Ві́то Вольте́рра (італ. Vito Volterra; 3 травня 1860, Анкона — 11 жовтня 1940, Рим) — італійський математик і фізик, відомий за своїми роботами з математичної біології та інтегральних рівнянь.
Віто Вольтерра | |
---|---|
італ. Vito Volterra | |
Народився | 3 травня 1860 Анкона |
Помер | 11 жовтня 1940 (80 років) Рим |
Поховання | d |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | математик, фізик, викладач університету, політик |
Alma mater | Пізанський університет |
Галузь | математичний аналіз і функціональний аналіз |
Заклад | Туринський університет |
Посада | d |
Науковий ступінь | доктор філософії[1] (1882) |
Науковий керівник | Енріко Бетті |
Вчителі | Улісс Діні |
Відомі учні | Поль Леві |
Аспіранти, докторанти | Поль Леві[1] d[2] d[2] d d[2] |
Членство | Лондонське королівське товариство[3][4] Національна академія дей-Лінчей (1935) Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Папська академія наук[5] Угорська академія наук Російська академія наук Леопольдина d Королівське товариство Единбурга[3] Національна академія наук США Туринська академія наук[6] |
Війна | Перша світова війна |
Відомий завдяки: | теорія інтегральних рівнянь рівняння Лотки-Вольтерри |
Діти | d |
Нагороди | |
Віто Вольтерра у Вікісховищі |
Біографія
Віто Вольтерра народився в Анконі (Папська держава) в дуже бідній єврейській родині. Батько Віто помер в 1862 році, коли синові було 2 роки. Перші свої роки Віто провів у Турині; пізніше його родина мешкала у Флоренції, де він навчався в Технічній школі Данте Аліґ'єрі, а потім в Технічному інституті Галілео Галілея.
Інтерес до математики, а особливо до математичної фізики, Вольтерра почав проявляти досить рано: в 11 років вивчав праці Лежандра, а в 13 років після прочитання «Із Землі на Місяць» Жуля Верна розрахував траєкторію знаряду в гравітаційному полі Землі та Місяця. Він відвідував лекції у Флорентійському університеті; фінансово йому допомагали професор фізики та дядько Вольтерри, інженер Едуард Алмаджио.
В 1878 році Вольтерра вступив до Пізанського університету, де його керівником став Енріко Бетті. В 1882 році захистив дисертацію з гідродинаміки, яка містила деякі важливі результати, що були раніше отримані Стоксом незалежно від Вольтерри. В 1883 році став професором раціональної механіки в Пізанському університеті. Вольтерра одразу почав працювати над теорією функціоналів, за допомоги якої пізніше він зробив фундаментальний внесок до теорії інтегральних та . Свої праці над цією темою Вольтерра зібрав і систематизував у книзі Теорія функціоналів, інтегральних та інтегро-диференціальних рівнянь (1930). В 1892 році, після смерті Бетті, Вольтерра став професором механіки Туринського університету. Там він працював над теорією диференціальних рівнянь у частинних похідних, зокрема рівняння для циліндричних хвиль. Пізніше, в 1900 році він став професором математичної фізики Римського університету ла Сапієнца.
1905 року Вольтерра почав розробляти теорію дислокацій у кристалах, яка згодом в 1934 році стала підґрунттям для опрацювання механізму пластичної деформації кристалічних матеріалів у роботах Тейлора, Орована, . Того ж року він став наймолодшим сенатором Італійського королівства.
Під час Першої світової війни Вольтерра входив до Інженерного корпуса Королівської італійської армії, де він працював під командуванням Джуліо Дуе над розвитком дирижаблів і аеростатів. Зокрема, Вольтерра запропонував використовувати гелій замість водню, який легко спалахується. Після закінчення Першої світової Вольтерра звертається до використання математичних ідей в біології, головним чином розвиваючи праці П'єра Франсуа Ферхюльста. Найбільш відомою працею Вольтерри в цей період є система рівнянь для екосистеми «хижак-жертва» — модель Лотки-Вольтерри.
З 1919 до 1920 року Вольтерра був президентом Національної академії наук (Академії сорока), а з 1921 року — президентом Міжнародного бюро мір і ваг, для якого було побудовано штаб-квартиру в Севрі. З 1923 до 1927 року Вольтерра займав посаду президента Національної академії деї Лінчеї, після чого його замінив Гульєльмо Марконі.
Після приходу в 1922 році до влади фашистів на чолі з Беніто Муссоліні Вольтерра пійшов у жорстку опозицію до нового режиму, зокрема, в 1925 році підписав Бенедетто Кроче. В 1931 році Вольтерра категорично відмовився давати присягу фашистському урядові, після чого його вигнали з університету й академії наук та позбавили права займатися викладацькою діяльністю, але в 1936 році за ініціативою отця Вольтерра був прийнятий до Папської академії наук.
Подальші роки Вольтерра провів за кордоном, жив у Франції та Іспанії. До Риму він повернувся лише незадовго до своєї смерті.
Бібліографія
- Вольтерра В. Математическая теория борьбы за существование. — М. : Наука, 1976. — 288 с.
- Вольтерра В. Теория функционалов, интегральных и интегро-дифференциальных уравнений. — М. : Наука, 1982. — 304 с.
- Volterra V. Leçons sur les équations intégrales et les équations intégro-différentielles. Leçons professées à la Faculté des sciences de Rome en 1910. — Paris : Gauthier-Villars, 1913.
- Volterra V. Leçons sur les fonctions de lignes, professées à la Sorbonne en 1912. — Paris : Gauthier-Villars, 1913.
- Volterra V. The Theory of Permutable Functions. — Princeton University Press, 1915.
- Volterra V., Volterra E. Sur les Distorsions des corps élastiques. — Paris : Gauthier-Villars, 1960.
Див. також
- 14072 Вольтерра — астероїд, названий на честь науковця.
- Вольтерра — кратер на зворотному боці Місяця, що носить ім'я Віто Вольтерри.
- Рівняння Вольтерра
- Рівняння Лотки-Вольтерри
Виноски
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- — Лондонське королівське товариство. — С. 366.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/volterra.html
- www.accademiadellescienze.it
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 30 січня 2013.
- Вито Вольтерра // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Література
- Полищук Е. М. Вито Вольтерра (1860-1940). — Л. : Наука, 1977. — 116 с.
- Castelnuovo G. Vito Volterra // Rendiconti della Accademia Nazionale delle Scienze detta dei XL, Memorie di Matematica e Applicazioni. — 1943. — Т. Serie 3, XXV, вип. 70. — С. 87–95.
- Goodstein J. R. The Volterra Chronicles: The Life and Times of an Extraordinary Mathematician, 1860-1940. — American Mathematical Society, 2007.
- Whittaker E. T. Vito Volterra. 1860-1940 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. — 1941. — Т. 3, вип. 10. — С. 690–626.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Volterra Vi to Volte rra ital Vito Volterra 3 travnya 1860 18600503 Ankona 11 zhovtnya 1940 Rim italijskij matematik i fizik vidomij za svoyimi robotami z matematichnoyi biologiyi ta integralnih rivnyan Vito Volterraital Vito VolterraNarodivsya 3 travnya 1860 1860 05 03 AnkonaPomer 11 zhovtnya 1940 1940 10 11 80 rokiv RimPohovannya dKrayina Korolivstvo ItaliyaDiyalnist matematik fizik vikladach universitetu politikAlma mater Pizanskij universitetGaluz matematichnij analiz i funkcionalnij analizZaklad Turinskij universitetPosada dNaukovij stupin doktor filosofiyi 1 1882 Naukovij kerivnik Enriko BettiVchiteli Uliss DiniVidomi uchni Pol LeviAspiranti doktoranti Pol Levi 1 d 2 d 2 d d 2 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo 3 4 Nacionalna akademiya dej Linchej 1935 Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Papska akademiya nauk 5 Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Leopoldina d Korolivske tovaristvo Edinburga 3 Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 6 Vijna Persha svitova vijnaVidomij zavdyaki teoriya integralnih rivnyan rivnyannya Lotki VolterriDiti dNagorodi inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 30 chervnya 1910 d 1888 Vito Volterra u VikishovishiBiografiyaVito Volterra narodivsya v Ankoni Papska derzhava v duzhe bidnij yevrejskij rodini Batko Vito pomer v 1862 roci koli sinovi bulo 2 roki Pershi svoyi roki Vito proviv u Turini piznishe jogo rodina meshkala u Florenciyi de vin navchavsya v Tehnichnij shkoli Dante Alig yeri a potim v Tehnichnomu instituti Galileo Galileya Interes do matematiki a osoblivo do matematichnoyi fiziki Volterra pochav proyavlyati dosit rano v 11 rokiv vivchav praci Lezhandra a v 13 rokiv pislya prochitannya Iz Zemli na Misyac Zhulya Verna rozrahuvav trayektoriyu znaryadu v gravitacijnomu poli Zemli ta Misyacya Vin vidviduvav lekciyi u Florentijskomu universiteti finansovo jomu dopomagali profesor fiziki ta dyadko Volterri inzhener Eduard Almadzhio V 1878 roci Volterra vstupiv do Pizanskogo universitetu de jogo kerivnikom stav Enriko Betti V 1882 roci zahistiv disertaciyu z gidrodinamiki yaka mistila deyaki vazhlivi rezultati sho buli ranishe otrimani Stoksom nezalezhno vid Volterri V 1883 roci stav profesorom racionalnoyi mehaniki v Pizanskomu universiteti Volterra odrazu pochav pracyuvati nad teoriyeyu funkcionaliv za dopomogi yakoyi piznishe vin zrobiv fundamentalnij vnesok do teoriyi integralnih ta Svoyi praci nad ciyeyu temoyu Volterra zibrav i sistematizuvav u knizi Teoriya funkcionaliv integralnih ta integro diferencialnih rivnyan 1930 V 1892 roci pislya smerti Betti Volterra stav profesorom mehaniki Turinskogo universitetu Tam vin pracyuvav nad teoriyeyu diferencialnih rivnyan u chastinnih pohidnih zokrema rivnyannya dlya cilindrichnih hvil Piznishe v 1900 roci vin stav profesorom matematichnoyi fiziki Rimskogo universitetu la Sapiyenca 1905 roku Volterra pochav rozroblyati teoriyu dislokacij u kristalah yaka zgodom v 1934 roci stala pidgrunttyam dlya opracyuvannya mehanizmu plastichnoyi deformaciyi kristalichnih materialiv u robotah Tejlora Orovana Togo zh roku vin stav najmolodshim senatorom Italijskogo korolivstva Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Volterra vhodiv do Inzhenernogo korpusa Korolivskoyi italijskoyi armiyi de vin pracyuvav pid komanduvannyam Dzhulio Due nad rozvitkom dirizhabliv i aerostativ Zokrema Volterra zaproponuvav vikoristovuvati gelij zamist vodnyu yakij legko spalahuyetsya Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi Volterra zvertayetsya do vikoristannya matematichnih idej v biologiyi golovnim chinom rozvivayuchi praci P yera Fransua Ferhyulsta Najbilsh vidomoyu praceyu Volterri v cej period ye sistema rivnyan dlya ekosistemi hizhak zhertva model Lotki Volterri Z 1919 do 1920 roku Volterra buv prezidentom Nacionalnoyi akademiyi nauk Akademiyi soroka a z 1921 roku prezidentom Mizhnarodnogo byuro mir i vag dlya yakogo bulo pobudovano shtab kvartiru v Sevri Z 1923 do 1927 roku Volterra zajmav posadu prezidenta Nacionalnoyi akademiyi deyi Lincheyi pislya chogo jogo zaminiv Gulyelmo Markoni Pislya prihodu v 1922 roci do vladi fashistiv na choli z Benito Mussolini Volterra pijshov u zhorstku opoziciyu do novogo rezhimu zokrema v 1925 roci pidpisav Benedetto Kroche V 1931 roci Volterra kategorichno vidmovivsya davati prisyagu fashistskomu uryadovi pislya chogo jogo vignali z universitetu j akademiyi nauk ta pozbavili prava zajmatisya vikladackoyu diyalnistyu ale v 1936 roci za iniciativoyu otcya Volterra buv prijnyatij do Papskoyi akademiyi nauk Podalshi roki Volterra proviv za kordonom zhiv u Franciyi ta Ispaniyi Do Rimu vin povernuvsya lishe nezadovgo do svoyeyi smerti BibliografiyaVolterra V Matematicheskaya teoriya borby za sushestvovanie M Nauka 1976 288 s Volterra V Teoriya funkcionalov integralnyh i integro differencialnyh uravnenij M Nauka 1982 304 s Volterra V Lecons sur les equations integrales et les equations integro differentielles Lecons professees a la Faculte des sciences de Rome en 1910 Paris Gauthier Villars 1913 Volterra V Lecons sur les fonctions de lignes professees a la Sorbonne en 1912 Paris Gauthier Villars 1913 Volterra V The Theory of Permutable Functions Princeton University Press 1915 Volterra V Volterra E Sur les Distorsions des corps elastiques Paris Gauthier Villars 1960 Div takozh14072 Volterra asteroyid nazvanij na chest naukovcya Volterra krater na zvorotnomu boci Misyacya sho nosit im ya Vito Volterri Rivnyannya Volterra Rivnyannya Lotki VolterriVinoskiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Londonske korolivske tovaristvo S 366 d Track Q111806251d Track Q123885 http www pas va content accademia en academicians deceased volterra html www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 Procitovano 30 sichnya 2013 Vito Volterra Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros LiteraturaPolishuk E M Vito Volterra 1860 1940 L Nauka 1977 116 s Castelnuovo G Vito Volterra Rendiconti della Accademia Nazionale delle Scienze detta dei XL Memorie di Matematica e Applicazioni 1943 T Serie 3 XXV vip 70 S 87 95 Goodstein J R The Volterra Chronicles The Life and Times of an Extraordinary Mathematician 1860 1940 American Mathematical Society 2007 Whittaker E T Vito Volterra 1860 1940 Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 1941 T 3 vip 10 S 690 626