Фанаго́рія (грец. Φαναγόρεια) — давньогрецький поліс на Таманському півострові, розташований поблизу сучасного селища Сінного Темрюцького району Краснодарського краю, Росія.
Фанагорія | |
---|---|
45°16′41″ пн. ш. 36°58′29″ сх. д. / 45.27805900002777406° пн. ш. 36.97488100002777855° сх. д.Координати: 45°16′41″ пн. ш. 36°58′29″ сх. д. / 45.27805900002777406° пн. ш. 36.97488100002777855° сх. д. | |
Країна | Росія[1] |
Розташування | Краснодарський край |
Тип | археологічна пам'ятка |
Дата заснування | 543 до н. е. |
Фанагорія Фанагорія (Росія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Заснований в середині 6 ст. до н. е. вихідцями з міста Теос.
Був важливим торговельним і ремісничим центром .
Фанагорія, столиця Великої Булгарії, засноване суваро-булгарами в часи правління Хана Кубрата.
Був зруйнований хозарами в кінці 6 сторіччя.
В добу античності
Колись мешканці стверджували, що поселення заснували вихідці з Теоса, що врятувалися після навали перського царя Кіра Великого. Їх ватажком був Фанагор, на честь якого і було назване місто.
В період правління Перікла Фанагорія — велике місто, площа якого наближалась до 75 гектарів. З часом рівень моря в цій частині підвищився. Дослідники вважають, що близько 25 га колишнього міста поглинуло море. Ця ділянка — відведена для підводної археології.
Населення Фанагорії займалось сільським господарством, рибальством, ремеслами і торгівлею. Головні торгові партнери — племена скіфів та синдів.
З 5 століття до н. е. поліс входив до складу Боспорського царства, за винятком деякого часу в 1 ст. до н. е., коли за допомоги Риму здобув на деякий час автономію і дістав назву Агріпія.
За часів Боспорського царства місто мало статус другої столиці і була значним центром політичного та економічного життя держави.
В роки Мітрідатових воєн Фанагорія перейшла на бік Риму. Місто покарав боспорський цар Фарнак ІІ. Фанагорійці підняли повстання проти самого Мітридата Великого і вояки царя віддали Фанагорію повсталим.
У 2004 році під час археологічних розшуків в морі знайдено вапняковий надгробок дружини Мітрідата — Гіпсікратії.
За часів Стародавнього Риму Фанагорія зберегла значення важливого економічного та культурного осередку регіону. Занепад прийшов в часи Великого переселення народів. У 4 столітті н. е. Фанагорію зруйнували гуни.
В добу середньовіччя
Місто вижило і після зникнення Римської імперії. Воно ввійшло до складу Візантійської імперії, потім — Хозарського каганату.
У 704 р. у Фанагорії оселився візантійський імператор-вигнанець Юстиніан II. Прихисток у Фанагорії йому надав зять — каган Ібузир Гляван. Імператор-вигнанець згодом зумів повернути собі престол у Константинополі.
Місто існувало до 11—12 століть; частина його затоплена Чорним морем.
Вважається, що Фанагорія була столицею Великої Булгарії, хоча документами це не підтверджено.
За часів Османської імперії (15-18 століття) тут існувало османське поселення.
18-19 століття
Географічне розташування давньогрецької Фанагорії було встановлене ще у 18 столітті. Ці землі були відвойовані у Османської імперії і увійшли до складу Російської імперії. На хвилі моди на античність знайдені тут написи прочитали і наново відкрили Фанагорію. 1822 року вояки російського гарнізону розкопали якийсь курган і наштовхнулися на стародавні вироби з золота та срібла. Курган пограбували, але чутка про знахідки дійшла до науковців у столицях. У Фанагорійському городищі почали копати як шукачі наживи, так і науковці. До значних знахідок науковців у 1860-х рр. належить розкоп кургану «Велика Близниця». Його відносять до культури синдів, а ньому було багате поховання жриці богині Деметри.
Фанагорійські знахідки
Греки-колоністи мимоволі приймали чимало місцевих звичаїв, якщо ті допомагали вижити в новому географічному та культурному оточенні. Але в 5-4 століттях до н. е. грецькі поселенці ще міцно тримались за культуру і вірування своїх предків. Саме до цього періоду і належать відомі нині знахідки 1869 року з жіночого поховання в Фанагорії (курган «Велика Близниця»).
Було знайдено декілька золотих прикрас, бронзове дзеркало, керамічні скульптурки та декілька фігурних флаконів. Серед них — три лекіфи.
Фігурний керамічний посуд знаходили і раніше, і пізніше на територіях колишнього Боспорського царства. Але їх мистецька вартість значно поступалася знахідкам з Фанагорії. В похованні знайдено:
- Фігурка грекині з шкатулкою-цистою в руках;
- Фігурка крилатого юнака-демона (син бога вітру Борея — Бутес), що танцює біля вівтаря;
- яскраво розфарбований птах;
- богиня Афродита, що народжується з мушлі;
- фантастична тварина — крилатий сфінкс з головою жінки-красуні і розкішною діадемою на голові.
Дві останні посудини — флакони для пахощів, створені в Аттиці і привезені у Фанагорію. Вони стали справжньою мистецькою і науковою сенсацією, адже збереглися без пошкоджень та утримали первісне розфарбування, яке мали і давні архітектурні споруди, і грецькі скульптури, що зникли.
Фанагорійський сфінкс з головою жінки-красуні — не має нічого спільного зі страшним і непізнанним демоном смерті доби Стародавнього Єгипту та грецької доби архаїки. Фанагорійський сфінкс — істота приємна, тендітна, незважаючи на левині лапи і левиний тулуб. Приємне враження від фантастичної істоти посилюють рожеві і блакитні фарби щік, крил та постаменту фігури.
Розкопки у 20 столітті
Археологічні розшуки на території городища та в морі ведуться щорічно с 1936 року. Вимушена перерва була зроблена під час війни 1941–1945 років. Головні об'єкти досліджень — декілька тисяч поховань на місцевому цвинтарі, що охоплює стародавнє місто з трьох боків. Серед знахідок — мармурові, дерев'яні та вапнякові саркофаги, керамічні і металеві речі з поховань.
Розшуки веде Інститут археології РАН. Черговий головний керівник експедиції — В. Д. Кузнецов.
Монетні скарби
Унікальність Фанагорії — в наявності культурного шару, що досягає семи метрів. Серед корисних для науковців знахідок — монетні скарби. Так, 1985 року в селищі Приморське, неподалік Фанагорії, був знайдений скарб античних монет, що нараховував близько 5.000 монет.
Кількість монет в новому монетному скарбі — трохи менше 8.000. Його особливості — дрібні монети з міді і одна з срібла. Перші дослідження скарбу виявили чекани тринадцяти різних античних центрів, серед яких:
За припущеннями — власник грошей, торговець сільськогосподарськими продуктами, що торгував як з місцевими мешканцями, так і з іноземцями. Часовий діапазон монет — 4-1 століття до н. е. Нерозкопані ділянки Фанагорії обіцяють нові знахідки. Аби зберегти для науки і нащадків античну Фанагорію, бажано створити на її залишках новий історико-археологічний і туристичний центр, які з'являються на півдні Російської Федерації після розпаду СРСР і змін державних кордонів 1991 року.
Науково-культурний центр «Фанагорія»
Гроші на створення науково-культурного центру «Фанагорія» надав благодійний фонд «Вільне діло» Олега Дерипаски. Центр побудували в селищі Сінне неподалік від східного некрополя Фанагорії і урочисто відзначили його відкриття в жовтні 2012 року. Фонд Олега Дерипаски витратив на його будівництво і облаштування 98 000 000 рублів.
Фонд опікувався відомим археологічним об'єктом на півдні сучасної Росії з 2004 року. За планом тут буде створений історико-архологічний музей-заповідник. Заплановано створення наукової бібліотеки, що висвітлюватиме античний, давньоримський та візантійський періоди історії нинішніх південних земель Російської Федерації та Криму та відповідних періодів історії Стародавніх Греції, Риму і Візантії. Продовжаться і розкопки, незважаючи на те, що частина античної Фанагорії нині затоплена морем.
Див. також
Література
- Буйських А. В. Фанагорія [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 267. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)
- Фанагория. По материалам Таманской экспедиции Института археологии РАН / Под редакцией В. Д. Кузнецова. М., 2008.[недоступне посилання з травня 2019]
- Кобылина М. М. Фанагория // Фанагория. Материалы и исследования по археологии СССР. № 57. М., 1956.
- Атавин А. Г. Средневековая Фанагория и её место среди одновременных памятников Северного Причерноморья // Славяне и их соседи. Место взаимных влияний в процессе общественного и культурного развития. Эпоха феодализма. М., 1988.
- Плетнёва Светлана Александровна, Фанагория / Города Таманского полуострова в конце VIII—XII веках // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья. IV—XIII века. Археология. М., 2003.
- The Princeton Encyclopedia of Classical Sites. (eds. Stillwell, Richard. MacDonald, William L. McAlister, Marian Holland). Princeton University Press, 1976. .
- North Pontic Archaeology: Recent Discoveries and Studies (ed. by Gocha R. Tsetskhladze). Brill Academic Publishers, 2001.
Посилання
- GeoNames — 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fanago riya grec Fanagoreia davnogreckij polis na Tamanskomu pivostrovi roztashovanij poblizu suchasnogo selisha Sinnogo Temryuckogo rajonu Krasnodarskogo krayu Rosiya Fanagoriya45 16 41 pn sh 36 58 29 sh d 45 27805900002777406 pn sh 36 97488100002777855 sh d 45 27805900002777406 36 97488100002777855 Koordinati 45 16 41 pn sh 36 58 29 sh d 45 27805900002777406 pn sh 36 97488100002777855 sh d 45 27805900002777406 36 97488100002777855Krayina Rosiya 1 RoztashuvannyaKrasnodarskij krajTiparheologichna pam yatkaData zasnuvannya543 do n e FanagoriyaFanagoriya Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Rozkopki Fanagoriyi Vapnyakova panel z nadgrobku u Fanagoriyi Grifon Feodosiya krayeznavchij muzej Zasnovanij v seredini 6 st do n e vihidcyami z mista Teos Buv vazhlivim torgovelnim i remisnichim centrom Fanagoriya stolicya Velikoyi Bulgariyi zasnovane suvaro bulgarami v chasi pravlinnya Hana Kubrata Buv zrujnovanij hozarami v kinci 6 storichchya V dobu antichnostiKolis meshkanci stverdzhuvali sho poselennya zasnuvali vihidci z Teosa sho vryatuvalisya pislya navali perskogo carya Kira Velikogo Yih vatazhkom buv Fanagor na chest yakogo i bulo nazvane misto V period pravlinnya Perikla Fanagoriya velike misto plosha yakogo nablizhalas do 75 gektariv Z chasom riven morya v cij chastini pidvishivsya Doslidniki vvazhayut sho blizko 25 ga kolishnogo mista poglinulo more Cya dilyanka vidvedena dlya pidvodnoyi arheologiyi Naselennya Fanagoriyi zajmalos silskim gospodarstvom ribalstvom remeslami i torgivleyu Golovni torgovi partneri plemena skifiv ta sindiv Z 5 stolittya do n e polis vhodiv do skladu Bosporskogo carstva za vinyatkom deyakogo chasu v 1 st do n e koli za dopomogi Rimu zdobuv na deyakij chas avtonomiyu i distav nazvu Agripiya Za chasiv Bosporskogo carstva misto malo status drugoyi stolici i bula znachnim centrom politichnogo ta ekonomichnogo zhittya derzhavi V roki Mitridatovih voyen Fanagoriya perejshla na bik Rimu Misto pokarav bosporskij car Farnak II Fanagorijci pidnyali povstannya proti samogo Mitridata Velikogo i voyaki carya viddali Fanagoriyu povstalim U 2004 roci pid chas arheologichnih rozshukiv v mori znajdeno vapnyakovij nadgrobok druzhini Mitridata Gipsikratiyi Za chasiv Starodavnogo Rimu Fanagoriya zberegla znachennya vazhlivogo ekonomichnogo ta kulturnogo oseredku regionu Zanepad prijshov v chasi Velikogo pereselennya narodiv U 4 stolitti n e Fanagoriyu zrujnuvali guni V dobu serednovichchyaMisto vizhilo i pislya zniknennya Rimskoyi imperiyi Vono vvijshlo do skladu Vizantijskoyi imperiyi potim Hozarskogo kaganatu U 704 r u Fanagoriyi oselivsya vizantijskij imperator vignanec Yustinian II Prihistok u Fanagoriyi jomu nadav zyat kagan Ibuzir Glyavan Imperator vignanec zgodom zumiv povernuti sobi prestol u Konstantinopoli Misto isnuvalo do 11 12 stolit chastina jogo zatoplena Chornim morem Vvazhayetsya sho Fanagoriya bula stoliceyu Velikoyi Bulgariyi hocha dokumentami ce ne pidtverdzheno Za chasiv Osmanskoyi imperiyi 15 18 stolittya tut isnuvalo osmanske poselennya 18 19 stolittyaGeografichne roztashuvannya davnogreckoyi Fanagoriyi bulo vstanovlene she u 18 stolitti Ci zemli buli vidvojovani u Osmanskoyi imperiyi i uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi Na hvili modi na antichnist znajdeni tut napisi prochitali i nanovo vidkrili Fanagoriyu 1822 roku voyaki rosijskogo garnizonu rozkopali yakijs kurgan i nashtovhnulisya na starodavni virobi z zolota ta sribla Kurgan pograbuvali ale chutka pro znahidki dijshla do naukovciv u stolicyah U Fanagorijskomu gorodishi pochali kopati yak shukachi nazhivi tak i naukovci Do znachnih znahidok naukovciv u 1860 h rr nalezhit rozkop kurganu Velika Bliznicya Jogo vidnosyat do kulturi sindiv a nomu bulo bagate pohovannya zhrici bogini Demetri Fanagorijski znahidkiPravoruch boginya Afrodita sho narodzhuyetsya z mushli Fanagoriya 5 st do n e Ermitazh Greki kolonisti mimovoli prijmali chimalo miscevih zvichayiv yaksho ti dopomagali vizhiti v novomu geografichnomu ta kulturnomu otochenni Ale v 5 4 stolittyah do n e grecki poselenci she micno trimalis za kulturu i viruvannya svoyih predkiv Same do cogo periodu i nalezhat vidomi nini znahidki 1869 roku z zhinochogo pohovannya v Fanagoriyi kurgan Velika Bliznicya Bulo znajdeno dekilka zolotih prikras bronzove dzerkalo keramichni skulpturki ta dekilka figurnih flakoniv Sered nih tri lekifi Figurnij keramichnij posud znahodili i ranishe i piznishe na teritoriyah kolishnogo Bosporskogo carstva Ale yih mistecka vartist znachno postupalasya znahidkam z Fanagoriyi V pohovanni znajdeno Figurka grekini z shkatulkoyu cistoyu v rukah Figurka krilatogo yunaka demona sin boga vitru Boreya Butes sho tancyuye bilya vivtarya yaskravo rozfarbovanij ptah boginya Afrodita sho narodzhuyetsya z mushli fantastichna tvarina krilatij sfinks z golovoyu zhinki krasuni i rozkishnoyu diademoyu na golovi Dvi ostanni posudini flakoni dlya pahoshiv stvoreni v Attici i privezeni u Fanagoriyu Voni stali spravzhnoyu misteckoyu i naukovoyu sensaciyeyu adzhe zbereglisya bez poshkodzhen ta utrimali pervisne rozfarbuvannya yake mali i davni arhitekturni sporudi i grecki skulpturi sho znikli Fanagorijskij sfinks z golovoyu zhinki krasuni ne maye nichogo spilnogo zi strashnim i nepiznannim demonom smerti dobi Starodavnogo Yegiptu ta greckoyi dobi arhayiki Fanagorijskij sfinks istota priyemna tenditna nezvazhayuchi na levini lapi i levinij tulub Priyemne vrazhennya vid fantastichnoyi istoti posilyuyut rozhevi i blakitni farbi shik kril ta postamentu figuri Rozkopki u 20 stolittiArheologichni rozshuki na teritoriyi gorodisha ta v mori vedutsya shorichno s 1936 roku Vimushena pererva bula zroblena pid chas vijni 1941 1945 rokiv Golovni ob yekti doslidzhen dekilka tisyach pohovan na miscevomu cvintari sho ohoplyuye starodavnye misto z troh bokiv Sered znahidok marmurovi derev yani ta vapnyakovi sarkofagi keramichni i metalevi rechi z pohovan Rozshuki vede Institut arheologiyi RAN Chergovij golovnij kerivnik ekspediciyi V D Kuznecov Monetni skarbiUnikalnist Fanagoriyi v nayavnosti kulturnogo sharu sho dosyagaye semi metriv Sered korisnih dlya naukovciv znahidok monetni skarbi Tak 1985 roku v selishi Primorske nepodalik Fanagoriyi buv znajdenij skarb antichnih monet sho narahovuvav blizko 5 000 monet Kilkist monet v novomu monetnomu skarbi trohi menshe 8 000 Jogo osoblivosti dribni moneti z midi i odna z sribla Pershi doslidzhennya skarbu viyavili chekani trinadcyati riznih antichnih centriv sered yakih Kos Ias Efes Knid Mind Rodos Lampsak Arikanda Mitilena Kolofon Gerakleya Pontijska ta in Za pripushennyami vlasnik groshej torgovec silskogospodarskimi produktami sho torguvav yak z miscevimi meshkancyami tak i z inozemcyami Chasovij diapazon monet 4 1 stolittya do n e Nerozkopani dilyanki Fanagoriyi obicyayut novi znahidki Abi zberegti dlya nauki i nashadkiv antichnu Fanagoriyu bazhano stvoriti na yiyi zalishkah novij istoriko arheologichnij i turistichnij centr yaki z yavlyayutsya na pivdni Rosijskoyi Federaciyi pislya rozpadu SRSR i zmin derzhavnih kordoniv 1991 roku Naukovo kulturnij centr Fanagoriya Groshi na stvorennya naukovo kulturnogo centru Fanagoriya nadav blagodijnij fond Vilne dilo Olega Deripaski Centr pobuduvali v selishi Sinne nepodalik vid shidnogo nekropolya Fanagoriyi i urochisto vidznachili jogo vidkrittya v zhovtni 2012 roku Fond Olega Deripaski vitrativ na jogo budivnictvo i oblashtuvannya 98 000 000 rubliv Fond opikuvavsya vidomim arheologichnim ob yektom na pivdni suchasnoyi Rosiyi z 2004 roku Za planom tut bude stvorenij istoriko arhologichnij muzej zapovidnik Zaplanovano stvorennya naukovoyi biblioteki sho visvitlyuvatime antichnij davnorimskij ta vizantijskij periodi istoriyi ninishnih pivdennih zemel Rosijskoyi Federaciyi ta Krimu ta vidpovidnih periodiv istoriyi Starodavnih Greciyi Rimu i Vizantiyi Prodovzhatsya i rozkopki nezvazhayuchi na te sho chastina antichnoyi Fanagoriyi nini zatoplena morem Div takozhPidvodna arheologiya Chervonofigurnij vazopis EllinizmLiteraturaBujskih A V Fanagoriya 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 267 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 586 ros Fanagoriya Po materialam Tamanskoj ekspedicii Instituta arheologii RAN Pod redakciej V D Kuznecova M 2008 nedostupne posilannya z travnya 2019 Kobylina M M Fanagoriya Fanagoriya Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 57 M 1956 Atavin A G Srednevekovaya Fanagoriya i eyo mesto sredi odnovremennyh pamyatnikov Severnogo Prichernomorya Slavyane i ih sosedi Mesto vzaimnyh vliyanij v processe obshestvennogo i kulturnogo razvitiya Epoha feodalizma M 1988 Pletnyova Svetlana Aleksandrovna Fanagoriya Goroda Tamanskogo poluostrova v konce VIII XII vekah Krym Severo Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze v epohu srednevekovya IV XIII veka Arheologiya M 2003 The Princeton Encyclopedia of Classical Sites eds Stillwell Richard MacDonald William L McAlister Marian Holland Princeton University Press 1976 ISBN 0 691 03542 3 North Pontic Archaeology Recent Discoveries and Studies ed by Gocha R Tsetskhladze Brill Academic Publishers 2001 PosilannyaGeoNames 2005 d Track Q830106