Тімоті Сполл

Ті́моті Ле́онард Сполл (англ. Timothy Leonard Spall, нар. 27 лютого 1957(19570227), Лондон, Англія, Велика Британія) — британський актор театру, кіно і телебачення. Відомий широкому загалу за ролями Пітера Петіґру у п'яти фільмах про Гаррі Поттера, а також художника Вільяма Тернера в однойменному фільмі.

Тімоті Сполл
Timothy Spall
На міжнародній прем’єрі фільму «Вечірка» у 2017 році в Берліні
На міжнародній прем’єрі фільму «Вечірка» у 2017 році в Берліні
Ім'я при народженні	Тімоті Леонард Сполл Timothy Leonard Spall
Народився	27 лютого 1957(1957-02-27) (67 років) Лондон (), Англія, Велика Британія
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	актор, ведучий, художник
Alma mater	Королівська академія драматичного мистецтва (1978)^[2] і ^d
Роки діяльності	1978 — дотепер
Дружина	Шейн Сполл (одр. 1981)
Діти	3
Провідні ролі	Пітер Петіґру (Гаррі Поттер) Вільям Тернер (Містер Тернер)
IMDb	ID 0001758
Нагороди та премії
Кінонагороди: 21 нагорода і 35 номінацій, зокрема БАФТА, Європейський кіноприз, нагорода Каннського кінофестивалю
Тімоті Сполл у Вікісховищі

Крім того, відомий своїми ролями у таких фільмах як: «Home Sweet Home» (укр. «Дім, милий дім») 1982 року, «Life is Sweet» (укр. «Життя солодке») 1990 року, «Таємниці і брехня» 1996 року, «Гармидер» 1999 року, 2002 року, «Король говорить!» 2010 року.

Номінант премії BAFTA за найкращу чоловічу роль, лавреат премії Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль за роль Вільяма Тернера у фільмі «Містер Тернер».

У 2000 році за призначенням королеви Єлизавети II став офіцером Ордена Британської імперії (OBE).

Життєпис

Ранні роки

Народився майбутній актор 27 лютого 1957 року на півдні Лондона у житловому районі ^[en] у багатодітній родині. Він був третім із чотирьох синів у сім'ї . Його мати, Сільвія (уроджена Леонард), працювала перукаркою, а батько, Джозеф, був поштовим службовцем .

Середню освіту здобув у середній школі району Баттерсі . Під час навчання там відвідує художній факультет. Захоплюється малюванням, цікавиться сюрреалізмом та імпресіонізмом. Його музичні смаки на той час були доволі різноманітними і коливалися від Джимі Гендрікса до Клода Дебюссі, Девіда Бові та Sparks. Сполл визнає, що він у школі хоча й почувався не дуже вмілим в інших шкільних предметах, неакадемічний характер школи, не заважав його творчому зростанню .

Також у підлітковому віці йде у кадети. І опиняється у складі 3-го Королівського танкового полку, що дислокується у Клепгемі, де отримує звання «молодший капрал» . Зіткнувшись із дилемою: військової кар’єри чи вступу до художнього коледжу, зрештою обирає шлях мистецтва.

Тож сценічну освіту почав здобувати у Національному молодіжному театрі та в Королівській академії драматичного мистецтва (RADA), до якої вступає у 18 років. Там він зміг отримати золоту медаль Бенкрофта (англ. Bancroft Gold Medal), яка вручається найперспективнішому акторові курсу. В цій академії він зіграв ролі у п'єсах «Макбет» і «Отелло».

Кар'єра

Екранний дебют Тімоті Сполла відбувся у 1978 році, коли він з'явився у серіалі «BBC2 Play of the Week» (укр. «П'єса тижня BBC2») та драматичному фільмі «The Life Story of Baal» (укр. «Історія життя Ваала), заснованому на п'єсі Бертольда Брехта «Ваал». У 1979 році він приєднався до Королівської Шекспірівської трупи та близько двох років грав там у виставах «Віндзорські насмішниці», «Три сестри», «Життя та пригоди Ніколаса Нікльбі» та інших.

Під час роботи у ^[en] грав дофіна Франції (Карла VII Звитяжного) у п'єсі Бернарда Шоу «Свята Йоанна».

Визнання на батьківщині йому принесла роль Баррі Тейлора в серіалі «Auf Wiedersehen, Pet» (1983-2004) на телеканалах ITV та BBC One.

Під час Новорічних Почестей у Сполученому Королівстві 31 грудня 1999 року Тімоті Сполл був відзначений званням офіцера Ордена Британської імперії (OBE).

Пізніше Сполл починає зніматися у яскравіших ролях. Широку світову популярність йому принесла роль Пітера Петіґру в серії фільмів «Гаррі Поттер». Визначною подією також стала головна роль Альберта Пірпойнта у фільмі «Останній кат» 2005 року. Він також зіграв комедійного персонажа Натаніеля у фільмі 2007 року «Зачарована», з'явився в основних ролях у фільмах «Свіні Тодд: Перукар-демон із Фліт-стріт», «Аппалуза», «Проклятий Юнайтед» та озвучив пса Баярда у фільмі «Аліса в Країні чудес».

Сполл на зніманні фільму «Зачарована» у Нью-Йорку в 2006 році

У 2010 році він зіграв Вінстона Черчилля у фільмі «Король говорить!», за який як учасник акторського складу був спільно нагороджений премією Гільдії кіноакторів за найкращу акторську гру в кіно. На церемонії закриття літніх Олімпійських ігор 2012 року у Лондоні він мав змогу знову зіграти цю роль.

За свої роботи в кіно та на телебаченні Сполл неодноразово удостоювався номінацій на премію BAFTA. 2014 року отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі за біографічний фільм «Містер Тернер» режисера Майка Лі. За цю ж роль було отримано і Європейський кіноприз найкращому актору.

На додаток до своєї акторської кар'єри Сполл зайнявся малюванням, відродивши талант, який він не виявляв із підліткового віку. Його інтерес до живопису збільшився під час роботи над роллю художника Вільяма Тернера, і тепер його власні роботи виставлені в театрально-галерейному комплексі The Lowry у місті Манчестер, де зберігається найбільша колекція робіт Тімоті Сполла.

У 2016 році Сполл зіграв заперечувача Голокосту Девіда Ірвінга у фільмі ^[en]. 2021 року він з'являється у драматичному фільмі «Спенсер: Таємниця принцеси Діани», де постає у ролі майора кінноти Алістера Грегорі.

Особисте життя

Родина

Знайомство Тімоті Сполла із майбутньою дружиною Шейн відбулося через їхнього спільного друга. У пари швидко зав'язалися романтичні стосунки. Та на той момент Шейн вже мала дитину. Однак вже через три місяці після знайомства вони одружилися, а Тімоті не злякавшись дитини від першого чоловіка, став вітчимом у 24 роки . Рідний брат Тімоті, Меттью — директор компанії «Morpheme», яка займається розробкою комп'ютерних ігор.

Дружина

Шейн Сполл народилася і виросла в небагатій багатодітній родині в маленькому містечку, розташованому неподалік в англійському регіоні Західний Мідленд .

У 17 років вона залишила дім, і поїхала до Уельсу. За її словами, була хіпі . Батько її першої дочки Паскаль був австралійцем і покинув Шейн, коли та була на восьмому місяці вагітності . Через сім років у Лондоні вона познайомилась із Тімоті, коли він знімав кімнату в її давнього товариша .

Тімоті та Шейн одружилися 16 жовтня 1981 року .

Під час знімання фільму про власну морську подорож

У 2005 році Шейн Сполл продемонструвала свої письменницькі здібності, написавши дві книги, засновані на їхніх спільних з чоловіком пригодах на човні навколо Британських островів. У мемуарах під назвами «The Voyages Of The Princess Matilda» (укр. «Мандрівка принцеси Матильди») і «The Princess Matilda Comes Home» (укр. «Принцеса Матильда повертається додому») розповідається про їхні водні подорожі, спосіб життя на човнах та про проблеми, з якими вони зіткнулися. Крім того, ця подорож надихнула на створення серіалу, англ. «Timothy Spall: Back at Sea» на телеканалі , в якому зображуються пригоди на екрані.

Діти

Тож подружжя має троє дітей: старша донька Паскаль (народилася у 1976) — дизайнерка з текстилю, молодша донька Мерседес (народилася у 1985) — вчителька. Син ^[en] (народився у 1983), як і батько, став актором.

Шейн і Тімоті мають сім онуків та онучок .

Хвороба

У 1996 році у Сполла діагностували гострий мієлоїдний лейкоз, але він пройшов курс хіміотерапії і наразі перебуває в стані ремісії .

Після успіху фільму «Таємниці і брехня», акторська трупа мала летіти до Франції, аби взяти участь у Каннському кінофестивалі. Однак Тімоті Сполл не полетів разом з рештою акторів, а у зв’язку з погіршенням здоров’я потрапив до лікарні. Лікарі діагностували лейкемію, з шансами вижити 60% на 40%. Його ослаблена імунна система робила хіміотерапію ризикованою, тому він отримав лише два курси з необхідних п’яти. Під час його хвороби його дружина Шейн непохитно підтримувала, завжди була поруч і друкувала на своєму ноутбуці власні мемуари.

Про свою хворобу він казав так:

«Я не знав, що зробило мене хворим, але стрес мав якесь відношення до цього, і тепер завдання полягає у тому, щоб запобігти стресу ще на самому підході. Це змусило мене усвідомлювати речі та стати більш вибірковим. Я менше турбуюся про зайнятість» Оригінальний текст (англ.) «I didn't know what made me ill but stress had something to do with it and the point is now to head off stress at the pass. It made me aware of things and become more selective. I am less worried about employment» .

У 2014 році він ствердив, що «подолав рак саме завдяки любові своєї дружини Шейн» .

Схуднення

Саме після ролі художника Тернера Сполл взявся за режим здорового харчування, завдяки якому підтягнувся і скинув вагу. До того ж рішення Сполла змінити своє тіло збіглося з усвідомленням того, що він втомився грати ролі другого плану. В інтерв'ю він пояснював, що вирішив схуднути у 2014 році, готуючись до участі у горор-серіалі «The Enfield Haunting» (укр. «Привиди Енфілда»). Він зберіг свою нову схудлу фігуру, відмовившись від цукру та алкоголю. Та попри позитивні зміни, він зазначав, що зміна його зовнішності привернула увагу прихильників, оскільки люди розмірковували про стан його здоров'я або висловлювали перевагу його колишній вазі.

Художник

Під час пандемії Covid-19 Сполл зайнявся живописом і створив 20 картин, які згодом були виставлені на його першій персональній виставці під назвою «Out Of The Storm» (укр. «Із Бурі») в лондонській галереї «Pontone Gallery», що тривала до 19 липня 2021 року . За його словами багато з написаних картин несуть особисті історії та емоції. Жартома він говорив про свою роботу художником так:

«Це дуже дивно, я не надто впевнений, хто їх зробив... Це був якийсь хлопець, який кілька місяців тому був трохи схожий на мене, плакав, лаявся і брязкав фарбою. Але, дивлячись на них [на картини], вони, напевно, в порядку» Оригінальний текст (англ.) «It's very surprising, I'm not too sure who has done them... It was some bloke who was a bit like me crying and swearing and chucking paint around a few months ago. But looking at them, they're probably alright».

Фільмографія

Актор з'являвся у кіно і на телебаченні понад 150 разів .

Його кінотеатральний дебют відбувся у фільмі 1979 року «Квадрофенія». А впізнаваності у Британії досяг завдяки ролі Баррі Тейлора в комедійному серіалі «Auf Wiedersehen, Pet» (укр. «До побачення, домашні»), що виходив на телебаченні з 1983 по 2004 рік. Ця роль у серіалі принесла йому першу популярність та похвалу критиків.

Рік	Оригінальна назва	Назва українською	Роль	Примітки
1978	The Life Story of Baal	укр. «Історія життя Ваала»	Лупу
	BBC2 Play of the Week	укр. «П'єса тижня BBC2»	Уейнрайт	1 епізод
1979	Quadrophenia	укр. «Квадрофенія»	Гаррі
1982	The Missionary	укр. «Місіонер»	Парсвелл
	Remembrance	укр. «Спогад»	Дуглас
1985	The Bride	укр. «Міст»	Паулюс
	Dutch Girls	укр. «Голландські дівчата»	Ліндон Джеліко
1986	Gothic	укр. «Готика»	Джон Полідорі
1987	Body Contact	укр. «Контакт тіла»	Пол
	Dream Demon	укр. «Демон снів»	Пек
1988	To Kill a Priest	укр. «Вбити священника»	Ігор
1989	Crusoe	укр. «Крузо»	Преподобний Мілн
1990	White Hunter Black Heart	укр. «Білий мисливець, чорне серце»	Ходкінс, Буш Пілот
	The Sheltering Sky	укр. «Захистне небо»	Ерік Лайл
	1871	1871	Рамборд
	Life Is Sweet	укр. «Життя солодке»	Обрі, друг сім'ї
1996	Secrets & Lies	Таємниці та брехня	Моріс Перлі
	Hamlet	Гамлет	Розенкранц
1998	Still Crazy	укр. «Все ще божевільний»	Девід «Біно» Баггот
	The Wisdom of Crocodiles	укр. «Мудрість крокодилів»	Інспектор Хілі
1999	Topsy-Turvy	Гармидер	Річард Темпл
	The Clandestine Marriage	укр. «Таємний шлюб»	Стерлінг
2000	Love's Labour's Lost	укр. «Праця любові втрачена»	Дон Армадо
	Vatel	Ватель	Гурвіль
	Chicken Run	Втеча з курника	щур Нік	Актор дубляжу
2001	The Old Man Who Read Love Stories	Старий, що читав любовні романи	Мер Луїс Агалла
	Lucky Break	Щасливий випадок	Кліфф Гамбелл
	Vanilla Sky	Ванільне небо	Томас Тіпп
	Intimacy	Інтим	Енді
	Rock Star	Рок-зірка	Метс
2002	All or Nothing		Філ
	Nicholas Nickleby	Ніколас Ніклбі	Чарльз Чирібл
2003	The Last Samurai	Останній самурай	журналіст Саймон Грехем
2004	Gettin' Square	укр. «Ґенінг сквер»	Даррен Баррінгтон
	Lemony Snicket's A Series of Unfortunate Events	Лемоні Снікет: 33 нещастя	Містер По
	Harry Potter and the Prisoner of Azkaban	Гаррі Поттер і в'язень Азкабану	Пітер Петіґру
2005	Harry Potter and the Goblet of Fire	Гаррі Поттер і келих вогню
	Pierrepoint	П'єрпойнт/Останній кат	Альберт П'єрпойнт
2007	Death Defying Acts	Смертельний номер	Шугармен
	Harry Potter and the Order of the Phoenix	Гаррі Поттер і Орден Фенікса	Пітер Петіґру
	Enchanted	Зачарована	Натаніель
	Sweeney Todd: The Demon Barber of Fleet Street	Свіні Тодд: Перукар-демон із Фліт-стріт	посильний при суді Бамфорд
2008	Appaloosa	Аппалуза	Філ Олсон
2009	The Damned United	Проклятий Юнайтед	Пітер Тейлор
	Harry Potter and the Half-Blood Prince	Гаррі Поттер і Напівкровний Принц	Пітер Петіґру
	Heartless	Безсердечний	Джордж Морган
	Desert Flower	Квітка пустелі	Террі Дональдсон
	From Time to Time	Час від часу	Боггіс
2010	Alice in Wonderland	Аліса в Країні Чудес	пес Баярд	Актор дубляжу
	Wake Wood	Ліс, що пробуджується	Артур
	Jackboots on Whitehall	Чоботи на Уайтхоллі	Вінстон Черчилль	Актор дубляжу
	Reuniting the Rubins	Возз’єднання Рубінів	Ленні Рубінс
	The King's Speech	Король говорить!	Вінстон Черчилль
	Harry Potter and the Deathly Hallows – Part 1	Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 1	Пітер Петіґру
2011	Harry Potter and the Deathly Hallows – Part 2	Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 2		В архівних кадрах
	My Angel	Мій ангел	Містер Ламберт
2012	Assassin's Bullet	Код доступу «Софія»	Доктор Хан
	Boy	Хлопець	Батько	Короткометражний
	Comes a Bright Day	(Хто отримає діамант?)	Чарлі
	Upside Down	Паралельні світи	Боб Боручовіц
	The Rise	Підйом/Пустка	"D.I. West"
	Ginger & Rosa	Джинджер і Роза/Бомба	Марк
	Love Bite	Незаймані, бережіться!	Сід
2014	The Love Punch	Любовний удар/Як вкрасти діамант	Джеррі
	Mr. Turner	Містер Тернер	Вільям Тернер
2015	Sucker	укр. «Невдаха»	Професор
2016	Alice Through the Looking Glass	Аліса в Задзеркаллі	пес Баярд	Актор дубляжу
	Away	Геть	Джозеф
	The Journey	Подорож	Іан Пейслі
	Denial	^[en]	Девід Ірвінг
	Stanley a Man of Variety	Стенлі - Людина Різноманітності	Стенлі та ще 15 персонажів	сценарист та співпродюсер
2017	The Party	Вечірка	Білл
	The Changeover	Перехід	Кармоді Брак
	Finding Your Feet	Познайомся з новими обставинами	Чарлі
2018	Early Man	Дикі предки	вождь Бобнар	Актор дубляжу
2019	The Corrupted	Корупція	Кліффорд Каллен
	This Time Away	укр. «Цей день далеко»	Найджел	Короткометражний
	Mrs Lowry & Son	Місіс Лаурі та син	^[en]
2020	It Snows in Benidorm	укр. «У Бенідормі cніжить»	Пітер Ріордан
2021	The Obscure Life of the Grand Duke of Corsica	укр. «Великий герцог Корсики»	Альфред Рот
	The Last Bus	Останній автобус	Том
	Spencer	Спенсер: Таємниця принцеси Діани	Майор Алістер Грегорі
2022	This is Christmas	Це Різдво	Рей
	The Pale Blue Eye	Блідо-блакитне око	Сільван Теєр
2023	Northern Comfort	Північний комфорт	Едвард
	Bolan's Shoes	Взуття Болана	Джиммі
Н/Д	Wicked Little Letters	укр. «Злі маленькі букви»	Едвард Свон	майбутній фільм

Телебачення

• Вишневий сад (1981) — Семен Єпіходов;
• Олівер Твіст (1982) — 1-ий Констебль;
• ^[en] (1983-2004) — Баррі Тейлор;
• Знімання минулого (1999) — Освальд Бейтс;
• Пилососити повністю голою в раю (2001) — Томмі Рег;
• Мій будинок в Умбрії (2003) — Квінті;
• Таємничі істоти (2006) — Білл Ейнскоу;
• Блендінги (2013–2014) — Лорд Кларенс Емсворт;
• Електричні сни Філіпа К. Діка, серія «Проїзний квиток» (2018) — Ед Якобсон;
• ТОВ «Вічна благодать» (2019) — Донні;
• Шоста заповідь (майбутній) — Пітер Фаркуар.

Комп'ютерні ігри

• Grand Theft Auto: Vice City Stories (2006) — Баррі Мікельтвейт (озвучення).

Нагороди та номінації

Рік	Організація	Нагорода	Номінована робота	Результат
1996	Премія БАФТА у кіно	Найкращий актор у головній ролі	Таємниці і брехня	Номінація
2000		Найкращий актор другого плану	Гармидер	Номінація
1999	Премія БАФТА у телебаченні	Найкращий актор	Наш спільний друг	Номінація
2000			^[en]	Номінація
2002			^[en]	Номінація
2001	Премія британського незалежного кіно	Найкращий актор	^[en]	Номінація
2002			^[en]	Номінація
2014			Містер Тернер	Номінація
2014	Каннський кінофестиваль	Найкращий актор		Перемога
2008	Кінопремія «Вибір критиків»	Кращий акторський склад	Свіні Тодд	Номінація
2002	Європейська кінопремія	Найкращий актор	^[en]	Номінація
2014			Містер Тернер	Перемога
1997	Премія Лондонського гуртка кінокритиків	Кращий британський актор року	Таємниці і брехня	Номінація
2001		Актор року другого плану	Гармидер	Номінація
2007		Британський актор року	^[en]	Номінація
2010		Актор року другого плану	Проклятий Юнайтед	Номінація
2015		Актор року	Містер Тернер	Номінація
		Кращий британський актор року		Перемога
2002	Національна рада кінокритиків США	Найкращий акторський склад	Ніколас Нікльбі	Перемога
2014	Національна спілка кінокритиків США	Найкращий актор	Містер Тернер	Перемога
2014	Спільнота кінокритиків Нью-Йорка	Найкращий актор		Перемога
2009	Премія «Супутник»	Найкращий актор другого плану (кіно)	Проклятий Юнайтед	Номінація
2010	Премія Гільдії кіноакторів	Найкращий акторський склад в ігровому кіно	Король говорить!	Перемога

Примітки

1. Timothy Spall: 'I was crying, swearing and chucking paint' [Тімоті Сполл: «Я плакав, лаявся і брязкав фарбою»]. BBC News (англ.). 19 червня 2021. Процитовано 07 травня 2023.
2. Royal Academy of Dramatic Art | Timothy Spall
3. . IMDb.com (англ.). Архів оригіналу за 01 травня 2023. Процитовано 01 травня 2023.
4. [Нагороди 2014: Конкурс]. Cannes (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 01 травня 2023.
5. ENTERTAINMENT | Spall and Steadman collect OBEs [Сполл і Стедман отримують OBE]. BBC News (англ.). 13 червня 2000. Процитовано 01 травня 2023.
6. Smith, Julian Llewellyn (20 серпня 2001). Timothy Spall: A bloke for all seasons. The Independent. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 01 травня 2023.
7. Deborah Ross (12 січня 2008). Timothy Spall: Lucky Tim – Features – Films. The Independent (англ.). London. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 01 травня 2023.
8. [Тімоті Сполл: Жертва власного успіху]. The Independent (англ.). London: News.independent.co.uk. 30 березня 2006. Архів оригіналу за 10 січня 2008. Процитовано 01 травня 2023.
9. You'll know the face [Ви впізнаєте обличчя]. The Sydney morning herald (англ.). London: www.smh.com.au. 17 січня 2004. Процитовано 01 травня 2023.
10. Adrian, Lobb (26 лютого 2018). [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com (англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. At 16 I was at Battersea County Secondary Modern school, which also happened to be the school my mother and father went to {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
11. Adrian, Lobb (26 лютого 2018). [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com (англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
12. Timothy Spall Actor (англ.). TV Guide. Процитовано 1 травня 2023.
13. Adrian, Lobb (26 лютого 2018). [Тімоті Сполл: «Це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті»]. bigissue.com (англ.). The Big Issue Limited. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 травня 2023. I went to Army Cadets so I was Lance Corporal Spall affiliated with the 3rd Royal Tank Regiment on St John’s Hill in Clapham. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
14. Timothy Spall (англ.). Rotten Tomatoes. Процитовано 01 травня 2023.
15. Вайт, Адам (8 вересня 2019). [Інтерв'ю Тімоті Сполла: «Втрата ваги може зачинити двері»]. The Independent (Інтерв'ю) (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 7 травня 2023.
16. Denial (II) (2016) Full Cast & Crew. IMDB. Процитовано 01 травня 2023..
17. Нік, Дуерден (25 лютого 2012). [Тімоті Сполл: «Доля вже намагалася вбити мене»]. theguardian.com (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 травня 2023. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
18. Кріссі Айлі (4 липня 2014). The love that helped heal Tim's cancer: Timothy Spall's devoted wife Shane on nursing him through his traumatic battle with Leukemia [Кохання, яке допомогло Тіму вилікувати рак: віддана дружина Тімоті Сполла Шейн про те, як доглядає за ним під час його травматичної битви з лейкемією]. wwww.dailymail.co.uk (англ.). Daily Mail. Процитовано 8 травня 2023.
19. BBC News – Actor Timothy Spall rescued by Sheerness lifeboat (англ.). bbc.co.uk. 25 серпня 2011. Процитовано 01 травня 2023.
20. Нік, Дуерден (25 лютого 2012). [Тімоті Сполл: «Доля вже намагалася вбити мене»]. theguardian.com (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 травня 2023. Rafe was born in 1983, Mercedes two years later. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= ()
21. The Newsroom (19 серпня 2019). [Інтерв'ю Тімоті Сполла]. scotsman.com (англ.). The Scotsman. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 22 травня 2023. ...the couple are grandparents to Matilda, Lena, Rexie, Freda, Vinnie, Bertie and Wren.
22. / Arts / Film & Television – Nothing to lose, everything to enjoy (англ.). Ft.com. 8 квітня 2006. Процитовано 01 травня 2023.
23. Timothy Spall: Our mutual friend. The Independent (англ.). 1 квітня 2006. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 01 травня 2023.
24. Noah, Sherna; Jefferies, Mark (28 жовтня 2014). Timothy Spall: I beat cancer with the love of my wife Shane. mirror (англ.). Процитовано 7 травня 2023.
25. The Newsroom (19 серпня 2019). [Інтерв'ю Тімоті Сполла]. scotsman.com (англ.). The Scotsman. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 22 травня 2023.
26. Timothy Spall. IMDb.com (англ.). Процитовано 02 травня 2023.
27. Early Man cast and crew credits.
28. MRS Lowry & Son (2019).
29. Comiskey, Noeleen (16 грудня 2019). Phenomenal director Daniel Graham (Opus Zero starring Willem Dafoe) sent me this beautiful still of the wonderful @ali_cook & I from #featurefilm The Obscure Life of the Grand Duke of Corsica starring Timothy Spall & Peter Stormare. Cant wait for you to see it. #grateful #pic.twitter.com/15YcqLcIY8. @NoeleenComiskey (англ.). Процитовано 2 травня 2023.
30. The Last Bus: Timothy Spall film gives teen busker big break (англ.). BBC News Scotland. 23 серпня 2021. Процитовано 2 травня 2023.

Посилання

• Тімоті Сполл на сайті ^[en] Британського інституту кінематографії (англ.)
• Тімоті Сполл на сайті IMDb (англ.)

Ця стаття належить до української Вікіпедії.