Унбігексій — досі не виявлений хімічний елемент з атомним номером 126. У періодичній таблиці він стоїть між 125 і 127.
Унбігексій | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Атомний номер | 126 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Властивості атома | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Атомна маса (молярна маса) | орієнтовно 334 а.о.м. (г/моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус атома | n/a пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Енергія іонізації (перший електрон) | n/a кДж/моль (еВ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Електронна конфігурація | [Og] 5g6 8s2 (?) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Хімічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ковалентний радіус | n/a пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус іона | n/a пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Електронегативність (за Полінгом) | n/a | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Термодинамічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Густина | n/a г/см³ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярна теплоємність | n/a Дж/(К·моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплопровідність | n/a Вт/(м·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура плавлення | n/a К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота плавлення | n/a кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура кипіння | n/a К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота випаровування | n/a кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярний об'єм | n/a см³/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кристалічна ґратка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Період ґратки | n/a Å | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відношення с/а | n/a | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура Дебая | n/a К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Назва тимчасова і походить від атомного номера. У випадку з ізотопом унбігексію Ubh-310 очікується період напіврозпаду вище середнього порівняно з сусідніми нуклідами, оскільки не тільки його протонне число 126, але й його нейтронне число 184 є «магічними».
У він належить до групи елементів суперактиноїдів (не входить до «нормальної» періодичної таблиці).
Спроби синтезу
Перша спроба створити елемент 126 була зроблена в 1971 році Бімботом та ін. за допомогою так званої «реакції гарячого синтезу»:
- → без атомів
В експерименті спостерігалася альфа-частинка високої енергії, яка вказувала на успішний синтез елемента № 126. Останні дослідження роблять інтерпретацію цих результатів дуже малоймовірною.
Прогнози відносно стабільного унбігексію
На основі модельних розрахунків передбачається, що зовнішня ядерна оболонка елемента із зарядовим числом 126 заповнена протонами. Подібні міркування показали, що ядро з 184 або 196 нейтронами повинно мати максимальну стабільність. З цього було зроблено висновок, що ізотопи унбігексію 310Ubh і 322Ubh є найбільш перспективними для синтезаційних експериментів.
Передбачення хімічних властивостей
Для елемента 126 передбачена нова електронна конфігурація [Og] 5g6 8s2. Форма 5g- і 7d-орбіталей може бути розмитою. Останні теоретичні роботи передбачають стабільний монофторид UbhF, який може виникнути в результаті зв'язку між 5g-орбіталлю Ubh і 2p-орбіталлю фтору.
Примітки
- Jacoby, Mitch (2006). As-yet-unsynthesized superheavy atom should form a stable diatomic molecule with fluorine. Chemical & Engineering News. 84 (10): 19. Процитовано 14 січня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Unbigeksij dosi ne viyavlenij himichnij element z atomnim nomerom 126 U periodichnij tablici vin stoyit mizh 125 i 127 UnbigeksijAtomnij nomer126Vlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa oriyentovno 334 a o m g mol Radius atoman a pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron n a kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Og 5g6 8s2 Himichni vlastivostiKovalentnij radiusn a pmRadius ionan a pmElektronegativnist za Polingom n aTermodinamichni vlastivostiGustinan a g sm Molyarna teployemnistn a Dzh K mol Teploprovidnistn a Vt m K Temperatura plavlennyan a KTeplota plavlennyan a kDzh molTemperatura kipinnyan a KTeplota viparovuvannyan a kDzh molMolyarnij ob yemn a sm molKristalichna gratkaPeriod gratkin a AVidnoshennya s an aTemperatura Debayan a KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Nazva timchasova i pohodit vid atomnogo nomera U vipadku z izotopom unbigeksiyu Ubh 310 ochikuyetsya period napivrozpadu vishe serednogo porivnyano z susidnimi nuklidami oskilki ne tilki jogo protonne chislo 126 ale j jogo nejtronne chislo 184 ye magichnimi U vin nalezhit do grupi elementiv superaktinoyidiv ne vhodit do normalnoyi periodichnoyi tablici Sprobi sintezuPersha sproba stvoriti element 126 bula zroblena v 1971 roci Bimbotom ta in za dopomogoyu tak zvanoyi reakciyi garyachogo sintezu 90 232 T h 36 84 K r 126 316 U b h displaystyle 90 232 mathrm Th 36 84 mathrm Kr to 126 316 mathrm Ubh bez atomiv V eksperimenti sposterigalasya alfa chastinka visokoyi energiyi yaka vkazuvala na uspishnij sintez elementa 126 Ostanni doslidzhennya roblyat interpretaciyu cih rezultativ duzhe malojmovirnoyu Prognozi vidnosno stabilnogo unbigeksiyuNa osnovi modelnih rozrahunkiv peredbachayetsya sho zovnishnya yaderna obolonka elementa iz zaryadovim chislom 126 zapovnena protonami Podibni mirkuvannya pokazali sho yadro z 184 abo 196 nejtronami povinno mati maksimalnu stabilnist Z cogo bulo zrobleno visnovok sho izotopi unbigeksiyu 310Ubh i 322Ubh ye najbilsh perspektivnimi dlya sintezacijnih eksperimentiv Peredbachennya himichnih vlastivostejDlya elementa 126 peredbachena nova elektronna konfiguraciya Og 5g6 8s2 Forma 5g i 7d orbitalej mozhe buti rozmitoyu Ostanni teoretichni roboti peredbachayut stabilnij monoftorid UbhF yakij mozhe viniknuti v rezultati zv yazku mizh 5g orbitallyu Ubh i 2p orbitallyu ftoru PrimitkiJacoby Mitch 2006 As yet unsynthesized superheavy atom should form a stable diatomic molecule with fluorine Chemical amp Engineering News 84 10 19 Procitovano 14 sichnya 2008