Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціал-демократична робітнича партія Швеції, СДРПШ (швед. Sveriges socialdemokratiska arbetareparti, SAP), бере участь у виборах як «Робітнича партія соціал-демократів» (Arbetarepartiet-Socialdemokraterna), яку зазвичай називають соціал-демократами (Socialdemokraterna) є найстаршою і найбільшою політичною партією в Швеції. Партія була заснована 1889 року. Символом партії традиційно є червона троянда.
Шведська соціал-демократична партія Sveriges socialdemokratiska arbetareparti | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Швеція |
| Голова партії | Магдалена Андерссон |
| Ген. секретар | d |
| Дата заснування | 23 квітня 1889 |
| Штаб-квартира | Свеавеґен-68, Стокгольм, Швеція |
| Ідеологія | соціал-демократія, лівоцентризм |
| Молодіжна організація | Союз шведської соціал-демократичної молоді |
| Союзники та блоки | Партія зелених, Ліва партія |
| Членство в міжнародних організаціях | САМАК, Партія європейських соціалістів, [en] |
| Кількість членів | 89 010 (2017) |
| Місць у Риксдагу | 100 / 349 |
| Місць у Європарламенті | 5 / 20 |
| Офіційний сайт | socialdemokraterna.se |
Партія входить до [en], Партії європейських соціалістів та САМАК. Партія була членом Соціалістичного Інтернаціоналу до березня 2017 року.
Історія
Виникнення соціал-демократичної партії бере початок 1881 року, коли Август Пальм, за спеціальністю швець, повернувся із Німеччини на батьківщину та виступив із публічною промовою «Чого хочуть соціал-демократи?». 1889 року на з'їзді у Стокгольмі, де більшість делегатів були обрані профспілками, було засновано Соціал-демократичну робітничу партію Швеції.
Першим соціал-демократом, якого 1896 року було обрано до риксдагу, був Ялмар Брантінг.
1917 року соціал-демократи вперше беруть участь у роботі коаліційного уряду разом з лібералами. Молодіжне крило покидає партію та засновує комуністичний рух.
Соціал-демократи очолювали боротьбу за загальне виборче право, яка стала успішною 1918 року, коли риксдаг ухвалив законопроєкт про конституційну реформу, яка набула чинності 1920 року.
1920 року Ялмар Брантінг сформував перший соціал-демократичний уряд.
На виборах 1921 року, які проходять на основі загального виборчого права, яке поширювалося також і на жінок, соціал-демократична партія отримує 39,4 % голосів.
1925 року після смерті Брантінга уряд очолив Рікард Сандлер, а головою партії став Пер Альбін Ханссон. Уряд соціал-демократів пішов у відставку 1926 року.
Після переконливої перемоги на виборах 1932 року Пер Альбін Ханссон сформував уряд. У 1930-і роки провели значні соціальні реформи, як-от страхування з безробіття, покращення пенсійного забезпечення, організація відпусток, стоматологічну допомогу, а також суспільні роботи для боротьби з безробіттям. Під час другої світової війни сформувався уряд на основі широкої коаліції.
1946 року після смерті Пера Альбіна Ханссона його наступником став Таге Ерландер.
1951 року сформувався коаліційний уряд з Селянським союзом (сучасною Партією Ценнтра). У 1950-і роки були виділені асигнування на освіту і науку, житлове будівництво, страхування з хвороби, та після запеклої боротьби, проведення загальнонаціонального референдуму й формування соціал-демократичного уряду — загальне пенсійне забезпечення за вислугою років.
З 1969 року наступником Таге Ерландера на посту керівника партії та прем'єр міністра стає Улоф Пальме. На початку 1970-х років провели реформу трудових відносин, до якої входило прийняття законів про спільне ухвалення рішень, гарантій зайнятості, а також безпеки та охорони здоров'я на робочому місті. Крім того, прийняли законодавчі акти про батьківське страхування, загальну безкоштовну шкільну освіту.
Після виборів 1976 року соціал-демократи опинилися в опозиції після 44-х річного перебування при владі. 1980 року провели референдум по використанню ядерної енергії. Пропозиція лібералів та соціал-демократів поетапної відмови від використання отримала більшість голосів.
Після перемоги на виборах 1982 року Улоф Пальме сформував новий уряд. 1986 року Улофа Пальме вбили, керівником партії і прем'єр-міністром призначений Інгвар Карлссон.
На виборах 1991 року соціал-демократи програли й опинилися в опозиції до 1994 року, коли після виборів вони знову повернули свою владу. 1996 року наступником Інгвара Карлссона став Йоран Перссон.
Після виборів 1998 року соціал-демократи формують більшість разом із Лівою партією та Партією зелених.
7 грудня 2009 року соціал-демократи започаткували політичну та виборчу коаліцію з Партією зелених і Лівою партією, відомою як [en]. Коаліція червоно-зелених йшла єдиним списком на парламентських виборах 2010 року, але програли вибори чинній правоцентристській коаліції «Альянс за Швецію». 26 листопада 2010 року Червоно-зелений альянс був розпущений.
З 2006 по 2014 рік SAP програла два терміни поспіль правоцентристському Альянсу через центристські ліберальні настрої тодішнього прем'єр-міністра Фредріка Рейнфельдта, які залучали деяких виборців SAP. В 2010, 2014 і 2018 роках частка голосів SAP різко скоротилася, причому деякі з цих голосів були залучені правопопулістськими Шведськими демократами.
На парламентських виборах у Швеції 2018 року підтримка соціал-демократів виборцями впала до 28,3 відсотка, що є найнижчим рівнем підтримки з 1908 року.
Участь у виборах
Риксдаг
| Вибори | Голоси | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 206 | 0.1 (#5) | 1 / 230 | ▲ 1 | Опозиція | |
| 313 | 0.2 (#5) | 1 / 230 | ▬ 0 | Опозиція | |
| 6,321 | 3.5 (#3) | 4 / 230 | ▲ 3 | Опозиція | |
| 20,677 | 9.5 (#3) | 13 / 230 | ▲ 9 | Опозиція | |
| 45,155 | 14.6 (#3) | 34 / 230 | ▲ 21 | Опозиція | |
| 172,196 | 28.5 (#3) | 64 / 230 | ▲ 30 | Опозиція | |
| 228,712 | 30.1 (#3) | 73 / 230 | ▲ 9 | Опозиція | |
| 266,133 | 36.4 (#2) | 87 / 230 | ▲ 14 | Опозиція | |
| 228,777 | 31.1 (#1) | 87 / 230 | ▼ 1 | Коаліція | |
| 195,121 | 29.6 (#1) | 75 / 230 | ▼ 11 | Опозиція | |
| 630,855 | 36.2 (#1) | 93 / 230 | ▲ 18 | Уряд меншості (1921–1923) | |
| Опозиція (1923–1924) | |||||
| 725,407 | 41.1 (#1) | 104 / 230 | ▲ 11 | Уряд меншості (1924–1926) | |
| Опозиція (1926–1928) | |||||
| 873,931 | 37.0 (#1) | 90 / 230 | ▼ 14 | Опозиція | |
| 1,040,689 | 41.7 (#1) | 104 / 230 | ▲ 14 | Уряд меншості (1932–1936) | |
| Опозиція (1936) | |||||
| 1,338,120 | 45.9 (#1) | 112 / 230 | ▲ 9 | Коаліція | |
| 1,546,804 | 53.8 (#1) | 134 / 230 | ▲ 22 | Коаліція | |
| 1,436,571 | 46.6 (#1) | 115 / 230 | ▼ 19 | Уряд меншості | |
| 1,789,459 | 46.1 (#1) | 112 / 230 | ▼ 3 | Уряд меншості | |
| 1,729,463 | 46.1 (#1) | 110 / 230 | ▼ 2 | Коаліція | |
| 1,729,463 | 44.6 (#1) | 106 / 231 | ▼ 4 | Коаліція | |
| 1,776,667 | 46.2 (#1) | 111 / 231 | ▲ 5 | Уряд меншості | |
| 2,033,016 | 47.8 (#1) | 114 / 232 | ▲ 3 | Уряд меншості | |
| 2,006,923 | 47.3 (#1) | 113 / 233 | ▼ 1 | Уряд меншості | |
| 2,420,242 | 50.1 (#1) | 125 / 233 | ▲ 12 | Уряд меншості | |
| 2,256,369 | 45.3 (#1) | 163 / 350 | ▲ 38 | Уряд меншості | |
| 2,247,727 | 43.6 (#1) | 156 / 350 | ▼ 7 | Уряд меншості | |
| 2,324,603 | 42.7 (#1) | 152 / 349 | ▼ 4 | Опозиція | |
| 2,356,234 | 43.2 (#1) | 154 / 349 | ▲ 2 | Опозиція | |
| 2,533,250 | 45.6 (#1) | 166 / 349 | ▲ 12 | Уряд меншості | |
| 2,487,551 | 44.7 (#1) | 159 / 349 | ▼ 7 | Уряд меншості | |
| 2,321,826 | 43.2 (#1) | 156 / 349 | ▼ 3 | Уряд меншості | |
| 2,062,761 | 37.7 (#1) | 138 / 349 | ▼ 18 | Опозиція | |
| 2,513,905 | 45.2 (#1) | 161 / 349 | ▲ 23 | Уряд меншості | |
| 1,914,426 | 36.4 (#1) | 131 / 349 | ▼ 30 | Уряд меншості | |
| 2,113,560 | 39.9 (#1) | 144 / 349 | ▲ 13 | Уряд меншості | |
| 2006 | 1,942,625 | 35.0 (#1) | 130 / 349 | ▼ 14 | Опозиція |
| 2010 | 1,827,497 | 30.7 (#1) | 122 / 349 | ▼ 18 | Опозиція |
| 2014 | 1,932,711 | 31.0 (#1) | 113 / 349 | ▲ 1 | Коаліція |
| 2018 | 1,830,386 | 28.3 (#1) | 100 / 349 | ▼ 13 | Коаліція (2018–2021) |
| Уряд меншості (2021–2022) | |||||
| 2022 | 1,955,972 | 30.3 (#1) | 107 / 349 | ▲ 7 | TBD |
Європарламент
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/− |
|---|---|---|---|---|
| 752,817 | 28.1 (#1) | 7 / 22 | ||
| 657,497 | 26.0 (#1) | 6 / 22 | ▼ 1 | |
| 616,963 | 24.6 (#1) | 5 / 19 | ▼ 1 | |
| 773,513 | 24.4 (#1) | 5 / 18 6 / 20 |
| |
| 899,074 | 24.2 (#1) | 5 / 20 | ▼ 1 | |
| 974,589 | 23.5 (#1) | 5 / 20 | ▬ 0 |
Ідеологія
Партія прагне сформувати суспільство, яке засноване на ідеалах демократії, рівності всіх людей перед законом, на рівних свободах, у тому числі й на економічній свободі. Мається на увазі, що демократія в односторонньому порядку зможе впливати на стосунки людей, економіку та державу. Водночас значна увага приділяється профспілкам, політкоректності, соціальним програмам.
Голови партії
- 1889—1896 колективне керівництво
- 1896—1907 [sv]
- 1907—1925 Карл Яльмар Брантінг
- 1925—1946 Пер Альбін Хансон
- 1946—1969 Таге Фрітьоф Ерландер
- 1969—1986 Улоф Пальме
- 1986—1996 Інгвар Карлсон
- 1996—2007 Ганс Йоран Персон
- 2007—2011 Мона Інгеборг Салін
- 2011—2012 Гокан Югольт
- 2012—2021 Стефан Левен
- з 2021 Магдалена Андерссон
Див. також
Примітки
- Parties. Party of European Socialists. Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 13 вересня 2014.
- Löfven till styrelsen för ny organisation | Västerbottens-Kuriren. Vk.se. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 11 липня 2018.
- S nobbar Socialistinternationalen. Di.se. 27 лютого 2017. Процитовано 11 липня 2018.
- Stenberg, Ewa (26 листопада 2010). Det borde bara ha varit vi och S. Dagens Nyheter (швед.). Процитовано 21 січня 2012.
- Kelly, Ben (8 вересня 2018). Sweden Democrats: How a nationalist, anti-immigrant party took root in a liberal Nordic haven. The Independent.
- Ahlander, Johan (7 February 2019). Populist Sweden Democrats ditch 'Swexit' ahead of EU elections. Reuters.
- Orange, Richard (15 листопада 2018). Swedish Moderate-led council to ban halal meat in deal with populists. The Local.
Джерела
- (рос.) Алан Карлсон, «Шведский эксперимент в демографической политике: Гуннар и Альва Мюрдали и межвоенный кризис народонаселения». — М.: ИРИСЭН, Мысль, 2009. — 312 с. — , .
Посилання
- Офіційний сайт (швед.)
- Програма партії (рос.)
- Опис партії (рос.)
- Книга «Що таке соціал-демократія» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Social demokratichna robitnicha partiya Shveciyi SDRPSh shved Sveriges socialdemokratiska arbetareparti SAP bere uchast u viborah yak Robitnicha partiya social demokrativ Arbetarepartiet Socialdemokraterna yaku zazvichaj nazivayut social demokratami Socialdemokraterna ye najstarshoyu i najbilshoyu politichnoyu partiyeyu v Shveciyi Partiya bula zasnovana 1889 roku Simvolom partiyi tradicijno ye chervona troyanda Shvedska social demokratichna partiya Sveriges socialdemokratiska arbetarepartiKrayina ShveciyaGolova partiyiMagdalena AnderssonGen sekretarLena Radstrom BaastaddData zasnuvannya23 kvitnya 1889Shtab kvartiraSveavegen 68 Stokgolm ShveciyaIdeologiyasocial demokratiya livocentrizmMolodizhna organizaciyaSoyuz shvedskoyi social demokratichnoyi molodiSoyuzniki ta blokiPartiya zelenih Liva partiyaChlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahSAMAK Partiya yevropejskih socialistiv Progresivnij Alyans en Kilkist chleniv 89 010 2017 Misc u Riksdagu100 349Misc u Yevroparlamenti5 20Oficijnij sajtsocialdemokraterna se Partiya vhodit do Progresivnogo Alyansu en Partiyi yevropejskih socialistiv 1 ta SAMAK Partiya bula chlenom Socialistichnogo Internacionalu do bereznya 2017 roku 2 3 Zmist 1 Istoriya 2 Uchast u viborah 2 1 Riksdag 2 2 Yevroparlament 3 Ideologiya 4 Golovi partiyi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriyared Viniknennya social demokratichnoyi partiyi bere pochatok 1881 roku koli Avgust Palm za specialnistyu shvec povernuvsya iz Nimechchini na batkivshinu ta vistupiv iz publichnoyu promovoyu Chogo hochut social demokrati 1889 roku na z yizdi u Stokgolmi de bilshist delegativ buli obrani profspilkami bulo zasnovano Social demokratichnu robitnichu partiyu Shveciyi Pershim social demokratom yakogo 1896 roku bulo obrano do riksdagu buv Yalmar Branting 1917 roku social demokrati vpershe berut uchast u roboti koalicijnogo uryadu razom z liberalami Molodizhne krilo pokidaye partiyu ta zasnovuye komunistichnij ruh Social demokrati ocholyuvali borotbu za zagalne viborche pravo yaka stala uspishnoyu 1918 roku koli riksdag uhvaliv zakonoproyekt pro konstitucijnu reformu yaka nabula chinnosti 1920 roku 1920 roku Yalmar Branting sformuvav pershij social demokratichnij uryad Na viborah 1921 roku yaki prohodyat na osnovi zagalnogo viborchogo prava yake poshiryuvalosya takozh i na zhinok social demokratichna partiya otrimuye 39 4 golosiv 1925 roku pislya smerti Brantinga uryad ocholiv Rikard Sandler a golovoyu partiyi stav Per Albin Hansson Uryad social demokrativ pishov u vidstavku 1926 roku Pislya perekonlivoyi peremogi na viborah 1932 roku Per Albin Hansson sformuvav uryad U 1930 i roki proveli znachni socialni reformi yak ot strahuvannya z bezrobittya pokrashennya pensijnogo zabezpechennya organizaciya vidpustok stomatologichnu dopomogu a takozh suspilni roboti dlya borotbi z bezrobittyam Pid chas drugoyi svitovoyi vijni sformuvavsya uryad na osnovi shirokoyi koaliciyi 1946 roku pislya smerti Pera Albina Hanssona jogo nastupnikom stav Tage Erlander 1951 roku sformuvavsya koalicijnij uryad z Selyanskim soyuzom suchasnoyu Partiyeyu Cenntra U 1950 i roki buli vidileni asignuvannya na osvitu i nauku zhitlove budivnictvo strahuvannya z hvorobi ta pislya zapekloyi borotbi provedennya zagalnonacionalnogo referendumu j formuvannya social demokratichnogo uryadu zagalne pensijne zabezpechennya za vislugoyu rokiv Z 1969 roku nastupnikom Tage Erlandera na postu kerivnika partiyi ta prem yer ministra staye Ulof Palme Na pochatku 1970 h rokiv proveli reformu trudovih vidnosin do yakoyi vhodilo prijnyattya zakoniv pro spilne uhvalennya rishen garantij zajnyatosti a takozh bezpeki ta ohoroni zdorov ya na robochomu misti Krim togo prijnyali zakonodavchi akti pro batkivske strahuvannya zagalnu bezkoshtovnu shkilnu osvitu Pislya viboriv 1976 roku social demokrati opinilisya v opoziciyi pislya 44 h richnogo perebuvannya pri vladi 1980 roku proveli referendum po vikoristannyu yadernoyi energiyi Propoziciya liberaliv ta social demokrativ poetapnoyi vidmovi vid vikoristannya otrimala bilshist golosiv Pislya peremogi na viborah 1982 roku Ulof Palme sformuvav novij uryad 1986 roku Ulofa Palme vbili kerivnikom partiyi i prem yer ministrom priznachenij Ingvar Karlsson Na viborah 1991 roku social demokrati prograli j opinilisya v opoziciyi do 1994 roku koli pislya viboriv voni znovu povernuli svoyu vladu 1996 roku nastupnikom Ingvara Karlssona stav Joran Persson Pislya viboriv 1998 roku social demokrati formuyut bilshist razom iz Livoyu partiyeyu ta Partiyeyu zelenih 7 grudnya 2009 roku social demokrati zapochatkuvali politichnu ta viborchu koaliciyu z Partiyeyu zelenih i Livoyu partiyeyu vidomoyu yak Chervono zeleni en Koaliciya chervono zelenih jshla yedinim spiskom na parlamentskih viborah 2010 roku ale prograli vibori chinnij pravocentristskij koaliciyi Alyans za Shveciyu 26 listopada 2010 roku Chervono zelenij alyans buv rozpushenij 4 Z 2006 po 2014 rik SAP prograla dva termini pospil pravocentristskomu Alyansu cherez centristski liberalni nastroyi todishnogo prem yer ministra Fredrika Rejnfeldta yaki zaluchali deyakih viborciv SAP V 2010 2014 i 2018 rokah chastka golosiv SAP rizko skorotilasya prichomu deyaki z cih golosiv buli zalucheni pravopopulistskimi Shvedskimi demokratami 5 6 7 Na parlamentskih viborah u Shveciyi 2018 roku pidtrimka social demokrativ viborcyami vpala do 28 3 vidsotka sho ye najnizhchim rivnem pidtrimki z 1908 roku Uchast u viborahred Riksdagred Vibori Golosi Misc Uryad 1896 206 0 1 5 1 230 1 Opoziciya 1899 313 0 2 5 1 230 0 Opoziciya 1902 6 321 3 5 3 4 230 3 Opoziciya 1905 20 677 9 5 3 13 230 9 Opoziciya 1908 45 155 14 6 3 34 230 21 Opoziciya 1911 172 196 28 5 3 64 230 30 Opoziciya berezen 1914 228 712 30 1 3 73 230 9 Opoziciya veresen 1914 266 133 36 4 2 87 230 14 Opoziciya 1917 228 777 31 1 1 87 230 1 Koaliciya 1920 195 121 29 6 1 75 230 11 Opoziciya 1921 630 855 36 2 1 93 230 18 Uryad menshosti 1921 1923 Opoziciya 1923 1924 1924 725 407 41 1 1 104 230 11 Uryad menshosti 1924 1926 Opoziciya 1926 1928 1928 873 931 37 0 1 90 230 14 Opoziciya 1932 1 040 689 41 7 1 104 230 14 Uryad menshosti 1932 1936 Opoziciya 1936 1936 1 338 120 45 9 1 112 230 9 Koaliciya 1940 1 546 804 53 8 1 134 230 22 Koaliciya 1944 1 436 571 46 6 1 115 230 19 Uryad menshosti 1948 1 789 459 46 1 1 112 230 3 Uryad menshosti 1952 1 729 463 46 1 1 110 230 2 Koaliciya 1956 1 729 463 44 6 1 106 231 4 Koaliciya 1958 1 776 667 46 2 1 111 231 5 Uryad menshosti 1960 2 033 016 47 8 1 114 232 3 Uryad menshosti 1964 2 006 923 47 3 1 113 233 1 Uryad menshosti 1968 2 420 242 50 1 1 125 233 12 Uryad menshosti 1970 2 256 369 45 3 1 163 350 38 Uryad menshosti 1973 2 247 727 43 6 1 156 350 7 Uryad menshosti 1976 2 324 603 42 7 1 152 349 4 Opoziciya 1979 2 356 234 43 2 1 154 349 2 Opoziciya 1982 2 533 250 45 6 1 166 349 12 Uryad menshosti 1985 2 487 551 44 7 1 159 349 7 Uryad menshosti 1988 2 321 826 43 2 1 156 349 3 Uryad menshosti 1991 2 062 761 37 7 1 138 349 18 Opoziciya 1994 2 513 905 45 2 1 161 349 23 Uryad menshosti 1998 1 914 426 36 4 1 131 349 30 Uryad menshosti 2002 2 113 560 39 9 1 144 349 13 Uryad menshosti 2006 1 942 625 35 0 1 130 349 14 Opoziciya 2010 1 827 497 30 7 1 122 349 18 Opoziciya 2014 1 932 711 31 0 1 113 349 1 Koaliciya 2018 1 830 386 28 3 1 100 349 13 Koaliciya 2018 2021 Uryad menshosti 2021 2022 2022 1 955 972 30 3 1 107 349 7 TBD Yevroparlamentred Vibori Golosiv Misc 1995 752 817 28 1 1 7 22 1999 657 497 26 0 1 6 22 1 2004 616 963 24 6 1 5 19 1 2009 773 513 24 4 1 5 18 6 20 0 1 2014 899 074 24 2 1 5 20 1 2019 974 589 23 5 1 5 20 0Ideologiyared Partiya pragne sformuvati suspilstvo yake zasnovane na idealah demokratiyi rivnosti vsih lyudej pered zakonom na rivnih svobodah u tomu chisli j na ekonomichnij svobodi Mayetsya na uvazi sho demokratiya v odnostoronnomu poryadku zmozhe vplivati na stosunki lyudej ekonomiku ta derzhavu Vodnochas znachna uvaga pridilyayetsya profspilkam politkorektnosti socialnim programam Golovi partiyired 1889 1896 kolektivne kerivnictvo 1896 1907 Klaes Tolin sv 1907 1925 Karl Yalmar Branting 1925 1946 Per Albin Hanson 1946 1969 Tage Fritof Erlander 1969 1986 Ulof Palme 1986 1996 Ingvar Karlson 1996 2007 Gans Joran Person 2007 2011 Mona Ingeborg Salin 2011 2012 Gokan Yugolt 2012 2021 Stefan Leven z 2021 Magdalena AnderssonDiv takozhred Spisok prem yer ministriv ShveciyiPrimitkired Parties Party of European Socialists Arhiv originalu za 3 travnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2014 Lofven till styrelsen for ny organisation Vasterbottens Kuriren Vk se Arhiv originalu za 10 bereznya 2017 Procitovano 11 lipnya 2018 S nobbar Socialistinternationalen Di se 27 lyutogo 2017 Procitovano 11 lipnya 2018 Stenberg Ewa 26 listopada 2010 Det borde bara ha varit vi och S Dagens Nyheter shved Procitovano 21 sichnya 2012 Kelly Ben 8 veresnya 2018 Sweden Democrats How a nationalist anti immigrant party took root in a liberal Nordic haven The Independent Ahlander Johan 7 February 2019 Populist Sweden Democrats ditch Swexit ahead of EU elections Reuters Orange Richard 15 listopada 2018 Swedish Moderate led council to ban halal meat in deal with populists The Local Dzherelared ros Alan Karlson Shvedskij eksperiment v demograficheskoj politike Gunnar i Alva Myurdali i mezhvoennyj krizis narodonaseleniya M IRISEN Mysl 2009 312 s ISBN 978 5 91066 030 8 ISBN 978 5 244 01120 3 Posilannyared Oficijnij sajt shved Programa partiyi ros Opis partiyi ros Kniga Sho take social demokratiya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Social demokratichna partiya Shveciyi amp oldid 43960957