Треммері Лідія Альбертівна (на флам. Lydia Maria Vera Tremmery, 27 лютого 1946, Гент, Бельгія — 14 липня 1996, Київ — українська і бельгійська художниця-графік, пастеліст і літографіст. Член Національної спілки художників України (з 1980). Почесна громадянка Королівства Бельгія (1992).
Лідія Треммері | ||||
---|---|---|---|---|
Треммері Лідія Альбертівна | ||||
При народженні | Lydia Maria Vera Tremmery | |||
Народження | 27 лютого 1946 Гент, Бельгія | |||
Смерть | 14 липня 1996 | |||
Київ, Україна | ||||
Національність | фламандка | |||
Країна | Бельгія, УРСР, Україна | |||
Жанр | графіка | |||
Навчання | Королівська Академія образотворчого мистецтва, Гент, Бельгія, Київський художній інститут | |||
Діяльність | художниця | |||
Напрямок | постімпресіонізм, фовізм | |||
Роки творчості | з 1973 | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Сайт | Сайт, присвячений Лідії Треммері | |||
| ||||
Треммері Лідія Альбертівна у Вікісховищі | ||||
Біографія і творче становлення
Лідія Треммері народилася 27 лютого 1946 року в місті Генті, Бельгія. Її батьки познайомилися в роки Другої світової війни на німецькому заводі, де обидва працювали з примусу. Батько, Альберт Франсуа Треммері, був бельгійським військовополоненим, а мати, Марія Юшкевич — українка — остарбайтер з Києва. Після війни сім'я жила в Бельгії до 1965 року. Лідія Треммері росла в середовищі, насиченому духом старовинної Фландрії та її культурними традияціями. У 1963 році Лідія вступила до Королівської Академії мистецтв Гента.
Весь післявоєнний час батьки Марії Юшкевич розшукували свою доньку через оголошення у закордонній газеті «Голос Батьківщини». Звідти вона дізналася, що її батьки живі: Йосип Юшкевич і Берта Вулинська. У 1963 році Лідія разом з родиною відвідала Київ. Згодом батьки Лідії прийняли рішення переїхати до столиці радянської України. У 1965 році, після декількох років клопотань, було отримано дозвіл на возз'єднання сім'ї у Києві.
Художню освіту Лідія Треммері продовжила в незвичних для неї, радянських умовах, опановуючи з перекладачами українську та російську мову. У 1966 році вона вступила на факультет графіки Київського художнього інституту (нині НАОМА), який закінчила у 1973, викладач Чебаник В.
У 1970 році Лідія народила доньку Олену. Тему щасливого материнства, радість безтурботного перебування на природі, ігор і фізичних вправ художниця плідно розвивала у своїй творчості. Роботи активно експонувалися на щорічних республіканських і всесоюзних молодіжних виставках естампів. Протягом усього творчого періоду Лідія працювала художником-іллюстратором дитячих книжок, переважно у видавництві «Веселка».,.
Серед графічних робіт художниці окремо вирізняються гравюри, створені за мотивами роману Шарля де Костера «Легенда про Тіля Уленшпігеля». Одна з семи гравюр, «На палубі», експонується в Луганському обласному художньому музеї. В аркушах серії відчувається особливо тепле ставлення художниці до старовинного фламандського мистецтва, атмосфера якого позначилася на місцях, де пройшло її дитинство.
Виставкова діяльність
- 1973 — Республіканська виставка «Етюди» (Рига)
- 1975 — виставка «Жіночий портрет»
- 1976 — Республіканська виставка книги
- 1976 — виставка «Естамп»
- 1977 — Республіканська виставка молодих художників
- 1978 — жіноча виставка СХУ
- 1980 — жіноча виставка СХУ
- 1980 — Республіканська виставка «Естамп»
- 1980 — Республіканська виставка молодих художників
- 1982 — Всесоюзна виставка «Естамп»
- 1982 — Республіканська виставка «Естамп»
- 1985 — групова творча виставка СХУ
У 1980 році Л. А. Треммері стала членом Спілки художників УРСР. Її ім'я було внесено до Єдиного реєстру професійних художників .
Боротьба за життя і мистецтво
У 1985 році в виставковому залі Спілки художників (Київ) відкрилася групова виставка творчості п'яти художників: Н. Болдирєвої, Н. Левчишиної, О. Лисенко, Ю. Логвина і Л.Треммері. Деякі представлені Лідією роботи не сподобалися виставковій комісії через натяк на еротику, і їх попросили прибрати. Однак художниця проявила характер і відстояла свою позицію, обґрунтовуючи своє захоплення «ню» обраним нею спрямуванням та стилістикою постімпресіоністів і, зокрема, фовістів. Після цього шлях на виставки для неї було закрито, адже партійна номенклатура визначила її мистецтво як «буржуазне», «не радянське». Проте художниця, що опинилася в умовах «андеграунду», не зрадила собі й продовжувала творити вільно, за власним вибором.
Станкові аркуші Л. Треммері насичені кольором, абстрактними й експресивними формами, відповідними неабиякому духовному стану художниці. У 1986 році, через місяць після катастрофи на Чорнобильській АЕС, у Л. Треммері діагностували онкозахворювання, почалася виснажлива боротьба за виживання. Цінність кожної миті, радість дарованого, але скороминущого життя, художниця відтворювала у різнобарвних аркушах пастелей і літографій. Життєствердні композиції знайшли прихильність у країні, де пройшла її молодість. У 1989 році її радо прийняли художні галереї Гента, де з успіхом продалось чимало естампів. У 1992 р. Посольство Бельгії в Україні надало Лідії Треммері статус «Почесний громадянин Бельгії». Тоді ж художниці, яка 27 років прожила в Україні, присвятили статтю в бельгійській газеті «Het Volk» (Гент) з високою оцінкою її творчості.
Не зважаючи на хворобу, художниця продовжувала творити у ті рідкі хвилини, поки рука тримала пензель. Нелегкою була і втрата чоловіка у 1993 році, Дмитра Божка, майстра-літографа, який допомагав у роботі. Влітку 1995 року Лідія Треммері востаннє відвідала Бельгію, щоб побачитися та попрощатися з родичами. Художниця померла 14 липня 1996 року у віці 50 років, похована у передмісті Києва на кладовищі «Віта-Почтова».
Визнання
За життя Лідії Треммері так і не відбулося жодної персональної виставки в Україні. Вперше її було влаштовано у 1999 році в київській галереї «Грифон», (кураторка Оксана Білоус). У 2000 відбулась друга виставка у галереї «Колта».
У 2009 році пройшла виставка робіт Лідії в галереї «Берва», під патронатом Посольства Бельгія в Україні та особисто пана Надзвичайного і Повноважного Посла Марка Вінка.
У 2016 — у Мистецькому центрі «Локація».
22 роботи Л.Треммері зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві
У 2017 році в Івано-Франківську відбулася презентація книги Володимира Барана «Лідія Треммері». Мистецтвознавець добре знав художницю, опублікував свої спогади й міркуваннями: «Лідія творила в основному красу, красу жінки. Вона вміла у своїх творах показати внутрішню привабливість персонажів. Зазвичай художниця працювала у стилі ню і вміла у цих композиціях гарно застосувати такі поняття як метафора, символіка, гіпербола.»
У передмові до книги академік В. Качкан зазначив: «… її малярство тонко, але таки сполучалося з традиціями української класичної і європейських модернових новаторських шкіл і течій. Твори Лідії Треммері — надто сучасні, вони виховують, змушують задумуватися над людською подобою і, власне, її сутністю, часовим призначенням.» На презентації була присутня донька художниці Олена Треммері, яка з любов'ю згадувала талановиту маму..
Примітки
- Володимир Баран. Лідія Треммері / Lydia Tremmery. Івано-Франківськ: ЯРИНА, 2017. — 68 с.
- Освіта Л. А. Треммері [1] [ 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 24 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 24 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 24 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 24 січня 2020.
- Стаття Джиммі Мартенса (Jimmy Martens) в газеті «Het Volk» [ 12 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Виставка Лідії Треммері у галереї «Берва» под патронатом Посольства Королівства Бельгії в Україні
- . Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- Стаття в «Kyivpost»
- Виставка Л.Треммері у Мистецькому центрі «Локація», 2016 [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Документ про зберігання робіт Л.Треммері у НХМУ
- Анотований бібліографічний покажчик за жовтень-грудень 2017 року. Живопис. Персоналії. В. Баран. Лідія Треммері / Lydia Tremmery. Івано-Франківськ: ЯРИНА, 2017. Стор. 19 [ 19 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 24 січня 2020.
- Презентація книги «Лідія Треммері»
Джерела
- Володимир Баран. Лідія Треммері / Lydia Tremmery. Івано-Франківськ: ЯРИНА, 2017. — 68 с.[ 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- на флам. Jimmy Martens. Dromen van lijn 40 en van eeuwige Kunst. Gentse Lydia Tremmery heft heimwee na 27 jaar. Het Volk. 24.04.1992
[ 12 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Т. Асадча. У столичному Будинку художника демонструють самобутні літографії Лідії Треммері. Вечірній Київ. 25 березня 2024
Посилання
- Сайт, присвячений Лідії Треммері [ 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Каталог літографій Лідії Треммері [ 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Каталог пастелей Лідії Треммері [ 9 грудня 2019 у Wayback Machine.].
- Виставка творів Лідії Треммері у галереї «Берва» под патронатом Посольства Королівства Бельгії в Україні
- Презентація книги Володимира Барана «Лідія Треммері» в Івано-Франківську [ 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tremmeri Lidiya Albertivna na flam Lydia Maria Vera Tremmery 27 lyutogo 1946 Gent Belgiya 14 lipnya 1996 Kiyiv ukrayinska i belgijska hudozhnicya grafik pastelist i litografist Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1980 Pochesna gromadyanka Korolivstva Belgiya 1992 Lidiya TremmeriTremmeri Lidiya AlbertivnaPri narodzhenniLydia Maria Vera TremmeryNarodzhennya27 lyutogo 1946 1946 02 27 Gent BelgiyaSmert14 lipnya 1996 Kiyiv UkrayinaNacionalnistflamandkaKrayinaBelgiya URSR UkrayinaZhanrgrafikaNavchannyaKorolivska Akademiya obrazotvorchogo mistectva Gent Belgiya Kiyivskij hudozhnij institutDiyalnisthudozhnicyaNapryamokpostimpresionizm fovizmRoki tvorchostiz 1973ChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniSajtSajt prisvyachenij Lidiyi Tremmeri Tremmeri Lidiya Albertivna u VikishovishiBiografiya i tvorche stanovlennyaLidiya Tremmeri narodilasya 27 lyutogo 1946 roku v misti Genti Belgiya Yiyi batki poznajomilisya v roki Drugoyi svitovoyi vijni na nimeckomu zavodi de obidva pracyuvali z primusu Batko Albert Fransua Tremmeri buv belgijskim vijskovopolonenim a mati Mariya Yushkevich ukrayinka ostarbajter z Kiyeva Pislya vijni sim ya zhila v Belgiyi do 1965 roku Lidiya Tremmeri rosla v seredovishi nasichenomu duhom starovinnoyi Flandriyi ta yiyi kulturnimi tradiyaciyami U 1963 roci Lidiya vstupila do Korolivskoyi Akademiyi mistectv Genta Ves pislyavoyennij chas batki Mariyi Yushkevich rozshukuvali svoyu donku cherez ogoloshennya u zakordonnij gazeti Golos Batkivshini Zvidti vona diznalasya sho yiyi batki zhivi Josip Yushkevich i Berta Vulinska U 1963 roci Lidiya razom z rodinoyu vidvidala Kiyiv Zgodom batki Lidiyi prijnyali rishennya pereyihati do stolici radyanskoyi Ukrayini U 1965 roci pislya dekilkoh rokiv klopotan bulo otrimano dozvil na vozz yednannya sim yi u Kiyevi Hudozhnyu osvitu Lidiya Tremmeri prodovzhila v nezvichnih dlya neyi radyanskih umovah opanovuyuchi z perekladachami ukrayinsku ta rosijsku movu U 1966 roci vona vstupila na fakultet grafiki Kiyivskogo hudozhnogo institutu nini NAOMA yakij zakinchila u 1973 vikladach Chebanik V U 1970 roci Lidiya narodila donku Olenu Temu shaslivogo materinstva radist bezturbotnogo perebuvannya na prirodi igor i fizichnih vprav hudozhnicya plidno rozvivala u svoyij tvorchosti Roboti aktivno eksponuvalisya na shorichnih respublikanskih i vsesoyuznih molodizhnih vistavkah estampiv Protyagom usogo tvorchogo periodu Lidiya pracyuvala hudozhnikom illyustratorom dityachih knizhok perevazhno u vidavnictvi Veselka Sered grafichnih robit hudozhnici okremo viriznyayutsya gravyuri stvoreni za motivami romanu Sharlya de Kostera Legenda pro Tilya Ulenshpigelya Odna z semi gravyur Na palubi eksponuyetsya v Luganskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi V arkushah seriyi vidchuvayetsya osoblivo teple stavlennya hudozhnici do starovinnogo flamandskogo mistectva atmosfera yakogo poznachilasya na miscyah de projshlo yiyi ditinstvo Vistavkova diyalnist1973 Respublikanska vistavka Etyudi Riga 1975 vistavka Zhinochij portret 1976 Respublikanska vistavka knigi 1976 vistavka Estamp 1977 Respublikanska vistavka molodih hudozhnikiv 1978 zhinocha vistavka SHU 1980 zhinocha vistavka SHU 1980 Respublikanska vistavka Estamp 1980 Respublikanska vistavka molodih hudozhnikiv 1982 Vsesoyuzna vistavka Estamp 1982 Respublikanska vistavka Estamp 1985 grupova tvorcha vistavka SHU U 1980 roci L A Tremmeri stala chlenom Spilki hudozhnikiv URSR Yiyi im ya bulo vneseno do Yedinogo reyestru profesijnih hudozhnikiv Borotba za zhittya i mistectvoU 1985 roci v vistavkovomu zali Spilki hudozhnikiv Kiyiv vidkrilasya grupova vistavka tvorchosti p yati hudozhnikiv N Boldiryevoyi N Levchishinoyi O Lisenko Yu Logvina i L Tremmeri Deyaki predstavleni Lidiyeyu roboti ne spodobalisya vistavkovij komisiyi cherez natyak na erotiku i yih poprosili pribrati Odnak hudozhnicya proyavila harakter i vidstoyala svoyu poziciyu obgruntovuyuchi svoye zahoplennya nyu obranim neyu spryamuvannyam ta stilistikoyu postimpresionistiv i zokrema fovistiv Pislya cogo shlyah na vistavki dlya neyi bulo zakrito adzhe partijna nomenklatura viznachila yiyi mistectvo yak burzhuazne ne radyanske Prote hudozhnicya sho opinilasya v umovah andegraundu ne zradila sobi j prodovzhuvala tvoriti vilno za vlasnim viborom Stankovi arkushi L Tremmeri nasicheni kolorom abstraktnimi j ekspresivnimi formami vidpovidnimi neabiyakomu duhovnomu stanu hudozhnici U 1986 roci cherez misyac pislya katastrofi na Chornobilskij AES u L Tremmeri diagnostuvali onkozahvoryuvannya pochalasya visnazhliva borotba za vizhivannya Cinnist kozhnoyi miti radist darovanogo ale skorominushogo zhittya hudozhnicya vidtvoryuvala u riznobarvnih arkushah pastelej i litografij Zhittyestverdni kompoziciyi znajshli prihilnist u krayini de projshla yiyi molodist U 1989 roci yiyi rado prijnyali hudozhni galereyi Genta de z uspihom prodalos chimalo estampiv U 1992 r Posolstvo Belgiyi v Ukrayini nadalo Lidiyi Tremmeri status Pochesnij gromadyanin Belgiyi Todi zh hudozhnici yaka 27 rokiv prozhila v Ukrayini prisvyatili stattyu v belgijskij gazeti Het Volk Gent z visokoyu ocinkoyu yiyi tvorchosti Ne zvazhayuchi na hvorobu hudozhnicya prodovzhuvala tvoriti u ti ridki hvilini poki ruka trimala penzel Nelegkoyu bula i vtrata cholovika u 1993 roci Dmitra Bozhka majstra litografa yakij dopomagav u roboti Vlitku 1995 roku Lidiya Tremmeri vostannye vidvidala Belgiyu shob pobachitisya ta poproshatisya z rodichami Hudozhnicya pomerla 14 lipnya 1996 roku u vici 50 rokiv pohovana u peredmisti Kiyeva na kladovishi Vita Pochtova Viznannya Za zhittya Lidiyi Tremmeri tak i ne vidbulosya zhodnoyi personalnoyi vistavki v Ukrayini Vpershe yiyi bulo vlashtovano u 1999 roci v kiyivskij galereyi Grifon kuratorka Oksana Bilous U 2000 vidbulas druga vistavka u galereyi Kolta U 2009 roci projshla vistavka robit Lidiyi v galereyi Berva pid patronatom Posolstva Belgiya v Ukrayini ta osobisto pana Nadzvichajnogo i Povnovazhnogo Posla Marka Vinka U 2016 u Misteckomu centri Lokaciya 22 roboti L Tremmeri zberigayutsya v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini v Kiyevi U 2017 roci v Ivano Frankivsku vidbulasya prezentaciya knigi Volodimira Barana Lidiya Tremmeri Mistectvoznavec dobre znav hudozhnicyu opublikuvav svoyi spogadi j mirkuvannyami Lidiya tvorila v osnovnomu krasu krasu zhinki Vona vmila u svoyih tvorah pokazati vnutrishnyu privablivist personazhiv Zazvichaj hudozhnicya pracyuvala u stili nyu i vmila u cih kompoziciyah garno zastosuvati taki ponyattya yak metafora simvolika giperbola U peredmovi do knigi akademik V Kachkan zaznachiv yiyi malyarstvo tonko ale taki spoluchalosya z tradiciyami ukrayinskoyi klasichnoyi i yevropejskih modernovih novatorskih shkil i techij Tvori Lidiyi Tremmeri nadto suchasni voni vihovuyut zmushuyut zadumuvatisya nad lyudskoyu podoboyu i vlasne yiyi sutnistyu chasovim priznachennyam Na prezentaciyi bula prisutnya donka hudozhnici Olena Tremmeri yaka z lyubov yu zgaduvala talanovitu mamu PrimitkiVolodimir Baran Lidiya Tremmeri Lydia Tremmery Ivano Frankivsk YaRINA 2017 68 s Osvita L A Tremmeri 1 29 grudnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2020 Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2020 Arhiv originalu za 1 bereznya 2019 Procitovano 24 sichnya 2020 Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 24 sichnya 2020 Stattya Dzhimmi Martensa Jimmy Martens v gazeti Het Volk 12 grudnya 2019 u Wayback Machine Vistavka Lidiyi Tremmeri u galereyi Berva pod patronatom Posolstva Korolivstva Belgiyi v Ukrayini Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 24 sichnya 2020 Stattya v Kyivpost Vistavka L Tremmeri u Misteckomu centri Lokaciya 2016 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Dokument pro zberigannya robit L Tremmeri u NHMU Anotovanij bibliografichnij pokazhchik za zhovten gruden 2017 roku Zhivopis Personaliyi V Baran Lidiya Tremmeri Lydia Tremmery Ivano Frankivsk YaRINA 2017 Stor 19 19 grudnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 10 grudnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2020 Prezentaciya knigi Lidiya Tremmeri DzherelaVolodimir Baran Lidiya Tremmeri Lydia Tremmery Ivano Frankivsk YaRINA 2017 68 s 9 grudnya 2019 u Wayback Machine na flam Jimmy Martens Dromen van lijn 40 en van eeuwige Kunst Gentse Lydia Tremmery heft heimwee na 27 jaar Het Volk 24 04 1992 12 grudnya 2019 u Wayback Machine T Asadcha U stolichnomu Budinku hudozhnika demonstruyut samobutni litografiyi Lidiyi Tremmeri Vechirnij Kiyiv 25 bereznya 2024PosilannyaSajt prisvyachenij Lidiyi Tremmeri 9 grudnya 2019 u Wayback Machine Katalog litografij Lidiyi Tremmeri 9 grudnya 2019 u Wayback Machine Katalog pastelej Lidiyi Tremmeri 9 grudnya 2019 u Wayback Machine Vistavka tvoriv Lidiyi Tremmeri u galereyi Berva pod patronatom Posolstva Korolivstva Belgiyi v Ukrayini Prezentaciya knigi Volodimira Barana Lidiya Tremmeri v Ivano Frankivsku 9 grudnya 2019 u Wayback Machine