Марко́ Луцке́вич (*26 квітня 1882 року Ковель — †1940 СРСР) —український громадський і політичний діяч. Посол I каденції Сейму РП.
Луцкевич Марко | |
---|---|
Народився | 26 квітня 1882 Ковель |
Помер | невідомо |
Громадянство | Російська імперія → Польща → СРСР |
Діяльність | громадський активіст |
|
Життєпис
Початкову освіту здобув у міській двокласній школі. Батьки направили до Києва, де навчався на агрономічних курсах. Закінчив вільний Народний університет в Москві, після закінчення працював агрономічним старостою в Камені-Каширському. Співпрацював із Союзом визволення України. В грудні 1916 року висловив жаль Андрію Жуку з приводу того, що Михайло Гаврилко, зусиллями якого в умовах війни за рік було відкрито 150 українських шкіл, покидає Волинь.
В ході передвиборчих перегонів 1922 року до польського сейму 2 листопада арештований за активну громадську позицію. 1922 обирається послом до Польського сейму, перебуваючи за ґратами; завдяки активній позиції громадськості звільняється; активний член Української селянської робітничої партії. Трибуну польського сейму використовував для боротьби проти польського гніту, за прийняття законів, які хоч якось стримували б ополячення і спонукали національне відродження. В березні на місяць відсторонений від роботи сейму за протестування проти рішення Ради амбасадорів про визнання східних кордонів Польщі. 10 квітня арештований у Львові за проведення маніфестацій проти рішення Ради амбасадорів; оголосив голодування. Незважаючи на опір українських, білоруських та єврейських депутатів, позбавлений недоторканності і справа передається до суду.
Через тиск та переслідування з боку польської влади змушений був навесні 1923 емігрувати до Чехословаччини, звідти в 1924 переходить на радянофільські позиції і переїздить до СРСР. Займався письменницькою діяльністю. Друкувався в газетах «Українські робітничі вісті», журналах «Голос праці», «Голос робітниці», «Робітниця». Друкує нариси «Нех жиє…», «Мати», «Станція Рихальськая», «Тринадцятий минає».
Входив до Клубу політемігрантів Західної України імені Івана Франка під керівництвом Яворського. 21 липня 1926 секретаріат ЦК КП(б)У розглянув питання «Про т. Луцкевича (колишній член Польського сейму)» з ухвалою «командирувати т. Луцкевича для роботи по відповідній лінії Наркомзему», 10 серпня — в Науковому комітеті НКЗсправ.
Зрозуміння механізму радянської державності й реального статусу у ній УСРР, злиденного існування й постійного поліцейського нагляду за громадянами «Батьківщини трудящих» дуже швидко у нього викликало неприйняття радянської дійсності й бажання виїхати за кордон. Вже на початку 1927 року арештований радянською владою, в Харківській тюрмі розстріляний 1940 року (за іншими джерелами — помер на засланні в Сибіру 1934).
Джерела
- Ковель. Історія та сучасність[недоступне посилання з липня 2019]
- О. В. Власюк. Український посол польського сейму Марко Луцкевич
Література
- Олег Шатайло. Спадкоємці козацької слави.
- Людмила Маринич. Клуб політемігрантів імені Івана Франка: історія створення, постаті, ліквідація (1925—1930 р.р.)
- Роман Коваль. «Михайло Гаврилко. І стеком і шаблею».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marko Lucke vich 26 kvitnya 1882 roku Kovel 1940 SRSR ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach Posol I kadenciyi Sejmu RP Luckevich MarkoNarodivsya26 kvitnya 1882 1882 04 26 KovelPomernevidomoGromadyanstvoRosijska imperiya Polsha SRSRDiyalnistgromadskij aktivist Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luckevich ZhittyepisPochatkovu osvitu zdobuv u miskij dvoklasnij shkoli Batki napravili do Kiyeva de navchavsya na agronomichnih kursah Zakinchiv vilnij Narodnij universitet v Moskvi pislya zakinchennya pracyuvav agronomichnim starostoyu v Kameni Kashirskomu Spivpracyuvav iz Soyuzom vizvolennya Ukrayini V grudni 1916 roku visloviv zhal Andriyu Zhuku z privodu togo sho Mihajlo Gavrilko zusillyami yakogo v umovah vijni za rik bulo vidkrito 150 ukrayinskih shkil pokidaye Volin V hodi peredviborchih peregoniv 1922 roku do polskogo sejmu 2 listopada areshtovanij za aktivnu gromadsku poziciyu 1922 obirayetsya poslom do Polskogo sejmu perebuvayuchi za gratami zavdyaki aktivnij poziciyi gromadskosti zvilnyayetsya aktivnij chlen Ukrayinskoyi selyanskoyi robitnichoyi partiyi Tribunu polskogo sejmu vikoristovuvav dlya borotbi proti polskogo gnitu za prijnyattya zakoniv yaki hoch yakos strimuvali b opolyachennya i sponukali nacionalne vidrodzhennya V berezni na misyac vidstoronenij vid roboti sejmu za protestuvannya proti rishennya Radi ambasadoriv pro viznannya shidnih kordoniv Polshi 10 kvitnya areshtovanij u Lvovi za provedennya manifestacij proti rishennya Radi ambasadoriv ogolosiv goloduvannya Nezvazhayuchi na opir ukrayinskih biloruskih ta yevrejskih deputativ pozbavlenij nedotorkannosti i sprava peredayetsya do sudu Cherez tisk ta peresliduvannya z boku polskoyi vladi zmushenij buv navesni 1923 emigruvati do Chehoslovachchini zvidti v 1924 perehodit na radyanofilski poziciyi i pereyizdit do SRSR Zajmavsya pismennickoyu diyalnistyu Drukuvavsya v gazetah Ukrayinski robitnichi visti zhurnalah Golos praci Golos robitnici Robitnicya Drukuye narisi Neh zhiye Mati Stanciya Rihalskaya Trinadcyatij minaye Vhodiv do Klubu politemigrantiv Zahidnoyi Ukrayini imeni Ivana Franka pid kerivnictvom Yavorskogo 21 lipnya 1926 sekretariat CK KP b U rozglyanuv pitannya Pro t Luckevicha kolishnij chlen Polskogo sejmu z uhvaloyu komandiruvati t Luckevicha dlya roboti po vidpovidnij liniyi Narkomzemu 10 serpnya v Naukovomu komiteti NKZsprav Zrozuminnya mehanizmu radyanskoyi derzhavnosti j realnogo statusu u nij USRR zlidennogo isnuvannya j postijnogo policejskogo naglyadu za gromadyanami Batkivshini trudyashih duzhe shvidko u nogo viklikalo neprijnyattya radyanskoyi dijsnosti j bazhannya viyihati za kordon Vzhe na pochatku 1927 roku areshtovanij radyanskoyu vladoyu v Harkivskij tyurmi rozstrilyanij 1940 roku za inshimi dzherelami pomer na zaslanni v Sibiru 1934 DzherelaKovel Istoriya ta suchasnist nedostupne posilannya z lipnya 2019 O V Vlasyuk Ukrayinskij posol polskogo sejmu Marko LuckevichLiteraturaOleg Shatajlo Spadkoyemci kozackoyi slavi Lyudmila Marinich Klub politemigrantiv imeni Ivana Franka istoriya stvorennya postati likvidaciya 1925 1930 r r Roman Koval Mihajlo Gavrilko I stekom i shableyu