Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українці на Кубані — українська етнографічна група на Кубані, основу якої склали чорноморські, запорозькі і , а також селяни (мало)російських губерній Російської імперії, певну частку склали також «поляки» як тоді називали в т.ч. русинів (українців) з західних регіонів сучасної України, на той час у складі Австрійської імперії. Серед історичних назв (самоназв) цієї групи українства - козаки, (мало)роси, руські, степовики, християни, православні, кубанці та ін.
| Українці на Кубані | |
 | |
| Країна |  Кубанська Народна Республіка,  Росія,  Російська СФРР і Російська імперія |
|---|---|
| Цей список перелічує | людина |
Передумови заселення
У 1740-х перші запорожці стали селитися на півночі Кубані. Закріпитися в районі сучасної Єйської коси вдалося за час урядування кошового отамана Василя Сича. У відповідь російська імператриця Єлизавета I видала указ, що зобов'язував кошового Василя Сича попалити всі курені запорожців. А надалі запорізьким козакам заборонялося навіть ступати на задонську частину узбережжя. Проте виконувати наказу цариці Сич не поспішав, а вдався до дипломатії: послав своїх гінців до Сенату. Але це не дало жодного результату. Зрештою запорожці вимушені були виконати імператорський наказ й залишили Кубань.
По закінченні Російсько-турецької війни 1768—1774 рр., результатами якої стало приєднання до Росії земель між Бугом і Дніпром, Запорізькі козаки, які брали активну участь у війні, сподівалися отримати у своє володіння частину цих земель замість тих січових, які російський уряд роздавав колоністам з Європи та поміщикам з Московщини. Для цього в 1774 році до Санкт-Петербурга було направлено делегацію козаків під проводом Сидора Білого. Делегація повинна була клопотати перед імператрицею Катериною Другою про повернення козакам їхніх колишніх січових земель — «вольностей» — і наділення новими «вольностями». Делегація не досягла своєї мети — замість повернення вольностей та земель царський уряд ухвалив рішення про ліквідацію.
Незадовго до руйнування Січі, козацький флот майже всім складом був переведений на Дунай. Турецький султан виділив козакам під Задунайську Січ острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю та видав клейноди — булаву, бунчук, печатку та висвячену Константинопольським патріархом корогву.
Організація й швидке зміцнення Задунайської Січі викликало все більші симпатії в українського населення і унеможливлювало участь у війні українців на стороні Росії. Таким чином руйнація Запорізької Січі та утворення непідконтрольної Петербургу Задунайської Січі призвели до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились безборонними.
31 жовтня 1776 про це Потьомкін доповідав Катерині II.
Спроба утримати козаків від еміграції за Дунай та на Забужжя не дала результатів. Тоді Катерина II 5 травня 1779 року і 27 квітня 1780 видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики також не дали результатів.
В 1781—1783, під час повстання кримських татар, царському уряду вдалось зібрати в Херсоні близько однієї тисячі козаків. Їх отаманом став військовий осавул Сидір Білий, а його помічником — колишній суддя Війська Запорозького Антін Головатий. Нове військо поселили вздовж Дніпрового лиману та Кінбурнської коси, а в 1790 р. козакам було «подаровано» землі поміж ріками Бугом і Дністром. В результаті конкуренції за ці землі з московськими вельможами старшини Антін Головатий, Захарій Чепіга та Сидір Білий вирядились до Петербургу просити вільні землі. Цією землею виявилась правобережна Кубань, яка довгий час перебувала під Туреччиною, а за Кючук-Кайнарджійською угодою була названа «Татарською самостійною державою» — з неї татари помалу витискали осетинів та косогів-черкесів.
Заселення Кубані українцями
Перші українські поселенці на Кубані
Перший загін козаків-переселенців з-за Південного Бугу на Кубань очолив полковник Чорноморського козацького війська Сава Білий. Загін налічував 3847 піших козаків з гарматами і був відправлений на 51 човні. Флотилія на чолі з Білим у супроводі яхти з бригадиром Пустошкіним, спеціально відрядженим для цієї мети до козаків царським урядом, вирушила 16 серпня 1792 року з Очаківського лиману і 25 серпня прибула до Тамані (нині село Краснодарського краю). Козацькі човни було розвантажено, гармати й припаси для них залишено на деякий час у , головні сили козаків розташовані у Тамані, а частину на човнах відправлено до лиману біля гирла Кубані як вартовий загін для спостереження за черкесами.
Прибулі на Кубань козаки розселилися куренями, назви яких були перенесені із Запорожжя: Батуринський, Іркліївський, Калниболотський, Канівський, Переяславський, Полтавський, Уманський, Корсунський, Менський, Медведівський (від холодноярського села Медведівки) тощо.
Активне заселення Кубані
Активне заселення Кубані відбулось за другої хвилі переселення, яка почалась в 1802 — 1810-му роках — з козаків Катеринославського та Усть-Дунайського Буджацького козацьких військ, а також Задунайської Січі; та в 1809—1811 — з козаків Полтавської і Чернігівської губернії. А з 1809-го до 1849-го року на Кубань з України було переселено лише реєстрових козаків з родинами близько 109 тисяч осіб.
Активна міграція українського населення на Кубань продовжувалась протягом всього XIX ст.: дані про національний склад населення Кубані за 1882 рік, представлені в Кавказькому календарі 1886 року вказують на те, що 46,8 % жителів становили українці, 41,0 % — росіяни, горяни — 9,73, німці — 1,3 %, вірмени — 0,6 %. Домінування українців в регіоні зберігалось до 1930-х.
Українці Кубані в 1917-1920-х роках
Після лютневої буржуазної революції 1917 року частина кубанського козацтва, відчуваючи неміцність положення Тимчасового уряду і будучи незадоволеним його половинчастою політикою, почала об'єднуватись навколо голови Тимчасового Кубанського обласного виконавчого комітету, комісара Тимчасового уряду кадета Кіндрата Бардіжа, висунувши при цьому самостійницькі гасла: «Влада на місці» і «Кубань для кубанців».
17 квітня козачий з'їзд обрав Головою Миколу Рябовола та утворив , до складу якого увійшли сім членів Кубанського обласного виконавчого комітету і вісім обраних Радою представників козацтва. Уряд очолив полковник Олександр Філімонов, а пізніше — Лука Бич.
Прихильники Рябовола та Бича виступали за самостійність Кубані та посилення зв'язків з Україною, а група Філімонова проводила курс на утримання Кубані в складі Росії.
Значна кількість українського населення та виокремленість української етнічної складової змусили російські сили боротися з проукраїнськими настроями. Так, в червні 1919 року після виступу на козачій конференції в Ростові-на-Дону, яка стала однією з спроб створення на півдні Росії союзного державного утворення, був убитий голова Крайової Ради Микола Рябовіл. Ніхто з козаків не сумнівався, що Рябовола вбили агенти при командуванні армії генерала А. І. Денікіна.
Після вбивства Миколи Рябовола в армії Півдня Росії, що складалася на 80-85 % з кубанських козаків, почалося розчарування політикою командування, що позначилося на ослабленні надалі її боєздатності.
В кінці 1919 Кубанська Рада, маючи на увазі самостійність Кубані, відправила делегацію на Паризьку мирну конференцію. У відповідь, А. І. Денікін розігнав Раду, один із членів делегації — Олексій Кулабухов — був повішений. Надалі П. М. Врангель, що отримав в березні 1920 року владу від Денікіна, спираючись на генералів — вихідців з кубанських козаків Сергія Улагая, В'ячеслава Науменко, Лещенко, Івана Гулиги, Андрія Шкуро та інших — робити активні зусилля по схиленню проукраїнські налаштованої Кубанської Ради і Кубанського уряду на бік Російської армії. Ці спроби не дали відчутного результату, а проросійська політика генералів Білого руху призвела до відтоку кубанців з армії.
Уряд більшовиків не пробачив кубанцям участь у Білому русі та проукраїнські настрої, проводячи акції та конфіскуючи землі.
На 1926 українці на Кубані все ще залишались найзначнішою за чисельністю етнічною групою, складаючи 45,48 % жителів. За період з 1897 по 1926 рр.. їх чисельність в краї зросла на 73,95 %. У Кубанському та Чорноморському округах, на їх частку припадало відповідно 61,48 і 35,66 % населення. Значна частина українського населення зосереджувалася в Армавірському (32,27 %) і Майкопському (29,73 %) округах.
Українці Кубані в 1930-ті
Антиукраїнська політика радянського уряду в 1930-ті безпосередньо торкнулась центрів українських настроїв Кубані. Найвідомішою сторінкою етноциду 1932-го року стали події на станиці Полтавська.
Див. також
Посилання
- Ренат Польовий. Кубанська Україна
- 150 років Кубанському козачому війську[недоступне посилання з липня 2019]
- На Кубані серед чорноморських козаків було 83-86 відсотків українців. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- Юрій Міщенко (9 вересня 2012). Вже не зовсім українські правнуки... Роздуми на козачому цвинтарі у США. http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. Процитовано 5 лютого 2018.
- Білий Д. Д. - Українці Кубані в 1792-1921 роках. Еволюція соціальних ідентичностей //
- Супрун-Яремко Н. О. Українці Кубані та їхні пісні. — Київ: Музична Україна, 2005. — 784 с.
Примітки
- на час руйнації делегація саме поверталась з Петербургу на Січ, це врятувало членів делегації від покарання і опали
- . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 9 серпня 2013.
- Террор геноцид казаков
- . Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 12 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci na Kubani ukrayinska etnografichna grupa na Kubani osnovu yakoyi sklali chornomorski zaporozki i a takozh selyani malo rosijskih gubernij Rosijskoyi imperiyi pevnu chastku sklali takozh polyaki yak todi nazivali v t ch rusiniv ukrayinciv z zahidnih regioniv suchasnoyi Ukrayini na toj chas u skladi Avstrijskoyi imperiyi Sered istorichnih nazv samonazv ciyeyi grupi ukrayinstva kozaki malo rosi ruski stepoviki hristiyani pravoslavni kubanci ta in Ukrayinci na Kubani Krayina Kubanska Narodna Respublika Rosiya Rosijska SFRR i Rosijska imperiya Cej spisok perelichuyelyudina Pam yatnik zaporozhcyam sho pid komanduvannyam polkovnika Savi Bilogo visadilis na Tamani u 1792 Zapit Kubanci perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Peredumovi zaselennyaU 1740 h pershi zaporozhci stali selitisya na pivnochi Kubani Zakripitisya v rajoni suchasnoyi Yejskoyi kosi vdalosya za chas uryaduvannya koshovogo otamana Vasilya Sicha U vidpovid rosijska imperatricya Yelizaveta I vidala ukaz sho zobov yazuvav koshovogo Vasilya Sicha popaliti vsi kureni zaporozhciv A nadali zaporizkim kozakam zaboronyalosya navit stupati na zadonsku chastinu uzberezhzhya Prote vikonuvati nakazu carici Sich ne pospishav a vdavsya do diplomatiyi poslav svoyih ginciv do Senatu Ale ce ne dalo zhodnogo rezultatu Zreshtoyu zaporozhci vimusheni buli vikonati imperatorskij nakaz j zalishili Kuban Po zakinchenni Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rr rezultatami yakoyi stalo priyednannya do Rosiyi zemel mizh Bugom i Dniprom Zaporizki kozaki yaki brali aktivnu uchast u vijni spodivalisya otrimati u svoye volodinnya chastinu cih zemel zamist tih sichovih yaki rosijskij uryad rozdavav kolonistam z Yevropi ta pomishikam z Moskovshini Dlya cogo v 1774 roci do Sankt Peterburga bulo napravleno delegaciyu kozakiv pid provodom Sidora Bilogo Delegaciya povinna bula klopotati pered imperatriceyu Katerinoyu Drugoyu pro povernennya kozakam yihnih kolishnih sichovih zemel volnostej i nadilennya novimi volnostyami Delegaciya ne dosyagla svoyeyi meti zamist povernennya volnostej ta zemel carskij uryad uhvaliv rishennya pro likvidaciyu Perehid na Kuban Chastina monumentu Antonu Golovatomu v Odesi Nezadovgo do rujnuvannya Sichi kozackij flot majzhe vsim skladom buv perevedenij na Dunaj Tureckij sultan vidiliv kozakam pid Zadunajsku Sich ostriv svyatogo Yuriya z Sulinskim i Georgiyivskim girlami Dunayu ta vidav klejnodi bulavu bunchuk pechatku ta visvyachenu Konstantinopolskim patriarhom korogvu Organizaciya j shvidke zmicnennya Zadunajskoyi Sichi viklikalo vse bilshi simpatiyi v ukrayinskogo naselennya i unemozhlivlyuvalo uchast u vijni ukrayinciv na storoni Rosiyi Takim chinom rujnaciya Zaporizkoyi Sichi ta utvorennya nepidkontrolnoyi Peterburgu Zadunajskoyi Sichi prizveli do togo sho pivdenno zahidni kordoni Rosijskoyi imperiyi viyavilis bezboronnimi 31 zhovtnya 1776 pro ce Potomkin dopovidav Katerini II Antin Golovatij iniciator pereselennya zaporozhciv na Kuban Sproba utrimati kozakiv vid emigraciyi za Dunaj ta na Zabuzhzhya ne dala rezultativ Todi Katerina II 5 travnya 1779 roku i 27 kvitnya 1780 vidala manifesti z prohannyam do kozakiv povernutisya u ridnij kraj obicyayuchi dati kozhnomu z nih zemlyu i sluzhbu za rosijskimi chinami Ci zakliki takozh ne dali rezultativ V 1781 1783 pid chas povstannya krimskih tatar carskomu uryadu vdalos zibrati v Hersoni blizko odniyeyi tisyachi kozakiv Yih otamanom stav vijskovij osavul Sidir Bilij a jogo pomichnikom kolishnij suddya Vijska Zaporozkogo Antin Golovatij Nove vijsko poselili vzdovzh Dniprovogo limanu ta Kinburnskoyi kosi a v 1790 r kozakam bulo podarovano zemli pomizh rikami Bugom i Dnistrom V rezultati konkurenciyi za ci zemli z moskovskimi velmozhami starshini Antin Golovatij Zaharij Chepiga ta Sidir Bilij viryadilis do Peterburgu prositi vilni zemli Ciyeyu zemleyu viyavilas pravoberezhna Kuban yaka dovgij chas perebuvala pid Turechchinoyu a za Kyuchuk Kajnardzhijskoyu ugodoyu bula nazvana Tatarskoyu samostijnoyu derzhavoyu z neyi tatari pomalu vitiskali osetiniv ta kosogiv cherkesiv Zaselennya Kubani ukrayincyamiPershi ukrayinski poselenci na Kubani Pershij zagin kozakiv pereselenciv z za Pivdennogo Bugu na Kuban ocholiv polkovnik Chornomorskogo kozackogo vijska Sava Bilij Zagin nalichuvav 3847 pishih kozakiv z garmatami i buv vidpravlenij na 51 chovni Flotiliya na choli z Bilim u suprovodi yahti z brigadirom Pustoshkinim specialno vidryadzhenim dlya ciyeyi meti do kozakiv carskim uryadom virushila 16 serpnya 1792 roku z Ochakivskogo limanu i 25 serpnya pribula do Tamani nini selo Krasnodarskogo krayu Kozacki chovni bulo rozvantazheno garmati j pripasi dlya nih zalisheno na deyakij chas u golovni sili kozakiv roztashovani u Tamani a chastinu na chovnah vidpravleno do limanu bilya girla Kubani yak vartovij zagin dlya sposterezhennya za cherkesami Pribuli na Kuban kozaki rozselilisya kurenyami nazvi yakih buli pereneseni iz Zaporozhzhya Baturinskij Irkliyivskij Kalnibolotskij Kanivskij Pereyaslavskij Poltavskij Umanskij Korsunskij Menskij Medvedivskij vid holodnoyarskogo sela Medvedivki tosho Aktivne zaselennya Kubani Aktivne zaselennya Kubani vidbulos za drugoyi hvili pereselennya yaka pochalas v 1802 1810 mu rokah z kozakiv Katerinoslavskogo ta Ust Dunajskogo Budzhackogo kozackih vijsk a takozh Zadunajskoyi Sichi ta v 1809 1811 z kozakiv Poltavskoyi i Chernigivskoyi guberniyi A z 1809 go do 1849 go roku na Kuban z Ukrayini bulo pereseleno lishe reyestrovih kozakiv z rodinami blizko 109 tisyach osib Aktivna migraciya ukrayinskogo naselennya na Kuban prodovzhuvalas protyagom vsogo XIX st dani pro nacionalnij sklad naselennya Kubani za 1882 rik predstavleni v Kavkazkomu kalendari 1886 roku vkazuyut na te sho 46 8 zhiteliv stanovili ukrayinci 41 0 rosiyani goryani 9 73 nimci 1 3 virmeni 0 6 Dominuvannya ukrayinciv v regioni zberigalos do 1930 h Ukrayinci Kubani v 1917 1920 h rokah Dokladnishe Kindrat Bardizh Pislya lyutnevoyi burzhuaznoyi revolyuciyi 1917 roku chastina kubanskogo kozactva vidchuvayuchi nemicnist polozhennya Timchasovogo uryadu i buduchi nezadovolenim jogo polovinchastoyu politikoyu pochala ob yednuvatis navkolo golovi Timchasovogo Kubanskogo oblasnogo vikonavchogo komitetu komisara Timchasovogo uryadu kadeta Kindrata Bardizha visunuvshi pri comu samostijnicki gasla Vlada na misci i Kuban dlya kubanciv Mikola Ryabovil Ivanis Vasil Mikolajovich 17 kvitnya kozachij z yizd obrav Golovoyu Mikolu Ryabovola ta utvoriv do skladu yakogo uvijshli sim chleniv Kubanskogo oblasnogo vikonavchogo komitetu i visim obranih Radoyu predstavnikiv kozactva Uryad ocholiv polkovnik Oleksandr Filimonov a piznishe Luka Bich Prihilniki Ryabovola ta Bicha vistupali za samostijnist Kubani ta posilennya zv yazkiv z Ukrayinoyu a grupa Filimonova provodila kurs na utrimannya Kubani v skladi Rosiyi Znachna kilkist ukrayinskogo naselennya ta viokremlenist ukrayinskoyi etnichnoyi skladovoyi zmusili rosijski sili borotisya z proukrayinskimi nastroyami Tak v chervni 1919 roku pislya vistupu na kozachij konferenciyi v Rostovi na Donu yaka stala odniyeyu z sprob stvorennya na pivdni Rosiyi soyuznogo derzhavnogo utvorennya buv ubitij golova Krajovoyi Radi Mikola Ryabovil Nihto z kozakiv ne sumnivavsya sho Ryabovola vbili agenti pri komanduvanni armiyi generala A I Denikina Luka Bich Pislya vbivstva Mikoli Ryabovola v armiyi Pivdnya Rosiyi sho skladalasya na 80 85 z kubanskih kozakiv pochalosya rozcharuvannya politikoyu komanduvannya sho poznachilosya na oslablenni nadali yiyi boyezdatnosti V kinci 1919 Kubanska Rada mayuchi na uvazi samostijnist Kubani vidpravila delegaciyu na Parizku mirnu konferenciyu U vidpovid A I Denikin rozignav Radu odin iz chleniv delegaciyi Oleksij Kulabuhov buv povishenij Nadali P M Vrangel sho otrimav v berezni 1920 roku vladu vid Denikina spirayuchis na generaliv vihidciv z kubanskih kozakiv Sergiya Ulagaya V yacheslava Naumenko Leshenko Ivana Guligi Andriya Shkuro ta inshih robiti aktivni zusillya po shilennyu proukrayinski nalashtovanoyi Kubanskoyi Radi i Kubanskogo uryadu na bik Rosijskoyi armiyi Ci sprobi ne dali vidchutnogo rezultatu a prorosijska politika generaliv Bilogo ruhu prizvela do vidtoku kubanciv z armiyi Uryad bilshovikiv ne probachiv kubancyam uchast u Bilomu rusi ta proukrayinski nastroyi provodyachi akciyi ta konfiskuyuchi zemli Na 1926 ukrayinci na Kubani vse she zalishalis najznachnishoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu skladayuchi 45 48 zhiteliv Za period z 1897 po 1926 rr yih chiselnist v krayi zrosla na 73 95 U Kubanskomu ta Chornomorskomu okrugah na yih chastku pripadalo vidpovidno 61 48 i 35 66 naselennya Znachna chastina ukrayinskogo naselennya zoseredzhuvalasya v Armavirskomu 32 27 i Majkopskomu 29 73 okrugah Ukrayinci Kubani v 1930 ti Antiukrayinska politika radyanskogo uryadu v 1930 ti bezposeredno torknulas centriv ukrayinskih nastroyiv Kubani Najvidomishoyu storinkoyu etnocidu 1932 go roku stali podiyi na stanici Poltavska Div takozhMalinovij Klin Golodomor na Kubani Ukrayinskij nacionalnij ruh na Kubani u 1917 1920 rr Kubanska Narodna Respublika Revolyucijna ukrayinska partiya na Kubani Golodomor na KubaniPosilannyaRenat Polovij Kubanska Ukrayina 150 rokiv Kubanskomu kozachomu vijsku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na Kubani sered chornomorskih kozakiv bulo 83 86 vidsotkiv ukrayinciv https www radiosvoboda org Radio Svoboda 5 lyutogo 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 Yurij Mishenko 9 veresnya 2012 Vzhe ne zovsim ukrayinski pravnuki Rozdumi na kozachomu cvintari u SShA http www istpravda com ua Istorichna pravda Procitovano 5 lyutogo 2018 Bilij D D Ukrayinci Kubani v 1792 1921 rokah Evolyuciya socialnih identichnostej ISBN 978 966 317 043 5 Suprun Yaremko N O Ukrayinci Kubani ta yihni pisni Kiyiv Muzichna Ukrayina 2005 784 s Primitkina chas rujnaciyi delegaciya same povertalas z Peterburgu na Sich ce vryatuvalo chleniv delegaciyi vid pokarannya i opali Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 9 serpnya 2013 Terror genocid kazakov Arhiv originalu za 6 travnya 2013 Procitovano 12 serpnya 2013