Труба́ (від прасл. *trǫba) — музичний інструмент сімейства мідних духових.
Класифікація | Мідні духові музичні інструменти |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 423.233 |
Винахідник(и) | d[1] |
Діапазон |
|
Музиканти | |
Труба у Вікісховищі |
Інструмент відомий зі стародавніх часів. Тривалий час труба була натуральним інструментом, тобто на трубі можна було виконати лише звуки, що належать до натурального звукоряду, вибудованому від основної ноти. Тому в епоху класицизму були поширені труби найрізноманітніших строїв, які застосовувалися залежно від тональності, в якій був написаний той чи інший твір.
Лише на початку XIX століття були сконструйовані труби з вентильним механізмом, що забезпечив можливість виконувати на трубі всі ноти хроматичної гами. За допомогою вентильного механізму, музикант може направляти повітря через ту чи іншу крону інструмента. Тим самим об'єм вібруючого повітря збільшується, а висота звуку — знижується. У сучасній конструкції труби використовують три вентилі, для пониження звуку на півтону, тон та на півтора тону.
У сучасній практиці використовують переважно труби у строї B, рідше — у C. Діапазон труби в симфонічній музиці — від e до , у джазовому музикуванні — до і вище. В оркестровій партитурі партія труб пишеться між партіями валторн та партіями тромбонів, рідше — між партією тромбонів та партією валторни.
Різновиди труби — пікколо, альтова труба, басова труба.
Труба знайшла широке використання в джазовій музиці. Специфічним засобом зміни характеру звуку на трубі є сурдина. В джазовій музиці широко використовують спеціальну сурдину — «квакушку». Серед провідних виконавців — Луї Армстронг, Діззі Гілеспі, Нік ЛаРокка
Будова труби
Труби роблять з латуні, або міді, рідше — зі срібла та інших металів. Вже в античності існувала технологія виготовлення інструмента з одного суцільного листа металу.
Труба власне являє собою довгу трубку, яка згинається виключно для компактності. Вона злегка звужується біля мундштука, розширюється біля розтруба, а на інших ділянках має циліндричну форму. Саме така форма трубки надає трубі її яскравий тембр. При виготовленні труби важливий гранично точний розрахунок як довжини самої трубки, так і ступінь розширення розтруба — це суттєво впливає на звукоряд інструмента.
Основним принципом гри на трубі є отримання гармонійних звуків шляхом зміни положення губ і зміни довжини стовпа повітря в інструменті, що досягається за допомогою механізму . На трубі застосовується три вентилі, що знижують звук на тон, півтон і півтора тони. Одночасне натискання двох або трьох вентилів дає можливість знизити загальний лад інструменту до трьох тонів. Таким чином, труба отримує .
На деяких різновидах труби (наприклад, на трубі-пікколо) є також четвертий вентиль (квартвентіль), що знижує звукоряд на чисту кварту (п'ять півтонів).
Труба — правобічний інструмент: при грі вентилі натискають правою рукою, ліва рука підтримує інструмент.
Техніка гри на трубі
Загальні відомості
Труба має велику технічну рухливість і блискуче виконує діатонічні і хроматичні , прості і ламані арпеджіо тощо. Витрата дихання на трубі порівняно невелика, тому на ній можливе виконання широких, яскравого тембру і великої протяжності мелодійних фраз у legato.
Стакатна техніка на трубі блискуча і стрімка (за винятком найбільш крайніх регістрів). Одинарне, подвійне і потрійне стакато виходять з граничною виразністю.
На сучасних трубах добре виходить більшість вентильних трелей.
Застосування сурдини
Сурдина на трубі застосовується досить часто, при необхідності змінити силу звуку або тембр. Сурдина для класичної труби — грушоподібна насадка з дерева, картону або пластику, що вставляються в розтруб. Piano із сурдиною дає ефект звучання на віддалі, а forte звучить різко і гротескно. У джазі і в сучасній класичній музиці використовуються найрізноманітніші типи сурдин для створення спеціальних тембрових ефектів.
Різновиди труби
Найпоширенішим типом труби є труба у строї сі-бемоль (in B), яка звучить на тон нижче, ніж написані її ноти. Також широко розповсюджена труба у строї до (in C) із дещо яскравішим, відкритішим тембром, ніж труба in B. Обсяг дійсного звучання труби, що використовується, — від e (мі малої октави) до c 3 (до третьої октави), в сучасній музиці і джазі можливе отримання й більш високих звуків. Ноти пишуться у скрипковому ключі, як правило, без ключових знаків, на один тон вище дійсного звучання для труби in B, і відповідно до дійсного звучанням для труби in C. До появи механізму вентилів і якийсь час після цього існували труби у всіх можливих строях: in D, in Es, in E, in F, in G і in A, кожен з яких призначалася для полегшення виконання музики у певній тональності. З підвищенням майстерності трубачів та удосконаленням конструкції самої труби необхідність такої кількості інструментів зникла. Тепер музика в усіх тональностях виконується або на трубі in B, або на трубі in C.
Серед інших різновидів труби:
- Альтова труба in G або in F, яка звучить на чисту кварту або квінту нижче написаних нот і призначаються для виконання звуків в низькому регістрі (Рахманінов — Третя симфонія). В наш час[] використовується вкрай рідко, а в творах, де передбачена її партія, застосовується флюгельгорн.
- Басова труба in B, яка звучить на октаву нижче звичайної труби і на велику Нону нижче написаних нот. Вийшла з ужитку до другої половини XX століття, в наш час[] її партію виконують на тромбоні — інструменті, що схожий з нею за регістром, тембром і будовою.
- Труба-пікколо (мала труба). Сконструйована в кінці XIX століття, в наш час[] переживає новий підйом у зв'язку з відродженим інтересом до старовинної музики. Використовується у ладі сі-бемоль (in B) і має можливість перебудови в лад ля (in A) для дієзних тональностей. На відміну від звичайної труби, має чотири вентилі. Багато трубачів використовують для малої труби мундштук менших розмірів, що, проте, впливає на тембр інструменту і його технічну рухливість. Серед видатних виконавців на малій трубі — , Моріс Андре, .
Репертуар
Попри те що хроматичні труби що здатні виконувати мелодійні лінії без обмежень, з'явилися лише на початку XIX століття, існує велика кількість сольних творів, написаних для натуральних інструментів, які в наш час[] виконуються на малій трубі.
Сольні твори
Хроматична труба
- Йозеф Гайдн — Концерт для труби з оркестром Es-dur
- — Концерт для труби з оркестром E-dur (часто виконується в Es-dur)
- — Інтродукція і варіації для труби з оркестром B-dur
- Джордже Енеску — «Легенда» для труби і фортепіано
- Сергій Василенко — Концерт для труби з оркестром
- Олександр Гедіке — Концерт для труби з оркестром; Концертний етюд для труби і фортепіано
- — Фантазія для труби і фортепіано
- Олександр Арутюнян —
- — Концерт для труби з оркестром
- Пауль Хіндеміт — Соната для труби і фортепіано; Концерт для труби і фагота з оркестром
- Анрі Томазі — Концерт для труби з оркестром; Триптих
- — «Молитва Св. Григорія» для труби та струнного оркестру; «Поверніться і відродіть занедбані селища» концерт для труби і духових інструментів
- Родіон Щедрін — Концерт для труби з оркестром
Натуральна труба
- Йоганн Себастьян Бах — Бранденбурзький концерт № 2 F-dur
- — Концерт D-dur
- — три концерти
- Леопольд Моцарт — Концерт
- Георг Філіп Телеман — Концерт для труби і струнних інструментів D-dur
- Джузеппе Тореллі — Соната для труби і струнних інструментів D-dur
Соло в оркестрі
- Йоганн Себастьян Бах — Бранденбурзький концерт № 2 F-dur; Меса h-moll; Різдвяна ораторія; Магніфікат; Сюїта для оркестру № 3 D-dur
- Бела Барток — Концерт для оркестру (частини I, II і V)
- Людвіг ван Бетховен — увертюри «Леонора» № 2 і № 3
- Йоганнес Брамс — Академічна святкова увертюра; Симфонія № 2
- Аарон Копленд — балети «Тихе місто» і «Родео»
- Клод Дебюссі — «Море», «Свята»
- Джордж Гершвін — «Американець у Парижі»; Концерт F-dur (II частина)
- Густав Малер — Симфонії № 1 (частина I), № 2 (частини I, II, III, V), № 3 (соло за сценою), № 5 (частини I, III, V)
- Модест Мусоргський (в оркестровці ) — Картинки з виставки («Прогулянка», «Два євреї»)
- Моріс Равель — Концерт для фортепіано з оркестром G-dur (частини I і III)
- Отторіно Респігі — симфонічна сюїта «пінії Риму» (частини I, II і IV)
- Микола Римський-Корсаков — сюїта «Шехерезада» (частини III і IV); Іспанське капричіо (частина IV)
- Олександр Скрябін — Симфонія № 3 («Божественна поема»), «Поема екстазу»; «Прометей»
- Дмитро Шостакович — Концерт для фортепіано з оркестром № 1 c-moll (з солюючої трубою)
- Ріхард Штраус — «Альпійська симфонія»; симфонічні поеми «Дон Жуан» і «Життя героя»
- Ігор Стравінський балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна», опера «Соловей»
- Петро Ілліч Чайковський — симфонії № 4 (вступ), № 5 (частини I і IV) № 6 (III частина); Італійське капричіо (корнет), балет «Лебедине озеро» (Неаполітанський танець — корнет)
- Джузеппе Верді — опера «Аїда»
Відомі трубачі
- Моріс Андре
- Орвід Георгій Антонович
- Луї Армстронг
- [en]
- Діззі Гіллеспі
- Майлз Девіс
- Магнус Бру
- Артуро Сандовал
- Горн
Примітки
- Παυσανίας 2.21.3 // Опис Еллади
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Серед інших мідних духових інструментів циліндричну трубку мають тромбон та валторна. корнет, флюгельгорн та саксгорни, а також туба мають конічну трубку і більш м'яке звучання
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Trumpet |
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
Література
- Історія виконавства на трубі. Київська школа. Друга половина XIX—XX ст. : навч. посібник для вищих навч. закл. культури і мистецтв ІІІ-IV рівнів акредитації / В. Т. Посвалюк ; Кафедра духових та ударних інструментів КНУКіМ. — К. : [б.в.], 2005. — 176 с.: фотоіл. —
- В. Романовський. Інструментознавство для духового оркестру: навч. посібник. - К.: НАКККіМ, 2015. - 136с. - с.60-65
Посилання
- Труба // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1936-1937. — 1000 екз.
- Труба // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Truba vid prasl trǫba muzichnij instrument simejstva midnih duhovih TrubaKlasifikaciya Midni duhovi muzichni instrumentiKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 423 233Vinahidnik i d 1 DiapazonMuzikanti Trubachi Truba u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Truba Instrument vidomij zi starodavnih chasiv Trivalij chas truba bula naturalnim instrumentom tobto na trubi mozhna bulo vikonati lishe zvuki sho nalezhat do naturalnogo zvukoryadu vibudovanomu vid osnovnoyi noti Tomu v epohu klasicizmu buli poshireni trubi najriznomanitnishih stroyiv yaki zastosovuvalisya zalezhno vid tonalnosti v yakij buv napisanij toj chi inshij tvir Lishe na pochatku XIX stolittya buli skonstrujovani trubi z ventilnim mehanizmom sho zabezpechiv mozhlivist vikonuvati na trubi vsi noti hromatichnoyi gami Za dopomogoyu ventilnogo mehanizmu muzikant mozhe napravlyati povitrya cherez tu chi inshu kronu instrumenta Tim samim ob yem vibruyuchogo povitrya zbilshuyetsya a visota zvuku znizhuyetsya U suchasnij konstrukciyi trubi vikoristovuyut tri ventili dlya ponizhennya zvuku na pivtonu ton ta na pivtora tonu U suchasnij praktici vikoristovuyut perevazhno trubi u stroyi B ridshe u C Diapazon trubi v simfonichnij muzici vid e do c 3 displaystyle c 3 u dzhazovomu muzikuvanni do f 3 displaystyle f 3 i vishe V orkestrovij partituri partiya trub pishetsya mizh partiyami valtorn ta partiyami tromboniv ridshe mizh partiyeyu tromboniv ta partiyeyu valtorni Riznovidi trubi pikkolo altova truba basova truba Dizzi Gilespi graye na trubi Truba znajshla shiroke vikoristannya v dzhazovij muzici Specifichnim zasobom zmini harakteru zvuku na trubi ye surdina V dzhazovij muzici shiroko vikoristovuyut specialnu surdinu kvakushku Sered providnih vikonavciv Luyi Armstrong Dizzi Gilespi Nik LaRokkaBudova trubiTrubi roblyat z latuni abo midi ridshe zi sribla ta inshih metaliv Vzhe v antichnosti isnuvala tehnologiya vigotovlennya instrumenta z odnogo sucilnogo lista metalu Truba vlasne yavlyaye soboyu dovgu trubku yaka zginayetsya viklyuchno dlya kompaktnosti Vona zlegka zvuzhuyetsya bilya mundshtuka rozshiryuyetsya bilya roztruba a na inshih dilyankah maye cilindrichnu formu Same taka forma trubki nadaye trubi yiyi yaskravij tembr Pri vigotovlenni trubi vazhlivij granichno tochnij rozrahunok yak dovzhini samoyi trubki tak i stupin rozshirennya roztruba ce suttyevo vplivaye na zvukoryad instrumenta Osnovnim principom gri na trubi ye otrimannya garmonijnih zvukiv shlyahom zmini polozhennya gub i zmini dovzhini stovpa povitrya v instrumenti sho dosyagayetsya za dopomogoyu mehanizmu Na trubi zastosovuyetsya tri ventili sho znizhuyut zvuk na ton pivton i pivtora toni Odnochasne natiskannya dvoh abo troh ventiliv daye mozhlivist zniziti zagalnij lad instrumentu do troh toniv Takim chinom truba otrimuye Na deyakih riznovidah trubi napriklad na trubi pikkolo ye takozh chetvertij ventil kvartventil sho znizhuye zvukoryad na chistu kvartu p yat pivtoniv Truba pravobichnij instrument pri gri ventili natiskayut pravoyu rukoyu liva ruka pidtrimuye instrument Tehnika gri na trubiZagalni vidomosti Truba maye veliku tehnichnu ruhlivist i bliskuche vikonuye diatonichni i hromatichni prosti i lamani arpedzhio tosho Vitrata dihannya na trubi porivnyano nevelika tomu na nij mozhlive vikonannya shirokih yaskravogo tembru i velikoyi protyazhnosti melodijnih fraz u legato Stakatna tehnika na trubi bliskucha i strimka za vinyatkom najbilsh krajnih registriv Odinarne podvijne i potrijne stakato vihodyat z granichnoyu viraznistyu Na suchasnih trubah dobre vihodit bilshist ventilnih trelej Zastosuvannya surdini Surdina na trubi zastosovuyetsya dosit chasto pri neobhidnosti zminiti silu zvuku abo tembr Surdina dlya klasichnoyi trubi grushopodibna nasadka z dereva kartonu abo plastiku sho vstavlyayutsya v roztrub Piano iz surdinoyu daye efekt zvuchannya na viddali a forte zvuchit rizko i groteskno U dzhazi i v suchasnij klasichnij muzici vikoristovuyutsya najriznomanitnishi tipi surdin dlya stvorennya specialnih tembrovih efektiv Riznovidi trubiNajposhirenishim tipom trubi ye truba u stroyi si bemol in B yaka zvuchit na ton nizhche nizh napisani yiyi noti Takozh shiroko rozpovsyudzhena truba u stroyi do in C iz desho yaskravishim vidkritishim tembrom nizh truba in B Obsyag dijsnogo zvuchannya trubi sho vikoristovuyetsya vid e mi maloyi oktavi do c 3 do tretoyi oktavi v suchasnij muzici i dzhazi mozhlive otrimannya j bilsh visokih zvukiv Noti pishutsya u skripkovomu klyuchi yak pravilo bez klyuchovih znakiv na odin ton vishe dijsnogo zvuchannya dlya trubi in B i vidpovidno do dijsnogo zvuchannyam dlya trubi in C Do poyavi mehanizmu ventiliv i yakijs chas pislya cogo isnuvali trubi u vsih mozhlivih stroyah in D in Es in E in F in G i in A kozhen z yakih priznachalasya dlya polegshennya vikonannya muziki u pevnij tonalnosti Z pidvishennyam majsternosti trubachiv ta udoskonalennyam konstrukciyi samoyi trubi neobhidnist takoyi kilkosti instrumentiv znikla Teper muzika v usih tonalnostyah vikonuyetsya abo na trubi in B abo na trubi in C Sered inshih riznovidiv trubi Altova truba in G abo in F yaka zvuchit na chistu kvartu abo kvintu nizhche napisanih not i priznachayutsya dlya vikonannya zvukiv v nizkomu registri Rahmaninov Tretya simfoniya V nash chas koli vikoristovuyetsya vkraj ridko a v tvorah de peredbachena yiyi partiya zastosovuyetsya flyugelgorn Basova truba in B yaka zvuchit na oktavu nizhche zvichajnoyi trubi i na veliku Nonu nizhche napisanih not Vijshla z uzhitku do drugoyi polovini XX stolittya v nash chas koli yiyi partiyu vikonuyut na tromboni instrumenti sho shozhij z neyu za registrom tembrom i budovoyu Truba pikkolo mala truba Skonstrujovana v kinci XIX stolittya v nash chas koli perezhivaye novij pidjom u zv yazku z vidrodzhenim interesom do starovinnoyi muziki Vikoristovuyetsya u ladi si bemol in B i maye mozhlivist perebudovi v lad lya in A dlya diyeznih tonalnostej Na vidminu vid zvichajnoyi trubi maye chotiri ventili Bagato trubachiv vikoristovuyut dlya maloyi trubi mundshtuk menshih rozmiriv sho prote vplivaye na tembr instrumentu i jogo tehnichnu ruhlivist Sered vidatnih vikonavciv na malij trubi Moris Andre RepertuarPopri te sho hromatichni trubi sho zdatni vikonuvati melodijni liniyi bez obmezhen z yavilisya lishe na pochatku XIX stolittya isnuye velika kilkist solnih tvoriv napisanih dlya naturalnih instrumentiv yaki v nash chas koli vikonuyutsya na malij trubi Solni tvori Hromatichna truba Jozef Gajdn Koncert dlya trubi z orkestrom Es dur Koncert dlya trubi z orkestrom E dur chasto vikonuyetsya v Es dur Introdukciya i variaciyi dlya trubi z orkestrom B dur Dzhordzhe Enesku Legenda dlya trubi i fortepiano Sergij Vasilenko Koncert dlya trubi z orkestrom Oleksandr Gedike Koncert dlya trubi z orkestrom Koncertnij etyud dlya trubi i fortepiano Fantaziya dlya trubi i fortepiano Oleksandr Arutyunyan Koncert dlya trubi z orkestrom Paul Hindemit Sonata dlya trubi i fortepiano Koncert dlya trubi i fagota z orkestrom Anri Tomazi Koncert dlya trubi z orkestrom Triptih Molitva Sv Grigoriya dlya trubi ta strunnogo orkestru Povernitsya i vidrodit zanedbani selisha koncert dlya trubi i duhovih instrumentiv Rodion Shedrin Koncert dlya trubi z orkestrom Naturalna truba Jogann Sebastyan Bah Brandenburzkij koncert 2 F dur Koncert D dur tri koncerti Leopold Mocart Koncert Georg Filip Teleman Koncert dlya trubi i strunnih instrumentiv D dur Dzhuzeppe Torelli Sonata dlya trubi i strunnih instrumentiv D dur Solo v orkestri Jogann Sebastyan Bah Brandenburzkij koncert 2 F dur Mesa h moll Rizdvyana oratoriya Magnifikat Syuyita dlya orkestru 3 D dur Bela Bartok Koncert dlya orkestru chastini I II i V Lyudvig van Bethoven uvertyuri Leonora 2 i 3 Jogannes Brams Akademichna svyatkova uvertyura Simfoniya 2 Aaron Koplend baleti Tihe misto i Rodeo Klod Debyussi More Svyata Dzhordzh Gershvin Amerikanec u Parizhi Koncert F dur II chastina Gustav Maler Simfoniyi 1 chastina I 2 chastini I II III V 3 solo za scenoyu 5 chastini I III V Modest Musorgskij v orkestrovci Kartinki z vistavki Progulyanka Dva yevreyi Moris Ravel Koncert dlya fortepiano z orkestrom G dur chastini I i III Ottorino Respigi simfonichna syuyita piniyi Rimu chastini I II i IV Mikola Rimskij Korsakov syuyita Sheherezada chastini III i IV Ispanske kaprichio chastina IV Oleksandr Skryabin Simfoniya 3 Bozhestvenna poema Poema ekstazu Prometej Dmitro Shostakovich Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1 c moll z solyuyuchoyi truboyu Rihard Shtraus Alpijska simfoniya simfonichni poemi Don Zhuan i Zhittya geroya Igor Stravinskij baleti Zhar pticya Petrushka Vesna svyashenna opera Solovej Petro Illich Chajkovskij simfoniyi 4 vstup 5 chastini I i IV 6 III chastina Italijske kaprichio kornet balet Lebedine ozero Neapolitanskij tanec kornet Dzhuzeppe Verdi opera Ayida Vidomi trubachiDokladnishe Moris Andre Orvid Georgij Antonovich Luyi Armstrong en Dizzi Gillespi Majlz Devis Magnus Bru Arturo Sandoval GornPrimitkiPaysanias 2 21 3 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Sered inshih midnih duhovih instrumentiv cilindrichnu trubku mayut trombon ta valtorna kornet flyugelgorn ta saksgorni a takozh tuba mayut konichnu trubku i bilsh m yake zvuchannyaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trumpet Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros LiteraturaIstoriya vikonavstva na trubi Kiyivska shkola Druga polovina XIX XX st navch posibnik dlya vishih navch zakl kulturi i mistectv III IV rivniv akreditaciyi V T Posvalyuk Kafedra duhovih ta udarnih instrumentiv KNUKiM K b v 2005 176 s fotoil ISBN 966 602 078 5 V Romanovskij Instrumentoznavstvo dlya duhovogo orkestru navch posibnik K NAKKKiM 2015 136s s 60 65PosilannyaTruba Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1936 1937 1000 ekz Truba Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006