Кенігсберзький університет (Альбертіна), Крулевецька академія — найстаріший університет Пруссії. Кенігсберзький університет відкрив 17 серпня 1544 року герцог Альбрехт Гогенцоллерн. Це другий за часом заснування протестантський університет після Марбурзького, а також другий після Університету у Франкфурті-на-Одері (1506) вищий навчальний заклад Пруссії.
Кенігсберзький університет | |
---|---|
54°42′50″ пн. ш. 20°30′36″ сх. д. / 54.71388888891677738° пн. ш. 20.51000000002778023° сх. д.Координати: 54°42′50″ пн. ш. 20°30′36″ сх. д. / 54.71388888891677738° пн. ш. 20.51000000002778023° сх. д. | |
Країна | Королівство Пруссія, Німецький Райх і СРСР |
Засновано | 1544 |
Закрито | 1945 |
Засновник | Альберт |
Ректор | d |
Випускники | |
Albertina, Königsberg у Вікісховищі |
Історія університету
Заснування
Університет був заснований 1544 року як Кенігсберзький колегіум (лат. Collegium Albertinum, Альбертинський колегіум) першим прусським герцогом Альбрехтом. То був один з найстаріших університетів Німеччини. Спочатку університет називався «Академія», але з 1656 року на згадку про засновника отримав ім'я «Альбертіна». Університет користувався великими привілеями та свободами, його викладачі належали до вищих верств суспільства, а студенти об'єднувалися в корпорації зі своєю структурою та традиціями.
Кенігсбергськая академія «Альбертіна» була влаштована за зразком інших німецьких університетів і складалася з чотирьох факультетів: трьох «вищих» — теологічного, юридичного, медичного, і одного «нижчого» — філософського. Природничі дисципліни й математика викладалися на філософському факультеті.
Першим ректором університету став запрошений з Франкфурта-на-Одері 36-річний поет-гуманіст (1508–1560), зять одного зі стовпів Реформації Філіппа Меланхтона. Очолюваний ректором викладацький корпус складався з десяти професорів, що як правило приїхали з-поза меж герцогства. У рік свого відкриття університет мав понад триста студентів.
Університет у XVIII столітті
В 1770–1801 роках професором університету був його випускник Іммануїл Кант (в 1786 та 1788 роках був ректором університету).
В університеті навчалися герцог Бірон, майбутній президент Петербурзької академії наук граф Кирило Розумовський, брати Андрій та Іван Гудовичі, граф Михайло Милорадович.
Випускниками університету були класики литовської літератури Крістіонас Донелайтіс та Людвікас Реза (ректор в 1830—1831 роках).
Університет в XIX столітті
Під час роботи Бесселя (1813–1846) стала одним з провідних дослідницьких центрів в області астрономії серед європейських країн .
До 350-річчя в 1894 році в університеті навчалося 658 студентів, викладали 98 доцентів і професорів. Найбільшим був медичний факультет.
Університет в першій половині XX століття
До початку століття в університеті навчалося понад тисячу студентів. План набору був відсутній, тому кількість студентів мінялося з року в рік.
Перед ліквідацією університет складався з 6 факультетів (факультет природничих наук, сільськогосподарський, теологічний, юридичний і суспільно-політичних наук, медичний, філософський). Факультети складалися з 40 інститутів, серед яких були, наприклад, інститути експериментальної фізики, мінералогічний, геолого-палеонтологічний (мав велику колекцію бурштину), ботанічний з ботанічним садом, зоологічний з . Університетові належали астрономічна і геофізична обсерваторії, 7 медичних клінік, спортивний клуб (нім. [de]), декілька бібліотек (в тому числі знаменита Срібна бібліотека (Silberbibliothek).
17 серпня 1944 року університет відсвяткував своє 400-річчя. Через два тижні, наприкінці серпня, центр Кенігсберга зазнав масованих бомбардувань британськими військово-повітряними силами, внаслідок чого понад 80 % будівель університету було знищено.
28 січня 1945 року було вирішено евакуювати університет в Грайфсвальд, а потім у Фленсбург, згодом він переїхав до Ґеттінґена. На цьому його історія завершилася.
Традиції Альбертіни
- Видатні професори Альбертіни були удостоєні медальйонів на фасаді будівлі університету: Фрідріх Вільгельм Бессель, , , Йоганн Фрідріх Гербарт, Карл Густав Якобі, , , , Йоганн Георг Гаман, Теодор Готліб фон Гіппель, Іммануїл Кант, Йоганн Готфрід Гердер.
- Студенти університету своїм розпізнавальнім знаком мали шпильку на одязі, цей звичай згодом розвинувся в традицію видачі випускникам розпізнавального значка.
- Студенти проводили традиційні змагання з веслування на .
- В університеті існували студентські братства (часто колишні земляцтва), що мали свої герби, прапори, приміщення, наприклад, братства Мазовія, Балтія, Ганза (Corps Hansea), Литва (Corps Littuania), норманів (Corps Normannia).
- Після десятиліть замовчування німецької наукової традиції в Кенігсберзі (сьогодні — Калінінград) з початком перебудови (1985 рік) Калінінградський державний університет дедалі частіше фігурував як спадкоємець традицій Альбертіни. Ця тенденція серед російської громадськості й політикуму вилилася в 2005 році в перейменування Калінінградського університету на Балтійський федеральний університет імені Іммануїла Канта, що відбулося за присутності президента Росії Володимира Путіна та тодішнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера. В Калінінграді також виношуються плани відбудови головного корпусу Кенігсберзького університету, який став би одним з корпусів сьогоднішнього Балтійського федерального університету.
Ректори університету
- — ректор (1544–1555), німецький філолог і поет
- — ректор (в 1587, 1593 та 1599 роках), математик
- Людвікас Реза
- Кронпринц Фрідріх Вільгельм Прусський (майбутній король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV) (ректор в 1808–1829 роках)
- Фердинанд фон Ліндеман — ректор (1892–1893), математик
- Ганс Бергард фон Грюнберг (нім. [de]) — останній ректор Кенігсберзького університету (1937–1945), економіст
Видатні особистості університету
- Адольф Вах (1843—1926) — відомий правник, професор.
- (1757—1833) — генерал, обер-президент, а потім ландгофмейстер Пруссії; випускник, а пізніше куратор університету.
- Олександр Богданович Огінський (коло 1585—1667) — випускник, державний і військовий діяч Великого князівства Литовського.
- (1694–1738) — історик, філолог
- Фрідріх Вільгельм Бессель (1784–1846) — астроном, математик
- Ернст Йоганн Бірон (1690–1772) — герцог Курляндский, регент Івана VI (не закінчив навчання в університеті)
- Карл Ернст фон Бер (1792–1876) — ембріолог
- Вільгельм Він (1864–1928) — фізик
- Герман Людвіг Фердинанд Гельмгольц (1821–1894) — фізіолог і психолог
- Йоганн Готфрід Гердер (1744–1803) — історик культури
- Людвіг Отто Гессе (1811–1874) — математик
- Давид Гільберт (1862–1943) — математик
- Крістіан Гольдбах (1690–1764) — математик
- Йоганн Крістоф Готтшед — німецький письменник і критик, історик літератури
- Ернст Теодор Амадей Гофман (1776–1822) — письменник, композитор, художник
- Адольф Гурвіц (1859–1919) — математик
- Арнольд Йоганнес Вільгельм Зоммерфельд (1868–1951) — математик, фізик
- Іммануїл Кант (1724–1804) — філософ
- Густав Роберт Кірхгоф (1824–1887) — математик, фізик
- (1833–1872) — математик
- Герман Мінковський (1864–1909) — математик
- Ернст Нойманн (1834–1918) — патолог і гематолог
- (1832–1925) — математик
- (1829–1925) — ентомолог і нумізмат
- (1845–1916) — історик
- (1607–1662) — поет
- Вольдемар Фогт (1850–1919) — фізик
- Карл Густав Якобі (1804–1851) — математик
- Зерникав Адам (1652—1692/1694) — богослов
- Іван Максимович (1730-ті—після 1786) — медик
Див. також
Примітки
Джерела
- Karl Erich Andrée: Die Albertus-Universität. Schicksal und Leistung. In: Fritz Gause (Hrsg.): Ostpreußen. Leistung und Schicksal. Burkhard-Verlag, Essen 1958, S. 239—257 (Deutsche Landschaft 4), (Auch Sonderdruck).
- Sabine Bamberger-Stemmann: Königsberg und seine Universität. Eine Stätte ostmitteleuropäischen Geisteslebens. In: Nordost-Archiv. Zeitschrift für Regionalgeschichte. NF 3, H. 2, 1994, ISSN 0029-1595, S. 281—694.
- Walter Daugsch (Red.): Die Albertina. Universität in Königsberg, 1544—1994. Herausgegeben von der Stiftung Gerhart-Hauptmann-Haus Düsseldorf. Westkreuz-Verlag, Bad Münstereifel 1994, (Schriften der Stiftung Gerhart-Hauptmann-Haus, Deutsch-Osteuropäisches Forum Düsseldorf), (Ausstellungskatalog, Kaliningrad, Museum für Geschichte und Kunst des Gebiets Kaliningrad, 17. August bis 7. Oktober 1994, deutsch/russisch).
- Georg Erler (Hrsg.): Die Matrikel (und die Promotionsverzeichnisse) der Albertus-Universität zu Königsberg in Preußen. 1544—1829. 3 Bände. Duncker & Humblot, Leipzig 1910—1917 (Publikation des Vereins für die Geschichte von Ost- und Westpreussen 16, 568220-4), (перевидання: Kraus Reprint, Nendeln/Liechtenstein 1976).
- Walter Hubatsch: Die Albertus-Universität zu Königsberg in Preußen in der Deutschen Geistesgeschichte 1544—1944. In: Walther Hubatsch: Deutsche Universitäten und Hochschulen im Osten. Westdeutscher Verlag, Köln u. a. 1964, S. 9-39 (Wissenschaftliche Abhandlungen der Arbeitsgemeinschaft für Forschung des Landes Nordrhein-Westfalen 30, ISSN 0570-5665).
- Jahrbuch der Albertus-Universität zu Königsberg/Preußen. Berlin/Freiburg/Frankfurt: 1951 bis 1994, ISSN 0075-2177.
- Hans Lippold: Die Albertina und der Albertus. In: Einst und Jetzt. 17, 1972, ISSN 0420-8870, S. 137-44.
- Hans Lippold: Das Collegium Albertinum. Ein altes Universitätsgebäude. In: Einst und Jetzt. 21, 1976, S. 191-94.
- Jürgen Manthey: Königsberg. Geschichte einer Weltbürgerrepublik. Hanser, München u. a. 2005, .
- Hanspeter Marti, Manfred Komorowski (Hrsg.): Die Universität Königsberg in der Frühen Neuzeit. Köln, Böhlau u. a. 2008, .
- Rektoratsreden im 19. und 20. Jahrhundert / Albertus-Universität zu Königsberg. Online-Bibliographie. Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften
- Hans Rothe, Silke Spieler (Hrsg.): Die Albertus-Universität zu Königsberg. Höhepunkte und Bedeutung. Vorträge aus Anlass der 450. Wiederkehr ihrer Gründung. Kulturstiftung der Deutschen Vertriebenen, Bonn 1996, .
- Siegfried Schindelmeiser: Die Albertina und ihre Studenten 1544 bis WS 1850/51 und Die Geschichte des Corps Baltia II zu Königsberg i. Pr. (1970—1985). Erstmals vollständige, bebilderte und kommentierte Neuausgabe in zwei Bänden mit einem Anhang, zwei Registern und einem Vorwort von Franz-Friedrich Prinz von Preussen, herausgegeben von Rüdiger Döhler und Georg von Klitzing, München 2010. .
- Кретинин Г. В., Брюшинкин В. Н., Гальцов В. И. и др. Очерки истории Восточной Пруссии — Калининград: Янтарный сказ, 2004. 536 с.
- Лавринович К. К. Альбертина: Очерки истории Кёнигсбергского университета: К 450-летию со времени основания — Калининград: Калининградское книжное издательство, 1995. 416 с. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кенігсберзький університет |
- Історія Кенігсберзького університету
- Історія Кенігсберзького університету
- Website über die Gelehrtenfamilie der Albertina [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Datenbank der Königsberger Universitätsschriften — Банк наукових публікацій університету [ 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Albertina znachennya Kenigsberzkij universitet Albertina Krulevecka akademiya najstarishij universitet Prussiyi Kenigsberzkij universitet vidkriv 17 serpnya 1544 roku gercog Albreht Gogencollern Ce drugij za chasom zasnuvannya protestantskij universitet pislya Marburzkogo a takozh drugij pislya Universitetu u Frankfurti na Oderi 1506 vishij navchalnij zaklad Prussiyi Kenigsberzkij universitet akreditaciya54 42 50 pn sh 20 30 36 sh d 54 71388888891677738 pn sh 20 51000000002778023 sh d 54 71388888891677738 20 51000000002778023 Koordinati 54 42 50 pn sh 20 30 36 sh d 54 71388888891677738 pn sh 20 51000000002778023 sh d 54 71388888891677738 20 51000000002778023Krayina Korolivstvo Prussiya Nimeckij Rajh i SRSRZasnovano1544Zakrito1945ZasnovnikAlbertRektordVipusknikiKategoriya Vipuskniki Kenigsberzkogo universitetu Albertina Konigsberg u VikishovishiKenigsberzkij universitet na poshtivci 1900 roku Universitet na poshtivci 1914 rokuIstoriya universitetuZasnuvannya Persha budivlya universitetu bilya Kafedralnogo soboru na Universitet buv zasnovanij 1544 roku yak Kenigsberzkij kolegium lat Collegium Albertinum Albertinskij kolegium pershim prusskim gercogom Albrehtom To buv odin z najstarishih universitetiv Nimechchini Spochatku universitet nazivavsya Akademiya ale z 1656 roku na zgadku pro zasnovnika otrimav im ya Albertina Universitet koristuvavsya velikimi privileyami ta svobodami jogo vikladachi nalezhali do vishih verstv suspilstva a studenti ob yednuvalisya v korporaciyi zi svoyeyu strukturoyu ta tradiciyami Kenigsbergskaya akademiya Albertina bula vlashtovana za zrazkom inshih nimeckih universitetiv i skladalasya z chotiroh fakultetiv troh vishih teologichnogo yuridichnogo medichnogo i odnogo nizhchogo filosofskogo Prirodnichi disciplini j matematika vikladalisya na filosofskomu fakulteti Pershij rektor universitetu Georg Sabinus Pershim rektorom universitetu stav zaproshenij z Frankfurta na Oderi 36 richnij poet gumanist 1508 1560 zyat odnogo zi stovpiv Reformaciyi Filippa Melanhtona Ocholyuvanij rektorom vikladackij korpus skladavsya z desyati profesoriv sho yak pravilo priyihali z poza mezh gercogstva U rik svogo vidkrittya universitet mav ponad trista studentiv Universitet u XVIII stolitti Pam yatnik I Kantu bilya novoyi budivli universitetu 1864 V 1770 1801 rokah profesorom universitetu buv jogo vipusknik Immanuyil Kant v 1786 ta 1788 rokah buv rektorom universitetu V universiteti navchalisya gercog Biron majbutnij prezident Peterburzkoyi akademiyi nauk graf Kirilo Rozumovskij brati Andrij ta Ivan Gudovichi graf Mihajlo Miloradovich Vipusknikami universitetu buli klasiki litovskoyi literaturi Kristionas Donelajtis ta Lyudvikas Reza rektor v 1830 1831 rokah Universitet v XIX stolitti Pid chas roboti Besselya 1813 1846 stala odnim z providnih doslidnickih centriv v oblasti astronomiyi sered yevropejskih krayin Do 350 richchya v 1894 roci v universiteti navchalosya 658 studentiv vikladali 98 docentiv i profesoriv Najbilshim buv medichnij fakultet Universitet v pershij polovini XX stolittya Do pochatku stolittya v universiteti navchalosya ponad tisyachu studentiv Plan naboru buv vidsutnij tomu kilkist studentiv minyalosya z roku v rik Universitetska aula Pered likvidaciyeyu universitet skladavsya z 6 fakultetiv fakultet prirodnichih nauk silskogospodarskij teologichnij yuridichnij i suspilno politichnih nauk medichnij filosofskij Fakulteti skladalisya z 40 institutiv sered yakih buli napriklad instituti eksperimentalnoyi fiziki mineralogichnij geologo paleontologichnij mav veliku kolekciyu burshtinu botanichnij z botanichnim sadom zoologichnij z Universitetovi nalezhali astronomichna i geofizichna observatoriyi 7 medichnih klinik sportivnij klub nim de dekilka bibliotek v tomu chisli znamenita Sribna biblioteka Silberbibliothek Sportivnij klub universitetu arhitektor Fridrih Gajtmann 1896 17 serpnya 1944 roku universitet vidsvyatkuvav svoye 400 richchya Cherez dva tizhni naprikinci serpnya centr Kenigsberga zaznav masovanih bombarduvan britanskimi vijskovo povitryanimi silami vnaslidok chogo ponad 80 budivel universitetu bulo znisheno 28 sichnya 1945 roku bulo virisheno evakuyuvati universitet v Grajfsvald a potim u Flensburg zgodom vin pereyihav do Gettingena Na comu jogo istoriya zavershilasya Tradiciyi AlbertiniYuvilejna poshtova marka z nagodi 400 richchya universitetu Vidatni profesori Albertini buli udostoyeni medaljoniv na fasadi budivli universitetu Fridrih Vilgelm Bessel Jogann Fridrih Gerbart Karl Gustav Yakobi Jogann Georg Gaman Teodor Gotlib fon Gippel Immanuyil Kant Jogann Gotfrid Gerder Prapori j venzeli deyakih studentskih bratstv Studenti universitetu svoyim rozpiznavalnim znakom mali shpilku na odyazi cej zvichaj zgodom rozvinuvsya v tradiciyu vidachi vipusknikam rozpiznavalnogo znachka Studenti provodili tradicijni zmagannya z vesluvannya na V universiteti isnuvali studentski bratstva chasto kolishni zemlyactva sho mali svoyi gerbi prapori primishennya napriklad bratstva Mazoviya Baltiya Ganza Corps Hansea Litva Corps Littuania normaniv Corps Normannia Pislya desyatilit zamovchuvannya nimeckoyi naukovoyi tradiciyi v Kenigsberzi sogodni Kaliningrad z pochatkom perebudovi 1985 rik Kaliningradskij derzhavnij universitet dedali chastishe figuruvav yak spadkoyemec tradicij Albertini Cya tendenciya sered rosijskoyi gromadskosti j politikumu vililasya v 2005 roci v perejmenuvannya Kaliningradskogo universitetu na Baltijskij federalnij universitet imeni Immanuyila Kanta sho vidbulosya za prisutnosti prezidenta Rosiyi Volodimira Putina ta todishnogo kanclera Nimechchini Gerharda Shredera V Kaliningradi takozh vinoshuyutsya plani vidbudovi golovnogo korpusu Kenigsberzkogo universitetu yakij stav bi odnim z korpusiv sogodnishnogo Baltijskogo federalnogo universitetu Rektori universitetu rektor 1544 1555 nimeckij filolog i poet rektor v 1587 1593 ta 1599 rokah matematik Lyudvikas Reza Kronprinc Fridrih Vilgelm Prusskij majbutnij korol Prussiyi Fridrih Vilgelm IV rektor v 1808 1829 rokah Ferdinand fon Lindeman rektor 1892 1893 matematik Gans Bergard fon Gryunberg nim de ostannij rektor Kenigsberzkogo universitetu 1937 1945 ekonomistVidatni osobistosti universitetuAdolf Vah 1843 1926 vidomij pravnik profesor 1757 1833 general ober prezident a potim landgofmejster Prussiyi vipusknik a piznishe kurator universitetu Oleksandr Bogdanovich Oginskij kolo 1585 1667 vipusknik derzhavnij i vijskovij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo 1694 1738 istorik filolog Fridrih Vilgelm Bessel 1784 1846 astronom matematik Ernst Jogann Biron 1690 1772 gercog Kurlyandskij regent Ivana VI ne zakinchiv navchannya v universiteti Karl Ernst fon Ber 1792 1876 embriolog Vilgelm Vin 1864 1928 fizik German Lyudvig Ferdinand Gelmgolc 1821 1894 fiziolog i psiholog Jogann Gotfrid Gerder 1744 1803 istorik kulturi Lyudvig Otto Gesse 1811 1874 matematik David Gilbert 1862 1943 matematik Kristian Goldbah 1690 1764 matematik Jogann Kristof Gottshed nimeckij pismennik i kritik istorik literaturi Ernst Teodor Amadej Gofman 1776 1822 pismennik kompozitor hudozhnik Adolf Gurvic 1859 1919 matematik Arnold Jogannes Vilgelm Zommerfeld 1868 1951 matematik fizik Immanuyil Kant 1724 1804 filosof Gustav Robert Kirhgof 1824 1887 matematik fizik 1833 1872 matematik German Minkovskij 1864 1909 matematik Ernst Nojmann 1834 1918 patolog i gematolog 1832 1925 matematik 1829 1925 entomolog i numizmat 1845 1916 istorik 1607 1662 poet Voldemar Fogt 1850 1919 fizik Karl Gustav Yakobi 1804 1851 matematik Zernikav Adam 1652 1692 1694 bogoslov Ivan Maksimovich 1730 ti pislya 1786 medikDiv takozhPrimitkiDzherelaKarl Erich Andree Die Albertus Universitat Schicksal und Leistung In Fritz Gause Hrsg Ostpreussen Leistung und Schicksal Burkhard Verlag Essen 1958 S 239 257 Deutsche Landschaft 4 Auch Sonderdruck Sabine Bamberger Stemmann Konigsberg und seine Universitat Eine Statte ostmitteleuropaischen Geisteslebens In Nordost Archiv Zeitschrift fur Regionalgeschichte NF 3 H 2 1994 ISSN 0029 1595 S 281 694 Walter Daugsch Red Die Albertina Universitat in Konigsberg 1544 1994 Herausgegeben von der Stiftung Gerhart Hauptmann Haus Dusseldorf Westkreuz Verlag Bad Munstereifel 1994 ISBN 3 922131 98 0 Schriften der Stiftung Gerhart Hauptmann Haus Deutsch Osteuropaisches Forum Dusseldorf Ausstellungskatalog Kaliningrad Museum fur Geschichte und Kunst des Gebiets Kaliningrad 17 August bis 7 Oktober 1994 deutsch russisch Georg Erler Hrsg Die Matrikel und die Promotionsverzeichnisse der Albertus Universitat zu Konigsberg in Preussen 1544 1829 3 Bande Duncker amp Humblot Leipzig 1910 1917 Publikation des Vereins fur die Geschichte von Ost und Westpreussen 16 568220 4 perevidannya Kraus Reprint Nendeln Liechtenstein 1976 Walter Hubatsch Die Albertus Universitat zu Konigsberg in Preussen in der Deutschen Geistesgeschichte 1544 1944 In Walther Hubatsch Deutsche Universitaten und Hochschulen im Osten Westdeutscher Verlag Koln u a 1964 S 9 39 Wissenschaftliche Abhandlungen der Arbeitsgemeinschaft fur Forschung des Landes Nordrhein Westfalen 30 ISSN 0570 5665 Jahrbuch der Albertus Universitat zu Konigsberg Preussen Berlin Freiburg Frankfurt 1951 bis 1994 ISSN 0075 2177 Hans Lippold Die Albertina und der Albertus In Einst und Jetzt 17 1972 ISSN 0420 8870 S 137 44 Hans Lippold Das Collegium Albertinum Ein altes Universitatsgebaude In Einst und Jetzt 21 1976 S 191 94 Jurgen Manthey Konigsberg Geschichte einer Weltburgerrepublik Hanser Munchen u a 2005 ISBN 3 446 20619 1 Hanspeter Marti Manfred Komorowski Hrsg Die Universitat Konigsberg in der Fruhen Neuzeit Koln Bohlau u a 2008 ISBN 978 3 412 20171 5 Rektoratsreden im 19 und 20 Jahrhundert Albertus Universitat zu Konigsberg Online Bibliographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Hans Rothe Silke Spieler Hrsg Die Albertus Universitat zu Konigsberg Hohepunkte und Bedeutung Vortrage aus Anlass der 450 Wiederkehr ihrer Grundung Kulturstiftung der Deutschen Vertriebenen Bonn 1996 ISBN 3 88557 146 3 Siegfried Schindelmeiser Die Albertina und ihre Studenten 1544 bis WS 1850 51 und Die Geschichte des Corps Baltia II zu Konigsberg i Pr 1970 1985 Erstmals vollstandige bebilderte und kommentierte Neuausgabe in zwei Banden mit einem Anhang zwei Registern und einem Vorwort von Franz Friedrich Prinz von Preussen herausgegeben von Rudiger Dohler und Georg von Klitzing Munchen 2010 ISBN 978 3 00 028704 6 Kretinin G V Bryushinkin V N Galcov V I i dr Ocherki istorii Vostochnoj Prussii Kaliningrad Yantarnyj skaz 2004 536 s ISBN 5 7406 0502 4 Lavrinovich K K Albertina Ocherki istorii Kyonigsbergskogo universiteta K 450 letiyu so vremeni osnovaniya Kaliningrad Kaliningradskoe knizhnoe izdatelstvo 1995 416 s ISBN 5 85500 417 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kenigsberzkij universitet Istoriya Kenigsberzkogo universitetu Istoriya Kenigsberzkogo universitetu Website uber die Gelehrtenfamilie der Albertina 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Datenbank der Konigsberger Universitatsschriften Bank naukovih publikacij universitetu 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2014 Procitovano 23 veresnya 2011