Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примітки Туре Нерманшвед Ture NermanТуре Нерман не пізніш як у 1937 роціІм я при народженніТуре Нерман швед Ture Nerman

Туре Нерман

Туре Нерман

Туре Нерман
швед. Ture Nerman
image
Туре Нерман не пізніш як у 1937 році
Ім'я при народженніТуре Нерман (швед. Ture Nerman)
ПсевдонімLucie Fehr
Народився18 травня 1886(1886-05-18)
Норрчепінг, Швеція
Помер7 жовтня 1969(1969-10-07)[1][2][…] (83 роки)
d, Швеція[1][2][3]
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[4][5][6]
Громадянствоimage Швеція
Національністьшвед
Діяльністьпрозаїк, поет і журналіст
Сфера роботилітература[7], журналістика[7] і політика[7]
Alma materУніверситет Уппсала[3]
Мова творівшведська
Роки активності1909–1969
Напрямокреалізм
Жанрроман, оповідання, стаття, вірш
Партіяd (1937)[3], Соціал-демократична партія Швеції (1953)[3] і Q111188360? (1933)[3]
Конфесіяатеїзм
Батькоd[3]
Брати, сестриd і Біргер Нерман
У шлюбі зd[1][3]
Дітиd[3]
image Туре Нерман у Вікісховищі

Ту́ре Не́рман (швед. Ture Nerman, * 18 травня 1886, Норрчепінг — 7 жовтня 1969, Уппсала) — шведський політичний діяч, комуніст, журналіст, прозаїк і поет.

Біографія

Походження

Нерман ріс у сім'ї середнього класу в індустріальному районі Норрчепінга. Його батько мав книжкову крамницю в місті й одружився з набагато молодшою, ніж він, продавницею, що працювала в цьому закладі. У цього подружжя були три сини — Туре і два молодші близнюки ( — художник і Біргер Нерман — археолог).

Нерман закінчив норрчепінзьку гімназію 1903 року. В день випуску він узяв свою шкільну Біблію й викинув її в річку Мутала. У автобіографії Нерман описав це як свій перший революційний акт. Згодом Нерман вступив до Уппсальського університету.

Початок політичної діяльності

1905 рік був прикметний не тільки революцією в Росії, але й розвитком революційного руху у Скандинавії. На той час Норвегія проголосила свою незалежність від Шведської корони. Це вплинуло на політичну радикалізацію Нермана наліво. Тоді він уже почав читати Августа Стріндберга, Льва Толстого і Еллен Кей, а невдовзі відкрив для себе Карла Маркса. Першим публічним політичним актом Нермана стало відвідання мітингу молодих соціалістів в Уппсалі.

У 1907 році Нерман, ставши призовником, подав прохання, щоб його скерували на медицинське навчання, і це прохання задовольнили. На той час Нерман уже стояв на антивоєнних позиціях, і 1908 року його заарештувала поліція за поширення нелегальних антивоєнних листівок. Спершу покарали тюремним ув'язненням, однак незабаром призначили іншу кару — штраф у 300 шведських крон. Батько надіслав гроші Туре, а той витратив їх на мандрівку до Парижа, яка тривала кілька тижнів. Коли Туре повернувся до Швеції, батько знову надіслав йому гроші, й цього разу вони пішли на оплату штрафу.

1909 року Нерман переїхав до Сундсвалля й почав працювати кореспондентом соціал-демократичної газети «Нове суспільство» (швед. Nya Samhället). У цей час він публікує кілька поетичних збірок. То були переважно радикальні й провокаційні вірші, скеровані проти церкви, шведської монархії та буржуазії.

Нерман приєднується до Соціал-демократичної партії Швеції й невдовзі разом із стає на чолі її лівого крила, опозиційного до реформістського керівництва партії, яке очолював Карл Яльмар Брантінг.

Наприкінці 1911 — на початку 1912 року разом із кількома шведськими соціал-демократами Нерман перебував у Німеччині, коли тривала передвиборча кампанія Карла Лібкнехта. Кілька років перед тим Нерман бачився з ним на зустрічі соціал-демократів у Стокгольмі.

Перша світова війна і Ціммервальд

У листопаді 1912 року Нерман відвідав засідання надзвичайного конгресу Другого інтернаціоналу в Базелі (Швейцарія). Тоді тривали воєнні дії на Балканах. На конгресі ухвалили маніфест, у якому сказано про потребу інтернаціональними зусиллями робітничого класу вести боротьбу із світовою війною, що насувається.

Фактичний розвал Соціалістичного інтернаціоналу, що стався зразу ж після Першої світової війни, дуже здивував Нермана: на початку цієї війни всі лідери соціал-демократичних партій виступили на позиціях захисту батьківщини. Але були й винятки: Карл Лібкнехт став єдиним депутатом німецького Рейхстагу й соціал-демократичної фракції, що 2 грудня 1914 року голосував против воєнних кредитів.

На 1915 року Нерман разом із Зетом Геглундом був представником від шведських і норвезьких соціал-демократів. Ціммервальдська конференція об'єднала соціал-демократів-інтернаціоналістів, які виступали проти війни. Від Росії там були присутні Володимир Ленін, Григорій Зінов'єв і Лев Троцький, від Швейцарії — . Карл Лібкнехт и Роза Люксембург не змогли взяти участь у конференції, але надіслали листи, в яких висловили підтримку. У той час Люксембург сиділа у в'язниці за антивоєнну пропаганду, а Лібкнехт був мобілізований в армію. Вернувшись до Швеції, Геглунд потрапив у тюрму за участь у антивоєнному русі, попри те, що Швеція не брала участі у війні.

На початку 1915 року Нерман вирушив у багатомісячну подорож по Сполучених Штатах. Прибувши на пароплаві до Нью-Йорка, звідки невдовзі на поїзді поїхав до Сан-Франциско, щоб побувати на Панамо-тихоокеанській світовій виставці, яку мали відкрити в ті дні. Нерман спілкувався з американськими робітниками, переважно скандинавського походження, в Міннеаполісі та Чикаго. Певний час він провів у родичів, що жили в Асторії, штат Орегон.

Ліві соціал-демократи

image
Володимир Ленін, Туре Нерман і Карл Ліндгаген. Стокгольм, 1917 рік.

З початку 1917 року боротьба між лівими і правими в Соціал-демократичній партії призвела до розколу. Зета Геглунда і Туре Нермана, що називали себе комуністами, виключили з партії разом із іншими відомими радикалами, як-от Катаріна Дальстрем, і мер Стокгольма Карл Ліндхаґен.

Геглундові, який був лідер молодіжної организації соціал-демократів, вдалося заручитися підтримкою фактично всієї організації при заснуванні Лівої соціал-демократичної партії Швеції (ЛСДП) у травні 1917 року. З самого початку партія налічувала близько двадцяти тисяч членів. ЛСДП організувала випуск газети , у якій писала й публікувала тексти інших комуністичних діячів. До 1918 року Нерман був її редактором. Він зустрівся з Леніним у квітні 1917-го, коли той повертався через Стокгольм до Петрограда.

Як міжнародний представник ЛСДП, Нерман підтримував зв'язки з багатьма комуністичними лідерами — Карлом Лібкнехтом, Карлом Радеком, , і Отто Куусіненом. Також листувався з американськими соціалістами та комуністами Юджіном Дебсом, Джоном Рідом і Максом Істменом.

У радянській Росії

Наприкінці літа 1918 року Нерман разом із Анжелікою Балабановою і поїхали в подорож радянською Росією. В Петрограді він зустрівся із Зінов'євим, головою Петроградської ради. Наступного дня він побував на мітингу біля Зимового палацу, де Зінов'єв і Балабанова виступали перед червоноармійцями, які вирушали на фронт громадянської війни.

Побувши кілька днів у Петрограді, Нерман приїхав до Москву, де зустрівся з Левом Каменєвим. 3 жовтня Нерман відвідав мітинг перед Великим театром, а тоді коротко говорив із Левом Троцьким. Наступного дня Нерман побачився з Миколою Бухаріним, у якого взяв велике інтерв'ю, а тоді з Олександрою Коллонтай. До Швеції вернувся в кінці жовтня.

Нерман вирушив у другу мандрівку Росією разом із у 1920 році. Наступного разу він приїхав сюди тільки в 1927-му.

Проти сталінізму

image
Туре Нерман у молодості.

Нерман критично дивився на посилення ролі бюрократії в Радянському Союзі. Коли в 1924 року Зет Геглунд порвав із Лівою партією Швеції, новими лідерами партії стали і , які згодом підтримали .

У компартії Швеції прихильники Сталіна становили меншість, близько чотирьох тисяч осіб, які гуртувалися навколо Гуго Сільєна і Свена Ліндерута. Більшість компартії, близько 17 300 осіб, у 1929 році виключено з лав. Серед них були також Карл Чільбум, Нільс Флюг і Туре Нерман. Сталіністи захопили штаб-квартиру партії та її архів, а прихильники Чільбума контролювали газету «Politiken». Більшість і далі називала себе Комуністичною партією Швеції до 1934 року, коли її перейменували в Соціалістичну партію.

У 1931-му Туре Нермана вибрали в Першу палату Риксдага, і до 1937 року він був депутатом як член компартії, незалежної від Москви. Свої промови в парламенті Нерман зазвичай складав у вигляді поем.

1937 року Нерман і його приятель Август Спенгберг поїхали до Іспанії, де тривала громадянська війна. Опинившись у Барселоні, вони стали свідками одного з найтрагічніших подій цієї війни — придушення .

На той час у Швеції Нільс Флюг захопив владу в партії й виключив із числа членів одного з її засновників — Карла Чільбума. Нерман вийшов із партії, а в 1939-му вступив до Соціал-демократичної партії. До кінця 1930-х років у Соціалистичній партії під керівництвом Флюга стався поворот до співпраці з нацистами.

Друга світова війна

20 квітня 1933 року, після того, як у Німеччині до влади прийшов Гітлер, Нерман виступив у Риксдазі з вимогою дати притулок у Швеції всім німецьким євреям. Коли почалася Друга світова війна, Швеція оголосила про свій нейтралітет. Під час війни Нерман був відомий як редактор антинацистської газети «Trots allt!» («Всупереч усьому!»). У цьому виданні критикувався шведський уряд, який дозволяв німецьким військам проходити територією Швеції. У 1942 році тираж досяг 66 тисяч. Назву запозичено в статті Карла Лібкнехта «Trotz alledem!», яку він написав незадовго перед своєю смертю в 1919-му. Шведський уряд був незадоволений газетою, і взимку 1939–1940 років Нермана покарали трьома місяцями ув'язнення. Багато його антивоєнних і антинацистських текстів того часу не опубліковано через цензурні заборони.

Останні роки

image
Алея Туре Нермана у Стокгольмі.

У 1946–1953 роках Нерман знову був депутатом парламенту. Відійшов від активної політичної діяльності, коли йому минуло 67 років, і жив зі своєю родиною на невеликому острові Стокгольмського архіпелагу. Хоча біля його будинку й далі стояв прапор СРСР, та Нерман симпатизував радше Сполученим Штатам і навіть став підтримувати перспективу членства Швеції в НАТО.

Все життя Нерман був вегетаріанцем і непитущим. Вважав алкоголізм однією з найбільших соціальних проблем у Швеції, й казав, що алкоголь — це наркотик, який робить пасивним робітничий клас.

Творчість

Як поет Нерман дебютував у 1909 році й видав загалом 18 поетичних збірок і кілька романів. У його поезії переважає інтимна та громадянська тематика. Один із його найвідоміших віршів — це Den vackraste visan om kärleken («Найгарніша пісня про кохання»), яку поклав на музику . У цьому творі йдеться про безглуздя Першої світової війни. Нерман також писав куплети для у 1910-х роках.

Туре Нерман написав автобіографічний роман-трилогію «Все було молоде», «Все було червоне» і «Всупереч усьому! Спогади і підбиття підсумків».

image
Могила Туре Нермана в Сульні.
image
Пам'ятна таблиця на будинку № 9, що на вулиці Репслагарегатан у Норрчепінгу, де виріс Туре Нерман. Народився він у будинку № 24 на вулиці Госпітальсгатан у цьому ж місті.

Твори

  • Nidvisor och solsalmer 1909 — ""
  • Svarta brigaden 1918 — «Чорна бригада»
  • Fem friska 1924 — «П'ять свіжих»
  • Farfars fästmansbrev 1926 — «Передшлюбний лист дідуся»
  • Samlade skrifter 1930 — «Зібрані твори»
  • Släkterna Nerman 1945 — «Родичі Нермани»
  • Allt var ungt 1948 — «Все було молоде»
  • Allt var rött 1950 — «Все було червоне»
  • Trots allt! Minne och redovisning 1954 — «Всупереч усьому! Спогади і підбиття підсумків»
  • Tre vänner om Carl Lindhagen 1961 — «Три приятелі Карла Ліндгагена»
  • En oscarians bekännelse 1965 — «Оскаріанське знайомство»
  • Akademikerna i arbetarrörelsen 1967 — «Академіки в робітничому русі»
  • En bok om Blidö 1978 — «Книжка про острів Блід»
  • Dikter 1993 — «Вірші»

Бібліографія

  • Нерман Т. Ленин в европейской поэзии: Отклики на смерть Ленина. Под ред. Б. Гусмана. — М.: «Прометей», 1925.
  • Нерман Т. Союз пятерих. Роман. Пер. со швед. М. Ковалевской. — М.—Л.: ГИЗ, 1927.

Джерела

  • Г. Поляков. Туре Нерман (стаття із Літературної енциклопедії).

Примітки

  1. Ture Nerman — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  2. Sveriges dödbok
    d:Track:Q10686079
  3. Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 148.
    d:Track:Q110346241
  4. http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
    d:Track:Q28003261
  5. Nerman, TURE — Svenskagravar.se.
    d:Track:Q26699962
  6. KULTURGRAVAR.SE STOCKHOLMS LÄN Norra begravningsplatsen Solna sydvästra delen Ture Nerman — kulturgravar.se.
    d:Track:Q75311703
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. Х. Бломквист. Загадка Нильса Флюга и нацистская идеология
  9. «Цензура над Швецією» [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.] («Time», 1940)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Primitki Ture Nermanshved Ture NermanTure Nerman ne piznish yak u 1937 rociIm ya pri narodzhenniTure Nerman shved Ture Nerman PsevdonimLucie FehrNarodivsya18 travnya 1886 1886 05 18 Norrcheping ShveciyaPomer7 zhovtnya 1969 1969 10 07 1 2 83 roki d Shveciya 1 2 3 PohovannyaPivnichnij cvintar Stokgolm 4 5 6 Gromadyanstvo ShveciyaNacionalnistshvedDiyalnistprozayik poet i zhurnalistSfera robotiliteratura 7 zhurnalistika 7 i politika 7 Alma materUniversitet Uppsala 3 Mova tvorivshvedskaRoki aktivnosti1909 1969NapryamokrealizmZhanrroman opovidannya stattya virshPartiyad 1937 3 Social demokratichna partiya Shveciyi 1953 3 i Q111188360 1933 3 KonfesiyaateyizmBatkod 3 Brati sestrid i Birger NermanU shlyubi zd 1 3 Ditid 3 Ture Nerman u Vikishovishi Tu re Ne rman shved Ture Nerman 18 travnya 1886 Norrcheping 7 zhovtnya 1969 Uppsala shvedskij politichnij diyach komunist zhurnalist prozayik i poet BiografiyaPohodzhennya Nerman ris u sim yi serednogo klasu v industrialnomu rajoni Norrchepinga Jogo batko mav knizhkovu kramnicyu v misti j odruzhivsya z nabagato molodshoyu nizh vin prodavniceyu sho pracyuvala v comu zakladi U cogo podruzhzhya buli tri sini Ture i dva molodshi bliznyuki hudozhnik i Birger Nerman arheolog Nerman zakinchiv norrchepinzku gimnaziyu 1903 roku V den vipusku vin uzyav svoyu shkilnu Bibliyu j vikinuv yiyi v richku Mutala U avtobiografiyi Nerman opisav ce yak svij pershij revolyucijnij akt Zgodom Nerman vstupiv do Uppsalskogo universitetu Pochatok politichnoyi diyalnosti 1905 rik buv prikmetnij ne tilki revolyuciyeyu v Rosiyi ale j rozvitkom revolyucijnogo ruhu u Skandinaviyi Na toj chas Norvegiya progolosila svoyu nezalezhnist vid Shvedskoyi koroni Ce vplinulo na politichnu radikalizaciyu Nermana nalivo Todi vin uzhe pochav chitati Avgusta Strindberga Lva Tolstogo i Ellen Kej a nevdovzi vidkriv dlya sebe Karla Marksa Pershim publichnim politichnim aktom Nermana stalo vidvidannya mitingu molodih socialistiv v Uppsali U 1907 roci Nerman stavshi prizovnikom podav prohannya shob jogo skeruvali na medicinske navchannya i ce prohannya zadovolnili Na toj chas Nerman uzhe stoyav na antivoyennih poziciyah i 1908 roku jogo zaareshtuvala policiya za poshirennya nelegalnih antivoyennih listivok Spershu pokarali tyuremnim uv yaznennyam odnak nezabarom priznachili inshu karu shtraf u 300 shvedskih kron Batko nadislav groshi Ture a toj vitrativ yih na mandrivku do Parizha yaka trivala kilka tizhniv Koli Ture povernuvsya do Shveciyi batko znovu nadislav jomu groshi j cogo razu voni pishli na oplatu shtrafu 1909 roku Nerman pereyihav do Sundsvallya j pochav pracyuvati korespondentom social demokratichnoyi gazeti Nove suspilstvo shved Nya Samhallet U cej chas vin publikuye kilka poetichnih zbirok To buli perevazhno radikalni j provokacijni virshi skerovani proti cerkvi shvedskoyi monarhiyi ta burzhuaziyi Nerman priyednuyetsya do Social demokratichnoyi partiyi Shveciyi j nevdovzi razom iz staye na choli yiyi livogo krila opozicijnogo do reformistskogo kerivnictva partiyi yake ocholyuvav Karl Yalmar Branting Naprikinci 1911 na pochatku 1912 roku razom iz kilkoma shvedskimi social demokratami Nerman perebuvav u Nimechchini koli trivala peredviborcha kampaniya Karla Libknehta Kilka rokiv pered tim Nerman bachivsya z nim na zustrichi social demokrativ u Stokgolmi Persha svitova vijna i Cimmervald U listopadi 1912 roku Nerman vidvidav zasidannya nadzvichajnogo kongresu Drugogo internacionalu v Bazeli Shvejcariya Todi trivali voyenni diyi na Balkanah Na kongresi uhvalili manifest u yakomu skazano pro potrebu internacionalnimi zusillyami robitnichogo klasu vesti borotbu iz svitovoyu vijnoyu sho nasuvayetsya Faktichnij rozval Socialistichnogo internacionalu sho stavsya zrazu zh pislya Pershoyi svitovoyi vijni duzhe zdivuvav Nermana na pochatku ciyeyi vijni vsi lideri social demokratichnih partij vistupili na poziciyah zahistu batkivshini Ale buli j vinyatki Karl Libkneht stav yedinim deputatom nimeckogo Rejhstagu j social demokratichnoyi frakciyi sho 2 grudnya 1914 roku golosuvav protiv voyennih kreditiv Na 1915 roku Nerman razom iz Zetom Geglundom buv predstavnikom vid shvedskih i norvezkih social demokrativ Cimmervaldska konferenciya ob yednala social demokrativ internacionalistiv yaki vistupali proti vijni Vid Rosiyi tam buli prisutni Volodimir Lenin Grigorij Zinov yev i Lev Trockij vid Shvejcariyi Karl Libkneht i Roza Lyuksemburg ne zmogli vzyati uchast u konferenciyi ale nadislali listi v yakih vislovili pidtrimku U toj chas Lyuksemburg sidila u v yaznici za antivoyennu propagandu a Libkneht buv mobilizovanij v armiyu Vernuvshis do Shveciyi Geglund potrapiv u tyurmu za uchast u antivoyennomu rusi popri te sho Shveciya ne brala uchasti u vijni Na pochatku 1915 roku Nerman virushiv u bagatomisyachnu podorozh po Spoluchenih Shtatah Pribuvshi na paroplavi do Nyu Jorka zvidki nevdovzi na poyizdi poyihav do San Francisko shob pobuvati na Panamo tihookeanskij svitovij vistavci yaku mali vidkriti v ti dni Nerman spilkuvavsya z amerikanskimi robitnikami perevazhno skandinavskogo pohodzhennya v Minneapolisi ta Chikago Pevnij chas vin proviv u rodichiv sho zhili v Astoriyi shtat Oregon Livi social demokrati Volodimir Lenin Ture Nerman i Karl Lindgagen Stokgolm 1917 rik Z pochatku 1917 roku borotba mizh livimi i pravimi v Social demokratichnij partiyi prizvela do rozkolu Zeta Geglunda i Ture Nermana sho nazivali sebe komunistami viklyuchili z partiyi razom iz inshimi vidomimi radikalami yak ot Katarina Dalstrem i mer Stokgolma Karl Lindhagen Geglundovi yakij buv lider molodizhnoyi organizaciyi social demokrativ vdalosya zaruchitisya pidtrimkoyu faktichno vsiyeyi organizaciyi pri zasnuvanni Livoyi social demokratichnoyi partiyi Shveciyi LSDP u travni 1917 roku Z samogo pochatku partiya nalichuvala blizko dvadcyati tisyach chleniv LSDP organizuvala vipusk gazeti u yakij pisala j publikuvala teksti inshih komunistichnih diyachiv Do 1918 roku Nerman buv yiyi redaktorom Vin zustrivsya z Leninim u kvitni 1917 go koli toj povertavsya cherez Stokgolm do Petrograda Yak mizhnarodnij predstavnik LSDP Nerman pidtrimuvav zv yazki z bagatma komunistichnimi liderami Karlom Libknehtom Karlom Radekom i Otto Kuusinenom Takozh listuvavsya z amerikanskimi socialistami ta komunistami Yudzhinom Debsom Dzhonom Ridom i Maksom Istmenom U radyanskij Rosiyi Naprikinci lita 1918 roku Nerman razom iz Anzhelikoyu Balabanovoyu i poyihali v podorozh radyanskoyu Rosiyeyu V Petrogradi vin zustrivsya iz Zinov yevim golovoyu Petrogradskoyi radi Nastupnogo dnya vin pobuvav na mitingu bilya Zimovogo palacu de Zinov yev i Balabanova vistupali pered chervonoarmijcyami yaki virushali na front gromadyanskoyi vijni Pobuvshi kilka dniv u Petrogradi Nerman priyihav do Moskvu de zustrivsya z Levom Kamenyevim 3 zhovtnya Nerman vidvidav miting pered Velikim teatrom a todi korotko govoriv iz Levom Trockim Nastupnogo dnya Nerman pobachivsya z Mikoloyu Buharinim u yakogo vzyav velike interv yu a todi z Oleksandroyu Kollontaj Do Shveciyi vernuvsya v kinci zhovtnya Nerman virushiv u drugu mandrivku Rosiyeyu razom iz u 1920 roci Nastupnogo razu vin priyihav syudi tilki v 1927 mu Proti stalinizmu Ture Nerman u molodosti Nerman kritichno divivsya na posilennya roli byurokratiyi v Radyanskomu Soyuzi Koli v 1924 roku Zet Geglund porvav iz Livoyu partiyeyu Shveciyi novimi liderami partiyi stali i yaki zgodom pidtrimali U kompartiyi Shveciyi prihilniki Stalina stanovili menshist blizko chotiroh tisyach osib yaki gurtuvalisya navkolo Gugo Silyena i Svena Linderuta Bilshist kompartiyi blizko 17 300 osib u 1929 roci viklyucheno z lav Sered nih buli takozh Karl Chilbum Nils Flyug i Ture Nerman Stalinisti zahopili shtab kvartiru partiyi ta yiyi arhiv a prihilniki Chilbuma kontrolyuvali gazetu Politiken Bilshist i dali nazivala sebe Komunistichnoyu partiyeyu Shveciyi do 1934 roku koli yiyi perejmenuvali v Socialistichnu partiyu U 1931 mu Ture Nermana vibrali v Pershu palatu Riksdaga i do 1937 roku vin buv deputatom yak chlen kompartiyi nezalezhnoyi vid Moskvi Svoyi promovi v parlamenti Nerman zazvichaj skladav u viglyadi poem 1937 roku Nerman i jogo priyatel Avgust Spengberg poyihali do Ispaniyi de trivala gromadyanska vijna Opinivshis u Barseloni voni stali svidkami odnogo z najtragichnishih podij ciyeyi vijni pridushennya Na toj chas u Shveciyi Nils Flyug zahopiv vladu v partiyi j viklyuchiv iz chisla chleniv odnogo z yiyi zasnovnikiv Karla Chilbuma Nerman vijshov iz partiyi a v 1939 mu vstupiv do Social demokratichnoyi partiyi Do kincya 1930 h rokiv u Socialistichnij partiyi pid kerivnictvom Flyuga stavsya povorot do spivpraci z nacistami Druga svitova vijna 20 kvitnya 1933 roku pislya togo yak u Nimechchini do vladi prijshov Gitler Nerman vistupiv u Riksdazi z vimogoyu dati pritulok u Shveciyi vsim nimeckim yevreyam Koli pochalasya Druga svitova vijna Shveciya ogolosila pro svij nejtralitet Pid chas vijni Nerman buv vidomij yak redaktor antinacistskoyi gazeti Trots allt Vsuperech usomu U comu vidanni kritikuvavsya shvedskij uryad yakij dozvolyav nimeckim vijskam prohoditi teritoriyeyu Shveciyi U 1942 roci tirazh dosyag 66 tisyach Nazvu zapozicheno v statti Karla Libknehta Trotz alledem yaku vin napisav nezadovgo pered svoyeyu smertyu v 1919 mu Shvedskij uryad buv nezadovolenij gazetoyu i vzimku 1939 1940 rokiv Nermana pokarali troma misyacyami uv yaznennya Bagato jogo antivoyennih i antinacistskih tekstiv togo chasu ne opublikovano cherez cenzurni zaboroni Ostanni roki Aleya Ture Nermana u Stokgolmi U 1946 1953 rokah Nerman znovu buv deputatom parlamentu Vidijshov vid aktivnoyi politichnoyi diyalnosti koli jomu minulo 67 rokiv i zhiv zi svoyeyu rodinoyu na nevelikomu ostrovi Stokgolmskogo arhipelagu Hocha bilya jogo budinku j dali stoyav prapor SRSR ta Nerman simpatizuvav radshe Spoluchenim Shtatam i navit stav pidtrimuvati perspektivu chlenstva Shveciyi v NATO Vse zhittya Nerman buv vegetariancem i nepitushim Vvazhav alkogolizm odniyeyu z najbilshih socialnih problem u Shveciyi j kazav sho alkogol ce narkotik yakij robit pasivnim robitnichij klas TvorchistYak poet Nerman debyutuvav u 1909 roci j vidav zagalom 18 poetichnih zbirok i kilka romaniv U jogo poeziyi perevazhaye intimna ta gromadyanska tematika Odin iz jogo najvidomishih virshiv ce Den vackraste visan om karleken Najgarnisha pisnya pro kohannya yaku poklav na muziku U comu tvori jdetsya pro bezgluzdya Pershoyi svitovoyi vijni Nerman takozh pisav kupleti dlya u 1910 h rokah Ture Nerman napisav avtobiografichnij roman trilogiyu Vse bulo molode Vse bulo chervone i Vsuperech usomu Spogadi i pidbittya pidsumkiv Mogila Ture Nermana v Sulni Pam yatna tablicya na budinku 9 sho na vulici Repslagaregatan u Norrchepingu de viris Ture Nerman Narodivsya vin u budinku 24 na vulici Gospitalsgatan u comu zh misti TvoriNidvisor och solsalmer 1909 Svarta brigaden 1918 Chorna brigada Fem friska 1924 P yat svizhih Farfars fastmansbrev 1926 Peredshlyubnij list didusya Samlade skrifter 1930 Zibrani tvori Slakterna Nerman 1945 Rodichi Nermani Allt var ungt 1948 Vse bulo molode Allt var rott 1950 Vse bulo chervone Trots allt Minne och redovisning 1954 Vsuperech usomu Spogadi i pidbittya pidsumkiv Tre vanner om Carl Lindhagen 1961 Tri priyateli Karla Lindgagena En oscarians bekannelse 1965 Oskarianske znajomstvo Akademikerna i arbetarrorelsen 1967 Akademiki v robitnichomu rusi En bok om Blido 1978 Knizhka pro ostriv Blid Dikter 1993 Virshi BibliografiyaNerman T Lenin v evropejskoj poezii Otkliki na smert Lenina Pod red B Gusmana M Prometej 1925 Nerman T Soyuz pyaterih Roman Per so shved M Kovalevskoj M L GIZ 1927 DzherelaG Polyakov Ture Nerman stattya iz Literaturnoyi enciklopediyi PrimitkiTure Nerman 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Sveriges dodbok d Track Q10686079 Two Chamber Parliament 1867 1970 1985 T 1 S 148 d Track Q110346241 http norrabegravningsplatsen se kandisarna Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 Nerman TURE Svenskagravar se d Track Q26699962 KULTURGRAVAR SE STOCKHOLMS LAN Norra begravningsplatsen Solna sydvastra delen Ture Nerman kulturgravar se d Track Q75311703 Czech National Authority Database d Track Q13550863 H Blomkvist Zagadka Nilsa Flyuga i nacistskaya ideologiya Cenzura nad Shveciyeyu 28 sichnya 2013 u Wayback Machine Time 1940 Posilannya

Дата публікації:
Топ