті (смерть)». Та Архілох писав, що під час одного з боїв свого щита загубив і його зараз носить ворог, але він, Архілох, цим не переймається і купить собі нового щита:
Хтось із саійців щитом моїм нині хизується, певно:
Славний був щит, але ба, кинуть в кущі довелось —
Душу зате я зберіг, ну а щит? Та що мені щит той?
Хай собі!.. Інший куплю — гіршим не буде, либонь.
(переклад А. Содомори).
Та й посмертна слава поміж нащадками його цікавить значно менше, ніж героїв «Іліади». Згадаймо слова Гектора перед останнім в його житті двобоєм з Ахіллом:
Тільки коли б мені тут без борні не загинуть, без слави…
Виконати діло велике на спогад далеким нащадкам!…
Тож абсолютним дисонансом Гомеровим віршам звучать рядки Архілоха:
Хто помер той не діждеться ні пошани в громадян
Ні хвали: живі — в живих ми ласки квапимось собі
Запобігти; жереб мертвих щонайгірший був і є.
(переклад А. Содомори).
Шанувався Архілох греками як найвидатніший ліричний поет. Його ставили в один ряд з Гомером і Гесіодом. По смерті був визнаний гідним божественних почестей; на Паросі навіть відкрили його святилище. Збереглись уламки напису при вході, що містять текст легенди про божественне посвячення Архілоха.
Творчість Архілоха
Архілох жив в епоху запеклих соціально-політичних конфліктів; настрій епохи яскраво відображено в його віршах. Архілох відмовляється від героїчного ідеалу гомерівської традиції. Він воліє брати активну участь у житті, безособовому «епосу аристократії» протиставляє суб'єктивну поезію особистості — антагоніста громадським умовностей.
Папірусні знахідки останніх десятиліть значно розширили уявлення про творчість Архілоха. Близько 120 збережених фрагментів творів Архілоха відрізняються великою різноманітністю. Архілох писав у різних жанрах (гімни богам, елегії, байки, епіграми), проте найбільшу славу придбали його «ямби», або Еподи — вірші, полемічно загострені проти аристократичних уявлень про честь, доблесті та посмертної слави.
Архілох був першим і найвидатнішим представником ямбічної лірики, хоч писав також елегійні вірші. Його філософія відповідала новій суспільній моралі, що відкидала всі традиції й правила аристократії. Сам Архілох це підтверджує і життям, і поведінкою. Так, він не звертав уваги на закиди недоброзичливців, відкрито поривав з деякими традиціями, був завжди відвертий у своїх почуттях.
Саме у віршах Архілоха дослідники знайшли першу реальну історичну дату (а отже це перша історична дата у всій античній літературі) — це 6 квітня 648 р. до н. е. Це день затемнення сонця і вчені точно встановили його. Для Архілоха, поета, який знаходився на межі двох світів: старого, героїчного (доби Гомера), і нового, авантюрно-прагматичного, який відірвався від першого, але не повністю сприйняв другий і з цих світів, затемнення сонця стало наче символом «затемнення людської долі», її непередбаченості. Він чи не вперше в світі висловив думку, що людина — лише маленька піщинка у вихору земного життя (лейтмотив літератури бароко, а також модернізму):
Що б назвав ти неможливим, несподіваним, а чи —
Дивним, раз (усі те зріли) Олімпійців батько — Зевс
Сонця блиск, ясного сонця, заховав — і серед дня
Ніч зіслав — блідий із нею жах людьми оволодів?
Відтоді — вже все можливе, вже всього чекати їм
Можна, тож було б не диво, якби звір якогось дня
В морі звичаєм дельфінів розважатися почав
Ну а ті з осель їм любих, із обіймів хвиль лунких —
У глухі пірнули хащі, в нетрі-нори лісові…
(переклад А. Содомори)
Дуже близько до концепції цього вірша уявляється провідна думка наступного, де також іде мова про непередбачуваність людської долі, яку вирішують суто боги, але не сама людина:
Всі шляхи богам відкриті —
Часто з чорної землі
Піднімають горем вбитих,
А не раз по волі їх
Самовпевнені і горді,
Мов підкошені падуть.
І тоді за лихом лихо
Гне їм спину, і вони
Йдуть по світу жебраками
Без думок і без мети.
(переклад А. Содомори)
Цьому хаосу людського буття, безсиллю людини вплинути на свою долю поет протиставляє одне — «мужність, непохитне серце»
Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять —
Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь.
Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча — завжди будь
Непохитне. Переможеш — хвались відкрито цим,
Переможене — удома в самоті стримуй плач.
Радість є — радій не надто, є нещастя — не сумуй
Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті.
(переклад Г. Кочура)
Цей мужній пафос творчості поета пронизує більшість його відомих творів.
Заради справедливості слід сказати, що Архілох розробляв багато тем, у тому числі й тему кохання, був тонким інтимним ліриком. Так, у 1974 році уперше було опубліковано вірш із 35 рядків (це найбільший з його відомих творів), і в цьому тексті досить сміливо описані діалог юнака і дівчини, який завершується любовною сценою. Подібну спрямованість віршів ми згодом зустрінемо в Анакреонта. Причому, на відміну від Гомера, Архілох уже намагався зобразити не зовнішні вияви почуттів, а прагне відтворити дію почуття ніби «зсередини» (це ми згодом знайдемо в Сапфо). Так, почуття закоханого, який не бачить взаємності, Архілох порівнює з мороком, який «густо заволік очі закоханого» і «викрав з його грудей ніжні почуття».
Відомий античний переказ, що, мовляв, якийсь Лікамп пообіцяв віддати за Архілоха свою доньку Ніобу, але обманув поета, віддавши доньку за іншого. І що, мовляв, після цього обурений Архілох написав про цих двох своїх земляків настільки дошкульні ямби, що Лікамп не витримав ганьби і вкоротив собі віку. Але подібні «історії» розповідають про інших творців ямбів, які «відзначилися» подібним доведенням до самогубства людей саме за допомогою дошкульної сили своїх віршів (ямбів). Що це, правда чи вигадка? Звісно, враховуючи колосальну віддаленість від нас доби античності цих «страшних оповідок» достеменно як ніхто не заперечить, так ніхто й не доведе. Але найімовірніше саме таким чином підкреслювалася сила поезій Архілоха, їхнього впливу на людей. З подібним прийомом підкреслення сили вірша Тертея (за допомогою створення образу фізично слабкого вчителя музики замість мужнього і сильного спартанця) ми щойно зустрілися у процесі розгляду його творчості.
Дуже імовірно, що обидва цих поети стали об'єктами своєрідної «емблематизації», адже пізніше дослідники просто зробили їх свого роду «емблемами», «символами» якихось конкретних явищ літератури: Тіртей — творець патріотичних елегій, Архілох — творець дошкульних ямбів (так наче інших тем і жанрів у творчості цих поетів і не було).
Але повернімося до Архілоха, якого давні греки ставили в поетичній майстерності поруч з Гомером. А на острові Паросі навіть існував його культ і на честь Архілоха було збудовано святилище, уламки якого збереглися до нашого часу.
З літературної спадщини Архілоха до нас дійшло понад двісті уривків, серед яких немає жодного вірша, який зберігся би повністю. До нас дійшло близько 20 фрагментів інтимної лірики, у яких ніжність і раптове озлоблення зійшлися поруч. Особливо болісно він переживав своє нещасливе кохання до дівчини Необули. З незвичайною щирістю і цнотливістю описує він вроду нареченої, розповідає про любовні муки, що охоплюють його. Серед його творів багато гімнів, елегій, байок. Проте Архілох уславився своїми сатиричними ямбами. У віршах Архілоха знайшли відбиття філософські роздуми про несталість життя, соціальні події того часу, особисті переживання.
Сам Архілох називав свою поезію і ліру «солодким даром Муз», а себе — «глашатаєм» і «воїном». Відповідно до тієї самої легенди, він по новому почав співати нові пісні, ввів на Паросі новий культ Діоніса. Але співвітчизники поета вороже зустріли ці нововведення і навіть обвинуватили його в безбожництві. Тоді за співака заступився сам Діоніс, жорстоко покаравши паросців, і ті, за порадою Аполлона, покаялися і по заслугах оцінили Архілоха.
Поет одним із перших у грецькій літературі висуває ідею золотої середини, яка надзвичайно чітко пізніше буде сформульована римським поетом Горацієм. Хоча поет й проповідує помірність і стриманість у горі й нещасті, але особисті неприємності викликають у нього нестримне шалене озлоблення. Архілох узагалі надзвичайно емоційний. Є уривки, у яких поет возвеличує дружбу. Один із них присвячений пам'яті зятя, який загинув у морі. У всіх своїх нещастях, навіть коли доводиться і «руку простягати», поет незмінно покладає надію на всевидющих богів.
Під час перебування в Греції Архілох відвідав Олімпію, де написав гімн на честь Геракла, засновника Олімпійських ігор. Цей гімн із популярним приспівом «тенелла» пізніше протягом багатьох століть виконувався на цих іграх.
Творчість Архілоха надзвичайно багата за змістом і формою. Він створив чудову за багатством і чистотою поетичних засобів лірику, сповнену найтонших відтінків. Ним були написані не тільки ямби та елегії, але й епіграми, гімни, пов'язані з сучасністю байки («Мавпи», «Лисиця і Орел»).
Цей мужній пафос творчості поета пронизує більшість його відомих творів, тому останній рядок наступного вірша («сльози облиште жінкам») можна сприймати як своєрідний епіграф до всієї творчості поета:
В горі невтішному всі заніміли, Перікле, сьогодні,
Сумно за нашим столом, місто затихло в журбі.
Хвилі бурхливі таких благородних людей поховали —
Біль непомірний тепер стискує наші серця.
Та пам'ятайте про те, що від горя жорстокого захист
Нам дарували боги — стійкість твердої душі.
Лихо зрадливе не спить, а чатує на кожного пильно:
Нині ридаємо ми, ятриться рана у нас,
Завтра — на інших черга, то ж візьміть себе в руки скоріше,
Мужніми будьте, терпіть, сльози облиште жінкам.
(Переклад А. Содомори)
Виразність Архілохової стриманої, невимушеної й витонченої мови, ліричних образів, зробила його чи не найвидатнішим поетом античності. Його ім'я було оточене загальною любов'ю, про що свідчить пам'ятник, поставлений на початку I ст. до н. е. на батьківщині поета. На ньому були вирізьблені найголовніші дати життя Архілоха (вони майже не збереглися). На честь поета встановлено культ — свідчення, що його шанували як міфологічного героя.
Поезія Архілоха надала поштовх розвитку грецької лірики, а його нововведення були підхоплені численними поетами і письменниками, включно з грецькими комедіографами V ст. до н. е.
Творчість Архілоха буда надзвичайно емоційною. Є уривки, у яких поет звеличує дружбу. Один із них присвячений пам'яті зятя, який загинув у морі. Архілох дуже його любив, високо цінував і тому зі щирістю і ніжністю оплакує його і навіть зізнається, що після його смерті «ні ямби, ні втіхи на розум не йдуть». Проте поет знаходить засіб від горя, посланий самими богами — «стійкість незламну». У всіх своїх нещастях, навіть коли доводиться і «руку простягти», поет незмінно покладає надії на всевидющих богів. Всемогутні, вони можуть і підвести людину з чорної землі та поставити на ноги, і кинути напризволяще. Він радить ніколи не дивуватися діям Зевса і богів, бо для смертних вони незбагненні. Боги — вершителі долі людей:
О Зевсе, батьку мій! Царюєш в небесах,
Ти свідок справ людських —
І злих, і правих. Тож тобі не все одно,
По правді звір живе чи ні
(Переклад Н. Пащенко)
Видання творів і переклади
- Some Recently Found Greek Poems. Text and Commentary. Jan Maarten Bremer, Anna Maria van Erp Taalman Kip, Simon Roelof Slings (= Mnemosyne. Supplementum. Band 99). Brill, Leiden u. a. 1987, (Archilochos, Alkaios]], анонімний кментар до Hipponax, Stesichoros).
- Archilochos. Griechisch – Deutsch. 2., verbesserte Auflage, herausgegeben von Max Treu. München 1979.
- Iambi et elegi Graeci ante Alexandrum cantati. Band 1: Archilochus, Hipponax, Theognidea. Herausgegeben von . Oxford 1971 (2. Auflage 1989), (Standardausgabe).
- Archilochos: Gedichte. Griechisch – Deutsch. Übersetzt von Kurt Steinmann. Frankfurt am Main 1998.
- Archilochos: Gedichte. Griechisch – Deutsch. Herausgegeben von Rainer Nickel. Düsseldorf/Zürich 2003.
- Archilochus: The Poems. Introduction, Text, Translation, and Commentary. Ed. by Laura Swift. Oxford University Press, Oxford 2019.
Переклади українською
- Архілох. Смуток, Перікле, довкола запав, не зазнає сьогодні... // Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В.М. Донецьк: БАО, 2000. 668 с.
- Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 134-135.
- Архілох. Хліб на списі. Фраґменти віршів. Переклад з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори Львів: ЛА «Піраміда», 2014. — 196 с. — (Приватна колекція) —
Див. також
- 5873 Архілох — астероїд, названий на честь поета.
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Архілох |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архілох |
- Ковбасенко Ю. І. Антична література: Навчальний посібник для студентів. 2-ге видання, розширене та доповнене. — К.: Київський ун-тет імені Бориса Грінченка, 2012. — С. 88-91.
Література
- Brown, Christopher (1997). Introduction. У Gerber, Douglas E. (ред.). (англ.). Brill. ISBN . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- Campbell, David A. (1982). (англ.). Bristol Classical Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- Barron, J. P.; Easterling, P. E. (1985). Elegy and Iambus. У Easterling, P. E.; Knox, Bernard M. W. (ред.). (англ.). Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- (1974). (англ.). Walter de Gruyter. ISBN . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
Посилання
- Архілох [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Архілох // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 70. — .
- Архілохів рядок // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 65.
- Архілохова строфа друга // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 50. — .
- Деякі вірші Архілоха [ 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Твори Архілоха [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
- Архилох // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 264.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhilo h dav gr Arxiloxos 689 680 do n e Paros Greciya 640 do n e tam zhe drevnogreckij poet Narodivsya na ostrovi Paros buv sinom miscevogo aristokrata Telesikla ta frakijskoyi rabini ru V yunosti Arhiloh buv zhrecem Demetri na Parosi piznishe perebravsya na Fasos stav vijskovim za odniyeyu z versij najmancem bagato mandruvav greckim svitom i pomer u vijni z naksosijcyami Pro Arhiloha rozpovidaye antichna tradiciya ukladena dekilka storich po jogo smerti ta prosyaknuta nizkoyu legend i superechlivih tlumachen jogo tvoriv Zokrema ce legendi pro liru podarovanu jomu muzami pro zasnuvannya na Parosi kultu falichnogo Dionisa pro svatannya poeta do donki ru ru zgidno z piznishimi versiyami ciyeyi istoriyi obrazhenij vidmovoyu Arhiloh svoyimi ogudnimi yambami doviv i Neobulu i yiyi batka do samogubstva Vidomij takozh epizod v yakomu poet za jogo vlasnimi slovami vryatuvavsya vtecheyu v bitvi kinuvshi svij shit Arhilohdav gr ἈrxiloxosNarodivsya 688 do n e Paros GreciyaPomer 645 do n e Naksos d d Pivdenni Egejski ostrovi GreciyaDiyalnist poet pismennik epigramatist elegistZnannya mov davnogrecka 2 Zhanr d 3 Batko TelesiklVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya na ostrovi Paros sin aristokrata Telesikla i rabini Eniko Ne mayuchi spadkovih prav vin buv vimushenij zaroblyati na prozhittya samostijno tomu prozhiv nelegke zhittya Moryak najmanec rubaka shibajgolova vin ne girshe volodiv mechem nizh perom Chas zhittya Arhiloha tochno ne vidomij ale z jogo imenem pov yazana persha tochna data v greckij literaturi V odnomu jogo urivku opisuyetsya sonyachne zatemnennya sho vidbuvalosya za obchislennyami astronomiv 6 kvitnya 648 r do n e Isnuye legenda pro te sho odnogo razu yunij Arhiloh za nakazom batka pognav u susidnye selishe na prodazh korovu Pri svitli misyacya vin pomitiv yakihos zhinok sho pidijshli do nogo zi smihom i zhartami proponuyuchi prodati korovu yim Ne vstig Arhiloh vidpovisti yak voni znikli zalishivshi bilya jogo nig liru Vdoma nihto ne poviriv jomu ale cherez te sho korovu nide ne mogli znajti batko virushiv do Delf j tam distav vid orakula vidpovid sinovi priznacheno nabuti bezsmertnoyi slavi Vidomo sho vse zhittya poeta suprovodzhuvala bidnist i vin zmushenij buv stati voyinom najmancem Voyuvav u Frakiyi na ostrovi Evbeya zahishav grecku koloniyu na ostrovi Fasos zasnovanu she jogo didom zaginuv u boyu na ostrovi Naksos Pro svoyu nebezpechnu profesiyu vin sam svidchiv Hlib mij na spisi zamishanij tezh i vino ya na spisi Mayu ismarske i p yu spershis na spisa takozh pereklad G Kochura U comu virshi vtilivsya duh voyinskogo zhittya de slovo spis ye klyuchovim Pershe vzhivannya cogo slova hlib mij na spisi zamishanij sprijmayetsya metaforichno vin zaroblyav groshi hlib najmayuchis do kogos na chas bojovih dij de zastosovuvav spisa A druge vino ya na spisi mayu ye realnim faktom adzhe ellinski voyaki na marshi nosili na spisah vuzliki z harchami de bulo j vino Bezperervni boyi vihovuyut u nomu i filosofske stavlennya do zhittya sho uyavlyayetsya jomu prodovzhennyam bitvi Poet radit zavzhdi buti stijkim i znositi udari doli Krim togo poet vvazhaye sho majbutnye lyudini zalezhit vid doli i vipadku Arhiloh zhiv v epohu zapeklih socialno politichnih konfliktiv i yaskravo zobraziv u svoyih virshah vid yakih zalishilisya lishe urivki zhittyevi poneviryannya vidshepencya vid svogo klasu Arhiloh pisav epigrami elegiyi gimni Ale osoblivo slavilisya jogo uyidlivi yambi U virshah Arhiloha mi vpershe zustrichayemo sho zgodom stav panuyuchim u greckij i rimskij drami Arhiloh stvoriv epod strofu sho skladayetsya z yambichnogo i daktilichnogo virsha ahillesovastrofa dobre vidomu nam po nasliduvannyu Goraciya Za perekazom Arhiloh ne dozhiv do starosti Vin vse zhittya voyuvav i navit zaginuv mizh vijskami dvoh ellinskih ostroviv Parosa i Naksosa Hoch Arhiloh buv muzhnim ce vzhe bula zovsim ne ta klasichna muzhnist ne ta geroyika yaku propoviduvav u svoyemu eposi Gomer Yaksho dlya geroyiv Gomera povernutisya bez shita oznachalo b dovichnu ganbu adzhe kredo tiyeyi geroyichnoyi dobi vtilyuvalosya u vislovi zi shitom peremoga abo na shiti smert Ta Arhiloh pisav sho pid chas odnogo z boyiv svogo shita zagubiv i jogo zaraz nosit vorog ale vin Arhiloh cim ne perejmayetsya i kupit sobi novogo shita Htos iz saijciv shitom moyim nini hizuyetsya pevno Slavnij buv shit ale ba kinut v kushi dovelos Dushu zate ya zberig nu a shit Ta sho meni shit toj Haj sobi Inshij kuplyu girshim ne bude libon pereklad A Sodomori Ta j posmertna slava pomizh nashadkami jogo cikavit znachno menshe nizh geroyiv Iliadi Zgadajmo slova Gektora pered ostannim v jogo zhitti dvoboyem z Ahillom Tilki koli b meni tut bez borni ne zaginut bez slavi Vikonati dilo velike na spogad dalekim nashadkam Tozh absolyutnim disonansom Gomerovim virsham zvuchat ryadki Arhiloha Hto pomer toj ne dizhdetsya ni poshani v gromadyan Ni hvali zhivi v zhivih mi laski kvapimos sobi Zapobigti zhereb mertvih shonajgirshij buv i ye pereklad A Sodomori Shanuvavsya Arhiloh grekami yak najvidatnishij lirichnij poet Jogo stavili v odin ryad z Gomerom i Gesiodom Po smerti buv viznanij gidnim bozhestvennih pochestej na Parosi navit vidkrili jogo svyatilishe Zbereglis ulamki napisu pri vhodi sho mistyat tekst legendi pro bozhestvenne posvyachennya Arhiloha Tvorchist ArhilohaFragment Arhilohovogo rukopisu Arhiloh zhiv v epohu zapeklih socialno politichnih konfliktiv nastrij epohi yaskravo vidobrazheno v jogo virshah Arhiloh vidmovlyayetsya vid geroyichnogo idealu gomerivskoyi tradiciyi Vin voliye brati aktivnu uchast u zhitti bezosobovomu eposu aristokratiyi protistavlyaye sub yektivnu poeziyu osobistosti antagonista gromadskim umovnostej Papirusni znahidki ostannih desyatilit znachno rozshirili uyavlennya pro tvorchist Arhiloha Blizko 120 zberezhenih fragmentiv tvoriv Arhiloha vidriznyayutsya velikoyu riznomanitnistyu Arhiloh pisav u riznih zhanrah gimni bogam elegiyi bajki epigrami prote najbilshu slavu pridbali jogo yambi abo Epodi virshi polemichno zagostreni proti aristokratichnih uyavlen pro chest doblesti ta posmertnoyi slavi Arhiloh buv pershim i najvidatnishim predstavnikom yambichnoyi liriki hoch pisav takozh elegijni virshi Jogo filosofiya vidpovidala novij suspilnij morali sho vidkidala vsi tradiciyi j pravila aristokratiyi Sam Arhiloh ce pidtverdzhuye i zhittyam i povedinkoyu Tak vin ne zvertav uvagi na zakidi nedobrozichlivciv vidkrito porivav z deyakimi tradiciyami buv zavzhdi vidvertij u svoyih pochuttyah Same u virshah Arhiloha doslidniki znajshli pershu realnu istorichnu datu a otzhe ce persha istorichna data u vsij antichnij literaturi ce 6 kvitnya 648 r do n e Ce den zatemnennya soncya i vcheni tochno vstanovili jogo Dlya Arhiloha poeta yakij znahodivsya na mezhi dvoh svitiv starogo geroyichnogo dobi Gomera i novogo avantyurno pragmatichnogo yakij vidirvavsya vid pershogo ale ne povnistyu sprijnyav drugij i z cih svitiv zatemnennya soncya stalo nache simvolom zatemnennya lyudskoyi doli yiyi neperedbachenosti Vin chi ne vpershe v sviti visloviv dumku sho lyudina lishe malenka pishinka u vihoru zemnogo zhittya lejtmotiv literaturi baroko a takozh modernizmu Sho b nazvav ti nemozhlivim nespodivanim a chi Divnim raz usi te zrili Olimpijciv batko Zevs Soncya blisk yasnogo soncya zahovav i sered dnya Nich zislav blidij iz neyu zhah lyudmi ovolodiv Vidtodi vzhe vse mozhlive vzhe vsogo chekati yim Mozhna tozh bulo b ne divo yakbi zvir yakogos dnya V mori zvichayem delfiniv rozvazhatisya pochav Nu a ti z osel yim lyubih iz obijmiv hvil lunkih U gluhi pirnuli hashi v netri nori lisovi pereklad A Sodomori Duzhe blizko do koncepciyi cogo virsha uyavlyayetsya providna dumka nastupnogo de takozh ide mova pro neperedbachuvanist lyudskoyi doli yaku virishuyut suto bogi ale ne sama lyudina Vsi shlyahi bogam vidkriti Chasto z chornoyi zemli Pidnimayut gorem vbitih A ne raz po voli yih Samovpevneni i gordi Mov pidkosheni padut I todi za lihom liho Gne yim spinu i voni Jdut po svitu zhebrakami Bez dumok i bez meti pereklad A Sodomori Comu haosu lyudskogo buttya bezsillyu lyudini vplinuti na svoyu dolyu poet protistavlyaye odne muzhnist nepohitne serce Serce serce Bidi lyuti zvidusil tebe smutyat Ti zh vidvazhno zahishajsya z vorogami pozmagajs Haj na tebe skriz chatuye vorozhnecha zavzhdi bud Nepohitne Peremozhesh hvalis vidkrito cim Peremozhene udoma v samoti strimuj plach Radist ye radij ne nadto ye neshastya ne sumuj Ponad miru Vmij piznati zmini v lyudskomu zhitti pereklad G Kochura Cej muzhnij pafos tvorchosti poeta pronizuye bilshist jogo vidomih tvoriv Zaradi spravedlivosti slid skazati sho Arhiloh rozroblyav bagato tem u tomu chisli j temu kohannya buv tonkim intimnim lirikom Tak u 1974 roci upershe bulo opublikovano virsh iz 35 ryadkiv ce najbilshij z jogo vidomih tvoriv i v comu teksti dosit smilivo opisani dialog yunaka i divchini yakij zavershuyetsya lyubovnoyu scenoyu Podibnu spryamovanist virshiv mi zgodom zustrinemo v Anakreonta Prichomu na vidminu vid Gomera Arhiloh uzhe namagavsya zobraziti ne zovnishni viyavi pochuttiv a pragne vidtvoriti diyu pochuttya nibi zseredini ce mi zgodom znajdemo v Sapfo Tak pochuttya zakohanogo yakij ne bachit vzayemnosti Arhiloh porivnyuye z morokom yakij gusto zavolik ochi zakohanogo i vikrav z jogo grudej nizhni pochuttya Vidomij antichnij perekaz sho movlyav yakijs Likamp poobicyav viddati za Arhiloha svoyu donku Niobu ale obmanuv poeta viddavshi donku za inshogo I sho movlyav pislya cogo oburenij Arhiloh napisav pro cih dvoh svoyih zemlyakiv nastilki doshkulni yambi sho Likamp ne vitrimav ganbi i vkorotiv sobi viku Ale podibni istoriyi rozpovidayut pro inshih tvorciv yambiv yaki vidznachilisya podibnim dovedennyam do samogubstva lyudej same za dopomogoyu doshkulnoyi sili svoyih virshiv yambiv Sho ce pravda chi vigadka Zvisno vrahovuyuchi kolosalnu viddalenist vid nas dobi antichnosti cih strashnih opovidok dostemenno yak nihto ne zaperechit tak nihto j ne dovede Ale najimovirnishe same takim chinom pidkreslyuvalasya sila poezij Arhiloha yihnogo vplivu na lyudej Z podibnim prijomom pidkreslennya sili virsha Terteya za dopomogoyu stvorennya obrazu fizichno slabkogo vchitelya muziki zamist muzhnogo i silnogo spartancya mi shojno zustrilisya u procesi rozglyadu jogo tvorchosti Duzhe imovirno sho obidva cih poeti stali ob yektami svoyeridnoyi emblematizaciyi adzhe piznishe doslidniki prosto zrobili yih svogo rodu emblemami simvolami yakihos konkretnih yavish literaturi Tirtej tvorec patriotichnih elegij Arhiloh tvorec doshkulnih yambiv tak nache inshih tem i zhanriv u tvorchosti cih poetiv i ne bulo Ale povernimosya do Arhiloha yakogo davni greki stavili v poetichnij majsternosti poruch z Gomerom A na ostrovi Parosi navit isnuvav jogo kult i na chest Arhiloha bulo zbudovano svyatilishe ulamki yakogo zbereglisya do nashogo chasu Z literaturnoyi spadshini Arhiloha do nas dijshlo ponad dvisti urivkiv sered yakih nemaye zhodnogo virsha yakij zberigsya bi povnistyu Do nas dijshlo blizko 20 fragmentiv intimnoyi liriki u yakih nizhnist i raptove ozloblennya zijshlisya poruch Osoblivo bolisno vin perezhivav svoye neshaslive kohannya do divchini Neobuli Z nezvichajnoyu shiristyu i cnotlivistyu opisuye vin vrodu narechenoyi rozpovidaye pro lyubovni muki sho ohoplyuyut jogo Sered jogo tvoriv bagato gimniv elegij bajok Prote Arhiloh uslavivsya svoyimi satirichnimi yambami U virshah Arhiloha znajshli vidbittya filosofski rozdumi pro nestalist zhittya socialni podiyi togo chasu osobisti perezhivannya Sam Arhiloh nazivav svoyu poeziyu i liru solodkim darom Muz a sebe glashatayem i voyinom Vidpovidno do tiyeyi samoyi legendi vin po novomu pochav spivati novi pisni vviv na Parosi novij kult Dionisa Ale spivvitchizniki poeta vorozhe zustrili ci novovvedennya i navit obvinuvatili jogo v bezbozhnictvi Todi za spivaka zastupivsya sam Dionis zhorstoko pokaravshi parosciv i ti za poradoyu Apollona pokayalisya i po zaslugah ocinili Arhiloha Poet odnim iz pershih u greckij literaturi visuvaye ideyu zolotoyi seredini yaka nadzvichajno chitko piznishe bude sformulovana rimskim poetom Goraciyem Hocha poet j propoviduye pomirnist i strimanist u gori j neshasti ale osobisti nepriyemnosti viklikayut u nogo nestrimne shalene ozloblennya Arhiloh uzagali nadzvichajno emocijnij Ye urivki u yakih poet vozvelichuye druzhbu Odin iz nih prisvyachenij pam yati zyatya yakij zaginuv u mori U vsih svoyih neshastyah navit koli dovoditsya i ruku prostyagati poet nezminno pokladaye nadiyu na vsevidyushih bogiv Pid chas perebuvannya v Greciyi Arhiloh vidvidav Olimpiyu de napisav gimn na chest Gerakla zasnovnika Olimpijskih igor Cej gimn iz populyarnim prispivom tenella piznishe protyagom bagatoh stolit vikonuvavsya na cih igrah Tvorchist Arhiloha nadzvichajno bagata za zmistom i formoyu Vin stvoriv chudovu za bagatstvom i chistotoyu poetichnih zasobiv liriku spovnenu najtonshih vidtinkiv Nim buli napisani ne tilki yambi ta elegiyi ale j epigrami gimni pov yazani z suchasnistyu bajki Mavpi Lisicya i Orel Cej muzhnij pafos tvorchosti poeta pronizuye bilshist jogo vidomih tvoriv tomu ostannij ryadok nastupnogo virsha slozi oblishte zhinkam mozhna sprijmati yak svoyeridnij epigraf do vsiyeyi tvorchosti poeta V gori nevtishnomu vsi zanimili Perikle sogodni Sumno za nashim stolom misto zatihlo v zhurbi Hvili burhlivi takih blagorodnih lyudej pohovali Bil nepomirnij teper stiskuye nashi sercya Ta pam yatajte pro te sho vid gorya zhorstokogo zahist Nam daruvali bogi stijkist tverdoyi dushi Liho zradlive ne spit a chatuye na kozhnogo pilno Nini ridayemo mi yatritsya rana u nas Zavtra na inshih cherga to zh vizmit sebe v ruki skorishe Muzhnimi budte terpit slozi oblishte zhinkam Pereklad A Sodomori Viraznist Arhilohovoyi strimanoyi nevimushenoyi j vitonchenoyi movi lirichnih obraziv zrobila jogo chi ne najvidatnishim poetom antichnosti Jogo im ya bulo otochene zagalnoyu lyubov yu pro sho svidchit pam yatnik postavlenij na pochatku I st do n e na batkivshini poeta Na nomu buli virizbleni najgolovnishi dati zhittya Arhiloha voni majzhe ne zbereglisya Na chest poeta vstanovleno kult svidchennya sho jogo shanuvali yak mifologichnogo geroya Poeziya Arhiloha nadala poshtovh rozvitku greckoyi liriki a jogo novovvedennya buli pidhopleni chislennimi poetami i pismennikami vklyuchno z greckimi komediografami V st do n e Tvorchist Arhiloha buda nadzvichajno emocijnoyu Ye urivki u yakih poet zvelichuye druzhbu Odin iz nih prisvyachenij pam yati zyatya yakij zaginuv u mori Arhiloh duzhe jogo lyubiv visoko cinuvav i tomu zi shiristyu i nizhnistyu oplakuye jogo i navit ziznayetsya sho pislya jogo smerti ni yambi ni vtihi na rozum ne jdut Prote poet znahodit zasib vid gorya poslanij samimi bogami stijkist nezlamnu U vsih svoyih neshastyah navit koli dovoditsya i ruku prostyagti poet nezminno pokladaye nadiyi na vsevidyushih bogiv Vsemogutni voni mozhut i pidvesti lyudinu z chornoyi zemli ta postaviti na nogi i kinuti naprizvolyashe Vin radit nikoli ne divuvatisya diyam Zevsa i bogiv bo dlya smertnih voni nezbagnenni Bogi vershiteli doli lyudej O Zevse batku mij Caryuyesh v nebesah Ti svidok sprav lyudskih I zlih i pravih Tozh tobi ne vse odno Po pravdi zvir zhive chi ni Pereklad N Pashenko Vidannya tvoriv i perekladiSome Recently Found Greek Poems Text and Commentary Jan Maarten Bremer Anna Maria van Erp Taalman Kip Simon Roelof Slings Mnemosyne Supplementum Band 99 Brill Leiden u a 1987 ISBN 90 04 08319 7 Archilochos Alkaios anonimnij kmentar do Hipponax Stesichoros Archilochos Griechisch Deutsch 2 verbesserte Auflage herausgegeben von Max Treu Munchen 1979 Iambi et elegi Graeci ante Alexandrum cantati Band 1 Archilochus Hipponax Theognidea Herausgegeben von Oxford 1971 2 Auflage 1989 ISBN 0 19 814696 5 Standardausgabe Archilochos Gedichte Griechisch Deutsch Ubersetzt von Kurt Steinmann Frankfurt am Main 1998 Archilochos Gedichte Griechisch Deutsch Herausgegeben von Rainer Nickel Dusseldorf Zurich 2003 Archilochus The Poems Introduction Text Translation and Commentary Ed by Laura Swift Oxford University Press Oxford 2019 Perekladi ukrayinskoyuArhiloh Smutok Perikle dovkola zapav ne zaznaye sogodni Zarubizhna literatura Hrestomatiya dlya 8 kl Uporyadnik Skripnik V M Doneck BAO 2000 668 s Antichna literatura Hrestomatiya Uporyadnik O I Bileckij K Radyanska shkola 1968 2 ge vidannya 612 s S 134 135 Arhiloh Hlib na spisi Fragmenti virshiv Pereklad z davnogreckoyi peredmova komentari Andriya Sodomori Lviv LA Piramida 2014 196 s Privatna kolekciya ISBN 978 966 441 342 5Div takozh5873 Arhiloh asteroyid nazvanij na chest poeta DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Arhiloh Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arhiloh Kovbasenko Yu I Antichna literatura Navchalnij posibnik dlya studentiv 2 ge vidannya rozshirene ta dopovnene K Kiyivskij un tet imeni Borisa Grinchenka 2012 S 88 91 LiteraturaBrown Christopher 1997 Introduction U Gerber Douglas E red angl Brill ISBN 978 90 04 09944 9 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 9 chervnya 2021 Campbell David A 1982 angl Bristol Classical Press ISBN 978 0 86292 008 1 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 9 chervnya 2021 Barron J P Easterling P E 1985 Elegy and Iambus U Easterling P E Knox Bernard M W red angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 35981 8 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 9 chervnya 2021 1974 angl Walter de Gruyter ISBN 978 3 11 083318 8 Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 9 chervnya 2021 PosilannyaArhiloh 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Arhiloh Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 70 ISBN 966 692 578 8 Arhilohiv ryadok Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 65 Arhilohova strofa druga Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 50 ISBN 978 966 439 921 7 Deyaki virshi Arhiloha 30 travnya 2015 u Wayback Machine Tvori Arhiloha 29 travnya 2015 u Wayback Machine na sajti E biblioteka Chtivo Arhiloh Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij Sent Pitersberg Brokgauz Efron 1890 T II S 264 d Track Q23892889d Track Q20735068d Track Q19908137d Track Q49236d Track Q4065721d Track Q602358 CONOR Sl d Track Q16744133 Perseus Digital Library 1987 d Track Q639661