Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третя османсько-венеційська війна (1537—1540) — одна з османсько-венеційських війн, яка відбулася протягом XVI століття. Війна виникла внаслідок укладення французько-османського союзу між королем Франції Франциском I та султаном Османської імперії Сулейманом I проти імператора Священної Римської імперії Карла V. Початковим планом союзників було спільне одночасне вторгнення в Італію, Франциск мав напасти через Ломбардію на півночі Італії, а Сулейман через Апулію на півдні. Однак запланованого повноцінного вторгнення не відбулося.
| Третя османсько-венеційська війна (1537—1540) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Османсько-венеційські війни | |||||||||
 Битва при Превезі (1538) | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Священна ліга |  Османська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Андреа Доріа |  Хайр ад-Дін Барбаросса | ||||||||
Передумови
Під час ., вторгнення Франциска в П'ємонт, досягнувши скромних територіальних переваг, було зупинено Генуєю, союзником Карла V. Крім того, Франциск не зміг задіяти усі свої військові ресурси в Італії, оскільки йому одночасно довелося відбиватися від вторгнення Карла V у Прованс. У той же час Сулейман ще не був готовий взяти участь у широкомасштабному вторгненні до Неаполітанського королівства, і тим самим не надав Франциску помітної допомоги. Османські війська були зібрані в таборі в Авлоні (Вльора) і висадились в Отранто 23 липня 1537 р. Проте вони були виведені з півострова вже протягом місяця, коли стало ясно, що Франциск не збирається здійснювати повномасштабного вторгнення в Ломбардію. Однак висадка та набіги османських солдатів в Апулії та присутність великого османського флоту в протоці Отранто породили у Римі побоювання більш масштабного вторгнення.
У той же час криза у венеційсько-османських відносинах розвивалася під час облоги Клиської фортеці — останнього оплоту Габсбургів в Далмації, що капітулювала у березні 1537 року. Венеційський уряд побоювався, що османські війська нападуть на венеційські міста у Далмації і вдався до дипломатичних зусиль, щоб уникнути війни.
Цей страх ще більше посилився, коли після сутички з флотом Андреа Доріа, османи несподівано взяли в облогу венеційський острів Корфу в Адріатиці (облога Корфу 1537 р.), тим самим порушивши мирний договір, підписаний з Венецією в 1502 р. На Корфу османи зіткнулися з потужним опором і захистом, спеціально розробленим для протидії османській артилерії. Безрезультатна облога тривала менше двох тижнів і згодом Сулейман відвів свої сили і повернувся на схід, щоб провести зиму в Адріанополі.
Створення Священної ліги
Ці події підштовхнули Папу Павла III утворити Священну Лігу (1538) для боротьби та стримування османських нападів, які очікувались у наступному році. Завдяки напруженій дипломатії Папа зупинив війну між Карлом V та Франциском I за допомогою перемир'я в Ніцці та заручився підтримкою Карла. Венеція також приєдналася до ліги, але без особливого ентузіазму і після довгих дебатів у сенаті.
Османський флот протягом XVI століття значно збільшився в розмірах, а також у своїх якісних показниках і тепер його очолював колишній корсар, який став адміралом Барбаросса Хайреддін-паша. Влітку 1538 року османи звернули свою увагу на залишки венеційських володінь в Егейському морі, захопивши острови Андрос, Наксос, Парос і Санторіні, а також захопили два останні венеційських володіння на Пелопоннесі — Монемвасію і Нафпліон. Далі османи звернули свою увагу на Адріатику. Тут, у водах, які венеційці вважали своїми рідними, османи спільним використанням свого флоту та армії в Албанії, захопили низку фортів в Далмації і офіційно закріпили там свою владу. Найважливішою битвою війни була битва при Превезі у 1538 році. Захопивши Котор, верховному головнокомандувачу флоту Священної Ліги, генуезцю Андреа Доріа вдалося затримати флот Барбароси в Амбракійській затоці. Однак ця обставина була на користь Барбаросі, оскільки його підтримала берегові османські сили в Превезі, тоді як Доріа, не маючи змоги вести загальний штурм османського флоту через острах перед османською береговою артилерією, повинен був чекати у відкритому морі. Врешті-решт, після нападу флоту Барбаросси Доріа сигналізувала про відступ, що призвело до великої османської перемоги. Результат цієї битви, а також вдалий для османів результат облоги Кастельнуово (1539 р.) призвели до згортання будь-яких планів Священної ліги щодо ведення війни проти османів на їх власній території і змусили Лігу розпочати переговори про закінчення війни. Війна була особливо болючою для венеційців, оскільки вони втратили більшість з залишків своїх іноземних володінь, а також показала венеційцям, що вони більше не можуть боротись з османським флотом наодинці.
Наслідки
Між Венецією та Османською імперією був підписаний договір або «капітуляція», що припинив війну 2 жовтня 1540 року. Згідно з умовами мирного договору Венеція виплачувала Османській імперії контрибуцію в розмірі 30 тисяч дукатів та втрачала свої останні фортеці на Пелопонесі — Навпліон і Монемвазію. В майбутньому венеційським кораблям не дозволялось заходити або полишати османські порти без дозволу османської адміністрації.
У період між початком Другої османсько-венеційської війни в 1499 р. і закінченням Третьої війни в 1540 р., Османська імперія досягла значних успіхів у материковій Далмації — вона не спромоглась захопити прибережні венеційські міста, але захопила у Угорського королівства Хорватію — територію між Скрадином та Карином, ліквідувавши її як буферну зону між османською та венеційськими територіями Економіка венеційських міст в Далмації, що сильно страждала від турецької окупації материкових територій в попередній війні, відновилася і трималася стабільно навіть протягом усієї війни.
Див. також
Примітки
- Bogumil Hrabak (September 1986). . Journal – Institute of Croatian History (серб.). University of Zagreb, Faculty of Philosophy, Zagreb. 19. ISSN 0353-295X. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 8 липня 2012.
- Raukar, Tomislav (November 1977). . Journal – Institute of Croatian History (хор.). Zagreb, Croatia: Faculty of Philosophy, Zagreb. 10: 218—221. ISSN 0353-295X. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 8 липня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretya osmansko venecijska vijna 1537 1540 odna z osmansko venecijskih vijn yaka vidbulasya protyagom XVI stolittya Vijna vinikla vnaslidok ukladennya francuzko osmanskogo soyuzu mizh korolem Franciyi Franciskom I ta sultanom Osmanskoyi imperiyi Sulejmanom I proti imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla V Pochatkovim planom soyuznikiv bulo spilne odnochasne vtorgnennya v Italiyu Francisk mav napasti cherez Lombardiyu na pivnochi Italiyi a Sulejman cherez Apuliyu na pivdni Odnak zaplanovanogo povnocinnogo vtorgnennya ne vidbulosya Tretya osmansko venecijska vijna 1537 1540 Osmansko venecijski vijniBitva pri Prevezi 1538 Data1537 1540MisceEgejske more DalmaciyaRezultatPeremoga Osmanskoyi imperiyiTeritorialni zminiPriyednannya ostroviv Andros Naksos Paros i Santorini a takozh ostannih venecijskih volodin na Peloponnesi Monemvasiyi i Nafplionu do Osmanskoyi imperiyiStoroniVenecijska respublika Svyashenna ligaOsmanska imperiyaKomanduvachiAndrea DoriaHajr ad Din BarbarossaPeredumoviPid chas vtorgnennya Franciska v P yemont dosyagnuvshi skromnih teritorialnih perevag bulo zupineno Genuyeyu soyuznikom Karla V Krim togo Francisk ne zmig zadiyati usi svoyi vijskovi resursi v Italiyi oskilki jomu odnochasno dovelosya vidbivatisya vid vtorgnennya Karla V u Provans U toj zhe chas Sulejman she ne buv gotovij vzyati uchast u shirokomasshtabnomu vtorgnenni do Neapolitanskogo korolivstva i tim samim ne nadav Francisku pomitnoyi dopomogi Osmanski vijska buli zibrani v tabori v Avloni Vlora i visadilis v Otranto 23 lipnya 1537 r Prote voni buli vivedeni z pivostrova vzhe protyagom misyacya koli stalo yasno sho Francisk ne zbirayetsya zdijsnyuvati povnomasshtabnogo vtorgnennya v Lombardiyu Odnak visadka ta nabigi osmanskih soldativ v Apuliyi ta prisutnist velikogo osmanskogo flotu v protoci Otranto porodili u Rimi poboyuvannya bilsh masshtabnogo vtorgnennya U toj zhe chas kriza u venecijsko osmanskih vidnosinah rozvivalasya pid chas oblogi Kliskoyi forteci ostannogo oplotu Gabsburgiv v Dalmaciyi sho kapitulyuvala u berezni 1537 roku Venecijskij uryad poboyuvavsya sho osmanski vijska napadut na venecijski mista u Dalmaciyi i vdavsya do diplomatichnih zusil shob uniknuti vijni Cej strah she bilshe posilivsya koli pislya sutichki z flotom Andrea Doria osmani nespodivano vzyali v oblogu venecijskij ostriv Korfu v Adriatici obloga Korfu 1537 r tim samim porushivshi mirnij dogovir pidpisanij z Veneciyeyu v 1502 r Na Korfu osmani zitknulisya z potuzhnim oporom i zahistom specialno rozroblenim dlya protidiyi osmanskij artileriyi Bezrezultatna obloga trivala menshe dvoh tizhniv i zgodom Sulejman vidviv svoyi sili i povernuvsya na shid shob provesti zimu v Adrianopoli Stvorennya Svyashennoyi ligiFrancuzkij ta osmanskij floti priyednalisya do oblogi Korfu na pochatku veresnya 1537 roku Ci podiyi pidshtovhnuli Papu Pavla III utvoriti Svyashennu Ligu 1538 dlya borotbi ta strimuvannya osmanskih napadiv yaki ochikuvalis u nastupnomu roci Zavdyaki napruzhenij diplomatiyi Papa zupiniv vijnu mizh Karlom V ta Franciskom I za dopomogoyu peremir ya v Nicci ta zaruchivsya pidtrimkoyu Karla Veneciya takozh priyednalasya do ligi ale bez osoblivogo entuziazmu i pislya dovgih debativ u senati Kapitulyaciya sho uklala mir i vidkrila torgivlyu mizh Veneciyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu pidpisana 2 zhovtnya 1540 r v rezultati Tretoyi osmansko venecijskoyi vijni Osmanskij flot protyagom XVI stolittya znachno zbilshivsya v rozmirah a takozh u svoyih yakisnih pokaznikah i teper jogo ocholyuvav kolishnij korsar yakij stav admiralom Barbarossa Hajreddin pasha Vlitku 1538 roku osmani zvernuli svoyu uvagu na zalishki venecijskih volodin v Egejskomu mori zahopivshi ostrovi Andros Naksos Paros i Santorini a takozh zahopili dva ostanni venecijskih volodinnya na Peloponnesi Monemvasiyu i Nafplion Dali osmani zvernuli svoyu uvagu na Adriatiku Tut u vodah yaki venecijci vvazhali svoyimi ridnimi osmani spilnim vikoristannyam svogo flotu ta armiyi v Albaniyi zahopili nizku fortiv v Dalmaciyi i oficijno zakripili tam svoyu vladu Najvazhlivishoyu bitvoyu vijni bula bitva pri Prevezi u 1538 roci Zahopivshi Kotor verhovnomu golovnokomanduvachu flotu Svyashennoyi Ligi genuezcyu Andrea Doria vdalosya zatrimati flot Barbarosi v Ambrakijskij zatoci Odnak cya obstavina bula na korist Barbarosi oskilki jogo pidtrimala beregovi osmanski sili v Prevezi todi yak Doria ne mayuchi zmogi vesti zagalnij shturm osmanskogo flotu cherez ostrah pered osmanskoyu beregovoyu artileriyeyu povinen buv chekati u vidkritomu mori Vreshti resht pislya napadu flotu Barbarossi Doria signalizuvala pro vidstup sho prizvelo do velikoyi osmanskoyi peremogi Rezultat ciyeyi bitvi a takozh vdalij dlya osmaniv rezultat oblogi Kastelnuovo 1539 r prizveli do zgortannya bud yakih planiv Svyashennoyi ligi shodo vedennya vijni proti osmaniv na yih vlasnij teritoriyi i zmusili Ligu rozpochati peregovori pro zakinchennya vijni Vijna bula osoblivo bolyuchoyu dlya venecijciv oskilki voni vtratili bilshist z zalishkiv svoyih inozemnih volodin a takozh pokazala venecijcyam sho voni bilshe ne mozhut borotis z osmanskim flotom naodinci NaslidkiMizh Veneciyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu buv pidpisanij dogovir abo kapitulyaciya sho pripiniv vijnu 2 zhovtnya 1540 roku Zgidno z umovami mirnogo dogovoru Veneciya viplachuvala Osmanskij imperiyi kontribuciyu v rozmiri 30 tisyach dukativ ta vtrachala svoyi ostanni forteci na Peloponesi Navplion i Monemvaziyu V majbutnomu venecijskim korablyam ne dozvolyalos zahoditi abo polishati osmanski porti bez dozvolu osmanskoyi administraciyi U period mizh pochatkom Drugoyi osmansko venecijskoyi vijni v 1499 r i zakinchennyam Tretoyi vijni v 1540 r Osmanska imperiya dosyagla znachnih uspihiv u materikovij Dalmaciyi vona ne spromoglas zahopiti priberezhni venecijski mista ale zahopila u Ugorskogo korolivstva Horvatiyu teritoriyu mizh Skradinom ta Karinom likviduvavshi yiyi yak bufernu zonu mizh osmanskoyu ta venecijskimi teritoriyami Ekonomika venecijskih mist v Dalmaciyi sho silno strazhdala vid tureckoyi okupaciyi materikovih teritorij v poperednij vijni vidnovilasya i trimalasya stabilno navit protyagom usiyeyi vijni Div takozhOsmansko venecijski vijniPrimitkiBogumil Hrabak September 1986 Journal Institute of Croatian History serb University of Zagreb Faculty of Philosophy Zagreb 19 ISSN 0353 295X Arhiv originalu za 13 bereznya 2021 Procitovano 8 lipnya 2012 Raukar Tomislav November 1977 Journal Institute of Croatian History hor Zagreb Croatia Faculty of Philosophy Zagreb 10 218 221 ISSN 0353 295X Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2012