Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Умшлагплац з нім Umschlagplatz перевалочна площа колишня залізнична рампа на pl 4 6 у Варшаві яка разом із сусідніми буд

Умшлагплац

Умшлагплац

Умшлагплац (з нім. Umschlagplatz, перевалочна площа) — колишня залізнична рампа на [pl] 4/6 у Варшаві, яка разом із сусідніми будинками у 1942–1943 роках використовувалася як місце концентрації євреїв з Варшавського гетто перед їх вивезенням до табору смерті в Треблінці або до таборів у Дистрикті Люблін.

Умшлагплац
image
Країна image Республіка Польща
Адміністративна одиниця Середмістя
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Польщі
Адреса Stawki 10
Номер у польському реєстрі культурного надбання A-727
image Умшлагплац у Вікісховищі

Координати: 52°15′08″ пн. ш. 20°59′20″ сх. д. / 52.252308330027773309° пн. ш. 20.98907778002777746° сх. д. / 52.252308330027773309; 20.98907778002777746

image
Євреї чекають на потяг на Умшлагплаці. Зараз на цьому місці знаходиться проїжджа частина [pl] з трамвайними коліями. З обох боків збереглися будинки шкіл, зараз тут знаходяться Комплекс ліцейних та економічних шкіл № 1 (ліворуч) та Відділ психології Варшавського університету (праворуч)
image
Мешканців гетто відправляють до вагонів на рампі Умшлагплацу
image
Загін єврейської поліції на [pl]
image
Розклад № 548 [pl] в Кракові за 3 серпня 1942 року, яким вводилось курсування від 6 серпня додаткового потягу зі станції Варшава-Гданська до станції [pl]
image
Повстання у Варшавському гетто. Євреї по дорозі на Умшлагплац на [pl]
image
Генерал Юрґен Штроп та солдати допоміжних формувань (так звані аскариси) на Умшлагплаці
image
Солдати АК у відбитих складах на Ставках (1 серпня 1944 року)
image
Стовп [pl] на перехресті [pl] та Ставків, який вказує, серед іншого, на колишній Умшлагплац
image
Сучасний вигляд південної частини колишньої перевалочної площі, ліворуч видно Пам'ятник на місці Умшлагплацу та шкільні будинки, прямо — корпус Відділу психології Варшавського університету
image
[pl] на [pl] на місті воріт, що вели на Умшлагплац
image
Відреставрований фрагмент старого муру Умшлагплацу, подвір'я школи на вулиці Ставкі, 10
image
[pl], якою по дорозі до Треблінки проїжджали потяги з Умшлагплацу
image
Фрагмент експозиції, присвячений Умшлагплацові, з картою перевалочної площі в Музеї історії польських євреїв у Варшаві

Історія до 1942 року

Після спорудження у 1876 році [pl] до військових складів, що знаходились на вулиці Ставкі, було проведено бічну колію. У 1921 році на вулиці Ставкі, 4/6 відкрили Складський будинок постачання до муніципальних установ (пол. Dom Składowy Miejskich Zakładów Zaopatrywania Warszawy), якому належали великі складські приміщення, збудовані вздовж рамп при колії. У 1935 році на цій же ділянці було збудовано сучасний корпус для трьох загальноосвітніх шкіл (№ 112, 120 і 122).

В грудні 1940 року частина території, якій німці надали назву «перевалочна площа» — Umschlagplatz (багато мешканців гетто називали його в повсякденному вжитку Умшлагом), опинилась у розпорядженні спеціальної німецької установи Transferstelle (Бюро перевезень). Transferstelle, кабінети якого знаходились по [pl], 23, контролювало весь торговельний обіг товарів між Варшавським гетто та «арійською» частиною міста. Товари, які замовлялись до гетто, привозились до залізничної рампи на Умшлагплаці, де нацисти встановили митний кордон гетто. Тут вони перевірялися, а після перевірки їх могли забрати імпортери з іншого боку рампи. За подібним принципом відбувалося і офіційне вивезення товарів з гетто.

У квітні 1942 року до Варшавського гетто через Умшлагплац потрапили близько 4 тисяч німецьких євреїв (зокрема з Берліна, Франкфурта-на-Майні, Гельзенкірхена та Гановера).

На межі січня та лютого 1942 року південна частина комплексу, яка безпосередньо прилягала до території гетто — будинки по вулиці Ставкі 6, 8 та 10, а також увесь непарний бік тієї вулиці від [pl] до Покорної була включена до меж гетто.

Велика ліквідаційна акція (липень-вересень 1942 року)

Від 22 липня 1942 року залізничні споруди, рампи, корпус загальноосвітніх шкіл, а також інші об'єкти, які знаходилися на цій території, почали використовуватись як місце для селекції, утримування та завантаження євреїв до вагонів перед їх вивезенням до Треблінки. Штаб-квартира комендатури відділу СС, який контролював процес депортації, розташовувалася в будівлі шкіл № 153 та 175 по вулиці Ставкі, 21 (за сучасною нумерацією — 5/7). Умшлагплац було поділено на дві частини. Перша з них, південна, включала огороджену від решти гетто муром частину вулиці Ставкі разом із будинками з парного боку вулиці. Тут, сидячи на землі або перебуваючи в будинках, євреї чекали на прибуття потягу та формування составу. Внутрішня брама гетто, що вела до цієї частини Умшлагплацу, знаходилася з боку вулиці Дзікої. Друга частина, північна, охоплювала територію з бічною колією, де і відбувалося завантаження до вагонів. За інформацією Владислава Шпільмана, на перевалочній площі могло поміститися до 8000 осіб.

Більшість євреїв діставалась до розташованого на північному кінці гетто Умшлагплацу пішки [pl] (до війни ця вулиця від перехрестя з [pl] повертала дугою в західний бік і доходила до Дзікої біля теперішнього перехрестя Ставків з [pl]).

При виконанні депортації влітку 1942 року значну негативну роль відіграла Єврейська поліція під операційним командуванням [pl]. Члени цього формування були безпосередніми виконавцями німецьких наказів, багато з них були відомі своєю жорстокістю та прагненням до наживи. Протягом перших днів «акції» в приганянні людей на Умшлагплац брали участь виключно єврейські поліцаї. Техніка депортації з гетто виглядала так: спершу оточувалися будинки або групи будинків, а потім всі їх мешканці зганялись в одне місце (на подвір'я чи вулицю). Після перевірки документів невелика група осіб, яка не підлягала виселенню, відпускалась. Інші під конвоєм переходили на Умшлагплац. Порожні приміщення перевірялись, тих, хто переховувався, або вбивали на місці, або разом з іншими відправляли на Умшлагплац. Тут відбувалася друга селекція. Невелику кількість євреїв, переважно молодих чоловіків, відокремлювали і під конвоєм направляли до так званого Дулагу (транзитний табір, Durchgangslager), який знаходився з «арійського» боку на [pl], 112. Тут вони чекали на направлення до праці на промислових підприємствах чи будівництві фортифікаційних споруд або ж вивозилися до таборів праці.

Рішення про черговість виселення частин гетто приймались німцями. Від серпня почали блокуватись і так звані шопи (німецькі виробничі підприємства, створені на території гетто) та відділення Юденрату.

29 липня відбулася спроба заохотити мешканців гетто до добровільного зголошення на виселення. Відповідно до розвішаного того дня оголошення керівника поліції кожен, хто до 31 липня (термін пізніше було продовжено до 4 серпня) приходив на Умшлагплац, мав отримати 3 кг хліба та 1 кг мармеладу.

Територія площі була під суворою охороною німців, українських та литовських допоміжних формувань та єврейської поліції. Функції коменданта Умшлагплацу виконував Мечислав Шмерлінґ (пол. Mieczysław Szmerling) — відомий своєю брутальністю підобводовий Єврейської поліції (за рекомендацією німецької влади наприкінці липня 1942 року підвищений до посади обводового). Шмерлінґ, якого Емануель Рінґельблюм описував як «гіганта з гострою борідкою та обличчям убивці», охоче й слухняно виконував накази нацистів. Неодноразово він виганяв із лав поліції осіб, які випускали євреїв з Умшлагплацу. Разом з тим, сам за звільнення з площі отримував величезні хабарі. Рінґельблюм згадував, що коли він намагався переконати Шмерлінґа випустити з Умшлагплацу кількох єврейських інтелектуалів, той побив його батогом. Заступником коменданта Умшлагплацу був Юзеф Роде-Куч (пол. Józef Rode-Kucz), обводовий і колишній унтер-офіцер Французького іноземного легіону.

Протягом перших днів «акції» на Умшлагплаці масово розстрілювали людей, які були нездатні витримати переїзд до Треблінки (переважно старих та хворих). Згодом кількість страт зменшилась, розстрілювали на місці тільки тих, хто чинив опір чи намагався втекти. Старих, хворих і немічних також страчували на території [pl]. Єврейські поліцаї, а також литовські та українські охоронці (так звані Trawniki-Männer) брали великі хабарі за звільнення з площі. Спершу можливість покинути Умшлагплац коштувала близько 1000–2000 злотих з людини. Згодом ціна виросла до 10 000 злотих. Неодноразово жінки були змушені платити власним тілом за звільнення. На площі та в будинках, що входили до цієї території, панували жахливі санітарні умови. Не вистачало води.

Час очікування зібраними на Умшлагплаці євреями потяга коливався від кількох годин до навіть кількох днів. Для депортації використовувалася західна залізнична рампа, інша частина комплексу на Ставках продовжувала виконувати звичайні функції постачання. Потяг до Треблінки складався із близько 60 товарних вагонів. Завантаження у вагони відбувалося в поспіху, а євреїв, яких гнали на рампу, часто били і нацьковували на них собак. В один вагон запихали близько 100 осіб. Внаслідок нестачі місця людям найчастіше доводилось їхати до Треблінки стоячи.

Перший потяг з Умшлагплацу до Треблінки виїхав після обіду 22 липня 1942 року. [pl], працівник залізничної станції в Треблінці та вояк Армії Крайової так описав прибуття цього потяга до місця призначення:

В четвер, 23 липня 1942 року, вранці з [pl] вирушив перший потяг із «переселенцями» (…). Він складався з 60 критих вагонів, напханих людьми. Там були старі, молоді, чоловіки, жінки, діти та немовлята в пелюшках. Двері вагонів були замкнені, вікна заґратовані колючим дротом. На сходах вагонів з обох боків поїзда та навіть на даху стояли і лежали кільканадцять СС-івців з автоматами, знятими із запобіжників. (…) Переселенці були надзвичайно спресовані у вагонах. Всі мусили стояти, позбавлені доступу повітря та можливості справляння природних потреб. Їхали, як в розігрітих печах. Висока температура, брак повітря, духота створили умови, які не міг витримати навіть здоровий, молодий і сильний організм. З вагонів було чути стогони, крики, прохання води та допомоги лікаря. (…) Ціла станція наповнилася стогоном та криком кількох тисяч осіб. Через вікна викидали нечистоти. Попри те, що день був спекотний, з вагонів йшла пара (…)
Оригінальний текст (пол.)
Dnia 23 lipca w czwartek 1942 r. w godzinach rannych wyszedł z Małkini pierwszy transport z „przesiedleńcami” (...). Pociąg składał się z 60 wagonów krytych, zatłoczonych ludźmi. Byli tam starzy, młodzi, mężczyźni, kobiety, dzieci i niemowlęta w betach. Drzwi wagonów były zaryglowane, okienka zakratowane drutem kolczastym. Na stopniach wagonów z jednej i drugiej strony pociągu, a nawet na dachach, stało i leżało kilkunastu SS-manów w automatami gotowymi do strzału. (...) „Przesiedleńcy” byli niesamowicie stłoczeni w wagonach. Wszyscy musieli stać, pozbawieni dostępu powietrza i możliwości załatwienia potrzeb naturalnych. Jechali jak w rozgrzanych piecach. Wysoka temperatura, brak powietrza, upał wytworzyły warunki nie do wytrzymania, nawet przez zdrowe, młode i silne organizmy. Z wagonów dobywały się jęki, krzyki, wołania o wodę, o lekarza. (...) Cała stacja wypełniła się jękiem i krzykiem kilka tysięcy ludzi. Przez okienka wyrzucano nieczystości. Z wagonów unosiła się para, mimo że dzień był upalny (...)

Щодня з Варшави вивозили в середньому 4000−5000 осіб. Від 6 серпня, згідно з розкладом № 548 [pl] в Кракові, з Варшави до Треблінки було запущено додатковий вантажний потяг. Він прибував на Умшлагплац близько 9 ранку, виїжджав із Варшави-Гданської о 12:25 і, за розкладом, прибував до Треблінки о 16:20. Запуск другого маятникового поїзда призвів до того, що денна кількість євреїв, яких вивозили до Треблінки, перевищила 10 000.

Зазвичай поїздка до Треблінки тривала кілька годин, але могла бути й довшою, навіть до кількох десятків годин, коли «єврейські» поїзди, що їхали [pl] в білостоцькому напрямку, мусили чекати в тупиках, пропускаючи військові состави, що їхали на Східний фронт чи поверталися з нього. Корки утворювалися і біля самого табору в Треблінці (особливо протягом перших тижнів його функціонування). Через продовжений час поїздки та те, що табір смерті не приймав транспорт уночі, євреїв часто страчували в газових камерах наступного дня після виїзду з Варшави. На станції в Треблінці поїзди роз'єднували на три частини, які почергово доїжджали до рампи табору, розташованого на відстані близько 4 кілометрів. Після очищення вагонів порожній поїзд повертався до Варшави.

5 серпня 1942 року до Треблінки був вивезений Януш Корчак разом із близько 200 дітьми із [pl]. 13 серпня до корпусу по вулиці Ставкі, 8 було перенесено й об'єднано дві лікарні, що діяли в гетто: [pl] (два відділення цієї лікарні працювали тут і раніше) та [pl]. Після того, як нацисти віддали наказ про вивезення лікарні, аби важко хворі не мучились в поїзді до Треблінки, медсестри давали їм ін'єкції морфіну, а дітям — розбавлений у воді ціанід калію.

19−21 серпня в акції відбулась перерва, оскільки німці ліквідовували гетто в околицях Варшави (зокрема, в Отвоцьку, [pl], Рембертові та Мінську Мазовецькому). Вдруге депортацію було призупинено на 28 серпня — 2 вересня. Причиною стала реорганізація табору в Треблінці та побудова нового будинку з газовими камерами.

Щоденні виїзди потягів до Треблінки припинилися 12 вересня, тобто після збору і селекції населення, що залишалось у гетто, в так званому котлі на [pl] (6-11 вересня). Останній поїзд до Треблінки під час великої депортаційної акції виїхав з Умшлагплацу 21 вересня 1942 року. В ньому були єврейські поліцаї та їх родини, загалом близько 2200 осіб.

За німецькими джерелами з гетто до табору смерті в Треблінці було вивезено 253 742 євреї. За єврейськими джерелами депортованих було близько 300 000 осіб, коло 10 300 загинуло на території гетто, 11 580 були переведені до Дулагу, а близько 8000 втекло на «арійський» бік.

Від вересня 1942 року Умшлагплац знову став головним місцем офіційного торговельного обміну між гетто і підприємствами на його території з зовнішнім світом. Ці функції він виконував до кінця існування Варшавського гетто.

1943–1944 роки

Під час другої акції виселення (так званої січневої акції) 18-21 січня 1943 року з Умшлагплацу було вивезено й страчено в Треблінці близько 5000 євреїв.

Під час повстання у Варшавському гетто поїзди з євреями спрямовувалися до Треблінки (близько 6000−7000 осіб), а також до таборів на Майданеку, в Понятовій та Травниках (близько 36 000 осіб).

Район Умшлагплацу також став місцем боротьби під час Варшавського повстання. Вже в перший день повстання загін [pl] під керівництвом [pl] відбив великі німецькі склади провізії та обмундирування, які там знаходилися.

Після 1945 року

У Другій світовій війні вціліли два найбільші будинки з території Умшлагплацу (Ставкі 4/6 та Ставкі 8, зараз вони мають спільну адресу Ставкі, 10). В першому з них від 1958 року міститься Комплекс ліцейних та економічних шкіл № 1 (пол. Zespół Szkół Licealnych i Ekonomicznych nr 1), який продовжує традиції Державної торговельної школи імені Й. та М. Реслерів (пол. Państwowa Szkoła Handlowa im. J. i M. Roeslerów). У дворі будинку зберігся [pl], який був межею Умшлагплацу. В сусідньому корпусі розмістилася [pl]. На території колишньої перевалочної площі з'явився автовокзал і бензозаправка.

Зберігся також будинок на вулиці Ставкі, 21 (зараз 5/7), в якому була комендатура відділу СС. Від 1973 року тут знаходиться Відділ психології Варшавського університету.

Склади та бічні колії були розібрані. У 1974−1978 роках на їх місці було збудовано житловий комплекс «Stawki» за проектом Зоф'ї Гаманової, який мешканці називають Манхетеном. У 1956 році на вулиці Ставкі було відкрито трамвайну лінію.

Вшанування пам'яті

Для вшанування пам'яті жертв депортацій у 1948 році по вулиці Ставкі було відкрито меморіальну таблицю, а в 1988 році пам'ятник авторства архітектора [pl] та скульптора [pl].

Того ж року на збережених будинках по вулиці Ставкі, 5/7 і Ставкі, 10 розміщено меморіальні таблиці, які, як і пам'ятник, є елементами [pl]. На розі вулиць Ставкі та Дзікої поставлено кам'яний блок Шляху, на якому вирізьблено напис польською та івритом:

У 1940 році німці утворили в Варшаві так званий «Єврейський житловий квартал» — гетто, в якому закрили за мурами 450 тисяч євреїв, яких стратили у 1940-1943 роках.
Оригінальний текст (пол.)
W roku 1940 Niemcy utworzyli w Warszawie tzw. «Żydowską Dzielnicę Mieszkaniową» — getto zamykając za murami 450 tys. Żydów których wymordowali w latach 1940-1943.

Пряма лінія, що поєднує блок із ідентичним боком на розі вулиць [pl] та [pl], показує колишній напрям вулиці Заменгофа, якою євреїв гнали на Умшлагплац.

У 2008 році на вулиці Дзікій встановлено один із 22-х [pl], який стоїть на місці, де раніше знаходилася брама перед перевалочною площею.

У 2014 році фрагмент старого муру Умшлагплацу в дворі Комплексу ліцейних та економічних шкіл № 1 був розібраний, а після очищення цеглин повторно відтворений.

Умшлагплацові присвячений фрагмент постійної експозиції в галереї «Винищення» (пол. Zagłada) Музею історії польських євреїв.

Умшлагплац в культурі

  • Перевалочна площа під час великої депортаційної акції влітку 1942 року була показана у фільмі Піаніст Романа Полянського (2002).
  • Минуле й сучасність площі та пов'язаних із ним людей та місць у Варшавському гетто були описані [pl] у повісті Umschlagplatz (1988).

Джерела

  • Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniejącym mieście. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badań nad Zagładą Żydów, 2013. . 
  • Jacek Leociak: Spojrzenia na warszawskie getto. Stawki. Warszawa: Dom Spotkań z Historią, 2011. . 
  • Leon Najberg: Ostatni powstańcy getta. Warszawa: Żydowski Instytut Historyczny, 1993. 
  • Emanuel Ringelblum: Kronika getta warszawskiego. Warszawa: Czytelnik, 1983. . 
  • Ruta Sakowska: Ludzie z dzielnicy zamkniętej. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1993. . 

Примітки

  1. Stefan Kieniewicz: Warszawa w latach 1795-1914. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1976, s. 211. 
  2. Jacek Leociak: Spojrzenia na warszawskie getto. Stawki. Warszawa: Dom Spotkań z Historią, 2011, s. 13. . 
  3. Israel Gutman: Żydzi warszawscy 1939-1943. Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 1993, s. 289. . 
  4. Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniejącym mieście. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badań nad Zagładą Żydów, 2013, s. 423. . 
  5. Marian Fuks (oprac. i przyp.): Adama Czerniakowa dziennik getta warszawskiego. Warszawa: Państwowe Wydawictwo Naukowe, 1983, ss. 263, 266. . 
  6. Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniejącym mieście. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badań nad Zagładą Żydów, 2013, s. 341. . 
  7. Paweł E. Weszpiński, Mapa 1. Getto warszawskie. Granice przed wielką akcją likwidacyjną, [w:] Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie. Przewodnik po nieistniejącym mieście. Warszawa: Stowarzyszenie Centrum Badań nad Zagładą Żydów, 2013. . 
  8. Jacek Leociak: op. cit. S. 22. 
  9. Władysław Szpilman: Pianista. Znak: Wydawnictwo, 2003, s. 93. . 
  10. Paweł E. Weszpiński, Mapa 9. Getto warszawskie. Współczesny układ ulic i ostańce zabudowy według stanu na rok 2013 na tle dawnego planu miasta, [w:] Barbara Engelking, Jacek Leociak: op. cit. 
  11. Aldona Podolska: Służba Porządkowa w getcie warszawskim w latach 1940-1943. Warszawa: Wydawnictwo Fundacji „Historia pro Futuro”, 1996, ss. 60-61. . 
  12. Barbara Engelking, Jacek Leociak: Getto warszawskie... op.cit. S. 720. 
  13. Henryk Makower: Pamiętnik z getta warszawskiego. Wrocław: Ossolineum, 1987, s. 65. . 
  14. Leon Najberg: Ostatni powstańcy getta. Warszawa: Żydowski Instytut Historyczny, 1993, s. 29. 
  15. Barbara Engelking, Jacek Leociak: op. cit. Ss. 730, 733. 
  16. Jacek Leociak: op. cit. S. 25. 
  17. Emanuel Ringelblum: Kronika getta warszawskiego. Warszawa: Czytelnik, 1983, ss. 404, 457, 460. . 
  18. Barbara Engelking, Jacek Leociak: op. cit. S. 721. 
  19. Emanuel Ringelblum: op.cit. S. 426. 
  20. Emanuel Ringelblum: op.cit. S. 404. 
  21. Ruta Sakowska: Ludzie z dzielnicy zamkniętej. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1993, s. 197. . 
  22. Władysław Szpilman: Pianista. Znak: Wydawnictwo, 2003, s. 96. . 
  23. Marek Edelman: Getto walczy. Warszawa: Nakładem C.K. Bundu, 1945, s. 35. 
  24. Leon Najberg: Ostatni powstańcy getta. Warszawa: Żydowski Instytut Historyczny, 1993, s. 27. 
  25. Franciszek Ząbecki: Wspomnienia dawne i nowe. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1977, ss. 39–40. 
  26. Edward Kopówka: Treblinka. Nigdy więcej. Siedlce: Muzeum Walki i Męczeństwa w Treblince, 2002, s. 27. . 
  27. Barbara Engelking, Jacek Leociak: op. cit. Ss. 736, 746. 
  28. Edward Kopówka: Treblinka. Nigdy więcej. Siedlce: Muzeum Walki i Męczeństwa w Treblince, 2002, s. 28. . 
  29. Yitzak Arad: Belzec, Sobibor, Treblinka. The Operation Reinhard Death Camps. Bloomington: Indiana University Press, 1999, s. 81. . 
  30. Agnieszka Witkowska. Ostatnia droga mieszkańców i pracowników warszawskiego Domu Sierot. „Zagłada Żydów. Studia i Materiały”. 6, ss. 161-178, 2010. Centrum Badań nad Zagładą Żydów. ISSN 1895-247X. 
  31. Barbara Engelking, Jacek Leociak: op. cit. S. 298. 
  32. Henryk Kroszczor. Szpital dla Dzieci im. Bersohnów i Baumanów (1939-1942). „Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego”. Nr 76, s. 43, Październik-grudzień 1970. Żydowski Instytut Historyczny. 
  33. Edward Kopówka: op. cit. S. 16. 
  34. Barbara Engelking, Jacek Leociak: op. cit. S. 748. 
  35. Barbara Engelking, Jacek Leociak: op. cit. S. 72. 
  36. Adam Borkiewicz: Powstanie warszawskie.Zarys działań natury wojskowej. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1969, s. 69. 
  37. Deutschman, Krystyna. O Szkole. Korzenie Szkoły. Zespół Szkół Licealnych i Ekonomicznych Nr 1. Процитовано 22 вересня 2013.
  38. Krystyna Krzyżakowa. Stawki. „Stolica”. 16/1983, s. 12, 17 kwietnia 1983. 
  39. Jacek Leociak: op. cit. S. 31. 
  40. Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994, s. 810. . 
  41. Warszawskie tramwaje elektryczne 1908-1998. Tom. II Linie i trasy. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 1998, s. 46. . 
  42. Urzykowski, Tomasz (2 kwietnia 2014). Rozebrali, żeby odbudować. Mur przy Umschlagplatzu do odtworzenia. "Gazeta Stołeczna". warszawa.gazeta.pl. Процитовано 16 червня 2014.
  43. Urzykowski, Tomasz (21 kwietnia 2014). Mur przy Umschlagplatz został odbudowany. "Gazeta Stołeczna". warszawa.gazeta.pl. Процитовано 16 червня 2014.

Посилання

  • Фотографії та карти Умшлагплацу на сайті deathcamps.org

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Umshlagplac z nim Umschlagplatz perevalochna plosha kolishnya zaliznichna rampa na pl 4 6 u Varshavi yaka razom iz susidnimi budinkami u 1942 1943 rokah vikoristovuvalasya yak misce koncentraciyi yevreyiv z Varshavskogo getto pered yih vivezennyam do taboru smerti v Treblinci abo do taboriv u Distrikti Lyublin Umshlagplac Krayina Respublika Polsha Administrativna odinicyaSeredmistya Status spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini Polshi AdresaStawki 10 Nomer u polskomu reyestri kulturnogo nadbannyaA 727 Umshlagplac u Vikishovishi Koordinati 52 15 08 pn sh 20 59 20 sh d 52 252308330027773309 pn sh 20 98907778002777746 sh d 52 252308330027773309 20 98907778002777746Yevreyi chekayut na potyag na Umshlagplaci Zaraz na comu misci znahoditsya proyizhdzha chastina pl z tramvajnimi koliyami Z oboh bokiv zbereglisya budinki shkil zaraz tut znahodyatsya Kompleks licejnih ta ekonomichnih shkil 1 livoruch ta Viddil psihologiyi Varshavskogo universitetu pravoruch Meshkanciv getto vidpravlyayut do vagoniv na rampi Umshlagplacu Zagin yevrejskoyi policiyi na pl Rozklad 548 pl v Krakovi za 3 serpnya 1942 roku yakim vvodilos kursuvannya vid 6 serpnya dodatkovogo potyagu zi stanciyi Varshava Gdanska do stanciyi pl Povstannya u Varshavskomu getto Yevreyi po dorozi na Umshlagplac na pl General Yurgen Shtrop ta soldati dopomizhnih formuvan tak zvani askarisi na Umshlagplaci Soldati AK u vidbitih skladah na Stavkah 1 serpnya 1944 roku Stovp pl na perehresti pl ta Stavkiv yakij vkazuye sered inshogo na kolishnij Umshlagplac Suchasnij viglyad pivdennoyi chastini kolishnoyi perevalochnoyi ploshi livoruch vidno Pam yatnik na misci Umshlagplacu ta shkilni budinki pryamo korpus Viddilu psihologiyi Varshavskogo universitetu pl na pl na misti vorit sho veli na Umshlagplac Vidrestavrovanij fragment starogo muru Umshlagplacu podvir ya shkoli na vulici Stavki 10 pl yakoyu po dorozi do Treblinki proyizhdzhali potyagi z Umshlagplacu Fragment ekspoziciyi prisvyachenij Umshlagplacovi z kartoyu perevalochnoyi ploshi v Muzeyi istoriyi polskih yevreyiv u VarshaviIstoriya do 1942 rokuPislya sporudzhennya u 1876 roci pl do vijskovih skladiv sho znahodilis na vulici Stavki bulo provedeno bichnu koliyu U 1921 roci na vulici Stavki 4 6 vidkrili Skladskij budinok postachannya do municipalnih ustanov pol Dom Skladowy Miejskich Zakladow Zaopatrywania Warszawy yakomu nalezhali veliki skladski primishennya zbudovani vzdovzh ramp pri koliyi U 1935 roci na cij zhe dilyanci bulo zbudovano suchasnij korpus dlya troh zagalnoosvitnih shkil 112 120 i 122 V grudni 1940 roku chastina teritoriyi yakij nimci nadali nazvu perevalochna plosha Umschlagplatz bagato meshkanciv getto nazivali jogo v povsyakdennomu vzhitku Umshlagom opinilas u rozporyadzhenni specialnoyi nimeckoyi ustanovi Transferstelle Byuro perevezen Transferstelle kabineti yakogo znahodilis po pl 23 kontrolyuvalo ves torgovelnij obig tovariv mizh Varshavskim getto ta arijskoyu chastinoyu mista Tovari yaki zamovlyalis do getto privozilis do zaliznichnoyi rampi na Umshlagplaci de nacisti vstanovili mitnij kordon getto Tut voni pereviryalisya a pislya perevirki yih mogli zabrati importeri z inshogo boku rampi Za podibnim principom vidbuvalosya i oficijne vivezennya tovariv z getto U kvitni 1942 roku do Varshavskogo getto cherez Umshlagplac potrapili blizko 4 tisyach nimeckih yevreyiv zokrema z Berlina Frankfurta na Majni Gelzenkirhena ta Ganovera Na mezhi sichnya ta lyutogo 1942 roku pivdenna chastina kompleksu yaka bezposeredno prilyagala do teritoriyi getto budinki po vulici Stavki 6 8 ta 10 a takozh uves neparnij bik tiyeyi vulici vid pl do Pokornoyi bula vklyuchena do mezh getto Velika likvidacijna akciya lipen veresen 1942 roku Vid 22 lipnya 1942 roku zaliznichni sporudi rampi korpus zagalnoosvitnih shkil a takozh inshi ob yekti yaki znahodilisya na cij teritoriyi pochali vikoristovuvatis yak misce dlya selekciyi utrimuvannya ta zavantazhennya yevreyiv do vagoniv pered yih vivezennyam do Treblinki Shtab kvartira komendaturi viddilu SS yakij kontrolyuvav proces deportaciyi roztashovuvalasya v budivli shkil 153 ta 175 po vulici Stavki 21 za suchasnoyu numeraciyeyu 5 7 Umshlagplac bulo podileno na dvi chastini Persha z nih pivdenna vklyuchala ogorodzhenu vid reshti getto murom chastinu vulici Stavki razom iz budinkami z parnogo boku vulici Tut sidyachi na zemli abo perebuvayuchi v budinkah yevreyi chekali na pributtya potyagu ta formuvannya sostavu Vnutrishnya brama getto sho vela do ciyeyi chastini Umshlagplacu znahodilasya z boku vulici Dzikoyi Druga chastina pivnichna ohoplyuvala teritoriyu z bichnoyu koliyeyu de i vidbuvalosya zavantazhennya do vagoniv Za informaciyeyu Vladislava Shpilmana na perevalochnij ploshi moglo pomistitisya do 8000 osib Bilshist yevreyiv distavalas do roztashovanogo na pivnichnomu kinci getto Umshlagplacu pishki pl do vijni cya vulicya vid perehrestya z pl povertala dugoyu v zahidnij bik i dohodila do Dzikoyi bilya teperishnogo perehrestya Stavkiv z pl Pri vikonanni deportaciyi vlitku 1942 roku znachnu negativnu rol vidigrala Yevrejska policiya pid operacijnim komanduvannyam pl Chleni cogo formuvannya buli bezposerednimi vikonavcyami nimeckih nakaziv bagato z nih buli vidomi svoyeyu zhorstokistyu ta pragnennyam do nazhivi Protyagom pershih dniv akciyi v priganyanni lyudej na Umshlagplac brali uchast viklyuchno yevrejski policayi Tehnika deportaciyi z getto viglyadala tak spershu otochuvalisya budinki abo grupi budinkiv a potim vsi yih meshkanci zganyalis v odne misce na podvir ya chi vulicyu Pislya perevirki dokumentiv nevelika grupa osib yaka ne pidlyagala viselennyu vidpuskalas Inshi pid konvoyem perehodili na Umshlagplac Porozhni primishennya pereviryalis tih hto perehovuvavsya abo vbivali na misci abo razom z inshimi vidpravlyali na Umshlagplac Tut vidbuvalasya druga selekciya Neveliku kilkist yevreyiv perevazhno molodih cholovikiv vidokremlyuvali i pid konvoyem napravlyali do tak zvanogo Dulagu tranzitnij tabir Durchgangslager yakij znahodivsya z arijskogo boku na pl 112 Tut voni chekali na napravlennya do praci na promislovih pidpriyemstvah chi budivnictvi fortifikacijnih sporud abo zh vivozilisya do taboriv praci Rishennya pro chergovist viselennya chastin getto prijmalis nimcyami Vid serpnya pochali blokuvatis i tak zvani shopi nimecki virobnichi pidpriyemstva stvoreni na teritoriyi getto ta viddilennya Yudenratu 29 lipnya vidbulasya sproba zaohotiti meshkanciv getto do dobrovilnogo zgoloshennya na viselennya Vidpovidno do rozvishanogo togo dnya ogoloshennya kerivnika policiyi kozhen hto do 31 lipnya termin piznishe bulo prodovzheno do 4 serpnya prihodiv na Umshlagplac mav otrimati 3 kg hliba ta 1 kg marmeladu Teritoriya ploshi bula pid suvoroyu ohoronoyu nimciv ukrayinskih ta litovskih dopomizhnih formuvan ta yevrejskoyi policiyi Funkciyi komendanta Umshlagplacu vikonuvav Mechislav Shmerling pol Mieczyslaw Szmerling vidomij svoyeyu brutalnistyu pidobvodovij Yevrejskoyi policiyi za rekomendaciyeyu nimeckoyi vladi naprikinci lipnya 1942 roku pidvishenij do posadi obvodovogo Shmerling yakogo Emanuel Ringelblyum opisuvav yak giganta z gostroyu boridkoyu ta oblichchyam ubivci ohoche j sluhnyano vikonuvav nakazi nacistiv Neodnorazovo vin viganyav iz lav policiyi osib yaki vipuskali yevreyiv z Umshlagplacu Razom z tim sam za zvilnennya z ploshi otrimuvav velichezni habari Ringelblyum zgaduvav sho koli vin namagavsya perekonati Shmerlinga vipustiti z Umshlagplacu kilkoh yevrejskih intelektualiv toj pobiv jogo batogom Zastupnikom komendanta Umshlagplacu buv Yuzef Rode Kuch pol Jozef Rode Kucz obvodovij i kolishnij unter oficer Francuzkogo inozemnogo legionu Protyagom pershih dniv akciyi na Umshlagplaci masovo rozstrilyuvali lyudej yaki buli nezdatni vitrimati pereyizd do Treblinki perevazhno starih ta hvorih Zgodom kilkist strat zmenshilas rozstrilyuvali na misci tilki tih hto chiniv opir chi namagavsya vtekti Starih hvorih i nemichnih takozh strachuvali na teritoriyi pl Yevrejski policayi a takozh litovski ta ukrayinski ohoronci tak zvani Trawniki Manner brali veliki habari za zvilnennya z ploshi Spershu mozhlivist pokinuti Umshlagplac koshtuvala blizko 1000 2000 zlotih z lyudini Zgodom cina virosla do 10 000 zlotih Neodnorazovo zhinki buli zmusheni platiti vlasnim tilom za zvilnennya Na ploshi ta v budinkah sho vhodili do ciyeyi teritoriyi panuvali zhahlivi sanitarni umovi Ne vistachalo vodi Chas ochikuvannya zibranimi na Umshlagplaci yevreyami potyaga kolivavsya vid kilkoh godin do navit kilkoh dniv Dlya deportaciyi vikoristovuvalasya zahidna zaliznichna rampa insha chastina kompleksu na Stavkah prodovzhuvala vikonuvati zvichajni funkciyi postachannya Potyag do Treblinki skladavsya iz blizko 60 tovarnih vagoniv Zavantazhennya u vagoni vidbuvalosya v pospihu a yevreyiv yakih gnali na rampu chasto bili i nackovuvali na nih sobak V odin vagon zapihali blizko 100 osib Vnaslidok nestachi miscya lyudyam najchastishe dovodilos yihati do Treblinki stoyachi Pershij potyag z Umshlagplacu do Treblinki viyihav pislya obidu 22 lipnya 1942 roku pl pracivnik zaliznichnoyi stanciyi v Treblinci ta voyak Armiyi Krajovoyi tak opisav pributtya cogo potyaga do miscya priznachennya V chetver 23 lipnya 1942 roku vranci z pl virushiv pershij potyag iz pereselencyami Vin skladavsya z 60 kritih vagoniv naphanih lyudmi Tam buli stari molodi choloviki zhinki diti ta nemovlyata v pelyushkah Dveri vagoniv buli zamkneni vikna zagratovani kolyuchim drotom Na shodah vagoniv z oboh bokiv poyizda ta navit na dahu stoyali i lezhali kilkanadcyat SS ivciv z avtomatami znyatimi iz zapobizhnikiv Pereselenci buli nadzvichajno spresovani u vagonah Vsi musili stoyati pozbavleni dostupu povitrya ta mozhlivosti spravlyannya prirodnih potreb Yihali yak v rozigritih pechah Visoka temperatura brak povitrya duhota stvorili umovi yaki ne mig vitrimati navit zdorovij molodij i silnij organizm Z vagoniv bulo chuti stogoni kriki prohannya vodi ta dopomogi likarya Cila stanciya napovnilasya stogonom ta krikom kilkoh tisyach osib Cherez vikna vikidali nechistoti Popri te sho den buv spekotnij z vagoniv jshla para Originalnij tekst pol Dnia 23 lipca w czwartek 1942 r w godzinach rannych wyszedl z Malkini pierwszy transport z przesiedlencami Pociag skladal sie z 60 wagonow krytych zatloczonych ludzmi Byli tam starzy mlodzi mezczyzni kobiety dzieci i niemowleta w betach Drzwi wagonow byly zaryglowane okienka zakratowane drutem kolczastym Na stopniach wagonow z jednej i drugiej strony pociagu a nawet na dachach stalo i lezalo kilkunastu SS manow w automatami gotowymi do strzalu Przesiedlency byli niesamowicie stloczeni w wagonach Wszyscy musieli stac pozbawieni dostepu powietrza i mozliwosci zalatwienia potrzeb naturalnych Jechali jak w rozgrzanych piecach Wysoka temperatura brak powietrza upal wytworzyly warunki nie do wytrzymania nawet przez zdrowe mlode i silne organizmy Z wagonow dobywaly sie jeki krzyki wolania o wode o lekarza Cala stacja wypelnila sie jekiem i krzykiem kilka tysiecy ludzi Przez okienka wyrzucano nieczystosci Z wagonow unosila sie para mimo ze dzien byl upalny Shodnya z Varshavi vivozili v serednomu 4000 5000 osib Vid 6 serpnya zgidno z rozkladom 548 pl v Krakovi z Varshavi do Treblinki bulo zapusheno dodatkovij vantazhnij potyag Vin pribuvav na Umshlagplac blizko 9 ranku viyizhdzhav iz Varshavi Gdanskoyi o 12 25 i za rozkladom pribuvav do Treblinki o 16 20 Zapusk drugogo mayatnikovogo poyizda prizviv do togo sho denna kilkist yevreyiv yakih vivozili do Treblinki perevishila 10 000 Zazvichaj poyizdka do Treblinki trivala kilka godin ale mogla buti j dovshoyu navit do kilkoh desyatkiv godin koli yevrejski poyizdi sho yihali pl v bilostockomu napryamku musili chekati v tupikah propuskayuchi vijskovi sostavi sho yihali na Shidnij front chi povertalisya z nogo Korki utvoryuvalisya i bilya samogo taboru v Treblinci osoblivo protyagom pershih tizhniv jogo funkcionuvannya Cherez prodovzhenij chas poyizdki ta te sho tabir smerti ne prijmav transport unochi yevreyiv chasto strachuvali v gazovih kamerah nastupnogo dnya pislya viyizdu z Varshavi Na stanciyi v Treblinci poyizdi roz yednuvali na tri chastini yaki pochergovo doyizhdzhali do rampi taboru roztashovanogo na vidstani blizko 4 kilometriv Pislya ochishennya vagoniv porozhnij poyizd povertavsya do Varshavi 5 serpnya 1942 roku do Treblinki buv vivezenij Yanush Korchak razom iz blizko 200 ditmi iz pl 13 serpnya do korpusu po vulici Stavki 8 bulo pereneseno j ob yednano dvi likarni sho diyali v getto pl dva viddilennya ciyeyi likarni pracyuvali tut i ranishe ta pl Pislya togo yak nacisti viddali nakaz pro vivezennya likarni abi vazhko hvori ne muchilis v poyizdi do Treblinki medsestri davali yim in yekciyi morfinu a dityam rozbavlenij u vodi cianid kaliyu 19 21 serpnya v akciyi vidbulas pererva oskilki nimci likvidovuvali getto v okolicyah Varshavi zokrema v Otvocku pl Rembertovi ta Minsku Mazoveckomu Vdruge deportaciyu bulo prizupineno na 28 serpnya 2 veresnya Prichinoyu stala reorganizaciya taboru v Treblinci ta pobudova novogo budinku z gazovimi kamerami Shodenni viyizdi potyagiv do Treblinki pripinilisya 12 veresnya tobto pislya zboru i selekciyi naselennya sho zalishalos u getto v tak zvanomu kotli na pl 6 11 veresnya Ostannij poyizd do Treblinki pid chas velikoyi deportacijnoyi akciyi viyihav z Umshlagplacu 21 veresnya 1942 roku V nomu buli yevrejski policayi ta yih rodini zagalom blizko 2200 osib Za nimeckimi dzherelami z getto do taboru smerti v Treblinci bulo vivezeno 253 742 yevreyi Za yevrejskimi dzherelami deportovanih bulo blizko 300 000 osib kolo 10 300 zaginulo na teritoriyi getto 11 580 buli perevedeni do Dulagu a blizko 8000 vteklo na arijskij bik Vid veresnya 1942 roku Umshlagplac znovu stav golovnim miscem oficijnogo torgovelnogo obminu mizh getto i pidpriyemstvami na jogo teritoriyi z zovnishnim svitom Ci funkciyi vin vikonuvav do kincya isnuvannya Varshavskogo getto 1943 1944 rokiPid chas drugoyi akciyi viselennya tak zvanoyi sichnevoyi akciyi 18 21 sichnya 1943 roku z Umshlagplacu bulo vivezeno j stracheno v Treblinci blizko 5000 yevreyiv Pid chas povstannya u Varshavskomu getto poyizdi z yevreyami spryamovuvalisya do Treblinki blizko 6000 7000 osib a takozh do taboriv na Majdaneku v Ponyatovij ta Travnikah blizko 36 000 osib Rajon Umshlagplacu takozh stav miscem borotbi pid chas Varshavskogo povstannya Vzhe v pershij den povstannya zagin pl pid kerivnictvom pl vidbiv veliki nimecki skladi proviziyi ta obmundiruvannya yaki tam znahodilisya Pislya 1945 rokuU Drugij svitovij vijni vcilili dva najbilshi budinki z teritoriyi Umshlagplacu Stavki 4 6 ta Stavki 8 zaraz voni mayut spilnu adresu Stavki 10 V pershomu z nih vid 1958 roku mistitsya Kompleks licejnih ta ekonomichnih shkil 1 pol Zespol Szkol Licealnych i Ekonomicznych nr 1 yakij prodovzhuye tradiciyi Derzhavnoyi torgovelnoyi shkoli imeni J ta M Resleriv pol Panstwowa Szkola Handlowa im J i M Roeslerow U dvori budinku zberigsya pl yakij buv mezheyu Umshlagplacu V susidnomu korpusi rozmistilasya pl Na teritoriyi kolishnoyi perevalochnoyi ploshi z yavivsya avtovokzal i benzozapravka Zberigsya takozh budinok na vulici Stavki 21 zaraz 5 7 v yakomu bula komendatura viddilu SS Vid 1973 roku tut znahoditsya Viddil psihologiyi Varshavskogo universitetu Skladi ta bichni koliyi buli rozibrani U 1974 1978 rokah na yih misci bulo zbudovano zhitlovij kompleks Stawki za proektom Zof yi Gamanovoyi yakij meshkanci nazivayut Manhetenom U 1956 roci na vulici Stavki bulo vidkrito tramvajnu liniyu Vshanuvannya pam yatiDlya vshanuvannya pam yati zhertv deportacij u 1948 roci po vulici Stavki bulo vidkrito memorialnu tablicyu a v 1988 roci pam yatnik avtorstva arhitektora pl ta skulptora pl Togo zh roku na zberezhenih budinkah po vulici Stavki 5 7 i Stavki 10 rozmisheno memorialni tablici yaki yak i pam yatnik ye elementami pl Na rozi vulic Stavki ta Dzikoyi postavleno kam yanij blok Shlyahu na yakomu virizbleno napis polskoyu ta ivritom U 1940 roci nimci utvorili v Varshavi tak zvanij Yevrejskij zhitlovij kvartal getto v yakomu zakrili za murami 450 tisyach yevreyiv yakih stratili u 1940 1943 rokah Originalnij tekst pol W roku 1940 Niemcy utworzyli w Warszawie tzw Zydowska Dzielnice Mieszkaniowa getto zamykajac za murami 450 tys Zydow ktorych wymordowali w latach 1940 1943 Pryama liniya sho poyednuye blok iz identichnim bokom na rozi vulic pl ta pl pokazuye kolishnij napryam vulici Zamengofa yakoyu yevreyiv gnali na Umshlagplac U 2008 roci na vulici Dzikij vstanovleno odin iz 22 h pl yakij stoyit na misci de ranishe znahodilasya brama pered perevalochnoyu plosheyu U 2014 roci fragment starogo muru Umshlagplacu v dvori Kompleksu licejnih ta ekonomichnih shkil 1 buv rozibranij a pislya ochishennya ceglin povtorno vidtvorenij Umshlagplacovi prisvyachenij fragment postijnoyi ekspoziciyi v galereyi Vinishennya pol Zaglada Muzeyu istoriyi polskih yevreyiv Umshlagplac v kulturiPerevalochna plosha pid chas velikoyi deportacijnoyi akciyi vlitku 1942 roku bula pokazana u filmi Pianist Romana Polyanskogo 2002 Minule j suchasnist ploshi ta pov yazanih iz nim lyudej ta misc u Varshavskomu getto buli opisani pl u povisti Umschlagplatz 1988 DzherelaBarbara Engelking Jacek Leociak Getto warszawskie Przewodnik po nieistniejacym miescie Warszawa Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zaglada Zydow 2013 ISBN 978 83 63444 27 3 Jacek Leociak Spojrzenia na warszawskie getto Stawki Warszawa Dom Spotkan z Historia 2011 ISBN 978 83 62020 26 3 Leon Najberg Ostatni powstancy getta Warszawa Zydowski Instytut Historyczny 1993 Emanuel Ringelblum Kronika getta warszawskiego Warszawa Czytelnik 1983 ISBN 83 07 00879 4 Ruta Sakowska Ludzie z dzielnicy zamknietej Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1993 ISBN 83 01 11146 X PrimitkiStefan Kieniewicz Warszawa w latach 1795 1914 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1976 s 211 Jacek Leociak Spojrzenia na warszawskie getto Stawki Warszawa Dom Spotkan z Historia 2011 s 13 ISBN 978 83 62020 26 3 Israel Gutman Zydzi warszawscy 1939 1943 Warszawa Oficyna Wydawnicza RYTM 1993 s 289 ISBN 83 85249 26 5 Barbara Engelking Jacek Leociak Getto warszawskie Przewodnik po nieistniejacym miescie Warszawa Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zaglada Zydow 2013 s 423 ISBN 978 83 63444 27 3 Marian Fuks oprac i przyp Adama Czerniakowa dziennik getta warszawskiego Warszawa Panstwowe Wydawictwo Naukowe 1983 ss 263 266 ISBN 83 01 03042 9 Barbara Engelking Jacek Leociak Getto warszawskie Przewodnik po nieistniejacym miescie Warszawa Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zaglada Zydow 2013 s 341 ISBN 978 83 63444 27 3 Pawel E Weszpinski Mapa 1 Getto warszawskie Granice przed wielka akcja likwidacyjna w Barbara Engelking Jacek Leociak Getto warszawskie Przewodnik po nieistniejacym miescie Warszawa Stowarzyszenie Centrum Badan nad Zaglada Zydow 2013 ISBN 978 83 63444 27 3 Jacek Leociak op cit S 22 Wladyslaw Szpilman Pianista Znak Wydawnictwo 2003 s 93 ISBN 83 240 0230 8 Pawel E Weszpinski Mapa 9 Getto warszawskie Wspolczesny uklad ulic i ostance zabudowy wedlug stanu na rok 2013 na tle dawnego planu miasta w Barbara Engelking Jacek Leociak op cit Aldona Podolska Sluzba Porzadkowa w getcie warszawskim w latach 1940 1943 Warszawa Wydawnictwo Fundacji Historia pro Futuro 1996 ss 60 61 ISBN 83 85408 52 5 Barbara Engelking Jacek Leociak Getto warszawskie op cit S 720 Henryk Makower Pamietnik z getta warszawskiego Wroclaw Ossolineum 1987 s 65 ISBN 83 04 02260 5 Leon Najberg Ostatni powstancy getta Warszawa Zydowski Instytut Historyczny 1993 s 29 Barbara Engelking Jacek Leociak op cit Ss 730 733 Jacek Leociak op cit S 25 Emanuel Ringelblum Kronika getta warszawskiego Warszawa Czytelnik 1983 ss 404 457 460 ISBN 83 07 00879 4 Barbara Engelking Jacek Leociak op cit S 721 Emanuel Ringelblum op cit S 426 Emanuel Ringelblum op cit S 404 Ruta Sakowska Ludzie z dzielnicy zamknietej Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1993 s 197 ISBN 83 01 11146 X Wladyslaw Szpilman Pianista Znak Wydawnictwo 2003 s 96 ISBN 83 240 0230 8 Marek Edelman Getto walczy Warszawa Nakladem C K Bundu 1945 s 35 Leon Najberg Ostatni powstancy getta Warszawa Zydowski Instytut Historyczny 1993 s 27 Franciszek Zabecki Wspomnienia dawne i nowe Warszawa Instytut Wydawniczy PAX 1977 ss 39 40 Edward Kopowka Treblinka Nigdy wiecej Siedlce Muzeum Walki i Meczenstwa w Treblince 2002 s 27 ISBN 83 88761 15 3 Barbara Engelking Jacek Leociak op cit Ss 736 746 Edward Kopowka Treblinka Nigdy wiecej Siedlce Muzeum Walki i Meczenstwa w Treblince 2002 s 28 ISBN 83 88761 15 3 Yitzak Arad Belzec Sobibor Treblinka The Operation Reinhard Death Camps Bloomington Indiana University Press 1999 s 81 ISBN 978 0 253 21305 1 Agnieszka Witkowska Ostatnia droga mieszkancow i pracownikow warszawskiego Domu Sierot Zaglada Zydow Studia i Materialy 6 ss 161 178 2010 Centrum Badan nad Zaglada Zydow ISSN 1895 247X Barbara Engelking Jacek Leociak op cit S 298 Henryk Kroszczor Szpital dla Dzieci im Bersohnow i Baumanow 1939 1942 Biuletyn Zydowskiego Instytutu Historycznego Nr 76 s 43 Pazdziernik grudzien 1970 Zydowski Instytut Historyczny Edward Kopowka op cit S 16 Barbara Engelking Jacek Leociak op cit S 748 Barbara Engelking Jacek Leociak op cit S 72 Adam Borkiewicz Powstanie warszawskie Zarys dzialan natury wojskowej Warszawa Instytut Wydawniczy PAX 1969 s 69 Deutschman Krystyna O Szkole Korzenie Szkoly Zespol Szkol Licealnych i Ekonomicznych Nr 1 Procitovano 22 veresnya 2013 Krystyna Krzyzakowa Stawki Stolica 16 1983 s 12 17 kwietnia 1983 Jacek Leociak op cit S 31 Encyklopedia Warszawy Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1994 s 810 ISBN 83 01 08836 2 Warszawskie tramwaje elektryczne 1908 1998 Tom II Linie i trasy Warszawa Wydawnictwa Komunikacji i Lacznosci 1998 s 46 ISBN 83 907574 00 Urzykowski Tomasz 2 kwietnia 2014 Rozebrali zeby odbudowac Mur przy Umschlagplatzu do odtworzenia Gazeta Stoleczna warszawa gazeta pl Procitovano 16 chervnya 2014 Urzykowski Tomasz 21 kwietnia 2014 Mur przy Umschlagplatz zostal odbudowany Gazeta Stoleczna warszawa gazeta pl Procitovano 16 chervnya 2014 PosilannyaFotografiyi ta karti Umshlagplacu na sajti deathcamps org

Дата публікації:
Топ