Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Український кондитерський трест (УКТ, УКРКОНДТРЕСТ; англ. Ukrainian Confectionery Corporation, UKT) або Державний кондитерський трест (ДКТ; рос. Государственный кондитерский трест, ГКТ) — радянський республіканський трест кондитерської промисловості України. Головні виробничі потужності тресту були зосереджені в Харкові.
| Державний кондитерський трест | |
|---|---|
 | |
 «Ukrainian Confectionery Corporation». Експортна обгортка цукерки з логотипом тресту «UKT» та англомовним написом: «Ukrainian Confectionery Corporation». | |
| Тип | державний трест |
| Галузь | |
| Наступник(и) (спадкоємці) | Головне управління кондитерської промисловості |
| Засновано | 1921, 1939 |
| Штаб-квартира | Харків |
| Територія діяльності | УСРР/УРСР |
| Попередні назви | Державний кондитерський трест, Українське кондитерське об'єднання (1930-1933), Український трест кондитерської та макаронної промисловості (1933-1934) |
| Ключові особи | Сабуров О.С. (голова УКО) |
| Продукція | кондитерські вироби |
Історія
Доба НЕПу
Створення тресту
У 1920-ті роки радянська влада, реалізуючи програму Нової економічної політики (НЕП), ліквідувала державну монополію на дрібне та середнє виробництво, внутрішню торгівлю та сферу обслуговування, дозволила використання найманої праці і відродила матеріальне стимулювання праці. Водночас найпотужніші підприємства залишались у державному підпорядкуванні та організовувались у синдикати та трести.
У новоутворений Державний кондитерський трест найпершими ввійшли Перша державна кондитерська фабрика (колишня харківська шоколадна фабрика товариства «Жорж Борман», згодом «Жовтень») та Друга державна кондитерська фабрика (колишня товариства Д. Кромського, згодом імені Н. К. Крупської). Спільне число робітників двох фабрик становило 877 осіб, а загальна продуктивність — 18 500 пудів виробів на місяць, місячний бюджет — 12 210 мільйонів карбованців.
Пізніше до тресту долучили борошномельний млин «Жовтень» та картонажну майстерню, декілька магазинів: 1 оптовий та 2 роздрібних. Необхідність мати при тресті млин була зумовлена потребою кондитерського виробництва у великих обсягах високоякісного борошна. У 1925 році до тресту приєднали ще дві макаронні фабрики та Лукашевський крохмале-патоковий завод.
У жовтні 1921 року трест був знятий із державного забезпечення і переведений на господарчий (комерційний) розрахунок. Трест мав право укладати угоди на постачання сировини, палива, деталей, устаткування й мусив існувати виключно за рахунок реалізації власної продукції. Для переходу на нові методи господарювання держава надала стартовий обіговий капітал, розрахований на три місяці.
У стартовий капітал кондитерського тресту ввійшли 15 000 пудів цукру-, забрудненого піском, та 14 900 пудів готової продукції: та карамель з начинкою низької якості. З такими ресурсами у розпорядженні тресту не вдалось загрузити виробництвом обидві фабрики: Другу державну кондитерську фабрику було законсервовано до серпня 1924 року.
На 1 жовтня 1925 року основний капітал тресту склав понад 1 мільйон карбованців, а загальна кількість працівників зросла до 2 040 осіб. Вперше після революції фабрики запровадили чітку рецептуру виробів. Було засновано хімічну лабораторію для дослідження якості сировини, готової продукції та допоміжних матеріалів. Однак попри позитивні зрушення план виробництва продукції на 1926/1927 рік трест недовиконав. У середньому один робочий тресту виготовляв 15,4 кг продукції на день, тоді як у попередньому році — 15,9 кг. У наступному господарському році виробка на одного робітника зросла до 19,76 кг солодощів на день.
Технічні проблеми
Нестабільність виробництва мала причиною кілька факторів. По-перше, що обладнання на обох фабриках було дуже застарілим. Коефіцієнт зношеності парових котлів у 1926 році становив 30–40 %, а всі три дизелі фабрики «Жовтень» потребували капітального ремонту. По-друге, низька рентабельність підприємств була пов'язана із великими втратами під час переробки фруктово-ягідної сировини. У 1925/1926 звітному році відсоток «угару» сировини по фабриці «Жовтень» в середньому становив 13,8 %, по фабриці імені Н. К. Крупської — 7 %, але іноді «угар» сягав 37 %. Певні втрати давала також «розмазка», «розтруска» тощо.
Трест намагався здійснити переоснащення виробництва задля збільшення випуску солодощів і скорочення виробничих витрат. Після неодноразових замовлень було отримано дозвіл на ввезення закордонного обладнання на суму 163 000 карбованців, однак трест не встиг ним скористатися, оскільки ліцензія на ввезення була анульована. Тож тресту довелося самому зайнятись виробництвом кондитерських машин. Механічна майстерня кондитерської фабрики «Жовтень» (КОФОК) випускала машинки «Могулець-Маснер» та бісквітні машини «Штамп» — копії закордонних.
Сировина і продукція
На якість та кількість продукції суттєво впливали перебої з поставками імпортних складників: какаового масла, агар-агару, лимонної кислоти, а особливо — какао-бобів, норма розподілу яких визначалась московським керівництвом. Потреба тресту в какао-бобах на 1927/1928 рік становила 600 т, однак із закуплених 1 400 т він отримав лише 200 т, притім що українська кондитерська промисловість складала 25 % кондитерського виробництва Радянського Союзу. Інколи бракувало і вітчизняної сировини. У серпні–жовтні 1927 року через нестачу цукру-піску кондитерський трест був змушений закупати цукор-, а за відсутністю патоки — застосовувати штучну патоку з цукру. Наступного року трест недоотримав 800 т патоки. Часто якість вітчизняної сировини викликала великі нарікання.
Сільгосппродукти (молоко, масло, яйця) у першій половині 1920-х років трест заготовляв переважно у приватних осіб. Від співпраці з кооперативними організаціями відмовилися через високі ціни при низькій якості продукту.
Фабрики тресту виготовляли карамель, монпансьє, ірис, драже, цукерки, шоколад, бісквіт, пряники, тістечка, варення, глазуровані фрукти, халву, каву, какао. Після революції зріс попит на дешеві сорти солодощів, і у цій ніші потужну конкуренцію кондитерському тресту становили кустарі. Тому трест неохоче зміщував фокус із виробництва прибуткової шоколадної продукції на малорентабельні нешоколадні солодощі, головно під політичним тиском. Коли у 1927—1928 роках зменшення питомої ваги дешевої продукції скоротило споживання виробів тресту сільським населенням, Харківський окрвиконком звернувся до Відділу місцевої промисловості із наполегливим проханням проробити питання щодо постачання села виробами місцевої промисловості. Після цього на перший квартал наступного року кондитерський трест запланував поставити на село продукції на 81 600 карбованців.
Реалізація
Трест реалізовував продукцію, як через власні крамниці та ятки, так і через кооперативні організації (понад 60 %), державні заклади (більше 16 %) та приватних підприємців (близько 12 %). Причому трест спочатку користувався послугами «довірених» — торгових агентів, які працювали за відсотки з обороту. На 1 січня 1926 рік довірених було 11. Кожен довірений мав апарат вояжерів і одного або двох технічних співробітників. Витрати на одного довіреного складали до 3,45 % від загальної суми замовлень по його району.
Дорожнеча інституту довірених змушували виробників кондитерської продукції шукати нових форм організації збуту. У 1927 році трест створив при власному торговому відділі службу із 14 роз'їзних агентів та двох співробітників, котрі їх обслуговували. Це дозволило збільшити реалізацію продукції та помітно знизити загальні торговельні витрати.
У 1925 році продукцію харківських кондитерських фабрик споживали майже всі регіони СРСР: Україна — 43 %, Закавказзя — 17 %, Південний Схід Росії — 14,5 %, Центральний район Росії — 11,4 %, Сибір і Туркестан — 8,6 %,Північно-Західний район Росії — 5,5 %. Здійснювались перемовини щодо експорту кондитерської продукції до Китаю, Ірану та Туреччини на суму 70 000 карбованців. Однак згодом регіональним трестам було поставлено завдання розмежувати ринки збуту. Виконуючи завдання, український Державний кондитерський трест зосередився на ринках України та Криму (тоді не входив до складу УСРР). У 1926/1927 році в континентальній Україні та на півострові збувалося 46,9 % солодощів тресту, у 1927/1928 році — вже 65,5 %; в інших регіонах Радянського Союзу відсоток за цей час знизився: у Московському — з 12 % до 7,1 %; у Туркестані та Сибіру — з 7,2 % до 3 %. Водночас російські трести, попри поставлену задачу, не згортали діяльність в Україні.
Реорганізації 1930—1934 рр.
У 1930 році Український кондитерський трест (УКТ) було перетворено на Українське кондитерське об'єднання (УКО). У 1933 році УКО стає Українським трестом кондитерської та макаронної промисловості, а в 1934 році організацію ліквідовують. Низка реорганізацій була пов'язана із бажанням держави поглибити контроль над процесами в галузі.
Штаб-квартира Українського кондитерського об'єднання розташовувалась у Харкові.
До обов'язків УКО входили
- планування виробництва та капітального будівництва;
- проведення технічної реконструкції та раціоналізації виробництва;
- затвердження річних звітів та балансів;
- постачання сировини, напівфабрикатів, матеріалів, палива, технічного обладнання, вишукування нових видів сировини;
- реалізація та збут (включно з експортом); участь у встановленні відпускних цін;
- організація та встановлення зв'язку з НДІ;
- керівництво підготовкою кадрів;
Спершу УКО діяло на принципах комерційного розрахунку, однак згодом у зв'язку зі згортанням НЕПу наказом по УКО № 96 усі підприємства об'єднання були переведені на госпрозрахунок. Кожен працівник був закріплений за своїм робочим місцем, вводився жорсткий контроль трудоднів.
До складу УКО на момент реорганізації з УКТ входили 13 кондитерських фабрик, зокрема такі потужні підприємства, як Одеська, Київська та Харківська кондитерські фабрики. Також у 1930 році до об'єднання були долучені відносно малі Пирятинська, та Первомайська кондитерські фабрики. Пізніше здійснено поділ на Укркондоб'єднання та Укрбродоб'єднання. У 1931 році УКО була передана низка харчових підприємств із системи потребкооперації. Далі були передані підприємства кавової та дієтичної промисловості, а крохмале-патокова галузь була виділена в окремий трест із штаб-квартирою у Києві.
Відновлення
Український кондитерський трест (УКРКОНДТРЕСТ) було наново створено постановою Ради народних комісарів УРСР № 708 від 4 вересня 1939 року на базі Головного управління харчової промисловості УРСР. Штаб-квартира державного тресту, як і раніш, розташовувалася у місті Харкові. У зв'язку з німецькою окупацією України у 1941 році трест припинив діяльність.
Після відвоювання українських теренів УКРКОНДТРЕСТ поновив свою роботу за розпорядженням РНК УРСР № 164 від 4 жовтня 1943 року. Згодом відповідно постанові РНК УРСР № 1500 від 3 листопада 1944 за наказом по Народному комісаріату харчової промисловості УРСР № 365 від 21 листопада 1944 державний трест був реорганізований у Головне управління кондитерської промисловості Народного комісаріату (потім міністерства) харчової промисловості УРСР — «УКРГЛАВКОНДИТЕР».
У 1939 році тресту підпорядковувались кондитерська фабрика «Жовтень» (КОФОК), Харківська бісквітна фабрика, кондитерська фабрика імені Рози Люксембург, кавова фабрика та агаровий завод у Одесі, кондитерські фабрики Дніпропетровська і Кременчука. Після відновлення діяльності в 1944 році до підпорядкованих підприємств додались Львівський міжобласний трест, одеська бісквітна фабрика, Українська контора зі збуту кондитерських виробів (Укркондсбыт) та контора матеріально-технічного забезпечення кондитерської промисловості (Укркондснаб).
Див. також
Примітки
- Список скорочених назв установ і організацій у заголовках і підзаголовках газет та їх повне найменування // Газети України 1930 — 1934 рр. у фондах Національної бібліотеки України імені В. I. Вернадського : Каталог / Борисенко Т. О., Залiзнюк О. С., Лук'янчук О. С. — Київ : Національна бібліотека України імені В. I. Вернадського, 2004.
- Закалюжна Л. В. Розвиток торгової марки в Україні // Вісник ХДАДМ. — 2007. — № 7. — С. 38-44.
- Коцюбанська, Ольга (29.06.2019). Цукерка. Несолодка історія масового виробництва — Частина II: Червона цукерка. їzhakultura.
Джерела
- Предисловие / Н. Романец // Главное управление кондитерской промышленности Министерства промышленности продовольственных материалов УССР : Фонд № Р-4844, Опис №1, за 1944—1957 гг. / Центральний державний історичний архів Української РСР. — Київ. — С. 1-4.
- Кондитерська столиця України // Історія солодкого життя : Нариси з історії виробництва солодощів у Харкові : Ювілейне видання / За редакцією А.А. Коваленко. — Х. : РА «Іріс», 2010. — С. 60-103. — 240 с. — 2 000 екз. — .
- Коцюбанська О.О. Роль «Укркондоб’єднання» у становленні кондитерської промисловості України 30-х років ХХ ст. // Матеріали 12-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Контоп, 3–5 жовтня 2013 р.) / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; Конотоп. міськ. рада ; Центр досл. наук.-тех. потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України ; Акад. наук вищої освіти України ; Акад. інж. наук України ; Асоц. праців. музеїв тех. проф. ; Держ. політех. муз. при НТУУ «КПІ». — К., 2013. — С. 180-182. — 322 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinskij konditerskij trest UKT UKRKONDTREST angl Ukrainian Confectionery Corporation UKT abo Derzhavnij konditerskij trest DKT ros Gosudarstvennyj konditerskij trest GKT radyanskij respublikanskij trest konditerskoyi promislovosti Ukrayini Golovni virobnichi potuzhnosti trestu buli zoseredzheni v Harkovi Ukrayinskij konditerskij trestDerzhavnij konditerskij trestLogotipEksportna obgortka cukerki z logotipom trestu UKT ta anglomovnim napisom Ukrainian Confectionery Corporation Eksportna obgortka cukerki z logotipom trestu UKT ta anglomovnim napisom Ukrainian Confectionery Corporation Tipderzhavnij trestGaluzNastupnik i spadkoyemci Golovne upravlinnya konditerskoyi promislovostiZasnovano1921 1939Shtab kvartiraHarkivTeritoriya diyalnostiUSRR URSRPoperedni nazviDerzhavnij konditerskij trest Ukrayinske konditerske ob yednannya 1930 1933 Ukrayinskij trest konditerskoyi ta makaronnoyi promislovosti 1933 1934 Klyuchovi osobiSaburov O S golova UKO Produkciyakonditerski virobiIstoriyaDoba NEPu Stvorennya trestu U 1920 ti roki radyanska vlada realizuyuchi programu Novoyi ekonomichnoyi politiki NEP likviduvala derzhavnu monopoliyu na dribne ta serednye virobnictvo vnutrishnyu torgivlyu ta sferu obslugovuvannya dozvolila vikoristannya najmanoyi praci i vidrodila materialne stimulyuvannya praci Vodnochas najpotuzhnishi pidpriyemstva zalishalis u derzhavnomu pidporyadkuvanni ta organizovuvalis u sindikati ta tresti U novoutvorenij Derzhavnij konditerskij trest najpershimi vvijshli Persha derzhavna konditerska fabrika kolishnya harkivska shokoladna fabrika tovaristva Zhorzh Borman zgodom Zhovten ta Druga derzhavna konditerska fabrika kolishnya tovaristva D Kromskogo zgodom imeni N K Krupskoyi Spilne chislo robitnikiv dvoh fabrik stanovilo 877 osib a zagalna produktivnist 18 500 pudiv virobiv na misyac misyachnij byudzhet 12 210 miljoniv karbovanciv Piznishe do trestu doluchili boroshnomelnij mlin Zhovten ta kartonazhnu majsternyu dekilka magaziniv 1 optovij ta 2 rozdribnih Neobhidnist mati pri tresti mlin bula zumovlena potreboyu konditerskogo virobnictva u velikih obsyagah visokoyakisnogo boroshna U 1925 roci do trestu priyednali she dvi makaronni fabriki ta Lukashevskij krohmale patokovij zavod U zhovtni 1921 roku trest buv znyatij iz derzhavnogo zabezpechennya i perevedenij na gospodarchij komercijnij rozrahunok Trest mav pravo ukladati ugodi na postachannya sirovini paliva detalej ustatkuvannya j musiv isnuvati viklyuchno za rahunok realizaciyi vlasnoyi produkciyi Dlya perehodu na novi metodi gospodaryuvannya derzhava nadala startovij obigovij kapital rozrahovanij na tri misyaci U startovij kapital konditerskogo trestu vvijshli 15 000 pudiv cukru zabrudnenogo piskom ta 14 900 pudiv gotovoyi produkciyi ta karamel z nachinkoyu nizkoyi yakosti Z takimi resursami u rozporyadzhenni trestu ne vdalos zagruziti virobnictvom obidvi fabriki Drugu derzhavnu konditersku fabriku bulo zakonservovano do serpnya 1924 roku Na 1 zhovtnya 1925 roku osnovnij kapital trestu sklav ponad 1 miljon karbovanciv a zagalna kilkist pracivnikiv zrosla do 2 040 osib Vpershe pislya revolyuciyi fabriki zaprovadili chitku recepturu virobiv Bulo zasnovano himichnu laboratoriyu dlya doslidzhennya yakosti sirovini gotovoyi produkciyi ta dopomizhnih materialiv Odnak popri pozitivni zrushennya plan virobnictva produkciyi na 1926 1927 rik trest nedovikonav U serednomu odin robochij trestu vigotovlyav 15 4 kg produkciyi na den todi yak u poperednomu roci 15 9 kg U nastupnomu gospodarskomu roci virobka na odnogo robitnika zrosla do 19 76 kg solodoshiv na den Tehnichni problemi Nestabilnist virobnictva mala prichinoyu kilka faktoriv Po pershe sho obladnannya na oboh fabrikah bulo duzhe zastarilim Koeficiyent znoshenosti parovih kotliv u 1926 roci stanoviv 30 40 a vsi tri dizeli fabriki Zhovten potrebuvali kapitalnogo remontu Po druge nizka rentabelnist pidpriyemstv bula pov yazana iz velikimi vtratami pid chas pererobki fruktovo yagidnoyi sirovini U 1925 1926 zvitnomu roci vidsotok ugaru sirovini po fabrici Zhovten v serednomu stanoviv 13 8 po fabrici imeni N K Krupskoyi 7 ale inodi ugar syagav 37 Pevni vtrati davala takozh rozmazka roztruska tosho Trest namagavsya zdijsniti pereosnashennya virobnictva zadlya zbilshennya vipusku solodoshiv i skorochennya virobnichih vitrat Pislya neodnorazovih zamovlen bulo otrimano dozvil na vvezennya zakordonnogo obladnannya na sumu 163 000 karbovanciv odnak trest ne vstig nim skoristatisya oskilki licenziya na vvezennya bula anulovana Tozh trestu dovelosya samomu zajnyatis virobnictvom konditerskih mashin Mehanichna majsternya konditerskoyi fabriki Zhovten KOFOK vipuskala mashinki Mogulec Masner ta biskvitni mashini Shtamp kopiyi zakordonnih Sirovina i produkciya Obgortka cukerki Finshampan iz logotipom UKT Na yakist ta kilkist produkciyi suttyevo vplivali pereboyi z postavkami importnih skladnikiv kakaovogo masla agar agaru limonnoyi kisloti a osoblivo kakao bobiv norma rozpodilu yakih viznachalas moskovskim kerivnictvom Potreba trestu v kakao bobah na 1927 1928 rik stanovila 600 t odnak iz zakuplenih 1 400 t vin otrimav lishe 200 t pritim sho ukrayinska konditerska promislovist skladala 25 konditerskogo virobnictva Radyanskogo Soyuzu Inkoli brakuvalo i vitchiznyanoyi sirovini U serpni zhovtni 1927 roku cherez nestachu cukru pisku konditerskij trest buv zmushenij zakupati cukor a za vidsutnistyu patoki zastosovuvati shtuchnu patoku z cukru Nastupnogo roku trest nedootrimav 800 t patoki Chasto yakist vitchiznyanoyi sirovini viklikala veliki narikannya Silgospprodukti moloko maslo yajcya u pershij polovini 1920 h rokiv trest zagotovlyav perevazhno u privatnih osib Vid spivpraci z kooperativnimi organizaciyami vidmovilisya cherez visoki cini pri nizkij yakosti produktu Fabriki trestu vigotovlyali karamel monpansye iris drazhe cukerki shokolad biskvit pryaniki tistechka varennya glazurovani frukti halvu kavu kakao Pislya revolyuciyi zris popit na deshevi sorti solodoshiv i u cij nishi potuzhnu konkurenciyu konditerskomu trestu stanovili kustari Tomu trest neohoche zmishuvav fokus iz virobnictva pributkovoyi shokoladnoyi produkciyi na malorentabelni neshokoladni solodoshi golovno pid politichnim tiskom Koli u 1927 1928 rokah zmenshennya pitomoyi vagi deshevoyi produkciyi skorotilo spozhivannya virobiv trestu silskim naselennyam Harkivskij okrvikonkom zvernuvsya do Viddilu miscevoyi promislovosti iz napoleglivim prohannyam prorobiti pitannya shodo postachannya sela virobami miscevoyi promislovosti Pislya cogo na pershij kvartal nastupnogo roku konditerskij trest zaplanuvav postaviti na selo produkciyi na 81 600 karbovanciv Realizaciya Trest realizovuvav produkciyu yak cherez vlasni kramnici ta yatki tak i cherez kooperativni organizaciyi ponad 60 derzhavni zakladi bilshe 16 ta privatnih pidpriyemciv blizko 12 Prichomu trest spochatku koristuvavsya poslugami dovirenih torgovih agentiv yaki pracyuvali za vidsotki z oborotu Na 1 sichnya 1926 rik dovirenih bulo 11 Kozhen dovirenij mav aparat voyazheriv i odnogo abo dvoh tehnichnih spivrobitnikiv Vitrati na odnogo dovirenogo skladali do 3 45 vid zagalnoyi sumi zamovlen po jogo rajonu Dorozhnecha institutu dovirenih zmushuvali virobnikiv konditerskoyi produkciyi shukati novih form organizaciyi zbutu U 1927 roci trest stvoriv pri vlasnomu torgovomu viddili sluzhbu iz 14 roz yiznih agentiv ta dvoh spivrobitnikiv kotri yih obslugovuvali Ce dozvolilo zbilshiti realizaciyu produkciyi ta pomitno zniziti zagalni torgovelni vitrati U 1925 roci produkciyu harkivskih konditerskih fabrik spozhivali majzhe vsi regioni SRSR Ukrayina 43 Zakavkazzya 17 Pivdennij Shid Rosiyi 14 5 Centralnij rajon Rosiyi 11 4 Sibir i Turkestan 8 6 Pivnichno Zahidnij rajon Rosiyi 5 5 Zdijsnyuvalis peremovini shodo eksportu konditerskoyi produkciyi do Kitayu Iranu ta Turechchini na sumu 70 000 karbovanciv Odnak zgodom regionalnim trestam bulo postavleno zavdannya rozmezhuvati rinki zbutu Vikonuyuchi zavdannya ukrayinskij Derzhavnij konditerskij trest zoseredivsya na rinkah Ukrayini ta Krimu todi ne vhodiv do skladu USRR U 1926 1927 roci v kontinentalnij Ukrayini ta na pivostrovi zbuvalosya 46 9 solodoshiv trestu u 1927 1928 roci vzhe 65 5 v inshih regionah Radyanskogo Soyuzu vidsotok za cej chas znizivsya u Moskovskomu z 12 do 7 1 u Turkestani ta Sibiru z 7 2 do 3 Vodnochas rosijski tresti popri postavlenu zadachu ne zgortali diyalnist v Ukrayini Reorganizaciyi 1930 1934 rr Eksportna obgortka cukerki Pan z logotipom UKO U 1930 roci Ukrayinskij konditerskij trest UKT bulo peretvoreno na Ukrayinske konditerske ob yednannya UKO U 1933 roci UKO staye Ukrayinskim trestom konditerskoyi ta makaronnoyi promislovosti a v 1934 roci organizaciyu likvidovuyut Nizka reorganizacij bula pov yazana iz bazhannyam derzhavi poglibiti kontrol nad procesami v galuzi Shtab kvartira Ukrayinskogo konditerskogo ob yednannya roztashovuvalas u Harkovi Do obov yazkiv UKO vhodili planuvannya virobnictva ta kapitalnogo budivnictva provedennya tehnichnoyi rekonstrukciyi ta racionalizaciyi virobnictva zatverdzhennya richnih zvitiv ta balansiv postachannya sirovini napivfabrikativ materialiv paliva tehnichnogo obladnannya vishukuvannya novih vidiv sirovini realizaciya ta zbut vklyuchno z eksportom uchast u vstanovlenni vidpusknih cin organizaciya ta vstanovlennya zv yazku z NDI kerivnictvo pidgotovkoyu kadriv Spershu UKO diyalo na principah komercijnogo rozrahunku odnak zgodom u zv yazku zi zgortannyam NEPu nakazom po UKO 96 usi pidpriyemstva ob yednannya buli perevedeni na gosprozrahunok Kozhen pracivnik buv zakriplenij za svoyim robochim miscem vvodivsya zhorstkij kontrol trudodniv Do skladu UKO na moment reorganizaciyi z UKT vhodili 13 konditerskih fabrik zokrema taki potuzhni pidpriyemstva yak Odeska Kiyivska ta Harkivska konditerski fabriki Takozh u 1930 roci do ob yednannya buli dolucheni vidnosno mali Piryatinska ta Pervomajska konditerski fabriki Piznishe zdijsneno podil na Ukrkondob yednannya ta Ukrbrodob yednannya U 1931 roci UKO bula peredana nizka harchovih pidpriyemstv iz sistemi potrebkooperaciyi Dali buli peredani pidpriyemstva kavovoyi ta diyetichnoyi promislovosti a krohmale patokova galuz bula vidilena v okremij trest iz shtab kvartiroyu u Kiyevi Vidnovlennya Ukrayinskij konditerskij trest UKRKONDTREST bulo nanovo stvoreno postanovoyu Radi narodnih komisariv URSR 708 vid 4 veresnya 1939 roku na bazi Golovnogo upravlinnya harchovoyi promislovosti URSR Shtab kvartira derzhavnogo trestu yak i ranish roztashovuvalasya u misti Harkovi U zv yazku z nimeckoyu okupaciyeyu Ukrayini u 1941 roci trest pripiniv diyalnist Pislya vidvoyuvannya ukrayinskih tereniv UKRKONDTREST ponoviv svoyu robotu za rozporyadzhennyam RNK URSR 164 vid 4 zhovtnya 1943 roku Zgodom vidpovidno postanovi RNK URSR 1500 vid 3 listopada 1944 za nakazom po Narodnomu komisariatu harchovoyi promislovosti URSR 365 vid 21 listopada 1944 derzhavnij trest buv reorganizovanij u Golovne upravlinnya konditerskoyi promislovosti Narodnogo komisariatu potim ministerstva harchovoyi promislovosti URSR UKRGLAVKONDITER U 1939 roci trestu pidporyadkovuvalis konditerska fabrika Zhovten KOFOK Harkivska biskvitna fabrika konditerska fabrika imeni Rozi Lyuksemburg kavova fabrika ta agarovij zavod u Odesi konditerski fabriki Dnipropetrovska i Kremenchuka Pislya vidnovlennya diyalnosti v 1944 roci do pidporyadkovanih pidpriyemstv dodalis Lvivskij mizhoblasnij trest odeska biskvitna fabrika Ukrayinska kontora zi zbutu konditerskih virobiv Ukrkondsbyt ta kontora materialno tehnichnogo zabezpechennya konditerskoyi promislovosti Ukrkondsnab Div takozhBiskvit ShokoladPrimitkiSpisok skorochenih nazv ustanov i organizacij u zagolovkah i pidzagolovkah gazet ta yih povne najmenuvannya Gazeti Ukrayini 1930 1934 rr u fondah Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Katalog Borisenko T O Zaliznyuk O S Luk yanchuk O S Kiyiv Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo 2004 Zakalyuzhna L V Rozvitok torgovoyi marki v Ukrayini Visnik HDADM 2007 7 S 38 44 Kocyubanska Olga 29 06 2019 Cukerka Nesolodka istoriya masovogo virobnictva Chastina II Chervona cukerka yizhakultura DzherelaPredislovie N Romanec Glavnoe upravlenie konditerskoj promyshlennosti Ministerstva promyshlennosti prodovolstvennyh materialov USSR Fond R 4844 Opis 1 za 1944 1957 gg Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayinskoyi RSR Kiyiv S 1 4 Konditerska stolicya Ukrayini Istoriya solodkogo zhittya Narisi z istoriyi virobnictva solodoshiv u Harkovi Yuvilejne vidannya Za redakciyeyu A A Kovalenko H RA Iris 2010 S 60 103 240 s 2 000 ekz ISBN 966 95223 5 8 Kocyubanska O O Rol Ukrkondob yednannya u stanovlenni konditerskoyi promislovosti Ukrayini 30 h rokiv HH st Materiali 12 yi Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi Aktualni pitannya istoriyi nauki i tehniki m Kontop 3 5 zhovtnya 2013 r Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK Konotop misk rada Centr dosl nauk teh potencialu ta istoriyi nauki im G M Dobrova NAN Ukrayini Akad nauk vishoyi osviti Ukrayini Akad inzh nauk Ukrayini Asoc praciv muzeyiv teh prof Derzh politeh muz pri NTUU KPI K 2013 S 180 182 322 s