Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Шпільман значення Влади слав Шпільман пол Władysław Szpilman 5 груд

Владислав Шпільман

Владислав Шпільман
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шпільман (значення).

Влади́слав Шпільман (пол. Władysław Szpilman; 5 грудня 1911, Сосновець — 6 липня 2000) — польський піаніст і композитор.

Владислав Шпільман
пол. Władysław Szpilman
image
Народився 5 грудня 1911(1911-12-05)[1][4][…]
Сосновець, Королівство Польське, Російська імперія[1]
Помер 6 липня 2000(2000-07-06)[1][2][…] (88 років)
Варшава, Республіка Польща[1]
Поховання Військові Повонзки
Країна image Російська імперія
image Польська Республіка
image Польська Народна Республіка
image Республіка Польща
Діяльність піаніст, композитор, письменник, автор пісень
Alma mater Музичний університет Фридерика Шопена[5] і Берлінська академія мистецтв (1933)[5][6]
Знання мов польська[4][7]
Членство Спілка польських композиторів
Роки активності з 1930
Жанр класична музика
Magnum opus d і d
Родичі d
У шлюбі з d
Діти Анджей Шпільман і d
Нагороди
image image image
IMDb ID 0844262
Сайт szpilman.net

Біографія

До війни

Народився в єврейській сім'ї Самуїла і Едуарди Шпільманн. Мав брата Генрика і двох сестер: Регіну та Галину. Закінчив Музичний університет Фридеріка Шопена під керівництвом Олександра Міхаловського. У 1931 році виграв стипендію в Берлінську музичну академію: клас фортепіано Артура Шнабеля і клас композиції Франца Шрекера. У 1933 році після приходу до влади нацистів повернувся до Польщі й працював на варшавському радіо. До 1939 року писав симфонічну музику й музики до фільмів. Перед самою війною виступав з концертами разом з такими відомими скрипалями як Роман Тотенберг, , Генрик Шерінг і Іда Гендель, одночасно працюючи на польському радіо.

Під час війни

image
Фото Владислава Шпільмана в Музеї Варшавського повстання
image
Будинок, в якому Вільгельм Хозенфельд знайшов Владислава

23 вересня 1939 року зіграв свій останній концерт на радіо, після чого польське радіо перестало працювати. 1940 року сім'я Шпільманів опинилася в Варшавському гетто — їхній будинок стояв на одній з вулиць, відданих під гетто, тому їм навіть не довелося переїжджати. 16 серпня 1942 року сім'я пройшла селекцію, після якої Владислава, його батьків та Регіну визнали непрацездатними, через що вони підлягали доправленню до концтабору Треблінка. 19 серпня сім'я, включаючи Генрика і Галину, вирушила на проміжний пункт. Під час завантаження в поїзд один з єврейських поліціянтів, Іцхак Хеллер, який був знайомим Шпільманів, виштовхнув Владислава з натовпу, відокремивши від сім'ї. Батьків, сестер і брата він більше не побачив.

Лишившись один, Владислав працював будівельником і дивом кілька разів уникнув смерті під час чергових селекцій. У лютому 1943 року, коли посилилася депортація решти євреїв, втік з гетто і аж до Варшавського повстання переховувався у знайомих з Польського радіо (в їхньому числі були Анджей Богуцький із дружиною Яніною), які ховали його в різних квартирах. Останнім укриттям стала квартира в центрі міста — якраз там, де все було заселено гестапівцями. Незважаючи на прохання друзів перечекати повстання в підвалі будинку, відсиджувався в квартирі й у разі небезпеки ховався на горищі.

12 серпня будинок підпалили і Владислав під загрозою задухи спробував отруїтися снодійним, але залишився живий. Після придушення повстання лишився одним з небагатьох варшав'ян у центрі міста, ховався в розташованому по сусідству госпіталі та інших зруйнованих будинках, потерпаючи від недоїдання. В листопаді був виявлений німецьким офіцером Вільгельмом Гозенфельдом, який заховав Шпільмана на спеціальній антресолі під дахом і аж до повного відступу німців з Варшави потайки носив йому провіант.

По війні

image
Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Після закінчення війни протягом 20 років працював на варшавському радіо, продовжував виступати як піаніст-виконавець. Написав нові симфонічні твори, а також близько тисячі пісень. Серед них «Дощ», «Цих років ніхто не поверне», «Немає щастя без любові», «Не вірю пісні», «Червоний автобус», «Тиха ніч», «Час прийде», «Завтра буде хороший день». Склав більше п'ятдесяти пісень для дітей, музику до багатьох радіопостановок і фільмів, а також позивні Польської кінохроніки. Разом з Броніславом Гімпель і Тадеушем Вронським створив «Варшавський квінтет», давши більше двох тисяч концертів у різних країнах.

Після війни написав мемуари, засновані на спогадах про пережите ним під час війни. У літературній обробці Єжи Вальдорфа під назвою «Загибель міста» вони були видані в 1946 році в Польщі. У 1998 році вийшло перевидання — «Піаніст: надзвичайна і справжня історія про виживання однієї людини у Варшаві 1939–1945». Це видання було переведено на 38 мов світу. По першій книзі був поставлений фільм режисера Романа Полянскі «Піаніст» (2002).

Особисте життя

В 1950 одружився з Халін Гжежнаровською. У шлюбі мав двох синів: Кшиштофа і Анджей, який згодом став відомим музикантом.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #120272903 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  6. http://www.szpilman.net/framemain.html
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Посилання

  • 001 Вступление. Анджей Шпильман [ 6 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Владислав Шпильман / YouTube [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • THE PIANIST / Los Angeles Times Bestsellers List BEST NONFICTION OF 1999 [ 11 червня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shpilman znachennya Vladi slav Shpilman pol Wladyslaw Szpilman 5 grudnya 1911 Sosnovec 6 lipnya 2000 polskij pianist i kompozitor Vladislav Shpilmanpol Wladyslaw SzpilmanNarodivsya 5 grudnya 1911 1911 12 05 1 4 Sosnovec Korolivstvo Polske Rosijska imperiya 1 Pomer 6 lipnya 2000 2000 07 06 1 2 88 rokiv Varshava Respublika Polsha 1 Pohovannya Vijskovi PovonzkiKrayina Rosijska imperiya Polska Respublika Polska Narodna Respublika Respublika PolshaDiyalnist pianist kompozitor pismennik avtor pisenAlma mater Muzichnij universitet Friderika Shopena 5 i Berlinska akademiya mistectv 1933 5 6 Znannya mov polska 4 7 Chlenstvo Spilka polskih kompozitorivRoki aktivnosti z 1930Zhanr klasichna muzikaMagnum opus d i dRodichi dU shlyubi z dDiti Andzhej Shpilman i dNagorodiIMDb ID 0844262Sajt szpilman net Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDo vijni Narodivsya v yevrejskij sim yi Samuyila i Eduardi Shpilmann Mav brata Genrika i dvoh sester Reginu ta Galinu Zakinchiv Muzichnij universitet Friderika Shopena pid kerivnictvom Oleksandra Mihalovskogo U 1931 roci vigrav stipendiyu v Berlinsku muzichnu akademiyu klas fortepiano Artura Shnabelya i klas kompoziciyi Franca Shrekera U 1933 roci pislya prihodu do vladi nacistiv povernuvsya do Polshi j pracyuvav na varshavskomu radio Do 1939 roku pisav simfonichnu muziku j muziki do filmiv Pered samoyu vijnoyu vistupav z koncertami razom z takimi vidomimi skripalyami yak Roman Totenberg Genrik Shering i Ida Gendel odnochasno pracyuyuchi na polskomu radio Pid chas vijni Foto Vladislava Shpilmana v Muzeyi Varshavskogo povstannya Budinok v yakomu Vilgelm Hozenfeld znajshov Vladislava 23 veresnya 1939 roku zigrav svij ostannij koncert na radio pislya chogo polske radio perestalo pracyuvati 1940 roku sim ya Shpilmaniv opinilasya v Varshavskomu getto yihnij budinok stoyav na odnij z vulic viddanih pid getto tomu yim navit ne dovelosya pereyizhdzhati 16 serpnya 1942 roku sim ya projshla selekciyu pislya yakoyi Vladislava jogo batkiv ta Reginu viznali nepracezdatnimi cherez sho voni pidlyagali dopravlennyu do konctaboru Treblinka 19 serpnya sim ya vklyuchayuchi Genrika i Galinu virushila na promizhnij punkt Pid chas zavantazhennya v poyizd odin z yevrejskih policiyantiv Ichak Heller yakij buv znajomim Shpilmaniv vishtovhnuv Vladislava z natovpu vidokremivshi vid sim yi Batkiv sester i brata vin bilshe ne pobachiv Lishivshis odin Vladislav pracyuvav budivelnikom i divom kilka raziv uniknuv smerti pid chas chergovih selekcij U lyutomu 1943 roku koli posililasya deportaciya reshti yevreyiv vtik z getto i azh do Varshavskogo povstannya perehovuvavsya u znajomih z Polskogo radio v yihnomu chisli buli Andzhej Boguckij iz druzhinoyu Yaninoyu yaki hovali jogo v riznih kvartirah Ostannim ukrittyam stala kvartira v centri mista yakraz tam de vse bulo zaseleno gestapivcyami Nezvazhayuchi na prohannya druziv perechekati povstannya v pidvali budinku vidsidzhuvavsya v kvartiri j u razi nebezpeki hovavsya na gorishi 12 serpnya budinok pidpalili i Vladislav pid zagrozoyu zaduhi sprobuvav otruyitisya snodijnim ale zalishivsya zhivij Pislya pridushennya povstannya lishivsya odnim z nebagatoh varshav yan u centri mista hovavsya v roztashovanomu po susidstvu gospitali ta inshih zrujnovanih budinkah poterpayuchi vid nedoyidannya V listopadi buv viyavlenij nimeckim oficerom Vilgelmom Gozenfeldom yakij zahovav Shpilmana na specialnij antresoli pid dahom i azh do povnogo vidstupu nimciv z Varshavi potajki nosiv jomu proviant Po vijni Misce pohovannya kladovishe Vijskovi Povonzki Varshava Pislya zakinchennya vijni protyagom 20 rokiv pracyuvav na varshavskomu radio prodovzhuvav vistupati yak pianist vikonavec Napisav novi simfonichni tvori a takozh blizko tisyachi pisen Sered nih Dosh Cih rokiv nihto ne poverne Nemaye shastya bez lyubovi Ne viryu pisni Chervonij avtobus Tiha nich Chas prijde Zavtra bude horoshij den Sklav bilshe p yatdesyati pisen dlya ditej muziku do bagatoh radiopostanovok i filmiv a takozh pozivni Polskoyi kinohroniki Razom z Bronislavom Gimpel i Tadeushem Vronskim stvoriv Varshavskij kvintet davshi bilshe dvoh tisyach koncertiv u riznih krayinah Pislya vijni napisav memuari zasnovani na spogadah pro perezhite nim pid chas vijni U literaturnij obrobci Yezhi Valdorfa pid nazvoyu Zagibel mista voni buli vidani v 1946 roci v Polshi U 1998 roci vijshlo perevidannya Pianist nadzvichajna i spravzhnya istoriya pro vizhivannya odniyeyi lyudini u Varshavi 1939 1945 Ce vidannya bulo perevedeno na 38 mov svitu Po pershij knizi buv postavlenij film rezhisera Romana Polyanski Pianist 2002 Osobiste zhittyaV 1950 odruzhivsya z Halin Gzhezhnarovskoyu U shlyubi mav dvoh siniv Kshishtofa i Andzhej yakij zgodom stav vidomim muzikantom PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 120272903 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 http www szpilman net framemain html CONOR Sl d Track Q16744133Posilannya001 Vstuplenie Andzhej Shpilman 6 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Vladislav Shpilman YouTube 29 bereznya 2016 u Wayback Machine THE PIANIST Los Angeles Times Bestsellers List BEST NONFICTION OF 1999 11 chervnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ