Отто Вільгельмович (Отто Вілле) Куусінен (фін. Otto Wille Kuusinen , рос. О́тто Вильге́льмович Ку́усинен; 4 жовтня 1881, Лаукаа, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія — 17 травня 1964, Москва, СРСР) — фінський, російський і радянський політичний діяч, письменник, теоретик марксизму, академік Академії наук СРСР (20.06.1958, загальна історія), прем'єр-міністр і міністр закордонних справ маріонеткового режиму Фінляндської Демократичної Республіки під час радянсько-фінської війни (1939—1940). Перший і останній голова Президії Верховної Ради Карело-Фінської РСР в 1940—1956 роках. Член ЦК КПРС у 1941—1964 роках. Герой Соціалістичної Праці (1961).
Куусінен Отто Вільгельмович | |
---|---|
фін. Otto Wille Kuusinen рос. Отто Вильгельмович Куусинен | |
Голова Президії Верховної ради Карельської РСР | |
29 червня 1957 — 17 травня 1964 | |
Президент | Йосип Сталін |
Попередник | Він сам як голова уряду ФДР |
Наступник | Прокконен Павло Степанович |
Член президії 19-го скликання | |
16 жовтня 1952 — 5 березня 1953 | |
Член 20–21-го , 22-го секретаріату | |
29 червня 1957 — 17 травня 1964 | |
Секретар ЦК КПРС | |
29 червня 1957 — 17 травня 1964 | |
Голова уряду Фінляндії Оспарювалося Рісто Рюті | |
1 грудня 1939 — 12 березня 1940 | |
Попередник | Аймо Каяндер |
Наступник | Рісто Рюті |
Міністр закордонних справ Фінляндії | |
1 грудня 1939 — 12 березня 1940 | |
| |
Народився | 4 жовтня 1881 Лаукаа, Велике князівство Фінляндське |
Помер | 17 травня 1964 (82 роки) Москва |
Похований | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Відомий як | політик, письменник, поет, літературний критик, дипломат |
Громадянство | Російська імперія→ СРСР |
Національність | фін |
Alma mater | Гельсінський університет і Гельсінський університет[d] |
Політична партія | КПРС |
У шлюбі з | Айно Куусінен |
Діти | d |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 4 жовтня 1881 року у селі Лаукаа Вазаської губернії Великого князівства Фінляндського в родині кравця. Навчався в гімназії Ювяскюля.
Закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Олександрівського університету (1905). У 1904 році вступив в соціал-демократичну партію Фінляндії, а через два роки став її лідером. Брав участь у Копенгагенському та Базельському Конгресах II Інтернаціоналу.
На виборах у липні 1908 року був обраний в депутати сейму Великого князівства Фінляндського (1908—1909 і 1911—1913).
У 1918 році Куусінен був уповноваженим у справах освіти у Раді народних уповноважених — революційному уряді Фінляндії. Після поразки червоних у громадянській війні в Фінляндії втік в РРФСР. Влітку 1918 року опублікував перекладений на багато мов памфлет «Фінська революція, самокритика», в якому розкритикував старий соціал-демократичний робітничий рух. Куусінен перейшов до більшовиків і брав участь у створенні Комуністичної партії Фінляндії в Москві восени 1918 року. За його ініціативою компартія готувалася до збройного повстання у Фінляндії. 17 травня 1919 року за рішенням партії нелегально (під ім'ям Отто Віллі Брандт) проник у Фінляндію з товаришем Юка Лехтосаарі (під ім'ям Бруно Сааристо). Написав програму Соціалістичної робочої партії Фінляндії, писав статті в газету фінського соціал-демократичного союзу молоді. У лютому 1920 року поширилися чутки про його смерть. В Росії і в Фінляндії керівники робітничого руху прочитали на його честь пам'ятні промови і навіть назвали місце зборів фінських комуністів у Петрограді Клубом Куусінена. Але він вижив, переховувався в Гельсінкі і через Швецію повернувся в Росію на початку 1921 року.
У міжвоєнний період працював у Комінтерні, був делегатом восьми його конгресів. Був одним з ідеологів цієї організації, яка закликала до всесвітньої диктатури пролетаріату. У 1921—1939 роках — секретар Виконкому Комінтерну (ВККІ). У 1922 році — кандидат у члени Президії ВККІ, а в 1922—1939 роках — член Президії ВККІ. У 1923—1926 роках — член Оргбюро ВККІ.
Відразу ж після початку радянсько-фінської війни Куусінен був призначений главою уряду і міністром закордонних справ «Фінляндської Демократичної Республіки», від імені якого 2 грудня 1939 року підписав «Договір про взаємодопомогу та дружбу» з Радянським Союзом, незважаючи на те, що його уряд не контролював столицю Фінляндії — Гельсінкі.
До кінця війни, у зв'язку з відмовою Уряду СРСР від планів захоплення території Фінляндії, уряд Куусінена було розпущено. У березні 1940 року була утворена Карело-Фінська РСР, яка включила в себе колишню Карельську АРСР, а також фінські території, що були захоплені СРСР під час радянсько-фінської війни. 9 липня 1940 року Куусінен був обраний Головою Президії Верховної Ради Карело-Фінської РСР. У 1940—1958 роках за сумісництвом був також заступником Голови Президії Верховної Ради СРСР.
У лютому 1941 року на XVIII партійній конференції був обраний до складу ЦК ВКП(б), членом якого залишався до смерті. У жовтні 1952 року — березні 1953 року — член Президії ЦК КПРС.
З червня 1957 року до травня 1964 року — член Президії ЦК КПРС і секретар ЦК КПРС. Був найстарішим за віком серед секретарів ЦК КПРС і членів його Президії (Політбюро).
У період «відлиги» став членом Академії наук СРСР і був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Нагороджений чотирма орденами Леніна.
Отто Куусінен був редактором підручника «Основи марксизму-ленінізму», однієї з фундаментальних робіт в галузі діалектичного матеріалізму і наукового комунізму. Ця книга стала одним з перших документів, в яких згадується теза про переростання держави диктатури пролетаріату в загальнонародну державу, яка в подальшому стала частиною Програми КПРС 1961 року.
Помер 17 травня 1964 року в Москві, тіло було піддано кремації, а прах похований в некрополі біля Кремлівської стіни.
Особисте життя
У 1902 році Куусінен обвінчався з Саймою-Пауліною Дальстрем. Шлюб розпався в 1923 році. Діти, народжені у шлюбі з Саймою:
- дочка — Хертта Куусінен (1904—1974) — була почесним головою Комуністичної партії Фінляндії, президентом Міжнародної демократичної федерації жінок;
- син — Еса (1906—1949), журналіст і перекладач, жив і працював у Петрозаводську, у 1937—1939 роках піддавався репресіям;
- дочка — Рійкка (проживала у Москві, наприкінці життя переселилася в Фінляндію, померла в будинку для престарілих в Гельсінкі);
- син — Хейккі (1911—?), фізик, доцент Гельсінського університету;
- син — Танел (1913—?), (піаніст, випускник Академії імені Сібеліуса).
У 1923 році одружився з Айно Туртіайнен, яка у 1931—1933 роках була на нелегальній роботі по лінії Комінтерну в США, потім — агентом радянської військової розвідки в Японії. У 1937 році А. Туртіайнен засуджено на 8 років таборів.
З 1936 року останні роки життя Отто Куусінен прожив у шлюбі з Мариною Аміраговою.
Пам'ять
- У Петрозаводську на Радянській площі встановлено пам'ятник Куусінену
- Ім'я Куусінена носив Петрозаводський державний університет.
Примітки
- Очолював маріонетковий прорадянський уряд Фінляндської Демократичної республіки, що не була визнана ніким, крім СРСР, не мав суверенітету і контролю над заявленою територією, але претендував на управління Фінляндією
- Tanner, Väinö (1956). The Winter War: Finland Against Russia, 1939-1940, Volume 312. Palo Alto: Stanford University Press. с. 114.
- Trotter, William (2013). A Frozen Hell: The Russo-Finnish Winter War of 1939-1940. Algonquin Books. с. 58,61.
- Kokoshin, Andrei (1998). Soviet Strategic Thought, 1917-91. MIT Press. с. 93.
- Killham, EdwardL (1993). The Nordic Way: A Path to Baltic Equilibrium. Howells House. с. 78.
- . Инкери.ру. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 4 травня 2014.
- Эдвард Хямяляйнен. . «Россия в красках». Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 4 травня 2014.
- Лурье, Вячеслав Михайлович (2003). . Олма-Пресс. с. s. 419. ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 7 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 1 березня 2018.
Джерела
- Персональна сторінка Отто Вильгельмовича Куусинена на офіційному сайті РАН (рос.)(рос.)
- Отто Вилле Куусинен — финн в советском Политбюро [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Договорная война [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.] Три биографии: Куусинен [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Куусинен Отто Вильгельмович [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] / hrono.info Биографический указатель
- Marina Georgevna Amiragova [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.] / Mies varjossa, 1994 / IMDb
Література
- Антеро Уйтто. «Финноед» Отто Вилле Куусинен [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]. Перевод доктора исторических наук [ru]. Издательство: Гйоль. 2017. 399 стр.
- Финноед Куусинен [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] / eh49 livejournal
- David Kirby. Kuusinen, Otto Wilhelm / A. T. Lane. Biographical Dictionary of European Labor Leaders, p. 526
- заметки об О. В. Куусинене // Информационный бюллетень, № 6, январь 1989. С. 16–18. / Издание Историко-литературного клуба [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.] г. Петрозаводска.
- Временный «оазис» творческой мысли в СССР под руководством О. В. Куусинена [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.] / Антисектантский, антидогматический оазис творческой мысли // vikent.ru // Арбатов Г. А. Общественная наука и политика, в Сб.: Наука и власть: воспоминания учёных-гуманитариев и обществоведов / Сост.: Н. В. Бойко, М., «Наука», 2001 г., с. 42-44.
- Арбатов Георгий Аркадьевич. Творческий коллектив О. В. Куусинена [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]. Учебное пособие «Основы марксизма-ленинизма»
- Основы марксизма-ленинизма: учебное пособие. Гос. изд-во полит. лит-ры, 1959—773 стор.
- Основы марксизма-ленинизма: учебное пособие [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]. — 2-е изд. — Москва: Госполитиздат, 1962. — 783 с.; 22 см.
- Основы марксизма-ленинизма: учебное пособие [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]. Госполитиздат • Москва • I960
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuusinen Otto Vilgelmovich Otto Ville Kuusinen fin Otto Wille Kuusinen ros O tto Vilge lmovich Ku usinen 4 zhovtnya 1881 Laukaa Velike knyazivstvo Finlyandske Rosijska imperiya 17 travnya 1964 Moskva SRSR finskij rosijskij i radyanskij politichnij diyach pismennik teoretik marksizmu akademik Akademiyi nauk SRSR 20 06 1958 zagalna istoriya prem yer ministr i ministr zakordonnih sprav marionetkovogo rezhimu Finlyandskoyi Demokratichnoyi Respubliki pid chas radyansko finskoyi vijni 1939 1940 Pershij i ostannij golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Karelo Finskoyi RSR v 1940 1956 rokah Chlen CK KPRS u 1941 1964 rokah Geroj Socialistichnoyi Praci 1961 Kuusinen Otto Vilgelmovichfin Otto Wille Kuusinen ros Otto Vilgelmovich KuusinenKuusinen Otto VilgelmovichGolova Prezidiyi Verhovnoyi radi Karelskoyi RSR29 chervnya 1957 17 travnya 1964Prezident Josip StalinPoperednik Vin sam yak golova uryadu FDRNastupnik Prokkonen Pavlo StepanovichChlen prezidiyi 19 go sklikannya16 zhovtnya 1952 5 bereznya 1953Chlen 20 21 go 22 go sekretariatu29 chervnya 1957 17 travnya 1964Sekretar CK KPRS29 chervnya 1957 17 travnya 1964Golova uryadu Finlyandiyi Osparyuvalosya Risto Ryuti1 grudnya 1939 12 bereznya 1940Poperednik Ajmo KayanderNastupnik Risto RyutiMinistr zakordonnih sprav Finlyandiyi1 grudnya 1939 12 bereznya 1940Narodivsya 4 zhovtnya 1881 1881 10 04 Laukaa Velike knyazivstvo FinlyandskePomer 17 travnya 1964 1964 05 17 82 roki MoskvaPohovanij Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidomij yak politik pismennik poet literaturnij kritik diplomatGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist finAlma mater Gelsinskij universitet i Gelsinskij universitet d Politichna partiya KPRSU shlyubi z Ajno KuusinenDiti dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRadyanske kerivnictvo pidpisuye dogovir z Finlyandskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu Zliva napravo stoyat Andrij Zhdanov Kliment Voroshilov Stalin i Kuusinen Sidit V yacheslav Molotov Narodivsya 4 zhovtnya 1881 roku u seli Laukaa Vazaskoyi guberniyi Velikogo knyazivstva Finlyandskogo v rodini kravcya Navchavsya v gimnaziyi Yuvyaskyulya Zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Imperatorskogo Oleksandrivskogo universitetu 1905 U 1904 roci vstupiv v social demokratichnu partiyu Finlyandiyi a cherez dva roki stav yiyi liderom Brav uchast u Kopengagenskomu ta Bazelskomu Kongresah II Internacionalu Na viborah u lipni 1908 roku buv obranij v deputati sejmu Velikogo knyazivstva Finlyandskogo 1908 1909 i 1911 1913 U 1918 roci Kuusinen buv upovnovazhenim u spravah osviti u Radi narodnih upovnovazhenih revolyucijnomu uryadi Finlyandiyi Pislya porazki chervonih u gromadyanskij vijni v Finlyandiyi vtik v RRFSR Vlitku 1918 roku opublikuvav perekladenij na bagato mov pamflet Finska revolyuciya samokritika v yakomu rozkritikuvav starij social demokratichnij robitnichij ruh Kuusinen perejshov do bilshovikiv i brav uchast u stvorenni Komunistichnoyi partiyi Finlyandiyi v Moskvi voseni 1918 roku Za jogo iniciativoyu kompartiya gotuvalasya do zbrojnogo povstannya u Finlyandiyi 17 travnya 1919 roku za rishennyam partiyi nelegalno pid im yam Otto Villi Brandt pronik u Finlyandiyu z tovarishem Yuka Lehtosaari pid im yam Bruno Saaristo Napisav programu Socialistichnoyi robochoyi partiyi Finlyandiyi pisav statti v gazetu finskogo social demokratichnogo soyuzu molodi U lyutomu 1920 roku poshirilisya chutki pro jogo smert V Rosiyi i v Finlyandiyi kerivniki robitnichogo ruhu prochitali na jogo chest pam yatni promovi i navit nazvali misce zboriv finskih komunistiv u Petrogradi Klubom Kuusinena Ale vin vizhiv perehovuvavsya v Gelsinki i cherez Shveciyu povernuvsya v Rosiyu na pochatku 1921 roku U mizhvoyennij period pracyuvav u Kominterni buv delegatom vosmi jogo kongresiv Buv odnim z ideologiv ciyeyi organizaciyi yaka zaklikala do vsesvitnoyi diktaturi proletariatu U 1921 1939 rokah sekretar Vikonkomu Kominternu VKKI U 1922 roci kandidat u chleni Prezidiyi VKKI a v 1922 1939 rokah chlen Prezidiyi VKKI U 1923 1926 rokah chlen Orgbyuro VKKI Vidrazu zh pislya pochatku radyansko finskoyi vijni Kuusinen buv priznachenij glavoyu uryadu i ministrom zakordonnih sprav Finlyandskoyi Demokratichnoyi Respubliki vid imeni yakogo 2 grudnya 1939 roku pidpisav Dogovir pro vzayemodopomogu ta druzhbu z Radyanskim Soyuzom nezvazhayuchi na te sho jogo uryad ne kontrolyuvav stolicyu Finlyandiyi Gelsinki Do kincya vijni u zv yazku z vidmovoyu Uryadu SRSR vid planiv zahoplennya teritoriyi Finlyandiyi uryad Kuusinena bulo rozpusheno U berezni 1940 roku bula utvorena Karelo Finska RSR yaka vklyuchila v sebe kolishnyu Karelsku ARSR a takozh finski teritoriyi sho buli zahopleni SRSR pid chas radyansko finskoyi vijni 9 lipnya 1940 roku Kuusinen buv obranij Golovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Karelo Finskoyi RSR U 1940 1958 rokah za sumisnictvom buv takozh zastupnikom Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR U lyutomu 1941 roku na XVIII partijnij konferenciyi buv obranij do skladu CK VKP b chlenom yakogo zalishavsya do smerti U zhovtni 1952 roku berezni 1953 roku chlen Prezidiyi CK KPRS Z chervnya 1957 roku do travnya 1964 roku chlen Prezidiyi CK KPRS i sekretar CK KPRS Buv najstarishim za vikom sered sekretariv CK KPRS i chleniv jogo Prezidiyi Politbyuro U period vidligi stav chlenom Akademiyi nauk SRSR i buv udostoyenij zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Nagorodzhenij chotirma ordenami Lenina Otto Kuusinen buv redaktorom pidruchnika Osnovi marksizmu leninizmu odniyeyi z fundamentalnih robit v galuzi dialektichnogo materializmu i naukovogo komunizmu Cya kniga stala odnim z pershih dokumentiv v yakih zgaduyetsya teza pro pererostannya derzhavi diktaturi proletariatu v zagalnonarodnu derzhavu yaka v podalshomu stala chastinoyu Programi KPRS 1961 roku Pomer 17 travnya 1964 roku v Moskvi tilo bulo piddano kremaciyi a prah pohovanij v nekropoli bilya Kremlivskoyi stini Osobiste zhittyaU 1902 roci Kuusinen obvinchavsya z Sajmoyu Paulinoyu Dalstrem Shlyub rozpavsya v 1923 roci Diti narodzheni u shlyubi z Sajmoyu dochka Hertta Kuusinen 1904 1974 bula pochesnim golovoyu Komunistichnoyi partiyi Finlyandiyi prezidentom Mizhnarodnoyi demokratichnoyi federaciyi zhinok sin Esa 1906 1949 zhurnalist i perekladach zhiv i pracyuvav u Petrozavodsku u 1937 1939 rokah piddavavsya represiyam dochka Rijkka prozhivala u Moskvi naprikinci zhittya pereselilasya v Finlyandiyu pomerla v budinku dlya prestarilih v Gelsinki sin Hejkki 1911 fizik docent Gelsinskogo universitetu sin Tanel 1913 pianist vipusknik Akademiyi imeni Sibeliusa U 1923 roci odruzhivsya z Ajno Turtiajnen yaka u 1931 1933 rokah bula na nelegalnij roboti po liniyi Kominternu v SShA potim agentom radyanskoyi vijskovoyi rozvidki v Yaponiyi U 1937 roci A Turtiajnen zasudzheno na 8 rokiv taboriv Z 1936 roku ostanni roki zhittya Otto Kuusinen prozhiv u shlyubi z Marinoyu Amiragovoyu Pam yatNa chest Kuusinena nazvani vulici v Moskvi vulicya Kuusinena Astrahani Donecku Almati U Petrozavodsku na Radyanskij ploshi vstanovleno pam yatnik Kuusinenu Im ya Kuusinena nosiv Petrozavodskij derzhavnij universitet PrimitkiOcholyuvav marionetkovij proradyanskij uryad Finlyandskoyi Demokratichnoyi respubliki sho ne bula viznana nikim krim SRSR ne mav suverenitetu i kontrolyu nad zayavlenoyu teritoriyeyu ale pretenduvav na upravlinnya Finlyandiyeyu Tanner Vaino 1956 The Winter War Finland Against Russia 1939 1940 Volume 312 Palo Alto Stanford University Press s 114 Trotter William 2013 A Frozen Hell The Russo Finnish Winter War of 1939 1940 Algonquin Books s 58 61 Kokoshin Andrei 1998 Soviet Strategic Thought 1917 91 MIT Press s 93 Killham EdwardL 1993 The Nordic Way A Path to Baltic Equilibrium Howells House s 78 Inkeri ru Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 4 travnya 2014 Edvard Hyamyalyajnen Rossiya v kraskah Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 4 travnya 2014 Lure Vyacheslav Mihajlovich 2003 Olma Press s s 419 ISBN 5765414990 Arhiv originalu za 12 travnya 2015 Procitovano 7 serpnya 2017 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 1 bereznya 2018 DzherelaPersonalna storinka Otto Vilgelmovicha Kuusinena na oficijnomu sajti RAN ros ros Otto Ville Kuusinen finn v sovetskom Politbyuro 30 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Dogovornaya vojna 15 lipnya 2017 u Wayback Machine Tri biografii Kuusinen 15 lipnya 2017 u Wayback Machine Kuusinen Otto Vilgelmovich 8 veresnya 2017 u Wayback Machine hrono info Biograficheskij ukazatel Marina Georgevna Amiragova 17 lyutogo 2017 u Wayback Machine Mies varjossa 1994 IMDbLiteraturaAntero Ujtto Finnoed Otto Ville Kuusinen 2 bereznya 2018 u Wayback Machine Perevod doktora istoricheskih nauk ru Izdatelstvo Gjol 2017 399 str Finnoed Kuusinen 2 serpnya 2017 u Wayback Machine eh49 livejournal David Kirby Kuusinen Otto Wilhelm A T Lane Biographical Dictionary of European Labor Leaders p 526 zametki ob O V Kuusinene Informacionnyj byulleten 6 yanvar 1989 S 16 18 Izdanie Istoriko literaturnogo kluba 17 sichnya 2018 u Wayback Machine g Petrozavodska Vremennyj oazis tvorcheskoj mysli v SSSR pod rukovodstvom O V Kuusinena 2 bereznya 2018 u Wayback Machine Antisektantskij antidogmaticheskij oazis tvorcheskoj mysli vikent ru Arbatov G A Obshestvennaya nauka i politika v Sb Nauka i vlast vospominaniya uchyonyh gumanitariev i obshestvovedov Sost N V Bojko M Nauka 2001 g s 42 44 Arbatov Georgij Arkadevich Tvorcheskij kollektiv O V Kuusinena 2 bereznya 2018 u Wayback Machine Uchebnoe posobie Osnovy marksizma leninizma Osnovy marksizma leninizma uchebnoe posobie Gos izd vo polit lit ry 1959 773 stor Osnovy marksizma leninizma uchebnoe posobie 2 bereznya 2018 u Wayback Machine 2 e izd Moskva Gospolitizdat 1962 783 s 22 sm Osnovy marksizma leninizma uchebnoe posobie 2 bereznya 2018 u Wayback Machine Gospolitizdat Moskva I960