Ту лліо Ле ві Чиві та італ Tullio Levi Civita нар 29 березня 1873 Падуя пом 29 грудня 1941 Рим італійський математик чле

Ту́лліо Ле́ві-Чиві́та (італ. Tullio Levi-Civita; нар.29 березня 1873, Падуя — пом.29 грудня 1941, Рим) — італійський математик, член Лондонського королівського товариства, учень Грегоріо Річчі, винахідника тензорного числення. Відомий своїми працями з тензорного числення (тензор Леві-Чивіти) та його застосування в теорії відносності, аналітичної механіки (умови Леві-Чивіти розділення змінних в рівнянні Гамільтона — Якобі), небесної механіки (зокрема задача трьох тіл), гідродинаміки тощо.

Тулліо Леві-Чивіта
італ. Tullio Levi-Civita

Народився	29 березня 1873(1873-03-29) Падуя
Помер	29 грудня 1941(1941-12-29) (68 років) Рим
Країна	Королівство Італія
Національність	євреї^[1]
Діяльність	математик, фізик
Alma mater	Падуанський університет
Галузь	диференціальна геометрія, теорія відносності, задача трьох тіл, теоретична механіка, гідродинаміка і тензорний аналіз
Заклад	Римський університет ла Сапієнца^[2] Падуанський університет^[2]
Вчителі	Джузеппе Веронезе
Відомі учні	^d^[3]
Аспіранти, докторанти	^d^[3] Октав Оніческу^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] Ґеорґе Вринчану^[3] ^d^[3] ^d^[3]
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Папська академія наук^[4] Національна академія дей-Лінчей Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Прусська академія наук Леопольдина ^d Нідерландська королівська академія наук ^d Туринська академія наук^[5]
Відомий завдяки:	тензор Леві-Чивіти зв'язність Леві-Чивіти
У шлюбі з	^d
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (1930) Медаль Сильвестра (1922) ^d (1903) ^d (1933)
Тулліо Леві-Чивіта у Вікісховищі

Біографія

Тулліо Леві-Чивіта народився 29 березня 1873 року в місті Падуя в родині юриста й італійського сенатора Джакомо Леві-Чивіта. В 1892 році закінчив математичний факультет Падуанського університету, а в 1894 році отримав право на викладання, після чого почав викладати на природознавчому факультеті Павійського університету. В 1898 році його запросили до кафедри раціональної механіки Падуанського університету, де він пізніше познайомився з однією з своїх майбутніх учениць Ліберою Тревісані і в 1914 році одружився з нею. Леві-Чивіта працював у Падуанському університеті до 1918 року, коли його запросили до кафедри вищого аналізу Римського університету. Крім того, два роки він працював на кафедрі механіки того самого університету.

В 1900 році Леві-Чивіта разом із Грегоріо Річчі опублікували важливу роботу Méthodes de calcul différentiel absolu et leurs applications, яка є фундаментальною для тензорного числення. За допомоги цієї роботи Альберт Ейнштейн опанував тензорне числення, яке потім він використовував як математичний апарат загальної теорії відносності. Пізніше, в 1915—1917 роках Леві-Чивіта активно обговорював із Ейнштейном серію своїх робіт, що були присвячені проблемі стаціонарного гравітаційного поля. Листування з Ейнштейном почав сам Леві-Чивіта після того, як він виявив декілька помилок у математичних розрахунках ЗТВ із використанням тензорного числення. Леві-Чивіта зберігав усі листи Ейнштейна, й хоча в Ейнштейна не збереглися відповіді, листування можна відновити за архівом Леві-Чивіти. Згідно з цими листами, обидва вчені з часом пройнялися повагою один до одного. В одному з листів, де обговорювалася нова робота Леві-Чивіти, Ейнштейн написав:

Я захоплений елегантністю Вашого методу обчислення; як же має бути приємно проскакати цими полями на коні істинної математики тоді, коли іншим треба подолювати цей шлях пішки.

Пізніше, коли Ейнштейна спитали, що йому найбільше подобається в Італії, він відповів:

Спагеті й Леві-Чивіта.

Підручник Леві-Чивіти з тензорного числення Lezioni di calcolo differenziale assoluto, написаний разом із Річчі, залишається одним із стандартних підручників більше століття після публікації; він перекладений багатьма мовами світу. В 1933 році Леві-Чивіта зробив значний внесок до розвитку квантовомеханічних рівнянь Дірака. Серед відомих учнів Леві-Чивіти були такі вчені, як Ґеорґе Вринчану, та Октав Оніческу.

Після прийняття в Італії в 1938 році расистських законів Леві-Чивіта був позбавлений звання професора та членства в усіх наукових товариствах. Зокрема, як і Віто Вольтерра, який був євреєм і антифашистом, Леві-Чивіта був вигнаний із Італійської академії наук. Ізольований від науки, він помер вдома в Римі в 1941 році.

Нагороди

Окрім тензорного числення, Леві-Чивіта активно займався аналітичною механікою, зокрема, багато його статей присвячені задачі трьох тіл. Він мав роботи з гідродинаміки, теорії систем диференціальних рівнянь. Відомі його внески до теореми Коші-Ковалевської, з якої Леві-Чивіта в 1931 році написав книгу. Він винайшов , числову структуру, що включала до себе нескінченно великі та нескінченно малі величини.

Лондонське королівське товариство нагородило Леві-Чивіту в 1922 році медаллю Сильвестра, а в 1930 році Леві-Чивіта став його членом. Також він був почесним членом Лондонського математичного товариства, Королівського товариства Единбурга, а також після участі в колоквіумі в Сент-Ендрюському університеті в 1930 році. Леві-Чивіта був також членом Національної академії деї Лінчеї та Папської академії наук.

Праці

Леви-Чивита Т., Амальди У. Курс теоретической механики = Compendio di meccanica razionale. — М. : ИЛ, 1951-1952. — 385+326+435+556 с.
Леви-Чивита Т. Основы релятивистской механики = Fondamenti di meccanica relativistica. — Ижевск : ИКИ, 2003. — 236 с.
Levi-Civita T. The Absolute Differential Calculus (Calculus of Tensors) = Lezioni di calcolo differenziale assoluto. — Blackie & Son Ltd, 1927.
Levi-Civita T. The n-Body Problem in General Relativity = Le problème des n Corps en relativité générale. — D. Reidel Pub. Co, 1964.
Levi-Civita T. Caratteristiche dei sistemi differenziali e propagazione ondosa. — Bologna : N. Zanichelli, 1931.
Levi-Civita T., Amaldi U. Lezioni di meccanica razionale. — Bologna : N. Zanichelli, 1923.
Levi-Civita T., Amaldi U. Nozioni di balistica esterna: secondo il programma stabilito dalla commissione suprema di difesa. — Bologna : N. Zanichelli, 1935.
Levi-Civita T. Questioni di meccanica classica e relativistica. — Bologna : N. Zanichelli, 1924.

Див. також

12473 Леві-Чивіта — астероїд, названий на честь науковця.

Примітки

https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1942.0013 — С. 158.
https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-40082-2_9 — С. 3.
Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
www.pas.va
d:Track:Q106982426
www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659
Levi-Civita T. Sulla integrazione della equazione di Hamilton-Jacobi per separazione delle variabili // Mathematische Annalen. — 1901. — Т. 59, вип. 12. — С. 383.
. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 27 січня 2013.
Cattani C., de Maria M. Geniality and rigor: the Einstein – Levi-Civita correspondence (1915–1917) // Rivista di Storia della Scienza. — 1996. — Т. 4, вип. 1. — С. 1-22.

[[https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1942.0013_https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1942.0013]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;158.</span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1942.0013 — С. 158.

[[https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-40082-2_9_https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-40082-2_9]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С.&nbsp;3.</span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-40082-2_9 — С. 3.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-3] Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q106982426">www.pas.va<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q106982426]]</div>-4] www.pas.va
d:Track:Q106982426

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107212659">www.accademiadellescienze.it<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107212659]]</div>-5] www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659

[6] Levi-Civita T. Sulla integrazione della equazione di Hamilton-Jacobi per separazione delle variabili // Mathematische Annalen. — 1901. — Т. 59, вип. 12. — С. 383.

[7] . Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 27 січня 2013.

[8] Cattani C., de Maria M. Geniality and rigor: the Einstein – Levi-Civita correspondence (1915–1917) // Rivista di Storia della Scienza. — 1996. — Т. 4, вип. 1. — С. 1-22.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]