Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фла́вія Ма́ксима Фа́вста (Фа́уста) (лат. Flavia Maxima Fausta; 289 — 326) — римська матрона IV століття, що носила титул августи. Була дружиною римського імператора Костянтина Великого, донькою імператора Максиміана, сестрою імператора Максенція та матір'ю імператорів Костянтина II, Констанція II й Константа. Страчена власним чоловіком у 326 році за обвинуваченням у любовних стосунках зі своїм пасинком Криспом.
| Фавста | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 289 Рим, Римська імперія |
| Померла | 326[2] або 329 Рим, Римська імперія ·Варіння в окропі |
| Країна | Стародавній Рим |
| Знання мов | латина[3] |
| Титул | augusta[d] |
| Посада | d |
| Рід | Династія Константина |
| Батько | Максиміан |
| Мати | Євтропія |
| Брати, сестри | Флавія Максиміана Теодора і Максенцій |
| У шлюбі з | Костянтин Великий |
| Діти | Костянтина, Констанцій II, Костянтин II, Констант і Олена Молодша |
| |
Життєпис
Народилася в 289 в Римі. Її батьками були римський імператор Максиміан та його дружина Євтропія.
У 305 в тодішній системі римської влади сталася криза, спричинена добровільним зреченням з посади імператорів двох Августів: Діоклетіана та Максиміана (батька Фавсти). Впродовж наступних років багато претендентів на престол проголошували себе імператорами, борючись між собою за владу. Ця серія конфліктів, що охопила імперію дістала назву Громадянських війн Тетрархії.
У 307 задля зміцнення міждинастійних стосунків Максиміан видав Фавсту за одного з претендентів на престол — Констянтина, що до того залишив свою першу дружину Мінервіну. Подружжя жило в місті Августа-Треверорум (теперішній Трір, Німеччина), що було фактичною столицею підконтрольної Костянтину території імперії.
Варто зазначити, що за рік до того брат Фавсти Максенцій теж проголосив себе імператором. Але оскільки його влада не була визнана іншими претендентами на престол, він вирішив викликати з відставки свого батька Максиміана, який охоче погодився на це. Незабаром взаємини між батьком та сином стали настільки поганими, що Максиміан був змушений тікати до свого зятя Костянтина.
Перебуваючи під покровительством Костянтина, у 310 році Максиміан вирішив вчинити проти нього заколот. Дочекавшись походу свого зятя проти германців, Максиміан розпустив чутки про його смерть і втретє оголосив себе імператором. Але тільки-но Костянтин дізнався про цей вчинок, він швидко повернувся та обложив Массілію (теперішній Марсель), де забарикадувався Максиміан. Відомо, що в розкритті заколоту велика роль належала Фавсті, що ставши на бік чоловіка, розповіла йому про наміри батька. Зрештою, Максиміан, який перебував у полоні Костянтина, скоїв самогубство.
У 311 під приводом помсти за батька Максенцій наказав знищити статуї імператора Костянтина в Римі і почав готувати проти нього похід. Але Костянтин випередив Максенція, рушивши на Рим зі своїх володінь на Заході імперії. Костянтин швидко дістався Італії, де здобув декілька важливих перемог, а Максенцій залишився в Римі та обрав тактику очікування. Втім, уже 312 року Костянтин підійшов до Риму, де завдав Максенцію нищівної поразки в битві при Мульвійському мості — тіло Максенція було виловлено з Тибру та обезголовлене. Отож, завдяки чоловіку Фавсти було вбито її батька та брата.
Фавста була присутня у 313 в Медіолані (теперішній Мілан) при оголошенні едикту віротерпимості імператорів Костянтина та Ліцинія. Ймовірно, сама вона була християнкою, оскільки в цьому ж році Фавста надала власний палац у Римі для проведення засідання місцевого єпископального синоду. Хоча Костянтин дуже любив власну дружину, вона мало впливала на його політику. Після здобуття одноосібної влади 324 року Костянтин надав Фавсті титул Августи. Відтоді вона мешкала у місті Візантій — майбутньому Константинополі.
Страта
Страчена в 326 за наказом свого чоловіка Костянтина. За декілька місяців до цього Костянтин стратив і свого сина від першого шлюбу Криспа. Точна причина цих вчинків й досі є предметом дискусій з-поміж істориків. За найпоширенішою версією, Фавста була закохана в свого пасинка, але була відкинута ним, тому вона звинуватила Криспа в домаганні до себе. Крисп носив титул цезаря, був успішним генералом та як старший син розглядався найімовірнішим кандидатом на успадкування престолу. До того ж, смерть Криспа розчищала шлях до успадкування влади рідним синам Фавсти. Проте, тільки-но мати Костянтина, Олена, виказала невдоволення вбивством онука, Фавста була страчена шляхом занурення в киплячу ванну.
За іншим, менш популярним, припущенням, Крисп і Фавста перебували в інтимних стосунках, про які невдовзі дізнався Костянтин. Він одразу вирішив стратити свого сина, але оскільки на той момент Фавста була вагітною, її було страчено тільки після народження дитини. На обох Фавсту та Криспа було накладено прокляття пам'яті, що полягало в знищенні їхніх імен з офіційних документів та пам'яток. Але оскільки в 355 або 366 році майбутній імператор Юліан у свому панегірику до Констанція II згадував про такі чесноти Фавсти, як краса, благородність та доброчесність, прокляття пам'яті щодо неї на той момент могло бути вже скасоване.
Родина
Чоловік — Костянтин I Великий, імператор у 306—337 роках. Подружжя мало шістьох спільних дітей:
- Костянтин (316—340) — римський імператор у 337—340 роках
- Констанцій (317—361) — римський імператор у 337—361 роках
- Констант (320—350) — римський імператор у 337—350 роках
- (318—354)
- Олена Молодша (325—360)
- Фавста
Примітки
- (not translated to grc) Νέα Ἱστορία — 0444.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #143870947 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catalog of the German National Library
- https://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/5950-16-serpnja-prepodobnih-ottsiv-isaakija-dalmata-i-favsta.html
- https://ua.korporativus.com/cerkovni_svyata/pravoslavnij-kalendar-imen-za-alfavitom-za-starim-stilem-zhinochi-imena-na-bukvu-f-favsta-foto.html
- Konstantin der Grosse: Kaiser zwischen Machtpolitik und Religion, Klett-Cotta, Stuttgart 2013, , page 248–249
- https://www.cambridge.org/core/services/aop-cambridge-core/content/view/S0017383500029156
- Schlumberger, Jörg A. (1974). Die Epitome de Caesaribus. Untersuchungen zur heidnischen Geschichtsschreibung des 4. Jahrhunderts n. Chr. Munich: C.H. Beck. с. 41.11—12.
- Barnes, Timothy. Constantine Dynasty, Religion and Power in the Later Roman Empire, 145
Зауваги
- За аналогією з написанням імен християнських святих Фавста та Фавсти, а також згідно з Правописом—2019 (§ 131)
Джерела
- Arnold Hugh Martin Jones, John Robert Martindale, John Morris: Fl. Maxima Fausta. In: The Prosopography of the Later Roman Empire (PLRE). Band 1, Cambridge University Press, Cambridge 1971, , S. 325–326 (Online-Version).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Fausta |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fla viya Ma ksima Fa vsta Fa usta lat Flavia Maxima Fausta 289 326 rimska matrona IV stolittya sho nosila titul avgusti Bula druzhinoyu rimskogo imperatora Kostyantina Velikogo donkoyu imperatora Maksimiana sestroyu imperatora Maksenciya ta matir yu imperatoriv Kostyantina II Konstanciya II j Konstanta Strachena vlasnim cholovikom u 326 roci za obvinuvachennyam u lyubovnih stosunkah zi svoyim pasinkom Krispom FavstaNarodilasya289 Rim Rimska imperiyaPomerla326 2 abo 329 Rim Rimska imperiya Varinnya v okropiKrayinaStarodavnij RimZnannya movlatina 3 Titulaugusta d PosadadRidDinastiya KonstantinaBatkoMaksimianMatiYevtropiyaBrati sestriFlaviya Maksimiana Teodora i MaksencijU shlyubi zKostyantin VelikijDitiKostyantina Konstancij II Kostyantin II Konstant i Olena Molodsha Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v 289 v Rimi Yiyi batkami buli rimskij imperator Maksimian ta jogo druzhina Yevtropiya U 305 v todishnij sistemi rimskoyi vladi stalasya kriza sprichinena dobrovilnim zrechennyam z posadi imperatoriv dvoh Avgustiv Diokletiana ta Maksimiana batka Favsti Vprodovzh nastupnih rokiv bagato pretendentiv na prestol progoloshuvali sebe imperatorami boryuchis mizh soboyu za vladu Cya seriya konfliktiv sho ohopila imperiyu distala nazvu Gromadyanskih vijn Tetrarhiyi U 307 zadlya zmicnennya mizhdinastijnih stosunkiv Maksimian vidav Favstu za odnogo z pretendentiv na prestol Konstyantina sho do togo zalishiv svoyu pershu druzhinu Minervinu Podruzhzhya zhilo v misti Avgusta Treverorum teperishnij Trir Nimechchina sho bulo faktichnoyu stoliceyu pidkontrolnoyi Kostyantinu teritoriyi imperiyi Varto zaznachiti sho za rik do togo brat Favsti Maksencij tezh progolosiv sebe imperatorom Ale oskilki jogo vlada ne bula viznana inshimi pretendentami na prestol vin virishiv viklikati z vidstavki svogo batka Maksimiana yakij ohoche pogodivsya na ce Nezabarom vzayemini mizh batkom ta sinom stali nastilki poganimi sho Maksimian buv zmushenij tikati do svogo zyatya Kostyantina Perebuvayuchi pid pokrovitelstvom Kostyantina u 310 roci Maksimian virishiv vchiniti proti nogo zakolot Dochekavshis pohodu svogo zyatya proti germanciv Maksimian rozpustiv chutki pro jogo smert i vtretye ogolosiv sebe imperatorom Ale tilki no Kostyantin diznavsya pro cej vchinok vin shvidko povernuvsya ta oblozhiv Massiliyu teperishnij Marsel de zabarikaduvavsya Maksimian Vidomo sho v rozkritti zakolotu velika rol nalezhala Favsti sho stavshi na bik cholovika rozpovila jomu pro namiri batka Zreshtoyu Maksimian yakij perebuvav u poloni Kostyantina skoyiv samogubstvo U 311 pid privodom pomsti za batka Maksencij nakazav znishiti statuyi imperatora Kostyantina v Rimi i pochav gotuvati proti nogo pohid Ale Kostyantin viperediv Maksenciya rushivshi na Rim zi svoyih volodin na Zahodi imperiyi Kostyantin shvidko distavsya Italiyi de zdobuv dekilka vazhlivih peremog a Maksencij zalishivsya v Rimi ta obrav taktiku ochikuvannya Vtim uzhe 312 roku Kostyantin pidijshov do Rimu de zavdav Maksenciyu nishivnoyi porazki v bitvi pri Mulvijskomu mosti tilo Maksenciya bulo vilovleno z Tibru ta obezgolovlene Otozh zavdyaki choloviku Favsti bulo vbito yiyi batka ta brata Zobrazhennya Favsti v obrazi rimskoyi bogini Salyus sho trimaye svoyih dvoh siniv Kostyantina II ta Konstanciya II Favsta bula prisutnya u 313 v Mediolani teperishnij Milan pri ogoloshenni ediktu viroterpimosti imperatoriv Kostyantina ta Liciniya Jmovirno sama vona bula hristiyankoyu oskilki v comu zh roci Favsta nadala vlasnij palac u Rimi dlya provedennya zasidannya miscevogo yepiskopalnogo sinodu Hocha Kostyantin duzhe lyubiv vlasnu druzhinu vona malo vplivala na jogo politiku Pislya zdobuttya odnoosibnoyi vladi 324 roku Kostyantin nadav Favsti titul Avgusti Vidtodi vona meshkala u misti Vizantij majbutnomu Konstantinopoli Strata Strachena v 326 za nakazom svogo cholovika Kostyantina Za dekilka misyaciv do cogo Kostyantin strativ i svogo sina vid pershogo shlyubu Krispa Tochna prichina cih vchinkiv j dosi ye predmetom diskusij z pomizh istorikiv Za najposhirenishoyu versiyeyu Favsta bula zakohana v svogo pasinka ale bula vidkinuta nim tomu vona zvinuvatila Krispa v domaganni do sebe Krisp nosiv titul cezarya buv uspishnim generalom ta yak starshij sin rozglyadavsya najimovirnishim kandidatom na uspadkuvannya prestolu Do togo zh smert Krispa rozchishala shlyah do uspadkuvannya vladi ridnim sinam Favsti Prote tilki no mati Kostyantina Olena vikazala nevdovolennya vbivstvom onuka Favsta bula strachena shlyahom zanurennya v kiplyachu vannu Za inshim mensh populyarnim pripushennyam Krisp i Favsta perebuvali v intimnih stosunkah pro yaki nevdovzi diznavsya Kostyantin Vin odrazu virishiv stratiti svogo sina ale oskilki na toj moment Favsta bula vagitnoyu yiyi bulo stracheno tilki pislya narodzhennya ditini Na oboh Favstu ta Krispa bulo nakladeno proklyattya pam yati sho polyagalo v znishenni yihnih imen z oficijnih dokumentiv ta pam yatok Ale oskilki v 355 abo 366 roci majbutnij imperator Yulian u svomu panegiriku do Konstanciya II zgaduvav pro taki chesnoti Favsti yak krasa blagorodnist ta dobrochesnist proklyattya pam yati shodo neyi na toj moment moglo buti vzhe skasovane RodinaCholovik Kostyantin I Velikij imperator u 306 337 rokah Podruzhzhya malo shistoh spilnih ditej Kostyantin 316 340 rimskij imperator u 337 340 rokah Konstancij 317 361 rimskij imperator u 337 361 rokah Konstant 320 350 rimskij imperator u 337 350 rokah 318 354 Olena Molodsha 325 360 FavstaPrimitki not translated to grc Nea Ἱstoria 0444 d Track Q19904212d Track Q226858 Deutsche Nationalbibliothek Record 143870947 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 https kyrios org ua spirituality svyato 5950 16 serpnja prepodobnih ottsiv isaakija dalmata i favsta html https ua korporativus com cerkovni svyata pravoslavnij kalendar imen za alfavitom za starim stilem zhinochi imena na bukvu f favsta foto html Konstantin der Grosse Kaiser zwischen Machtpolitik und Religion Klett Cotta Stuttgart 2013 ISBN 978 3 608 94050 3 page 248 249 https www cambridge org core services aop cambridge core content view S0017383500029156 Schlumberger Jorg A 1974 Die Epitome de Caesaribus Untersuchungen zur heidnischen Geschichtsschreibung des 4 Jahrhunderts n Chr Munich C H Beck s 41 11 12 Barnes Timothy Constantine Dynasty Religion and Power in the Later Roman Empire 145ZauvagiZa analogiyeyu z napisannyam imen hristiyanskih svyatih Favsta ta Favsti a takozh zgidno z Pravopisom 2019 131 DzherelaArnold Hugh Martin Jones John Robert Martindale John Morris Fl Maxima Fausta In The Prosopography of the Later Roman Empire PLRE Band 1 Cambridge University Press Cambridge 1971 ISBN 0 521 07233 6 S 325 326 Online Version Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Fausta