Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Украї нська па ртія соціалі стів революціоне рів УПСР популярна назва есери уесери неонародники політична партія що відб

Українська Партія Соціалістів-Революціонерів

Українська Партія Соціалістів-Революціонерів

Украї́нська па́ртія соціалі́стів-революціоне́рів (УПСР), популярна назва: есери, уесери (неонародники) — політична партія, що відбивала інтереси українського селянства, споріднена з російською партією соціалістів-революціонерів.

Українська партія соціалістів-революціонерів
image
Заснована / зареєстрована 1907
Штаб-квартира
Політична ідеологія Демократичний соціалізм
Народництво


Очільник партії Микола Ковалевський, Михайло Грушевський
Кольори червоний
Кількість членів


Вебсторінка
Політика України
Політичні партії
Вибори
У Вікіджерелах є
Деклярація ЦК УПСР (1919)

Історія

У 1905–1917 роках існували окремі гуртки УПСР у Сімферополі, Одесі, Радомишлі, Борисполі, Києві (видавали нелегально орган «Боротьба» 1913–1915). 1907 року було скликано організаційний з'їзд українських есерів. В роботі з'їзду взяли участь представники Таврії, Херсонщини, Полтавщини, Чернігівщини, Поділля, Київщини. На зібрані затвердили основні положення програми, обговорювалося питання про створення власної, окремої від російської, партії українських соціалістів-революціонерів. Після тривалої дискусії члени російської партії залишили засідання. Зібрання проголосили установчими зборами Української партії соціалістів-революціонерів, обрали Центральний Комітет партії. Однак, політичні репресії після революції 1905–1907 років зумовили припинення діяльності українських есерівських організацій у Наддніпрянській Україні та утворення в Галичині закордонного центрального комітету УПСР.

Лютнева революція відкрила можливість для легальної діяльності українських політичних партій. Першочерговим завданням для українських есерів стало офіційне створення партії та її організаційно-правове оформлення в Українську партію соціалістів-революціонерів. Як всеукраїнська партія оформилася 17–18 квітня 1917 року в Києві; на установчих зборах устійнено тимчасову програму УПСР, ухвалено постанову про територіальну автономію України й скликання Українських Установчих Зборів, вирішено домагатися націоналізації землі. Керівництво УПСР складалося головно зі студентів: Микола Ковалевський, Левко Ковалів, Павло Христюк, Володимир Залізняк, Микола Шраг, Олександр Севрюк. З УПСР співпрацював Михайло Грушевський. Органами партії були: щоденник «Народня воля» і тижневик «Боротьба». Завдяки ефективній пропаганді («земля — народові без викупу») УПСР здобула у виборах до всеросійських Установчих Зборів перевагу над іншими партіями (50 % всіх голосів в Україні). У повній залежності від проводу УПСР була Українська селянська спілка.

За Центральної Ради УПСР брала участь в уряді Володимир Винниченка (Павло Христюк, Микола Стасюк, Микола Ковалевський, Всеволод Голубович, Микита Шаповал, Кузьма Корж, Михайло Савченко-Більський). Після проголошення IV Універсалу 30 січня 1918 створено уряд з есерів на чолі з Всеволодом Голубовичем (7 есерів і 2 есдеки). УПСР мала перевагу в Раді Міністрів також після повернення уряду до Києва (1 березня 1918 року).

За гетьманату УПСР провадила діяльність нелегально. На IV з'їзді, що відбувся 13–16 травня 1918 року в околицях Києва, стався розкол УПСР на ліве крило — «лівобережників» або боротьбистів (Левко Ковалів, Гнат Михайличенко, Олександр Шумський, Василь Елланський, Андрій Заливчий, Панас Любченко, Антон Приходько та ін.), яке очолило ЦК і стояло на позиціях «радянської форми» влади та за співпрацю з більшовиками, і праве крило, так звана «центральна течія» (Іван Лизанівський, Микола Чечель, Микола Шраг, Микита Шаповал, Никифор Григоріїв, Микола Салтан, Всеволод Голубович, Олександр Севрюк, Дмитро Одрина, Олександр Жуківський, Павло Христюк, Аркадій Степаненко, Юліан Охримович).

Боротьбисти перейменувалися 6–8 березня 1919 року на Українську партію соціалістів-революціонерів-боротьбистів (комуністів). Центральна течія УПСР взяла участь в організації Українського Національного Союзу (Микита Шаповал) та у поваленні гетьманату.

На Трудовому Конгресі есери домагалися соціалізації землі, націоналізації приватних залізниць, цукроварень, фабрично-заводських підприємств, передачі державних органів влади колективам, складеним з представників трудового люду — селян і робітників.

За Директорії до уряду Володимира Чехівського (УСДРП) входили Микита Шаповал, Олександр Мицюк, Іван Штефан, Сергій Остапенко. Натомість інші діячі УСРП не входили до уряду Остапенка (він вийшов з УПСР), і на знак протесту проти його політики УПСР разом з іншими соціалістичними партіями 22 березня 1919 року створила Комітет Охорони Республіки.

В уряді Бориса Мартоса (УСДРП) брав участь Микола Ковалевський, Іван Лизанівський, Іван Паливода, Леонтій Шрамченко, з 9 червня 1919 року ще Дмитро Одрина (голова ЦК партії) та Теофан Черкаський (секретар ЦК партії); в уряді Ісаака Мазепи — Микола Ковалевський, Никифор Григоріїв, Леонтій Шраменко, Павло Христюк.

У кінці 1919 року частина членів УПСР вийшла на еміграцію (Чехословаччина, Австрія), де пропаґувала принцип «диктатури трудових мас» (Микита Шаповал, Никифор Григоріїв). Дехто з лідерів УПСР — Михайло Грушевський, Микола Чечель, Микола Шраг, Павло Христюк, Дмитро Ісаєвич заснували «закордонну делегацію» УПСР у Відні, яка з 1920 року видавала орган (1920–1922) під проводом Михайла Грушевського/ Появилося десять чисел, з яких шоста книжка повністю присвячена проекту програми УПСР. Закордонна делегація української партії соціалістів-революціонерів прагнула перетворити УНР на «радянську республіку» та дійти до примирення з радянською Росією.

Від 25 лютого до 5 липня 1920 року закордонні групи УПСР і Української Комуністичної Партії створили спільний «радянсько-революційний блок», метою якого було створення української радянської республіки. На початку 1921 року УПСР на еміграції розкололася: 1) прорадянська група, очолена «закордонною делегацією», 2) празька — на чолі з Микитою Шаповалом; видавала «Вільну Спілку» (1921–1923) та 3) Організаційний Комітет УПСР за кордоном (Микола Ковалевський і Микола Залізняк) у Відні. Після повороту «закордонної делегації» на радянську Україну (1924), в 1930 роках була репресована, і смерті Микити Шаповала (1932), у 1934 році організації есерів об'єдналися і створили в Празі спільний ЦК УПСР за кордоном, що видавав «Трудову Україну» за редакцією Никифора Григоріїва.

Після Другої світової війни УПСР відновила свою діяльність на еміграції (лідери Яків Зозуля, Микола Шаповал), взяла участь у створенні Української Національної Ради (1948) і в 1950 разом з іншими соціалістичними партіями об'єдналася в Українську Соціалістичну Партію.

Центральний комітет

Члени ЦК, обрані на ІІІ з'їзді партії у грудні 1917 року

  1. Бачинський Сергій, політичний емігрант, професор політехнічної школи і голова Губерніального Комітету УПСР в Катеринославі, депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  2. , Член Комітету УПСР IX армії Військовий урядовець.
  3. Голубович Всеволод, Військовий інженер, Генеральний Секретар торгу і промислу, депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  4. Елланський Василь, голова Чернігівського губерніального комітету УПСР , член Чернігівської губернської Ради Селянських депутатів, член Виконавчого Комітету чернигівської Ради Робітничих Депутатів.
  5. Залізняк Володимир, студент політехніки.
  6. Зарудний Олександер, юрист-агроном, Генеральний Секретар Земельних справ.
  7. Ісаєвич Дмитро, член Центральної Ради, Редактор „Народньої Волі", депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  8. Кедровський Володимир, начальник політичного відділу Секретарства Військових cnpàв, депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  9. Косенко Іларіон, студент технологічного інституту, голова Петроградського Комітету УПСР.
  10. Корж Кузьма, голова організаційної комісії Центральної Ради, депутат до Всеросійських Установчих Зборів, студент політехніки.
  11. Лизанівський Іван, директор друкарні Центральної Ради, член Головного Галицько-Буковинського Комітету.
  12. Любченко Панас, член Всеукраїнської Ради Військових Депутатів, член Центральної Ради.
  13. Михайличенко Гнат, член Харківського Губерніального Комітету У. П. С.-Р., депутат до Всеросійських Установчих Зборів, член президії Ц. К. УПСР
  14. , член Губерніального Комітету УПСР в Харкові, депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  15. , член фронтової Ради Румунського фронту, вчитель
  16. Охримович Юліян, студент університету, член президії Ц. К. УПСР
  17. , член Всеукраїнської Ради Військових Депутатів, член президії фракції УПСР в Центральній Ради, учитель
  18. Плевако Петро, залізнодорожний інженер, член Центральної Ради.
  19. Полозов Михайло, агроном, депутат до Всер. Уст. Зборів.
  20. Полонський Андрій, студент університету, член Центральної Ради.
  21. Приходько Антін, юрист, голова Московського Комітету У. П. С.-Р, член Центральної Ради, директор Бюро Ц. К. У. Д С.-Р.
  22. , член Всеукраїнської Ради Військових Депутатів, член Центральної Ради.
  23. Салтан Микола, член президії фракції УПСР в Центральній Ради, член президії Ц. К. УПСР , депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  24. , член Центральної Ради, скарбник Ц. К. УПСР
  25. Севрюк Олександер, член Центральної Ради, член президії Ц. К. УПСР , депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  26. Сіверов-Одоевський Панас, політичний емігрант, голова Ради Слобідської України, член Виконавчого Комітету Ради Робітничих Депутатів і Губерніяльного Комітету У. П. С.-P. в Харкові, член Центральної Ради, депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  27. , член Центральної Ради.
  28. , член Центральної Ради, член Чернігівського Губерніального Комітету УПСР
  29. , політичний емігрант, вчитель.
  30. Христюк Павло член Центральної Ради, член Центрального комітету Селянської спілки, голова Губерніального Земельного Комітету на Київщині, кооператор.
  31. Чечель Микола, інженер, секретар Центральної Ради, член головного виділу студентського Союза, депутат до Всеросійських Установчих Зборів.
  32. Шаповал Микита, письменник, Генеральний секретар пошт і телеграфів.
  33. Шумський Олександер, член Центральної Ради, агроном.
  34. Шраг Микола, товариш голови Української Центральної Ради, депутат до Всеросійських Установчих Зборів, юрист.
  35. Григорʼєв Никифор, гімназіальний вчитель, член Центральної Ради, депутат до Всеросійських Установчих Зборів.

Примітки

  1. Академік О.Н.Соколовський та інші обвинувачувачі і судді на процесі «СВУ» (із матеріалів ДПУ-НКВС та протоколів судових засідань). Науково-теоретичний альманах "Грані". Т. 19, № 9(137). 26 січня 2017. doi:10.15421/1720169137. ISSN 2413-8738. Процитовано 25 вересня 2018.
  2. . Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.

Див. також

Джерела

Посилання

  • Українська партія соціялістів-революціонерів // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1955. — 1000 екз.
  • МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayi nska pa rtiya sociali stiv revolyucione riv UPSR populyarna nazva eseri ueseri neonarodniki politichna partiya sho vidbivala interesi ukrayinskogo selyanstva sporidnena z rosijskoyu partiyeyu socialistiv revolyucioneriv Ukrayinska partiya socialistiv revolyucionerivZasnovana zareyestrovana 1907Shtab kvartiraPolitichna ideologiya Demokratichnij socializm NarodnictvoOchilnik partiyi Mikola Kovalevskij Mihajlo GrushevskijKolori chervonijKilkist chlenivVebstorinkaPolitika Ukrayini Politichni partiyi ViboriU Vikidzherelah ye Deklyaraciya CK UPSR 1919 IstoriyaU 1905 1917 rokah isnuvali okremi gurtki UPSR u Simferopoli Odesi Radomishli Borispoli Kiyevi vidavali nelegalno organ Borotba 1913 1915 1907 roku bulo sklikano organizacijnij z yizd ukrayinskih eseriv V roboti z yizdu vzyali uchast predstavniki Tavriyi Hersonshini Poltavshini Chernigivshini Podillya Kiyivshini Na zibrani zatverdili osnovni polozhennya programi obgovoryuvalosya pitannya pro stvorennya vlasnoyi okremoyi vid rosijskoyi partiyi ukrayinskih socialistiv revolyucioneriv Pislya trivaloyi diskusiyi chleni rosijskoyi partiyi zalishili zasidannya Zibrannya progolosili ustanovchimi zborami Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv obrali Centralnij Komitet partiyi Odnak politichni represiyi pislya revolyuciyi 1905 1907 rokiv zumovili pripinennya diyalnosti ukrayinskih eserivskih organizacij u Naddnipryanskij Ukrayini ta utvorennya v Galichini zakordonnogo centralnogo komitetu UPSR Lyutneva revolyuciya vidkrila mozhlivist dlya legalnoyi diyalnosti ukrayinskih politichnih partij Pershochergovim zavdannyam dlya ukrayinskih eseriv stalo oficijne stvorennya partiyi ta yiyi organizacijno pravove oformlennya v Ukrayinsku partiyu socialistiv revolyucioneriv Yak vseukrayinska partiya oformilasya 17 18 kvitnya 1917 roku v Kiyevi na ustanovchih zborah ustijneno timchasovu programu UPSR uhvaleno postanovu pro teritorialnu avtonomiyu Ukrayini j sklikannya Ukrayinskih Ustanovchih Zboriv virisheno domagatisya nacionalizaciyi zemli Kerivnictvo UPSR skladalosya golovno zi studentiv Mikola Kovalevskij Levko Kovaliv Pavlo Hristyuk Volodimir Zaliznyak Mikola Shrag Oleksandr Sevryuk Z UPSR spivpracyuvav Mihajlo Grushevskij Organami partiyi buli shodennik Narodnya volya i tizhnevik Borotba Zavdyaki efektivnij propagandi zemlya narodovi bez vikupu UPSR zdobula u viborah do vserosijskih Ustanovchih Zboriv perevagu nad inshimi partiyami 50 vsih golosiv v Ukrayini U povnij zalezhnosti vid provodu UPSR bula Ukrayinska selyanska spilka Za Centralnoyi Radi UPSR brala uchast v uryadi Volodimir Vinnichenka Pavlo Hristyuk Mikola Stasyuk Mikola Kovalevskij Vsevolod Golubovich Mikita Shapoval Kuzma Korzh Mihajlo Savchenko Bilskij Pislya progoloshennya IV Universalu 30 sichnya 1918 stvoreno uryad z eseriv na choli z Vsevolodom Golubovichem 7 eseriv i 2 esdeki UPSR mala perevagu v Radi Ministriv takozh pislya povernennya uryadu do Kiyeva 1 bereznya 1918 roku Za getmanatu UPSR provadila diyalnist nelegalno Na IV z yizdi sho vidbuvsya 13 16 travnya 1918 roku v okolicyah Kiyeva stavsya rozkol UPSR na live krilo livoberezhnikiv abo borotbistiv Levko Kovaliv Gnat Mihajlichenko Oleksandr Shumskij Vasil Ellanskij Andrij Zalivchij Panas Lyubchenko Anton Prihodko ta in yake ocholilo CK i stoyalo na poziciyah radyanskoyi formi vladi ta za spivpracyu z bilshovikami i prave krilo tak zvana centralna techiya Ivan Lizanivskij Mikola Chechel Mikola Shrag Mikita Shapoval Nikifor Grigoriyiv Mikola Saltan Vsevolod Golubovich Oleksandr Sevryuk Dmitro Odrina Oleksandr Zhukivskij Pavlo Hristyuk Arkadij Stepanenko Yulian Ohrimovich Borotbisti perejmenuvalisya 6 8 bereznya 1919 roku na Ukrayinsku partiyu socialistiv revolyucioneriv borotbistiv komunistiv Centralna techiya UPSR vzyala uchast v organizaciyi Ukrayinskogo Nacionalnogo Soyuzu Mikita Shapoval ta u povalenni getmanatu Na Trudovomu Kongresi eseri domagalisya socializaciyi zemli nacionalizaciyi privatnih zaliznic cukrovaren fabrichno zavodskih pidpriyemstv peredachi derzhavnih organiv vladi kolektivam skladenim z predstavnikiv trudovogo lyudu selyan i robitnikiv Za Direktoriyi do uryadu Volodimira Chehivskogo USDRP vhodili Mikita Shapoval Oleksandr Micyuk Ivan Shtefan Sergij Ostapenko Natomist inshi diyachi USRP ne vhodili do uryadu Ostapenka vin vijshov z UPSR i na znak protestu proti jogo politiki UPSR razom z inshimi socialistichnimi partiyami 22 bereznya 1919 roku stvorila Komitet Ohoroni Respubliki V uryadi Borisa Martosa USDRP brav uchast Mikola Kovalevskij Ivan Lizanivskij Ivan Palivoda Leontij Shramchenko z 9 chervnya 1919 roku she Dmitro Odrina golova CK partiyi ta Teofan Cherkaskij sekretar CK partiyi v uryadi Isaaka Mazepi Mikola Kovalevskij Nikifor Grigoriyiv Leontij Shramenko Pavlo Hristyuk U kinci 1919 roku chastina chleniv UPSR vijshla na emigraciyu Chehoslovachchina Avstriya de propaguvala princip diktaturi trudovih mas Mikita Shapoval Nikifor Grigoriyiv Dehto z lideriv UPSR Mihajlo Grushevskij Mikola Chechel Mikola Shrag Pavlo Hristyuk Dmitro Isayevich zasnuvali zakordonnu delegaciyu UPSR u Vidni yaka z 1920 roku vidavala organ 1920 1922 pid provodom Mihajla Grushevskogo Poyavilosya desyat chisel z yakih shosta knizhka povnistyu prisvyachena proektu programi UPSR Zakordonna delegaciya ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv pragnula peretvoriti UNR na radyansku respubliku ta dijti do primirennya z radyanskoyu Rosiyeyu Vid 25 lyutogo do 5 lipnya 1920 roku zakordonni grupi UPSR i Ukrayinskoyi Komunistichnoyi Partiyi stvorili spilnij radyansko revolyucijnij blok metoyu yakogo bulo stvorennya ukrayinskoyi radyanskoyi respubliki Na pochatku 1921 roku UPSR na emigraciyi rozkololasya 1 proradyanska grupa ocholena zakordonnoyu delegaciyeyu 2 prazka na choli z Mikitoyu Shapovalom vidavala Vilnu Spilku 1921 1923 ta 3 Organizacijnij Komitet UPSR za kordonom Mikola Kovalevskij i Mikola Zaliznyak u Vidni Pislya povorotu zakordonnoyi delegaciyi na radyansku Ukrayinu 1924 v 1930 rokah bula represovana i smerti Mikiti Shapovala 1932 u 1934 roci organizaciyi eseriv ob yednalisya i stvorili v Prazi spilnij CK UPSR za kordonom sho vidavav Trudovu Ukrayinu za redakciyeyu Nikifora Grigoriyiva Pislya Drugoyi svitovoyi vijni UPSR vidnovila svoyu diyalnist na emigraciyi lideri Yakiv Zozulya Mikola Shapoval vzyala uchast u stvorenni Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi 1948 i v 1950 razom z inshimi socialistichnimi partiyami ob yednalasya v Ukrayinsku Socialistichnu Partiyu Centralnij komitetChleni CK obrani na III z yizdi partiyi u grudni 1917 roku Bachinskij Sergij politichnij emigrant profesor politehnichnoyi shkoli i golova Gubernialnogo Komitetu UPSR v Katerinoslavi deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Chlen Komitetu UPSR IX armiyi Vijskovij uryadovec Golubovich Vsevolod Vijskovij inzhener Generalnij Sekretar torgu i promislu deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Ellanskij Vasil golova Chernigivskogo gubernialnogo komitetu UPSR chlen Chernigivskoyi gubernskoyi Radi Selyanskih deputativ chlen Vikonavchogo Komitetu chernigivskoyi Radi Robitnichih Deputativ Zaliznyak Volodimir student politehniki Zarudnij Oleksander yurist agronom Generalnij Sekretar Zemelnih sprav Isayevich Dmitro chlen Centralnoyi Radi Redaktor Narodnoyi Voli deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Kedrovskij Volodimir nachalnik politichnogo viddilu Sekretarstva Vijskovih cnpav deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Kosenko Ilarion student tehnologichnogo institutu golova Petrogradskogo Komitetu UPSR Korzh Kuzma golova organizacijnoyi komisiyi Centralnoyi Radi deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv student politehniki Lizanivskij Ivan direktor drukarni Centralnoyi Radi chlen Golovnogo Galicko Bukovinskogo Komitetu Lyubchenko Panas chlen Vseukrayinskoyi Radi Vijskovih Deputativ chlen Centralnoyi Radi Mihajlichenko Gnat chlen Harkivskogo Gubernialnogo Komitetu U P S R deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv chlen prezidiyi C K UPSR chlen Gubernialnogo Komitetu UPSR v Harkovi deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv chlen frontovoyi Radi Rumunskogo frontu vchitel Ohrimovich Yuliyan student universitetu chlen prezidiyi C K UPSR chlen Vseukrayinskoyi Radi Vijskovih Deputativ chlen prezidiyi frakciyi UPSR v Centralnij Radi uchitel Plevako Petro zaliznodorozhnij inzhener chlen Centralnoyi Radi Polozov Mihajlo agronom deputat do Vser Ust Zboriv Polonskij Andrij student universitetu chlen Centralnoyi Radi Prihodko Antin yurist golova Moskovskogo Komitetu U P S R chlen Centralnoyi Radi direktor Byuro C K U D S R chlen Vseukrayinskoyi Radi Vijskovih Deputativ chlen Centralnoyi Radi Saltan Mikola chlen prezidiyi frakciyi UPSR v Centralnij Radi chlen prezidiyi C K UPSR deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv chlen Centralnoyi Radi skarbnik C K UPSR Sevryuk Oleksander chlen Centralnoyi Radi chlen prezidiyi C K UPSR deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Siverov Odoevskij Panas politichnij emigrant golova Radi Slobidskoyi Ukrayini chlen Vikonavchogo Komitetu Radi Robitnichih Deputativ i Guberniyalnogo Komitetu U P S P v Harkovi chlen Centralnoyi Radi deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv chlen Centralnoyi Radi chlen Centralnoyi Radi chlen Chernigivskogo Gubernialnogo Komitetu UPSR politichnij emigrant vchitel Hristyuk Pavlo chlen Centralnoyi Radi chlen Centralnogo komitetu Selyanskoyi spilki golova Gubernialnogo Zemelnogo Komitetu na Kiyivshini kooperator Chechel Mikola inzhener sekretar Centralnoyi Radi chlen golovnogo vidilu studentskogo Soyuza deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Shapoval Mikita pismennik Generalnij sekretar posht i telegrafiv Shumskij Oleksander chlen Centralnoyi Radi agronom Shrag Mikola tovarish golovi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv yurist Grigorʼyev Nikifor gimnazialnij vchitel chlen Centralnoyi Radi deputat do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv PrimitkiAkademik O N Sokolovskij ta inshi obvinuvachuvachi i suddi na procesi SVU iz materialiv DPU NKVS ta protokoliv sudovih zasidan Naukovo teoretichnij almanah Grani T 19 9 137 26 sichnya 2017 doi 10 15421 1720169137 ISSN 2413 8738 Procitovano 25 veresnya 2018 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2017 Procitovano 5 lyutogo 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 5 lyutogo 2017 Div takozhSprava chleniv CK UPSRDzherelaVisockij O Yu Ukrayinski social demokrati ta eseri dosvid peremog i porazok Monografiya K Osnovni cinnosti 2004 272 s 11 veresnya 2014 u Wayback Machine Grushevskij Mihajlo Ukr partiya socialistiv revolyucioneriv zh Boritesya Poborete ch 1 Viden 1920 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhivotko A 50 rokiv Do istoriyi Ukrayinskoyi Partiyi Sociyalistiv Revolyucioneriv Praga Vilna Spilka 1936 20 s 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Krivenkij V V Chmyr S G Ukrainskaya partiya socialistov revolyucionerov Politicheskie partii Rossii Konec XIX pervaya tret XX veka Enciklopediya M ROSSPEN 1996 S 639 642 ros Proyekt programi Ukrayinskoyi partiyi sociyalistiv revolyucioneriv Boritesya poborete 6 Viden 1922 Hristyuk Pavlo Zamitki i materiali do istoriyi ukr revolyuciyi 1917 20 pp t I IV Viden 1921 1922 Yurkova O V Boritesya poborete Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 347 ISBN 966 00 0734 5 9 travnya 2016 u Wayback Machine CDAVO Ukrayini F 4658 Centralnij Komitet UPSR 1918 1922 rr CDAVO Ukrayini F 3911 Prazkij viddil zakordonnoyi organizaciyi Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv m Praga PosilannyaUkrayinska partiya sociyalistiv revolyucioneriv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1955 1000 ekz MALIJ SLOVNIK ISTORIYi Ukrayinska partiya socialistiv revolyucioneriv UPSR

Дата публікації:
Топ