Бенде́ри (рум. Bender), офіційна назва Тягиня (рум. Tighina) — місто в Молдові, порт на річці Дністер, залізничний вузол. Фактично контролюється невизнаною державою Придністровська Молдавська Республіка. Населення — 94 000 мешканців (2010).
Бендери / Тягиня рум. Bender / рум. Tighina | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
46°50′00″ пн. ш. 29°29′00″ сх. д. / 46.83333° пн. ш. 29.48333° сх. д. | |||||
Країна | Молдова | ||||
Регіон | , Придністров'я | ||||
Столиця для | d, Тягиня (жудець) і Бендерський повіт | ||||
Засновано | 1408 | ||||
Перша згадка | 6 жовтня 1408[2][3] | ||||
Площа | 97,29 км² | ||||
Населення | 93,751 (2010) | ||||
Висота НРМ | 15 м | ||||
Міста-побратими | Бейра, Кавріаго, Дубоссари, Монтезільвано, Очамчіре, Чадир-Лунга | ||||
День міста | 8 жовтня | ||||
Телефонний код | (373) 552 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | А — — | ||||
GeoNames | 618577 | ||||
OSM | ↑9581354 ·R (муніципалітет Бендери, Придністровська Молдавська Республіка, Молдавська Радянська Соціалістична Республіка) | ||||
Поштові індекси | 3200 | ||||
Міська влада | |||||
Q121879273? | В'ячеслав Когут | ||||
Вебсайт | bendery.md | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Бендери / Тягиня[1] у Вікісховищі |
Назва
До 1538 року, а також у 1918—1940 і у 1941—1945 роках місто мало назву Тягиня (рум. Tighina), яка з 1992 року є офіційною назвою міста з точки зору уряду Молдови. За свідченнями деяких дослідників, назва Тягиня має відношення до українського слова «тягнути», і пов'язана з перебуванням на Дністрі слов'янського племені тиверців, що мали на цьому місці переправу через річку.
- Тягиня (рум. Tighina) — назва, що використовувалася до 1538 року (приміром, князівством Молдова та Молдовською Народньою Республікою), а також у 1918—1940 роках, коли Молдова була у складі Румунії. За часів Світової війни, у 1941—1945 роках, тимчасово мала таку назву під окупацією Румунією. З 1992 року є офіційною назвою міста.
- Бенде́ри (рум. Bender) — назва, що використовувалася за часів радянської влади, а після Придністровської війни також використовується окупаційною адміністрацією невизнаного Придністров'я.
- Тягнякяча (ст.-укр. Тягнякячя) — історична назва міста в XV ст. Згадується у статутній грамоті молдавського воєводи Олександра від 8 жовтня 1407 року, якою він надавав львівським і подільським купцям право вільно торгувати у Молдавії.
Історія
Стародавня історія міста
Історія міста Бендери своїм корінням сягає глибокої старовини. Перші відомості про поселення, що перебувало на місці Бендер, відносять до III століття до н. е.. Територія краю, починаючи з кам'яної доби, перебувала в епіцентрі історичних подій, що відбувалися в Східній Європі. Кілька сотень тисяч років тому тут з'явилися первісні люди, що займалися полюванням і збиранням. Їм на зміну прийшли квітучі цивілізації мідно-кам'яної доби. Археологічні дослідження дозволяють стверджувати, що першими поселенцями на території міста були гетські племена, сліди яких виявлені в районі Бендерської фортеці й прилягаючих до міста селах Кіцкани та Варниця. Гето-дакійські племена займалися землеробством, скотарством, торгівлею із грецьким і римським світом.
В III—IV століттях у Дністровсько-Прутському межиріччі проживали племена, що створили Черняхівську культуру — фракійці, пізніше скіфи, венеди, бастарни, сармати й ін. Сліди цієї культури також виявлені на території міста й навколишніх сіл. Черняхівська культура сформувалася під впливом пізньоримської античної культури.
Наприкінці V — початку VI століть на ці землі проникають слов'янські племена й створюють свою культуру. У наступні сторіччя через Дністровсько-Прутські землі пройшли кочові племена половців, печенігів, торків. У середині XIII століття в край вторглись монголо-татари, які панували тут до 1345 року. У першій половині XIV століття Угорщина, що досягла великої могутності, змусила монголо-татар покинути межі цього регіону. В 1359 році в результаті повстання місцевого населення проти угорського панування виникає самостійне Молдовське князівство на чолі з Богданом Вода — колишнім волоським воєводою в Марамуреші й васалом угорського короля.
Під владою Молдавського князівства
До початку XV століття всі землі від карпатських гір до Чорного моря ввійшли до складу Молдовського князівства, східною границею якого була ріка Дністер. Бендери були прикордонною митницею. У грамоті молдовського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року, виданій львівським купцям на право торгівлі в містах, розташованих по Дністрові, уперше згадується за назвою Тягянякячя. Із другої половини XV століття місто відоме за назвою Тігіна.
Найбільшого розквіту Молдавська держава досягла в період правління Стефана III Великого, коли встановлюються дипломатичні, економічні й культурні зв'язки із сусідніми державами.
Під владою султанської Османської імперії
На рубежі XIV—XV століть посилюється могутність султанської Османської імперії. Із цього часу починається неухильний процес підкорення Молдовського князівства Османською імперією. В 1538 році після ряду жорстоких боїв у Буджацьких степах османи захопили Тігіну. Місто й 18 прилеглих сіл були перетворені в османську райю. Вигідне стратегічне положення на високому березі Дністра зробило місто одним з опорних пунктів боротьби османів проти Речі Посполитої. На місці колишньої митниці в переправі починається будівництво фортеці за планом знаменитого османського зодчого Сінана. Місто й фортеця були перейменовані в Бендери (запозичено з перської — гавань, пристань, портове місто).
Фортеця була побудована за зразком західноєвропейських бастіонного типу. Вона була обнесена високим земляним валом і глибоким ровом, що ніколи не заповнювався водою, і складалася із трьох частин: цитаделі, верхньої й нижньої частини. З південно-західної сторони фортеці розташовувався посад.
До середини XVI століття Молдовське князівство було остаточно поневолено Османською імперією, однак молдовський народ вів невпинну боротьбу проти своїх поневолювачів. Узимку 1540 року молдовани під проводом господаря взяли в облогу Бендерську фортецю, але оволодіти нею не змогли. В 1574 році господар Іван Лютий разом з козаками гетьмана Свирговського узяли фортецю в облогу, посад був узятий, але міцні стіни встояли. Через 20 років запорізькі козаки на чолі з гетьманами Лободою і Северином Наливайком намагалися захопити фортецю, посад був спалений ущент, але фортецею оволодіти не вдалося.
У 1709 р. у Бендерах отримали притулок шведський король Карл XII, гетьман України Іван Мазепа та козацька старшина, що зазнали поразки у Полтавській битві.
У 1711 р. з Бендер почався похід гетьмана Пилипа Орлика на правобережну Україну.
Під час російсько-турецьких воєн XVIII—XIX століть Бендерська фортеця тричі підкорялася російським військам. 15 вересня 1770 року після двомісячної облоги фортецю штурмувала російська армія під командуванням генерал-аншефа Паніна. В облозі брав участь полк донських козаків, у рядах якого боровся майбутній проводир селянського повстання Омелян Пугачов. Фортеця була взята після важкого кровопролитного рукопашного бою. Узяття фортеці обійшлося дорогою ціною: за час облоги й у ході штурму вбитими й пораненими росіяни втратили понад шість тисяч людей, османи — понад п'ять тисяч. «Чим стільки втратити й так мало одержати, краще було й зовсім не брати Бендер», — так відреагувала на цю подію російська імператриця Катерина II. Російсько-турецька війна 1768—1774 років закінчилася підписанням Кючук-Кайнарджійського миру, за умовами якого Бендерська фортеця, як і вся Молдова знову відійшли до Османської імперії.
4 листопада 1789 року після перемоги російських військ під командуванням Олександра Суворова фортеця вдруге капітулювала. Цього разу ще до початку облоги. Фортеця здалася без опору російським військам під командуванням князя Григорія Потьомкіна-Таврійського. Ця перемога багато в чому була визначена вмілими діями командувачів кіннотою генералів Хоймського та Кутузова, які розбили на підступах до Бендер тритисячне військо буджацьких татар. Османи піднесли ключі від фортеці Потьомкіну, намет якого перебував на Борисовському пагорбі західніше укріплень.
В 1791 році за Ясським мирним договором лівобережні райони Наддністрянщини відійшли до Росії. Правобережна територія Молдавії разом з Бендерською фортецею знову залишилася за Османськоюі мперією. Російська імперія отримала вихід до Чорного моря по річці Дністер.
Фактичне приєднання Бендер до Російської імперії відбулося у листопаді 1806 року під час російсько-турецької війни 1806—1812 років, коли фортеця без істотного опору здалася російським військам під командуванням генерала Меєндорфа.
Відповідно до Бухарестського мирного договору, підписаного Кутузовим 16 травня 1812 року, територія Пруто-Дністровського межиріччя відійшла до Росії. Пізніше ці землі одержали назву Бессарабія.
У складі Російської імперії
З утворенням Бессарабської губернії Бендери указом від 29 квітня 1818 року оголошується повітовим містом. Місто забудовується за певним планом: на відстані 500 м південніше Бендерської фортеці заставляються вісім широких вулиць уздовж Дністра, вісім перпендикулярно. Заселення міста відбувалося спочатку за рахунок гарнізону, військових чиновників і писарів, а потім за рахунок старообрядців і кріпаків-утікачів. У 1818 році в Бендерах проживало 5,1 тисячі осіб.
На місці руїн османських казарм в 1815 році почалося будівництво Преображенського собору, що був задуманий як символ звільнення краю від османського ярма. Головний купол собору виконано у вигляді шолома давньоруського воїна. План собору був підготовлений членом Кишинівської духовної дикастерії архімандритом Іоанікеєм. 29 вересня 1827 року високопреосвященний Дмитро освятив собор, але роботи ще тривали. До 1934 року собор не був розписаний. Настінні розписи в соборі були здійснені молдовським скульптором і живописцем А.Племедяле.
«Герб міста Бендери, Бесарабської губернії, повітовий 2 квітня 1826 р. Щит розділений на два поля; у верхньому, золотом, двоглавий орел, прикрашений золотою короною, що тримає в обох лабетах блискавки, яких полум'я звернене в низ, із щитом на груди, на якому в червоному полі зображені Св. Великомученик і Переможець Георгій, що сидить на білому коні й вражає списом змія; у нижнім, чорному полі, зображено лежачого лева, на згадку положення в цьому цинуті, шведського короля Карла XII, після Полтавської битви.»
Економічному розвитку міста сприяло будівництво в 1871 році залізниці Тирасполь-Кишинів з мостом через Дністер. На будівництві цієї дороги було зайнято 1500 робітників, з них 400 у районі Бендер. Умови праці були вкрай важкими, і доведені до розпачу робітники бендерської ділянки, організували економічний, а потім і політичний страйк, із приводу якого Новоросійський і Бессарабський генерал-губернатор у своєму повідомленні на ім'я прокурора Одеської судової палати відзначав: страйк робітників у Бендерах — «явище зовсім нове, що дотепер не проявлялося в серці нашого робочого руху».
Початок XX століття ознаменувалося вибухом революційної боротьби в краї. Революції 1905 і 1917 років знайшли відбиття в історичній долі Бендер. Під їхнім впливом у березні 1917 року в Бендерах була утворена перша у Молдові Рада робочих і солдатських депутатів.
У складі Румунії
Наприкінці 1917 — початку 1918 років починається військова інтервенція з боку Румунії. Протягом двох тижнів тривала оборона Бендер, але, попри опір, 7 лютого 1918 року місто було приєднано до румунської держави.
27 травня 1919 року російські більшовики організували збройне повстання в Бендерах з метою захоплення Бессарабії та встановлення радянської влади. Повстання розпочалося рано вранці за підтримки загону Червоної армії, який переправився до міста через Дністер. Повсталі захопили контроль над містом, але до вечора того ж дня були розгромлені румунськими військами при підтримці військ Антанти.
Двадцять два роки Бессарабія входила до складу Румунії.
Під час Другої світової війни
2 серпня 1940 року було утворено Молдавську РСР. У Бендерах стала до ладу електростанція, що діє й донині, побудований ряд промислових підприємств, розширилася мережа медичних і лікувальних установ, шкіл і дитячих садів. Але через рік місто настигла Друга Світова війна. За роки війни місто було зруйновано майже дощенту. У Бендерах не вціліло жодне з тих промислових підприємств, які діяли до війни. Були зруйновані й розграбовані консервний, спиртогорілчаний, пивоварний заводи, млини, олійниці, електростанція й водопровід. Були знищені соціально-культурні установи: школи, бібліотеки, кінотеатри, дитячі сади, лікарні, аптеки, пекарні, майстерні. Вулиці міста заросли бур'яном. Житловий фонд був знищений на 80 %.
Практично з нуля почалося відновлення Бендер, і, завдяки трудовому героїзму бендерчан, за короткий строк були відновлені життєво важливі об'єкти міста. А в 1950-і роки було почате будівництво найбільших підприємств легкої, харчової, електротехнічної промисловості, які сьогодні є основою економіки міста.
Не багато будинків, що колись прикрашали місто, пережили катаклізми XX століття. В одному з таких будинків у центральній частині міста народився в 1876 році вчений зі світовим ім'ям академік Лев Семенович Берг, президент географічного товариства СРСР, автор 800 фундаментальних праць з іхтіології, кліматології, біології, озерознавству, історії й географії. Недалеко від будиночка Берга по вулиці Радянській перебуває прекрасний маєток XIX століття, у якому сьогодні розташовується міський історико-краєзнавчий музей. Будинок був побудований комерсантом Фіштенбергом. Про завершення будівельних робіт красномовно свідчить дата, зафіксована на переплетіннях ажурних воріт: «1890».
Теперішній час
Наприкінці червня 1992 року в місті розпочалися бої між армією Молдови та придністровською гвардією, що були припинені 7 липня того ж року. Внаслідок боїв загинуло близько 400 людей. Після цього в Бендери увійшли російські окупаційні сили.
Більшість табличок на офіційних установах міста (як і у всій ПМР) виконано на трьох офіційних мовах. Тим не менш майже всі написи українською мовою на них виконані з величезною кількістю орфографічних помилок (у них навіть використано літери, що не є властивими українській мові — «э», «ы» тощо)[].
Бендери в українській культурі
Бендери згадують кілька разів в українській народній творчості. У деяких із варіантів думи про Івася Коновченка корсунський полковник Филон запрошує козаків:
Ідіть ви зі мною, корсунським полковником, |
В іншій пісні, кінця XVIII ст., що приписується Антонові Головатому, згадується про початкове розташування Чорноморського козацького війська на лівому березі Дністра, навпроти Бендер, звідки козаків царський уряд змусив переселятися на Тамань:
Ой Боже мій, Боже, Боже милостивий! |
Населення
Національний склад населення за переписом 2004 року:
населення | молдовани | росіяни | українці | болгари | інші | не вказано | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Бендери | 97027 | 25,1 % | 43,2 % | 17,9 % | 3,1 % | 3,8 % | 6,9 % |
Гиска | 4841 | 16,9 % | 61,1 % | 14,9 % | 3,5 % | 3,7 % | |
Протягайлівка | 3142 | 24,1 % | 47,2 % | 20,9 % | 5,2 % | 2,6 % | |
Бендерська міська рада | 105010 | 24,7 % | 44,2 % | 17,8 % | 3,2 % | 3,8 % | 6,4 % |
Промисловість
Найбільш розвинуті галузі промисловості: легка, харчова, металообробна.
Фабрики:
- текстильно-ткацька
- шовкомотальна
- швейні
- взуттєва
Комбінати:
- шовковий
- м'ясо- і птахокомбінати
Заводи:
- механічний
- крохмало-патоковий
- консервний
- пивоварний
- лісотарний
- хлібозавод
- маслозаводи
- млини
Культура
Навчальні та культурні заклади:
- фінансово-кредитний технікум
- технікум механізації сільського господарства
- медичне училище
- музична школа
- музей
Пам'ятки
У місті збереглася фортеця 16 століття, собор початку 19 століття.
9 квітня 2010 року в місті було відкрито пам'ятник Конституції Пилипа Орлика, встановлений на честь її 300-річчя. Пам'ятний знак споруджено у вигляді книги, на якій викарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну назву українською і латинською мовами..
Крім того, на початку 1990-х років в місті була встановлена пам'ятна дошка, а 2010-го року пам'ятник Іванові Котляревському, що брав участь у збройній боротьбі у цьому місті.
За часів президентства Віктора Ющенка було видано офіційний наказ тодішнього голови ПМП Смірнова про встановлення біля Бендерської фортеці пам'ятника гетьману України Івану Мазепі; тоді було навіть встановлено дошку на місці його майбутнього розташування. Тим не менш, далі цього справа не пішла; наразі над згаданою дошкою збудована будка, що унеможливлює доступ до неї містян.
Потребує реставраційних робіт та упорядкування прилеглої території меморіальний знак на честь загиблих козаків гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика, виготовлений і встановлений у 2008 році за ініціативою Спілки українців Придністров'я ім. О.Бута на військово-історичному Меморіальному кладовищі в місті Бендери.
Аненій-Нойський район | Аненій-Нойський район | Придністров'я |
Аненій-Нойський район | Тирасполь | |
Аненій-Нойський район | Каушенський район |
Відомі люди
- Порошенко Олексій Іванович — Герой України, жив і працював у Бендерах.
- Порошенко Петро Олексійович — 5-й Президент України, навчався в Бендерській середній школі.
- Народились
- Берг Лев Семенович (1876—1950) — радянський географ та біолог.
- Величко Юрій Олексійович (1917—1986) — український актор, режисер, Народний артист УРСР (1964).
- Гузун Микола Іванович (1926) — радянський вчений в області генетики і селекції винограду.
- Зрубавел Гілад (1912—1988) — радянський географ та біолог.
- Шкурупій Ґео Данилович (1903—1937) — український письменник, представник напряму панфутуризму.
- Еміль Константінеску — 3-й президент Румунії.
- Зіна Рабінович (1895—1965) — єврейська письменниця і поетеса.
- Стратен Володимир Васильович (1890—1932) — радянський історик.
- Кишинівський Марк Хаїмович (1917—1993) — радянський хімік.
Див. також
Примітки
- Офіційна молдовська назва
- Costăchescu M. Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare — Iași: 1931. — Т. 2. — С. 408. — 957 с.
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 49. — 508 с. —
- ВУЕ
- Справка директора исторического музея г. Бендеры т. Лобанова Г. А.: В конце XIV — начале XV века в документах, на картах того периода, у грамотах молдавских господарей именуется Тягяняняч (слово славянского происхождения). В конце XV — начале XVI вв. город начинает упоминаться под названием Тягинь, Тягиня, Тигина, связано это с наличием паромной переправы на Днестре (украинское «тягнуть»). Republica Moldova de la Perestroikă la independenţă, 1989—1991. Chișinău, 2011, p. 324. [ 16 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Акты Западной России... СПб., 1846. T. 1., с. 30—31., документ № 21.
- www.runivers.ru. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 22 грудня 2015.
- М. Костомаров. «История козачества в памятниках южнорусского народного песенного творчества» [ 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] // «Русская Мысль», No 1, 2, 5-8, 1880 р.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 5 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Пам'ятний знак на честь 300-річчя Конституції Пилипа Орлика відкрито у Бендерах[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2010. Процитовано 28 квітня 2010.
- . izmail-forever.my1.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 4 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
Джерела
- Ксенофонтов І., Лукін Т. Тигіна [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 77. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бендери |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bende ri rum Bender oficijna nazva Tyaginya rum Tighina misto v Moldovi port na richci Dnister zaliznichnij vuzol Faktichno kontrolyuyetsya neviznanoyu derzhavoyu Pridnistrovska Moldavska Respublika Naselennya 94 000 meshkanciv 2010 Benderi Tyaginya rum Bender rum Tighina Gerb PraporOsnovni dani46 50 00 pn sh 29 29 00 sh d 46 83333 pn sh 29 48333 sh d 46 83333 29 48333 Krayina MoldovaRegion Pridnistrov yaStolicya dlya d Tyaginya zhudec i Benderskij povitZasnovano 1408Persha zgadka 6 zhovtnya 1408 2 3 Plosha 97 29 km Naselennya 93 751 2010 Visota NRM 15 mMista pobratimi Bejra Kavriago Dubossari Montezilvano Ochamchire Chadir LungaDen mista 8 zhovtnyaTelefonnij kod 373 552Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv A GeoNames 618577OSM 9581354 R municipalitet Benderi Pridnistrovska Moldavska Respublika Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika Poshtovi indeksi 3200 Miska vlada Q121879273 V yacheslav KogutVebsajt bendery md Mapa Benderi Tyaginya 1 u VikishovishiNazvaDo 1538 roku a takozh u 1918 1940 i u 1941 1945 rokah misto malo nazvu Tyaginya rum Tighina yaka z 1992 roku ye oficijnoyu nazvoyu mista z tochki zoru uryadu Moldovi Za svidchennyami deyakih doslidnikiv nazva Tyaginya maye vidnoshennya do ukrayinskogo slova tyagnuti i pov yazana z perebuvannyam na Dnistri slov yanskogo plemeni tiverciv sho mali na comu misci perepravu cherez richku Tyaginya rum Tighina nazva sho vikoristovuvalasya do 1538 roku primirom knyazivstvom Moldova ta Moldovskoyu Narodnoyu Respublikoyu a takozh u 1918 1940 rokah koli Moldova bula u skladi Rumuniyi Za chasiv Svitovoyi vijni u 1941 1945 rokah timchasovo mala taku nazvu pid okupaciyeyu Rumuniyeyu Z 1992 roku ye oficijnoyu nazvoyu mista Bende ri rum Bender nazva sho vikoristovuvalasya za chasiv radyanskoyi vladi a pislya Pridnistrovskoyi vijni takozh vikoristovuyetsya okupacijnoyu administraciyeyu neviznanogo Pridnistrov ya Tyagnyakyacha st ukr Tyagnyakyachya istorichna nazva mista v XV st Zgaduyetsya u statutnij gramoti moldavskogo voyevodi Oleksandra vid 8 zhovtnya 1407 roku yakoyu vin nadavav lvivskim i podilskim kupcyam pravo vilno torguvati u Moldaviyi IstoriyaStarodavnya istoriya mista Istoriya mista Benderi svoyim korinnyam syagaye glibokoyi starovini Pershi vidomosti pro poselennya sho perebuvalo na misci Bender vidnosyat do III stolittya do n e Teritoriya krayu pochinayuchi z kam yanoyi dobi perebuvala v epicentri istorichnih podij sho vidbuvalisya v Shidnij Yevropi Kilka soten tisyach rokiv tomu tut z yavilisya pervisni lyudi sho zajmalisya polyuvannyam i zbirannyam Yim na zminu prijshli kvituchi civilizaciyi midno kam yanoyi dobi Arheologichni doslidzhennya dozvolyayut stverdzhuvati sho pershimi poselencyami na teritoriyi mista buli getski plemena slidi yakih viyavleni v rajoni Benderskoyi forteci j prilyagayuchih do mista selah Kickani ta Varnicya Geto dakijski plemena zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom torgivleyu iz greckim i rimskim svitom V III IV stolittyah u Dnistrovsko Prutskomu mezhirichchi prozhivali plemena sho stvorili Chernyahivsku kulturu frakijci piznishe skifi venedi bastarni sarmati j in Slidi ciyeyi kulturi takozh viyavleni na teritoriyi mista j navkolishnih sil Chernyahivska kultura sformuvalasya pid vplivom piznorimskoyi antichnoyi kulturi Naprikinci V pochatku VI stolit na ci zemli pronikayut slov yanski plemena j stvoryuyut svoyu kulturu U nastupni storichchya cherez Dnistrovsko Prutski zemli projshli kochovi plemena polovciv pechenigiv torkiv U seredini XIII stolittya v kraj vtorglis mongolo tatari yaki panuvali tut do 1345 roku U pershij polovini XIV stolittya Ugorshina sho dosyagla velikoyi mogutnosti zmusila mongolo tatar pokinuti mezhi cogo regionu V 1359 roci v rezultati povstannya miscevogo naselennya proti ugorskogo panuvannya vinikaye samostijne Moldovske knyazivstvo na choli z Bogdanom Voda kolishnim voloskim voyevodoyu v Maramureshi j vasalom ugorskogo korolya Pid vladoyu Moldavskogo knyazivstva Do pochatku XV stolittya vsi zemli vid karpatskih gir do Chornogo morya vvijshli do skladu Moldovskogo knyazivstva shidnoyu graniceyu yakogo bula rika Dnister Benderi buli prikordonnoyu mitniceyu U gramoti moldovskogo gospodarya Oleksandra Dobrogo vid 8 zhovtnya 1408 roku vidanij lvivskim kupcyam na pravo torgivli v mistah roztashovanih po Dnistrovi upershe zgaduyetsya za nazvoyu Tyagyanyakyachya Iz drugoyi polovini XV stolittya misto vidome za nazvoyu Tigina Najbilshogo rozkvitu Moldavska derzhava dosyagla v period pravlinnya Stefana III Velikogo koli vstanovlyuyutsya diplomatichni ekonomichni j kulturni zv yazki iz susidnimi derzhavami Pid vladoyu sultanskoyi Osmanskoyi imperiyi Na rubezhi XIV XV stolit posilyuyetsya mogutnist sultanskoyi Osmanskoyi imperiyi Iz cogo chasu pochinayetsya neuhilnij proces pidkorennya Moldovskogo knyazivstva Osmanskoyu imperiyeyu V 1538 roci pislya ryadu zhorstokih boyiv u Budzhackih stepah osmani zahopili Tiginu Misto j 18 prileglih sil buli peretvoreni v osmansku rajyu Vigidne strategichne polozhennya na visokomu berezi Dnistra zrobilo misto odnim z opornih punktiv borotbi osmaniv proti Rechi Pospolitoyi Na misci kolishnoyi mitnici v perepravi pochinayetsya budivnictvo forteci za planom znamenitogo osmanskogo zodchogo Sinana Misto j fortecya buli perejmenovani v Benderi zapozicheno z perskoyi gavan pristan portove misto Fortecya bula pobudovana za zrazkom zahidnoyevropejskih bastionnogo tipu Vona bula obnesena visokim zemlyanim valom i glibokim rovom sho nikoli ne zapovnyuvavsya vodoyu i skladalasya iz troh chastin citadeli verhnoyi j nizhnoyi chastini Z pivdenno zahidnoyi storoni forteci roztashovuvavsya posad Do seredini XVI stolittya Moldovske knyazivstvo bulo ostatochno ponevoleno Osmanskoyu imperiyeyu odnak moldovskij narod viv nevpinnu borotbu proti svoyih ponevolyuvachiv Uzimku 1540 roku moldovani pid provodom gospodarya vzyali v oblogu Bendersku fortecyu ale ovoloditi neyu ne zmogli V 1574 roci gospodar Ivan Lyutij razom z kozakami getmana Svirgovskogo uzyali fortecyu v oblogu posad buv uzyatij ale micni stini vstoyali Cherez 20 rokiv zaporizki kozaki na choli z getmanami Lobodoyu i Severinom Nalivajkom namagalisya zahopiti fortecyu posad buv spalenij ushent ale forteceyu ovoloditi ne vdalosya U 1709 r u Benderah otrimali pritulok shvedskij korol Karl XII getman Ukrayini Ivan Mazepa ta kozacka starshina sho zaznali porazki u Poltavskij bitvi Reshtki zamku getmana Pilipa Orlika v Tyagini Basarabiya 1931 rik Tyaginya stara nazva mista Benderi U 1711 r z Bender pochavsya pohid getmana Pilipa Orlika na pravoberezhnu Ukrayinu Pid chas rosijsko tureckih voyen XVIII XIX stolit Benderska fortecya trichi pidkoryalasya rosijskim vijskam 15 veresnya 1770 roku pislya dvomisyachnoyi oblogi fortecyu shturmuvala rosijska armiya pid komanduvannyam general anshefa Panina V oblozi brav uchast polk donskih kozakiv u ryadah yakogo borovsya majbutnij provodir selyanskogo povstannya Omelyan Pugachov Fortecya bula vzyata pislya vazhkogo krovoprolitnogo rukopashnogo boyu Uzyattya forteci obijshlosya dorogoyu cinoyu za chas oblogi j u hodi shturmu vbitimi j poranenimi rosiyani vtratili ponad shist tisyach lyudej osmani ponad p yat tisyach Chim stilki vtratiti j tak malo oderzhati krashe bulo j zovsim ne brati Bender tak vidreaguvala na cyu podiyu rosijska imperatricya Katerina II Rosijsko turecka vijna 1768 1774 rokiv zakinchilasya pidpisannyam Kyuchuk Kajnardzhijskogo miru za umovami yakogo Benderska fortecya yak i vsya Moldova znovu vidijshli do Osmanskoyi imperiyi 4 listopada 1789 roku pislya peremogi rosijskih vijsk pid komanduvannyam Oleksandra Suvorova fortecya vdruge kapitulyuvala Cogo razu she do pochatku oblogi Fortecya zdalasya bez oporu rosijskim vijskam pid komanduvannyam knyazya Grigoriya Potomkina Tavrijskogo Cya peremoga bagato v chomu bula viznachena vmilimi diyami komanduvachiv kinnotoyu generaliv Hojmskogo ta Kutuzova yaki rozbili na pidstupah do Bender tritisyachne vijsko budzhackih tatar Osmani pidnesli klyuchi vid forteci Potomkinu namet yakogo perebuvav na Borisovskomu pagorbi zahidnishe ukriplen V 1791 roci za Yasskim mirnim dogovorom livoberezhni rajoni Naddnistryanshini vidijshli do Rosiyi Pravoberezhna teritoriya Moldaviyi razom z Benderskoyu forteceyu znovu zalishilasya za Osmanskoyui mperiyeyu Rosijska imperiya otrimala vihid do Chornogo morya po richci Dnister Faktichne priyednannya Bender do Rosijskoyi imperiyi vidbulosya u listopadi 1806 roku pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv koli fortecya bez istotnogo oporu zdalasya rosijskim vijskam pid komanduvannyam generala Meyendorfa Vidpovidno do Buharestskogo mirnogo dogovoru pidpisanogo Kutuzovim 16 travnya 1812 roku teritoriya Pruto Dnistrovskogo mezhirichchya vidijshla do Rosiyi Piznishe ci zemli oderzhali nazvu Bessarabiya U skladi Rosijskoyi imperiyi Pam yatnik Ivanu Kotlyarevskomu sho brav uchast u vizvolenni Bender vid osmaniv 1806 r pered murami Benderskoyi forteci Z utvorennyam Bessarabskoyi guberniyi Benderi ukazom vid 29 kvitnya 1818 roku ogoloshuyetsya povitovim mistom Misto zabudovuyetsya za pevnim planom na vidstani 500 m pivdennishe Benderskoyi forteci zastavlyayutsya visim shirokih vulic uzdovzh Dnistra visim perpendikulyarno Zaselennya mista vidbuvalosya spochatku za rahunok garnizonu vijskovih chinovnikiv i pisariv a potim za rahunok staroobryadciv i kripakiv utikachiv U 1818 roci v Benderah prozhivalo 5 1 tisyachi osib Na misci ruyin osmanskih kazarm v 1815 roci pochalosya budivnictvo Preobrazhenskogo soboru sho buv zadumanij yak simvol zvilnennya krayu vid osmanskogo yarma Golovnij kupol soboru vikonano u viglyadi sholoma davnoruskogo voyina Plan soboru buv pidgotovlenij chlenom Kishinivskoyi duhovnoyi dikasteriyi arhimandritom Ioanikeyem 29 veresnya 1827 roku visokopreosvyashennij Dmitro osvyativ sobor ale roboti she trivali Do 1934 roku sobor ne buv rozpisanij Nastinni rozpisi v sobori buli zdijsneni moldovskim skulptorom i zhivopiscem A Plemedyale Gerb mista Benderi Besarabskoyi guberniyi povitovij 2 kvitnya 1826 r Shit rozdilenij na dva polya u verhnomu zolotom dvoglavij orel prikrashenij zolotoyu koronoyu sho trimaye v oboh labetah bliskavki yakih polum ya zvernene v niz iz shitom na grudi na yakomu v chervonomu poli zobrazheni Sv Velikomuchenik i Peremozhec Georgij sho sidit na bilomu koni j vrazhaye spisom zmiya u nizhnim chornomu poli zobrazheno lezhachogo leva na zgadku polozhennya v comu cinuti shvedskogo korolya Karla XII pislya Poltavskoyi bitvi Ekonomichnomu rozvitku mista spriyalo budivnictvo v 1871 roci zaliznici Tiraspol Kishiniv z mostom cherez Dnister Na budivnictvi ciyeyi dorogi bulo zajnyato 1500 robitnikiv z nih 400 u rajoni Bender Umovi praci buli vkraj vazhkimi i dovedeni do rozpachu robitniki benderskoyi dilyanki organizuvali ekonomichnij a potim i politichnij strajk iz privodu yakogo Novorosijskij i Bessarabskij general gubernator u svoyemu povidomlenni na im ya prokurora Odeskoyi sudovoyi palati vidznachav strajk robitnikiv u Benderah yavishe zovsim nove sho doteper ne proyavlyalosya v serci nashogo robochogo ruhu Pochatok XX stolittya oznamenuvalosya vibuhom revolyucijnoyi borotbi v krayi Revolyuciyi 1905 i 1917 rokiv znajshli vidbittya v istorichnij doli Bender Pid yihnim vplivom u berezni 1917 roku v Benderah bula utvorena persha u Moldovi Rada robochih i soldatskih deputativ U skladi Rumuniyi Naprikinci 1917 pochatku 1918 rokiv pochinayetsya vijskova intervenciya z boku Rumuniyi Protyagom dvoh tizhniv trivala oborona Bender ale popri opir 7 lyutogo 1918 roku misto bulo priyednano do rumunskoyi derzhavi 27 travnya 1919 roku rosijski bilshoviki organizuvali zbrojne povstannya v Benderah z metoyu zahoplennya Bessarabiyi ta vstanovlennya radyanskoyi vladi Povstannya rozpochalosya rano vranci za pidtrimki zagonu Chervonoyi armiyi yakij perepravivsya do mista cherez Dnister Povstali zahopili kontrol nad mistom ale do vechora togo zh dnya buli rozgromleni rumunskimi vijskami pri pidtrimci vijsk Antanti Dvadcyat dva roki Bessarabiya vhodila do skladu Rumuniyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 2 serpnya 1940 roku bulo utvoreno Moldavsku RSR U Benderah stala do ladu elektrostanciya sho diye j donini pobudovanij ryad promislovih pidpriyemstv rozshirilasya merezha medichnih i likuvalnih ustanov shkil i dityachih sadiv Ale cherez rik misto nastigla Druga Svitova vijna Za roki vijni misto bulo zrujnovano majzhe doshentu U Benderah ne vcililo zhodne z tih promislovih pidpriyemstv yaki diyali do vijni Buli zrujnovani j rozgrabovani konservnij spirtogorilchanij pivovarnij zavodi mlini olijnici elektrostanciya j vodoprovid Buli znisheni socialno kulturni ustanovi shkoli biblioteki kinoteatri dityachi sadi likarni apteki pekarni majsterni Vulici mista zarosli bur yanom Zhitlovij fond buv znishenij na 80 Praktichno z nulya pochalosya vidnovlennya Bender i zavdyaki trudovomu geroyizmu benderchan za korotkij strok buli vidnovleni zhittyevo vazhlivi ob yekti mista A v 1950 i roki bulo pochate budivnictvo najbilshih pidpriyemstv legkoyi harchovoyi elektrotehnichnoyi promislovosti yaki sogodni ye osnovoyu ekonomiki mista Ne bagato budinkiv sho kolis prikrashali misto perezhili kataklizmi XX stolittya V odnomu z takih budinkiv u centralnij chastini mista narodivsya v 1876 roci vchenij zi svitovim im yam akademik Lev Semenovich Berg prezident geografichnogo tovaristva SRSR avtor 800 fundamentalnih prac z ihtiologiyi klimatologiyi biologiyi ozeroznavstvu istoriyi j geografiyi Nedaleko vid budinochka Berga po vulici Radyanskij perebuvaye prekrasnij mayetok XIX stolittya u yakomu sogodni roztashovuyetsya miskij istoriko krayeznavchij muzej Budinok buv pobudovanij komersantom Fishtenbergom Pro zavershennya budivelnih robit krasnomovno svidchit data zafiksovana na perepletinnyah azhurnih vorit 1890 Teperishnij chas Naprikinci chervnya 1992 roku v misti rozpochalisya boyi mizh armiyeyu Moldovi ta pridnistrovskoyu gvardiyeyu sho buli pripineni 7 lipnya togo zh roku Vnaslidok boyiv zaginulo blizko 400 lyudej Pislya cogo v Benderi uvijshli rosijski okupacijni sili Bilshist tablichok na oficijnih ustanovah mista yak i u vsij PMR vikonano na troh oficijnih movah Tim ne mensh majzhe vsi napisi ukrayinskoyu movoyu na nih vikonani z velicheznoyu kilkistyu orfografichnih pomilok u nih navit vikoristano literi sho ne ye vlastivimi ukrayinskij movi e y tosho dzherelo Benderi v ukrayinskij kulturiBenderi zgaduyut kilka raziv v ukrayinskij narodnij tvorchosti U deyakih iz variantiv dumi pro Ivasya Konovchenka korsunskij polkovnik Filon zaproshuye kozakiv Idit vi zi mnoyu korsunskim polkovnikom V ohotne vijsko gulyati Pid gorod Tyaginyu na Cherken dolinu Za viru hristiyansku odnostajne stati Licarskoyi slavi zazhivati V inshij pisni kincya XVIII st sho pripisuyetsya Antonovi Golovatomu zgaduyetsya pro pochatkove roztashuvannya Chornomorskogo kozackogo vijska na livomu berezi Dnistra navproti Bender zvidki kozakiv carskij uryad zmusiv pereselyatisya na Taman Oj Bozhe mij Bozhe Bozhe milostivij Yaki zh mi vrodilis v sviti neshaslivi Sluzhili mi virno na poli j na mori A teper zostayemosya i bosi i goli Dumali mi zemlyu sobi zasluzhiti Shob u vilnosti viku nam dozhiti Dali buli zemlyu od Dnistra do Bugu Graniceyu po Bendersku dorogu Dnistrovskij i Dniprovskij obidva limani Ot tut bi nam bratci nazhivati zhupani Dali buli zemlyu ta vp yat vidnimayut A nam tuyu yakus Taman vruchayut NaselennyaDokladnishe Naselennya Bender Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2004 roku naselennya moldovani rosiyani ukrayinci bolgari inshi ne vkazano Benderi 97027 25 1 43 2 17 9 3 1 3 8 6 9 Giska 4841 16 9 61 1 14 9 3 5 3 7 Protyagajlivka 3142 24 1 47 2 20 9 5 2 2 6 Benderska miska rada 105010 24 7 44 2 17 8 3 2 3 8 6 4 PromislovistPam yatnij znak na chest Konstituciyi Pilipa Orlika Najbilsh rozvinuti galuzi promislovosti legka harchova metaloobrobna Fabriki tekstilno tkacka shovkomotalna shvejni vzuttyeva Kombinati shovkovij m yaso i ptahokombinati Zavodi mehanichnij krohmalo patokovij konservnij pivovarnij lisotarnij hlibozavod maslozavodi mliniKulturaNavchalni ta kulturni zakladi finansovo kreditnij tehnikum tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva medichne uchilishe muzichna shkola muzejPam yatkiU misti zbereglasya fortecya 16 stolittya sobor pochatku 19 stolittya 9 kvitnya 2010 roku v misti bulo vidkrito pam yatnik Konstituciyi Pilipa Orlika vstanovlenij na chest yiyi 300 richchya Pam yatnij znak sporudzheno u viglyadi knigi na yakij vikarbuvano informaciyu pro istoriyu napisannya Konstituciyi ta yiyi povnu nazvu ukrayinskoyu i latinskoyu movami Krim togo na pochatku 1990 h rokiv v misti bula vstanovlena pam yatna doshka a 2010 go roku pam yatnik Ivanovi Kotlyarevskomu sho brav uchast u zbrojnij borotbi u comu misti Za chasiv prezidentstva Viktora Yushenka bulo vidano oficijnij nakaz todishnogo golovi PMP Smirnova pro vstanovlennya bilya Benderskoyi forteci pam yatnika getmanu Ukrayini Ivanu Mazepi todi bulo navit vstanovleno doshku na misci jogo majbutnogo roztashuvannya Tim ne mensh dali cogo sprava ne pishla narazi nad zgadanoyu doshkoyu zbudovana budka sho unemozhlivlyuye dostup do neyi mistyan Potrebuye restavracijnih robit ta uporyadkuvannya prilegloyi teritoriyi memorialnij znak na chest zagiblih kozakiv getmaniv Ivana Mazepi ta Pilipa Orlika vigotovlenij i vstanovlenij u 2008 roci za iniciativoyu Spilki ukrayinciv Pridnistrov ya im O Buta na vijskovo istorichnomu Memorialnomu kladovishi v misti Benderi Div takozh Pam yatnik Pavlu Tkachenku Anenij Nojskij rajon Anenij Nojskij rajon Pridnistrov ya Anenij Nojskij rajon Tiraspol Anenij Nojskij rajon Kaushenskij rajonVidomi lyudiPoroshenko Oleksij Ivanovich Geroj Ukrayini zhiv i pracyuvav u Benderah Poroshenko Petro Oleksijovich 5 j Prezident Ukrayini navchavsya v Benderskij serednij shkoli Narodilis Berg Lev Semenovich 1876 1950 radyanskij geograf ta biolog Velichko Yurij Oleksijovich 1917 1986 ukrayinskij aktor rezhiser Narodnij artist URSR 1964 Guzun Mikola Ivanovich 1926 radyanskij vchenij v oblasti genetiki i selekciyi vinogradu Zrubavel Gilad 1912 1988 radyanskij geograf ta biolog Shkurupij Geo Danilovich 1903 1937 ukrayinskij pismennik predstavnik napryamu panfuturizmu Emil Konstantinesku 3 j prezident Rumuniyi Zina Rabinovich 1895 1965 yevrejska pismennicya i poetesa Straten Volodimir Vasilovich 1890 1932 radyanskij istorik Kishinivskij Mark Hayimovich 1917 1993 radyanskij himik Div takozhBenderskij povit Benderskij povit mizhvoyennij Benderskij rajon Benderske telebachennyaPrimitkiOficijna moldovska nazva Costăchescu M Documentele moldovenesti inainte de Stefan cel Mare Iași 1931 T 2 S 408 957 s d Track Q12735454d Track Q46852 Nicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 S 49 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 VUE Spravka direktora istoricheskogo muzeya g Bendery t Lobanova G A V konce XIV nachale XV veka v dokumentah na kartah togo perioda u gramotah moldavskih gospodarej imenuetsya Tyagyanyanyach slovo slavyanskogo proishozhdeniya V konce XV nachale XVI vv gorod nachinaet upominatsya pod nazvaniem Tyagin Tyaginya Tigina svyazano eto s nalichiem paromnoj perepravy na Dnestre ukrainskoe tyagnut Republica Moldova de la Perestroikă la independenţă 1989 1991 Chișinău 2011 p 324 16 listopada 2018 u Wayback Machine Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 30 31 dokument 21 www runivers ru Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 22 grudnya 2015 M Kostomarov Istoriya kozachestva v pamyatnikah yuzhnorusskogo narodnogo pesennogo tvorchestva 23 grudnya 2015 u Wayback Machine Russkaya Mysl No 1 2 5 8 1880 r Arhiv originalu za 30 lipnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pam yatnij znak na chest 300 richchya Konstituciyi Pilipa Orlika vidkrito u Benderah nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 16 listopada 2010 Procitovano 28 kvitnya 2010 izmail forever my1 ru Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 4 grudnya 2015 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 2 grudnya 2015 DzherelaKsenofontov I Lukin T Tigina 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 77 ISBN 978 966 00 1359 9 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Benderi