Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Транспорт Південної Кореї представлений автомобільним залізничним повітряним морським і річковим і трубопровідним у насе

Транспорт Південної Кореї

Транспорт Південної Кореї

Транспорт Південної Кореї представлений автомобільним image, залізничним image, повітряним image, (морським і річковим) image і трубопровідним image, у населених пунктах image та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 99 720 км² (109-те місце у світі). Форма території країни — відносно компактна, витягнута у субмеридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 480 км, зі сходу на захід — 185 км. Географічне положення Південної Кореї дозволяє країні контролювати морські та повітряні транспортні шляхи між країнами Східної Азії.

Транспорт Південної Кореї image
image
Транспортна система Південної Кореї (англ.)
Територія
Площа99,7 тис. км² (109-те)
Рельєфгористий
Найвища точкагора Халласан (1950 м)
Повітряний
Аеропортів111 (53-тє)
Наземний
Автошляхів104,9 тис. км (46-те)
Залізниць3,5 тис. км (52-ге)
Водний
Узбережжя2413 км
Головний портПусан
Водних шляхів1,6 тис. км (50-те)
Трубопровідний
Трубопроводів3,1 тис. км
Адміністрування
Орган
Головаміністр

Історія становлення і розвитку

Розвиток сучасної інфраструктури Південної Кореї почався з першого корейського п'яти-річного плану розвитку, який діяв з 1962 до 1966. У план входив проєкт по будівництву 275 км залізничних доріг та декількох невеликих автомагістралей. Також до плану входило будівництво швидкісної автостради Кьонбу, яка повинна була з'єднати два великих міста — Сеул та Пусан. Будівництво автостради завершили 7 липня 1970 року.

Вже у 1970 році влада активніше та рішучіше інвестувала у інфраструктурні проекти. Третій п'ятирічний план (1972—1976) вже активніше сконцентровувався на розвитку інфраструктури, так до плану додалося будівництво аеропортів та морських портів. Під час плану у Сеулі почалося будівництво метрополітену, а автошляхи розширені на 487 км. Також масштабні портові проекти були розпочаті у Пхохані, Ульсані, Масані, Інчхоні та Пусані.

У 80-х роках залізниця була модернізована за рахунок електрифікації, а також була розширена. Була збільшена швидкість роботи на основних лініях. Не дивлячись на те, що залізна дорога була більш корисною для транспортировки товарів та грузу, пасажиропотік також ріс. Вже до 1988 року кількість доріг загалом дорівнювала 51 000 км. Мережа швидкісних автострад була розширена для з'єднання дедалі більше населених пунктів, та до кінця десятиліття її довжина дорівнювала 1539 км.

Автомобільний

Докладніше:

Загальна довжина автошляхів у Південній Кореї, станом на 2009 рік, дорівнює 104 983 км, з яких 83 199 км із твердим покриттям (3 779 км швидкісних автомагістралей) і 21 784 км без нього (44-те місце у світі).

  • image
    Мапа швидкісних доріг Південної Кореї
  • image
    Дорожні знаки на автомагістралях
Див. також:  та

Залізничний

Докладніше:

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 460 км (52-ге місце у світі), з яких 3 460 км стандартної 1435-мм колії (1 422 км електрифіковано).

  • image
    Швидкісні залізниці Korail
  • image
    Південнокорейский поїзд KTX
  • image
    Маглев у аеропорту Інчхона

Повітряний

Див. також: Авіакомпанії Південної Кореї та Аеропорти Південної Кореї

У країні, станом на 2013 рік, діє 111 аеропортів (53-тє місце у світі), з них 71 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 40 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 4 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 19 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 12 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 13 (2);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 23 (38).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 12 компанії авіаперевізників, які оперують 348 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 65,48 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 11,29 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 466 гелікоптерних майданчиків.

  • image
    Інчхонський міжнародний аеропорт

Південна Корея є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — HL, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Південної Кореї мають літерний код ІКАО, що починається з — RK.

Водний

Докладніше:

Морський

Головні морські порти країни: Пусан, Інчхон, , , Мокпхо, Пхохан, Ульсан, Йосу. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Пусан — 16,16 млн, Кваньянг — 2,06 млн, Інчхон — 1,92 млн контейнерів (TEU). СПГ-термінали для імпорту скрапленого природного газу діють у портах: Інчхон, Кваньянг, Пхентхек, , , Йосу.

  • image
    Морський порт Пусана
  • image
    Термінал Пусанського парому

Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 786 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (14-те місце у світі), з яких: балкерів — 191, суховантажів — 235, інших вантажних суден — 8, танкерів для хімічної продукції — 130, контейнеровозів — 72, газовозів — 44, пасажирських суден — 5, вантажно-пасажирських суден — 15, нафтових танкерів — 55, рефрижераторів — 15, ролкерів — 10,  — 6.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 31 (Китайської Народної Республіки — 6, Франції — 2, Японії — 14, Тайваню — 1, Сполучених Штатів Америки — 8); зареєстровані під прапорами інших країн — 457 (Багамських Островів — 1, Камбоджі — 10, Гани — 1, Гондурасу — 6, Гонконгу — 3, Індонезії — 2, Кірибаті — 1, Ліберії — 2, Мальти — 2, Маршаллових Островів — 41, Північної Кореї — 1, Панами — 373, Філіппінам — 1, Російської Федерації — 1, Сінгапуру — 3, Тувалу — 1, невстановленої приналежності — 8).

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з малим дедвейтом, 2011 року становила 1 600 км (50-те місце у світі).

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів в Південній Кореї, станом на 2013 рік, становила 2 216 км; нафтогонів — 16 км; продуктогонів — 889 км.

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Південної Кореї

У шести містах Південної Кореї працює метрополітен: Сеул — 1974 рік, Пусан — 1985 рік, Тегу — 1997 рік, Інчхон — 1999 рік, Кванджу — 2004 рік, Теджон — 2006 рік.

  • image
    Метрополітен Сеула
  • image
    Міський автобус Сеула

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на 16 вересня 2016 року міністерство в уряді Хван Кьо Ана очолював .

Див. також

Примітки

  1. South Korea : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. South Korea : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
  • Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
  • Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
  • Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
  • Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
  • Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
  • Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
  • Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : , 2004. — 383 с. — .
  • , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
  • Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

  • (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
  • (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
  • (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
  • (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.

Російською

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Південної Кореї

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Transport Pivdennoyi Koreyi predstavlenij avtomobilnim zaliznichnim povitryanim morskim i richkovim i truboprovidnim u naselenih punktah ta u mizhmiskomu spoluchenni diye gromadskij transport pasazhirskih perevezen Plosha krayini dorivnyuye 99 720 km 109 te misce u sviti Forma teritoriyi krayini vidnosno kompaktna vityagnuta u submeridionalnomu napryamku maksimalna distanciya z pivnochi na pivden 480 km zi shodu na zahid 185 km Geografichne polozhennya Pivdennoyi Koreyi dozvolyaye krayini kontrolyuvati morski ta povitryani transportni shlyahi mizh krayinami Shidnoyi Aziyi Transport Pivdennoyi KoreyiTransportna sistema Pivdennoyi Koreyi angl TeritoriyaPlosha99 7 tis km 109 te RelyefgoristijNajvisha tochkagora Hallasan 1950 m PovitryanijAeroportiv111 53 tye NazemnijAvtoshlyahiv104 9 tis km 46 te Zaliznic3 5 tis km 52 ge VodnijUzberezhzhya2413 kmGolovnij portPusanVodnih shlyahiv1 6 tis km 50 te TruboprovidnijTruboprovodiv3 1 tis kmAdministruvannyaOrganGolovaministrIstoriya stanovlennya i rozvitkuRozvitok suchasnoyi infrastrukturi Pivdennoyi Koreyi pochavsya z pershogo korejskogo p yati richnogo planu rozvitku yakij diyav z 1962 do 1966 U plan vhodiv proyekt po budivnictvu 275 km zaliznichnih dorig ta dekilkoh nevelikih avtomagistralej Takozh do planu vhodilo budivnictvo shvidkisnoyi avtostradi Konbu yaka povinna bula z yednati dva velikih mista Seul ta Pusan Budivnictvo avtostradi zavershili 7 lipnya 1970 roku Vzhe u 1970 roci vlada aktivnishe ta rishuchishe investuvala u infrastrukturni proekti Tretij p yatirichnij plan 1972 1976 vzhe aktivnishe skoncentrovuvavsya na rozvitku infrastrukturi tak do planu dodalosya budivnictvo aeroportiv ta morskih portiv Pid chas planu u Seuli pochalosya budivnictvo metropolitenu a avtoshlyahi rozshireni na 487 km Takozh masshtabni portovi proekti buli rozpochati u Phohani Ulsani Masani Inchhoni ta Pusani U 80 h rokah zaliznicya bula modernizovana za rahunok elektrifikaciyi a takozh bula rozshirena Bula zbilshena shvidkist roboti na osnovnih liniyah Ne divlyachis na te sho zalizna doroga bula bilsh korisnoyu dlya transportirovki tovariv ta gruzu pasazhiropotik takozh ris Vzhe do 1988 roku kilkist dorig zagalom dorivnyuvala 51 000 km Merezha shvidkisnih avtostrad bula rozshirena dlya z yednannya dedali bilshe naselenih punktiv ta do kincya desyatilittya yiyi dovzhina dorivnyuvala 1539 km AvtomobilnijDokladnishe Zagalna dovzhina avtoshlyahiv u Pivdennij Koreyi stanom na 2009 rik dorivnyuye 104 983 km z yakih 83 199 km iz tverdim pokrittyam 3 779 km shvidkisnih avtomagistralej i 21 784 km bez nogo 44 te misce u sviti Mapa shvidkisnih dorig Pivdennoyi Koreyi Dorozhni znaki na avtomagistralyahDiv takozh taZaliznichnijDokladnishe Zagalna dovzhina zaliznichnih kolij krayini stanom na 2014 rik stanovila 3 460 km 52 ge misce u sviti z yakih 3 460 km standartnoyi 1435 mm koliyi 1 422 km elektrifikovano Shvidkisni zaliznici Korail Pivdennokorejskij poyizd KTX Maglev u aeroportu InchhonaPovitryanijDiv takozh Aviakompaniyi Pivdennoyi Koreyi ta Aeroporti Pivdennoyi Koreyi U krayini stanom na 2013 rik diye 111 aeroportiv 53 tye misce u sviti z nih 71 iz tverdim pokrittyam zlitno posadkovih smug i 40 iz gruntovim Aeroporti krayini za dovzhinoyu zlitno posadkovih smug rozpodilyayutsya tak u duzhkah okremo kilkist bez tverdogo pokrittya dovshi za 10 tis futiv gt 3047 m 4 0 vid 10 tis do 8 tis futiv 3047 2438 m 19 0 vid 8 tis do 5 tis futiv 2437 1524 m 12 0 vid 5 tis do 3 tis futiv 1523 914 m 13 2 korotshi za 3 tis futiv lt 914 m 23 38 U krayini stanom na 2015 rik zareyestrovano 12 kompaniyi aviapereviznikiv yaki operuyut 348 povitryanimi sudnami Za 2015 rik zagalnij pasazhiroobig na vnutrishnih i mizhnarodnih rejsah stanoviv 65 48 mln osib Za 2015 rik povitryanim transportom bulo perevezeno 11 29 mlrd tonno kilometriv vantazhiv bez vrahuvannya bagazhu pasazhiriv U krayini stanom na 2013 rik sporudzheno i diye 466 gelikopternih majdanchikiv Inchhonskij mizhnarodnij aeroport Pivdenna Koreya ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi civilnoyi aviaciyi ICAO Zgidno zi statteyu 20 Chikazkoyi konvenciyi pro mizhnarodnu civilnu aviaciyu 1944 roku Mizhnarodna organizaciya civilnoyi aviaciyi dlya povitryanih suden krayini stanom na 2016 rik zakripila reyestracijnij prefiks HL zasnovanij na radiopozivnih vidilenih Mizhnarodnim soyuzom elektrozv yazku ITU Aeroporti Pivdennoyi Koreyi mayut liternij kod IKAO sho pochinayetsya z RK VodnijDokladnishe Morskij Golovni morski porti krayini Pusan Inchhon Mokpho Phohan Ulsan Josu Richnij vantazhoobig kontejnernih terminaliv dani za 2011 rik Pusan 16 16 mln Kvanyang 2 06 mln Inchhon 1 92 mln kontejneriv TEU SPG terminali dlya importu skraplenogo prirodnogo gazu diyut u portah Inchhon Kvanyang Phenthek Josu Morskij port Pusana Terminal Pusanskogo paromu Morskij krayini stanom na 2010 rik skladavsya z 786 morskih suden z tonnazhem ponad 1 tis reyestrovih tonn GRT kozhne 14 te misce u sviti z yakih balkeriv 191 suhovantazhiv 235 inshih vantazhnih suden 8 tankeriv dlya himichnoyi produkciyi 130 kontejnerovoziv 72 gazovoziv 44 pasazhirskih suden 5 vantazhno pasazhirskih suden 15 naftovih tankeriv 55 refrizheratoriv 15 rolkeriv 10 6 Stanom na 2010 rik kilkist morskih torgovih suden sho hodyat pid praporom krayini ale ye vlasnistyu inshih derzhav 31 Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki 6 Franciyi 2 Yaponiyi 14 Tajvanyu 1 Spoluchenih Shtativ Ameriki 8 zareyestrovani pid praporami inshih krayin 457 Bagamskih Ostroviv 1 Kambodzhi 10 Gani 1 Gondurasu 6 Gonkongu 3 Indoneziyi 2 Kiribati 1 Liberiyi 2 Malti 2 Marshallovih Ostroviv 41 Pivnichnoyi Koreyi 1 Panami 373 Filippinam 1 Rosijskoyi Federaciyi 1 Singapuru 3 Tuvalu 1 nevstanovlenoyi prinalezhnosti 8 Richkovij Zagalna dovzhina sudnoplavnih dilyanok richok i vodnih shlyahiv dostupnih dlya suden z malim dedvejtom 2011 roku stanovila 1 600 km 50 te misce u sviti TruboprovidnijZagalna dovzhina gazogoniv v Pivdennij Koreyi stanom na 2013 rik stanovila 2 216 km naftogoniv 16 km produktogoniv 889 km Miskij gromadskijDokladnishe Miskij gromadskij transport Pivdennoyi Koreyi U shesti mistah Pivdennoyi Koreyi pracyuye metropoliten Seul 1974 rik Pusan 1985 rik Tegu 1997 rik Inchhon 1999 rik Kvandzhu 2004 rik Tedzhon 2006 rik Metropoliten Seula Miskij avtobus SeulaDerzhavne upravlinnyaDerzhava zdijsnyuye upravlinnya transportnoyu infrastrukturoyu krayini cherez Stanom na 16 veresnya 2016 roku ministerstvo v uryadi Hvan Ko Ana ocholyuvav Div takozhEkonomika Pivdennoyi Koreyi Transport KNDRPrimitkiSouth Korea angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 10 July Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Atlas svitu 2005 Dubovich I A 2008 Atlas Ekonomichna i socialna geografiya svitu 2010 angl Convention on International Civil Aviation South Korea angl Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments Washington D C Central Intelligence Agency 2017 10 July Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Doroshenko V I Geografiya transportu Navchalnij posibnik V I Doroshenko K D Didenko K Kiyivskij nac un t im T Shevchenka 2010 183 s ISBN 978 966 439 329 1 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red S P Kuzika L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zarubizhna transportna geografiya navchalnij posibnik uklad Petrashevskij O L i dr K Nacionalnij transportnij universitet 2015 95 s ISBN 978 966 632 227 5 Krayinoznavstvo Krayini Aziyi Ch 2004 383 s ISBN 966 8029 53 4 Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl Modern Transport Geography Hoyle B and R Knowles eds Second Edition London Wiley 1998 angl Rodrigue J P The Geography of Transport Systems Fourth Edition N Y Routledge 2017 440 s ISBN 978 1138669574 angl Taaffe E J Gauthier H L and Geography of transportation Second Edition N Y Prentice Hall 1996 ISBN 0 13 368572 1 angl Black W Transportation A Geographical Analysis N Y 2003 Rosijskoyu ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s ros Transportnaya geografiya i transportnye sistemy mira uchebnoe posobie K 2006 188 s ISBN 000 0000 00 4 ros Ekonomicheskaya socialnaya i politicheskaya geografiya mira Regiony i strany pod red S B Lavrova N V Kaledina M 2002 928 s ISBN 5 8297 0039 5 ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Transport Pivdennoyi KoreyiKarti transportnoyi sistemi Pivdennoyi Koreyi na Vikishovishi Karti Pivdennoyi Koreyi Perry Castaneda Library Map Collection ros Dobirka publikacij pro Pivdennu Koreyu z chasopisu Vokrug sveta

Дата публікації:
Топ