Унгернія Сєверцова Ungernia sewerzowii Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ

Унгернія Сєверцова
Ungernia sewerzowii

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Однодольні (Liliopsida)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина:	Amaryllidoideae
Триба:
Рід:	(Ungernia)
Вид:	Унгернія Сєверцова

Біноміальна назва

Ungernia sewerzowii
(Regel) ,

Синоніми

Lycoris severzowii Regel

Посилання

Вікісховище:	Ungernia sewerzowii
Віківиди:	Ungernia sewerzowii
EOL:	1083282
IPNI:	66978-1
The Plant List:	kew-290701

Унгернія Сєверцова (Ungernia sewerzowii (Regel) ) — вид рослин з роду (Ungernia) родини амарилісових (Amaryllidaceae).

Історія

Вперше вид описаний Е. Л. Регелєм в 1868 році за зразками, зібраними М. О. Сєвєрцовим з Чирчика, але був віднесений ним до роду Lycoris. Самостійний рід описаний у 1875 році російським систематиком О. А. Бунге за зборами з Мешеде (Іран) іншого виду — ( Bunge). Назва роду дана на честь австрійського ботаніка . Як вид роду унгернія описаний у 1915 році російським ботаніком — .

Ботанічний опис

Цибулини подовжені, великі, до 5-7 см завтовшки, з плівчастими вугільно-чорними лусками. Кілька цибулин виростають з єдиного короткого вертикального кореневища. Листки (4-6) дворядні, сизі, лінійні, до 20-25 см завдовжки і 1,5-2 см завширшки. Стебло безлисте, голе, товсте. Суцвіття зонтикоподібне, з 3-17 лійчастих, майже правильних квіток 2-6 см заввишки, з короткою, слабо зігнутою трубкою, зазвичай цегляно-червоних, рідше — коричневих або жовтуватих. Плід — тригніздна коробочка, насінини великі, плоскі, з плівчатою чорною оболонкою, зібрані у плоді до 35-40 штук. Розмноження насіннєве і вегетативне. В результаті останнього нерідко утворюються великі клони — «гнізда», що налічують до 20-40 пагонів.

Ареал

Унгернія Сєверцова — ендемічна рослина Середньої Азії. Росте в Південному Казахстані — хребет Каратау и Західний Тянь-Шань (Південно-Казахстанська і західна частина Жамбильської області) і в Ташкентській області Узбекистану.

Екологія

Невеликими групами зустрічається серед каменів, на вододілах, на кам'янистих і щебнистих осипах і схилах, у великотравних напівсаванах і чагарникових заростях в нижньому і середньому поясах гір (до 2300 м над рівнем моря). Зарості рослини можна знайти на старих пасовищах.

Період вегетації — квітень-травень. Після періоду спокою з'являються безлисті стебла, цвітіння — з кінця червня до середини серпня, плодоношення — в серпні-вересні.

Хімічний склад

Містить пектинові і смолисті речовини, ефірні олії, цукор, слиз, органічні кислоти. У листі виявлено до 0,45 % алкалоїду — , до 0,05 % галантаміну, також містяться алкалоїди , , , , , , , .

Використання

В узбецькій народній медицині цілителі використовували її печені цибулини як ранозагоювальний засіб, очищали за допомогою цієї маси гнійні фурункули. Листя і цибулини містять алкалоїди, препарати з яких рекомендовані для лікування бронхітів, гіпертонії, аритмії серця. Цибулини раніше використовувалися для отримання клеючої речовини під назвою «ширач». Як декоративна рослина цінна не лише оригінальним виглядом, але і пізньолітнім цвітінням.

Охоронні заходи

Занесена до Червоної книги Казахстану (2006). Охороняється в заповіднику Аксу-Джабагли.

Культивування

Інтродукція виду виявилася малоуспішною. Унгернія Сєверцова вирощувалася в Москві (цвіте, але не плодоносить, з часом випадає) і в Києві (вегетує, але не цвіте). В Алмати стійка, цвіте нерегулярно, в окремі роки рясно плодоносить. Розвиток сіянців дуже повільний, 9-річні особини ще не цвіли.

Близькі види

Окрім цього виду до роду унгернія входять ще близько 9 рослин. Найбільшою популярністю з них користується унгернія Віктора (Ungernia victoris), з якої отримують галантамін.

Література

Введенский А. И. Amaryllidaceae — Амариллисовые. — В кн.: Флора Узбекистана. Т. 1. Ташкент, Изд-во Узбек, фил. АН СССР, 1941.
А. Ф. Гаммерман и И. И. Гром, «Дикорастущие лекарственные растения СССР», «Медицина», Москва, 1976 г.- 39 с.

Примітки

Марчишин С. М. курс/23. Аналіз ЛРС, що містить хінолізидинові та ізохінолінові алкалоїди.htm Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить хінолізидинові та ізохінолінові алкалоїди. Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського. Процитовано 17.11.2017.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Ungernia sewerzowii (Regel) B. Fedtsch. Плантариум. Процитовано 17.11.2017. (рос.)

Джерела

Тюльпаны и другие луковичные растения Казахстана. Ungernia sewerzowii - Унгерния Северцова. Энциклопедия декоративных садовых растений. Процитовано 17.11.2017. (рос.)
Унгерния Северцова (Ungernia sewerzowii). lektrava.ru. Процитовано 17.11.2017. (рос.)
Ungernia sewerzowii B. Fedtsch. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 17.11.2017. (англ.)

Посилання

. Агбина. Архів оригіналу за 17.11.2017. Процитовано 17.11.2017. (рос.)

[1] Марчишин С. М. курс/23. Аналіз ЛРС, що містить хінолізидинові та ізохінолінові алкалоїди.htm Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить хінолізидинові та ізохінолінові алкалоїди. Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського. Процитовано 17.11.2017.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Ungernia sewerzowii (Regel) B. Fedtsch. Плантариум. Процитовано 17.11.2017. (рос.)