Ця стаття не містить . (жовтень 2022) |
Турфанці, турфанликі (уйг. турпанлиқләр, turpanliqler) — субетнос (етнографічна група) уйгурів, яка проживає у Турфанській оазі (Турфанській долині) на території Синьцзян-Уйгурського атономного району, а також у містах Урумчі, Карамай, Кумул. Нащадки турфанських уйгурів є і в Казахстані. Загальна кількість приблизно 0,5 млн осіб. В окрузі Турфан ця група уйгурів становить 70 % населення. Розмовляють турфанським говором центрального діалекту новоуйгурської мови. Антропологічно турфанські уйгури у більшості належать до південносибірської раси, теж зустрічаються представники монголоїдної раси та паміро-ферганського типу європеоїдної раси.
турфанці | |
---|---|
Кількість | близько 0,5 млн. |
Ареал | Синьцзян-Уйгурський автономний район КНР (Турфан, Урумчі), Казахстан, Киргизстан |
Близькі до: | ін. |
Мова | уйгурська мова (турфанський говір центрального діалекту) |
Релігія | іслам |
Історія
Етногенез турфанських уйгурів дуже складний. У ІІ-І тис. до н. е. у Турфанській долині оселилися тохаро- й іраномовні етнічні групи, у тому числі і народність «чеши», які створили низку державних утворень. З початку І тис. н. е. на територію Східного Туркестану, у Турфанську долину зокрема, починають проникати тюркські племена, які в оазі поступово стають численнішими і асимілюють місцеве ірано-тохарське населення. Останні пам'ятки тохарської та іранської писемності датуються VII—VIII ст.ст. н. е. До часу прибуття у Турфанську долину предків уйгурів процес тюркизації місцевого ірано-тохаромовного населення фактично був завершений, а з моменту приходу уйгурських племен у Турфані поширюється давньоуйгурська (ідикутська) мова.
У період з ІХ по XIV ст.ст. Турфан був центром розвинутої та впливової у регіоні держави . У цей час серед турфанців були розповсюджені кілька релігій буддизм, християнство (несторіанство) і маніхейство. У Турфані були розвинуті торгівля, лихварство, ремесла. Турфанські купці домінували у торгівлі Китаю з Центральною Азією. У містах ідикутської держави існувала каналізація, землеробство здійснювалося системою іригації.
З входженням Турфана до складу Монгольської імперії (ХІІІ ст.) і наступної ліквідації ідикутства (XIV ст.) поступово розпочинається процес ісламізації турфанців, який остаточно закінчився у XV—XVI ст.ст. У цей період у XIII—XV ст.ст. караханідська мова витісняє давньоуйгурську (ідикутську) мову, а арабське письмо відповідно витісняє .
У період Монгольської імперії турфанці були впливовою меншиною, яка користувалася широкою автономією, була широко представлена поміж вищих чиновників імперії та купецької верхівки.
З включенням Східного Туркестану, у тому числі Турфана, до складу Цінської імперії турфанці, як і кумульці, більше ніж інші етнографічні групи уйгурів були представлені серед місцевих чиновників владного апарату, а також аж до 30-х років ХХ ст. користувалися внутрішньою автономією у вигляді князівства на чолі хакімбеком.
Турфанці брали активну участь у повстаннях уйгурів проти китайської влади.
Культура. Традиції
Нині у Синьцзян-Уйгурському автономному районі турфанці через незначну урбанізованість, в основному зайняті у сільському господарстві, виноградництві, землеробстві, тваринництві, а також у малому і середньому бізнесі. Турфанці теж представлені у місцевих органах влади.
У давнину Турфан був важливим осередком торгівлі на Великому шовковому шляху, що не могло знайти свого відображення у культурі і традиціях турфанців.
- Долина Турфана
- турфанська дівчина
-
- Мінарет Імін-ходжи у Турфані
- У турфанців з давніх часів високий рівень розвитку виноградництва
- З давніх часів турфанці використовують розвинуту систему зрошування у вигляді
- Печера Безеклік
- Вхід до печери Безеклік
- Уйгурські принци. Безеклік, печера № 9, приблизно VIII—IX ст.ст., настінний живопис.
- Уйгурський дарувальник. Безеклік, печера № 17, приблизно X—XI ст.ст., настінний живопис, 45×25 см.
- Уйгурський принц
- Руїни столиці Ідикутства, Кочо
- Руїни давнього міста
- Старовинний будинок у м. Туюк-су
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2022 Turfanci turfanliki ujg turpanliklәr turpanliqler subetnos etnografichna grupa ujguriv yaka prozhivaye u Turfanskij oazi Turfanskij dolini na teritoriyi Sinczyan Ujgurskogo atonomnogo rajonu a takozh u mistah Urumchi Karamaj Kumul Nashadki turfanskih ujguriv ye i v Kazahstani Zagalna kilkist priblizno 0 5 mln osib V okruzi Turfan cya grupa ujguriv stanovit 70 naselennya Rozmovlyayut turfanskim govorom centralnogo dialektu novoujgurskoyi movi Antropologichno turfanski ujguri u bilshosti nalezhat do pivdennosibirskoyi rasi tezh zustrichayutsya predstavniki mongoloyidnoyi rasi ta pamiro ferganskogo tipu yevropeoyidnoyi rasi turfanciKilkistblizko 0 5 mln ArealSinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon KNR Turfan Urumchi Kazahstan KirgizstanBlizki do in Movaujgurska mova turfanskij govir centralnogo dialektu ReligiyaislamIstoriyaEtnogenez turfanskih ujguriv duzhe skladnij U II I tis do n e u Turfanskij dolini oselilisya toharo j iranomovni etnichni grupi u tomu chisli i narodnist cheshi yaki stvorili nizku derzhavnih utvoren Z pochatku I tis n e na teritoriyu Shidnogo Turkestanu u Turfansku dolinu zokrema pochinayut pronikati tyurkski plemena yaki v oazi postupovo stayut chislennishimi i asimilyuyut misceve irano toharske naselennya Ostanni pam yatki toharskoyi ta iranskoyi pisemnosti datuyutsya VII VIII st st n e Do chasu pributtya u Turfansku dolinu predkiv ujguriv proces tyurkizaciyi miscevogo irano toharomovnogo naselennya faktichno buv zavershenij a z momentu prihodu ujgurskih plemen u Turfani poshiryuyetsya davnoujgurska idikutska mova U period z IH po XIV st st Turfan buv centrom rozvinutoyi ta vplivovoyi u regioni derzhavi U cej chas sered turfanciv buli rozpovsyudzheni kilka religij buddizm hristiyanstvo nestorianstvo i manihejstvo U Turfani buli rozvinuti torgivlya lihvarstvo remesla Turfanski kupci dominuvali u torgivli Kitayu z Centralnoyu Aziyeyu U mistah idikutskoyi derzhavi isnuvala kanalizaciya zemlerobstvo zdijsnyuvalosya sistemoyu irigaciyi Z vhodzhennyam Turfana do skladu Mongolskoyi imperiyi HIII st i nastupnoyi likvidaciyi idikutstva XIV st postupovo rozpochinayetsya proces islamizaciyi turfanciv yakij ostatochno zakinchivsya u XV XVI st st U cej period u XIII XV st st karahanidska mova vitisnyaye davnoujgursku idikutsku movu a arabske pismo vidpovidno vitisnyaye U period Mongolskoyi imperiyi turfanci buli vplivovoyu menshinoyu yaka koristuvalasya shirokoyu avtonomiyeyu bula shiroko predstavlena pomizh vishih chinovnikiv imperiyi ta kupeckoyi verhivki Z vklyuchennyam Shidnogo Turkestanu u tomu chisli Turfana do skladu Cinskoyi imperiyi turfanci yak i kumulci bilshe nizh inshi etnografichni grupi ujguriv buli predstavleni sered miscevih chinovnikiv vladnogo aparatu a takozh azh do 30 h rokiv HH st koristuvalisya vnutrishnoyu avtonomiyeyu u viglyadi knyazivstva na choli hakimbekom Turfanci brali aktivnu uchast u povstannyah ujguriv proti kitajskoyi vladi Kultura TradiciyiNini u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni turfanci cherez neznachnu urbanizovanist v osnovnomu zajnyati u silskomu gospodarstvi vinogradnictvi zemlerobstvi tvarinnictvi a takozh u malomu i serednomu biznesi Turfanci tezh predstavleni u miscevih organah vladi U davninu Turfan buv vazhlivim oseredkom torgivli na Velikomu shovkovomu shlyahu sho ne moglo znajti svogo vidobrazhennya u kulturi i tradiciyah turfanciv Fotogalereya Dolina Turfana turfanska divchina Posli Turfana v Pekini 1656 r Minaret Imin hodzhi u Turfani U turfanciv z davnih chasiv visokij riven rozvitku vinogradnictva Z davnih chasiv turfanci vikoristovuyut rozvinutu sistemu zroshuvannya u viglyadi Pechera Bezeklik Vhid do pecheri Bezeklik Ujgurski princi Bezeklik pechera 9 priblizno VIII IX st st nastinnij zhivopis Ujgurskij daruvalnik Bezeklik pechera 17 priblizno X XI st st nastinnij zhivopis 45 25 sm Ujgurskij princ Ruyini stolici Idikutstva Kocho Ruyini davnogo mista Starovinnij budinok u m Tuyuk su