Облога Корфу в 1537 році — напад на контрольований Венеційською республікою острів Корфу османського флоту на чолі з султаном Сулейманом I. Облога Корфу стала одним з приводів початку Третьої османсько-венеційської війни (1537—1540), однієї з численних османсько-венеційських воєн того періоду.
Облога Корфу (1537) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Третя османсько-венеційська війна (1537—1540) | |||||||
Координати: 39°37′26″ пн. ш. 19°49′12″ сх. д. / 39.62388888891677396° пн. ш. 19.82000000002777895° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Венеційська республіка | Османська імперія Королівство Франція | ||||||
Командувачі | |||||||
Сулейман I Пишний Шехзаде Мехмед | |||||||
Військові сили | |||||||
320 кораблів 25 000 солдатів 12 кораблів |
Авлонська експедиція
Протягом 1537 року між Францією та Османською імперією були узгоджені важливі спільні операції в рамках франко-османського альянсу, в рамках якого османи мали під керівництвом Барбаросси здійснити напад на південну Італію та Неапітанське королівство, а Франциск I мав здійснити напад на північну Італію з армією в 50 000 чоловік. Султан Сулейман особисто очолив перехід 300-тисячної армії з Константинополя до Албанії, звідки війська мали бути переправлені в Італію османським флотом на чолі з капудан-пашею Хайреддіном Барбароссою. Османський флот в кількості 100 галер було зібрано в Авлоні (Вльора) в присутності французького посла Жана де Ла Форе. Наприкінці липня 1537 року османська армія висадилися в Кастро, в Апулії, а через два тижні відпливла з великою кількістю захоплених в'язнів. Барбаросса спустошив регіон навколо Отранто, захопишви в рабство близько 10 000 людей. Однак Франциск не виконав своїх зобов'язань і замість цього напав на Нідерланди.
Облога
Після того, як Османський флот полишив Південну Італію, у серпні 1537 року було вирішено використати флот і армію для облоги острова Корфу, володіння Венеційської Республіки.19 серпня 1537 року Сулейман вирішив відпливти з Авлони до Корфу. Флот, що складався з близько 320 кораблів почав обстрілювати Корфу 26 серпня. На острів були висаджені османські війська чисельністю 25 тис. чоловік.
Османській армії вдалось захопити усі поселення на острові, за виключенням замку Ангелокастро і старої фортеці міста Корфу Пелео-Фруріо, проте останні чинили відчайдушний спротив. Під час облоги до османів на чолі флота з 12 галер прибув французький адмірал барон де Сен-Бланкар, який 15 серпня вийшов з Марселя і прибув на Корфу на початку вересня 1537 року. Сен-Бланкар марно намагався переконати османів знову здійснити набіг на узбережжя Апулії, Сицилії та марки Анкона. Зрештою, Сулейман, стурбований поширенням серед своїх військ чуми, в середині вересня вирішив повернутися зі своїм флотом до Стамбула, так і не завершивши захоплення Корфу.
Французький посол Жан де Ла Форе важко захворів і приблизно в той час помер. Франциск I нарешті здійснив похід в Італію і досяг Ріволі 31 жовтня 1537 року.
Флот Сен-Бланкара зимував на Хіосі до 17 лютого 1538 року. Було вирішено, що три кораблі підуть до Константинополя, а решта флоту повернуться до Франції. У Константинополі їх прийняв французький посол Шарль де Марільяк. Хайреддін Барбаросса оплатив їх витрати і 11 квітня 1538 року французькі галери нарешті вирушили з Стамбулу, щоб повернутися до Ніцци через туніський Монастир.
Наслідком облоги стало те, що венеційці вирішили максимально підсилити оборонні споруди на Корфу, а також укласти проти османів союз з Папою та Габсбургом, що стало поштовхом для початку Третьої османсько-венеційської війни.18 червня 1538 року Франциск I підписав і Ніцці перемир'я з Карлом V, тим самим тимчасово відмовившись від франко-османського альянсу.
Примітки
- History of the Ottoman Empire and modern Turkey Ezel Kural Shaw p.97ff
- The Papacy and the Levant (1204—1571) by Kenneth M. Setton
- Lambton, Ann Katherine Swynford; Lewis, Bernard (1 січня 1977). The Cambridge History of Islam: A. The central islamic lands from pre-islamic times to the First World War (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- Garnier, p.135
- Garnier, p.128
- Garnier, p.134
- Garnier, p.138
- Dyer, Thomas Henry (1 січня 1861). The history of modern Europe: from the fall of Constantinople, in 1453, to the war in the Crimea, in 1857 (англ.). J. Murray. с. 574.
Saint Blancard Barbarossa.
- Garnier, p.149
- Garnier, p.150
- Garnier, p.151-153
- Garnier, p.140
- Garnier, p.154
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Korfu Obloga Korfu v 1537 roci napad na kontrolovanij Venecijskoyu respublikoyu ostriv Korfu osmanskogo flotu na choli z sultanom Sulejmanom I Obloga Korfu stala odnim z privodiv pochatku Tretoyi osmansko venecijskoyi vijni 1537 1540 odniyeyi z chislennih osmansko venecijskih voyen togo periodu Obloga Korfu 1537 Tretya osmansko venecijska vijna 1537 1540 Koordinati 39 37 26 pn sh 19 49 12 sh d 39 62388888891677396 pn sh 19 82000000002777895 sh d 39 62388888891677396 19 82000000002777895 Data serpen veresen 1537 roku Misce Korfu Rezultat Peremoga venecijciv Storoni Venecijska respublika Osmanska imperiya Korolivstvo Franciya Komanduvachi Sulejman I Pishnij Shehzade Mehmed Vijskovi sili 320 korabliv 25 000 soldativ 12 korablivAvlonska ekspediciyaProtyagom 1537 roku mizh Franciyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu buli uzgodzheni vazhlivi spilni operaciyi v ramkah franko osmanskogo alyansu v ramkah yakogo osmani mali pid kerivnictvom Barbarossi zdijsniti napad na pivdennu Italiyu ta Neapitanske korolivstvo a Francisk I mav zdijsniti napad na pivnichnu Italiyu z armiyeyu v 50 000 cholovik Sultan Sulejman osobisto ocholiv perehid 300 tisyachnoyi armiyi z Konstantinopolya do Albaniyi zvidki vijska mali buti perepravleni v Italiyu osmanskim flotom na choli z kapudan pasheyu Hajreddinom Barbarossoyu Osmanskij flot v kilkosti 100 galer bulo zibrano v Avloni Vlora v prisutnosti francuzkogo posla Zhana de La Fore Naprikinci lipnya 1537 roku osmanska armiya visadilisya v Kastro v Apuliyi a cherez dva tizhni vidplivla z velikoyu kilkistyu zahoplenih v yazniv Barbarossa spustoshiv region navkolo Otranto zahopishvi v rabstvo blizko 10 000 lyudej Odnak Francisk ne vikonav svoyih zobov yazan i zamist cogo napav na Niderlandi OblogaPislya togo yak Osmanskij flot polishiv Pivdennu Italiyu u serpni 1537 roku bulo virisheno vikoristati flot i armiyu dlya oblogi ostrova Korfu volodinnya Venecijskoyi Respubliki 19 serpnya 1537 roku Sulejman virishiv vidplivti z Avloni do Korfu Flot sho skladavsya z blizko 320 korabliv pochav obstrilyuvati Korfu 26 serpnya Na ostriv buli visadzheni osmanski vijska chiselnistyu 25 tis cholovik Le Voyage du Baron de Saint Blancard en Turquie Zhan de la Vega pislya 1538 roku Osmanskij armiyi vdalos zahopiti usi poselennya na ostrovi za viklyuchennyam zamku Angelokastro i staroyi forteci mista Korfu Peleo Frurio prote ostanni chinili vidchajdushnij sprotiv Pid chas oblogi do osmaniv na choli flota z 12 galer pribuv francuzkij admiral baron de Sen Blankar yakij 15 serpnya vijshov z Marselya i pribuv na Korfu na pochatku veresnya 1537 roku Sen Blankar marno namagavsya perekonati osmaniv znovu zdijsniti nabig na uzberezhzhya Apuliyi Siciliyi ta marki Ankona Zreshtoyu Sulejman sturbovanij poshirennyam sered svoyih vijsk chumi v seredini veresnya virishiv povernutisya zi svoyim flotom do Stambula tak i ne zavershivshi zahoplennya Korfu Francuzkij posol Zhan de La Fore vazhko zahvoriv i priblizno v toj chas pomer Francisk I nareshti zdijsniv pohid v Italiyu i dosyag Rivoli 31 zhovtnya 1537 roku Flot Sen Blankara zimuvav na Hiosi do 17 lyutogo 1538 roku Bulo virisheno sho tri korabli pidut do Konstantinopolya a reshta flotu povernutsya do Franciyi U Konstantinopoli yih prijnyav francuzkij posol Sharl de Marilyak Hajreddin Barbarossa oplativ yih vitrati i 11 kvitnya 1538 roku francuzki galeri nareshti virushili z Stambulu shob povernutisya do Nicci cherez tuniskij Monastir Naslidkom oblogi stalo te sho venecijci virishili maksimalno pidsiliti oboronni sporudi na Korfu a takozh uklasti proti osmaniv soyuz z Papoyu ta Gabsburgom sho stalo poshtovhom dlya pochatku Tretoyi osmansko venecijskoyi vijni 18 chervnya 1538 roku Francisk I pidpisav i Nicci peremir ya z Karlom V tim samim timchasovo vidmovivshis vid franko osmanskogo alyansu PrimitkiHistory of the Ottoman Empire and modern Turkey Ezel Kural Shaw p 97ff The Papacy and the Levant 1204 1571 by Kenneth M Setton Lambton Ann Katherine Swynford Lewis Bernard 1 sichnya 1977 The Cambridge History of Islam A The central islamic lands from pre islamic times to the First World War angl Cambridge University Press ISBN 9780521291354 Garnier p 135 Garnier p 128 Garnier p 134 Garnier p 138 Dyer Thomas Henry 1 sichnya 1861 The history of modern Europe from the fall of Constantinople in 1453 to the war in the Crimea in 1857 angl J Murray s 574 Saint Blancard Barbarossa Garnier p 149 Garnier p 150 Garnier p 151 153 Garnier p 140 Garnier p 154