Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українська Парляментарна Репрезентація або Українська парламентська репрезентація УПР парляментарне представництво украї

Українська Парляментарна Репрезентація (Польща)

Українська Парляментарна Репрезентація (Польща)

Українська Парляментарна Репрезентація (або Українська парламентська репрезентація, УПР) — парляментарне представництво українських політичних сил у Соймі та Сенаті міжвоєнної Польщі в 1922—1939 роках. З 1928 року «Українською Парляментарною Репрезентацією» називали представництво Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) в польському парляменті. За оцінкою польського історика [pl], УПР була найсильнішим об'єднанням національних меншин у законодавчих органах міжвоєнної Польщі.

Українська Парляментарна Репрезентація
Країнаimage Польська Республіка
Дата заснування22 листопада 1922
Дата розпускувересень 1939
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Українська Парляментарна Репрезентація.

Історія

Діяльність УПР поділяється на кілька періодів, які хронологічно збігаються із каденціями роботи польського парляменту:

  1. 1922—1927 роки
  2. 1928—1930 роки
  3. 1930—1935 роки
  4. 1935—1938 роки
  5. 1938—1939 роки

1922—1927

image
Українська Парляментарна Репрезентація в польському Соймі та Сенаті з польських виборів 1922 року. Зліва направо: С. Любарський, о. прот. Д. Герштанський, С. Підгірський, А. Пащук, Б. Козубський, С. Козицький, Л. Маркович, І. Пастернак, О. Левчанівська, В. Дмитріюк, , М. Пирогів, С. Хруцький, С. Маківка, М. Черкавський, О. Карпінський, М. Чучмай, А. Васильчук, Х. Приступа, Я. Войтюк, П. Васиньчук, А. Братунь, Й. Скрипа, В. Комаревич, В. Махнюк, , М. Луцкевич.
Резолюція, виголошена на конференції українських послів і сенаторів у Ковелі
22 листопада 1922 року
Посли-українці від українських земель Волині, Холмщини, Підляша, і Полісся в польському Сеймі і польському Сенаті творять національно-однолиті репрезентаційні тіла — в Сеймі — Український Сеймовий Клюб, а в Сенаті — Український Сенаторський Клюб, разом же творять Українську парляментарну репрезентацію. Членів повизших тіл обовязує абсолютна солідарність у всіх питаннях національного характеру.

Конференція українських послів і сенаторів в Ковлю // . — 1922. — Вип. 13 (26 листопада). — С. 1. з джерела 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.

Українські політичні партії національно-державницького табору Східної Галичини (, Українська радикальна партія, Українська соціял-демократична партія) бойкотували вибори 1922 року, відгукнувшись на заклик екзильного уряду ЗУНР у Відні з огляду на невизначений міжнародно-правовий статус Східної Галичини. Лише партія «хліборобів» (пропольського спрямування) зуміла провести 5 послів (депутатів) до Сойму. На Волині, Холмщині, у Підляшші й Поліссі українські політичні сили об'єдналися з євреями, білорусами, німцями та росіянами в Бльок Національних Меншостей, який здобув 57,3 % голосів на виборах до Сойму і 61,8 % — до Сенату. За списком Бльоку Національних Меншостей 20 українців одержали посольські мандати Сойму і 6 — сенаторські, які й сформували першу УПР.

22 листопада 1922 року щойно обрані українські посли та сенатори на нараді в місті Ковелі заснували Українську Парляментарну Репрезентацію, яка об'єднувала тоді ж засновані Український Соймовий Клюб (20 послів, голова — Антін Васильчук) і Український Сенаторський Клюб (6 сенаторів, голова — Олександр Карпінський). На початку діяльности парляменту УПР сподівалася на компроміс із владою, однак із весни 1923 року перейшла в опозицію. Спроби домогтися в парляменті конкретних рішень для полегшення становища українського населення виявилися безрезультатними через опір польських правих партій. До УПР входили різні за політичним спрямуванням (хоча й первісно безпартійні) посли та сенатори — автономісти, комуністи, члени Сель-Союзу, Сельробу, УНДО та безпартійні. Головами УПР тоді були Антін Васильчук (1922—1923), Самійло Підгірський (1923—1924), Михайло Черкавський (1924—1925), Сергій Хруцький (1925-?) та инші.

1928—1930

image
Українська Парляментарна Репрезентація на Конґресі Міжпарляментарної Унії 1928 року в Берліні. В першому ряді зліва направо: Антін Максимович, Дмитро Паліїв, полковник Євген Коновалець, Степан Кузик, Іван Блажкевич, отець ; у другому ряді зліва направо: професор Зенон Кузеля, Олександр Вислоцький, Дмитро Андрієвський, Остап Луцький

У виборах 1928 року вперше взяло участь усе населення Західної України. Під час виборчої кампанії низка українських партій сформували спільно з білоруськими та товариствами инших національних меншин коаліцію, щоб представити спільний список кандидатів. Внаслідок виборів, до польського Сойму було обрано 42 українців, до Сенату — 12. З українських партій найбільше голосів здобуло Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) (близько 600 тис.). Партії комуністичного табору (Сельроб, і Комуністична партія Західної України) разом набрали понад 387 тис. голосів. Після невдалих спроб УНДО сформувати спільну Парляментарну Репрезентацію виникло кілька соймових клюбів: Український Клюб — 26 послів (із них 23 члени УНДО), Клюб Української Соціялістично-Радикальної Парляментарної Репрезентації — 8 послів, Клюб Сельробу — 4 посли, Сельробу-лівиці — 2 посли, Української Партії Праці — 1 посол. 5 українців увійшли до проурядового Безпартійного бльоку співпраці з урядом. У Сенаті 9 членів УНДО, 1 соціяліст-радикал і 2 білоруси сформували спільний клюб. За його межами залишився тільки представник Сельробу. Після додаткових виборів до Сойму і Сенату на Волині в травні і липні 1930 року Українське Парляментарне Представництво зросло до 50 послів і 14 сенаторів, однак новообрані посли не встигли прийняти посольську присягу через достроковий розпуск парляменту в серпні 1930 року.

1930—1935

image
Дмитро Левицький, голова УПР, світлина до 1930 року

[pl] проходила в період «пацифікації» та масових репресій українців (в ув'язненні опинилося 30 колишніх українських послів і 3 сенатори, десятки партійних діячів). За списком «Українського і Білоруського Виборчого Бльоку» до Сойму пройшли 17 членів УНДО і 3 члени ; до Сенату — 3 члени УНДО та 1 представник Української соціалістичної радикальної партії. За списком Безпартійного бльоку співпраці з урядом посольські мандати одержали 6 українців з Волині та 2 члени з Галичини; 2 українці стали сенаторами. 1931 року від імені УПР український посол в польському Соймі Ярослав Олесницький звернувся до Ліги Націй із рішучим протестом проти політики «пацифікації». Водночас у діяльности УПР переважала тенденція до пошуку компромісу з польським урядом, що виявлялося у висуненні гасла територіяльної автономії для українських земель у Польській державі. УПР відмежувалася від тактики Організації українських націоналістів, засудивши її, викривала злочини сталінського режиму в УСРР, зокрема Голодомору 1932—1933 років в УСРР. У 1933 році зусиллями УПР створений Український громадський комітет рятунку України, який займався розповсюдженням інформації у межах тогочасної Польщі та на міжнародній арені про здійснення радянським режимом геноциду українців, проводив акції протесту проти Голодомору та допомагав постраждалим від голоду жителям УСРР. Головою УПР тоді був посол Дмитро Левицький.

1935—1938

image
Василь Мудрий, голова УНДО та УПР, віцемаршал Сойму Польщі, 1935 рік

[pl] до польського парляменту проходили в умовах проголошеної політики нормалізації польсько-українських відносин. З метою збереження Парляментарного Представництва українців УНДО пішло на укладення виборчої угоди з Безпартійним бльоком співпраці з урядом, завдяки чому здобуло 14 мандатів у Сенаті. Таку ж угоду уклало Волинське Українське об'єднання, отримавши 5 місць у Соймі й 1 в Сенаті. Инші українські партії разом із польською опозицією бойкотували парляментарні вибори 1935 року, протестуючи проти антидемократичного виборчого закону. УПР співпрацювала з польським проурядовим табором. Польський уряд зробив кілька кроків назустріч українцям: голову УНДО та УПР Василя Мудрого обрано віцемаршалом Сойму, оголошено амністію та инше. Проте уряд відмовився задовольнити найважливіші вимоги УПР: територіяльна автономія, проблеми у сфері економічного та культурно-освітнього життя.

1938—1939

УНДО, Українська народна обнова і Волинське Українське об'єднання взяли участь у [pl] у порозумінні з проурядовим Табором національної єдності. Кількісне представництво українських партій у парляменті залишилося незмінним у порівнянні з попередньою каденцією 1935—1938 років. 2 жовтня 1935 року УНДО та УНО сформували у новому парляменті спільну Українську Парляментарну Репрезентацію, водночас Волинське Українське об'єднання створило Українську парламентську репрезентацію Волині на чолі з Петром Певним. Українські представники в парляменті розчарувалися в політиці «нормалізації». 9 грудня 1938 року УПР внесла на розгляд Сойму «Проєкт конституційного закону Галицько-Волинської землі», що передбачав надання територіяльної автономії західноукраїнським землям у межах Станиславівського, Тернопільського, Волинського, більшої частини Львівського і Поліського, окремих повітів і гмін Люблінського, Білостоцького та Краківського воєводств. Маршал Сойму не прийняв цього законопроєкту до розгляду, що стало приводом для припинення політики «нормалізації». Востаннє українські посли виступили в Соймі 2 вересня 1939 року: Степан Скрипник і Василь Мудрий запевнили польський політикум у спільній боротьбі українців і поляків проти Німеччини.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  2. Соляр І. Я. Українська парламентська репрезентація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2019. — Т. Україна—Українці. — Кн. 2. — С. 623. — .
  3. Діяльність українських політичних сил у міжвоєнній Польщі (1921–1939): проблеми і напрями наукових досліджень // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2010-2011. — Вип. 3-4. — С. 277. з джерела 23 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  4. Конференція українських послів і сенаторів в Ковлю // . — 1922. — Вип. 13 (26 листопада). — С. 1. з джерела 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  5. Кедрин І. Дві репрезентації. Кілька уваг про Український Клюб в 1922. та в 1928. року // Діло. — 1928. — Вип. 88 (22 квітня). — С. 1-2. з джерела 26 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  6. Осташко Т. С. Підгірський Самійло Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
  7. Горний М. М. Васильчук (Васиньчук) Антон // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — .
  8. Український Національний Конґрес : Голова Української Парляментарної Репрезентації С. Підгірський про Український Національний Конґрес // Діло. — 1923. — Вип. 56 (14 черв.). — С. 1-2. з джерела 27 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  9. Перевибори в Українській парлямент. репрезентації // Діло. — 1925. — Вип. 263 (24 листоп.). — С. 3. з джерела 9 березня 2022. Процитовано 21 жовтня 2020.
  10. Євген Коновалець та його доба. — Мюнхен, 1974. — С. 633.
  11. . http://www.encyclopediaofukraine.com. Internet Encyclopedia of Ukraine. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020. (англ.)
  12. Головченко В. І. Олесницький Ярослав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — .
  13. Папуга Я. Б. Український громадський комітет рятунку України (УГКРУ) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2019. — Т. Україна—Українці. — Кн. 2. — 842 с. : іл. — .
  14. Гуцал П. З. Левицький Дмитро Павлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
  15. Мороз В. К. Мудрий Василь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — .
  16. Пуйда Р. Б. Стратегія та тактика Українського національно–демократичного об’єднання 1928–1938 рр. // Гілея: науковий вісник. — 2014. — Вип. 83. — С. 61.

Література

  • [pl] (2007). Ukraińska Reprezentacja Parlamentarna w Sejmie i Senacie RP (1928—1939). Warszawa: Wydawnictwo Neriton.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayinska Parlyamentarna Reprezentaciya abo Ukrayinska parlamentska reprezentaciya UPR parlyamentarne predstavnictvo ukrayinskih politichnih sil u Sojmi ta Senati mizhvoyennoyi Polshi v 1922 1939 rokah Z 1928 roku Ukrayinskoyu Parlyamentarnoyu Reprezentaciyeyu nazivali predstavnictvo Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya UNDO v polskomu parlyamenti Za ocinkoyu polskogo istorika pl UPR bula najsilnishim ob yednannyam nacionalnih menshin u zakonodavchih organah mizhvoyennoyi Polshi Ukrayinska Parlyamentarna ReprezentaciyaKrayina Polska RespublikaData zasnuvannya22 listopada 1922Data rozpuskuveresen 1939 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ukrayinska Parlyamentarna Reprezentaciya IstoriyaDiyalnist UPR podilyayetsya na kilka periodiv yaki hronologichno zbigayutsya iz kadenciyami roboti polskogo parlyamentu 1922 1927 roki 1928 1930 roki 1930 1935 roki 1935 1938 roki 1938 1939 roki 1922 1927 Ukrayinska Parlyamentarna Reprezentaciya v polskomu Sojmi ta Senati z polskih viboriv 1922 roku Zliva napravo S Lyubarskij o prot D Gershtanskij S Pidgirskij A Pashuk B Kozubskij S Kozickij L Markovich I Pasternak O Levchanivska V Dmitriyuk M Pirogiv S Hruckij S Makivka M Cherkavskij O Karpinskij M Chuchmaj A Vasilchuk H Pristupa Ya Vojtyuk P Vasinchuk A Bratun J Skripa V Komarevich V Mahnyuk M Luckevich Rezolyuciya vigoloshena na konferenciyi ukrayinskih posliv i senatoriv u Koveli 22 listopada 1922 roku Posli ukrayinci vid ukrayinskih zemel Volini Holmshini Pidlyasha i Polissya v polskomu Sejmi i polskomu Senati tvoryat nacionalno odnoliti reprezentacijni tila v Sejmi Ukrayinskij Sejmovij Klyub a v Senati Ukrayinskij Senatorskij Klyub razom zhe tvoryat Ukrayinsku parlyamentarnu reprezentaciyu Chleniv povizshih til obovyazuye absolyutna solidarnist u vsih pitannyah nacionalnogo harakteru Konferenciya ukrayinskih posliv i senatoriv v Kovlyu 1922 Vip 13 26 listopada S 1 z dzherela 24 zhovtnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Ukrayinski politichni partiyi nacionalno derzhavnickogo taboru Shidnoyi Galichini Ukrayinska radikalna partiya Ukrayinska sociyal demokratichna partiya bojkotuvali vibori 1922 roku vidguknuvshis na zaklik ekzilnogo uryadu ZUNR u Vidni z oglyadu na neviznachenij mizhnarodno pravovij status Shidnoyi Galichini Lishe partiya hliborobiv propolskogo spryamuvannya zumila provesti 5 posliv deputativ do Sojmu Na Volini Holmshini u Pidlyashshi j Polissi ukrayinski politichni sili ob yednalisya z yevreyami bilorusami nimcyami ta rosiyanami v Blok Nacionalnih Menshostej yakij zdobuv 57 3 golosiv na viborah do Sojmu i 61 8 do Senatu Za spiskom Bloku Nacionalnih Menshostej 20 ukrayinciv oderzhali posolski mandati Sojmu i 6 senatorski yaki j sformuvali pershu UPR 22 listopada 1922 roku shojno obrani ukrayinski posli ta senatori na naradi v misti Koveli zasnuvali Ukrayinsku Parlyamentarnu Reprezentaciyu yaka ob yednuvala todi zh zasnovani Ukrayinskij Sojmovij Klyub 20 posliv golova Antin Vasilchuk i Ukrayinskij Senatorskij Klyub 6 senatoriv golova Oleksandr Karpinskij Na pochatku diyalnosti parlyamentu UPR spodivalasya na kompromis iz vladoyu odnak iz vesni 1923 roku perejshla v opoziciyu Sprobi domogtisya v parlyamenti konkretnih rishen dlya polegshennya stanovisha ukrayinskogo naselennya viyavilisya bezrezultatnimi cherez opir polskih pravih partij Do UPR vhodili rizni za politichnim spryamuvannyam hocha j pervisno bezpartijni posli ta senatori avtonomisti komunisti chleni Sel Soyuzu Selrobu UNDO ta bezpartijni Golovami UPR todi buli Antin Vasilchuk 1922 1923 Samijlo Pidgirskij 1923 1924 Mihajlo Cherkavskij 1924 1925 Sergij Hruckij 1925 ta inshi 1928 1930 Ukrayinska Parlyamentarna Reprezentaciya na Kongresi Mizhparlyamentarnoyi Uniyi 1928 roku v Berlini V pershomu ryadi zliva napravo Antin Maksimovich Dmitro Paliyiv polkovnik Yevgen Konovalec Stepan Kuzik Ivan Blazhkevich otec u drugomu ryadi zliva napravo profesor Zenon Kuzelya Oleksandr Vislockij Dmitro Andriyevskij Ostap Luckij U viborah 1928 roku vpershe vzyalo uchast use naselennya Zahidnoyi Ukrayini Pid chas viborchoyi kampaniyi nizka ukrayinskih partij sformuvali spilno z biloruskimi ta tovaristvami inshih nacionalnih menshin koaliciyu shob predstaviti spilnij spisok kandidativ Vnaslidok viboriv do polskogo Sojmu bulo obrano 42 ukrayinciv do Senatu 12 Z ukrayinskih partij najbilshe golosiv zdobulo Ukrayinske nacionalno demokratichne ob yednannya UNDO blizko 600 tis Partiyi komunistichnogo taboru Selrob i Komunistichna partiya Zahidnoyi Ukrayini razom nabrali ponad 387 tis golosiv Pislya nevdalih sprob UNDO sformuvati spilnu Parlyamentarnu Reprezentaciyu viniklo kilka sojmovih klyubiv Ukrayinskij Klyub 26 posliv iz nih 23 chleni UNDO Klyub Ukrayinskoyi Sociyalistichno Radikalnoyi Parlyamentarnoyi Reprezentaciyi 8 posliv Klyub Selrobu 4 posli Selrobu livici 2 posli Ukrayinskoyi Partiyi Praci 1 posol 5 ukrayinciv uvijshli do prouryadovogo Bezpartijnogo bloku spivpraci z uryadom U Senati 9 chleniv UNDO 1 sociyalist radikal i 2 bilorusi sformuvali spilnij klyub Za jogo mezhami zalishivsya tilki predstavnik Selrobu Pislya dodatkovih viboriv do Sojmu i Senatu na Volini v travni i lipni 1930 roku Ukrayinske Parlyamentarne Predstavnictvo zroslo do 50 posliv i 14 senatoriv odnak novoobrani posli ne vstigli prijnyati posolsku prisyagu cherez dostrokovij rozpusk parlyamentu v serpni 1930 roku 1930 1935 Dmitro Levickij golova UPR svitlina do 1930 roku pl prohodila v period pacifikaciyi ta masovih represij ukrayinciv v uv yaznenni opinilosya 30 kolishnih ukrayinskih posliv i 3 senatori desyatki partijnih diyachiv Za spiskom Ukrayinskogo i Biloruskogo Viborchogo Bloku do Sojmu projshli 17 chleniv UNDO i 3 chleni do Senatu 3 chleni UNDO ta 1 predstavnik Ukrayinskoyi socialistichnoyi radikalnoyi partiyi Za spiskom Bezpartijnogo bloku spivpraci z uryadom posolski mandati oderzhali 6 ukrayinciv z Volini ta 2 chleni z Galichini 2 ukrayinci stali senatorami 1931 roku vid imeni UPR ukrayinskij posol v polskomu Sojmi Yaroslav Olesnickij zvernuvsya do Ligi Nacij iz rishuchim protestom proti politiki pacifikaciyi Vodnochas u diyalnosti UPR perevazhala tendenciya do poshuku kompromisu z polskim uryadom sho viyavlyalosya u visunenni gasla teritoriyalnoyi avtonomiyi dlya ukrayinskih zemel u Polskij derzhavi UPR vidmezhuvalasya vid taktiki Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv zasudivshi yiyi vikrivala zlochini stalinskogo rezhimu v USRR zokrema Golodomoru 1932 1933 rokiv v USRR U 1933 roci zusillyami UPR stvorenij Ukrayinskij gromadskij komitet ryatunku Ukrayini yakij zajmavsya rozpovsyudzhennyam informaciyi u mezhah togochasnoyi Polshi ta na mizhnarodnij areni pro zdijsnennya radyanskim rezhimom genocidu ukrayinciv provodiv akciyi protestu proti Golodomoru ta dopomagav postrazhdalim vid golodu zhitelyam USRR Golovoyu UPR todi buv posol Dmitro Levickij 1935 1938 Vasil Mudrij golova UNDO ta UPR vicemarshal Sojmu Polshi 1935 rik pl do polskogo parlyamentu prohodili v umovah progoloshenoyi politiki normalizaciyi polsko ukrayinskih vidnosin Z metoyu zberezhennya Parlyamentarnogo Predstavnictva ukrayinciv UNDO pishlo na ukladennya viborchoyi ugodi z Bezpartijnim blokom spivpraci z uryadom zavdyaki chomu zdobulo 14 mandativ u Senati Taku zh ugodu uklalo Volinske Ukrayinske ob yednannya otrimavshi 5 misc u Sojmi j 1 v Senati Inshi ukrayinski partiyi razom iz polskoyu opoziciyeyu bojkotuvali parlyamentarni vibori 1935 roku protestuyuchi proti antidemokratichnogo viborchogo zakonu UPR spivpracyuvala z polskim prouryadovim taborom Polskij uryad zrobiv kilka krokiv nazustrich ukrayincyam golovu UNDO ta UPR Vasilya Mudrogo obrano vicemarshalom Sojmu ogolosheno amnistiyu ta inshe Prote uryad vidmovivsya zadovolniti najvazhlivishi vimogi UPR teritoriyalna avtonomiya problemi u sferi ekonomichnogo ta kulturno osvitnogo zhittya 1938 1939 UNDO Ukrayinska narodna obnova i Volinske Ukrayinske ob yednannya vzyali uchast u pl u porozuminni z prouryadovim Taborom nacionalnoyi yednosti Kilkisne predstavnictvo ukrayinskih partij u parlyamenti zalishilosya nezminnim u porivnyanni z poperednoyu kadenciyeyu 1935 1938 rokiv 2 zhovtnya 1935 roku UNDO ta UNO sformuvali u novomu parlyamenti spilnu Ukrayinsku Parlyamentarnu Reprezentaciyu vodnochas Volinske Ukrayinske ob yednannya stvorilo Ukrayinsku parlamentsku reprezentaciyu Volini na choli z Petrom Pevnim Ukrayinski predstavniki v parlyamenti rozcharuvalisya v politici normalizaciyi 9 grudnya 1938 roku UPR vnesla na rozglyad Sojmu Proyekt konstitucijnogo zakonu Galicko Volinskoyi zemli sho peredbachav nadannya teritoriyalnoyi avtonomiyi zahidnoukrayinskim zemlyam u mezhah Stanislavivskogo Ternopilskogo Volinskogo bilshoyi chastini Lvivskogo i Poliskogo okremih povitiv i gmin Lyublinskogo Bilostockogo ta Krakivskogo voyevodstv Marshal Sojmu ne prijnyav cogo zakonoproyektu do rozglyadu sho stalo privodom dlya pripinennya politiki normalizaciyi Vostannye ukrayinski posli vistupili v Sojmi 2 veresnya 1939 roku Stepan Skripnik i Vasil Mudrij zapevnili polskij politikum u spilnij borotbi ukrayinciv i polyakiv proti Nimechchini Div takozhUkrayinci v parlamenti Polskoyi Respubliki Ukrayinskij gromadskij komitet ryatunku UkrayiniPrimitki Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Solyar I Ya Ukrayinska parlamentska reprezentaciya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2019 T Ukrayina Ukrayinci Kn 2 S 623 ISBN 978 966 00 1740 5 Diyalnist ukrayinskih politichnih sil u mizhvoyennij Polshi 1921 1939 problemi i napryami naukovih doslidzhen Ukrayina Polsha istorichna spadshina i suspilna svidomist 2010 2011 Vip 3 4 S 277 z dzherela 23 zhovtnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Konferenciya ukrayinskih posliv i senatoriv v Kovlyu 1922 Vip 13 26 listopada S 1 z dzherela 24 zhovtnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Kedrin I Dvi reprezentaciyi Kilka uvag pro Ukrayinskij Klyub v 1922 ta v 1928 roku Dilo 1928 Vip 88 22 kvitnya S 1 2 z dzherela 26 zhovtnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Ostashko T S Pidgirskij Samijlo Maksimovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Gornij M M Vasilchuk Vasinchuk Anton Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2005 T 4 V Vog 700 s ISBN 966 02 3354 X Ukrayinskij Nacionalnij Kongres Golova Ukrayinskoyi Parlyamentarnoyi Reprezentaciyi S Pidgirskij pro Ukrayinskij Nacionalnij Kongres Dilo 1923 Vip 56 14 cherv S 1 2 z dzherela 27 zhovtnya 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Perevibori v Ukrayinskij parlyament reprezentaciyi Dilo 1925 Vip 263 24 listop S 3 z dzherela 9 bereznya 2022 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Yevgen Konovalec ta jogo doba Myunhen 1974 S 633 http www encyclopediaofukraine com Internet Encyclopedia of Ukraine Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 13 zhovtnya 2020 angl Golovchenko V I Olesnickij Yaroslav Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Papuga Ya B Ukrayinskij gromadskij komitet ryatunku Ukrayini UGKRU Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2019 T Ukrayina Ukrayinci Kn 2 842 s il ISBN 978 966 00 1740 5 Gucal P Z Levickij Dmitro Pavlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Moroz V K Mudrij Vasil Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Pujda R B Strategiya ta taktika Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya 1928 1938 rr Gileya naukovij visnik 2014 Vip 83 S 61 Literatura pl 2007 Ukrainska Reprezentacja Parlamentarna w Sejmie i Senacie RP 1928 1939 Warszawa Wydawnictwo Neriton PosilannyaUkrayinska parlamentarna reprezentaciya v oboroni interesiv ukrayinskogo narodu 1922 1927 rr 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Uporyad O Gerega Naukova biblioteka LNU imeni Ivana Franka

Дата публікації:
Топ