Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Никифорович Василенко (18 (30) березня 1872, Москва — 1 березня 1956, Москва) — російський та радянський композитор, диригент, педагог. Народний артист РРФСР (1940). (1939). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1947).
| Василенко Сергій Никифорович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 березня 1872[1][2][3] |
| Місце народження | Москва, Російська імперія[4] |
| Дата смерті | 11 березня 1956[4][2][3] (83 роки) |
| Місце смерті | Москва, СРСР[4] |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Роки активності | з 1912 |
| Громадянство | СРСР і Російська імперія |
| Професії | композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог, професор |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і МДУ |
| Відомі учні | Александров Анатолій Миколайович |
| Жанри | опера |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і МДУ |
| Нагороди |       |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в родині управляючого маєтками. 1882 року його сім'я перебирається в село (нині ), але за ними залишається московське мешкання. Вчитися був відданий 1882 року в 1-й клас , де пробув лише один рік.
Серйозно навчатися музиці почав з 1888, почав брати приватні уроки у Річарда Ноха, потім — у О. Т. Гречанінова (теорія музики), (композиція) та Сергія Протопопова (гармонія). Але за бажанням батька вступив на юридичний факультет Московського університету (навчався там в 1891 — 1896).
Зустріч з П. І. Чайковським залишила велике враження, і плани перемінилися. В 1895 він, залишивши університет, вступає до Московської консерваторії. У травні 1901 закінчує її з золотою медаллю (по класах контрапункту і фуги у С. І. Танєєва, композиції у М. М. Іпполітова-Іванова, диригування у В. І. Сафонова) та подорожує по Туреччині, Італії, Австрії, Швейцарії, Франції, відвідує Німеччину, Голландію, Норвегію, Єгипет.
У 1903 — 1905 був диригентом Московської приватної опери Мамонтова, в 1907 організував цикл загальнодоступних «Історичних концертів» і впродовж десяти років диригував ними.
У 1907 отримав місце професора оркестровки та композиції в Московській консерваторії, працював на цій посаді до самої смерті (з перервою в 1941 — 1943 роках).
З 1918 року організатор та керівник загальнодоступних концертів та концертів-лекцій у Москві, 1925 брав участь в організації радіотрансляцій класичної музики. Спільно з в 1938 в Ташкенті працював над створенням першої узбецької опери «Буран».
За роки роботи в Московській консерваторії виховав ряд відомих музикантів, серед гих О. В. Александров, А. М. Александров, М. С. Голованов, та ін.
С. Н. Василенко помер 1 березня 1956. Похований у Москві на Введенському кладовищі в Москві.
Творчість
Ранні твори Василенка відзначені впливом російського фольклору та старообрядницьких наспівів, з 1906 простежується зв'язок творчості композитора з поезією символізму (оркестрові п'єси «Сад смерті» та «Політ відьом», романси на вірші О. О. Блоку та В. Я. Брюсова), між 1910 і 1920 він починає цікавитися народною музикою Сходу і вже в радянський час неодноразово використовує її мотиви у своїх творах (балети «Нойя» та «Йосип Прекрасний»). Його твори відрізняються багатою колористичною оркестровкою, яскравою, блискучою дотепністю і грою фантазії музикою. Василенко — автор навчального посібника «Інструментування для симфонічного оркестру» та книги спогадів, що вийшла в Москві 1979 року.
Написав кілька додаткових номерів до балету в редакції Р. М. Глієра.
Основні твори
- Опери
- «Сказання про великий град Кітеж та тихе озеро Светояр» (1902)
- «Син сонця» (1929)
- «Христофор Колумб» (1933)
- «Буран» (1938, спільно з М. Ашрафі)
- «Великий канал» (1940, спільно з М. Ашрафі)
- «Суворов» (1942)
- Балети
- «Нойя» (1923)
- «Йосип Прекрасний» (1925)
- «У сонячних променях» (1926)
- «Цигани» (1936)
- «Ак-Біляк» (1942)
- «Лола» (1943)
- (1946)
- Твори для оркестру
- «Епічна поема» (1903)
- П'ять симфоній (1906 — 1947, в тому числі Третя «Італійська» — для оркестру російських народних інструментів)
- «Сад смерті» (1908)
- «Політ відьом» (1909)
- Дві «Китайські сюїти» (1927, 1933)
- «Туркменські картини» (1931)
- «Радянський Схід» (1932)
- «Узбецька сюїта» (1943)
- «Україна» (1946)
- Концерти для інструментів з оркестром
- Концерт для фортепіано з оркестром (1949)
- Два концерти для скрипки з оркестром (1913, 1952)
- Концерт для віолончелі з оркестром (1944)
- Концерт для арфи з оркестром (1949)
- Концерт для балалайки з оркестром (1931)
- «Навесні», сюїта для флейти та камерного оркестру (1954)
- Концерт для кларнета з оркестром (1953)
- Концерт для валторни з оркестром (1953)
- Концерт для труби з оркестром (Концерт-поема, 1945)
- Вокальні твори
- Три пісні на вірші В. Я. Брюсова і О. О. Блока (1906)
- «Заклинання» на вірші Брюсова, К. Д. Бальмонта, М. О. Лохвицької (1909)
- «Маорійського пісні» на вірші К. Д. Бальмонта (1913)
- «Екзотична сюїта» на вірші Бальмонта, Брюсова, В. І. Іванова
- Камерні твори, обробки народних пісень, хорові твори, музика до театральних постановок та кінофільмів.
Нагороди та премії
- (1939)
- Народний артист РРФСР (1940)
- Сталінська премія першого ступеня (1947) — за балетну сюїту
- орден Трудового Червоного Прапора (28.12.1946)
- медалі
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #135000742 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Василенко Сергей Никифорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Новая Российская энциклопедия: в 12 т./Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян и др. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“» Т. 3 Бруней — Винча, 2007. — 480 с.: ил.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2009. Процитовано 8 травня 2014.
Бібліографія
- Поляновский Г. Сергей Василенко: жизнь и творчество. — М., 1964.
Посилання
- Сергій Василенко на belcanto.ru [ 8 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Nikiforovich Vasilenko 18 30 bereznya 1872 Moskva 1 bereznya 1956 Moskva rosijskij ta radyanskij kompozitor dirigent pedagog Narodnij artist RRFSR 1940 1939 Laureat Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya 1947 Vasilenko Sergij NikiforovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 30 bereznya 1872 1872 03 30 1 2 3 Misce narodzhennya Moskva Rosijska imperiya 4 Data smerti 11 bereznya 1956 1956 03 11 4 2 3 83 roki Misce smerti Moskva SRSR 4 Pohovannya Vvedenske kladovisheRoki aktivnosti z 1912Gromadyanstvo SRSR i Rosijska imperiyaProfesiyi kompozitor dirigent muzikoznavec muzichnij pedagog profesorOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i MDUVidomi uchni Aleksandrov Anatolij MikolajovichZhanri operaZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i MDUNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini upravlyayuchogo mayetkami 1882 roku jogo sim ya perebirayetsya v selo nini ale za nimi zalishayetsya moskovske meshkannya Vchitisya buv viddanij 1882 roku v 1 j klas de probuv lishe odin rik Serjozno navchatisya muzici pochav z 1888 pochav brati privatni uroki u Richarda Noha potim u O T Grechaninova teoriya muziki kompoziciya ta Sergiya Protopopova garmoniya Ale za bazhannyam batka vstupiv na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu navchavsya tam v 1891 1896 Zustrich z P I Chajkovskim zalishila velike vrazhennya i plani pereminilisya V 1895 vin zalishivshi universitet vstupaye do Moskovskoyi konservatoriyi U travni 1901 zakinchuye yiyi z zolotoyu medallyu po klasah kontrapunktu i fugi u S I Tanyeyeva kompoziciyi u M M Ippolitova Ivanova diriguvannya u V I Safonova ta podorozhuye po Turechchini Italiyi Avstriyi Shvejcariyi Franciyi vidviduye Nimechchinu Gollandiyu Norvegiyu Yegipet U 1903 1905 buv dirigentom Moskovskoyi privatnoyi operi Mamontova v 1907 organizuvav cikl zagalnodostupnih Istorichnih koncertiv i vprodovzh desyati rokiv diriguvav nimi U 1907 otrimav misce profesora orkestrovki ta kompoziciyi v Moskovskij konservatoriyi pracyuvav na cij posadi do samoyi smerti z perervoyu v 1941 1943 rokah Z 1918 roku organizator ta kerivnik zagalnodostupnih koncertiv ta koncertiv lekcij u Moskvi 1925 brav uchast v organizaciyi radiotranslyacij klasichnoyi muziki Spilno z v 1938 v Tashkenti pracyuvav nad stvorennyam pershoyi uzbeckoyi operi Buran Za roki roboti v Moskovskij konservatoriyi vihovav ryad vidomih muzikantiv sered gih O V Aleksandrov A M Aleksandrov M S Golovanov ta in S N Vasilenko pomer 1 bereznya 1956 Pohovanij u Moskvi na Vvedenskomu kladovishi v Moskvi TvorchistRanni tvori Vasilenka vidznacheni vplivom rosijskogo folkloru ta staroobryadnickih naspiviv z 1906 prostezhuyetsya zv yazok tvorchosti kompozitora z poeziyeyu simvolizmu orkestrovi p yesi Sad smerti ta Polit vidom romansi na virshi O O Bloku ta V Ya Bryusova mizh 1910 i 1920 vin pochinaye cikavitisya narodnoyu muzikoyu Shodu i vzhe v radyanskij chas neodnorazovo vikoristovuye yiyi motivi u svoyih tvorah baleti Nojya ta Josip Prekrasnij Jogo tvori vidriznyayutsya bagatoyu koloristichnoyu orkestrovkoyu yaskravoyu bliskuchoyu dotepnistyu i groyu fantaziyi muzikoyu Vasilenko avtor navchalnogo posibnika Instrumentuvannya dlya simfonichnogo orkestru ta knigi spogadiv sho vijshla v Moskvi 1979 roku Napisav kilka dodatkovih nomeriv do baletu v redakciyi R M Gliyera Osnovni tvoriOperi Skazannya pro velikij grad Kitezh ta tihe ozero Svetoyar 1902 Sin soncya 1929 Hristofor Kolumb 1933 Buran 1938 spilno z M Ashrafi Velikij kanal 1940 spilno z M Ashrafi Suvorov 1942 Baleti Nojya 1923 Josip Prekrasnij 1925 U sonyachnih promenyah 1926 Cigani 1936 Ak Bilyak 1942 Lola 1943 1946 Tvori dlya orkestru Epichna poema 1903 P yat simfonij 1906 1947 v tomu chisli Tretya Italijska dlya orkestru rosijskih narodnih instrumentiv Sad smerti 1908 Polit vidom 1909 Dvi Kitajski syuyiti 1927 1933 Turkmenski kartini 1931 Radyanskij Shid 1932 Uzbecka syuyita 1943 Ukrayina 1946 Koncerti dlya instrumentiv z orkestrom Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1949 Dva koncerti dlya skripki z orkestrom 1913 1952 Koncert dlya violoncheli z orkestrom 1944 Koncert dlya arfi z orkestrom 1949 Koncert dlya balalajki z orkestrom 1931 Navesni syuyita dlya flejti ta kamernogo orkestru 1954 Koncert dlya klarneta z orkestrom 1953 Koncert dlya valtorni z orkestrom 1953 Koncert dlya trubi z orkestrom Koncert poema 1945 Vokalni tvori Tri pisni na virshi V Ya Bryusova i O O Bloka 1906 Zaklinannya na virshi Bryusova K D Balmonta M O Lohvickoyi 1909 Maorijskogo pisni na virshi K D Balmonta 1913 Ekzotichna syuyita na virshi Balmonta Bryusova V I Ivanova Kamerni tvori obrobki narodnih pisen horovi tvori muzika do teatralnih postanovok ta kinofilmiv Nagorodi ta premiyi 1939 Narodnij artist RRFSR 1940 Stalinska premiya pershogo stupenya 1947 za baletnu syuyitu orden Trudovogo Chervonogo Prapora 28 12 1946 medaliDiv takozhIstorichni koncertiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 135000742 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Vasilenko Sergej Nikiforovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Novaya Rossijskaya enciklopediya v 12 t Redkol A D Nekipelov V I Danilov Danilyan i dr M OOO Izdatelstvo Enciklopediya T 3 Brunej Vincha 2007 480 s il Arhiv originalu za 26 grudnya 2009 Procitovano 8 travnya 2014 BibliografiyaPolyanovskij G Sergej Vasilenko zhizn i tvorchestvo M 1964 PosilannyaSergij Vasilenko na belcanto ru 8 travnya 2014 u Wayback Machine